|
|
Скачати 0.49 Mb.
|
6 |
Тема 5. НТР – крок у майбутнє Сутність НТР. Наука як складова частина НТР. Затрати на науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські розробки в країнах світу. Наукова інфраструктура: техніка і технологія в добу НТР. Функції техніки і технологій: працезберігаюча, ресурсозберігаюча, природоохоронна, інформаційна. Значення техніки і технології для промисловості, сільського господарства, невиробничої сфери. Електронізація і комплексна автоматизація. Біотехнологія і біоіндустрія. Генетична і клітинна інженерія. Проблеми розвитку біотехнології і біоіндустрії: екологічні, соціальні, морально-етичні. Біотехнологічна революція в економічно розвинених країнах. «Зелена революція» у сільському господарстві країн, що розвиваються. Управління як складова частина НТР. Міжнародний менеджмент. Маркетинг як приклад управління. Сутність «кібернетичної» революції. «Інформаційний вибух»: позитивні і негативні риси. Проблеми створення технопарків. Практикум • проект «Пріоритетні наукові дослідження в Україні»; • моніторинг генетично-модифікованої продукції в торговельній мережі; • екологічне дослідження «Продукція України, що має екологічний знак»; • творча робота «Роль інформації у розвитку економіки країни». |
Учень: • розкриває сутність НТР, взаємозв’язок науково-технічного прогресу і науково-технічної революції; • визначає основні риси і складові частини НТР; • знає особливості наукової інфраструктури; • аналізує проблеми розвитку біотехнологій і біоіндустрії; • характеризує функції техніки і технологій в добу НТР; вплив НТР на галузі економіки; • наводить приклади позитивного й негативного впливу НТР на навколишнє середовище; • називає і коментує соціальні наслідки НТР; • готує реферати за темою; • проводить міні-дослідження; • формулює позитивні й негативні риси «інформаційного вибуху»; • визначає пріоритетні напрямки географічних досліджень в Україні; • підбирає джерела інформації за заданою темою і презентує їх. |
|
6 |
Тема 6. Сучасне світове господарство Світове господарство. Становлення і сутність світового господарства. Механізм світового господарства і його частини: національна економіка, транснаціональні корпорації, інтеграційні угруповання, міжнародні економічні організації. Етапи формування світової економіки. Міжнародний географічний поділ праці. Причини розвитку економічних зв’язків: особливості і порівняльні переваги. Сучасна просторова структура економіки. Співвідношення «центр – периферія». Галузева структура господарства: її складові частини. Тенденції розвитку світового господарства: постіндустріалізація, інтернаціоналізація, глобалізація. Роль інтеграції в розвитку господарства. Міжнародна економічна інтеграція господарства. Міжнародні економічні і політичні відносини, перебудова економічних відносин – створення вільних економічних зон, офшорних зон, розвиток Інтернету тощо. Нові форми міжнародних економічних взаємовідносин: інвестиції, торгівля ліцензіями, науково-технічні послуги, збільшення інформації, міжнародний туризм тощо. Пріоритети міжнародної торгівлі: нафта, зерно, промислові товари. Роль морського й авіаційного транспорту в поглибленні міжнародних зв’язків. Практикум: • практична робота «Аналіз показників індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП)»; • ділова гра «Географічне обґрунтування інвестиційного проекту». |
Учень: • характеризує галузеву і просторову структуру світового господарства; • визначає пріоритети міжнародної торгівлі; • називає етапи формування світової економіки, нові форми міжнародних економічних взаємовідносин; • аналізує галузеву структуру господарства; показники індексу розвитку людського потенціалу (ІРЛП) • зазначає основні тенденції розвитку світового господарства; • визначає роль транспорту в міжнародних відносинах; • наводить приклади нових форм міжнародних економічних відносин. |
|
5 |
Тема 7. Глобалізація світового господарства: передумови, причини, інструменти, наслідки Від інтернаціоналізації до глобалізації. Поняття «глобалізація». Історія виникнення явища. Економічні передумови: інтернаціоналізація джерел сировини, велика пропозиція праці, НТП, скорочення витрат на транспорт і зв’язок. Створення інформаційної економіки, вільний рух інтелектуальних і фінансових ресурсів, мобільність населення. Політичні передумови: формування нового світового порядку, неоліберальна ринкова модель у світовій економіці. Головні інструменти глобалізації: лібералізація, приватизація, політичні інструменти. Тиск розвинених країн на країни з перехідною економікою і країни, що розвиваються. Вплив глобалізації на світову економіку. Головні зміни у світовій економіці: збільшення обсягів зовнішньої торгівлі, величезні масштаби валютного ринку, формування тісних зв’язків між фінансовими ринками, посилення ролі транснаціональних корпорацій, банків і фінансово-промислових груп. Характерна риса нового етапу глобалізації – рух капіталів і торгівля відбуваються в середині ТНК. Створення нового МГПП: зростання внутрішньогалузевого поділу праці, обмін товарами та послугами, посилення ролі міжкорпораційного поділу праці. Зміни в системі управління. Зміна критеріїв розміщення капіталів – головна тенденція оптимізації розміщення капіталу в масштабі усього світового господарства. Проблеми, спричинені глобалізацією. Загострення конкуренції технологій, поглиблення «технологічного» поділу праці. Негативні наслідки глобалізації: різниця між «центром» і «периферією», швидкий розвиток «золотого мільярда», находження основної частини населення за межами глобалізації, руйнування господарства в слабких за рівнем розвитку країнах, безконтрольність ТНК і ТНБ, криміналізація світової економіки, інші недоліки. Перспективи подальшого розвитку глобалізації. Практикум • творча робота «Соціокультурна глобалізація»; • ділова гра «Зустріч глобалістів і антиглобалістів». |
Учень: • пояснює сутність поняття «глобалізація»; • знає історію виникнення глобалізації; • називає економічні, політичні передумови виникнення глобалізації; головні інструменти глобалізації; • аналізує головні зміни у світовій економіці; • пояснює головні тенденції глобалізації; • характеризує негативні наслідки глобалізації; • підбирає інформацію за темою; • вміє проводити міні-дослідження; • окреслює перспективи розвитку глобалізації; • виявляє проблеми, спричинені глобалізацією; • бере участь у міні референдумах. |
|
27 |
Тема 8. Галузевий склад світового господарства Первинний сектор економіки. Поняття галузевої структури: макро-, мезо-, мікроструктура. Складові частини макроструктури: аграрний, індустріальний, постіндустріальний типи. Особливості мікроструктури. Сектор тіньової економіки. Поняття «диверсифікація». Зміни галузевої структури. Добувна промисловість. Склад галузі: гірничовидобувна, лісозаготівельна, морський промисел, водозабезпечення, мисливсько-промислове господарство. Гірничовидобувна промисловість. Склад галузі: вугільна, нафтова, газова, рудодобувна. Основні гірничовидобувні райони, закономірності розміщення. Зміни у добу НТР. Класифікація країн за рівнем забезпеченості ресурсами. Вторинний сектор економіки. Географічні аспекти розвитку світової паливної промисловості. Її склад і розміщення. Динаміка галузевих змін. Атомна енергетика: географічні аспекти, перспективи розвитку. Гідроенергетика. Найпотужніші ГЕС у країнах світу. Використання нетрадиційних джерел енергії: світовий досвід. Динаміка виробництва електроенергії на різних типах електростанцій. Металургійна промисловість. Склад металургійної промисловості. Географічні зрушення в чорній металургії. Країни – експортери та імпортери. Структурна криза в чорній металургії. Проблеми розвитку чорної металургії України. Кольорова металургія світу. Галузевий склад. Розміщення сировинної бази. Особливості кольорової металургії. Країни – виробники і споживачі. Характерні риси кольорової промисловості розвинутих країн: розгалуженість, переважання «верхніх поверхів» металургійного процесу, використання вторинної сировини, орієнтація на транспортний, енергетичний, споживчий чинники. Характерні риси кольорової промисловості країн, що розвиваються: велика забезпеченість ресурсами, мала розгалуженість структури, переважання нижчих і середніх стадій циклу, порівняно мале використання вторинної сировини, переважання сировинної й енерго-сировинної орієнтації. Світова алюмінієва, мідна, свинцева, золоторудна та інші галузі. Машинобудування. Особливості машинобудівної промисловості – комплексність і диференційованість структури. Старі, нові, найновіші галузі. Зміни в галузевій і територіальній структурі в добу НТР. Галузевий склад: авіаракетна і космічна, верстатобудування, суднобудування. Міграція автомобільної промисловості в країни, що розвиваються. Основні причини перенесення. Світова електронна промисловість. Галузева структура: виробництво електронних засобів обробки інформації, засобів зв’язку, побутової апаратури, електронних компонентів. Географічні зрушення у розміщенні торгівлі продукцією електронної галузі. Проблеми і перспективи виробництва конкурентоспроможної продукції в Україні. Хімічна і лісохімічна промисловість. Галузева структура хімічної промисловості: гірничо-хімічна, основна хімія, промисловість полімерних матеріалів. Чинники розміщення хімічної промисловості: матеріаломісткість, водомісткість, енергоємність, трудомісткість, капіталомісткість, наукоємність. Головні галузі гірничо-хімічної промисловості: видобуток хімічної сировини, виробництво сірчаної кислоти – головна галузь основної хімії. Виробництво мінеральних добрив: зміни у виробництві й розміщенні. Виробництво полімерних матеріалів. Міграція «брудних» хімічних виробництв до країн, що розвиваються. Особливості світового виробництва пластмас, хімічних волокон, синтетичного каучуку. Малотоннажна хімія. Головні регіони і країни – виробники хімічної продукції. Лісовий комплекс світу. Лісозаготівельна промисловість: механічна переробка деревини, хімічна і хіміко-механічна переробка деревини. Головні лісові регіони світу. Країни – експортери й імпортери. Проблеми розвитку: невідповідність деревообробки і можливостей сировинної бази, територіальні диспропорції між районами лісових ресурсів. Текстильна промисловість. Особливості текстильної промисловості – об’єми виробництва і кількість зайнятих. Галузевий склад: бавовняна, вовняна, шовкова, лляна, трикотажна, виробництво хімічних волокон та нетканних матеріалів. Вплив НТР на розвиток галузі – кардинальні зміни у сировинній базі, чинниках орієнтації, галузевій структурі. Географія світової текстильної промисловості. Міграція текстильної і швейної промисловості з розвинутих країн, у країни, що розвиваються. Зміни в зовнішній торгівлі текстильними товарами. Країни – лідери з виробництва текстилю. Проблеми відродження текстильної промисловості в Україні. Світове сільське господарство. Значення галузі в економіці. Різноманітність типів сільського господарства, спеціалізації, рівень товарності, рівень інтенсивності виробництва. Сільське господарство розвинутих країн – розвинене товарне сільське господарство: пасовищне тваринництво, пасовищне тваринництво і зрошувальне землеробство, екстенсивне землеробство, інтенсивне землеробство, садівництво, городництво. Міжнародний агробізнес у країнах Західної Європи. Особливості сільського господарства в країнах, що розвиваються: споживацький, малотоварний сектори, плантаційний сектор. Сільське господарство постсоціалістичних країн: соціально-економічні перетворення, форми господарювання, аграрні реформи. Зернове господарство світу. Три головні зернові культури світу. Регіони і країни-виробники. Технічні культури: волокнисті, цукроносні, коренеплідні, олійні. Тонізуючі культури: чай, кава, какао. Плодові і ягідні культури. Тваринництво світу. Структура галузі: скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво. Розведення кіз, буйволів, коней, верблюдів, оленів, яків, мулів, віслюків тощо. Кількісні і якісні показники розвитку тваринництва. Вплив релігії на розвиток тваринництва. Тваринництво в розвинутих країнах і країнах, що розвиваються. Тваринницькі райони світу, основні типи, критерії для районування. Виробництво і споживання тваринницької продукції: м’яса, молока, яєць. Рибальство як один із видів природокористування, важливий елемент збалансованого харчування. Географія морського рибальства. Розвиток аквакультури, прісноводної і морекультури. Китобійний промисел. Третинний сектор економіки – ринок послуг. Структура ринку послуг: транспортні послуги, туризм, інженерно-технічні послуги, консалтинг, лізинг, інформаційні послуги, фінансові, світова торгівля. Транспортна інфраструктура: склад, динаміка розвитку світової транспортної мережі. Зміни в транспортній системі світу: контейнеризація, «транспортні мости». Транспортні коридори Європи і місце України в них. Тунелі під водою. Нові види рухомого складу. Міжнародний туризм. Чинники туристичної мотивації. Типологія туризму і чинники, що визначають туристичну активність. Класифікація туристичних районів. Нові види туризму: екологічний, екстремальний. Динаміка і тенденції розвитку туризму в Україні. Світова торгівля. Динаміка, структура. Регулювання міжнародної торгівлі товарами і послугами. Міжнародні торгово-економічні організації. Проблеми, пов‘язані із вступом України в СОТ. Світовий фінансовий ринок і світові фінансові центри. Географія світового руху капіталів. Практикум • практична робота «Складання характеристики вугільної промисловості світу»; • практична робота «Побудова картосхеми розміщення основних районів енергетики, чорної і кольорової металургії»; • практична робота «Економіко-географічна характеристика важливих районів машинобудівної промисловості світу»; • практична робота «Найновітніша хімічна продукція»; • практична робота «Побудова картодіаграми найбільших виробників головних зернових культур»; • практична робота «Порівняльна характеристика Суецького і Панамського каналів»; • практична робота «Складання картосхеми «Види міжнародного туризму»; • практична робота «Презентація одного із туристичних регіонів світу»; • практична робота «Нанесення на контурну карту основних фінансових центрів і потоків у світі». |
Учень: • визначає складові частини макроструктури; • аналізує динаміку змін, статистичні матеріали; • називає галузі добувної промисловості; • порівнює країни за рівнем забезпеченості паливними ресурсами; • показує на карті основні гірничовидобувні райони світу; • наводить приклади і показує на карті найбільших експортерів продукції головних галузей гірничовидобувної промисловості; • показує на карті найпотужніші ГЕС світу; • окреслює перспективи розвитку атомної енергетики; перспективи використання нетрадиційних джерел енергії; • порівнює обсяги виробництва електроенергії різними типами електростанцій; • складає схему галузевої структури кольорової металургії; • показує на карті основні райони та найбільші центри металургії; • характеризує наслідки впливу металургійної промисловості на довкілля; • підбирає матеріали для презентації місцевого підприємства; • самостійно проводить міні-дослідження; • виявляє проблеми розвитку чорної металургії України. • називає галузевий склад машинобудування; • пояснює чинники розміщення галузей машинобудування; • показує на карті найбільші центри машинобудування; • оцінює проблеми і перспективи розвитку машинобудування; • пояснює зміни територіальної структури машинобудування. • характеризує галузеву структуру хімічної промисловості; • пояснює чинники розміщення хімічної і лісохімічної промисловості; • показує на карті основні райони та центри хімічної промисловості, лісозаготівлі та деревообробної промисловості; • наводить приклади негативного впливу хімічної промисловості на довкілля; • аналізує проблеми розміщення галузі; • називає основні галузі лісової промисловості; • визначає основні проблеми розвитку галузей хімічної і лісохімічної промисловості та пропонує способи їх вирішення; • характеризує особливості розміщення текстильної промисловості • називає галузевий склад текстильної промисловості, кра-їни – лідери з виробництва текстилю; • оцінює значення галузі для задоволення матеріальних і духовних потреб населення; • показує на карті основні центри текстильної промисловості; • визначає структуру сільського господарства; • пояснює значення галузі для в економіці регіонів; • характеризує рослинництво і тваринництво; • показує на карті зони сільськогосподарської спеціалізації; • порівнює сільське господарство країн з різним рівнем розвитку; • оцінює проблеми розвитку галузі; • аналізує статистичні дані щодо виробництва сільськогосподарської продукції; • пояснює вплив релігії на розвиток тварин-ництва; • порівнює рівень роз-витку тваринництва у різних країнах світу; • аналізує географію морського рибальства; • порівнює виробництво і споживання тваринницької продукції; • характеризує структуру ринку послуг; • оцінює транспортну інфраструктуру; • аналізує трансформаційні процеси у транспортній системі світу; • висловлює судження про проблеми і перспективи розвитку окремих видів транспорту; • оцінює роль української транспортної системи в здійсненні міжнародних перевезень; • називає види туризму, міжнародні торговельно-економічні організації; • аналізує проблеми, пов‘язані із вступом України до СОТ; • показує на карті основні напрямки руху світового капіталу; • називає складові транспортної інфра-структури; • класифікує туристичні райони світу; • показує на карті основні фінансові центри; • визначає нерівномірність розміщення фінансових і наукових ресурсів; |
|
62 22 17 |
ІІ. РОЗДІЛ Історико-географічні регіони світу Сучасні підходи до виокремлення регіонів світу. |
|
Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх... Навчальна програма з історії України для 10-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів |
Навчальна програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних... Вступ. Навчальна програма з географії розроблена на основі положень Державного стандарту базової (основної) середньої освіти, згідно... |
|
Навчальна програма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів О. Завадського, Ю. О. Дорошенка та Ж. В. Потапової. Тому дана програма є логічним продовженням згаданої програми для 9 класу і для... |
Навчальна програма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів О. Завадського, Ю. О. Дорошенка та Ж. В. Потапової. Тому дана програма є логічним продовженням згаданої програми для 9 класу і для... |
|
Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів Для цих профілів математика є базовим (обов’язковим для вивчення) предметом, близьким до профільних навчальних дисциплін – хімії,... |
Навчальна програма для 10-11 класів інформаційно-технологічного профілю Пояснювальна записка Дана програма розроблена відповідно до Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання... |
|
Навчальна програма «Правознавство (практичний курс)» для 9-х класів навчальних закладів (35 Вона спрямована на отримання знань, навичок, ставлень і ціннісних орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функціонування,... |
27. «Конфліктологія в школі» курс за вибором для учнів 10-11 класів Навчальна програма курсу за вибором «Конфліктологія у школі» розрахована на учнів 10-11 класів на два роки навчання (70 годин, 35... |
|
Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2-4 класів Галузь «Технології» в інтеграції з іншими освітніми галузями є базовою для успішного оволодіння молоді практичними навичками користування... |
Навчальна програма КРЕСЛЕННЯ для учнів 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів Креслення це один з ключів до успішного оперування сучасними видами інформаційних систем |