|
11. Державне управління та регулювання в енергетиці та участь громадськості в прийнятті рішень 141
11. Державне управління та регулювання в енергетиці та участь громадськості в прийнятті рішень 141
Впровадження системи звітування відповідно до механізму Ініціативи прозорості видобувних галузей (EITI) 144
Зниження ризиків використання родовищ і спрощення процесу видачі ліцензій і угод про розподіл продукції (УРП); 144
Підвищення захищеності прав інвесторів в області земельних правовідносин; 144
12. Інтеграція в Європейський Союз у сфері енергетики 146
12. Інтеграція в Європейський Союз у сфері енергетики 146
13. Науково-технічне та кадрове забезпечення 155
13. Науково-технічне та кадрове забезпечення 155
14. Програми та документи, необхідні для реалізації Енергетичної стратегії 158
14. Програми та документи, необхідні для реалізації Енергетичної стратегії 158
Перелік об'єктивних вимірюваних показників, які повинні бути досягнуті завдяки реалізації Енергостратегії. Вибір ключових показників повинен бути заснований на цілях держави в розвитку галузей ПЕК, викладених у цій Енергостратегії; 158
Детальні й конкретні кроки, потрібні для досягнення цих показників; 158
Терміни реалізації кожного кроку. При цьому, гранулярність зазначених кроків повинна бути наступною: 158
на період 2013-2015 рр. - не більше одного кварталу; 158
на період 2016-2020 рр. - не більше одного року; 158
на період 2021-2030 рр. - три-п'ять років. 158
Відповідальних за реалізацію кожного кроку; 158
Перелік учасників роботи над кожним кроком; 158
Ресурси, потрібні для реалізації цих кроків. 158
- Графік розгляду результатів реалізації Енергостратегії на засіданнях уповноважених органів, включаючи Кабінет Міністрів України. 158
визначення перспективних галузей із підвищення енергоефективності; 166
визначення реальних цілей, механізмів їх реалізації, строків і відповідальних за реалізацію; 166
джерела фінансування заходів із енергоефективності. 166
Вступ
Розвиток енергетики має вирішальний вплив на стан економіки в державі та рівень життя населення. Метою соціальної держави, якою відповідно до Конституції є Україна, має бути забезпечення умов для зростання добробуту громадян. Однією з найважливіших складових добробуту в цивілізованих державах є забезпечення громадян і компаній необхідними енергоресурсами. Запорукою реалізації цієї мети має стати надійне, економічно обґрунтоване й екологічно безпечне задоволення потреб населення й економіки в енергетичних продуктах.
Замість забезпечення екстенсивного розвитку, яким економіка України рухалась протягом десятиліть, енергетика повинна перейти на ефективне забезпечення сталого розвитку економіки. Забезпечення економіки та соціальної сфери країни основними видами енергоносіїв (електричною й тепловою енергією, моторними й котельно-пічними видами палива, а також природним газом) і сировинними ресурсами для потреб хімічної та металургійної промисловості (коксівним вугіллям, продуктами нафто і газопереробки) покладається на паливно-енергетичний комплекс України (ПЕК)1.
Енергетична стратегія – це інтегрована модель дій держави, що спрямована на досягнення цілей національної безпеки та задоволення енергетичних потреб суспільства за найменших сукупних витрат, при цьому економічно обґрунтовано. Таким чином, Енергетична стратегія України до 2030 року покликана визначити вектор розвитку галузей енергетики країни відповідно до цілей і завдань ПЕК до 2030 року.
Аналіз виконання та причини оновлення Енергетичної стратегії
Оновлення Енергетичної стратегії України до 2030 р. (далі - Енергостратегії) зумовлене такими основними чинниками:
-
Під час розробки Енергостратегії у 2006 р. не були враховані в повному обсязі наявні на той момент тенденції світового розвитку енергетичної галузі:
Акцент на реалізацію заходів щодо енергоефективності та енергозбереження;
Розвиток конкурентного середовища і підвищення ефективності та прозорості ринків;
Зростаюча орієнтація на охорону навколишнього середовища;
-
За останні 5 років відбулися зміни в економіці та енергетиці України, які безпосередньо і суттєво впливають на перспективи розвитку паливно-енергетичного комплексу:
Зобов’язання України в рамках приєднання до Енергетичного співтовариства зафіксовано на міжнародному рівні;
Зміни в українській та світовій економіках, викликані фінансово-економічною кризою, призвели до значних коригувань показників розвитку;
Переважна частина програм модернізації та будівництва генеруючих та мережевих об’єктів, які були передбачені Енергостратегією 2006 року, не реалізовані.
Зважаючи на вищезазначене, Енергостратегія, затверджена у 2006 р., частково втратила актуальність, а задані у ній орієнтири розвитку ПЕК потребують уточнення.
Цілі та завдання Енергетичної стратегії
Цілями Енергетичної стратегії є:
Створення умов для надійного та якісного задоволення попиту на енергетичні продукти за найменших сукупних витрат, при цьому економічно обґрунтовано ;
Підвищення енергетичної безпеки держави;
Підвищення ефективності споживання та використання енергопродуктів;
Зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище і забезпечення цивільного захисту у сфері техногенної безпеки ПЕК.
Виходячи iз зазначених цілей, основними завданнями й напрямками реалізації Енергетичної стратегії України є:
Формування цілісної та дієвої системи управління та регулювання в паливно-енергетичному секторі, розвиток конкурентних відносин на ринках енергоносіїв;
Поступова лібералізація та розвиток конкурентних відносин на ринках енергоресурсів і ринках пов'язаних послуг;
Створення передумов для істотного зменшення енергоємності економіки за рахунок впровадження нових технологій, прогресивних стандартів, сучасних систем контролю, управління й обліку, транспортування та споживання енергетичних продуктів і розвитку ринкових механізмів стимулювання енергозбереження;
Збільшення видобутку та виробництва власних енергоресурсів з урахуванням економіки видобування, а також збільшення обсягів енергії та енергопродуктів, видобутих із нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії;
Диверсифікація зовнішніх джерел поставок енергетичних продуктів;
Досягнення збалансованості економічно обґрунтованої цінової політики щодо енергетичних продуктів, яка повинна забезпечити покриття видатків на їх виробництво й доставку до кінцевого споживача, а також створення відповідних умов для надійного функціонування та сталого розвитку підприємств ПЕК;
Створення умов для залучення до ПЕК приватних інвестицій, нових технологій і сучасного досвіду ефективної роботи;
Нормативно-правове забезпечення реалізації цілей розвитку ПЕК України з урахуванням наявного внутрішнього законодавчого поля, численних зобов'язань, передбачених міжнародними договорами, а також вимогами європейського енергетичного законодавства.
Підхід до оновлення Енергостратегії
Оновлення такого важливого для країни документа як Енергостратегія є складним, багатокрокових процесом, який вимагає участі широкого кола експертів. Таким чином, на початку проекту був визначений куратор процесу в особі Фонду «Ефективне Управління» (ФЕУ). На ФЕУ була покладена відповідальність за планування основних кроків проекту, визначення підходів до проведення належного аналізу, залучення необхідних ресурсів, а саме: основних гравців енергетичної галузі, консультантів, експертів, юристів та забезпечення досягнення консенсусу серед енергетичного співтовариства країни, щодо висновків і рекомендацій, покладених у фінальний документ.
ФЕУ координувала роботу команди з оновлення під керівництвом Міністерства енергетики та вугільної промисловості, консультантів міжнародної консалтингової компанії McKinsey&Company та представників Національної академії наук України, провела збір потрiбних даних, здійснила аналіз, сформувала гіпотези і первинні висновки, обговорила їх з широким колом експертів і, враховуючи надані коментарі, підготувала першу версію оновленої Енергостратегії.
На заключному етапi оновлення з метою врахування позиції громадськості було проведено ряд громадських слухань та отримано і внесено в документ коментарі. Оновлена Енергетична стратегія України до 2030 року є результатом кропіткої роботи великої кількості фахівців енергетичної галузi. Вона максимально реалістично відображає сьогоденну ситуацію в енергетиці України, потенціал і шляхи її майбутнього розвитку.
Реалізація заходів Енергостратегії дозволить досягти таких основних результатів2:
Повне забезпечення зростаючого попиту на електроенергію за рахунок термінової модернізації ТЕС, продовження терміну експлуатації АЕС, значних інвестицій в модернізацію і розширення електромережевого господарства країни, а після 2018
Збільшення видобутку газу до 40-45 млрд. куб м на рік і вихід на забезпечення 90% власного споживання газу за умови доопрацювання порядку видачі ліцензій, УРП, оподаткування і активної роботи для залучення інвесторів;
Повне забезпечення попиту на вугілля шляхом збільшення економічно ефективного видобутку енергетичного вугілля обсягом до 75 млн. тонн на рік (та коксівного до 40 млн. тонн на рік) за умови максимальної приватизації та підвищення ефективності роботи шахт, а також подальшого закриття неприватизованих збиткових шахт;
Істотне скорочення державних витрат за умови припинення субсидування галузей з одночасним підвищенням ефективності роботи підприємств ПЕК;
Впровадження комплексних програм підвищення енергоефективності для зниження питомого споживання енергоресурсів в економіці на 30-35% до 2030 року, що істотно зменшить навантаження на економіку, підвищить енергетичну незалежність держави та конкурентоспроможність її ВВП.
Залучення необхідних інвестицій (близько 200 млрд. дол. США) в ПЕК потребує розробки програм реформування галузей, створення конкурентних ринків, підвищення цін на енергоресурси з метою створення привабливих умов для приходу в галузь приватних інвесторів, посилення системи контролю над монополіями, а також доопрацювання і довгострокової стабілізації нормативно-правового поля.
Реалізація та актуалізація Енергетичної стратегії
Для забезпечення реалізації та своєчасної актуалізації Енергостратегії необхідно:
Уточнення кожних 5 років прогнозного енергетичного балансу України;
Розробка, затвердження та щорічна актуалізація Плана-графіка реалізації Енергостратегії, Національних планів та Галузевих програм у напрямках, що визначені Енергостратегією (детальний перелік потрібних нормативних документів наведений у Розділах «Державне регулювання та структура власності» та «Програми та документи, необхідні для реалізації Енергостратегії»), а також призначення відповідальних та забезпечення контролю виконання;
Щорічна підготовка Міністерством енергетики та вугільної промисловості звіту про реалізацію Енергостратегії та завдань, визначених в Національних планах та Галузевих програмах;
Кожні п’ять років, а в разі потреби – частіше, оновлення Енергостратегії з урахуванням звітів щодо її реалізації.
Відповідальним за реалізацію Енергостратегії в цілому є Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Уряд визначає як співвиконавців всі причетні Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
Прогнозні сценарії розвитку економіки та ПЕК
Подальший розвиток економіки України і відповідна до нього зміна споживання та виробництва енергоресурсів розглядаються з позиції сценаріїв економічного зростання і структури ВВП, розрахованих на основі прогнозів Уряду України. Сценарії лежать у діапазоні від песимістичного, при якому реалізується безліч ризиків, пов'язаних із уповільненням виходу економіки із кризи, зниженням темпів відновлення світового попиту на продукцію металургії й інших галузей (прогнозоване середнє щорічне реальне зростання ВВП до 2030 р. - близько 3,8%) до оптимістичного (аналогічний показник - близько 6,4%). За базовий взято сценарій, при якому середнє зростання ВВП складе 5% на рік до 2030 р. Усі сценарії враховують ефект від детінізації економіки.
У всіх сценаріях економічний розвиток України відбуватиметься двома етапами:
Високе посткризове економічне зростання і досягнення докризового рівня ВВП;
Зниження темпів економічного зростання разом з поступовою зміною структури ВВП у бік зростання сектору послуг економіки.
Динаміка зростання ВВП України
За базовий сценарій для розрахунку прогнозів ринків взято сценарій із середнім щорічним реальним зростанням ВВП у 2010-2030 рр. – 5%. Разом з цим при регулярному оновленні Енергостратегії слід відстежувати фактичний розвиток ринків і ВВП і, при більш швидкому зростанні, аніж передбачено в базовому сценарії, потрібно проводити коригування прогнозів.
У базовому сценарії співвідношення ВВП сфери послуг з ВВП промисловості до 2030 р. наблизиться до рівня розвинених країн (сфера послуг складе 70% ВВП, промисловість близько 21%, решту 9% складе сільське господарство). Відповідно до базового сценарію, ВВП України в 2030 р. досягне 2,9 трлн. грн.3 Оптимістичний сценарій передбачає більш інтенсивний індустріальний розвиток, при якому реальний ВВП України зростає щорічно в середньому на 6,4%, до того ж структура ВВП також зміщується у бік сектору послуг. Основними чинниками зростання стануть зростання ВВП промислового сектору (5,2% щорічно), ВВП сектору послуг (6,9% щорічно) і ВВП сільського господарства (7,1%). При такому сценарії в 2030 р. ВВП досягне 3,8 трлн. грн. У песимістичному сценарії зростання ВВП значно нижче, ніж у сценарному діапазоні, через нижчі показники зростання ВВП у секторах: 1,4% - у промисловому секторі, 4,2% - у сфері послуг і 6,1% - у сільськогосподарському секторі. У разі реалізації песимістичного сценарію розвитку ВВП України в 2030 р. він складе 2,3 трлн. грн.
Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів
Прогнозний загальний паливно-енергетичний баланс
Базовим роком для розрахунків потреб у паливі та енергії взято 2010 р., у цінах якого прогнозуються показники 2015-2030 рр.
Показники у даному розділі вказані з точністю до десятих, тому можуть несуттєво відрізнятися від показників, вказаних в інших розділах за рахунок округлення.
|