      МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково-графічного завдання
з дисципліни
«ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА»
(для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності 7.03050401, 8.03050401 — “Економіка підприємства”)
ХАРКІВ - ХНАМГ - 2012
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічного завдання з дисципліни “Економічна діагностика” (для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності 7.03050401, 8.03050401 - “Економіка підприємства”) / Харк. нац. акад. міськ. госп-ва; уклад.: Дворкін C.B., І.В. Покуца . - X.: ХНАМГ, 2012. - 20 с.
Укладачі: С.В. Дворкін,
І.В. Покуца
Рецензент: доц., к.е.н. О. В. Димченко
Рекомендовано кафедрою міської і регіональної економіки, протокол № від 2012 р
Зміст
Вступ
Сучасний етап розвитку нашої держави зумовлює високі вимоги до оцінки ефективності функціонування економічних систем різних рівнів. Але основна увага приділяється саме підприємству як первинній, основній, самостійній ланці народного господарства, що створює конкретні економічні блага, а отже, є першоосновою національного багатства України.
Не останню роль у невдачах вітчизняних і зарубіжних бізнесменів відіграє постійна нестабільність зовнішнього середовища господарювання. Якнайповніше уявлення про ситуацію на підприємстві можна отримати лише за допомогою аналізу його фінансового стану та результатів виробничо- господарської діяльності. Для подолання хоча б частини дестабілізуючих факторів доцільно підняти економічний аналіз підприємств та організацій на якісно новий рівень.
Поняття «діагностика» раніше вживалося переважно в медицині та означало мистецтво розпізнавання хвороби за її симптомами. При цьому керувалися певними правилами, що були розроблені на основі досвіду попередніх поколінь. В економічній практиці діагностика є встановлення стану економічних об’єктів за прямим та непрямими ознаками. Оперування як прямими, так і непрямими ознаками означає роботу економіста-аналітика не тільки з показниками (прямо вимірюваними величинами), але й з параметрами (величинами, що часто вимірюються опосередковано чи є відносними величинами порівняння).
Отже, економічна діагностика включає в свій склад не тільки властиві для традиційного економічного аналізу дослідження фінансового стану та виробничого потенціалу, але й розділи з конкурентоспроможності підприємства, продукції, економічної культури, оцінки бізнесу та ін. Звідси випливає важливість діагностичних процедур для стратегічного планування та сталого розвитку підприємств.
Дана контрольна робота присвячена практичному засвоєнню деяких положень економічної діагностики на конкретному числовому матеріалі.Сутність та основні вимоги до оформлення та змісту роботи
Дана контрольна робота складається з чотирьох розрахункових завдань, що презентують відповідні розділи економічної діагностики.
Варіанти завдань обираються за останньою цифрою номеру залікової книжки студента.
Перше завдання присвячено діагностиці конкурентного середовища підприємства на основі розрахунку відповідних структурних коефіцієнтів (Херфіндаля -Хіршмана, Холла - Тайдмана, концентрації).
Друге завдання допоможе засвоїти навички з діагностики конкурентоспроможності підприємства (КСП) за допомогою розрахунку інтегрального коефіцієнта КСП на основі побудови радару конкурентоспроможності.
Третє завдання присвячено діагностиці економічної безпеки підприємства за допомогою розрахунку так званого 2-рахунку Е. Альтмана (на основі п’ятифакторної економетричної моделі того ж вченого).
Четверте завдання висвітлює практичні аспекти діагностики конкурентоспроможності продукції за допомогою використання компенсаційної оцінки корисності продукції.
Конкретні рекомендації та вихідні дані для виконання завдань даної роботи розміщені в розділах 2-5 та додатку даних вказівок.
Контрольна робота виконується на листах формату А4, кожне наступне завдання починають виконувати з нового аркушу. Робота повинна включати:
вступ, в якому надають визначення, основні цілі та завдання економічної діагностики та коротку характеристику тих розділів еконоімчної діагностики, яким присвячені завдання контрольної роботи;
три завдання контрольної роботи. У другому завданні побудований радар конкурентоспроможності має бути розміщений на окремому аркуші;
стислі висновки, в яких повинні бути викладені основні результати розрахунків;
список використаної літератури, що має містити не менш, ніж як 5 джерел;
додатки, в яких повинні бути розміщені рукописні чи ксерокопії тих форм бухгалтерської звітності, які були використані при виконанні третього завдання.
Контрольну роботу можна виконувати у рукописному вигляді чи за допомогою ЕОМ за умови виконання усіх вимог, що зазначені вище.
Методичні вказівки до виконання першого завдання
Вихідні дані до даного завдання контрольної роботи наведено в Додатку А до цих вказівок.
Вагомим елементом діагностики конкурентного середовища підприємства є оцінка концентрації підприємств на ринку. У контрольній роботі пропонується здійснити цю оцінку за допомогою таких показників, як:
- індекс концентрації;
- індекс Херфіндаля - Хіршмана;
- індекс Холла - Тайдмана.
Індекс концентрації розраховують за формулою
 ,
де CRi – індекс концентрації певної кількості (n) підприємств, %;
qi - частка продажів і–го підприємства, %.
Значення CR3 (за яким і пропонується оцінювати конкурентне середовище в даній роботі) для 3 найбільших підприємств означає:
за умови CR3 < 45% - ринок концентрований;
45% < CR3 < 70% - ринок помірно концентрований;
CR3 > 70% - ринок висококонцентрований.
Індекс Херфіндаля – Хіршмана розраховують за формулою
 ,
де HHI - індекс Херфіндаля - Хіршмана;
qi - частка продажів кожного з m підприємств галузі, i = 1, …, m.
Значення HHI при близькості до 0 показує, що ринок неконцентрований, близько 1 - висококонцентрований, монопольний.
Індекс Холла – Тайдмана розраховують за формулою
 ,
де НТ - індекс Холла - Тайдмана;
Ri - позиція (ранг) підприємства на ринку (найбільше має ранг 1);
qi - частка продажів цих підприємств у загальному обсязі.
Значення НТ при близькості НТ до 1 показує, що ринок висококонцентрований, монопольний; при близькості НТ до значення  ринок неконцентрований.
Методичні вказівки до виконання другого завдання
Вихідні дані до даного завдання контрольної роботи наведено в Додатку Б цих вказівок.
Розрахунок параметрів й побудову радару здійснюємо за методикою, викладеною в [14].
Як інтегральний показник конкурентоспроможності підприємства (далі - КСП) пропонується відносна площа радара (ПВ), побудованого всередині оцінного кола за порівнюваними показниками (див. рис. 1):
Рис. 1 - Радар конкурентоспроможності
ПВ =  ,
де Sp - площа радара, см2;
S – загальна площа оцінного кола, см2.
S = πR2,
де R - радіус оцінного кола, см, обирають довільно.
F1, …, F5 на мал. 1 - це фактори, значення яких наведені в таблиці, що відповідає варіанту завдання.
Площа радара ПО, у свою чергу, визначається за формулою
Sp =  sinα (α1×α2 + α2×α3 + … + αn-1 × αn + αn ×α1) ,
де α1 , …, αn - значення показників переведені в сантиметри;
α - кут між найближчими показниками.
Радар КСП будують з урахуванням наступних принципів:
1) всі оціночні показники мають однакову «вагу», тому коло ділиться радіальними оцінними шкалами на рівні сектори, кількість яких дорівнює числу оцінних параметрів. Значення кута α = 3600 / n, де n – кількість показників;
2) у міру віддалення від центра кола значення показника збільшуються, якщо показник є стимулятором (тобто позитивно впливає на рівень КСП), і зменшуються, якщо показник є дестимулятором;
3) шкали на радіальних прямих градуюють таким чином, щоб всі значення показників перебували усередині оцінного кола.
Переведення вартісних значень показників у сантиметри здійснюють за пропорцією:
Наприклад, фондовіддача f : 2 грн. – 10 см.
1,82 грн. - x см.,
x = 1,82 × 10/2 = 9,31 см. і т.д.
Для значення собівартості (C), оскільки вона є дестимулятором (чим вище собівартість продукції, тим менше КСП), переведення у сантиметри здійснюють за формулою
x' = 10 – x, х - із пропорції, наведеної вище.
Як бачимо, чим більш конкурентоспроможним є порівнюване підприємство, тим більшою є площа радара й, отже, коефіцієнт КСП підприємства ближче до 1.
Розрахункові значення при переведенні в сантиметри рекомендується наводити у вигляді наступної таблиці:
Підприємства
|
Обсяг робіт
|
Собівартість на одиницю робіт
|
Чистий прибуток на одиницю робіт
|
Фондовіддача
|
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів
|
Q
|
a1
|
C/Q
|
a2
|
Пр/ Q
|
a3
|
F
|
A4
|
k0
|
a5
|
тис. грн.
|
см
|
грн. / грн.
|
см
|
грн./ грн.
|
см
|
грн. / грн.
|
см
|
обороти
|
см
|
П-1
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
П-2
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
П-3
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
П-еталон
|
|
10
|
|
10
|
|
10
|
|
10
|
|
10
|
Наведемо зразок виконання другого завдання при наступних вихідних даних:
Підприємства
|
Показники, n
|
Обсяг робіт, тис. грн.
|
Собівартість робіт, тис. грн.
|
Чистий прибуток, тис. грн.
|
Фондовіддача, грн. / грн.
|
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів,
оборотів
|
А
|
2453,3
|
2337,7
|
88,2
|
1,52
|
5,83
|
Б
|
2127,7
|
2032,1
|
92,3
|
0,83
|
7,32
|
В
|
1121,2
|
1045,2
|
75,8
|
1,05
|
3,76
|
Результати переведення реальних значень відповідних показників у масштаб, який використовуватиметься при побудові радара:
Підприємства
|
Обсяг робіт
|
Собівартість на одиницю робіт
|
Чистий прибуток на одиницю робіт
|
Фондовіддача
|
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів
|
Q
|
a1
|
С / Q
|
a2
|
Пр / Q
|
a3
|
F
|
a4
|
k0
|
a5
|
тис. грн.
|
см.
|
грн. / грн.
|
см.
|
грн. / грн.
|
см.
|
грн. / грн.
|
см.
|
оборотів
|
см.
|
А
|
2453,3
|
9,8
|
0,95
|
0,5
|
0,04
|
5,0
|
1,52
|
7,6
|
5,83
|
8,3
|
Б
|
2127,7
|
8,5
|
0,96
|
0,4
|
0,04
|
5,0
|
0,83
|
4,2
|
7,32
|
10,5
|
В
|
1121,2
|
4,5
|
0,93
|
0,7
|
0,07
|
8,8
|
1,05
|
5,3
|
3,76
|
5,4
|
Еталон
|
2500,0
|
10
|
1,00
|
10
|
0,08
|
10
|
2,00
|
10
|
7,00
|
10
|
Оскільки конкурентоспроможність підприємства в нашому випадку оцінюється за 5 показниками, то кут між найближчими показниками в радарі становитиме:
α = 3600 / 5 = 720.
Розраховуємо площі радара для кожного з підприємств (у см2 ):
SpА = × sin 720 × (9,8 × 0,5 + 0,5 × 5,0 + 5,0 × 7,6 + 7,6 × 8,3 + 8,3 × 9,8) = 90,4972;
SpБ = × sin 720 × (8,5×0,4 + 0,4×5,0 + 5,0 × 4,2 + 4,2 × 10,5 + 10,5 × 8,5) = 75,9611;
SpВ = × sin 720 × (4,5 × 0,7 + 0,7 × 8,8 + 8,8 × 5,3 + 5,3 × 5,4 + 5,4 × 4,5) = 51,7677.
Загальна площа оцінного кола (у см2) :
S = 3,14 × 102 = 314;
Результати побудови радара зображено на рис. 2
Таким чином, інтегральний показник оцінки за відносною площею радара для оцінюваних підприємств дорівнює:
КСПА = 90,4972 / 314 = 0,29;
КСПБ = 75,9611 / 314 = 0,24;
КСПВ = 51,7677 / 314 = 0,16.
Таким чином, найбільш конкурентоспроможним є підприємство А, менш конкурентоспроможними - у порядку зниження конкурентоспроможності - є підприємства Б і В.
|