ВИМІРЮВАННЯ НАПРУГ І СТРУМІВ Основні значення вимірюваних напруг і струмів


НазваВИМІРЮВАННЯ НАПРУГ І СТРУМІВ Основні значення вимірюваних напруг і струмів
Сторінка1/9
Дата24.03.2013
Розмір0.62 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
РОЗДІЛ 3

ВИМІРЮВАННЯ НАПРУГ І СТРУМІВ




3.1. Основні значення вимірюваних напруг і струмів



Вимірювані в радіоелектроніці електричні сигнали характеризуються широкою областю частот (від постійного значення до сотень ГГц), великим діапазоном вимірюваних значень напруг і струмів (від часток мікровольт і мікроампер до сотень кіловольт і ампер), великим різноманіттям форм.

Найбільш часто вимірюють напруги, трохи рідше — струми. Це пояснюється насамперед тим, що для вимірювання струму вимірювальний ланцюг необхідно розривати, що не завжди можливо або бажано, і навпаки, вимірювання напруги можна проводити без порушення цілісності вимірюваного електричного кола.

Вимірювані електричні сигнали (струми або напруги) це - як правило, складні функції часу. Тому для аналізу і порівняння різних сигналів прагнуть використовувати такі їх значення, які характеризували б сигнали будь-якої форми. Найбільшого розповсюдження в електрорадіовимірювальній практиці одержали наступні значення (параметри) напруг і струмів: амплітудне, середнє, середньо випрямлене і середньоквадратичне. Розглянемо ці значення стосовно напруги.

Амплітудне (пікове) значення це - найбільше або найменше миттєве значення змінної складової сигналу за час вимірювання:

, (3.1)

де — операція знаходження максимального значення сигналу на інтервалі вимірювання .

У загальному випадку додатні і від’ємні пікові значення змінної напруги можуть бути різними.

Середнє значення (постійна складова) напруги визначається виразом:

, (3.2)

де — час спостереження або період електричного коливання; — час дії вимірюваної напруги.

Інтервали і не завжди рівні один одному. При вимірюванні середнього значення імпульсних напруг час дії вимірюваної напруги менше періоду електричного коливання .

За фізичною величиною — це постійна складова сигналу за час , а графічно — це висота прямокутника з основою , площа якого дорівнює площі, обумовленій функцією і віссю часу за один період.

Середньо випрямлене значення напруги:
(3.3)

Графічно — це висота прямокутника з основою , площа якого дорівнює площі, обумовленій функцією над і під віссю часу. При такому визначенні вважається, що операція знаходження середніх випрямлених значень здійснюється за допомогою двонапівперіодного детектора середньо випрямлених значень. Відмітимо, що для однополярних сигналів і рівні між собою.

Середньоквадратичне значення напруги — це корінь квадратний із середнього значення квадрата напруги:

. (3.4)

Середньоквадратичне значення періодичного сигналу складної форми може визначатися також як сума квадратів постійної складової і середньоквадратичних значень окремих гармонік, тобто

(3.5)

Постійну складову і гармоніки , ,…, знаходять, як відомо, шляхом розкладання складної функції часу у ряд Фур’є.

Пікове, середньоквадратичне і середньо випрямлене значення напруг сигналів будь-якої форми зв’язані між собою коефіцієнтами амплітуди , форми і усереднення :

; ; . (3.5)

Конкретні значення і залежать від форми сигналів і обчислюються з використанням формул (3.2), (3.3) і (3.4). Основні співвідношення між значеннями найбільш часто застосовуваних форм сигналів наведені в табл. 3.1 [26].

Таблиця 3.1

Вид сигналу

Значення сигналу

Миттєве

U(t)

Середнє

U

Середнє випрямленеU

Середнє квадратичне,

U

Пікове,

Um


Ка

Кф

С

инусоїдальний








0








1.41

1.11

Пилкоподібний














1.73




Меандр








t






0








1.0

1.16

Прямокутний імпульс


















1.0




t

T



Прямокутний імпульс

Пилоподібний

Синусоїдальний


3.2. Обчислення різних значень змінної напруги

за показами вольтметрів



Більшість електронних вольтметрів, що застосовуються для вимірювання змінних напруг, тарують у середньоквадратичних значеннях синусоїдальної напруги (за винятком імпульсних вольтметрів, які тарують звичайно за амплітудним значенням). Отже, покази таких приладів відповідають середньоквадратичним значенням синусоїдальних сигналів. А як бути, якщо дослідника (оператора) цікавить максимальне або середньо випрямлене значення напруги гармонічного або більш складного сигналу?

Відповіді на поставлені запитання можна знайти, якщо знати тарувальну характеристику приладів, що встановлює співвідношення між показами приладу і значенням вимірюваної напруги .

У загальному вигляді для приладів із закритим для постійної складової сигналу входом тарувальну характеристику можна подати в наступному вигляді: [55]:

, (3.7)

де — тарувальний коефіцієнт, що залежить від виду перетворення;

— функціональні перетворення виду (3.1)—(3.5);

— постійна складова вимірюваного сигналу.

Для приладів з відкритим входом:

. (3.8)

Для з’ясування сутності тарувальної характеристики розглянемо процес тарування за допомогою схеми на рис. 3.1, де паралельно увімкнені три прилади, що мають перетворювач пікових значень ППЗ, перетворювач середньо випрямлених значень ПСВЗ і перетворювач середньоквадратичних значень ПСКЗ.

Шкали всіх вольтметрів середньоквадратичні і таровані за допомогою зразкового вольтметра, що має також середньоквадратичну шкалу.

При тому самому значенні вхідного гармонічного сигналу покази вольтметрів будуть таровані в середньоквадратичних значеннях, відповідно до (3.8), тобто можна записати



Рис. 3.1. Спрощена схема тарування вольтметра

(3.9)

З врахуванням (3.6) тарувальні характеристики запишуться в наступному вигляді:

(3.10)

Таким чином, при проведенні тарування, коли шкали всіх приладів таровані з СКЗ синусоїдальної напруги, за показами приладів можуть бути визначені всі інші параметри синусоїдального сигналу через коефіцієнти амплітуди і форми, незалежно від типу перетворювача, який використовується в даному вольтметрі:

(3.11)

Поставимо питання, чи можна тарованими вольтметрами вимірювати напругу сигналу складної форми (відмінного від синусоїдального).

Уявимо, що на три вольтметри схеми на рис. 3.1, замість гармонічного сигналу, подається сигнал , значення якого потрібно визначити. В цьому випадку за аналогією з (7.10) покази приладів запишуться в наступному вигляді:



Очевидно, що і , тому покази і приладів, тарованих синусоїдальним сигналом, не будуть відповідати параметрам вимірюваного складного сигналу. Покази третього приладу , тарованого в значеннях параметра, на який реагує його перетворювач , буде відповідати значенню вимірюваного сигналу, тобто покази цього вольтметра не залежать від форми вимірюваної напруги.

Таким чином, при вимірюванні складних сигналів вольтметра,




Рис. 3.2. Подання пилкоподібної напруги у вигляді двох складових

Який тарований гармонійним сигналом у значеннях, відмінних від значень, на які реагує перетворювач, має місце систематична похибка, величина якої буде тим більшою, чим більше , і будуть відрізнятися від і .

Отже, в цьому випадку при вимірюванні несинусоїдальної напруги покази приладів повинні бути переоцінені, тобто внесені виправлення у відповідності зі значеннями і вимірюваного сигналу. При внесенні виправлень у першу чергу треба, використовуючи , або , визначити значення напруги, на яке реагує перетворювач, а потім інші значення напруг. Наприклад, при використанні вольтметра з піковим перетворювачем і середньоквадратичною шкалою безпосередньо за покази приладу перш за все знаходиться:



а потім

, .

Якщо вольтметр має закритий вхід, то вимірювану напругу складної форми варто подати як суму двох напруг: постійної , що дорівнює середньому значенню, і змінної з нульовим середнім значенням (рис. 3.2) і при визначенні значень різних параметрів напруг варто скористатися тарувальною характеристикою (3.7).

Приклад. За допомогою мілівольтметра із закритим входом вимірюється цифровий сигнал (імпульсна послідовність із амплітудою , тривалість імпульсів , період слідування ). Прилад має перетворювач пікових значень і середньоквадратичну шкалу. Покази приладу = 50 мВ. Визначити амплітудне , середньоквадратичне і середньо випрямлене значення вимірюваної напруги.

Враховуючи (3.7) і (3.6), запишемо:
.

Для послідовності прямокутних імпульсів (див. табл. 3.1):

.

Отже:

;

;

.

При маємо ; ; .

3.3. Методи вимірювання напруги та струму



Для вимірювання напруги і струму використовують метод безпосередньої оцінки, при якому числове значення вимірюваної величини визначається відліковим пристроєм, тарованим в одиницях цієї величини, і метод порівняння, при якому значення вимірюваної величини визначається на основі порівняння впливу вимірюваної величини на яку-небудь систему з впливом на цю ж систему зразкової міри.

3.3.1. Метод безпосередньої оцінки



Цей метод реалізується за допомогою прямопоказуючих приладів. вольтметр вмикається паралельно тій ділянці ланцюга, на якому необхідно виміряти напругу.

Вимірювання напруг завжди супроводжується похибкою, величина якої залежить від внутрішнього опору вольтметра . Увімкнення вольтметра в досліджуваний ланцюг спотворює режим роботи цього ланцюга.

Наприклад, напруга на резисторі до увімкнення вольтметра (рис. 3.3.):

(3.14)



Рис. 3.3. Схема вимірювання напруги методом безпосередньої оцінки







Рис. 3.4. Схема вимірювання струму методом безпосередньої оцінки


Напруга на цьому резисторі після увімкнення вольтметра:

. (3.15)

Похибка вимірювання в даному випадку тим більша, чим менший опір вольтметра:

;

(3.16)

Відносну похибку вимірювання напруги можна подати також через потужність , споживану вольтметром, і потужність ланцюга :

(3.17)

Отже, похибка від спотворення режиму роботи ланцюга при вимірюванні напруг тим менша, чим менша потужність, споживана з ланцюга, і опір .

При безпосередній оцінці струму результат вимірювання (як і при вимірюванні напруги) супроводжується похибкою, величина якої залежить від внутрішнього опору амперметра .

Так, наприклад, увімкнення амперметра в ланцюг, зображений на рис. 7.4, приведе до того, що замість струму , що проходив у ланцюзі до увімкнення амперметра, буде проходити струм .

Похибка тим більша, чим більший опір амперметра. Відносна похибка вимірювання струму в цьому випадку:

(3.18)

Відношення опорів можна замінити відношенням потужності , споживаної амперметром, до потужності в самому ланцюзі :

.

Таким чином, похибка вимірювання тим менша, чим менший , тобто чим менша потужність, споживана амперметром , у порівнянні з потужністю споживання ланцюга, у якому здійснюється вимірювання.

3.3.2. Метод порівняння з відомим значенням



Метод порівняння заснований на порівнянні вимірюваної напруги з відомою напругою, встановленою з високою точністю. Із загальновідомих методів порівняння найбільшого застосування при вимірюванні напруги одержав нульовий (компенсаційний) метод.


Рис.3.5. Спрощена схема компенсатора

постійного струму
Сутність нульового методу вимірювання постійної напруги полягає в зрівноваженні (компенсації) невідомої напруги на зразковому опорі . Момент компенсації визначається за нульовим показом гальванометра. Принцип дії компенсатора пояснюється схемою, наведеною на рис. 3.5, де використовується нормальний елемент , допоміжне джерело напруги , потенціометр , перемикач П і гальванометр Г.

Вимірювання напруги відбувається в два етапи.

Перемикач встановлюють в 1-е (верхнє) положення, за допомогою потенціометра досягаються нульові покази гальванометра. У цьому випадку спадання напруги за рахунок струму від на ділянці ab буде дорівнювати, резистор R компенсуються джерелом .

(3.19)

Перемикач встановлюють в 2-е (нижнє) положення, і за допомогою потенціометра знову врівноважується схема. При цьому движок потенціометра займе нове положення, опір ділянки ab буде дорівнювати , і буде справедливою рівність:

(3.20)

З рівності струмів (3.19) і (3.20) видно, що

(3.21)

Умова рівноваги (3.21) показує, що точність вимірювання в даному методі залежить від точності, з якої відомі ЕРС нормального елемента і відношення значень опорів, що встановились, потенціометра, а також чутливості гальванометра.

Нормальний елемент у розглянутій схемі — це електрохімічний пристрій, що відтворює одиницю вимірювання напруги. Найбільшого поширення одержали нормальні елементи з насиченим електролітом при температурі 20 °С, внутрішній опір — 500..1000 Ом, струм — 1 мкА). ЕРС нормального елемента , хоча і слабко, але залежить від температури, тому в практичні схеми компенсаторів звичайно включають невеликі змінні резистори, що компенсують відхід за рахунок температурних змін.

Точність відліку з потенціометра досягається звичайно за рахунок використання спеціальних схем багаторозрядних дискретних подільників.

До переваг методу можна віднести наступні:

в момент компенсації струм від вимірюваного джерела напруги в ланцюзі компенсації відсутній, тобто практично виміряються значення ЕРС на затискачах джерела напруги;

відсутність струму в ланцюзі гальванометра дозволяє виключити вплив опору з’єднувальних проводів на результат вимірювання;

при повній компенсації потужність від об’єкта вимірювання не використовується (струму немає).

Метод порівняння застосовується також для вимірювання змінних напруг. Принцип дії схем порівняння на змінному струмі, як і аналогічних схем компенсаторів на постійному струмі, полягає у врівноважуванні вимірюваної напруги відомою напругою, створюваною змінним (звичайно синусоїдальним) струмом на активних опорах допоміжного ланцюга. Для врівноваження схеми тут необхідно досягти рівності модулів вимірюваної і порівнюваної напруг, їх частот, а також протилежності фаз. Повного зрівноваження в таких схемах домогтися складно, тому компенсатори змінного струму мають меншу точність вимірювання в порівнянні з компенсаторами постійного струму.

Залежно від способу врівноваження за величиною і фазою вимірюваної відомої напруги розрізняють полярно-координатні і прямокутно-координатні схеми.

3.4. Прилади для вимірювання напруги і струму



Прилади для вимірювання напруги і струму можна класифікувати за різними ознаками:

за типом відлікового пристрою (аналогові і цифрові);

за методом вимірювання (безпосередньої оцінки (прямої дії) і порівняння з відомим значенням);

за значенням вимірюваної напруги (піковими значеннями, середньовипрямленими значеннями, середньоквадратичними значеннями);

за видом входу (з відкритим або закритим).

В цей час в експлуатації перебуває велика кількість електромеханічних і електронних приладів для вимірювання напруг і струмів. Розглянемо принципи їх будови.

3.4.1. Електромеханічні вольтметри та амперметри



Електромеханічні вольтметри і амперметри належать до аналогових приладів прямої дії, в яких електрична вимірювана величина безпосередньо перетворюється в покази відлікового пристрою


Рис.3.6. Узагальнена структурна схема

електромеханічного вимірювального приладу

У найпростішому випадку електромеханічні вольтметри і амперметри це - вимірювальні механізми з відліковим пристроєм (див. роз. 1), що має вхідні затискачі для увімкнення до об’єкта вимірювання.

Узагальнену структурну схему електромеханічного вольтметра (амперметра) можна подати у вигляді послідовно з’єднаних вхідного вимірювального ланцюга і вимірювального механізму з відліковим пристроєм (рис. 3.6). (Відмітимо, що сполучення вимірювального механізму і відлікового пристрою прийнято називати вимірювачем.)

Вхідний вимірювальний ланцюг (вхідний пристрій) містить, як правило, один або кілька вимірювальних перетворювачів, за допомогою яких вимірювана величина перетвориться у величину , зручну для впливу на вимірювальний механізм.

Найчастіше в електромеханічних приладах використовують масштабні і вимірювальні перетворювачі, що нормують, а також перетворювачі значень величин.

Наведена на рис. 3.6 узагальнена схема електромеханічного приладу допускає різне сполучення розглянутих раніше перетворювачів і вимірювальних механізмів (див. роз. 1).

Для вимірювання напруг і струмів практично можуть застосовуватися більшість відомих типів ВМ.

Для вимірювання постійних напруг в широкому діапазоні значень (від часток мілівольт до сотень вольт) використовують електромеханічні вольтметри з магнітоелектричними вимірювальними механізмами (МЕВМ). Ці прилади мають порівняно високий клас точності (до 0,05), однак їх вхідний опір не перевищує десятків тисяч Ом, що може приводити до значних систематичних похибок. Систематичні похибки вольтметрів з МЕВМ мають також і температурний характер через залежність опору рамки приладу від температури навколишнього середовища.

Рідше для вимірювання постійних напруг використовують електромеханічні вольтметри з електростатичним вимірювальним механізмом (ЕСВМ), електромагнітним ВМ (ЕМВМ) і електродинамічним ВМ (ЕДВМ).

Вольтметри з (ЕСВМ) звичайно використовують для вимірювання значних напруг (кіловольтметри), а вольтметри з (ЕДВМ) застосовують як зразкові прилади при калібруванні вимірювальних приладів більш низького класу точності. Термоелектричні прилади для вимірювання постійних напруг практично не застосовують через відносно велику потужність, споживану від вимірюваного джерела.

Для вимірювання постійних струмів у широкому діапазоні значень (від до ) найбільш широко, так само як при вимірюванні постійних напруг, використовують електромеханічні прилади (амперметри) з МЕВМ. Для цих приладів також характерні: температурна систематична похибка і особливості при використанні шунтів, тому що в цьому випадку через різні значення температурних коефіцієнтів матеріалу рамки і шунта відбувається перерозподіл струмів, що протікають через них. Для вимірювання постійних струмів використовують також амперметри з ЕМВМ і з ЕДВМ

Вимірювання змінних напруг здійснюють вольтметрами з ЕМВМ ЕДВМ, ЕСВМ, термоелектричними приладами, а також випрямними вольтметрами, тобто вольтметрами, що мають вимірювальний механізм магнітоелектричної системи і випрямляч (перетворювач), увімкнений на вході вимірювального механізму.

Вольтметри з ЕДВМ і ЕСВМ, звичайно призначаються для роботи в лабораторних умовах. Найбільш широкий частотний робочий діапазон мають вольтметри з ЕСВМ і термоелектричні, однак останні застосовують рідко через велику потужність, споживану від джерела сигналу.

Змінні струми вимірюють термоелектричними і випрямними амперметрами, а також амперметрами, що мають електромагнітні і електродинамічні вимірювальні механізми. Малі змінні струми вимірюють звичайно випрямними амперметрами. Найбільш широкий діапазон вимірюваних змінних струмів забезпечують випрямні амперметри, вони частіше використовуються для вимірювання малих струмів. Найбільш широкий частотний діапазон вимірюваних струмів забезпечують амперметри термоелектричної системи.

У більшості електромеханічних приладів вхідний опір невеликий (кілооми), тому вони придатні для вимірювання напруги тільки в низькоомних ланцюгах. У ланцюгах з високоомними навантаженнями (МОм) ці прилади (за винятком електростатичних) використовувати не можна, тому що при їх увімкненні шпунтується навантаження і тим самим змінюється електричний режим ланцюга. Крім того, типовими недоліками для аналогових електромеханічних приладів є: малий діапазон частот, у якому вони дають достовірні покази, більші вхідні ємності і індуктивності, залежність вхідного опору від частоти.

На практиці широкого розповсюдження отримали універсальні електромеханічні прилади для вимірювання постійних і змінних напруг і струмів, а також опорів постійному струму авометри (мультиметри). Вони містять сполучення додаткових резисторів або шунтів, перетворювачів значень вимірюваних струмів і напруг (напівпровідникових випрямлячів)і вимірювального механізму магнітоелектричної системи з відліковим пристроєм


Рис.3.7. Спрощена схема авометра в режимі

постійної напруги
Варіант схеми авометра при вимірюванні напруги постійного струму показаний на рис.3.7.

Перемикачем здійснюється зміна діапазону вимірювання, однак вхідний опір вольтметра Ом/В, при зміні діапазону стає постійним через підбір резисторів

Наприклад, якщо , , , ,, а діапазони відповідно 1000, 250, 50, 10, 2,5 В, то при опорі обмотки приладу вхідний опір приладу в будь-якому положенні перемикача діапазонів дорівнює 20 кОм/В.

3.4.2. Аналогові електронні вольтметри та амперметри



Електронним вольтметром називається вимірювальний прилад, покази якого викликаються струмом від джерела живлення, а вимірювана напруга керує величиною цього струму. Електронні вольтметри мають у своєму складі підсилювачі.

Номенклатурний ряд електронних вольтметрів, що випускаються промисловістю, досить широкий. Як основна ознака, за якою прийнято класифікувати електронні вольтметри,  це їх призначення. Розрізняють наступні види вольтметрів:

В1  установки або прилади для калібрування вольтметрів;

В2  вольтметри постійного струму;

В3  вольтметри змінного струму;

В4  вольтметри імпульсного струму;

В5  вольтметри фазочутливі;

В6  вольтметри селективні;

В7  вольтметри універсальні;

В8  вимірники відношення напруг і різниці напруг;

В9  перетворювачі напруг.

Електронні вольтметри на відміну від електромеханічних мають великий вхідний опір. Вони забезпечують вимірювання напруг у високоомних ланцюгах без порушення їх електричних режимів. Вимірювання можуть проводитися в широкому діапазоні частот від постійного струму до одиниць ГГц.

Аналогові електронні вольтметри виконуються в основному за схемами, показаним на рис. 3.8.

Електронний вольтметр постійної напруги складається із вхідного пристрою, підсилювача постійного струму (ППС), вимірювального механізму і відлікового пристрою (рис. 3.8,а).

Вхідний пристрій, як правило, це - багатодіапазонний високоомний подільник на резисторах. Важливим елементом такої схеми вольтметра є ППС.

Подільник і підсилювач постійного струму забезпечують послаблення або посилення вхідної напруги до значень, необхідних для нормальної роботи вимірювального механізму. Вимірювальний механізм магнітоелектричний.

Аналогові електронні вольтметри постійного струму мають основну похибку 0,5...5 % [26]. Основними джерелами похибки є нестабільність елементів схем, власні шуми електронних ланцюгів, вимірювальні механізми, тарування шкали.

Аналогові електронні вольтметри змінного струму в більшості випадків реалізують за схемою, наведеною на рис. 3.8,б.


Рис 3.8. Узагальнена схема аналогово вимірювального пристрою
Обов’язковим елементом вимірювального ланцюга тут є перетворювач змінної напруги в постійну. Постійна напруга на виході цих перетворювачів пропорційна одному із значень вимірюваної змінної напруги: амплітудному, середньовипрямленому, середньоквадратичному. У зв’язку із цим вольтметри називають вольтметрами амплітудного, середньовипрямленого і середньоквадратичного значень. Однак незалежно від виду перетворювача шкалу вольтметрів змінного струму тарують в середньоквадратичних значеннях, що варто враховувати при визначенні вимірюваної величини (див. розд. 3.2).

Розглянуті вольтметри мають широкий частотний діапазон вимірювань (10 Гц...1000 Мгц), але не мають високої чутливості, тобто з їх допомогою не можна вимірювати малі напруги (менше декількох частин вольта), тому що перетворювач не забезпечує випрямлення малих сигналів.

Більш чутливими є вольтметри, виконані за схемою, що на рис. 7.8,в. Вольтметри цього типу використовують для вимірювання малих напруг змінного струму від одиниць мікровольт до одиниць вольт. Це можливо завдяки попередньому підсиленню змінного струму. Однак створення підсилювачів, що працюють у широкому діапазоні частот і мають великий коефіцієнт підсилення,  важке технічне завдання, тому такі вольтметри мають відносно низький частотний діапазон (1...10 Мгц).

На рис. 3.8,г показана схема універсального вольтметра. Залежно від положення перемикача прилад працює за схемою вольтметра змінного струму, вольтметра постійного струму і вимірювача опору. В режимі вимірювання опору в схему вмикається перетворювач, вихідна напруга якого залежить від величини вимірюваного опору , що вмикається до входу перетворювача, а шкала приладу при цьому вимірюванні тарована в одиницях опору.

3.4.3. Цифрові електронні вольтметри



У цифрових електронних вольтметрах (ЦЕВ), на відміну від аналогових обов’язковими елементами схеми є аналого-цифрові перетворювачі (АЦП) і цифрові відлікові пристрої (ЦВП) (рис. 7.9). Вимірювана напруга в таких приладах спочатку перетвориться вхідним аналоговим перетворюється ВАП до виду, зручного для наступного перетворення, за допомогою АЦП відбувається його дискретизація і кодування, а потім у ЦВП здійснюється цифровий відлік значення вимірюваної величини

Рис.3.9. Структурна схема цифрового електронного вольтметра



Рис.3.10. Узагальнена структурна схема універсального цифрового електронного вимірювального приладу
Схемне рішення цифрових електронних вольтметрів визначається видом аналого-цифрового перетворювача.

Принцип дії і метрологічні властивості деяких перетворювачів розглянуті в розд. 1.

Зараз широко поширені універсальні цифрові електронні вольтметри (мультиметри), що вимірюють постійну напругу, середньоквадратичне значення змінної напруги, силу струму і опір. Узагальнена схема такого приладу наведена на рис. 3.10.

Як перетворювач змінної напруги в постійну найчастіше використовується перетворювач середньо випрямленого значення.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Тема Кількість годин
Технічне обслуговування і ремонт електричних машин змінного та постійного струмів
Тема Кількість годин
Технічне обслуговування і ремонт електричних машин змінного та постійного струмів
РОБОТА БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ В УМОВАХ ОСОБЛИВИХ НАВАНТАЖЕНЬ РОЗДІЛ...
Основна причина землетрусів – розрядка внутрішніх напруг Землі. Виявляються землетруси, головним чином, в зонах активних рухів земної...
Уроку: узагальнити та систематизувати знання учнів з теми
Обладнання: стенди «Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва» і «Електрохімічний ряд напруг металів», речовини хлорид...
2. Опис. Змістові модулі
Прилади. Загальні відомості, терміни і поняття в колах постійного струму. Електричні кола з одним джерелом живлення, послідовне,...
Величини та їх вимірювання. Довжина. Одиниці вимірювання довжини. Сантиметр
Мета. Познайомити учнів з поняттями: величина, вимірювання величин, одиниця вимірювання (мірка); встановити з учнями загальний
УРОК 37. ВИДИ КУТІВ. ВИМІРЮВАННЯ КУТІВ Мета
Мета. Ознайомити учнів з одиницею вимірювання кутів, з будовою транспортира та правилами користування ним; зі змістом властивостей...
УРОК 39. ВИДИ КУТІВ. ВИМІРЮВАННЯ КУТІВ Мета. Систематизувати знання...
Запишіть, використовуючи позначення: градусна міра кута МОК дорів­нює 35° [кута АВС дорівнює 25°]
Питання щодо підготовки до здачі екзамену з дисципліни "РАДІОВИМІРЮВАННЯ"...
Вимірювання коефіцієнта амплітудної модуляції амплітудномодульованного (AM) сигналу
ВИМІРЮВАННЯ ЧАСТОТИ ЕЛЕКТРИЧНИХ СИГНАЛІВ Загальні відомості
У багатьох галузях науки і техніки вимірювання частоти електромагнітних коливань є одним з найпоширеніших видів вимірювань
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка