2. Прогнозування балансів паливно-енергетичних ресурсів 16
|
|
Скачати 3.4 Mb.
|
|
3.2.4. Міждержавні електричні мережі ОЕС України за допомогою ліній електропередач міждержавного значення з'єднана з енергосистемами Російської Федерації, Молдови, Білорусі, Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії. У 2010 р. обсяг чистого експорту електроенергії склав 4,2 млрд. кВт•год. Міждержавні лінії електропередачі України та можливості експорту електроенергії до сусідніх країн
Нині ОЕС України працює в паралельному режимі з ЄЕС/ОЕС, за винятком «Бурштинського острова», який синхронізовано з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E). Пропускна спроможність міждержавних мереж, що зв’язують Україну з РФ, Білоруссю та Молдовою, дозволяє значно підвищити обсяги експорту в даних напрямках. Збільшення експортного потенціалу до країн ENTSO-E потребує реконструкції наявних (але відключених станом на кінець 2010 р.) міждержавних високовольтних ліній (ВЛ) 750 кВ Хмельницька АЕС-Жешув (Польща) і Южно-Українська АЕС-Ісакча (Румунія) та реконструкції діючої ВЛ 750 кВ Західноукраїнська-Альберштина (Угорщина) або будівництва нових високовольтних ліній, або підвищення технічного рівня електростанцій, систем електропередачі та систем регулювання частоти й потужності до європейських стандартів, або збільшення генеруючих потужностей на «Бурштинському острові». Рішення про збільшення експорту має прийматися учасниками ринку електроенергії за відповідної оцінки його економічної доцільності та з урахуванням першочергового забезпечення внутрішнього попиту на електроенергію. При цьому держава, орган державного регулювання в енергетиці та оператор енергосистеми дають можливість реалізації проектів з розширення експортно-орієнтованої інфраструктури за рахунок:
При цьому всі проекти повинні відповідати вимогам енергосистеми та не порушувати її надійності. 3.2.5. Розвиток розподільчих електромереж Для якісного та надійного електропостачання споживачів потрібно:
Розвиток мереж повинен бути скерований на зниження ступенів трансформації та наближення високовольтних мереж до споживача. Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та модернізація електричних мереж напругою 6–150 кВ повинні здійснюватися випереджальними темпами відносно зростання електричного навантаження промислових, сільськогосподарських і комунально-побутових споживачів. Технічне переоснащення, реконструкція електричних мереж та їх розвиток повинні проводитися на базі національного нормативно-правового регулювання з урахуванням рекомендацій Міжнародної електротехнічної комісії та регіональних особливостей, які стосуються умов надійності, екологічної безпеки та зниження втрат у мережах. У розвиток розподільчих мереж до 2030 р. необхідно інвестувати 134 млрд. грн., що потребує збільшення щорічних інвестицій до 7 млрд. грн. і потребуватиме значних будівельно-монтажних потужностей та дозволить наблизитися до європейського рівня питомих інвестицій у розподільчі мережі (докладніше описано у Розділі 10 «Фінансове забезпечення розвитку ПЕК»). 3.2.6. Розвиток теплової генерації Першочергове завдання у сфері розвитку теплової генерації – модернізація та реконструкція наявних потужностей ТЕС та ТЕЦ із метою подовження строку служби устаткування на 15–20 років, збільшення встановлених потужностей, зниження питомих витрат палива та приведення обладнання у відповідність до стандартів ENTSO-E з регулювання частоти, активної та реактивної потужності. Також у рамках модернізації необхідно проводити оснащення станцій системами пилогазоочищення для зниження викидів пилу, оксиду сірки й азоту до норм ЄС. Збільшення власного споживання енергії блоками ТЕС після встановлення систем пилогазоочищення буде компенсовано за рахунок збільшення виробітку електроенергії блоками після модернізації через підвищення їх ККД. З урахуванням обмежень, які стосуються одночасного виведення блоків в реконструкцію, технічного стану станцій і планів нового будівництва, до 2030 р. необхідно провести модернізацію пиловугільних енергоблоків загальною потужністю близько 14 ГВт. За потреби, в разі економічної доцільності та за умови збереження темпів реконструкції кількість модернізованих теплових блоків може бути збільшена. Таке збільшення відповідним чином зменшить потребу в будівництві нових блоків. Сумарний розмір інвестицій з урахуванням встановлення пилогазоочисного устаткування (ПГО) складе близько 170 млрд. грн (докладніше описано у Розділі 10 «Фінансове забезпечення розвитку ПЕК»). Модернізація потужностей теплових станцій (базовий сценарій)  На сьогоднішній день вітчизняні ТЕЦ знаходяться у важкому становищі. У зв’язку з цим потрібно провести модернізацію теплоенергоустановок та перейти на новий розвиток виробництва теплової та електричної енергії – когенерацію. Сумарні інвестиції складуть близько 22 млрд. грн (докладніше описано у Розділі 10 «Фінансове забезпечення розвитку ПЕК»). Виробіток ТЕЦ визначатиметься потребами у теплозабезпеченні та за базовим сценарієм збільшиться майже на 20% у порівнянні з 2010 роком для задоволення збільшених потреб у теплі 2030 року. Впровадження зазначених заходів буде сприяти розвитку когенераційних технологій в Україні на базі існуючих ТЕЦ, що в свою чергу:
За базовим сценарієм розвитку споживання електроенергії у 2018–2030 рр. необхідно ввести 9 ГВт нових потужностей вугільних ТЕС і здійснити заміну обладнання, яке виробило фізичний ресурс існуючих ТЕЦ шляхом заміни основного устаткування діючих енергоблоків і будівництва нових, у тому числі на місці виведених з експлуатації, відповідно до плану реконструкції теплових електростанцій. Усі нові (модернізовані) блоки повинні бути оснащені системами пилогазоочищення, які відповідають європейським нормам викидів або використовувати технології генерації, що дозволяють досягати європейських стандартів без будівництва виділених систем ПГО (наприклад технологія циркулюючого киплячого шару – ЦКШ). А також потрібно розглянути можливість використання відходів збагачення вугілля як палива для електростанцій, що використовують технологію ЦКШ. Сумарні інвестиції в будівництво нових блоків складуть 132 млрд. грн. (докладніше описано у Розділі 10 «Фінансове забезпечення розвитку ПЕК»). Введення нових потужностей пиловугільних ТЕС по роках (базовий сценарій)  Рішення про вибір технології для нових блоків або заміни обладнання на існуючих блоках має прийматися на підставі вартості будівництва, планованої собівартості виробництва електроенергії, вимог із маневреності, екологічних показників, можливого ступеня локалізації виробництва устаткування в Україні і можливості використання національних паливних ресурсів. При виборі палива для нових або модернізованих блоків потрібно максимально орієнтуватися на використання вітчизняного вугілля. Можливий розгляд проектів будівництва блоків з використанням бурого вугілля та повного або часткового спалювання альтернативного палива (у тому числі твердих побутових відходів) за відповідних техніко-економічних обґрунтувань. Всі наведені аспекти нового будівництва або модернізації повинні бути відображені в комплексній програмі розвитку електромереж та генерації, котра повинна бути розроблена та згодом регулярно оновлюватися Міністерством енергетики та вугільної промисловості. В умовах зростання частки споживання комерційним та побутовим секторами та збільшення прогнозованої частки генерації на ВДЕ виникає потреба в розвитку маневрених потужностей. За щорічного прогнозування балансу потужностей повинні розглядатися попит та пропозиція на базову та пікову потужність та прийматися рішення щодо порядку покриття пікового попиту та виконання вимог з маневреності системи. Окрім традиційних ГЕС та ГАЕС, регулювання можуть здійснювати як маневрені вугільні блоки, так і нові маневрені атомні блоки. За умови високих цін на газ, підвищення вимог щодо безпеки АЕС в Україні покриття пікового попиту в прогнозованому періоді будуть забезпечувати ГЕС, ГАЕС та вугільні ТЕС. Наявні газові блоки будуть підтримуватися у робочому стані як резерв потужності для підтримки надійності системи та будуть використовуватись для регулювання в разі потреби. Разом із завданням вирівнювання добового графіку навантаження для вирішення проблеми регулювання потужностей ВДЕ необхідно розглянути можливість широкого впровадження проектів теплових насосів-регуляторів. Впровадження таких проектів залежатиме від розвитку даних технологій і буде виконуватись в разі їх високої технологічної та фінансової ефективності. На виробництво електричної і теплової енергії ТЕС енергогенеруючих компаній у 2012 році використано 37,5 млн. т вугілля, 42,0 тис. т мазуту та 0,5 млрд. м3 газу; питома витрата умовного палива на відпуск електроенергії склала 395,6 г у.п./кВт.год. За рахунок модернізації наявних ТЕС (покращення на 20-30 г у.п./кВт•год (без встановлення ПГО) та на 10-20 г у.п./кВт•год (за встановлення ПГО)) і будівництва нових, більш ефективних блоків із використанням сучасних технологій (наприклад, на супернадкритичних параметрах – СНКП, ЦКШ та ін. з умовними витратами палива 290-320 г у.п./кВт•год), питома витрата палива на відпуск електроенергії до 2030 р. знизиться до 340-350 г у.п./кВт•год. Сумарне споживання умовного палива зросте за рахунок збільшення виробітку теплових станцій до 29 млн. т у.п.; структура паливного балансу залишиться незмінною. Питомі витрати умовного палива на відпуск електроенергії вугільних ТЕС  Передбачається зростання коефіцієнта використання встановленої потужності вугільних станцій із 40% у 2010 р. до 53% у 2030 р. 3.2.7. Розвиток гідрогенерації Станом на початок 2010 р. проведено реконструкцію ГЕС першої черги Дніпровського каскаду і 19 (із 70) гідроагрегатів другої черги. Одним із пріоритетів розвитку гідроенергетики є завершення реконструкції ГЕС Дніпровського каскаду, що дозволить подовжити термін служби станцій на 30–40 років і підвищити сумарну встановлену потужність каскаду на 245 МВт. Плановані інвестиції становлять 5 млрд. грн. Для розв’язання проблеми із нестачею маневрених і регулюючих потужностей за будь-якого сценарію розвитку попиту потрібне будівництво гідро- і гідроакумулюючих потужностей. Пріоритетними проектами є:
Реалізація перерахованих проектів дозволить до 2030 р. довести частку маневрених потужностей ГЕС і ГАЕС у загальному балансі галузі до 16%. Сумарні інвестиції з цих проектів складуть 55 млрд. грн. (докладніше описано у Розділі 10 «Фінансове забезпечення розвитку ПЕК»). При нестачі маневрених потужностей потрібно розглянути доцільність будівництва у 2020-2025 рр. додатково ГЕС у західних регіонах України потужністю до 600 МВт. У рамках розробки комплексної програми розвитку електромереж та генерації потрібно уточнити строки реалізації даних проектів та доцільний рівень збільшення встановленої потужності. Виконання програми розвитку гідроенергетики дозволить підвищити сталість, надійність та ефективність роботи ОЕС України, підвищити економію органічного палива за рахунок збільшення частки гідроенергії в енергетичному виробництві, створити сприятливі умови для інтеграції ОЕС України в європейську енергосистему та паралельної роботи з енергосистемою Росії і збільшити експорт електроенергії. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
| І. Організаційний момент ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь «паливно-енергетичний комплекс», «паливно-енергетичний баланс»; продовжити формувати вміння та навички роботи з географічними та... |
Економіко-математичні моделі та інформаційні технології в дослідженнях... Анотація. Дослідження людських ресурсів завжди актуальні, оскільки їх розвиток відбувається практично безперервно. Вирішенню питань... |
| ПОЛОЖЕННЯ про Координаційну раду з питань реформування паливно-енергетичного... На виконання рішення за результатами засідання Національної ради реформ від 17. 02. 2015, з метою розроблення та впровадження реформ... |
УКРАЇНА Д Н І ПРОПЕТРОВСЬКАОБЛАСТ Ь СИНЕЛЬНИКІВСЬКА МІСЬКА РАДА ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ Р І ШЕНН Я Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 14. 07. 2010 №357/0/3-10 «Про погодження проекту програми підвищення енергоефективності... |
| Положення З балансів підприємств, організацій, установ може бути списане майно, що відповідає таким критеріям |
Програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергетичних... Дніпропетровській області на 2010-2015 роки, з метою внесення змін та доповнень до міської Програми з енергозбереження на 2006-2010... |
| Програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергетичних... Дніпропетровській області на 2010-2015 роки, з метою внесення змін та доповнень до міської Програми з енергозбереження на 2006-2010... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин» Конспект лекцій з курсу «Прогнозування техніко-економічного рівня машин» / Укладачі: О. М. Суміна, О. В. Черняков. — Суми: Вид-во... |
| Список учасників конференції Українського ядерного товариства Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки |
І НФОРМАЦ І ЙНИЙБЮЛЕТЕН Ь Створення інформаційного освітнього простору пов’язане з постійним оновленням ресурсів та мереж інформацією та можливостями для учнів,... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua