Ціль написання та майбутнього друку роз’яснення порядку роботи державних органів влади… та місцевого самоврядування та допомога в проведені громадського

Скачати 0.89 Mb.

Назва	Ціль написання та майбутнього друку роз’яснення порядку роботи державних органів влади… та місцевого самоврядування та допомога в проведені громадського
Сторінка	1/7
Дата	04.04.2013
Розмір	0.89 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 2 3 4 5 6 7

Ціль написання та майбутнього друку – роз’яснення порядку роботи державних органів влади… та місцевого самоврядування – та допомога в проведені громадського контролю – посібник по громадському контролю в галузі земельних відносин України.

Для контролю органів місцевого самоврядування

у сфері земельних відносин

Вступ

Земля є одним із головних ресурсів життєдіяльності суспільства. Вона слугує територіальною основою для усіх видів діяльності людини, є виробничим фактором багатьох галузей. В умовах земельної реформи, яка сьогодні має справді глобальний масштаб та глобальне значення, земля розглядається як один з головних інструментів підвищення рівня життя індивідуумів та громад.

Земельні ресурси України є одним із найбільш вагомих економічних активів держави, унікальним за своїми властивостями. Земельні ресурси України мають забезпечити функціонування економіки та суспільства у перехідному періоді та стати надійною основою соціально-економічного розвитку після завершення періоду структурного реформування.

Головним завданням земельної реформи в Україні, яка є комплексом економічних, організаційних, соціальних та правових заходів, спрямованих на перетворення земельних відносин, є перерозподіл земель з метою розвитку ефективного сільськогосподарського виробництва на основі реорганізації старих і створення нових організаційно-правових форм сільськогосподарської діяльності.

Території населених пунктів України є місцем розташування основних виробничих сил країни, наукового, освітнього, технологічного потенціалу. Ці території є також місцем компактного проживання більшої частини населення. Саме міста, селища і села України є осередками формування нової економіки, нової структури управління державою. Відповідно, значення населених пунктів та належних їм ресурсів змінюється і зростає.

Це також стосується і земель населених пунктів. Запровадження інституту комунальної власності на землю – ознака змін, які очікують на місцеве самоврядування. Землі міст Європи є головним джерелом наповнення місцевих бюджетів. В Україні ще необхідно завершити земельну реформу в населених пунктах. Але не може бути сумнівів, що реалізація заходів земельної реформи має перетворити землі міст, сіл, селищ на головний ресурс сталого соціально-економічного розвитку територіальних громад

ПОВНОВАЖЕННЯ МІСЦЕВИХ РАД У ГАЛУЗІ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН

«Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи» стаття 140 Конституції України.

«Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад» стаття 142 Конституції України.

Відповідно до пункту б статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.

Статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Повноваження місцевої ради (сільської, селищної, міської), як власника земель комунальної форми власності, визначені насамперед Конституцією України, а також Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про землеустрій», «Про розмежування земель державної та комунальної власності», «Про охорону земель», іншими законами та підзаконними актами. Окрім того, права місцевого самоврядування визначені Європейською Хартією місцевого самоврядування.

ПОВНОВЕМИХВІДНОСИН

Конституція України встановлює загальні принципи здійснення права власності територіальної громади на природні ресурси, речі та майно, в тому числі і права власності на землю.

Зокрема, статтею 13 визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до статті 14 - земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Разом з тим, місцева рада здійснює щодо земель комунальної власності лише повноваження, що передбачені Конституцією та законами України. Цього вимагає частина друга статті 19 Конституції України: «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Земельний кодекс України є основним нормативно-правовим актом, що містить норми права, які регулюють земельні правовідносини в Україні. Кодекс у статті 83 визначає які землі знаходяться в комунальній власності, підстави набуття права власності на землю територіальної громади, обмеження передачі земель комунальної власності до приватної власності громадян та юридичних осіб.

Право власності на землю територіальних громад

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать:

а) землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо);

б) землі під залізницями, автомобільними дорогами, об'єктами повітряного і трубопровідного транспорту;

в) землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом;

г) землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом;

ґ) землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом;

д) земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування;

е) земельні ділянки, штучно створені в межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, що перебувають у прибережній захисній смузі водних об'єктів, або на земельних ділянках дна водних об'єктів;

Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:

а) передачі їм земель державної власності;

б) примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

в) прийняття спадщини;

г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

г-1) штучного створення земельної ділянки на території населеного пункту, у тому числі з порушенням установлених правил;

ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюють районні або обласні ради.

МІСЦЕВОЇ РАДИ У ГАЛУЗІ

Земельний кодекс України у статті 12 окреслює основні повноваження, що надані сільській, селищній, міській раді при вирішенні земельних питань.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

а) розпорядження землями територіальних громад;

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст;

д) організація землеустрою;

е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства;

ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства;

з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу;

и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом;

і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок;

ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст;

й) вирішення земельних спорів;

к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. У ГАЛУЗІ

ЗЕМЛІ ДЕРЖАВНОЇ

ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності». Розмежування земель державної та комунальної власності полягає у здійсненні організаційно-правових заходів щодо розподілу земель державної власності на землі територіальних громад і землі держави, а також щодо визначення і встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок державної та комунальної власності. Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закону України «Про власність», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» та інших нормативно-правових актів.

Закон України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» регулює відносини, пов'язані з розмежуванням земель державної власності на землі комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст та землі державної власності. Дія цього Закону не поширюється на регулювання відносин:

пов'язаних з передачею земельних ділянок державної власності в комунальну власність та земельних ділянок комунальної власності в державну власність;

щодо набуття територіальними громадами або державою права на землю за цивільно-правовими угодами, при прийнятті спадщини, відчуженні земельних ділянок відповідно до законів України.

Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється за такими принципами:

• забезпечення безпеки держави;

• поєднання державних і місцевих інтересів;

• забезпечення рівності права власності на землю

територіальних громад та держави;

• безоплатності;

• обґрунтованості;

• досягнення збалансованого співвідношення економічних та екологічних інтересів суспільства, забезпечення раціонального використання та охорони земель.

Суб'єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

При розмежуванні земель державної та комунальної власності до земель комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст передаються:

• усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної

власності та земель, віднесених до державної власності;

• земельні ділянки за межами населених пунктів, на яких

розташовані об'єкти комунальної власності;

• землі запасу, які раніше були передані територіальним

громадам сіл, селищ, міст відповідно до законодавства

України;

• земельні ділянки, на яких розміщені об'єкти нерухомого

майна, що є спільною власністю територіальної громади та

держави.

Сільські, селищні і міські ради за погодженням з відповідними органами виконавчої влади приймають рішення про розмежування земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів та погоджують питання розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів у межах їх територій.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, сільські, селищні та міські ради на їх території погоджують питання розмежування земель державної та комунальної власності за межами населених пунктів.

Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється в межах адміністративно-територіальних утворень – сіл, селищ, міст, районів, областей.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» підставою для проведення робіт, пов'язаних з розмежуванням земель державної та комунальної власності в межах населених пунктів, є рішення сільської, селищної, міської ради, а за межами населених пунктів – рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим або відповідної обласної державної адміністрації.

Розмежування земель державної та комунальної власності здійснюється за проектами, які за замовленням відповідних сільських, селищних, міських рад, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій розробляються державними та іншими землевпорядними організаціями.

Проекти розмежування земель державної та комунальної власності визначають:

- місце розташування і розмір земельних ділянок, які залишаються в державній власності, за категоріями земель;

- місце розташування і розмір земельних ділянок комунальної власності територіальної громади за категоріями земель;

- правове, організаційне і фінансове забезпечення, строки реалізації та економічну, соціальну й екологічну ефективність розмежування земель державної та комунальної власності.

При розмежуванні земель державної та комунальної власності віднесення земельних ділянок, площа яких відповідає даним земельно-кадастрової документації, до земель державної чи комунальної власності, визначення меж цих ділянок проводяться на підставі цих даних.

При віднесенні частини земельної ділянки до земель державної чи комунальної власності її поділ проводиться на кадастрових планах з наступним встановленням меж у натурі (на місцевості).

Земельні ділянки охоронних зон, зон санітарної охорони та зон особливого режиму використання земель, якщо вони не вилучені з господарського обігу, відносяться відповідно до земель державної або комунальної власності.

Визначення меж земельних ділянок у випадках, коли відсутні матеріали встановлення їх у натурі (на місцевості) або ж існуючі межі не відповідають земельно-кадастровій документації, проводиться відповідно до вимог Земельного кодексу України з урахуванням нормативів відведення земельних ділянок.

При формуванні земельних ділянок державної та комунальної власності в разі необхідності встановлюються земельні сервітути та обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку.

Встановлення меж земельних ділянок державної та комунальної власності в натурі (на місцевості) здійснюється згідно із затвердженими проектами розмежування земель державної та комунальної власності із закріпленням їх межовими знаками встановленого відповідно до законодавства України зразка.

Формування комунальної земельної власності, в свою чергу, дасть можливість визнати, що земля є основним засобом виробництва і просторовим базисом для розміщення об’єктів будівництва, тому має слугувати вирішенню загальногромадських потреб як безпосередньо, так і за рахунок отриманих від неї доходів. Земля і нерухомість, що на ній розміщена, буде матеріальною та фінансовою основою для здійснення функцій місцевого самоврядування, а саме:

- запровадження комунальної власності на землю є конституційним правом громадян. Саме через механізм комунальної власності на місцях реалізується конституційне положення про те, що земля є об’єктом права власності народу. Це право конкретизується в особі територіальної громади, яка реалізує його через власний орган самоврядування. Останній стає безпосереднім розпорядником землі, без участі в цьому держави;

- комунальна власність на землю створює нову форму суспільних відносин між органами місцевого самоврядування з одного боку, та державою, юридичними і фізичними особами – з іншого. Це дає можливість цілеспрямовано використовувати землю для задоволення громадських потреб територіальної громади;

- відкривається можливість більш оперативного вирішення питань використання земельних ділянок для соціальних потреб територіальних одиниць;

- практично народжується і зростає економічна відповідальність місцевих органів самоврядування за збереження використання і поліпшення земель, що знаходяться в їхньому розпорядженні; підвищення економічної ефективності землекористування для отримання прибутку;

- місцеві органи влади отримують можливість самостійно вирішувати питання орендної оплати за використання земель комунальної власності, концентрувати ці грошові надходження в місцевому бюджеті, використовувати їх для задоволення громадських потреб;

- місцева рада має можливість самостійно визначати конкретних землекористувачів та призначення використання земель, встановлювати необхідні для територіальної громади обмеження в цьому напрямку;

- підвищується зацікавленість у здійсненні радою оперативного контролю за використанням земель, передбачається відповідальність перед територіальною громадою.

1 2 3 4 5 6 7

Схожі:

Магістерської роботи Правове регулювання взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування	Закономірності виникнення права Організація здійснення влади на місцях. Взаємодія місцевих державних органів з органами місцевого самоврядування
ЗАКОН УКРАЇНИ "Про Цивільну оборону України" Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів...	Письмова довідка про звернення громадян, що надійшли до виконавчих... Указу Президента України від 7 лютого 2008 року №109/2008 "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного...
ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного комітету України з питань регуляторної... У найменуванні юридичної особи зазначаються її організаційно-правова форма (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування,...	ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Державного комітету України з питань регуляторної... У найменуванні юридичної особи зазначаються її організаційно-правова форма (крім органів державної влади, органів місцевого...
РОЗПОРЯДЖЕНН Я Конституції України, пункту 2 статті 76 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, постанови Кабінету Міністрів України...	Пігач Я. М., Труфанова Л. М. Господарське законодавство: Навчальний посібник Участь держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в господарській діяльності
Закону України Про Національний архівний фонд та архівні Затвердити Правила роботи архівних підрозділів органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ і	РОЗПОРЯДЖЕННЯ Про моніторинг результатів діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування” та з метою забезпечення...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання