|
Скачати 1.61 Mb.
|
Ке = ---------------------------------------------------відсоток зміни ціни одиниці товару Відсоток зміни ціни, у свою чергу, розраховується шляхом розподілу зміни ціни на початкову ціну, а відсоток зміни попиту - шляхом розподілу величини зміни попиту на вихідний попит. Тому формулу коефіцієнта еластичності можна подати в такому розширеному вигляді: зміна величини попиту зміна ціни Ке = ------------------------------ : ------------------ початковий попит початкова ціна Попит на товар вважається еластичним, якщо коефіцієнт його еластичності більше одиниці, тобто процентна зміна ціни приводить до більшої процентної зміни попиту на нього. Наприклад, якщо зниження ціни на 2% приводить до збільшення попиту на 4%, то попит відрізняється високою еластичністю - коефіцієнт еластичності дорівнює 2 (4% : 2%). Попит вважається нееластичним, якщо коефіцієнт його еластичності менше одиниці. Це означає, що процентна зміна ціни приводить до відносно меншої процентної зміни попиту. Наприклад, коли зменшення ціни на 3% дає зростання попиту на 1%, коефіцієнт еластичності складе 1/3 (1% : 3%), тобто буде менше одиниці. Межу між еластичністю і нееластичністю попиту утворює так звана одинична еластичність. Вона має місце, коли процентна зміна ціни товару призводить до точно такої ж процентної зміни попиту на нього. Фактори, що визначають еластичність попиту 1. Нееластичністю попиту звичайно відрізняються предмети першої необхідності. Споживач часом змушений купувати їх навіть усупереч необгрунтовано високим цінам. Тому при зниженні цін швидко настає "поріг насичення"цими предметами. Навпаки, предмети розкошу відрізняються високою еластичністю. При високих цінах вони доступні лише обмеженій групі людей з високим рівнем доходів, але мати їх звичайно хочуть багато. Тому при зниженні цін на них споживач із середнім статком прагне вкусити розкоші до межі своїх можливостей. 2. Низькою еластичністю попиту відрізняються товари, для яких важко чи неможливо знайти замінник, як, наприклад, молоко, сіль, хліб і т.д. Навпаки, високою еластичністю характеризуються ті, для яких замінник знайти легко. Скажімо, споживачі пепсі-коли цілком можуть переключитися на квас чи будь - який інший напій. Те ж саме стосується численних сучасних засобів мобільного 3. Попит звичайно нееластичний на дешеві товари й еластичний на дорогі. 4. Як правило, нееластичний попит на товари поточного споживання й еластичний на предмети тривалого користування. Якщо людина їде на машині й кінчається бензин, то "відкласти" покупку пального до наступного дня чи хоча б до наступної бензоколонки в розрахунку на те, що бензин там удасться купити зі знижкою, у нього просто немає можливості. Навпроти, придбання дорогих товарів - меблів, автомобіля чи відеомагнітофона, як правило, поки ціни високі, можна відкласти до кращих часів. Дотепер ми розглядали залежність величини попиту від ціни товару. Але можливе і загальне збільшення чи зменшення попиту на товар, навіть якщо ціни не міняються. Така залежність виражається зсувом кривої попиту і називається зміною в попиті. Причини, що впливають на зміну в попиті 1. Зміна ціни товару-замінника ("субституту"). Скажемо, апельсини і мандарини можна вважати до певної межі взаємозамінними. Якщо ціна мандаринів упаде, то їх стануть купувати замість апельсинів, і попит на останні теж повинен упасти. Крива попиту на апельсини зміститься вліво. Якщо ціна мандаринів, навпаки, зросте, то апельсини стануть купувати замість мандаринів. Попит на апельсини зросте, і крива попиту на них зміститься вправо. 2. Зміна цін так званих супутніх, чи комплементарних, товарів і їх наявність. Подорожчання фотоплівки може стримувати обсяг покупок фотоапаратів, дефіцит електролампочок - придбання освітлювальних приладів і т.п. 3. Зміна рівня доходів. Загальне зростання доходів населення народжує додатковий попит, зниження доходів - скорочення попиту. 4. Зміна смаків, звичок і мода також диктують зрушення в попиті на окремі товари. 5. “Ефект чекання”. Коли люди побоюються прийдешньої кризи, росту цін і дефіциту, вони схильні пред'являти надлишковий попит у сьогоденні, для того щоб створити запаси на майбутнє. Навпаки, надії на те, що “завтра буде краще, ніж учора”, стимулюють відкладений попит. Дотепер ми говорили про взаємодію цін і інших факторів на попит. Але будь-який акт купівлі є одночасно й актом продажу. Він передбачає наявність двох сторін - покупця і продавця. Зупинимося тепер на тому, як економічна теорія пояснює поводження продавця. Воно характеризується через поняття пропозиції. Пропозиція. Величина пропозиції – це кількість одиниць товару, що продавець чи виробник готовий поставити за різними цінами в заданий час. Любий продавець керується своїми корисливими розуміннями. За найвищою ціною він згодний продати весь наявний товар, за найнижчою ціною – найчастіше одну останню одиницю товару, що залишилася. Представимо ці дані у вигляді умовної таблиці. Таблиця 5.2. Величина пропозиції
Чим вище ціна, тим більше одиниць товару продавець згодний продати, тобто тим більше їх пропозиція. Така залежність між цінами й обсягом пропозиції економічною мовою називається законом пропозиції. Крива пропозиції. Дані таблиці пропозиції, як і таблиці попиту, можна подати у вигляді графіка. Відкладаючи по осі ординат ціну одиниці товару, а по осі абсцис - кількість товарів до продажу, будуємо графік кривої пропозиції (див. графік рис. 5.2.). Закон пропозиції. Закон пропозиції формулюється так: кількість пропонованих товарів перебуває в прямій залежності від ціни одиниці товару. Пропозиція зростає зі збільшенням ціни і падає при зниженні ціни. Така залежність між ціною і пропозицією обумовлюється двома основними причинами. По-перше, чим вище ціна, тим більше виторг і прибуток продавця, а виходить, і стимул для нього нарощувати виробництво. Рис. 5.2. Крива пропозиції По-друге, при високій ціні з'являються нові зацікавлені виробники, для яких виробництво при більш низькій ціні було або безприбутковим, або навіть збитковим. Тепер і вони, пропонуючи свої товари, можуть дістати прибуток. Еластичність пропозиції. Залежність величини пропозиції від зміни ціни різна для різних груп товарів. Пропозиція одних більш чуттєва до змін ціни, інших - менш. Ступінь такої залежності, як і у випадку попиту, називається еластичністю. Відповідно і виміряється вона через коефіцієнти еластичності, що представляють собою відношення процентної зміни пропозиції до процентної зміни ціни. процентна зміна пропозиції Ке = --------------------------------------- процентна зміна ціни Якщо коефіцієнт еластичності більше одиниці, тобто процентна зміна ціни спричиняє більшу процентну зміну пропозиції, останнє вважається еластичною. Якщо коефіцієнт еластичності менше одиниці, тобто зміна ціни одиниці товару супроводжується меншою процентною зміною його пропозиції, то пропозиція вважається нееластичною. Сільськогосподарські товари звичайно відрізняються меншою еластичністю пропозиції, чим промислові. При зростанні цін, скажімо, на годинники їх виготовлювач може швидко збільшити виробництво, закупивши більш продуктивне обладнання, чи ввівши понаднормові роботи. Фермер же навіть при зростанні цін на його продукцію позбавлений можливості домогтися "понаднормового вироблення" від свого поля. Йому потрібно для цього багато більше часу. Іншим типовим продуктом із низькою еластичністю пропозиції є природні ресурси. Щоб збільшити видобуток корисних копалин, потрібні, як правило, величезні витрати на розвідку надр, закупівлю дорогого обладнання та ін. Зміни в пропозиції. Збільшення в пропозиції означає, що продавці готові поставити більше товарів по кожній з даних цін, скорочення в пропозиції - що продавці поставляють менше товарів по кожній з даних цін. Зміни в пропозиції обумовлюють наступні основні фактори. 1. Зміни у витратах на виробництво. Якщо виробництво товару обходиться виготовлювачу дешевше, ніж раніше, він, витрачаючи ті ж кошти, може тепер зробити більше й у такий спосіб збільшити пропозицію. Якщо, навпаки, витрати на виробництво ростуть, то пропозиція скорочується. 2. Поява нових можливостей одержання прибутку. Більшість виробників у стані виготовляти кілька різних товарів. Якщо ціна товару, який вони не робили, але можуть виготовляти, росте, багато з них вважають вигідним перепрофілювати виробництво і почати випуск цього нового товару. Наприклад, зі збільшенням попиту на персональні комп'ютери меблеві фабрики освоюють виробництво спеціальних столів, шаф і тумбочок під комп'ютери. 3. Прогноз зміни цін. Якщо виробник розраховує на зростання цін, він може почати нарощувати виробництво заздалегідь, для того щоб витягти додатковий прибуток у майбутньому. Пропозиція, таким чином, зросте. Навпроти, якщо виробник побоюється зниження цін, він імовірно почне скорочувати виробництво, і пропозиція, відповідно, упаде. Ціна рівноваги Таблиці і графіки попиту показують, скільки товарів споживачі готові купити за різними цінами. Таблиці і графіки пропозиції демонструють, скільки товарів продавці згодні поставити за різними цінами. Але взяті окремо вони нічого не говорять про те, за якими цінами будуть укладені реальні угоди. Для того щоб акт обміну (купівлі-продажу) відбувся, необхідна взаємодія продавця і покупця. Спосіб організації такої безпосередньої взаємодії продавців і покупців називається ринком. Саме в ході такої ринкової взаємодії і формуються ціни, по яких укладаються угоди. З'єднаємо таблиці 5.1 і 5.2 у нову, що показує одночасно і попит і пропозицію. Таблиця 5.3. Попит, пропозиція, ціна
Чим вище ціна, тим більше товару продавець готовий продати, але тим менше попит на цей товар. Є тільки одна ціна, при якій попит точно дорівнює пропозиції. Ця єдина ціна, при якій попит зрівнює пропозицію, називається ціною рівноваги чи ринковою ціною. Представимо дані таблиці 5.3 у вигляді графіків кривих попиту та пропозиції. На графіку крива попиту С перетинає криву пропозиції П в точці Р. Ця точка перетину кривих попиту і пропозиції, і вона відповідає стану рівноваги. Рис. 5.3. Криві попиту і пропозиції. В умовах ринку кожен виробник вирішує "основне питання економіки" на свій страх і ризик. Проте у суспільстві не запановує анархія. Чому? Уся справа в тому, що в умовах ринку виробник підкоряється впливовій силі - диктату цін. Ціна служить для нього орієнтиром – вона підказує, який вид діяльності принесе максимальний прибуток, а виходить, і які товари і послуги найбільше потрібні людям. Ціна, таким чином, виконує, як говорять економісти, роль регулятора господарської діяльності. Саме ціни, що формуються в процесі купівлі-продажу, дають відповідь на питання, що робити, як і для кого. Лекція 6. Доход, витрати, прибуток План лекції
Доход і прибуток.Дотепер ми розглядали питання про те, як ринок за допомогою цін регулює перше з основних питань економіки - що робити. Зараз ми поговоримо про те, як робити, за допомогою якої комбінації ресурсів. Підприємець дивиться на проблему виробництва з погляду цін на вироблену продукцію і фактори виробництва, використовуючи такі поняття, як доход, витрати і прибуток. Визначимо ці поняття. Доход (валовий доход, загальний виторг) - це те, що підприємець одержує, продавши свою продукцію. Це визначення можна виразити такою формулою: Д = Q Ц, де (6.1.) Q - загальна кількість виробленої і проданої продукції (од. вим.), Ц - ціна за одиницю продукції (гр.од./од.вим.) Витрати - те, що виробник витрачає на придбання виробничих ресурсів. Прибуток виробника - різниця між доходом і витратами. П = Д - З, де (6.2.) З - витрати (витрати) виробника. Мета виробника - одержати якомога більший прибуток. Найчастіше ціни на вироблену продукцію диктує ринок, і, отже, виробник не може на них уплинути. Тому для того, щоб максимізувати прибуток, він прагне звести до мінімуму витрати. Досягається це шляхом вибору оптимальної комбінації ресурсів. Закон убутної віддачі Розглянемо умовну ситуацію. Уявіть собі, що ви вирішили відкрити своє виробництво - швейний цех. Що для цього потрібно зробити? Необхідно орендувати приміщення, купити чи орендувати обладнання, найняти швачок, а також запастися сировиною - тканинами, нитками, ґудзиками і т.п. Кошти, що є у вашому розпорядженні, обмежені. Тому, насамперед, варто вирішити, скільки можна витратити на приміщення й обладнання, скільки на придбання сировини і скільки на оплату праці швачок. Іншими словами, яка повинна бути комбінація факторів виробництва на вашому підприємстві. Припустимо, що спочатку, ви купили 8 одиниць обладнання (швейні і гладильні машини й ін.), і наймаєте на роботу одну швачку, яка при такому технічному оснащенні може зшити 40 платтів у день. Потім ви наймаєте на роботу ще одну швачку (надалі ми припускаємо, що всі ресурси, що залучаються у виробництво ідентичні за якістю: кожна швачка має однакову кваліфікацію.) Після наймання другої робітниці ви знайдете, що удвох вони можуть зшити в день 88 платтів. Після наймання третьої швачки ваш цех починає робити 144 плаття в день. Дотепер з найманням кожної додаткової робітниці збільшувався не тільки загальний денний обсяг випуску продукції, але й приріст випуску, що припадає на кожну додатково найняту швачку. Такий приріст випуску, що припадає на одиницю додаткового ресурсу, називається граничним продуктом чи граничною продуктивністю. З найманням першої швачки гранична продуктивність складає 40 платтів (виробництво зростає з 0 до 40), з найманням другої робітниці 48 (88 - 40), з найманням третьої 56 (144 - 88). Паралельно росте і середня продуктивність, тобто обсяг випуску, що припадає на кожну робітницю. При одній зайнятій середня продуктивність дорівнює граничній продуктивності і всьому обсягу випуску, тобто 40 платтям, при двох зайнятих – 44 (88:2); при трьох зайнятих – 48 (144:3). Після такого стрімкого зростання продуктивності ви напевно зважитеся найняти і четверту швачку. Але, зробивши це, ви знайдете, що колектив з чотирьох робітниць може зшити в день тільки 192 плаття. Граничний продукт, що припадає на четверту швачку, нижче, ніж граничний продукт третьої і складає тільки 48 платтів, а не 56. Таблиця 6.1. Пошиття платтів робітницями швейного цеху (кількість платтів у день)
Правда, оскільки гранична продуктивність четвертої швачки дорівнює середній продуктивності трьох робітниць, середня продуктивність залишиться колишньою 48 платтів (192:4). З найманням п'ятої швачки обсяг денного випуску зросте до 224 платтів, тобто усього на 32. Відповідно, гранична продуктивність п'ятої швачки складе 32 плаття, а середня продуктивність п'ятьох - 45. Далі гранична продуктивність почне скорочуватися ще різкіше. Гранична продуктивність шостої швачки упаде до 16, а наймання сьомої взагалі призведе до скорочення обсягу денного випуску на 16 платтів (з 240 до 224), тобто гранична продуктивність сьомої швачки буде величиною негативної і складе -16. Разом із граничною продуктивністю буде знижуватися і середня - до 32 платтів у день. Пояснюється це тим, що з найманням четвертої робітниці порушується оптимальна комбінація факторів: фактор праці виявляється в надлишку, машин не вистачає для того, щоб кожна з робітниць трудилася в повну силу. Це явище іменується законом убутної віддачі чи убутної граничної продуктивності. Його зміст такій: якщо частина використовуваних у виробництві ресурсів залишається незмінною і до них додається додатково інший ресурс, то обсяг випуску спочатку може рости, але потім неминуче настане момент, коли додаткові ресурси, які включаються у виробництво, будуть давати дедалі меншу віддачу. Цей закон можна наочно проілюструвати за допомогою графіка на рис. 6.1. Рис. 6.1.Середня і гранична продуктивність |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ... Поява людини на території України та її розвиток у палеоліті, мезоліті, неоліти та енеоліті |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙ... Велика хартія вольностей” 1215 р. Створення англійського парламенту та його компетенція в епоху середньовіччя |
Конспект лекцій Суми Сумський державний університет 2012 Міністерство... Лекція З'ЄДНАННЯ ДЕТАЛЕЙ МАШИН. НАРІЗНІ З'ЄДНАННЯ |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ «СУЧАСНА ГУМАНІТАРНА ОСВІТА: ПОШУК НОВИХ ЗАСОБІВ І МОЖЛИВОСТЕЙ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ТА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ МОЛОДІ» |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТАВРІЙСЬКИЙ... Конференцiя відбудеться 15 березня 2012 року в м. Севастополі на базі Севастопольського економiко-гуманiтарного інституту. До участі... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10. 06. 2011 №572 "Про Типові навчальні плани початкової школи", рішення... |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ... |
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський... Тема ВІТЧИЗНЯНАТРАДИЦІЯ В ЕКОЛОГІЇ: МЕТОДОЛОГІЧНІ І КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ ПІЗНАННЯ БІОСФЕРИ |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНИЙГУМАНІТАРНИЙУНІВЕРСИТЕТ... Україні, а також виходячи з необхідності закріплення ідеї пріоритету права в юридичній діяльності вивчення навчальної дисципліни... |