Правове регулювання відносин, пов’язаних з інтелектуальною, творчою діяльністю


Скачати 97.55 Kb.
Назва Правове регулювання відносин, пов’язаних з інтелектуальною, творчою діяльністю
Дата 24.04.2013
Розмір 97.55 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
Кривошеїна Інга Валеріївна

07.09.2010р.

Сергеев О.П. Право интеллектуальной собственности в РФ

Дозорцев Право интеллектуальной собственности

Колятин Исключительные права

Підопригора Право інтелектуальної власності

Корлюк О. Академічний курс

Основы интеллектуальной собственности (Всесвітня організація інтелектуальної власності)

Правове регулювання відносин, пов’язаних з інтелектуальною, творчою діяльністю.

  1. Інтелектуальна діяльність та її місце в розвитку суспільства.

  2. Становлення правової охорони результатів інтелектуальної діяльності.

  3. Правова природа прав на результати інтелектуальної діяльності.

  4. Співвідношення пів та права власності.

  5. Суб’єкти та об’єкти пів.

  6. Зміст права інтелектуальної власності, строк чинності пів.

  7. Загальні засади захисту

Творчість - цілеспрямована пошукова діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю та суспільно-історичною унікальністю.

Творчість:

  • Духовна (результати художньої та літературної творчості)

  • Науково-технічна (розумова наукова та технічна діяльність)

Інтелектуальна власність (ЦК) – право особи на результати інтелектуальної творчої діяльності

В об’єктивному розумінні, пів це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини у процеси створення і використання результатів інтелектуальної діяльності.

В суб’єктивному розумінні,пів це особисті майнові і немайнові права, що відповідно до чинного законодавства належать авторам того чи ін. результату інтелектуальної діяльності.

Конвенція, яка заснувала ВОІВ 14 липня 1967 р.

Інтелектуальна власність – сукупність виключних прав як особистого так і майнового характеру на результати інтелектуальної і в першу чергу творчої діяльності, а також на деякі інші прирівняні до них об’єкти., конкретний перелік яких встановлюється законодавством конкретної країни.(Сергєєв).

Система пів - раніше 1. Авторське право і 2. Право промислової власності;

пізніше, поділ на 3 групи: авторське, об’єкти права промислової власності, засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту

на сучасному етапі (4 групи) 1. Авторське право і суміжні права 2. Патентне право 3. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту 4. Нетрадиційні об’єкти пів

Перша група: ЗУ Про авторське право і суміжні права

Друга група: результати науково-технічної творчості; в першу чергу має на меті охорону нематеріальних благ;

винаходи, корисні моделі та промислові зразки. Відмінність від об’єктів авт. права: основний акцент робиться на технічний аспект; визнання за патентоволодільцем виключного права на використання запатентованого об’єкта.

ЦК лише вказує на ознаки, яким повинні відповідати зазначені об’єкти.

ЗУ Про охорону прав на винаходи та корисні моделі:

Під винаходом (корисною моделлю) розуміють результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

ЗУ про охорону прав на промислові зразки:

Промисловий зразок - результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.

Третя група: 1.торгівельна марка 2. Комерційне найменування 3. Географічне зазначення

Торгівельна марка – позначення або комбінація позначень які придатні для вирізнення товарів та послуг що виробляються однією особою від товарів та послуг що виробляються чи надаються іншими особами.

ЗУ Про охорону прав на знаки для товарів та послуг

Комерційне найменування – позначення найменування юридичної особи що допомагає вирізнити її серед інших юридичних осіб. (індивідуалізує виключно юридичну особу).

В ЦК (489) надано критерії. Охорона надається з моменту першого використання.

Географічне зазначення ЗУ Про охорону прав на зазначення місця походження товару

Четверта група:

ЗУ Про охорону прав на сорти рослин, ЗУ Про племінне тваринництво,

Комерційна таємниця – інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для усіх, які звичайно мають справу із видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватним існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

2. Право будь-якого творця будь-якого творчого результату є його невід’ємним правом, що існує незалежно від визнання цього права державною владою.

В Стародавньому Римі існувало багато творів.

Англія Статут Королеви Анни – забезпечення автору книжки виключним правом на опублікування, яке діяло протягом 14 років від дати публікації. Після спливу цих 14 років розпочинався другий строк захисту, який розпочинався якщо автор був живий.

Франція – Декрети 1791, 1793. Перший забезпечував право на публічне виконання твору протягом життя автора, а також протягом 5 років після його смерті право надавалось спадкоємцям, або особам, право яким було відступлено.

Другий продовжив строк у 5 років на 10.

Російська Імперія XIX ст. 1828 р до цензурного статуту було внесено Главу про авторів і видавців книжок.

1830 р – Положення про права авторів, перекладачів і видавців. Окрім творів літератури, правовій охороні стали підлягати статті…. Встановлено, що права охороняються протягом життя автора та 45 років після його смерті.

1845 1896 – вперше було визнано

1875 р термін продовжено до 50 років

20.03.1911 р. Положення про авторське право. Крім прав, що були закріплені раніше, було закріплено право авторів на переклад їхніх творів. З’явилось поняття «виключні права». 1995 Основи авторського права. 1961 діяли Основи цивільного законодавства, які збільшили перелік прав авторів на їхні твори.

В Україні – 1929 Постанова, якою затверджено Закон Про авторське право – положення діяли до початку 60-х років. 1963 – ЦКУРСР, розділ 4 був присвячений авторському праву. ЗУ Про авторське право і суміжні права + глави, які закріплені у ЦК України.

Патентне право – період привілеїв (15 – 18 ст); період національних патентів (1790-1883) – будь-який винахідник мав право подати заявку на патент, видача якого залежала від об’єктивних умов, охорона на надавалась за межами держави; період інтернаціоналізації (1883 дотепер) – разом із розвитком міжнародної торгівлі.

В Україні 1993 засноване державне патентне відомство України як центральний орган виконавчої влади у сфері патентного права. ЗУ Про охорону прав на винаходи і корисні моделі, ЗУ Про охорону прав на промислові зразки.

3. Існувало багато концепцій. Теорія Лабуле – окупації.

Рентна теорія

Теорія прав індивідуума створення об’єктів інтелектуальної діяльності як прояв інтелектуальності, що підлягає правовому захисту.

Теорія права інтелектуальної власності.

Гальпєріна – всі 3 правомочності можна застосовувати до пів. Під користуванням розуміють експлуатацію відповідно до призначення. Розпорядження – надання власнику можливості визначити подальшої юридичної долі об’єкта інтелектуальної власності.

В законодавстві передбачено, що пів та право власності є незалежними.

5. Перелік об’єктів у Конвенції, що заснувала ВОІВ.

19.10.2010

Ноу-хау не включено до об’єктів. Розглядають як більш загальне поняття.

Суб’єкт пів (ЦК) – творець об’єкта інт власності та інші особи, яким належать особисті немайнові та майнові права…..

Творець є тотожний терміну автор. Творець – фізична особа, творчою працею якої створюється об’єкт пів.

Визнання особи творцем не залежить від обсягу дієздатності, ним можуть бути як дієздатні так і недієздатні. Юридична особа не може бути творцем результату інтелектуальної діяльності.

Класифікація – первинні та вторинні (похідні). До первинних – особи, які набули пів в результаті створення або реєстрації права на об’єкт інт власності.

Вторинні – в результаті їх діяльності не створюється новий об’єкт ПІВ. Вони набувають права в результаті договору або закону. Не приймали участі у створенні. Наприклад, особа, що написала літ твір, за нею залиш особисті права, але майнові права можуть бути передані третій особі, яка стає вторинним суб’єктом.

Категорії відповідно до підінститутів – суб’єкти пів на об авторського права і суміжних прав; суб пів на результати наук-техн творчості; на засоби індивідуалізації; на нетрадиційні об’єкти пів.

Суб авт. права – в першу чергу це автор твору, та особа, яка вказана на примірнику твору. Юридичні особи та фізичні особи, які не є творцями.

Суб суміжних прав – виконавця, виробника фонограми, виробник відеограми, та організації мовлення.

Суб’єкти промислової власності – самі автори, вторинні суб’єкти – ті, яким майнові права передані договором….

Суб на засоби індивідуалізації – ті, що мають майнові права. Закон не виділяє автора найменування. Виникають виключно майнові права. Суб’єктом права на комерційне найменування – може бути лише юридична особа. ГК закріплює, проте цивілісти притримуються думки,що комерційне найменування може належати лише юридичній особі. Хоча торгівельна марка може належати як юридичній так і фізичній особі.

Наукові відкриття – лише фізична особа – автор того чи іншого наукового відкриття.

Рац пропозиція – автор та юрид особа, якій ця пропозиція продана.

Сорти рослин та породи тварин – автори.

Суб права на комерц таємницю –

Держава також може стати суб’єктом – у випадку, якщо немає правонаступників і сплив строк дії авторських прав.

6. Зміст. Особисті немайнові та майнові права. Різновид цивільних прав, які виникають з приводу нематеріальних благ,є невід’ємними від особи та не мають економічного змісту. Майнові – суб права, які пов’язані з використанням об’єктів пів, а також із тими майновими вимогами, які виникають між учасниками правовідносин з приводу використання об’єктів пів. Право на отримання винагороди за використання.

За загальним правилом, особисті немайнові права є невідчужуваними та не можуть бути передані. Належать виключно творцеві. Ст. 423, 424 ЦК

Особисті немайнові – право авторства (ст.423 – право на визнання людини творцем того чи іншого результату інт. Діяльності; автор має право стверджувати, що об’єкт є результатом його творчої діяльності; має право оприлюднити цей твір під своїм ім’ям, псевдонімом або анонімно)

Право на недоторканість твору – творець об’єкта пів може запобігати будь-яким посяганням, які можуть завдати шкоду його твору.

Існує можливість набуття немайнових прав (ст.423 ЦК). Дана норма вступає у певну колізію з нормами закону про авторське право і суміжні права.

Майнові права: належать суб інт власності та мають майновий інтерес (ст.424)

Право на використання та на отримання максимального результату від використання його корисних властивостей. Це право одночасно можуть мати декілька осіб.

Право дозволу на використання. Випливає із права на використання. Обмеження щодо такого права – передбачена примусова ліцензія. Це право належить творцю або тій, особі, яка зареєструвала на себе результат інт діяльності.

Право на перешкоджання неправомірному використанню об’єкту інт власності.

Авторське право і суміжні права.

  1. Поняття авторського права.

  2. Твір та його ознаки.

  3. Суб’єкти.



Спільні риси авт. права і права пром. власності – об’єкти - результати творчої діяльності; творцем може бути лише людина або фізична особа; результат має бути об’єктивованим. Під правову охорону потрапляє буд-який результат творчого пошуку, в тому числі і негативний. Простір дії авторських і патентних прав є територія України; однакова дієздатність суб’єктів творчого процесу; в обох інститутах є право авторства і право на ім’я; право на винагороду. (Безоплатне договірне використання можливе, але лише у випадках, передбачених законом). Суб’єктом може стати держава за певних умов.

Відмінні риси – різні об’єкти; особливості правової охорони цих об’єктів; (для того, щоб винахід був визнаний винаходом, необхідно подати заявку до Державного Департаменту інтелектуальної власності). Авторське право – вирішення питання оригінальності твору є правом автора. Строки дії авторського права і права промислової власності (особисті немайнові права не обмежені жодним строком).

2. ЗУ Про авторське право і суміжні права, авторське право пошир на твори…., що є результатом творчої діяльності незалежно від призначення і достоїнства твору та способу його вираження.

Законодавство не дає визначення поняття «твір».

Ознаки твору: 1. Повинен відноситись до літератури, науки, мистецтва. 2 Результат творчої діяльності 3. Охороняються незалежно від призначення такого твору (не повинно прийматися до уваги, в якій області людської діяльності може бути застосований твір) 4. Охороняється незалежно від його достоїнства 5. Повинен бути виражений у певній об’єктивній формі (письмова, усна форма, звуко- чи відеозапис, зображення і об’ємно-просторова форма).

Виділяють 2 критерії для визнання об’єктивної форми – відтворюваність та можливість сприйняття органами почуттів. Говорити про існування об’єктивної форми можна лише в тому випадку, якщо його можна відтворити. Другий критерій поширений в англосаксонських країнах.

5 ознака – зв'язок твору з громадянами України. Авт право пошир на твори незалежно від місця їх першого оприлюднення, авторами яких або особами, яким належать авт. права на них є фізичні особи, які є громадянами України або не є її громадянами, але мають постійне місце проживання на тер У, або юридичні особи, які мають місце знаходження на території України. Авт право пошир на твори, вперше оприлюднені на тер України, або за її межами, але після цього протягом 30 днів оприлюднені на території України.

Бернська Конвенція 1886, 5 разів підлягала перегляду,

Всемирная Конвенция об авторском праве

Договор ВОИС

Ознаки – вираження в об'єктивній формі. Твір має носити творчий характер.

Ст. 8 ЗУ Про авторське право і суміжні права. Об’єктами авт. права – твори науки, літератури, мистецтва.

Твори – окремо виділ хореографічна постановка, пантоміма, музичні твори (виконуються виключно на музичному інструменті, виконуються на муз інструменті з голосом). Твори ужиткового мистецтва, географічні, топографічні твори.

Об’єкти суміжних прав – відеограма, фонограма, виконання….

Права роботодавців і замовників робіт.

Схожі:

Правове регулювання господарських відносин
Правове регулювання діяльності у сфері виробництва виробів із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння
Після Жовтневої революції 1917 р правове регулювання господарської...
ЦК РРФСР 1922 р. У той період з'явилися нормативні акти, які відносились до торгових товариств, договірних відносин. Проте надалі...
18. Господарсько-правове регулювання у сфері матеріального виробництва...
Суспільне виробництво і зараз, і в попередні історичні періоди в основі своїй було та є матеріальним, що
Ринкові реформи пов’язані із змінами в системі правового регулювання...
Ринкові реформи пов’язані із змінами в системі правового регулювання економічних відносин. Такі процеси обумовлюють розвиток донедавна...
Регулювання в зв'язку
Перехід до ринкових відносин зажадав перегляду механізму регулювання. Взагалі існує ряд причин, що потребують здійснення механізму...
ТЕСТ -1 За кожну правильну відповідь 1 бал
Економіка вивчає систему суспільних відносин, пов'язаних із виробництвом, розподілом, обміном і споживанням благ, в умовах безмежних...
8. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Отже, роздержавлення не зводиться лише до зміни форм власності, воно охоплює розподільчі трудові відносини, способи і форми господарських...
Закон України
Цей Закон здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку...
Скороход Оксана Вікторівна “Правове регулювання банківської діяльності в
Розділ 1 ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
Практика розгляду судами корпоративних спорів *
Необхідною умовою для їх діяльності є забезпечення ефективного та своєчасного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка