1 Соціальний діалог у Європейському Союзі У Європейському Союзі соціальний діалог став прогресивною частиною загальної стратегії, яка забезпечила
|
|
Скачати 1.37 Mb.
|
|
2.7. Політика в галузі охорони праці Політика підприємства в галузі охорони праці повинна спрямовуватися на послідовне зниження рівня шкідливих та небезпечних виробничих факторів з урахуванням масштабу ризиків виникнення нещасних випадків і професійних захворювань. Це може бути досягнено поступовим підвищенням рівня безпеки виробництва. Основним завданням впровадження СУОП є проведення коригуючих заходів для зменшення рівня професійного ризику на виробництві. Не витрачаючи коштів, ми можемо підвищити рівень безпеки за рахунок виконання організаційних за-ходів та підвищення виконавчої дисципліни. На прикладі умовного підприємства (див. пп. 11. и 12), користуючись нормами оцінки ступеня професійного ризику виробництва (п. 12) визначимо сумарні фактичні бали, які отримуємо після виконання таких заходів: 1. Доопрацювання посадових інструкцій для керівників та спеціалістів усіх рівнів. Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників вони повинні містити повний перелік завдань та обов’язків, повноважень, відповідальності, в тому числі з охорони праці та безпечного ведення робіт і складатись з розділів: «Загальні положення», «Завдання та обов’язки», «Права», «Відповідальність», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги» та «Взаємовідносини (зв’язки) за посадою». Для прикладу опрацьовуємо примірну посадову інструкцію для головного інженера, обов’язки з охорони праці бригадира та робітників (додатки 1 та 2) – 0,5 бала. 2. Опрацювання необхідних інструкцій з безпечного обслуговування обладнання підвищеної небезпеки – 4 бали. 3. Забезпечення отримання посадовими особами та спеціалістами посвідчень про перевірку знань з охорони праці – 0,6 бала. 4. Проведення інструктажів з охорони праці – 3,3 бала. 5. Забезпечення проведення медичних оглядів – 1,4 бала. 6. Заповнення карток форми МБ-6 – 0,7 бала. 7. Забезпечення працівників 313 – 4,6 бала. 8. Забезпечення робочих місць технологічною документацією - 20 балів. 9. Забезпечення структурних підрозділів засобами пожежогасіння, де їх немає – 5,1 бала. 10. Забезпечення структурних підрозділів електрозахисними засобами, де їх немає – 21,6 бала. 11. Встановлення контролю за проведенням інструктажів з охорони праці та дотриманням працюючими вимог безпеки. За рахунок вжиття цих заходів можна зняти 220 штрафних балів та додатково набрати ще 61,8 бала. У цьому разі початковий ступінь професійного ризику виробництва за впровадження СУОП буде: Р = [730 - (377 - 37 + 61,8) + 0,1] 9 107 = 2,95 104 , тобто в межах припустимого ризику, значення якого прийнято в межах 5,001 10 5 - 5 104 (див. п. 11). Виходячи з цього, політику підприємства щодо охорони праці можна визначити як: • забезпечення здорових та безпечних умов праці; • зниження ступеня ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві та профзахворювань з урахуванням соціальної відповідальності, економічної доцільності та технічних можливостей; • установлення персональної відповідальності кожного працівника за порушення покладених на нього обов’язків з охорони праці. Для реалізації цієї політики, мету в галузі охорони праці можна визначити як досягнення рівня припустимого ризику виникнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у 2007 р. за рахунок: • забезпечення моніторингу впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів на працюючих та усунення, у першу чергу, найбільш небезпечних з них; • залучення працівників до активної участі в управлінні охороною праці; • постійного розгляду керівником підприємства та керівниками структурних підрозділів стану умов та безпеки праці разом із вирішенням виробничих питань; • підведення підсумків виконання планів з охорони праці за участі керівника підприємства. У такому разі завдання в галузі охорони праці будуть наступними: • доведення рівня обладнання машин, механізмів, устаткування інженерно-технічними засобами: • у 2005 р. – до 70%; • у 2006 р. – до 100%; • приведення у 2005 – 2006 pp. пожежонебезпечних дільниць відповідно до вимог нормативно-правових актів; • повне забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту; • приведення технологічної документації відповідно до вимог стандарту ГОСТ 3.1120-83 «Единая система технологической документации. Общие правила отражения й оформлення требований безопасности труда в технологической документации»: у 2005 р. –до 70%, у 2006 р. – до 100%; • постійне утримання будівель та споруд у справному стані; • забезпечення достатнього рівня знань працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці та розуміння ними небезпечності шкідливих та небезпечних виробничих факторів для їхнього життя та здоров’я, а також для життя і здоров’я людей, що їх оточують; • облаштування та забезпечення функціонування кімнат психологгічного розвантаження, оздоровчих кімнат, процедурних тощо. ДОДАТОК 1. Посадова Інструкція головного інженера підприємства 1. Загальні положення 1.1. Головний інженер є першим заступником директора підприємства з виробничої діяльності і забезпечує виконання статутних завдань з цих питань. 1.2. Призначається на посаду та звільняється з посади наказом директора. 1.3. Визначає науково-технічну політику підприємства, забезпечує належний технічний рівень виробництва, високу якість продукції, що випускається, та удосконалення системи підготовки і підвищення кваліфікації персоналу. 1.4. Головний інженер підпорядковується безпосередньо директору. 1.5. У своїй діяльності керується законами та іншими нормативно-правовими актами, наказами та розпорядженнями директора. 2. Завдання та обов'язки Головний інженер: 2.1. Здійснює керівництво діяльністю технічних служб підприємства, контролює результати їх роботи. 2.2. Забезпечує постійне підвищення ефективності виробництва, скорочення матеріальних, фінансових і трудових витрат на виробництво продукції, робіт, високу їх якість. 2.3. Організовує розробку і виконання планів розвитку підприємства, його реконструкції та модернізації, планів впровадження нової техніки і технологій, планово-попереджувальних ремонтів обладнання, будівель і споруд. 2.4. Контролює додержання проектної, конструкторської і технологгічної дисципліни. 2.5. Забезпечує: • контроль відповідності стандартам, технічним умовам та нормативним актам з охорони праці устаткування, пристроїв та технологічних процесів, що розробляються на підприємстві; • впровадження на підприємстві стандартів безпеки праці; • систематичний аналіз повітряного середовища, контроль рівня шкідливих виробничих факторів – шуму, вібрації, електричних і магнітних полів; • додержання вимог безпеки праці в технічній документації, що розробляється на підприємстві або сторонніми організаціями на замовлення підприємства; • своєчасне і якісне навчання працівників безпечного ведення робіт; • своєчасне виконання перспективних та річних планів заходів з охорони праці; • безпечну експлуатацію будівель і споруд. 3. Права Головний інженер має право: 3.1. Представляти підприємство у всіх виконавчих органах влади та під час взаємовідносин з іншими підприємствами. 3.2. Укладати договори з іншими підприємствами у межах покладених на нього завдань та обов’язків. 3.3. Видавати розпорядження по підприємству. 3.4. Надавати директору пропозиції щодо поліпшення ефективності роботи підприємства. 4. Відповідальність Головний інженер несе відповідальність за: 4.1. Впровадження нової техніки, технологій, яка не відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. 4.2. Непроведения планово-попереджувальних ремонтів технологічного обладнання, будівель і споруд. 4.3. Відсутність вимог безпеки праці в технічній документації, що розробляється на підприємстві. 4.4. Невиконання заходів з охорони праці, визначених колективним договором. 4.5. Незабезпечення моніторингу дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів. 5. Повинен знати 5.1. Чинне законодавство, яке регулює господарську діяльність та господарські відносини. 5.2. Основні положення охорони праці та вимоги безпеки під час експлуатації технологічного обладнання та об’єктів підвищеної небезпеки. 5.3. Діловий етикет та етику професійних відносин. 5.4.Вітчизняний та світовий досвід, проблематику машинобудування та досвід аналогічних підприємств. 5.5. Технологію виробництва продукції, методи господарювання і управління підприємством. 5.6. Порядок укладання і виконання господарських договорів. 6. Кваліфікаційні вимоги Повна вища технічна освіта, післядипломна освіта в галузі управління виробництвом. Стаж роботи за професією керівника аналогічного рівня - не менше 1 року та нижчого рівня - не менше 5 років. 7. Взаємовідносини за посадою 7.1. Заміщує директора в разі його відсутності, якщо це обумовлено в конкретній посадовій інструкції. 7.2. Одержує необхідну інформацію від директора. 7.3. Доповідає директору про результати своєї діяльності. 7.4. Координує діяльність підпорядкованих служб. ДОДАТОК 2 Обов’язки з охорони праці бригадира та робітників Обов'язки бригадира 1. Перед початком та протягом зміни перевіряє стан умов та безпеки праці, повідомляє про виявлені порушення своєму безпосередньому керівникові. 2. Під час небезпечних ситуацій, що загрожують життю або здоров’ю працівників, призупиняє роботу і вживає заходів щодо забезпечення безпеки працівників, повідомляє про це майстрові (начальникові дільниці, зміни). 3. Організовує практичний показ членам бригади безпечних методів та прийомів роботи, обмін досвідом та пропаганду охорони праці в бригаді. 4. Під час виконання робіт дотримується вимог безпеки, а роботи з підвищеною небезпекою виконує відповідно до наряду-допуску. 5. Не допускає виконання членами бригади робіт, не передбачених змінним завданням, за винятком робіт, пов’язаних з рятуванням людей, ліквідацією аварійних ситуацій тощо. Відстороняє від роботи осіб, що перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. 6. Вносить пропозиції до плану робіт з охорони праці. 7. Вимагає від майстра (начальника дільниці, зміни) виконання у встановлені терміни заходів, передбачених наказами і планами, а також виконання вимог безпеки, яким мусить відповідати виробниче обладнання, робочий інструмент, робочі місця і приміщення, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, справності засобів колективного захисту. 8. Якщо стався нещасний випадок, терміново організовує надання першої долікарської допомоги потерпілому, повідомляє про це майстра (начальника дільниці, зміни). Несе відповідальність за порушення вимог охорони праці у межах його функціональних обов’язків. Обов'язки робітників Робітник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства, для чого: перед початком роботи перевіряє справність засобів індивідуального захисту, стан обладнання, пристроїв, інструменту, наявність засобів колективного захисту (огороджень, блокувань, сигналізації, вентиляції тощо). У разі їх несправності сповіщає про це керівника робіт; не розпочинає роботу, якщо умови її виконання не відповідають вимогам інструкції з охорони праці; виконує тільки ту роботу, яку йому доручено; проходить у визначені строки обов’язкові медичні огляди; повідомляє керівникові робіт про нещасні випадки, що сталися з ним або колегами по роботі, надає першу допомогу під час нещасних випадків; вносить пропозиції до щорічної угоди (колективного договору) з охорони праці; несе відповідальність за порушення інструкції з охорони праці, за невиконання своїх обов’язків з охорони праці. Вопрос 7 2.10. Функціональні обов'язки робітників і керівників виробничих підрозділів При розгляді структурної схеми СУОП на підприємстві було відзначено, що це багаторівнева система. Блок-схема управління охороною праці на підприємстві наведено на рис 2.1. Принципова відмінність низової ланки управління охороною праці від усіх наступних полягає в трактуванні поняття «об'єкт управління». Травматизм як явище формується безпосередньо на робочих місцях, тому в низовій ланці під об'єктом управління розуміють «процес формування безпечних і нешкідливих умов праці безносередньо на будівельних майданчиках, робочих місцях». Діяльність робітників і ІТП у цій ланці управління спрямована на досягнення максимального рівня продуктивності праці при забезпеченні його безпеки («пріоритету життя і здоров'я працівників щодо результатів виробничої діяльності підприємства»). На рівні проектів і в організаціях більш високого рівня управління під об'єктом управління розуміють «діяльність структурних підрозділів, функціональних служб, спрямовану на забезпечення здорових і безпечних умов праці». Повну відповідальність за створення безпечних і нешкідливих умов праці на підприємстві несе роботодавець (рис. 2.2), який «зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці». З іншого боку працівник зобов'язаний знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці.  Рис. 2.1. Блок-схема управління охороною праці на підприємстві  Рис. 2.2. Блок-схема організації служби охорони праці підприємства Зазначеними положеннями, а також кваліфікаційними характеристиками керівників, спеціалістів і службовців організацій, визначаються функціональні обов'язки робочих і інженерно-технічних працівників структурних підрозділів і функціональних служб. Крім того, обов'язки з охорони праці несуть і посадові особи, відповідальні за планування, фінансування, організацію і впровадьження заходів щодо забезпечення безпеки праці на робочих місцях. Конкретизація службових функцій повинна здійснюватися також правилами і інструкціями з охорони праці, ЄТКД, правил внутрішнього трудового розпорядку. При цьому враховуються специфічні особливості конкретних організацій. Функціональні обов'язки з охорони праці посадових осіб, розробляються на основі діючих нормативних актів, затверджуються керівником організації за узгодженням з відповідними органами Держгірпромнагляду і комітетами профспілок. Вони повинні відповідати сфері їх діяльності і загальним обов'язкам, узгоджуватися між різними інстанціями і службами на різних рівнях управління, а також посадовими особами однієї служби на суміжних рівнях. Однак для всіх загальним і необхідним є компетентність спеціалісттів з основної професії, а також знання основ чинної законодавчої бази з охорони праці, технології, організації, управління й економіки виробництва. В основу оцінки роботи в сфері охорони праці посадових осіб і робітників покладена оцінка якості і повноти виконання ними своїх функціональних обов'язків. Підрядні організації Багато підприємств України спеціалізуючись на виробництві товарів або наданню послуг для виконання певних видів робіт на власній території залучають для цього сторонні (підрядні) організації (наприклад, для виконання будівельних, монтажних, інсталяційних, ремонтних, сервісних послуг тощо). Тому наступні рекомендації щодо організації системи контролю з охорони праці за діяльністю таких підрядних організацій визначають та описують мінімальні заходи, щоб організувати безпечну співпрацю та убезпечити підприємство від створення ситуацій з підвищеними ризиками, які можуть нести найняті підрядні організації. Залучені підрядники не знають у достатній мірі специфіки самого підприємства та наявних на ньому ризиків (особливо для великих виробництв), у той же час посадові особи та працівники діючого підприємства не володіють знаннями щодо специфіки виконуваних підрядниками робіт та послуг. Крім того, юридично завжди дуже важко розділити відповідальність за аварії та нещасні випадки на виробництві, які можуть статися при виконанні робіт кількома організаціями та ще й на території діючого підприємства. І це вже напряму впливатиме на спеціалістів з охорони праці, яким доведеться розслідувати причини таких випадків. Вибір підрядників - один із самих важливих етапів. Звичайно, роботодавцю необхідно подбати, щоб при виборі підрядників для виконання різних видів робіт враховувались не лише запропонована ціна послуг, а й основні чинники з охорони праці: виконання підрядниками вимог законодавства, величина та вид діяльності підприємства, чисельність працівників, рівень травматизму, наявні ризики на робочих місцях, технічний стан обладнання та устаткування, яке буде використовуватись тощо. Економія на зазначених чинниках з охорони праці може в майбутньому вилитись не тільки серйозними збитками для діючого підприємства, а й притягненням до відповідальності посадових осіб підприємства. Тому крок перший - це участь представника служби охорони праці у тендерному комітеті щодо вибору підрядників, або ж оцінка підрядників іншими відповідальними особами за раніше визначеними критеріями. Згодиться також і своєрідна декларація або ж опитувальний лист («опитуваль-ник») підрядника для прийняття рішення. Досить ефективним може бути складання списку потенційних підрядників для певних робіт та його періодичне поновлення. Наступними кроками цього етапу можуть бути:
При виконанні підрядниками капітального будівництва на території діючого підприємства слід керуватись також постановою КМУ №668 від 01.08.2005 р. Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві». Стане в нагоді також «Примірний договір-підряд в капітальному будівництві» (наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури №3 від 27.10.2003р.). При цьому в контракті (договорі) обов'язково необхідно визначити відповідальність сторін, включаючи субпідрядних організацій, в тому числі щодо додержання безпеки будівельного виробництва, необхідність страхування будівельного виробництва, порядок доступу підрядника до об'єкта будівництва тощо.
Залучення до виконання робіт не організацій, а безпосередньо працівників (фізичних осіб/підприємців) на умовах цивільно-правової угоди не заборонено чинним законодавством, але слід пам'ятати, що окремі види робіт із підвищеною небезпекою потребують ліцензування або на них необхідно мати відповідні дозволи Держгірпромнагляду, отримати які фізичні особи можуть тільки на незначний обсяг робіт (це, як правило, роботи з розробки документації, обстеження, обслуговування, вимірювання тощо). Крім того, діяльність фізичних осіб має також покриватись страхуванням від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві відповідно до чинного законодавства. Види робіт, які будуть виконувати підрядники, умовно можна розділити на: а) будівельно монтажні, що регламентуються СНиП ІІІ-4-80* «Техника безопасности в строительстве» (НПАОП 45.2-7.02-80); б) інші види робіт підвищеної небезпеки (наприклад, сервісні послуги роботи з технічного обслуговування існуючого обладнання, будівель, споруд, устаткування тощо, інші специфічні роботи (включаючи надання разових послуг для яких наймаються підрядні організації). Це умовне розділення впливає на подальші дії щодо забезпечення вимог охорони праці підрядниками. Допуск на підприємство та виконання робіт підрядниками (для будівельно-монтажних робіт):
Процедури виконання інших видів робіт підрядниками (наприклад, сервісні послуги, роботи з технічного обслуговування існуючого обладнання, будівель, споруд, устаткування тощо, інші специфічні роботи (включаючи надання разових послуг) можуть бути значно спрощені і не містити деяких кроків, як це передбачено проведенням будівельно-монтажних робіт). Наприклад, щодо розробки проектної документації, актів передачі будівельних майданчиків, розробки ПВР, актів випробувань і т.д. Все це може бути обумовлено договором підряду з конкретними критеріями виконаних робіт. Але рекомендації щодо включення в такий договір пунктів з виконання вимог охорони праці залишаються без змін. Крім того, по кожному окремому випадку і по видах робіт необхідно проводити оцінку можливих ризиків і вже на їх основі передбачати виконання конкретних заходів з охорони праці та пожежної безпеки (наприклад, оформлення нарядів-допусків при виконанні робіт на діючих дільницях підприємства або при виконанні робіт, де такі наряди є обов'язковими). Вопрос 8 Система професійного навчання персоналу на підприємстві (огляд досліджень) Система професійного розвитку персоналу на підприємстві спрямована на приведення рівня кваліфікації працівників у відповідність до вимог виробництва, оптимальне задоволення особистих інтересів працівників, пов’язаних із самореалізацією, підвищення ефективності їх праці, забезпечення на цій основі конкурентоспроможності товарів (робіт, послуг). Система включає в себе:
Під професійним навчанням розуміється будь-яка діяльність, відомо що проводиться для розвитку і підтримки ключових компетенцій персоналу, потрібних для виконання роботи в даний час, або для розвитку потенціалу персоналу, необхідного для виконання роботи в майбутньому. Більш конкретно, професійне навчання – це процес безпосередньої передачі нових професійних навиків і (або) знань співробітниками організації. В сучасних організаціях професійне навчання представляє собою комплексний неперервний процес, який включає в себе кілька етапів і може бути представлений циклічною моделлю, рис. 1 [7]. Другим етапом професійного розвитку є атестація, яка здійснюється за наказом (розпорядженням) керівника, яким затверджується склад атестаційної комісії, графік її проведення, що доводиться до відома працівників не пізніше ніж за два місяці до проведення атестації. Залежно від кількості працівників і специфіки виробництва може утворюватись декілька комісій [10]. Наступним етапом системи професійного навчання персоналу на підприємстві є сертифікація персоналу, яка проводиться з метою:
Основною метою наступного етапу є формування резерву керівників на підприємстві, для поліпшення та вдосконалення роботи щодо їх добору, розстановки, підвищення професійного рівня, стимулювання управлінської ініціативи і активності [2]. Основними завданнями формування резерву керівників є:
Професійне навчання персоналу на підприємстві проводиться за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною, екстернатною формами навчання, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами. Навчання з відривом від робочого місця більш ефективне, але пов'язане з додатковими фінансовими витратами і відверненням працівника від його службових обов'язків. Методи професійної підготовки з відривом від робочого місця призначені, перш за все, для отримання теоретичних знань і для вміння вирішувати проблеми, ухвалення рішень. До переваг даного методу навчання відносять:
Недоліками даного виду навчання являються значні витрати, відірваність від практики та перенасиченість теорією, а також відсутність бажання у працівників навчатися у вільний час. Професійне навчання персоналу на підприємстві забезпечується шляхом:
Підприємство самостійно обирає форму професійного навчання відповідно до умов і цілей навчання та чисельності осіб, яких необхідно навчати [12]. Для професiйного навчання кадрiв на виробництвi застосовуються такi його види:
Первинна професiйна пiдготовка працівників – це професiйно-технiчне навчання осiб, якi ранiше не мали робiтничої професiї, що забезпечує рiвень відповідної професiйної квалiфiкацiї, необхiдний для продуктивної професiйної дiяльностi. Первинна професiйна пiдготовка робiтникiв на виробництвi здiйснюється для осiб, якi зарахованi на пiдприємство учнями [5]. Перепiдготовка працівників – це професiйно-технiчне навчання, спрямоване на оволодiння iншою професiєю робiтниками, якi здобули первинну професiйну пiдготовку [11]. Перепiдготовка здiйснюється:
Пiдвищення квалiфiкацiї працівників – це професiйно-технiчне навчання робiтникiв, що дає змогу розширювати i поглиблювати ранiше здобутi знання, умiння i навички на рiвнi наявних вимог виробництва чи сфери послуг [11]. Пiдвищення квалiфiкацiї робiтникiв здiйснюється за такими формами:
Пiдвищення квалiфiкацiї керiвникiв та фахiвцiв здiйснюється з метою удосконалення знань, умiнь та навичок за наявною спецiальнiстю, оволодiння ними новими функцiональними обов’язками i особливостями трудової дiяльностi в умовах ринкових вiдносин, освоєння основ менеджменту, маркетингу, удосконалення навичок управлiння сучасним виробництвом, рацiональної та ефективної органiзацiї працi тощо. Пiдвищення квалiфiкацiї керiвних працiвникiв та фахiвцiв здiйснюється за такими формами:
Спецiалiзацiя проводиться з метою отримання працiвником додаткових спецiальних знань, умiнь та фахових навичок у межах ранiше набутої спецiальностi за професiйним спрямуванням виробничої дiяльностi без присвоєння квалiфiкацiї та змiни освiтньо-квалiфiкацiйного рiвня. Довгострокове пiдвищення квалiфiкацiї передбачає оволодiння працiвниками комплексом знань, умiнь та навичок, що сприяють якiсному виконанню ними своїх безпосереднiх обов’язкiв, розширення зони компетенцiї за наявним чи новим мiсцем роботи, вивчення дiючих нормативно-правових актiв з питань, що є в компетенцiї пiдприємства чи його пiдроздiлу, у першу чергу з питань охорони працi, сучасних технологiй виробництва, засобiв механiзацiї та автоматизацiї, передових методiв органiзацiї працi, досвiду роботи кращих вiтчизняних та зарубiжних пiдприємств тощо [11]. Короткострокове пiдвищення квалiфiкацiї керiвних працiвникiв та фахiвцiв здiйснюється з метою поглибленого вивчення ними певного напряму дiяльностi, зокрема в разi модернiзацiї, перепрофiлювання чи структурної перебудови пiдприємства, значних змiн у нормативно-правовiй базi, що регулює його дiяльнiсть, з питань економiки, дiлового мовлення тощо [11]. Стажування передбачає засвоєння кращого вiтчизняного та зарубiжного досвiду, набуття практичних умiнь i навичок щодо виконання обов’язкiв на займанiй посадi або на посадi вищого рiвня. Стажування проводиться на пiдприємствах, в установах, органiзацiях як в Українi, так i за її межами за iндивiдуальним планом, який затверджується керiвником пiдприємства або пiдроздiлу, що направляє працiвника на стажування. Форми пiдсумкового контролю визначаються навчальними планами та програмами, затвердженими та погодженими в установленому порядку. За результатами:
Професійне навчання персоналу пов’язано з великими витратами фінансових, матеріальних та трудових ресурсів. Тому формування і контроль за витрачанням коштів на навчання є важливою функцією служби управління персоналу. Три фактори суттєво впливають на величину бюджету навчання: потреби самого підприємства професійному навчанні персоналу, його фінансові можливості, стимулювання підготовки працівників підприємства з боку держави. Керівництво підприємства визначає обсяги коштів на професійне навчання персоналу, виходячи із фінансових можливостей, і співставляє їх з розмірами коштів, які необхідні для задоволення потреби в підготовці персоналу. У випадку виявлення суттєвих розбіжностей між можливостями підприємства в здійсненні професійного навчання з обсягами коштів, необхідних для задоволення потреби підприємства у навчанні персоналу, проводиться коригування останніх шляхом встановлення пріоритетів на підприємстві навчання працівників. Загальна величина витрат на професійне навчання складається з наступних статей [6]:
На основі визначення потреби у професійному навчанні на підприємстві, служба управління персоналом формулює конкретні цілі кожної навчальної програми. Цілі професійного навчання повинні бути конкретними та специфічними; такими, що орієнтують на одержання умінь і практичних навичок; піддаються оцінці у процесі і після закінчення навчання. Цілі професійного навчання повинні бути чітко та ясно сформульовані, оскільки у цьому випадку можна оцінити ефективність підготовки персоналу. Вопрос 9 Повноваження профспілок з питань охорони праці 1. Здійснення громадського контролю за дотриманням роботодавцем законодавства про охорону праці, створення безпечних умов праці, належного виробничого побуту для працівників своєчасним забезпеченням відповідними засобами захисту. (Ст.41 Закону України «Про охорону праці»; ст. 8 Закону України «Про охорону праці»; частина 4; ст.163 КЗпП України; частину 7 ст. 21 і частина 12 ст. 38 Закону України «Про профспілки…). 2. Участь у розробці та здійсненні державної політики в галузі охорони праці та соціального захисту працівників. (Частина 1 статті 21 Закону України «Про профспілки»). 3. Право вимагати від роботодавця негайного припинення праці на робочих місцях, виробничих дільницях та інших підрозділах на час, необхідний для усунення загрози життю та здоров'ю працівників. (Частина 7 ст. 21 Закону України «Про профспілки ...»). 4. Право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення на відповідність їх стану нормативно-правовим актам з питань охорони праці. («Частина 8 ст. 21 Закону України Про профспілки ...»). 5. Участь на підтвердження факту наявності небезпечної виробничої ситуації для працівників або їх оточення. (Частина 2 ст.6 Закону України «Про охорону праці»). 6. Участь в управлінні соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. (Стаття 5, 16, 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві ...»; ст. 24 Закону України «Про профспілки ...»). 7. Участь у розробці роботодавцем комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів з охорони праці. (Частина 2 ст. 13 Закону України «Про охорону праці»). 8. Участь у комісіях з перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт. (Частина 4 ст. 18 Закону України «Про охорону праці»). 9. Підготовка разом з роботодавцем проектів двосторонніх зобов'язань в колдоговори стосовно забезпечення соціальних гарантій у галузі охорони праці працівникам, а також комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, контролю за їх виконанням (Ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»; ст. 20 Закону України «Про охорону праці»; п.1 частини 1 ст.38 Закону України «Про профспілки ...). 10. Участь у прийнятті в експлуатацію нових і реконструйованих виробничих об'єктів на відповідність їх вимогам охорони праці. (Частина 7 ст. 21 Закону України «Про охорону праці»). 11. Участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. (Частина 3 ст.41 Закону України «Про охорону праці»; частина 8 ст.21 та п.11 частини 1 ст. 38 Закону України «Про профспілки ...»; Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві ... № 1112 від 25.08. 2004р. ). 12. Участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств. (Частина 2 ст. 16 Закону України «Про охорону праці»; п.11 частини 1 ст.38 Закону України «Про профспілки ...»). 13. Участь у визначенні разом з роботодавцем видів заохочень працівників за активну участь та ініціативу при здійсненні заходів на поліпшення умов праці та підвищення її безпеки. (Частина 1 ст.25 Закону України «Про охорону праці»). 14. Узгодження з органами державної виконавчої влади договору з питань поліпшення умов і безпеки праці. (Абзац 5 частини 1 ст.33 Закону України «Про охорону праці»; часть3 ст.3 Закону України «Про колдоговори і угоди»; ст.20 Закону України «Про профспілки ...»). 15. Обов'язкові подання роботодавцям для розгляду з питань охорони праці та отримання від них аргументованих відповідей. Вопрос 10 |
Схожі:
| 21: Інтеграційний процес в Європейському Союзі і перспективи подальшого розширення ЄС Навчальна мета: Довести до відома та ознайомити молодший та рядовий начальницький склад з інтеграційними процесами в Європейському... |
ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №21 Інтеграційні процеси у Європейському Союзі і перспективи подальшого розширення ЄС |
| ПЛАН КОНСПЕК Т Проведення заняття із гуманітарної підготовки Тема №12, 21 Інтеграційні процеси у Європейському Союзі і перспективи подальшого розширення ЄС |
ПЛАН КОНСПЕК Тпроведення заняття із гуманітарної підготовки з нач складом Миколаївського РВ Тема №12 Інтеграційні процеси у Європейському Союзі і перспективи подальшого розширення ЄС |
| Скороход Оксана Вікторівна “Правове регулювання банківської діяльності в Розділ 1 ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ |
ПЛАН-КОНСПЕКТ проведення заняття по гуманітарній підготовці з співробітниками... Тема 21: Інтеграційний процес в Європейському Союзі і перспективи подальшого розширення ЄС |
| ПЛАН КОНСПЕК Тпроведення заняття із гуманітарної підготовки з особовим... Тема №21 Інтеграційні процеси у Європейському Союзі і перспективи подальшого розширення ЄС |
ПЛАН-КОНСПЕКТ для проведення занять із гуманітарної підготовці з... Тема №21: Інтеграційні процеси в Європейському Союзі і перспективи подальшого розширення ЄС |
| Тези до Дня Соборності і Свободи Тільки разом ми зможемо перемогти... Січня 2012 року Україна відзначить День Соборності і Свободи. Президент раніше своїм указом переніс святкування Дня свободи з 22... |
АНАЛІЗ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЇ «СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ» Черкаського обласного центру практичної психології і соціальної роботи, соціальний педагог-правник |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua