|
Скачати 176.64 Kb.
|
Тема: Україно! Ти моє сьогодні і майбутнє Мета: поглибити знання учнів про Україну, формувати почуття належності до своєї країни, до її історії та традицій; виховувати любов до рідного краю, дбайливе ставлення до скарбів Батьківщини Хід уроку 1.Слово учителя Є щось святе в словах: мій рідний край. Для мене – це матусі пісня ніжна, І рідний сад від квіту білосніжний, І твій калиновий у тихій музі гай Для мене - це твої стежки й мої, В лісах і селах стоптано любов’ю, Й пісень людські прозорі ручаї Усе, що серцю рідне невимовно. Його історія... В ній стільки гіркоти. І тим рідний мені ти, краю рідний, Що вже назад поламані мости, І день встає, як райдуга, погідний. Як не розминутися з майбутнім? Як зробити наше сьогодення яскравішим і кращим? Такі запитання часто виникають у дітей вашого віку, бо 9 клас є важливою віхою у житті. Хтось із вас вирішить продовжити навчання у 10 класі, хтось, можливо, уже примінить свої знання в роботі, хтось буде навчатися в училищах або технікумах. Безперечно, саме зараз йдеться про вибір життєвого шляху. Куди спрямувати свої здібності? Який фах опановувати? Ці питання важливі для кожного з нас. Важко самому вирішити, який шлях у житті обереш, а коли мова іде про цілу державу – іще важче. Ви не задавалися запитанням: «Чому частина українців шукає собі роботу за межами нашого міста, навіть держави?» Цим людям не хочеться жити зі своєю сім’єю, чи вдома? А, можливо, це просто шукачі пригод? Не все так просто. Є мандрівники, яким подобається пересуватися із міста в місто, а є люди, яких ми зараз називаємо «заробітчанами». Роки швидко пролетять, і уже дорослими ви будете запитувати себе, де вам краще підвищити свій фаховий рівень — у Парижі чи Лондоні, у Будапешті чи Вашингтоні. Ми не можемо ідеалізувати майбутнє, бо ще французький філософ XIX ст. П. Буаст сказав: «Майбутнє — це канва, по якій уява вишиває відповідно до своєї примхи, але малюнок його ніколи не буває вірним». Та це не значить, що про нього взагалі не треба думати, ясна річ, що малюнок може не співпадати, але основні контури будуть промальовані чітко. Однозначним є те, що Україна є не просто частиною Європи, а інтегрованою її частиною. Кожен народ має свою історію, яку намагається зберегти некоректованою, аби потім не повторювати колишніх помилок. У японців є, наприклад, такі мудрі висловлювання: «Озирайся на минуле, коли хочеш знати майбутнє», «Шануватимеш минуле — знатимеш майбутнє», — вони свідчать про те, що кожна країна в певний період часу проходить якесь випробовування на шляху поступу в майбутнє. І Україна в цьому сенсі не є винятком. Але сучасне і майбутнє України складається все ж таки із кожної людини, яка є частинкою такої великої держави. Що ми робимо для майбутнього? Що можемо зробити? Послухайте притчу, подивимося, чи зрозумієте ви її, чи ні. Який слід повинна залишити людина на землі? Старий Майстер звів кам'яний будинок. Став осторонь і милується. «Завтра в ньому оселяться люди», - думає з гордістю. А в цей час біля будинку грався Хлопчик. Він стрибнув на сходинку й залишив слід своєї маленької ніжки на цементі, який ще не затвердів. - Для чого ти псуєш мою роботу? - сказав з докором Майстер. Хлопчик подивився на відбиток ноги, засміявся й побіг собі. Минуло багато років. Хлопчик став дорослим Чоловіком. Життя його склалось так, що він часто переїздив з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прихилявся - ні руками, ні душею. Прийшла старість. Пригадав старий Чоловік своє рідне село на березі Дніпра. Захотілося йому побувати там. Приїхав на батьківщину, зустрічається з людьми, називає своє прізвище, але всі знизують плечима - ніхто не пам'ятає такого. - Що ж ти лишив після себе? - питає у старого Чоловіка один дід. - Є в тебе син чи дочка? - Немає в мене ні сина, ні дочки. - Може, ти дуба посадив? - Ні, не посадив я дуба... - Може, ти поле випестував? - Ні, не випестував я поля... - То, мабуть, ти пісню склав? - Ні, й пісні я не склав. - То хто ж ти такий? Що ж ти робив усе своє життя? - здивувався дід. Нічого не міг відповісти старий Чоловік. Пригадалася йому та мить, коли він залишив слід на сходинці. Пішов до будинку. Стоїть той, наче вчора збудований, а на найнижчій сходинці - закам'янілий, відбиток хлопчикової ніжки. - Ось і все, що залишиться після мене на землі, - з болем подумав старий Чоловік. - Але цього ж малою, дуже мало... Не так треба жити... Бесіда
Ви можете уявити майбутнє нашої країни? Яким саме ви його бачите? А ось таким уявляють його науковці: Учень. Україна – аграрна країна Після літа 2010 р. світова продовольча криза стала темою № 1 для обговорення на урядових рівнях, міжнародних конференціях і наукових з'їздах. Через посуху надзвичайна ситуація була оголошена в сімнадцяти регіонах РФ, в Пакистані потужні мусонні дощі і сильна повінь знищили майже 1.3 млн га зернових посівів. Вдале розташування України та її багаті природні ресурси можуть допомогти стати їй провідним гравцем на ринку продовольства Близького Сходу і Північної Африки, які сьогодні забезпечують себе продуктами харчування тільки на 25%. Чорноземи займають в Україні близько 44 % території (у світі близько 6 %) Зміна клімату і структури експорту вплинуть на пріоритети аграріїв: скоротяться посівні площі під озимою пшеницею, збільшаться — під кукурудзою, соєю та люцерною, зростуть посіви гороху, сорго, рапсу, льону олійного тарису. До 2050—2060 рр. Україна може стати найбільшим виробником продуктів харчування у світі, в той час як в АПК працюватимуть лише 10% населення. На частку експорту сільськогосподарських продуктів припадатиме близько третини всього українського експорту. Розвинена логістика, дешеві корми, інтегровані підприємства з виробництва готової продукції дозволять Україні стати великим гравцем на світовому ринку м'ясних та молочних продуктів. Продукція буде поставлятися в більш ніж 100 країн світу. За словами Олексія Симиренка, керівника агропромислового кооперативу «Симиренко», у майбутньому кліматичний фактор буде стимулювати масове впровадження мінімальних обробок ґрунту: повна автоматизація сільгоспвиробництва в майбутньому неминуча. Для перетворення України на могутню аграрну державу з давніми традиціями землеробства є такі передумови:
За прогнозами ООН та Організації економічного співробітництва та розвитку, до 2019 р. за темпами приросту аграрного виробництва Україна випередить Китай, Індію і буде поступатися лише Бразилії]. Торгівля продукцією аграрного сектора є важливою складовою національної економіки: кожен четвертий долар надходить в Україну від експорту агропродукції. Загалом держава отримує до $10 млрд від продажу продукції сільського господарства на зовнішні ринки. Учениця. Україна - енергетична державаНа думку екс-президента з питань енергетичної безпеки Богдана Соколовського, найперспективнішою в майбутньому буде атомна енергетика. До 2030 р. Україна планує збільшити потужність атомних електростанцій до 29.5 млн КВт — виробництво атомної електроенергії буде збільшено майже у 2,5 рази. На прес-конференції в УНІАН експерт з енергетичних питань, голова Української асоціації виробників альтернативного твердого палива, Іван Надєїн, заявив: «Україна має найбільший потенціал з розвитку власних поновлюваних ресурсів енергії. На сьогодні він становить близько 80 млн тонн умовного палива … Це один з найбільших потенціалів в Європі». За його прогнозами, потенціал біоенергетики, який є сьогодні в України, зможе скоротити споживання газу на 15%. У такому випадку близько 2 млрд грн додатково надійдуть в економіку. За оцінками експертів, Україна має великий вітропотенціал (за оптимістичним прогнозом — до 1 млрд кВт). Комплексна програма розвитку вітроенергетики України передбачає потужність вітроелектростанцій (ВЕС) — 16 млн кВт, зокрема, в західному регіоні — 3 млн кВт. Сьогодні потужність ВЕС в Україні становить менше 50 МВт, тоді як загальна потужність усіх електростанцій — 54 млн кВт — у тисячу разів більша. Учень. Україна -космічнаОсновна продукція українських виробників — ракети-носії (від «космічного пікапа» типу «Циклон-3», що бере на борт 600 кг вантажу, до «ваговика» «Зеніт-3SL»), що доставляють супутники на орбіту, використання переустаткованих міжконтинентальних балістичних ракет РС-20 (SS-18 «Сатана»), устаткування для потреб космосу (наприклад, завдання по розробці і виробництву систем керування космічними апаратами «Компарус» для МКС «Альфа» виконано на сто відсотків, апаратура радіоуправління зараз відмінно діє в службових модулях МКС «Зоря» і «Зірка» безпосередньо на орбіті. У квітні 2011 р. в Єнакієве президент зазначив: «Наші космічні досягнення я розглядаю як локомотив розвитку країни. Участь в космічних програмах — показник інноваційного стану держави, її науково-технічного потенціалу, економічних перспектив і рівня національної безпеки. Це — наш вхідний квиток в престижний клуб високорозвинених країн. Безумовно, космічна галузь — одна з надважливих для України. Це — престиж країни, можливість розвивати новітні технології та отримувати високі дивіденди» Перспективи української аерокосмонавтики: підраховано, що один вкладений долар в цю галузь у підсумку дає десять. Щорічно ДКАУ укладає до 400 контрактів, заробляючи близько $700 млн, а Україна займає четверте-п'яте місце з надання пускових послуг — на українських ракетних носіях космічні апарати доставляються на орбіту, що приносить у бюджет відчутні кошти. Наприклад, доставка на орбіту за допомогою європейської ракети-носія Ariane коштує близько $100 млн. Україна також виготовляє стикувальні вузли для всіх космічних кораблів, які прилітають на Міжнародну космічну станцію. Участь України в міжнародних космічних проектах: проекти «Дніпро», «Морський старт», «Наземний старт», «Циклон-4», «Таурус-2», «Вега» тощо. Україна може бути наддержавою в космосі]. Вона входить до п'ятірки країн, що володіють завершеним циклом космічних технологій — від виробництва ракетоносіїв до запуску та обслуговування супутників. При належному фінансуванні українці спроможні забезпечити космічну галузь високоякісними бортовими і наземними системами керування, апаратурою командних радіоліній і радіотехнічних систем для супутників. Учениця. Україна - наукова державаДеякі експерти вважають, що використовуючи сучасні напрацювання у сфері штучного інтелекту, мікроелектроніки і програмування, до 2050-го Україна може стати світовим центром робототехніки Андрій Пальчевський, президент фонду «Євролаб», в січні 2011 р. на Першому національному каналі України (програма «Глибинне буріння») сказав: «Парадокс полягає в тому, що Україну у світі сприймають інтелектуально розвиненою країною. А ось ми самі себе такими не вважаємо». Існують припущення, що використовуючи сучасні напрацювання у сфері штучного інтелекту, мікроелектроніки і програмування, до2050 р. Україна може стати світовим центром робототехніки, а ще раніше - перетворитися на потужний центр медицини — в першу чергу нейрохірургії з використанням біо- і нанотехнологій. Унікальна перевага може бути отримана за допомогою поєднання досягнень інженерів і реалізації прихованого наукового потенціалу. За останні 10 років харківські фізики першими у світі сфотографували атом, дніпропетровський «Південмаш» побудував триступеневу ракету-носій «Зеніт», а київські лікарі створили унікальні препарати, які сповільнюють розвиток ниркових хвороб. Про створення в Інституті надтвердих матеріалів НАН України в 2000 р. нового матеріалу, за твердістю наступного за алмазом, — карбонітріду бору, — у світі дізналися з великим інтересом, адже над цією проблемою працювали вчені багатьох країн протягом десяти років. Коментуючи очікувані інвестиції у розвиток морської галузі, Андрій Клюєв, Міністр економічного розвитку і торгівлі України зазначив, що перспективи ринку Південно-Східної Азії для українських товарів покращують перспективи проектів розвитку торгового флоту України: «Я впевнений, що Україна має всі можливості відродитися як велика морська держава, використовуючи потенціал галузі кораблебудування». «Відродження кораблебудування – це не просто питання престижу української держави – це запуск масштабної високотехнологічної промисловості. Це нові робочі місця та відродження наукового та освітнього потенціалу. Також це повернення Україні статусу міжнародного морського перевізника. Українські висококласні фахівці повинні ходити під українським прапором, а держава повинна створити для цього всі умови»[20]. Учень. Україна - країна Великої Двадцятки (Великої Вісімки)У доларовому вираженні номінальний ВВП України в 2000—2006 рр. зростав у середньому на 19% в рік, збільшившись з $31 млрд у 2000 р. до $106 млрд у 2006-му. У1999 р. ВВП України на душу населення становив 2.8% рівня ЄС, у 2005 р. цей показник виріс до 5.7%. Самміт лідерів G20 у Вашингтоні 15 листопада 2008 року. Через 10-20 років цей список може поповнити і Україна За прогнозами голови Держагентства з питань науки, інновацій та інформатизації на відкритті Першої національної конференції ефективного управління 28 квітня 2011 р. Володимира Семиноженка, до 2020 р. експорт ПЗ з України перевищить експорт металу. За даними Міжнародного телекомунікаційного союзу, Україна посідає 58 місце у світі за рівнем розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Проте експерти відзначають позитивну динаміку комп'ютеризації: Україна досягне європейського рівня також до 2020 р. У червні 2011 р. у ході прес-конференції, присвяченій альтернативній енергетиці в Україні, заступник директора інституту відновлюваної енергетики Національної академії наук України Степан Кудря спрогнозував, що в 2030 р. Україна зможе використовувати 30% альтернативної енергетики за рахунок джерел поновлюваної енергії Це все наша Батьківщина. Такою вона може стати завдяки вам. Але якою не була б земля, де ви народилися, вона завжди залишиться для вас найкращою і найжаданішою. Послухайте іще одну притчуВ одном купе едут три женщины из России и один туркмен. За окном, насколько хватает взгляда, простираются песчаные барханы. Пораженные пустынностью и дикостью этих мест, женщины то и дело восклицают: — Какие страшные места! — Как здесь могут жить люди? — Неужели им здесь нравится? И вот поезд подъезжает к крохотной станции, за которой виднеется лишь несколько чахлых деревьев, верблюд, а вдали — глиняная мазаная кибитка. Туркмен начинает собирать вещи. — Вы здесь выходите? — удивились женщины. — Да, выхожу, — ответил туркмен и с чувством добавил: — Это — моя Родина! Чим багата наша держава? Які сильні її сторони?
Слабкі сторони
Потрібно зазначити, що рейтинги політичних та економічних свобод — це рейтинги не України, а української влади Ми творці своєї долі. Тому все залежить тільки від вас. І наостанок іще одна розповідь. Жил Человек там, где родился. И, вот, захотелось ему взглянуть на белый свет, найти райскую страну, где всем живется весело и богато. Отправился Он за тридевять земель. Прибыл в страну, о которой мечтал и стал там жить. Жилось ему там не хуже, чем в родных краях, а в чем-то может и лучше. Места там были красивые, хоромы прекрасные, одежды носил он царские, за столами сиживал богатыми… Но для счастья ему всегда чего-то не хватало. Просила его душа, о чем-то, но понять Он ее не мог и не знал, чего же ему не достает в тридевятом царстве. Как-то лунной ночью не спалось ему, думы думались, ответы на вопросы все искались, да в душе своей разобраться хотелось. Вдруг, слышит Он тихий, серебристый звук колокольчика. Прислушался. - «Ба! Да, это ж не колокольчик! Это ж голос чей-то!» - осенило Его. Еще лучше стал вслушиваться в эти звуки: - «Где родился – там сгодился», - пел тонкий серебристый голосок. Задумался Человек над словами этой незатейливой песенки. И понял Он, что это его Земля родная к себе зовет, души предков о себе напоминают. Затосковал Человек по отчей земле, но бросить свой дом, хоромы прекрасные не мог. А тоска все дольше и больше. Хоромы стали видеться не такими прекрасными, как самый малый дом в родной сторонушке; одежды не такие царские, как обычное рубище, что носил в родной сторонке; столы не такие богатые и не такие вкусные, какие были пироги в родном доме его… Ничего не хотелось ему с тех пор, кроме родной земли, где могилка его матушки родимой и отца его, где растет рябинка им посаженная, где стоит дом, им построенный… Бросил Человек тридевятое царство богатое, страну эту райскую, и отправился туда, куда звала его душа, в родную сторонушку. И зазвенели радостным звоном голоса в душе его, и Солнце ярко освещало его путь, и дорога, словно звала за собой, а сердце радостно билось, как птица, трепеща в груди его, словно предвкушая Счастье, которое не купишь ни за какие богатства мира. Это был путь на Родину, дорога к себе самому! Тож щоб не розминутися з майбутнім, треба добре знати минуле, чітко уявляти собі майбутнє і дуже любити Батьківщину. Поздно ночью в дом на окраине деревни постучал бродяга. В доме жила одинокая старушка. Она пожалела бедняка и впустила его.— Я только переночую в тепле, а завтра утром уйду, — сказал бродяга. Утром прохожий не поднялся. Он простудился и заболел. Долго ухаживала старушка за бродягой. — Спасибо, мать, — поблагодарил бедняк, когда пришёл в себя. — Я словно в родной дом попал. Жаль, нечем заплатить за твою заботу. Когда-то я ушёл из дома, чтобы заработать денег. Хотел построить свой дом и жениться. Но меня ограбили и раздели разбойники. С тех пор удача отвернулась от меня, и я бесприютный скитаюсь по свету. — Разве я спрашивала с тебя плату? — с улыбкой ответила старая женщина. — Мой сын тоже ушёл на заработки и не вернулся. Может, чья-нибудь старая мать приютит его, и он вспомнит, что у него есть дом, где его всегда ждут. Старушка дала страннику поношенную, но добротную одежду, оставшуюся от сына, и он собрался уходить. — Поживи ещё, окрепни, сил наберись, — предложила старая женщина. — Нет, надо спешить к матери, — ответил странник, — домой, туда, где меня ждут. Учень. Прекрасний, вільний спів пташини, Безмежна неба глибина, Червоні кетяги калини, Що нахилились до струмка. Шляхи безкраї степів широких, Веселий сміх з дитячих уст- Оце і є та Україна, До якої я так горнусь. -Оце і все? -спитає недруг,- І це країна вся твоя? Яку красу,які простори Розгледдіти ти в ній змогла?! Я відповім:-не сумнівайся, Я аргументи наведу, Країна-чудо,я це знаю, Усім про неї розкажу. Про моря глибину бездонну, Про чайки над ним політ, Про широчінь степів південних, Вершин Карпатських й Кримських гір. Про річки течію невпинну, Що шлях проклала в майбуття, І про настільки колоритне, Етнічне,вільне в нас життя. І про козацьку Січ всесильну, Що так країну берегла, Про все: від гірської вершини, До глибини морського дна. Про тихі води,ясні зорі, Про перемоги без кінця, Про рідну неньку-Україну, Що все здолала,все змогла. Про все,що є на Україні, Про те,що було і будЕ. І,щоб ніхто не сумнівався,- Вона жива,вона живе! |
Ми майбутнє української армії України. Наша держава сьогодні незалежна. Українські Збройні Сили покликані охороняти незалежність рідної землі. І служать наші хлопці... |
Тема: Безпечна праця батьків моє щасливе майбутнє Під час проведення виховної до учнів було доведено зміст теми, завдання і організацію її вивчення |
Урок відкритої думки Тема. Безпечна праця моїх батьків моє щасливе майбутнє Бутко А.І., учитель української мови та літератури, вища категорія, старший учитель; гімназія «Ерудит» м. Києва |
УРОКУ на тему: «Безпечна праця батьків моє щасливе майбутнє» «Будівельна фірма» (приватної форми власності), «Сільськогосподарське підприємство», «Приватна пекарня «Мамин хліб», «Швейний цех»,... |
УРОКУ на тему: «Безпечна праця батьків моє щасливе майбутнє» «Будівельна фірма» (приватної форми власності), «Сільськогосподарське підприємство», «Приватна пекарня «Мамин хліб», «Швейний цех»,... |
Звучить пісня Т. Петриненка «Україна» Ведучий І Ведучий І. Україно… Мила моя Україно! Тихії води і яснії зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії... |
Сценарій спортивного свята Ведуча: Добрий день, шановні гості! Раді вітати вас на нашому святі! Сьогодні ви станете свідками народження майбутніх спортсменів.... |
Сьогодення та майбутнє української книги Вчитель. Доброго дня, шановні шестикласники! Сьогодні перший наш урок у цьому році, який розпочинається дуже цікаво, оскільки до... |
Свято Вчителя «Йде по сонячних світах через країну Знань мій вчитель» Його думки, почуття щиро віддані дітям. Він працює на майбутнє. Образ улюбленого вчителя, доброго і вимогливого ми будемо пам’ятати... |
29 травня 2011 р Дорогі друзі! Шановні вчителі, батьки, гості! Сьогодні ми зібралися на незвичайне свято, якого немає в жодному календарі. У ньому... |