Першочергові завдання стабільного функціонування та перспективи сталого розвитку ядерної енергетики України


Скачати 138.43 Kb.
НазваПершочергові завдання стабільного функціонування та перспективи сталого розвитку ядерної енергетики України
Дата24.03.2013
Розмір138.43 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
Першочергові завдання

стабільного функціонування та перспективи сталого розвитку

ядерної енергетики України

(Виступ президента УкрЯТ О.О. Ключникова на звітних зборах Товариства 23 квітня 2009 року)
Згідно з оцінками Міжнародного енергетичного агентства споживання енергії у світі останні 30 років зростало щорічно більш ніж на 3 %. Приблизно такий самий ріст очікується й у XXI столітті.

Збільшення населення Землі (до 2 % на рік), виснаження запасів органічного палива, зростаючий вплив “парникового” ефекту й обумовлені ним кліматичні зміни, прогнозне суттєве зростання споживання первинної енергії, відсутність альтернативних джерел необхідної енергопотужності зумовлюють подальше посилення ролі ядерної енергетики в енергозабезпеченні світової економіки.

Зараз у світі експлуатується близько 440 і споруджується 35 ядерних енергоблоків на теплових нейтронах. У ряді країн ядерна енергетика займає домінуюче положення, виробляючи більше половини необхідної електроенергії. Серед них - Франція ( 80%), Бельгія, Україна, Словаччина. Понад 30 % електроенергії виробляється на АЕС в Болгарії, Швеції, Швейцарії, Південній Кореї, Угорщині, Японії, Фінляндії та деяких інших державах.

Найважливішими завданнями розвитку цієї галузі у світі є створення більш безпечних реакторів, нових типів ядерного палива, подовження ресурсу діючих енергоблоків, розробка перспективних типів реакторів.

В Україні ядерна енергетика – одне з головних джерел виробництва електроенергії, важливий чинник збільшення енергетичної незалежності держави. Зараз в Україні діють 15 атомних енергоблоків, у тому числі 13 реакторів ВВЕР-1000 і 2 ВВЕР-440, які виробляють понад 50% електроенергії

Падіння загального виробництва електроенергії в Україні з 1990 року відбувається за рахунок зниження внеску електроенергії, генерованої на теплових електростанціях (ТЕС). На фоні незадовільного стану традиційної енергетики внаслідок фізичного і морального старіння устаткування ТЕС ядерна енергетика працює досить стабільно.

Існують усі передумови, щоб ядерна енергетика України зберегла та збільшувала свій внесок в енергетичний баланс держави. Довгострокові прогнози свідчать, що розвиток вітчизняної ядерної енергетики, яка базуватиметься на частковому ядерному паливному циклі (ЯПЦ), дозволить Україні більшою мірою замінювати органічне паливо ядерним, природні запаси якого в Україні у вигляді урану і торію за існуючими оцінками дуже значні. Крім того, необхідно враховувати, що атомна енергетика і ядерні технології – це показник упровадження передових досягнень науки і високих технологій в економіку.

Україна має багаті запаси урану, цирконію, гафнію – основних компонентів для виробництва паливних касет і елементів систем керування і захисту реакторів. У 90-ті роки було розпочато дії зі створення виробництва комплектуючих і ядерного палива в цілому для реакторів АЕС України і ухвалено рішення про створення часткового ядерного паливного циклу в Україні. Був проведений тендер на право вибору в Україні технології виготовлення ядерного палива. Перевага була віддана пропозиції ВАТ “ТВЕЛ” Російської Федерації про створення спільного підприємства Україна – Казахстан – Росія з виробництва ядерного палива реакторів ВВЕР-1000 для АЕС України. Була прийнята Комплексна програма створення ядерного паливного циклу в Україні, у рамках якої було передбачено збільшення видобутку і переробки урану, створення виробництва сплавів цирконію і комплектуючих для палива реакторів ВВЕР, науковий, конструкторсько-технологічний і проектний супровід ЯПЦ. У подальшому були прийняті рішення про добудову ядерних блоків, створення сховищ відпрацьованого ядерного палива в Україні.

На жаль, роботи в галузі становлення і розвитку ядерно-енергетичного комплексу не забезпечуються в повній мірі необхідним фінансуванням, прийняті урядові рішення виконуються не повною мірою. Затверджені науково-технічні програми, що спрямовані на вирішення окремих проблем діяльності ЯЕК, є розрізненими і за низкою показників не узгоджені між собою.

Необхідним є здійснення науково-обгрунтованих прогнозних оцінок оптимального співвідношення ядерної енергетики, теплової та інших видів на середньо- та довгострокову перспективу. Крім того, потребує змін тарифна політика для різних видів енергетики.

Більш активними темпами повинні реалізовуватись заходи з підвищення рівня безпеки атомних електростанцій. Є потреба створення та подальшого розвитку власної бази технічного переозброєння галузі.

У період з 2011 по 2025 роки закінчується проектний ресурс експлуатації нині діючих енергоблоків АЕС, що може суттєво вплинути на енергетичний баланс України. Подовження терміну експлуатації енергоблоків АЕС є економічно і технічно доцільним, обумовлено можливістю одержання економічного ефекту за рахунок питомого зниження витрат у 6 - 8 разів порівняно з введенням нових потужностей. За існуючими розрахунками прибуток від подовження терміну дії реактора ВВЕР-1000 на 10 років становитиме понад 5 млрд. грн. (при витратах 400 млн. грн.), а на 20 років – майже 7 млрд. грн. (при витратах 470 млн. грн.).

Не вирішено питання створення відповідної інфраструктури - необхідних маневрових та пікових потужностей, системостворюючих та розподільчих мереж ліній електропередач для передачі виробленої АЕС енергії споживачам, що не дозволяє достатньо ефективно використовувати новозбудовані блоки.

Ядерне паливо українськими АЕС сьогодні закуповується в Російській Федерації. При цьому близько 30 % природного урану та 100 % цирконієвого концентрату, необхідних для виготовлення палива, виробляються в Україні. Тому потребує прискорення реалізація намірів України щодо створення елементів ядерно-паливного циклу для суттєвого зменшення залежності від імпорту та витрат України на закупівлю комплектуючих виробів для вітчизняних АЕС. Доцільно розвивати власне промислове виробництво концентрату природного урану, паливних касет, елементів систем керування, діагностики та захисту реакторів тощо.

Крім того, мають бути вирішені завдання заключного етапу ядерного паливного циклу - кондиціонування та захоронення відпрацьованого ядерного палива та високоактивних відходів. В Україні нагромаджено значну кількість радіоактивних відходів, для утилізації та захоронення яких необхідно створити сучасну інфраструктуру, відповідну нормативно-правову базу, забезпечити розробку та впровадження екологічно безпечних прогресивних технологій. Актуальними залишаються питання поводження з відпрацьованим ядерним паливом, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, будівництва безпечного нового конфайменту (НБК) над зруйнованим 4-им енергоблоком, перетворення об'єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему.

Науково-інженерна і проектно-конструкторська підтримка ядерної енергетики вимагає значного покращення для досягнення переважної участі вітчизняних галузевих, академічних наукових і проектних установ та підприємств інжинірингового профілю у забезпеченні поточної експлуатації об'єктів та перспективного розвитку ядерно-енергетичного комплексу (ЯЕК) України. Цьому має сприяти підвищення ефективності та координація поточної роботи, регулярний обмін між зацікавленими організаціями необхідною науково-технічною та нормативно-методичною інформацією, покращення матеріально-технічної бази для проведення досліджень і випробувань, активізація участі українських фахівців та профільних організацій в реалізації міжнародних проектів з перспективного розвитку ядерної енергетики та суміжних галузей науки і техніки.

Актуальними є також забезпечення виконання перспективних наукових досліджень, розробка новітніх конструктивних рішень, технологій і матеріалів, програмний підхід до комплексного розвитку науково-технічного супроводу ЯЕК України, чітке визначення пріоритетів з метою зосередження для їх реалізації наукових, технічних, виробничих та фінансових ресурсів.

Потрібно також удосконалити та розширити систему підготовки та перепідготовки висококваліфікованих фахівців і науковців, які забезпечують вирішення проблем експлуатації та перспективного розвитку ядерно-енергетичного комплексу України.

Нашу стурбованість викликає також стан справ у сфері підготовки кадрів. Для того, щоб намічені плани стали реальністю, необхідно підготувати більше 20 тисяч фахівців різних спеціальностей: проектувальників, будівельників, монтажників, налагоджувальників, експлуатаційників, ремонтників, менеджерів і т.д., причому, як з вищою, так і з середньою спеціальною освітою, для чого необхідно невідкладно розробити програму “Збереження знань в ядерно-енергетичному комплексі”, залучити до її реалізації атомників старшого покоління.

У зв'язку з цим надважливе, першочергове завдання, яке необхідно терміново вирішувати, полягає в розробці і затвердженні державної програми розвитку ядерно-енергетичного комплексу країни, що охоплює усі найважливіші питання забезпечення нового ядерного будівництва: від проектування ядерних об'єктів і виробництва електроенергії на АЕС до зняття їх з експлуатації, включаючи проблеми поводження з РАВ, забезпечення наукової та інжинірингової підтримки, підготовки кадрів, рішення соціальних питань і т.д. Інакше плани розвитку ядерної енергетики в Україні залишаться нереалізованими.

Особливо вважаємо за необхідне звернути увагу на стан управління ядерною енергетикою. Складність завдань, що стоять, вимагає значного посилення органу державного управління ядерною галуззю країни, постійної уваги і контролю з боку керівних структур нашої держави, чіткого визначення функцій і обов'язків усіх сторін, що беруть участь в цьому процесі.

У всіх країнах ядерного ренесансу керівники органу державного управління ядерним енергопромисловим комплексом мають безпосередній вихід на перших керівників країни і підбираються виключно на професійній основі, а ніяк не на політичній.

Враховуючи вище викладене Ядерне товариство України вважає необхідним здійснити наступні заходи з розвитку ядерно-енергетичного комплексу України.

  1. Вжити заходів щодо виконання Комплексної програми створення елементів ЯПЦ в Україні.

  2. Забезпечити доопрацювання та введення в дію галузевої програми “Поводження з відпрацьованим ядерним паливом атомних електростанцій”, включивши до неї розділи про пошук та обґрунтування вибору геологічних місць для створення довгострокових сховищ і захоронення відпрацьованого ядерного палива та високоактивних ядерних відходів.

3. Організувати продовження робіт з геологорозвідки сировинних ресурсів урану, торію й інших елементів, необхідних для розвитку ядерних технологій в Україні.

4. Приділити особливу увагу проблемі подовження терміну експлуатації діючих ядерних енергоблоків, що дозволить уникнути кризи електрогенеруючих потужностей у другому десятилітті цього століття. У зв'язку з цим необхідно забезпечити у повному обсязі фінансування Комплексної програми робіт щодо подовження терміну експлуатації діючих енергоблоків АЕС та Державної програми фундаментальних і прикладних досліджень з проблем використання ядерних матеріалів та ядерних і радіаційних технологій у сфері розвитку галузей економіки.

  1. Оптимізувати формування тарифу на електроенергію АЕС, враховуючи, що для нього не закладено витрати на створення в Україні елементів ЯПЦ, зняття енергоблоків з експлуатації, розвиток, науково-технічне забезпечення, надання соціальних гарантій працівникам АЕС тощо.

  2. На основі визначених Кабінетом Міністрів України показників розвитку ядерної енергетики передбачити проведення робіт з таких напрямів:

6.1. Визначити перспективні типи реакторів для будівництва в майбутньому нових енергоблоків, а також характер розміщення останніх на основі головних вимог - гарантування повної безпеки і високої економічності. Розглянути можливість спорудження замість енергопотужностей, які будуть виводитись з експлуатації, 5 нових ядерних енергоблоків на території існуючих АЕС (№ 3 і 4 на Хмельницькій, № 5 на Рівненській, № 4 і 5 на Південно-Українській).

6.2. Визначити типи вдосконалених ядерних паливних циклів, які будуть найбільш економічними і можуть забезпечити енергетичну незалежність України в майбутньому, передбачивши опрацювання проектів із застосуванням торію і реакторів на швидких нейтронах.

6.3. Оптимізувати інфраструктуру паливно-енергетичного комплексу України в цілому. Невідкладними заходами, спрямованими на забезпечення ефективного використання введених потужностей, є такі:

6.3.1. Розширення системостворюючих та розподільчих мереж ліній електропередач для передачі виробленої АЕС енергії споживачам.

6.3.2. Розробка та реалізація організаційно-технічних та нормативних заходів для приведення енергетики України до вимог Європейського Союзу з метою забезпечення експорту електроенергії в Європу.

6.4. Зміцнити матеріальну базу та збільшити фінансове забезпечення науково-технічної підтримки ЯЕК шляхом створення нових ядерно-фізичних установок, дослідницького реактора і “гарячих” камер сучасного рівня, випробувальних стендів, фінансування відповідних науково-дослідних розробок в академічних і галузевих науково-дослідних установах, придбання спеціалізованих кодів та бібліотек даних для ядерно- і теплофізичних розрахунків, імовірнісного аналізу безпеки об'єктів ЯЕК тощо.

  1. Підтримати дослідження і розробки зі створення перспективних реакторів нового типу, які матимуть значно вищий рівень безпеки експлуатації порівняно з існуючими, а також суттєво менший ступінь техногенного впливу на навколишнє середовище.

  2. Налагодити більш тісну співпрацю з західними та російськими організаціями при вирішенні спільних проблем супроводження ядерної енергетики.

  3. Вирішити питання цілеспрямованої підготовки кадрів для ядерно-енергетичного комплексу, передбачивши, зокрема, навчання фахівців з безпеки ядерних об'єктів.

Тепер окремо хочу доповісти про візит до США.

У листопаді 2008 року делегація від Українського ядерного товариства (УкрЯТ) - єдиної в Україні професійної громадської організації ядерників - за запрошенням президента Американського ядерного товариства побувала в США, де взяла участь у Міжнародній конференції цього найпотужнішого у світі Товариства. Крім того, члени делегації - президент і виконавчий секретар УкрЯТ - зустрілися з керівництвом Американського ядерного товариства й обговорили питання, що представляють взаємний інтерес: організація і досвід роботи Товариств, досягнуті результати, плани співробітництва та ін.

У ході цієї зустрічі американські колеги розповіли про те, що для проведення експертизи проектів в області ядерної науки, техніки, енергетики, промисловості, освіти, виконання різних науково - дослідницьких робіт, розробки стандартів держава широко використовує досвід фахівців, які зосереджені в Ядерному товаристві. Причому такі відносини закріплені державними постановами.

В результаті обговорення доповідей Президента УкрЯТ і виконавчого секретаря, Україну було прийнято членом Міжнародного комітету Американського ядерного товариства.

Виходячи з того, що Україна планує інтенсивно розбудовувати ядерну енергетику, для чого передбачається будівництво нових енергогенеруючих потужностей на АЕС, продовження строку експлуатації діючих ядерних енергоблоків, вирішення проблем поводження із РАВ та ВЯП, розвиток уранодобувної і ядерної промисловості, забезпечення високого рівня безпеки ядерної енергетики, створення системи комплексної науково-технічної і кадрової підтримки та ін., було б, на наш погляд, доцільним прийняти нам американський досвід, адаптувавши його до українських реалій. Для реалізації цієї пропозиції щонайкраще підходить Українське ядерне товариство, що має досвід роботи в ядерній галузі.

Фахівці, об'єднані під егідою УкрЯТ, могли б поряд з державною, проводити громадську експертизу проектів і рішень по розміщенню, будівництву, експлуатації, виведенню з експлуатації ядерних установок і об'єктів, включаючи питання їх безпеки, надійності, економічності та екології, а також виконувати на замовлення органів державного управління та регулювання дослідження в галузі ядерної енергетики, проводити аналіз пропозицій по рішенню конкретних завдань радіаційної та екологічної безпеки і брати участь у їхньому виконанні.

Обов'язкове залучення професійної громадськості до виконання зазначених вище робіт буде сприяти безпечному використанню і розвитку перспективних ядерних технологій, сприяти відкритості галузі, її позитивному сприйняттю громадськістю.

У зв’язку зі сказаним, члени Українського ядерного товариства пропонують звернути увагу на необхідність термінового рішення зазначених проблем, які виникли в ядерній галузі України. Тільки при цих умовах можна розраховувати на стабільний розвиток національної економіки, що забезпечить успішну реалізацію внутрішньої і зовнішньої політики Української держави.

Схожі:

Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів з ядерної енергетики та...
Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів з ядерної енергетики та ядерної фізики
Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів з ядерної енергетики та...
Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів з ядерної енергетики та ядерної фізики
СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ЗЕЛЕНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЗЕЛЕНОГО БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ Аналітична доповідь
Зелена економіка як нова парадигма економічного зростання у ХХІ столітті та шлях до сталого розвитку
Парадигма сталого розвитку. Історія розвитку концепції сталого розвитку
Таке тлумачення терміну розкритиковане Ґ. Дейлі і є не лише грубою помилкою, але і його профанацією
Пам’ятні дати в історії ядерної енергетики України
України. Саме цього числа у 1977 році введено у промислову експлуатацію перший енергоблок Чорнобильської АЕС
Соціально-психологічне ставлення населення України до ядерних і радіаційних технологій
Моє повідомлення має дві частини. Перша, коротка – про соціальні наслідки Чорнобилю. Друга, основна – ставлення населення України...
Звернення учасників наради
Енергодарі відбулася Восьма нарада на тему: «Робота з громадськістю та ЗМІ на підприємствах ядерної енергетики та промисловості України»,...
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ
ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ ДО 2020 РОКУ
СТРАТЕГІЧНИЙ ПЛАН СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ
ВПРОВАДЖЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУ СТАЛОГО РОЗВИТКУ МІСТА НІКОПОЛЯ ДО 2020 РОКУ
НОРМАТИВНИЙ ДОКУМЕНТ Міністерства енергетики та вугільної промисловості...
Об’єднанням енергетичних підприємств “Галузевий резервно-інвестиційний фонд розвитку енергетики ”
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка