|
Скачати 0.55 Mb.
|
140. Економічна ефективність – це: - співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні показники ефективності виробництва; - співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують вартісні і натуральні показники ефективності виробництва; - співвідношення між ресурсами і результатами виробництва, за якого отримують натуральні показники ефективності виробництва; - раціональність використання землі через показники земельного ефекту, приведені до одиниці площі сільськогосподарських угідь. 141. Рентабельність підприємства – це: - одержаний підприємством прибуток; - відносна прибутковість, що вимірюється у відсотках до витрат коштів або капіталу; - відношення прибутку до середньої вартості основних засобів; - валовий прибуток на 1 грн. обсягу реалізованої продукції. 142. Показник рентабельності характеризує абсолютну величину (суму): - виручки від реалізації продукції на одиницю витрат; - валового доходу на одиницю витрат; - прибутку на одиницю витрат; - чистої продукції на одиницю витрат. 143. Ефективність виробництва – це: - економічна категорія, що відображає співвідношення між одержаними результатами виробництва і витраченими на їх досягнення ресурсами; - поняття, що відображає певне динамічне співвідношення між зміною в часі величини авансового капіталу й обсягу виробництва валової продукції; - максимально можливий випуск продукції за рік в натуральних показниках за заданого асортименту й якості та раціонального використання землі, техніки, обладнання, робочої сили; - частина виторгу, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства. 144. Враховуючи специфіку сільськогосподарського виробництва доцільно розрізняти такі види ефективності: - економічну, правову, соціальну; - економічну, технологічну, - соціальну, правову, технологічну; - соціальну, технологічну, економічну. 145. До прямих матеріальних витрат включають: - заробітну плату та інші виплати працівникам; - амортизацію основних засобів загальновиробничого призначення; - загальногосподарські витрати, які спрямовані на управління підприємством в цілому та його обслуговування; - вартість сировини та матеріалів, що утворюють основу виробленої продукції. 146. Змінними називають такі витрати: - величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції; - що безпосередньо не змінюється при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді; - на величину яких керівник відповідного рівня управління може впливати повністю; - що здійснюється незалежно від волі керівника відповідного рівня управління і кваліфікації працівників. 147. Залежно від характеру зв’язку з обсягом виробництва продукції витрати виробництва поділяють на: - основні та неосновні; - прямі та непрямі; - операційні та фінансові; - постійні та змінні. 148. Собівартість, як один з найважливіших показників господарської діяльності, показує: - прибутковість підприємства; - окупність витрат прибутком; - темпи розширеного відтворення та підвищення матеріальної заінтересованості працівників; - у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є. 149. Процес визначення обсягу і структури питомих операційних витрат на виробництво і реалізацію окремих видів продукції називається: - калькулюванням собівартості продукції; - управлінням витратами; - обліком та аналізом витрат; - нормуванням витрат. 150. Витрати виробництва на підприємстві складаються із: - заробітної плати, амортизаційних відрахувань, вартості матеріалів, накладних витрат; - податків, заробітної плати, амортизаційних відрахувань, податку з прибутку; - відсотка за кредитом, заробітної плати, підприємницького прибутку, амортизаційних відрахувань; - витрат на відрядження і представницьких витрат, вартості матеріалів, податку з прибутку, прибуткового податку. 151. Зниження собівартості продукції свідчить про: - підвищення електроозброєності праці; - збільшення навантаження посівних площ в розрахунку на одного середньорічного працівника; - підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва; - додаткові витрати ресурсу використані для виробництва додаткової продукції. 152. Вартість тих матеріальних ресурсів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкту витрат називають: - прямі матеріальні витрати; - операційні витрати; - загальновиробничі витрати; - адміністративні витрати. 153. Загальногосподарські витрати, які спрямовані на управління підприємством в цілому та на його обслуговування називаються: - фінансові витрати; - операційні витрати; - загальновиробничі витрати; - адміністративні витрати. 154. Собівартість, що визначається на кожному підприємстві по окремим видам продукції називається: - індивідуальною собівартістю; - суспільною собівартістю; - виробничою собівартістю; - комерційною собівартістю. 155. Грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг) – це: - рентабельність виробництва; - собівартість продукції; - валовий дохід підприємства; - витрати і ціни на продукцію. 156. Витрати, що пов’язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортуванням до місця зберігання та (або) реалізації називають: - виробничою собівартістю; - провізорною собівартістю; - повною собівартістю; - індивідуальною собівартістю. 157. Суспільна собівартість розраховується за: - сукупністю підприємств і відображає середні витрати на виробництво продукції; - величиною витрат, що пов’язані з виробництвом і доробкою продукції, її транспортуванням; - результатами господарської діяльності в кінці звітного періоду на основі фактичних витрат і обсягу одержаної продукції; - величиною витрат на певний вид продукції в залежності від місцевих агрономічних, зоотехнічних, організаційно-економічних і природних умов. 158. В сільськогосподарському виробництві використовуються такі методи визначення собівартості: - пряме віднесення витрат на відповідні види продукції; - вилучення із загальної суми витрат побічної продукції, вираженої у грошовій формі; - розподіл витрат між видами продукції пропорційно кількісному значенню однієї з головних ознак, спільної для всіх видів одержаної продукції; - всі відповіді вірні. 159. До факторів зниження собівартості продукції відносять: - запровадження прогресивних систем землеробства, науково обґрунтованих сівозмін і передової технології виробництва; - послідовна інтенсифікація виробництва шляхом раціональної хімізації і докорінного поліпшення землі; - запровадження у виробництво кращих сортів сільськогосподарських культур і порід тварин, дотримання всіх вимог агротехніки і передових способів утримання тварин; - всі відповіді вірні. 160. Комплекс цехів і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства називають: - виробничою інфраструктурою підприємства; - інфраструктурою підприємства; - соціальною інфраструктурою підприємства; - виробничою структурою підприємства. 161. Розміщення сільського господарства – це: - розміщення сільськогосподарського виробництва по сільськогосподарським підприємствам; - форма суспільного поділу праці, яка характеризує розподіл виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції по території країни; - розподіл виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції у виробничих підрозділах господарств; - переважаюче виробництво тих чи інших видів сільськогосподарської продукції на певній території. 162. Залежно від об’єкта спеціалізації розрізняють такі її форми: - територіальну спеціалізацію підприємства і внутрішньогосподарську спеціалізацію; - зональну, мікрозональну, обласну і районну; - галузеву, внутрішньогалузеву та постадійна; - галузева, мікрозональна. 163. Інфраструктура – це: - сукупність допоміжних галузей, виробництв, які обслуговують основне виробництво, а також галузі невиробничої сфери пов’язані з виробництвом; - підприємства, які займаються переробкою, зберіганням та реалізацією продукції; - сфера яка виробляє засоби виробництва для сільського господарства; - частина сільськогосподарського виробництва, яка відрізняється від його інших частин кінцевою продукцією, набором засобів виробництва, організацією виробництва. 164. Спеціалізація сільського господарства – це: - збільшення виробництва сільськогосподарської продукції в господарствах; - підвищення ефективності виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції в спеціалізованих господарствах; - переважний розвиток однієї або обмеженої кількості галузей виробництва товарної продукції в окремих господарствах, районах, областях, зонах. - зменшення виробничих витрат в спеціалізованих господарствах. 165. Виробничий напрямок /спеціалізація/ аграрного підприємства визначається: - за структурою земельних угідь і умовного поголів’я худоби; - за структурою товарної продукції; - за структурою трудових ресурсів і основних виробничих активів; - за структурою виробничих активів. 166. Сукупність підрозділів які безпосередньо не беруть участі у створенні основної (профільної) продукції підприємства, але своєю діяльністю сприяють роботі основних цехів, називають: - виробничою інфраструктурою; - інфраструктурою; - соціальною інфраструктурою; - виробничою структурою. 167. До соціальної інфраструктури входять: - галузі які здійснюють доробку, затарювання і зберігання продукції; - підприємства, які здійснюють поставки техніки, її комплектування, регулювання, обкатку і ремонт; - підприємства і організації житлового і комунального господарства, побутового обслуговування населення, торгівлі, харчування, охорони здоров’я, культури та ін.; - різнорідні види діяльності з притаманними їм функціями з метою виробництва продукції і доведення її до споживача. 168. Основним показником для визначення рівня спеціалізації є: - структура витрат; - структура валової продукції; - структура товарної продукції; - структура посівної площі. 169. Для визначення територіальної спеціалізації й спеціалізації аграрних підприємств використовують показник: - структура земельного фонду; - структуру посівної площі; - структуру затрат праці; - структура товарної продукції. 170. Науково-технічний прогрес в сільському господарстві пов'язаний з такими факторами: - з рівнем розвитку матеріально-технічної бази сільського господарства та енергоозброєності праці; - з рівнем інтенсивності виробництва і формами господарювання; - з біологічними факторами виробництва і процесом формування родючості ґрунтів; - з подальшою розробкою теорії машин, автоматів і автоматизованих систем. 171. Науково-технічний прогрес – це: - покращення використання техніки в сільському господарстві; - впровадження у сільськогосподарське виробництво досягнень кращих виробників сільськогосподарської продукції; - процес перетворення всіх елементів продуктивних сил на основі використання досягнень науки, а також удосконалення організації та управління з метою досягнення економічного і соціального ефекту; - розробка ресурсо-, водо-, та енергозберігаючих технологій, теорії і методів програмування врожаїв сільськогосподарських культур і продуктивності тварин. 172. В агропромисловому комплексі НТП здійснюється за напрямами: - технічним і технологічним; - агрохімічним і біологічним; - організаційним і економічним; - всі відповіді вірні. 173. Агрохімічний напрям НТП пов’язаний з розробкою: - безпечніших для людей і навколишнього середовища видів, способів зберігання і внесення мінеральних добрив; - теорії машин, автоматів і автоматизованих систем, комп’ютеризації агропромислового виробництва; - ресурсно-, водо- та енергозберігаючих технологій, теорій і методів програмування врожаїв сільськогосподарських культур; - розвитку традиційної селекції, генної інженерії, розробці нових біотехнологій. 174. Інноваційним процесом називають: - сукупність якісно нових прогресивних змін, що відбуваються у виробничо-господарській системі; - всі види нових майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об’єкти підприємницької з метою отримання ефекту; - вкладання в об’єкти підприємницької діяльності майнових активів з метою отримання прибутку; - новий підхід до визначення суми матеріальних та нематеріальних активів підприємства. 175. Під ринковою ціною розуміється: - ціна товару за яку покупець готовий придбати товар, що реалізується в певній територіальній зоні і займає певний сегмент ринку; - домінуюча на ринку у відповідному часовому відрізку ціна на товар, що виплачується за нього в процесі купівлі – продажу незалежно від індивідуальних витрат виробників на його виробництво і реалізацію; - ціна товару, виконаних робіт, наданих послуг, яка виникає на різних видах ринку, виражена в грошовій формі, яка відрізняється від ціни конкурентів; - перетворена форма вартості, її грошовий вираз. 176. Мінімальна ціна – це: - ступінь можливого зниження товаровиробником ціни на свій товар порівняно з ринковою ціною, за якою забезпечується беззбитковість його виробництва; - індивідуальна ціна, що формується на кожному підприємстві, за якої воно отримує нульовий прибуток; - ціна, що формується під впливом попиту і пропозиції, що склалися під час реалізації продукції; - ціна, рівень якої визначається на засадах домовленості між виробником продукції і споживачем при укладанні між ними договорів купівлі-продажу. 177. Оптові ціни – це: - такі ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів; - такі ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів, крім населення; - такі ціни, за якими населення купує товари в роздрібній торгівлі для задоволення власних потреб; - такі ціни, які розраховані лише на окремі категорії покупців, які готові купити цей товар виключно за його унікальні властивості. 178. Світові ціни на товари сільськогосподарського походження – це: - ціни купівлі – продажу товару на експорт; - ціна, за якою продається товар в окремих країнах експортерах продукції; - ціни угод на великі партії товарів в основних центрах світової торгівлі; - ціни за контрактами купівлі-продажу, що укладаються на товар стандартної якості. |
1. ВСТУП. СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ ТЛ-Класика, 2004, а тести – з видання Гілецький Й. Р. Соціально-економічна географія світу: Тести і практичні роботи. 10 клас: Посібник... |
1. ВСТУП. ГЕОГРАФІЧНЕ ПІЗНАННЯ ЗЕМЛІ Пробний навчальний осібник. – Львів: ВНТЛ-Класика. 2006 – 160 с. Тести усі з видання: Тести і практичні роботи. 6 клас: Посібник... |
1. ВСТУП. НАСЕЛЕННЯ Гілецький Й. Р. Географія України: Тести і практичні роботи. 9 клас: Посібник для учнів. – Івано-Франківськ: НВ Місто, 2003. У ньому... |
Питання – тести з теми «ВОЛЕЙБОЛ» |
Завдання для зрізів знань учнів по темі «Правильні многокутники» Теоретичні тести |
Тести з дисципліни "Політична економія" для студентів І курсу спеціальності "Облік і аудит" |
ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ТЕСТИ За яким напрямом економічний аналіз підрозділяється на прогнозний, оперативний, ретроспективний, перспективний? |
ТЕСТИ Який з принципів менеджменту спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку, впровадження інновацій тощо |
ТЕСТИ Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава |
ТЕСТИ Принцип захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава |