63 Рисунок Розміщення племінних господарств м'ясної худоби в Україні УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ: Українська м'ясна порода

63 Рисунок 1. Розміщення племінних господарств м'ясної худоби в Україні УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ: Українська м'ясна порода Племзавод "Росія" Племгосп "Дружба народів" Держплемзавод дослідногогосподарства "Поливанівка" Племгосп "Прогрес" Племзавод "Чиста криниця" Племзавод "Воля" Племгосп ім.Фруизе Племгосп "Україна" Племзавод "Головеньківський" Волинська порода Племзавод "Зоря"Поліський тип Племзавод "Заповіт" Племзавод "Зоря"Знам'янська порода Племзавод ім. ШевченкаПівденна м'ясна порода Держплемзавод "Асканія-Нова" Племгосп "Інгул" 16 ЛюбашівськийСиментальська м'ясна порода 17 Держплемзавод головного селекцентру Племзавод "Світанок" Абердин-ангуська порода Племзавод "Росія" Держплемзавод "Ворзель" Племзавод "Світанок" Держплемзавод головного селекценгруГерефордська порода Держплемзавод головного селекцентру Племферма ДСП ім.Тімірязєва Племферма агроф. "Провесінь"Лімузинська порода Держплемзавод головного селекцентруПорода Санта-гертруда Держплемзавод "Асканія-Нова"Порода Шароле Держплемзавод "Чувиріне" Племгосп "Рассвет Напрямки селекції в м'ясному скотарстві 1. Методи селекції в племінних стадах В нуклеарну групу входять племзаводи, племінні господарства, племрепродуктори та станції випробування бугаїв. Ці господарства проводять удосконалення методів оцінки племінної цінності тварин, модулюють систему добору, розробку систем і проведення поетапної оцінки бугаїв, вирощують племінний молодняк для реалізації, закладають заводські лінії та родини, активно впливають на формування генеалогічної структури масиву при створенні порід та типів, накопичують сім'я бугаїв-поліпшувачів. Система племінних господарств, які розводять м'ясну худобу, наведена на рис. 1. Метод реалізації - відтворне схрещування та чистопородне розведення, консолідація масиву. Шляхом завозу та розведення тварин із племзаводів створюються дочірні господарства. Ці господарства проводять випробування створених порід та типів, вирощують племмолодняк та реалізують його для промислового схрещування. Успіх роботи по створенню і удосконаленню порід та типів залежить, перш за все, від достовірної оцінки племінних якостей худоби. До основних селекційниох ознак відносять: масу новонароджених телят і пов'язану з нею легкість отелень, молочність корів і збереження приплоду, середньодобовий приріст і масу телят у 12 місяців, забійні якості і витрати кормів на виробництво одиниці продукції. Екстер'ерно - конституційний тип і живу масу визначають шляхом огляду тварин та їх зважування. При оцінці м'ясних якостей грудної клітки, спини, попереку, крижів, враховують їх омускуленість, виповненість окостів. Тварин з явними вадами екстер'єру на плем'я не залишають. Проте оцінка за екстер'єром і продуктивністю, тобто по фенотипу, не завжди відповідає племінній цінності тварин, їх генотипу. Для оцінки генотипу необхідно знати продуктивність батьків, бокових родичів, оцінку власної продуктивності та якість потомків. На плем'я відбирають тварин, в родоводі яких є високопродуктивні тварини або тварини оцінені за якістю потомків. Сучасною формою організації оцінки тварин є випробувальні станції, тому що, як показує практика, виявлення плідників-поліпшувачів традиційними методами, тобто за даними первинного зоотехнічного обліку, не призводить до швидких і значних змін продуктивності тварин. Принципи організації випробувальних станцій. Головним принципом організації випробувальних станцій повинна бути можливість виконання ними завдань, першочерговими з яких є: 1) оцінка плідників за якістю синів, 2) оцінка синів за власною продуктивністю, 3) накопичення сім'я від кращих продовжувачів і створення генофондного запасу його, 4) забезпечення розвитку генеалогічної структури масиву. Розрахунки показують, що до 2005 року кількість чистопородного поголів'я порід і типів подвоїться, решта поголів'я буде представлена помісями різних поколінь. Тому при вирішенні питання про створення випробувальних станцій слід виходити з можливостей організації дочірних господарств, темпів приросту чистопородного поголів'я, чисельності поголів'я, в першу чергу маточного. Базові господарства забезпечують кращим селекційним матеріалом, як дочірні господарства, так і господарства, які займаються промисловим схрещуванням. Вирощування племінних бугайців можна також організувати при регіональних племпідприємствах. Кращих, за даними оцінки, плідників залишають в племпідприємствах для одержання сім'я (сім'я використовують в племрепродукторах, дочірних господарствах та для промислового схрещування). Решту плідників реалізують в господарства для природного парування. Це особливо відноситься до матгтигрльит груп тпаркіанської, шаролезької, ангуської, герефордської, лімузинської, світлої аквітанської порід. Потужність випробувальної станції визначається кількістю оцінюваних бугаїв. При розрахунках мінімальної кількості скотомісць випробувальної станції слід виходити з того, що популяція може розводитися без допущення небажаних інбридингів при наявності мінімум чотирьох неспоріднених між собою ліній. Кожна лінія повинна розвиватися, щонайменше, за двома гілками. При оцінці за власною продуктивністю на випробувальну станцію потрібно відбирати не менше 10 синів плідника. Для виявлення лідера гілки слід на оцінку за якістю нащадків ставити, як мінімум, двох бугаїв. За існуючою методикою оцінки бугайців за власною продуктивністю коефіцієнт використання кожного скотомісця становить 0,75. Тобто, для мінімального забезпечення процесу роботи випробувальної станції потрібно мати (4 х 2 х 10 х 2 х 0,75) 120 скотомісць. При визначенні потреби в місцях для худоби з урахуванням повного циклу (утримання дорослих бугаїв, яких оцінюють і оцінених, від яких накопичується сім'я) передбачається їх додаткова кількість. Але раціональним слід вважати створення випробувальних станцій при існуючих племпідприємствах. Це не потребує будівництва нових приміщень, лабораторій і т.п. При створенні випробувальних станцій (чи з замкнутим циклом, чи тільки для оцінки бугайців за власною продуктивністю) головним повинен бути єдиний режим в їх роботі. Режим роботи випробувальних станцій. Основною умовою виконання завдань випробувальними станціями є централізоване координування їх роботою. В такому випадку запобігатиметься дублювання оцінки, результати оцінки будуть співставними, буде виключена можливість прорахунків в формуванні генеалогічної структури масиву худоби. Достовірність оцінки племінних бугаїв і ефективне використання її результатів буде зумовлене застосуванням прогресивних технологічних заходів, які забезпечують максимальний прояв генетичного потенціалу тварин. Основні параметри роботи станцій слідуючі: вік постановки бугайців на випробування - не пізніше 7 міс; кількість синів від одного бугая - не менше 10 голів; жива маса при постановці на випробування - не нижчепершого класу; тривалість оцінки за власною продуктивністю - до 12-місячного віку; тривалість оцінки за якістю нащадків - 3,5-4 роки; єдині норми годівлі із застосуванням стандартнихкомбікормів; вміст енергії в 1 кг сухої речовини раціону - 2,4-2,5 мкал; кількість перетравного протешу на 1 кг живої маси: на утримання - 0,7 г; на приріст - 220-250 г; вік забою для оцінки за м'ясними якостями - 18 міс; вік оцінки спермопродуктивності - з 12-місячного віку; накопичення сім'я від бугаїв-лідерів - ЗО тис. спермодоз; - дотримання мінімальних вимог до спермопродуктивності бугаїв на плем'я: об'єм еякуляту у віці 12-14 міс. - 2 мл, в 15-16 міс-2,5 мл, в 17-18 міс. - 3 мл; концентрація сперміїв, відповідно -0,6; 0,7 і 0,8 млрд/мл; загальне число сперміїв в одному еякуляті -1,2; 2,0 і 2,4 млрд; активність сперміїв - 7,0; 7,5 і 8,0 балів;кількість патологічних сперміїв не більше - 30; 20-25 і 20%;виживання сперміїв при 30°С - не менше 5 годин. З врахуванням формування генеалогічної структури масиву м'ясної худоби перевага при відборі на випробування надається нащадкам бугаїв, які є продовжувачами генеалогічних груп, провідних ліній. В господарствах-репродукторах попередній відбір ремонтних бичків проводиться в місячному віці, проміжна якісна оцінка тварин - в 3-місячному віці. До 6-місячного віку в господарстві визначають достовірність походження відібраного молодняка за групами крові. Вирощують бичків до відлучення у відповідності з прийнятою для м'ясної худоби технологією - на підсосі під матерями. З врахуванням того, що не пізніше 8-місячного віку бички надходять на випробувальну станцію, _ відлучення телят в господарствах проводять у 6-6,5-місячному віці. їх формують в окремі групи. За цей період тварини адаптуються до умов утримання окремо від матерів, переходять переважно на раціони з рослинних кормів, їм проводять необхідні ветеринарні обробки. Передбачено зміцнення матеріально-технічної бази існуючих станцій випробування м'ясних бугаїв та створення нових на базі існуючих будівель згідно схеми розміщення в областях України: Ковельське племпідприємство; Новоград-Волинське племпідприємство; Головний селекційний центр; Інститут тваринництва "Асканія-Нова"; Уманське відділення Черкаського племоб'єднання; "Ворзель", Національний аграрний університет; Кіровоградське племпідприємство Оцінка і використання бугаїв. Система оцінки і використання бугаїв направлена на забезпечення процесу вдосконалення порід і типів м'ясної худоби, прогресу продуктивних якостей як м'ясної худоби, так і помісей від неї. Скотарство, пов'язане з використанням м'ясної худоби, складається з трьох груп: 1) племінної-репродукторів по розведенню м'ясної худоби, 2) товарної - молочних порід і їх помісей з м'ясними і 3) надремонтних телиць. В кожній групі частина тварин буде запліднена методом штучного осіменіння, решта - природного парування. Корови племрепродукторів по розведенню м'ясної худоби, яких осіменяють штучно, відіграють головну роль в селекційному процесі. Від них отримують бугайців для випробувальних станцій. Розрахунки показують, що вони в змозі забезпечити тиск відбору бугаїв для використання в мережі штучного осіменіння близько 1:10. На цій групі тварин здійснюються "замовні" парування. Плембугайців, яких залишають після комплектування випробувальних станцій, використовують для природного парування корів і телиць племінної групи, а також для промислового схрещування. Випробувальні станції забезпечують сім'ям, в першу чергу, племрепродуктори м'ясної худоби. Плідників, оцінених на станції за власною продуктивністю і не залишених для накопичення сім'я, використовують як в племінних господарствах м'ясної худоби в мережі природного парування, так і на групах товарних ферм молочної худоби і надремонтних телиць. Зоотехнічний облік. Успіх селекції в значній мірі залежить від організації та стану племінного обліку, що погоджується з первинним зоотехнічним та бухгалтерським обліком і включає слідуючі елементи: мічення, зважування, проміри, осіменіння та запис тварин у відповідні форми обліку. Імуногенетичний контроль. Аналіз генотипів племінних тварин з використанням імуногенетичних маркерів відкриває можливість обгрунтованого ведення селекційної роботи. З його допомогою здійснюється контроль достовірності записів про походження тварин: тестування за групами крові всього поголів'я; паспортизація за групами крові бугаїв-плідників; - паспортизація за групами крові маточного поголів'я селекційної групи; постійне тестування за групами крові всього племінного молодняка у віці 6-8 міс; сімейний аналіз успадкування факторів груп крові, визначення отелень і експертиза достовірності запису про походження. Постійному тестуванню підлягають стада племінних заводів, племгоспів та племрепродукторів. 2. Методи селекції в товарних стадах Основним джерелом поповнення масиву поголів'я м'ясної худоби в Україні буде помісне поголів'я, отримане від молочних і молочно-м'ясних порід. В зв'язку з цим система промислового схрещування буде мати деякі особливості. Основним завданням товарних стад є виробництво високоякісної яловичини при найменших витратах кормів, енергії та праці людей. В зв'язку з цим в них доцільно використовувати ефект гетерозису в найбільшій кількості поколінь за рахунок поєднання спочатку різних порід, а пізніше - ліній. В умовах товарних стад вже проведено багато досліджень та виявлені найбільш ефективні їх поєднання. Завдяки наявності певної кількості м'ясних порід в Україні для кожного товарного господарства повинен бути вибраний конкретний вид схрещування: промислове двох- або трьох- і більш порідне, або перемінне трьохпорідне (модифіковане) під виробництво товарної м'ясної продукції. Особливістю добору в товарних господарствах є суворе дотримання кросів, найбільш високопродуктивних ліній різних порід, з метою запобігання в подальшому розведенні інбридингу при повторному доборі, особливо таких порід як українська м'ясна, поліський тип та інших вітчизняних генотипів м'ясної худоби. В цих господарствах необхідно використовувати ротаційний добір з 2-х - річним періодом і використанням при цьому плідників тільки однієї лінії. В послідуючі роки, навіть при повторному використанні порід, якщо враховане лінійне походження плідників і їх індивідуальні якості, ефект гетерозису можна підтримувати досить довго. При переході деяких товарних ферм в майбутньому в племінні ферми нових типів або вітчизняних м'ясних порід, такий добір значно полегшує племінну роботу в них. Якщо ж в товарних стадах використовують плідників декількох ліній різних порід, то в подальшому дуже ускладнюється планування добору в них. В таблиці 23 наведена рекомендована схема ротаційного схрещування. В окремих господарствах використовують лише промислове схрещування м'ясних бугаїв з матками молочних і комбінованих порід для одержання бичків для відгодівлі та телиць для створення масиву м'ясної худоби. Отриманий помісний молодняк в усіх випадках залишають в господарстві і вирощують, як мінімум, до досягнення забійних кондицій. При створенні м'ясного стада помісних телиць першого покоління, в залежності від вибраного методу, запліднюють спермою тієї ж самої м'ясної породи (поглинальне схрещування), або іншої породи (ротаційне, перемінне схрещування). При використанні надремонтних телиць для разових отелень можна використовувати аналогічну модель, але краще проводити ротаційне схрещування. 1. Схема перемінного (ротаційного) схрещування при створенні товарних стад м'ясної худоби Молочна або комбінована порода Варіанти Рекомендована для схрещування м'ясна порода Ротація (2 роки) 1 2 3 Симентальска, Червоно-ряба (молочна) 1 Українська м'ясна Волинська Симентальська м'ясна 2 Шарове Герефордська укрупнена Поліський тип Лебединська 1 Абердин- ан-гуська Українська м'ясна Волинська 2 Симентальська м'ясна Герефордська Знам'янський тип Чорно-ряба 1 Абердин-ангуська Поліський Тип Симентальська м'ясна 2 Герефордська Волинська Українська м'ясна Червона польська 1 Волинська Герефордська Симентальська м'ясна 2 Поліський тип Абердин-ангуська Українська м'ясна Червона степова 1 Герефордська Українська м'ясна Південний тип 2 Абердин-ангуська Волинська Знам'янський тип 3 Українська м'ясна Шарове Південний тип Різниця між вибраними напрямками використання м'ясної худоби полягає в слідуючому: при створенні стад м'ясної худоби жива маса телиць при паруванні повинна становити не менше 70% живої маси дорослих корів; при використанні телиць для разових отелень їх жива маса повинна бути не менше 320 кг; технологія утримання м'ясної худоби базується на застосуванні безприв'язної системи. Прив'язне утримання можна застосовувати на перших етапах формування стада або на невеликих фермах. При використанні маток для разових отелень краще їх утримувати прив'язно групами по 10 голів, а телят - у клітках із застосуванням режимного підсосу. Високопродуктивних корів можна переводити в дійне стадо або проводити спарений підсос; вік відлучення телят в м'ясному скотарстві становить 6-8 міс ,телят від разових маток відлучати у 5 місяців; в м'ясному скотарстві доцільні сезонні отелення; при промисловому схрещуванні і використанні маток для разових отелень ця обставина не має принципового значення. 3. Модельні господарства На початку 1980-х років в Україні були створені перші спеціалізовані господарства по розведенню худоби м'ясного напрямку продуктивності. В цих господарствах були відпрацьовані основні технологічні прийоми ведення м'ясного скотарства, переважно з пасовищним утриманням у літній період і стійловим - у осінньо-зимовий. Але територія України включає в себе різні кліматичні зони - від глибокого Полісся до субтропіків Криму. Тому виникла необхідність створення господарств, розташованих в окремих регіонах України, які розводять тварин різних порід, впроваджують прогресивні технології утримання і годівлі тварин, відтворення стада і т.д. Ці господарства умовно названі "модельними". На їх прикладі можуть навчатись спеціалісти новостворених господарств, відпрацьовуватись взаємовідносини між окремими суб'єктами господарювання і т.д. Список модельних господарств поданий в таблиці 2. 2. Модельні господарства великої рогатої худоби м ясних порід і типів Назва господарства, район.область Порода Кількість, голів Всього В т.ч. корів Головний селекційний центр, Перес лав-Хме льницький, Київська імпортовані породи - ангус, герефорд, лімузін, симе-тал, шароле 1500 600 КСП-племзавод "Чиста Криниця", Лохвицький, Полтавська Українська м'ясна 2200 1000 КСП-племзавод"Воля", Золотоніський, Черкаська Українська м'ясна 1500 600 КСП-племзавод "Головеньківський", Берзнянський.Чернігівська Українська м'ясна 3000 1200 КСП-племзавод "Зоря", Ковельський, Волинська Волинська м'ясна 2500 1100 КСП-племзавод "Заповіт", Радомишльський, Житомирська Поліський тип 1500 600 КСП-селекцентр "Росія", Радомишльський, Житомирська Поліський тил, ангус 2500 1000 Дослідне господарство- племзавод "Ворзель", К.-Святошинський, Київська абердин-ангус 500 200 Агрофірма "Провесінь", Новомо-сковський, Дніпропетровська герефордська 1200 500 Дослідне господарство "Чувиріне", Вов-чанський, Харківська шароле 1100 500 Агрофарма "Світанок", Васильківський, Київська симентальська м'ясна, ангус 1500 600 КСП "Перемога", Валківський, Харківська симентальська м'ясна 1500 600 КСП "Обрій", Шишакський, Полтавська симентальська м'ясна 1000 400 КСП "Світанок", Конотопський, Сумська симентальська м'ясна 1000 400 КСП-племзавод ім. Шевченка, Знам'янський, Кіровоградська створювана знам'янська 2500 1000 Дослідне гоподарство інститута "Асканія-Нова", Чаплинський, Херсонська створювана південна 800 300 Агрофірма "Дружба народів", Красно-гвардейський, АР Крим створювана південна 2000 800

Схожі: