|
Скачати 185.17 Kb.
|
Тема. . ОСНОВИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Питання 1. Підприємництво – активно-динамічний елемент бізнесу, що характеризується самостійною та ініціативною господарсько-фінансового діяльністю суб’єктів усіх форм власності в рамках чинного законодавства на свій ризик і під особисту майнову відповідальність або від імені й під майнову відповідальність юридичної особи для задоволення суспільних потреб. Бізнес – будь-яка діяльність за умов ринкової економіки, яка задовольняє потреби споживачів і забезпечує прибуток (дохід) суб”єкту такої діяльності. Окремими елементами загальної характеристики підприємництва є:
Розглянемо структуру кожного елемента:
Генерування та активне використання новаторських ідей і пілотних проектів, готовність до виправданого ризику та вміння ризикувати в бізнесі (підприємництві).
Формування та ефективне використання власного капіталу, а також інформаційних, матеріальних і трудових ресурсів.
Практична організація маркетингу, виробництва, реклами,продажу та інших господарських операцій.
4. Роль підприємництва у формуванні ефективної системи господарювання:
5.Організаційно-правові форми представлені в наступній таблиці: Порівняльна характеристика організаційно-правових форм підприємницької діяльності
6.Типологія виробничої та посередницької підприємницької діяльності: (Рис. 1.)
- основна; - допоміжна. ВИРОБНИЧАПідприємницька діяльністьПОСЕРЕДНИЦЬКААгентування
-виробників; -уповноважених зі збуту; -уповноважених по закупівлі;
Торговельно-комерційна діяльність: Суб’єкти: -оптово-розд-рібні фірми; -торговельні доми; -дилери; -дистриб”ю-тори; -комівояжери. Аукціонна торгівля: 1.Об”єкти: -промислові товари; -нерухо-мість; -майнові сертифікати 2.Форми: -внутріш-ньодержав-на; -міжнарод-на. Біржове підприємництво: 1.Біржі: -фондові (валютні); -товарні; -праці; 2. Специфічні операції: -ф”ючерсні контракти; -опціони. Допоміжна підприємницька діяльність – види підприємницьтва, що мають не лише уречевлений, а й неуречевлений характер, тобто інжинірингова, консалтингова, лізингова, маркетингова, факторингова і подібна діяльність. Агентування – форма господарювання, за якої агент (посередник) діє від імені та в інтересах виробника чи споживача (в узагальненому розумінні – принципала). Брокер – посередник за укладання угоди (підписання договору). Головним завданням брокера є зведення продавця з покупцем і допомога в досягненні між ними необхідної домовленості. Комісіонер – посередник, який самостійно розпоряджається товаром, приймаючи його на комісію від комітента (власника товару). Консигнант – посередник, який реалізує товар з власного складу на основі договору доручення. Торговий дім – установа, що здійснює експортно-імпортні операції, включаючи організацію виставок і реклами, з правом засновувати свої представництва в інших країнах. Дистриб”ютор – посередник, який здійснює придбання товарів безпосередньо у виробників та їх реалізацію своїм постійним клієнтам. Дилер – посередник, який здійснює перепродаж товарів від свого імені і за свій рахунок. Комівояжер – посередник, який продає товари з доставкою покупцям. Ф”ючерсний контракт – контракт на поставку обумовленої кількості певного товару за фіксованою ціною протягом затраченого в договорі строку. Опціон – договірний обов”язок купити або продати товар (фінансові права) за наперед установленою ціною в межах узгодженого періоду; опціони укладаються для конкретних товарів, цінних паперів і ф”ючерсних контрактів. ІІ питання. У ринковій економіці організація підприємницької діяльності базується включно на договірних взаємовідносинах. Договір (контракт, угода) – форма документального закріплення партнерських зв”язків, яка обумовлює предмет договору, взаємні права та обов”язки, наслідки порушення домовленостей. Договір опосередковує відносини у процесі праці, виробництва і реалізації продукції або надання різноманітних послуг. У ринковій системі господарювання застосовують 2 типи договорів:
Установчий договір – це письмовий документ, який засвідчує волевиявлення фізичних і юридичних осіб відносно заснування нового оргнізаційно-правового утворення для реалізації конкретної підприємницької ідеї. Підприємницький договір – документ, що відображає угоду сторін (партнерів) відносно безпосереднього здійснення вибраної підприємницької діяльності (форми бізнесу) у певній організаційно-правовій формі. Класифікацію підприємницьких договорів за сферами діяльності, у тому числі купівлі-продажу, підрядних послуг, трудових відносин, зовнішньоекономічної діяльності, наведено в наступній таблиці: Класифікація підприємницьких договорів за сферами діяльності:
Типовий зміст підприємницького договору зображено на рис. Форми співробітництва (партнерських зв”язків) за напрямами підприємницької діяльності:
Розглянемо сутність всіх форм підприємницької діяльності: І. Виробництво:
1. Преамбула2. Основна частина
Специфічні умови Загальні умови
3. Кінцева (завер-шальна) частина
Рис. 2. Зміст підприємницького договору
Підприємницькі зв”язки закріплені угодами:
Проектне фінансування – форма підприємницького співробітництва, коли:
Управління за контрактом – форма партнерських зв”язків, здійснюваних через передачу одним підприємцем іншому “ноу-хау” управлінського характеру та забезпечення останнім інвестування процесу практичного його використання. Бартерні операції (бартер) – форма реалізації укладеної угоди про попередньо узгоджені номенклатуру і пропорції обмінюваних товарів, а також строків обопільних поставок продукції. Комерційна тріангуляція – бартерні операції, у здійсненні яких беруть участь не дві, а три і більше сторін, якщо цього потребує пошук необхідного продукту (товару). Форвардна угода – документально оформлений договір, що потребує термінової практичної його реалізації. Угода про передачу інформації у вигляді “ноу-хау” – угода, яка реалізується обов’язково за певну матеріальну винагороду, умови і розміри котрої передбачено в такій угоді. Факторинг – фінансово-економічні взаємовідносини між підприємцями і так званими фактор-фірмами (найчастіше банками), які беруть на себе дебіторську заборгованість або купують вимоги (рахунки фактур) щодо сплати боргу. Комерційний трансферт – форма обопільного придбання партнерами капіталу в національній валюті в певних розмірах за договірною ціною з наступним її зарахуванням на рахунок покупця в національному банку країни-продавця. Питання 3. Міжнародна підприємницька діяльність – глобалізація діяльності, здійснюваної через науково-технічне, виробниче, торгівельне, сервісне та інше взаємокорисне співробітництво суб’єктів господарювання двох чи більше країн (міжнародних партнерів). Основним спонукальним мотивом участі партнерів у міжнародному бізнесі є можливість збільшення масштабів та ефективність підприємництва за рахунок інтернаціоналізації певних сегментів ринку, використання нових додаткових джерел матеріальних та інвестиційних ресурсів, диверсифікації виробничо-господарської діяльності. Суб”єктами міжнародної підприємницької діяльності є:
Рівні та форми інтернаціоналізації суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності зображені на рис.3. Міжнародне спільне підприємництво (МСП) – організаційно-правова форма об’єднання зусиль різнонаціональних партнерів у сферах інвестування, управління, виробництва продукції (надання послуг), торгівлі тощо. Мотивація створення МСП як форми реалізації стратегії виходу на зовнішній ринки обумовлюється:
Рівень інтернаціоналізації Форми міжнародної підприємницької діяльності Перший - нижчийЗдійснення окремих зовнішньоекономічних операцій: Експортно-імпортні та лізингові операції, консалтингові й маркетингові послуги Другий - невисокийРізноманітна промислова кооперація: Науково-технічна, виробнича, збутова, сервісна та інша. Третій - високийСпільне підприємництво: Створення і функціонування спільних підприємств, ліцензування, управління за контрактом. Четвертий - надвисокий Територіально-виробничі та багатосторонні міжнародні зв’язки: Прикордонна і прибережна торгівля, створення консорціумів, реалізація концесій. Рис. 3. Рівні інтернаціоналізації і форми міжнародної підприємницької діяльності. Типовий зміст протоколу про наміри:
Статут МСП має визначити:
Типова схема техніко-економічного обгрунтування створення МСП зображена в таблиці: Типова схема техніко-економічного обгрунтування створення МСП:
|
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ з дисципліни... Правові та організаційні основи безпеки підприємницької діяльності: навчально-методичні матеріали до семінарських занять / Розробник:... |
Ii Основи підприємницької діяльності. Юридична і фізична особи як... Основи підприємницької діяльності. Юридична і фізична особи як суб'єкти права. Мета підприємництва |
Питания до і спиту з дисципл іни и «Пі дпри є мницьке право» Поняття підприємницької діяльності, її ознаки та принципи. Види підприємницької діяльності |
Поняття та принципи підприємницької діяльності Створення (заснування) суб'єкта підприємницької діяльності юридичної особи, а також володіння корпоративними правами не є підприємницькою... |
Питання до контрольно-модульної роботи №2 з політичної економії ... |
РОЗМІЩЕННЯ МАЛИХ АРХІТЕКТУРНИХ ФОРМ ДЛЯ ПРОВАДЖЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Нікополя малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, (далі Порядок) розроблений з урахуванням Порядку розміщення... |
Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Географія. Економіка. 7 11 Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи економіки, 10 кл. Основи підприємницької діяльності |
Курс лекцій з дисципліни „Основи підприємницької діяльності. Менеджмент.... Рекомендовано цикловою комісією напряму «Суспільно-гуманітарні та економічні дисципліни» |
ПОРЯДОК розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного... Про затвердження Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності” з метою упорядкування розміщення... |
РОЗМІЩЕННЯ ТИМЧАСОВИХ СПОРУД ДЛЯ ПРОВАДЖЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Тимчасовий Порядок розміщення на території м. Нікополя тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, (далі Порядок)... |