|
|
Скачати 2.36 Mb.
|
|
Тема 2. України в роки Першої світової війни. Початок української революції Початок Першої світової війни. Військові дії у 1914-15 рр. Мета: охарактеризувати геополітичні плани країн Антанти і центральних держав щодо України, висвітлити воєнні події Першої світової війни; План 1. Україна в геополітичних планах країн Антанти і центральних держав. 2. Формування легіону Українських січових стрільців. 3. Воєнні дії на території України у 1914 р. 4. Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини. 5. Воєнні дії на території України в 1915— 1917 рр. 1. Вбивство сербським студентом Г. Прінціпом 28 липня 1914 р. австрійського ерц-герцога Фердинанда стало приводом до вселенської бійки, яку давно готували країни Троїстої угоди (Антанти) і Четверного союзу. Уже через три дні після пострілів у Сараєво Росія оголосила війну Австро-Угорщині, 5 серпня 1914 р. німецька армія окупувала Бельгію, Англія і Франція розпочали бойові дії проти Німеччини. Перша світова війна почалася 1 серпня 1914 p., коли Німеччина оголосила війну Росії, а 3 серпня — Франції. Європа була розколота на два воюючих угруповання: з одного боку — Німеччина, Австро-Угорщина, Італія, пізніше до них приєдналися Туреччина, Болгарія, з іншого — Англія, Франція, Росія. В Першій світовій війні брали участь 34 країни з населенням 1,5 млрд. осіб, а всього було мобілізовано 65 млн. солдатів і офіцерів, 10 млн. з них загинуло, 20 млн. скалічено. Росія поставила під рушниці 15,5 млн. осіб. Війна з самого початку із обох боків мала імперіалістичний, грабіжницький характер. Німеччина прагнула до світового панування, а тому хотіла відібрати колонії в Англії та Франції, захопити частину території Росії, встановити свій вплив на Балканах. Німецькі юнкери і буржуазія розглядали Україну як плацдарм для просування на схід і як майбутню колонію. Населення України мало стати рабами німецьких панів. Австро-Угорщина намагалася зберегти своє панування на західноукраїнських землях (Східна Галичина, Північна Буковина і Закарпаття), а також завоювати Волинь і Поділля. Участь у війні відповідала інтересам панівних класів Росії, їх політичним партіям. Імперіалісти Росії мріяли про Галичину, Буковину, Закарпаття, прагнули підкорити країни Близького Сходу, захопити протоки з Чорного моря в Середземне. Поділена між двома головними противниками, Україна з самого початку війни зазнала великих руйнувань. Майже 4,5 млн. українців воювали у складі російської армії, 250 тисяч — у складі австрійської. Повторилася трагедія російсько-японської війни 1904— 1905 pp. Росія, хоча й витрачала величезні кошти на армію, була непідготовленою до війни. Про це свідчать такі факти: вже в перший період війни не вистачало гвинтівок, замість необхідних 7 тис. снарядів було тільки 900, тобто у 8 разів менше. Навпаки, Австро-Угорщина й Німеччина ретельно готувалися до війни. Українці, як представники обох держав, воювали один проти одного. 2. У перший день Першої світової війни, 1 серпня 1914 року, лідери трьох найбільших галицьких партій утворили Головну Українську Раду (ГУР, голова – К. Левицький). Третього серпня ГУР видала маніфест до українського народу в Галичині, закликаючи до боротьби за визволення України. Однією з перших справ, якою зайнялась ГУР, було створення Української бойової управи (очолив К. Трильовський), а та, в свою чергу, спрямувала свою діяльність на організацію в австрійській армії окремого українського формування, що мало стати зародком української національної армії. Австрійське командування дало згоду на формування українського легіону під назвою "Українські січові стрільці" (УСС). Не будучи впевненим у його лояльності, уряд обмежив чисельність легіону УСС до 2,5 тис., хоча добровольцями записалось близько 28 тис. (для озброєння легіону австрійці передали 7 тис. важких однозарядних крісів, які ще в 1888 р. були зняті з озброєння). Для формування легіон на початку вересня перевели в Закарпаття, в район м. Мукачево. Тут було утворено три стрілецькі курені. Командиром легіону став директор Рогатинської приватної української гімназії М. Галущинський. Перший курінь очолив підстаршина Д. Вітовський, майбутній керівник збройного повстання 1 листопада 1918 р. у Львові. Ядро легіону становили члени довоєнного січового, сокольського і пластового руху. В перші бої легіон УСС вступив в кінці вересня 1914 р. в районі Ужоцького перевалу. В кінці 1914 – на поч. 1915 р. стрільці охороняли карпатські перевали. "Усуси" проявили зразковий героїзм у битвах з російськими частинами на горі Маківка у травні 1915 р. (в жорстоких боях втратили 42 чол. вбитими); під Галичем у червні 1915 р. і над р. Стрипою влітку - восени 1916 р. (близько 1 тис. стрільців потрапило в полон, пізніше з них було сформовано полк Січових стрільців на чолі з Є. Коновальцем – полк, який брав активну участь в національно-демократичній революції 1917-1920 рр.). Після великих втрат залишки полку УСС вивели в тил на доукомплектування, після чого в лютому 1917 він повернувся на фронт (очолив полк М. Тарнавський). У 1918 р. у складі австрійської армії полк УСС здійснив похід на Україну під командуванням сина австрійського ексгерцога Стефана-Вільгельма Габсбурга, якого, до речі, українці називали Василем Вишиваним (він знав українську мову і навіть писав українською мовою вірші). Пізніше Січові стрільці відіграли визначну роль в революційних подіях 1918 р. та творенні ЗУНР. Отже, оцінюючи значення УСС, слід пам'ятати про те, що в силу своєї малочисельності вони, звичайно, не вирішували долю Першої світової війни, на фронтах якої вели активні бойові дії мільйонні армії, тому немає підстав, а врешті, й необхідності перебільшувати їх значення і роль у військових подіях 1914–1918 рр. Але це ні в якій мірі не применшує ролі і значення УСС, які в узагальненому вигляді полягали в наступному: 1. Це були перші військові формування українців після знищення українських козацьких полків Катериною II, вони стали зародком майбутньої армії. 2. УСС складалися з найкращих представників українського галицького суспільства – вчених, літераторів, журналістів, митців, студентської та гімназійної молоді тощо. Тому не дивно, що вони залишили після себе добре задокументовану історію легіону та багату літературно-пісенну спадщину. 3. Ідейна та культурно-мистецька спадщина УСС стала інтегральною частиною національної свідомості галицьких українців XX століття. 4. Велика пропагандистсько-виховна робота серед населення краю. 5. Їх героїзм та самопожертва служили прикладом наступним поколінням борців. 6. Діяльна конструктивна участь УСС у революційних подіях 1917–1920 рр. (до речі, на територіях, які були під контролем УСС, не зареєстровано жодного факту насильства щодо цивільного населення тощо). 3. Із початком війни українські землі перетворилися на театр жорстоких і кровопролитних воєнних дій. Українці були змушені воювати у складі російської (3,5 млн осіб) та австрійської (250 тис. осіб) армій за чужі інтереси і вести братовбивчу війну. Воєнні дії розгорнулися на території Західної України. У серпні-вересні 1914 р. відбулася Галицька битва, у результаті якої російські війська Південно-Західного фронту завдали поразки австрійцям. Східну Галичину, Північну Буковину, Львів, Чернівці було окуповано російською армією, а військову фортецю Перемишль узято в оточення. У Галицькій битві обидві сторони використовували авіацію, бронепоїзди. Кровопролитна битва відбулася на Ужоцькому перевалі в Карпатах. Вона стала першим бойовим хрещенням для легіону Українських січових стрільців, які входили до складу австрійської армії. Потім бої продовжилися на Верецькому перевалі. Наприкінці 1914 р. австрійська й російська армії воювали за українські міста Борислав, Дрогобич, Стрий. 22 березня 1915 р. після облоги російські війська під керівництвом Олексія Брусилова оволоділи фортецею Перемишль, що панувала над плацдармом на річці Сян (Галичина). Понад 100 тис, солдатів австрійської армії було взято в полон. Захоплення Перемишля стало головним успіхом російської армії, хоча їй вдалось утримувати цю фортецю лише протягом двох місяців. Але наступ Людендорфа в Північній Польщі в лютому 1915 р. захопив російські війська зненацька: вони втратили чотири дивізії, міць їхнього власного наступу було послаблено. У 1915 р. російські війська прорвали оборону австро-угорської армії і захопили майже всю Східну Галичину та Північну Буковину. Запеклий бій відбувся за гору Маківка в Карпатах. Однак унаслідок загального наступу німецьких та австро-угорських військ наприкінці 1915 р. російські війська почали відступати. У 1916 р. російські війська під командуванням О. Брусилова провели вдалий наступ на позиції противника. Ця операція одержала назву «Брусиловський прорив». Однак війна набувала позиційного характеру. На початку 1917 р. німецькі та австро-угорські війська знову почали наступ у районі Львова — Галича — Станіслава — Чернівців. Лінія фронту стабілізувалася, а переважна більшість західноукраїнських земель знову опинилася під австро-угорською та німецькою окупацією. 4. Захоплення російськими військами Східної Галичини та Північної Буковини. Основні дати : 10 серпня - 13 вересня 1914р. - Галицька битва 15 вересня 1914р. - депортація митрополита А.Шептицького 16 жовтня 1914р. - обстріл німецько-турецьким флотом Севастополя, Одеси, Феодосії. Влітку 1914р. загострення протиріч між імперіалістичними державами сягнуло фатальної межі, світ опинився у полум’ї Першої світової війни. Статистичні дані катастрофи : 34 країни - 65 млн. солдатів, 10 млн. загинуло, 20 млн. поранено. З початку війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій, а самі українці змушені були воювати за чужі інтереси. На території України воєнні дії вів Південно-Західний фронт, що простягався на 450 км. від Івангорода до Кам’янця-Подільського. Командуючим був генерал Н.Іванов, а з березня 1916р. - О.Брусилов. На Південно-Західному фронті проти Німеччини розгорнулася грандіозна битва, яка стримала назву Галицької. Вона тривала 33 дні - від 10 серпня до 13 вересня 1914р. 21 серпня російські війська зайняли Львів. 24-30 серпня, біля містечка Городок (40 км. на захід від Львова) австрійські війська були розгромлені й відступили спочатку на річку Сян. Російські війська оточили й блокували добре укріплену фортецю Перемишль. Внаслідок Галицької битви російські війська зайняли Східну частину Зах. Галичини, а також майже всю Буковину. Плани німецького командування утримати Східний фронт силами однієї Австро-Угорщини зазнали краху. Коли розгорталися бої на західноукраїнських землях, виросла загроза з півдня. Наприкінці липня 1914р. у Чорне море через протоку Дарданелли увійшли німецькі крейсери «Гебен» і «Бреслау». У ніч з 15 на 16 жовтня німецько-турецький флот несподівано обстріляв Севастополь, Одесу, Феодосію. Туреччина втяглась у війну на боці австро-німецького блоку. Наприкінці 1914р. як на Західному так і на Східному фронтах тривала позиційна війна. Як було з’ясовано, на початку війни галицькі та буковинські землі були завойовані російськими військами. Основною метою російської адміністрації на західноукраїнських землях було знищення основного центру зосередженого тут українського національного руху, створення передумов для органічного включення цих земель до складу Російської імперії. На виконання цього завдання були спрямовані такі «заходи» новопризначеного генерал-губернатора Галичини графа О.Бобринського : закриття «просвіт» , українських установ, шкіл, насильницька русифікація, репресії проти місцевої інтелігенції, масові депортації населення. Добре відомий своїми консервативними поглядами лідер партії кадетів П.Мілюков, член Державної думи, називав політику царського уряду в Західній Україні «європейським скандалом». Внаслідок зміни ситуації на фронті російські війська змушені були відступити, залишивши Галичину, австрійська влада спрямувала жорстокі репресії проти тих українських громад, які перейшли до православ’я. Серед українських політичних діячів Росії виникло дві течії - «оборонці» й «пораженці». Більшість українських партій і організації Наддніпрянської України виступали за перемогу у війні. Оборонницьку проросійську позицію зайняло Товариство українських поступовців. Їхня газета «Рада» закликала українців стати на захист Російської держави. Частина Української соціал-демократичної робітничої партії з її лідером С.Петлюрою, закликала виконати «свій обов’язок громадян Росії». «Пораженці» (частина УСДРП - В.Винниченком) вважали, що поразка Росії у війні приведе до революції і здобуття Україною автономії в межах нової, демократичної Росії. З метою підтримки російської армії, посилення її оборонного потенціалу було створено Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст. Українська інтелігенція відкрила й утримувала за власні кошти госпіталь для поранених. Бойовий шлях легіону УСС. Легіон УСС був створений патріотами Галичини з метою боротьби за незалежність України від Російської імперії. «Усуси» розглядали себе, як перший підрозділ української армії, котра формуватиметься у ході війни з Російською імперією. 25 вересня 1914р. - Галицька битва, захист Ужоцького перевалу травень 1915р. - жорстокі бої за гору Маківка 1916р. - участь у наступальних операціях, виснажливі бої на горі Лисоня, переформування полку. 1917р. - протистояння російським військам у дні останнього в І світовій війні наступу. Полк УСС називали «найкращим підрозділом всієї австро-угорської армії». В основі бойової звитяги був патріотизм січових стрільців, прагнення досягти своєї мети - відродження незалежної української держави. 5. Воєнні дїї на території України в 1915-1917pp. На початку весни 1915 р. після багатомісячної облоги російськими військами припинила опір і була зруйнована фортеця Перемишль. До цього часу російські війська вийшли на основні перевали Карпат. Через становище, що склалося на Східному фронті, Німеччина була змушена на допомогу своїм австро-угорським союзникам перекидати в Галичину все більше своїх дивізій. У період травня-червня 1915 р. німецькі війська здійснили Горлицьку операцію. Їхні частини прорвали оборону російських військ у районі Горлиці й Тарново (2 травня), зайняли Львів. 3 червня до кінця вересня 1915 р. російська армія відступала зі Східної Галичини і Північної Буковини. На початок жовтня 1915 р. росіяни втратили завойовані землі: Східна Галичина, Північна Буковина, Підляшшя, Холмщина, Берестейщина, Західна Волинь. Навесні 1916 р. австро-угорські війська провели успішні наступи в Італії. Щоб врятувати становище, союзники вимагали від Росії активізувати воєнні дії. У травні-серпні 1916 р. російські війська в результаті наступу Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова оволоділи значною частиною території Північної Буковини, Східної Галичини, Західної Волині. Росіяни просунулися вперед на 80-120 км. Унаслідок Брусилівського прориву австро-угорська армія втратила більше 1 млн чоловік убитими і пораненими, понад 400 тис. потрапили в полон. Утрати російської армії також були значними і становили 500 тис. чоловік. На цьому наступальні операції військ Південно-Західного фронту через відсутність резервів припинилися. 3 початком 1917 р. німецькі й австро-угорські війська знову почали наступ в районі Львова-Галича-Станіслава-Чернівців. Лінія фронту стабілізувалася. Переважна більшість території Західної України знову опинилася під австро-угорською та німецькою окупацією. Тема 3. Українська державність у 1917-1921 рр. УНР. Гетьманщина та доба Директорії.
|
|
Тернопільський міський центр з нарахування і виплати допомог Режим роботи: з 00 год до 17. 15 год., п’ятниця з 00 год до 16. 00 год. Обідня перерва з 13. 00 год до 14. 00 год |
Згідно з вимогами ISO 9001 ... |
|
Уроку Поглиблене вивчення : 3 год на тиждень. 1 семестр – 48 год. 2 семестр – 57 год. Усього 105 год |
ПРОГРАМА З ГЕОМЕТРИ ДЛЯ 7 КЛАСУ (54 год. І семестр 16 год, 1 год... Геометричні фігури. Точка, пряма, відрізок, промінь, кут та їх властивості. Вимірювання відрізків і кутів. Бісектриса кута. Відстань... |
|
Методичні рекомендації та орієнтовне календарно-тематичне планування з історії Варіант А. Редакція 2005 р., є чинною у 2014/2015 навчальному році: скорочення із 35 год до 31 год за рахунок трьох годин резерву... |
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН (2 год на тиждень, усього 70 год, резервний час 8 год) Номер уроку Найпростіші задачі на побудову перерізів куба, прямокутного паралелепіпеда, піраміди |
|
КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН (2 год на тиждень, усього 70 год, резервний час 8 год) Номер уроку Найпростіші задачі на побудову перерізів куба, прямокутного паралелепіпеда, піраміди |
Шановні колеги! Пропонуємо вам варіант ущільненого календарно-тематичного... Пропонуємо вам варіант ущільненого календарно-тематичного планування із всесвітньої історії (62 год., 2 год на тиждень) та історії... |
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Дисципліна «Редакторська майстерність» входить до нормативної частини робочого навчального плану – циклу професійної та практичної... |
Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" Київ 2008 Навчальна дисципліна „Юридична деонтологія” викладається студентам І курсу юридичного факультету у 1 семестрі. Загальний обсяг викладання... |