|
|
Скачати 311.24 Kb.
|
Розділ 3. Обґрунтування теорії циклів та промислових криз М.І.Туган-Барановського та її вплив на формування “довгих хвиль” М.Д.Кондратьєва. Теорія циклів. Заперечуючи висновки марксової теорії відтворення та криз, учений дійшов висновку, що рушійною силою еволюції капіталістичної системи господарювання є інновації. Іншими словами, у пояснення циклічності розвитку промисловості вводить функцію інвестування. На відміну від моделей неокласиків, у яких приймалося, що механізм практично одразу врівноважує попит і пропозицію на всіх ринках, М. Туган-Барановський виходить із вторинності у практичному житті процесу коригування цін відносно так званого кількісного реагування. Він ураховував можливість не тільки витрачання коштів на купівлю товарів або інвестування у виробничий процес, а й їх заощадження. Саме диспропорція між рухом заощаджень та інвестицій, насамперед у галузях, що виробляють засоби виробництва, на думку вченого, становить основну причину циклічних коливань. М. Туган-Барановський, по суті, заклав підвалини сучасної інвестиційної теорії циклів, випередивши основну ідею кейнсіанської теорії циклів "заощадження — інвестиції", як вихідний внутрішній імпульс усього механізму циклічних коливань. Він визначив функціональний взаємозв'язок основних факторів економічної активності, втілений Дж. Кейнсом у його "мультиплікаторі" тощо. Кризи у теорії М. Туган-Барановського — лише одна з фаз капіталістичного циклу і до того ж необов'язкова. Причини циклів та криз учений виводив, на відміну від неокласиків, з недосконалості регулюючої ролі реального ринкового механізму у сфері нагромадження та витрачання суспільного капіталу, що веде до порушень пропорціонального його розподілу між різними сферами застосування. Відповідне регулювання інвестицій хоча б тільки у галузях, що виробляють засоби виробництва, вважав учений, могло б забезпечити неухильне розширення виробництва. Теорія циклів та криз М. Туган-Барановського у світовій економічній літературі оцінюється як така, що знаменувала собою розрив з минулим визначила якісно новий етап у розвитку цієї теорії, започаткувала сучасну теорію кон' юнктури тощо. Сучасні дослідники творчості українського вченого на Заході відзначають вплив теорії М. Туган-Барановського на пізніші розробки А. Пігу та Дж. Кейнса, Дж. Хікса, Р. Харрода і багатьох інших. Регулярне чергування періодів промислового піднесення і спаду сукупності створює те, що називається економічним циклом. М. Туган-Барановський докладно охарактеризував стан промисловості в основних фазах циклу, а також супровідні економічні явища. На думку вченого капіталістичний цикл складається з трьох фаз: промислового піднесення, кризи і промислового застою. Однак криза не є неминучою фазою капіталістичного циклу — піднесення може переходити в застій і поступово , без гострої кризи. Очевидно, що фаза промислового піднесення тісно корелюється з попитом на вироби із заліза, тобто на засоби виробництва, за рахунок котрих , як сказано вище, розвивається капіталістичний ринок. Зростання попиту на засоби виробництва — це фаза піднесення, послаблення попиту — фаза кризи і навіть застою. У фазі піднесення будівництво і грюндерство створюють посилений попит не тільки на елементи основного і оборотного капіталу (залізо, машини, деревину тощо), а й на предмети особистого споживання, бо зростає чисельність зайнятих, капіталісти одержують великі прибутки. Безпосередній вплив теорія промислових криз Туган-Барановського мала на формування теорії «довгих хвиль» М. Д. Кондратьєва, який був вдячним учнем Михайла Івановича. На цю обставину мало звертають уваги сучасні дослідники «довгих хвиль», але надрукована недавно стенограма обговорення доповіді Кондратьєва в Інституті економіки переконливо свідчить про генетичний зв'язок двох згаданих теорій. Опоненти в дискусії прямо вказували, що «точка, зору Кондратьєва на кризи - - це точка зору Туган-Барановського», і навіть цитували уривок з праці останнього: «довші періоди падіння та підйому цінності грошей повинні бути пояснені так само, як нами пояснено коротші періоди хвилеподібних коливань цінності грошей, що тривають приблизно десятиріччя» . Цікаво, що сам Кондратьєв на зауваження про пряме перенесення ним теорії Туган-Барановського на великі цикли, відповів так: «Вірно, що певний зв'язок моєї концепції з концепцією Туган-Барановського має місце. Але вірно також і те, що тут немає простого перенесення теорії Туган-Барановського. Я вважаю вельми плідною думку Туган-Барановського про нагромадження «вільного капіталу» та про роль цього нагромадження. В іншому моя концепція глибоко відмінна від концепції Туган-Барановського. Та я не бачу нічого поганого у тому, щоб спиратися на положення, які висловлені раніше і вважаються вірними» . Не заглиблюючись у цю тему , відзначимо, що саме той бік теорії Кондратьєва, що пов'язаний з нагромадженням капіталу, став магістральним для подальшого розвитку в інноваційних теоріях. Вплив ідей книги М. І. Туган-Барановського ми знаходимо в багатьох класичних працях. Свого дослідника, на нашу думку, чекає їх порівняльний аналіз з основною працею Дж. Кейнса; дуже цікавим може стати і зіставлення з працями японських економістів, які були керманичами японського “дива”. Разом, як налічують дослідники творчості Туган-Барановського, йому на сьогодні присвячено більше 100 спеціальних праць у всьому світі. Але для сучасного українського читача актуальним є також питання безпосередньої цінності книги їх співвітчизника з погляду на події економічного життя, що відбуваються в Україні сьогодні. Висновок. Якщо поставити запитання, що саме зробило ідеї Туган-Барановського всесвітньо відомими, то, на нашу думку, відповідь може бути така: дослідник геніально визначив зародки тих магістральних явищ, які в майбутньому, розвинувшись, зумовлювали прогрес людства. Європейське, а пізніше світове визнання вчений отримав досить швидко, проте в Росії майже всі його набутки сприймалися на рівні офіційних кіл в багнети. Але водночас підсвідоме всі відчували не пересічність цієї людини і ставилися до нього з величезною повагою. Як свідчать сучасники тих подій, навіть недруги схиляли перед ним голови. 1. Концепція Туган- Барановського, що зберігає свою актуальність і сьогодні, подана в праці розділом про теорії ринку. Щоб чітко поставити проблему щодо сучасної ситуації, запозичимо цитату з праці Туган- Барановського, написаної у руслі дискусії навколо його книги: «Нашу публіку вже багато років запевняють, що російський капіталізм зовсім не схожий на західноєвропейський. На заході капіталізм викликав колосальне зростання національного багатства, величезне збільшення кількості вироблених продуктів... У передовіших країнах Заходу землеробство вже давно перестало бути основною панівною галуззю виробництва, що задає тон промисловому життю... Інший стан справ, доводять нам, ми бачимо в Росії. Розвиток капіталістичного виробництва спричинив у нас не збагачення, а зубожіння країни; не тільки безпосередні виробники збідніли, але навіть і загальна сума продуктів, що виробляється, має тенденцію до скорочення... Землеробство тепер, як і раніше, є основою всього нашого господарчого ладу. Усім керує у нас «пан врожай»... Російський капіталізм схожий на західноєвропейський негативними рисами; але у нього зовсім відсутня позитивна сторона... Так чи майже так зображені російський та західноєвропейський капіталізм більшістю наших шановних економістів». Отже, ми бачимо знайому постановку проблеми. Як же її вирішує Туган- Барановський? Основну причину невдач капіталізму в Росії він виводить з недостатнього розвитку внутрішнього ринку інвестиційних товарів, з проблемами капіталізації прибутку. На жаль сьогодні в Україні панують ті же самі уявлення. Головною проблемою вважається експорт. У2005 році за даними офіційної статистики експорт України перевищив 50% від ВВП. Для порівняння : такий показник по країнах - аналогах України за розмірами ресурсів у 2005році становив Франції 25%, Німеччині 35%, Італії 19%, Південній Кореї 34%, Туреччині22%. Чому ж такий величезний експорт, причому за досить прогресивною структурою, не дає процвітання країні? За Туган- Барановським відповідь є такою: справа полягає в невеликому ефективному попиті в країні, зумовленому низьким попитом на інвестиційні товари. Недостатність інвестиційних товарів призводить до кризи надвиробництва. Це стан ринку - коли попит на товари є недостатній для покриття їх виробництва. Причому, це не обов'язково означає наявність достатку товарів. Пропозицією для сучасної України є розширення основного капіталу країни, що створює додатковий тривалий попит. В процесі реформи треба звернути головну увагу на стимул до національних заощаджень та інвестування. 2. Безпосередньо стосується нашого сьогодення головна проблема книги Туган- Барановського: як вийти з кризи? Щоб відповісти на це запитання, потрібно знати природу кризових явищ. Теоретичним здобутком Туган- Барановського став висновок про те , що їх зумовлюють самі чинники процвітання, а саме - проблеми з інвестуванням в основний капітал. Цитатою з книги М. І. Туган- Барановського: « Саме розширення основного капіталу створює посилений попит... - посилено виробляється чи купується дерево, залізо, машини і тому подібне. Коли розширення основного капіталу припиняється, раптово статистики експорт України перевищив 50% від ВВП. Для порівняння : такий показник по країнах - аналогах України за розмірами ресурсів у 2005році становив Франції 25%, Німеччині 35%, Італії 19%, Південній Кореї 34%, Туреччині22%. Чому ж такий величезний експорт, причому за досить прогресивною структурою, не дає процвітання країні? За Туган- Барановським відповідь є такою: справа полягає в невеликому ефективному попиті в країні, зумовленому низьким попитом на інвестиційні товари. Недостатність інвестиційних товарів призводить до кризи надвиробництва. Це стан ринку - коли попит на товари є недостатній для покриття їх виробництва. Причому, це не обов'язково означає наявність достатку товарів. Пропозицією для сучасної України є розширення основного капіталу країни, що створює додатковий тривалий попит. В процесі реформи треба звернути головну увагу на стимул до національних заощаджень та інвестування. |
| Видатний український вчений-економіст М.І. Туган-Барановський: спадщина і сучасність |
27 серпня 1856 р., с. Нагуєвичі, Дрогобицький повіт 28 травня 1916... Якович Франко (27 серпня 1856 р., с. Нагуєвичі, Дрогобицький повіт – 28 травня 1916 р., Львів) – український письменник, поет, публіцист,... |
| 100 академік М. Марр, 80 видатний археолог Генріх Шліман, понад 60... М. Марр, 80 видатний археолог Генріх Шліман, понад 60 український науковець і письменник Агатангел Кримський |
Г. С. Сковорода, видатний український письменник, філософ Створення відповідного емоційного настрою за допомогою музики та автотренінгу, мотивація навчальної діяльності |
| Ймовірно автопортрет Леонардо да Вінчі Леона́рдодаВі́нчі (іт. LeonardodaVinci, 15 квітня 1452 в Анкіано, коло Вінчі — 2 травня 1519 в замку Клос-Луче, Амбуаз) — видатний... |
Глушков Віктор Михайлович Видатний радянський вчений, віце-президент Академії наук УРСР (з 1962 року), академік АН СРСР (1964), один з піонерів вітчизняної... |
| Поет великих дум і почуттів Андрій Самійлович Малишко – видатний український поет, ім’я якого залишається одним з поетично-пісенних символів України |
Сосюра Володимир Миколайович Сосюра Володимир (1898 — 1965), видатний український поет радянської доби, народився на ст. Дебальцеве (Донбас). За походженням по... |
| Розчини Видатний український філософ Г. Сковорода, говорячи про людей, уражених хворобою, у «Розмові п’яти подорожніх про істини щастя в... |
Виробничі функції, типові завдання діяльності та уміння, якими повинен... Вищого навчального закладу з кваліфікацією “Менеджер-економіст”, “Менеджер у галузі діяльності” |