Система завдань індивідуального навчання читати

Скачати 115.64 Kb.

Назва	Система завдань індивідуального навчання читати
Дата	15.12.2013
Розмір	115.64 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Біологія > Документи

Сергієнко Ю. К.

Спеціалізована школа з поглибленим вивченням англійської мови та образотворчого мистецтва № 317 м. Києва
Система завдань індивідуального навчання читати
В даній статті викладаються система прийомів і відповідних до них вправ, що можуть бути застосовані при індивідуальному способі навчання першокласників читати.

У визначенні прийомів навчання ми керувались тими дидактичними принципами, що були розроблені сучасною педагогічною наукою, зокрема в працях М.С.Вашуленка, Н.Ф Скрипченко, О.Н.Хорошковської. Так, навчання дітей грамоті повинно здійснюватись на звуковій аналітико-синтетичній діяльності. Предметом читання є позначена будова слова за допомогою відповідних звуків. Саме звуки мовлення дитині потрібно відтворити, читаючи слово. Отже, звук є тією основною мовною одиницею, якою вона оперує на початковому етапі оволодіння грамотою. Початкові фонетичні уявлення діти мають одержувати тільки на основі спостережень за відповідними одиницями живого мовлення ( звук, голосний, приголосний, склад та ін.) з належним усвідомленням їх істотних ознак. На початку ознайомлення учнів з буквами має передувати період практичного засвоєння звукової системи рідної мови.

Розробляючи систему вправ для індивідуального навчання першокласників читати, ми намагались врахувати особливості психічного розвитку дітей 6-7 років, зокрема великий діапазон розбіжностей в їх розумовому, в тому числі мовленевому розвитку. Вправи добирались так, щоб вони викликали у школярів навчальний інтерес, зацікавленість в засвоєнні лінгвістичної реальності. За допомогою розроблених вправ ми залучали дітей до оцінки комутативного вміння. Крім того, наші вправи враховували важливий принцип дидактики – принцип розвиваючого навчання. Саме цей принцип, на наш погляд, і може бути оптимально втілений при індивідуальному навчанні. Адже учням пропонуються саме такі вправи, які відповідають іх мовлене вій підготовці.

Для «сильних», «середніх» і «слабких» учнів були розроблені за обсягом, складністю завдання, але всі воно відповідали вимогам діючої програми. Індивідуалізувався також час проходження різними за розвитком учнями тем навчального матеріалу першого класу. Так, вивчивши дидактичну підготовленість кожного учня, що прийшов до школи, вчитель має визначити, які саме розділи програми будуть вивчати учні.

Перш ніж перейти до викладу системи вправ індивідуального навчання читати, зупинимось на системі прийомів, що застосовуються в навчанні першокласників якісному читанню. Як зазначає М.С.Вашуленко, показниками якісного читання є виразність, швидкість читання, правильність вимові, а також усвідомленість прочитаного. Ці якості мають бути розвинені в учня після того, як він оволодіває поскладовим читанням. Крім того, М.С.Вашуленко вважає, що оволодіння читанням неможливе без досконалого розвитку мовленевого слуху,зокрема фонетичного як вміння розрізняти і відтворювати всі звуки мовлення та іх відтінки.

Нами була створена система вправ таким чином, щоб вони відповідали всім необхідним якостям читання як програмної вимоги. При цьому ми виходили з того, що недорозвиненість у учня якоїсь з однієї навички може негативно впливати на засвоєння інших навичок, утруднювати сам процес читання.

Перш ніж перейти до опису прийомів навчання учнів читанню за індивідуальним способом, зупинимось коротко на методиці іх використання на уроці. Вправи рекомендується включати на всіх етапах уроку. Вправи, які мали включатись в підготовку до читання нового тексту, допомагають учням засвоіти правильну вимову, навчити читати без помилок, розуміти окремі слова. Але ці ж вправи вчитель може використовувати і як контрольні з метою перевірки рівня засвоєння певних якостей читання, і для роботи над текстом, і для класноі роботи після читання тексту.

Вправи пропонуються дітям на картках, можуть бути записані на дошці. Вони передбачають, як самостійну роботу учнів, так і колективну. Кожна вправа має зайняти не більше 5-8 хвилин уроку.

Вправи на розвиток фонематичного слуху

«Чарівна паличка» Учитель мовчить і діти мовчать. Як тільки чарівна паличка доторкнеться до якогось предмета, зразу ж звучить його назва.
«Підкажи Барвінкові звук».

Котеня закотило м’ячика за ку…(щ)

По двору ходив інди…(к)

З хмарки полився теплий до…(щ)

Взимку буває сні…(г)

3.Дібрати малюнки із зображенням предметів, в назвах яких є певний звук.

4. Зберемо ведмедику кошик ягід, в назвах яких є звук (л)-( полуниця, голубика, малина…).

5. Складемо букет квітів, у назвах яких є звук (а)-(ромашка, мак, тюльпан…)

6. Викласти фішками звукову схему слова.

7. Робота за звуковою лінійкою. Визначення порядку звуків в слова.

8. «Годівничка». До годівнички прилетіли птахи, в назвах яких є звук (с)-(синичка, сорока, снігур…)

9. «Передай м’яч другому». Діти шикуються в коло. Передають м’яч по колу, називаючи слово заданої конструкції.

Розвиткові антиципаціі сприяють такі вправи:

Учитель називає перший склад слова, Діти добирають слова, що починаються цим складом.
Читаючи, дитина закриває в підручнику останні букви кожного рядка.
Читаючи, дитина закриває перші букви кожного рядка.
«Хто більше?». Вчитель називає слово. Учні добирають інші, які за змістом поєднуються з запропонованими, (Учень: старанний, уважний, читає, пише, навчається…)
Слухові диктанти.

Для розвитку дикції, правильної артикуляції добирались вправи типу скоромовок, чистомовок, віршиків. Зміст, тематика цих вправ мали співпадати з темою уроку, органічно поєднуватись з тим мовним матеріалом, який використовується для виділення того чи іншого звука, читання слів з виучуваною буквою. Враховуючи індивідуальні особливості дітей, зокрема дикції, завдання були індивідуальними за обсягом і складністю.

Ще в добукварний період пропонуємо дітям завдання для розвитку мовної пам’яті і попередження забування, але для «сильних»- малюнки, «середніх»-слова, «слабких»-речення.

Вправа 1. Зберемо в кошик для бабусі гостинці: червоне яблуко, жовта груша, синя слива, зелений огірок, синій баклажан. Діти через деякий час називають не тільки малюнки з зображенням предметів, а й називають їх колір.

Вправа 2. На набірному полотні вчитель виставляє предметні малюнки: зайчик, ведмідь, білочка, яблуко. Відкриває їх на кілька хвилин, пропонує дітям розглянути їх і запам’ятати . Пропонує назвати їх відразу, в тій же послідовності. Сказати, що зайве. Наступного разу виконується подібна вправа, але прохання пригадати побачене відкладається в часі на 5 хвилин, 10 хвилин, кінець уроку чи наступний день.

Вправа 3. «Середні» учні читають слова розділені на склади. Проміжок між ними весь час подовжується.

МА-ма мА—ма мА-----------------------ма

В добукварний період вправи такого типу використовуються для розвитку слухової пам’яті на основі промовляння слів по складах із збільшенням проміжку в часі між складами.

Вправа 4. Дитина одержує для роботи набір карток з надрукованими на них назвами різних тварин. Взявши одну картку і прочитавши іі дитина має знайти зображення цієї тварини на картці з дванадцятьма зображеннями тварин. Граючи в таке «лото» дитина втримує в пам’яті значення прочитаного слова на протязі всього часу пошуку. Для дітей, які не справлялись з цим завданням – забували, що шукають, кількість зображень зменшувалась.

Вправа 5. Для «сильної» дитини пропонується робота з зв’язним текстом. Текст деформований, Порядок слів в реченнях і порядок самих речень змінено. Діти виправляють його, намагаючись втримати в памяті як порядок слів, так і порядок речень.

Деформований текст.

В густому сосновому лісі жила ведмедиця і двоє ведмежат, Коли мати ходила полювати, ведмежата залишалися самі, Вони дуже любили гратися, лазили по деревах.

Коли,на, ведмежата, мати, самі, ходила, полювання, залишалися, В, ведмедиця, двоє, і, густому, ведмежат, жила, лісі, сосновому, Вони, по, лазити, дуже, деревах, любили, гратися.

Для подальшого удосконалення як зорової так і слухової пам’яті пропонуємо дітям зорові і слухові диктанти за методом І.Федоренка.

Серед причин повільного темпу читання найпоширенішою є регресивність чи повернення до складу, слова, фрази. Це закономірне явище непідготовленого читача, адже дитина витрачає спочатку всі сили на те, щоб злити букви у склади, склади в слова. Щоб подолати цей недолік мА планували запропонувати дитині закривати слово, яке було прочитане смужкою паперу, ліній кою, спеціальною рамкою-віконечком, використовувати елементи гри.

На уроці можуть з’явитися фантастичні машинки ( картонні трафарети), які мають тільки «передній хід», а «заднього ходу» не мають і коли хтось із дітей «включить» задній хід – машинка перестає бути фантастичною і не допомагає учням у читанні. Діти можуть прикласти таку машинку до слова і рухати іі вперед, закриваючи прочитане. Прочитавши таким способом слово, речення чи абзац дитина повторює його напівголосно чи переказує прочитане. 7-10 таких вправлянь дозволяють дитині почувати себе впевнено і читати без регресії, Захопившись таким чином, вона звикає і закріплює вироблений стереотип, Тому необхідно вже на перших порах точно знати цю особливість – допомагати учневі при перших же проявах регресії.

У розвитку швидкості читання, миттєвого розпізнавання слова, фрази, речення великого значення надаємо системі вправ з картками-блиск5авками, які включають в себе склади, слова різної конструкції, фрази і речення. Вчитель має звертати увагу на те, що школяр повинен сприймати запропонований для роботи мовний матеріал «одним дотиком» ока.

Вправа 1. «Луна». Один школяр веде (сильніший), а другий , як луна повторює читання першого.

Вправа 2. «Читай і рахуй вголос». Це вправа на виключення промовляння.

Вправа 3. «Ігрові команди». Систематичне читання на час (3-5 хв) кожній команді різними способами почергово; вголос, про себе, пошепки, з внутрішнім промовлянням, що сприяє не тільки запам’ятовуванню тексту, але й уточненню сприйняття.

Вправа 4. «Блискавка». Вправи спрямовані на прискорення сприйняття тексту. Школярі читають різні тексти у звичайному для себе темпі. При слові «блискавка» вмикається метроном найвищої швидкості. Діти квапляться дочитати. Після вимикання метронома переказують опановане.

Впровадження і використання індивідуального способу навчання передбачає використання комплексних прийомів, направлених на розвиток всіх якостей читання. Як правило, ці вправи носять привабливий характер, тому вони подаються в вигляді гри. Подаємо зразки цих дидактичних ігор.

Дидактична гра. «Звукоїд». Вчитель називає слова, з’ївши перший чи останній звуки.

Дидактична гра. «Секрет». В сумочці «живе» секрет. Діти впізнають який в ньому перший звук? Другий? І т.д.

Дидактична гра. «Жучок-буквоїд». Жучок-буквоїд проліз по дошці і пошкодив наші букви. Назви їх і віднови.

Дидактична гра. «Виправ букву». На дошці записані букви з помилками, які пропустив Незнайко. Діти виправляють помилки.

Дидактична гра. «Допоможи Мишкові» знайти листівку для привітання бабусі з Новим роком. Дітям пропонуються різні листівки: « З днем народження», « З новосіллям», « З Новим роком», « З Великоднем».

Для того, щоб учні читали виразно, вони мають не тільки вдуматися в зміст того, що читають, але знати і основні прийоми виразного читання і оволодіти ними. І якщо учня не навчали цьому,то не можна очікувати від нього виконання вказівок і вимог читати виразно.

Тому виразному читанню потрібно навчати з першого класу і роботу вести систематично, враховуючи індивідуальні розбіжності в оволодінні цієї навички.

Спеціальна система вправ, доступних дітям 6-7 років, допоможе вчителю навчити дітей читати виразно. Проводити ці вправи потрібно на уроках читання, приділяючи ім. 3-4 хвилини уроку.

Вже на перших уроках читання необхідно показати дітям, як потрібно стояти чи сидіти під час читання: рівно, невимушено, спокійно. Щоб дихання було вільним і горло було не стиснуте, голову не можна опускати на груди, а тримати прямо, Книга під читання має бути на відстані 25-30 см від очей.

Вправи на вміння володіти диханням.

Учні тихо встають, кладуть руки на пояс так, як показує вчитель. Разом з учителем роблять вдих, на рахунок «раз» затримують дихання, потім хором на одному диханні рахують спочатку до 4-5, наступного разу до 6-7 і т.д.
«Погріємо ручки». Діти набирають в легені повітря і дмуть на ручки: «фуууууууууу…»
«Понюхаємо квіточку». На видих кажемо «ааааааа…».
« Подмемо на кульбабку».
« Надмемо кульку».

Вчити читати ясно і чітко.

Чітка і енергійна вимова звуків і складів віршика:

Я пе-чу, пе-чу, пе-чу,

Діткам всім по ка-ла-чу.

Чітке поскладове читання важких слів тексту: космонавт, сантиметр…
Пояснення способів творення окремих звуків і їх артикуляції.
Читання чистомовок, віршиків і пісеньок.

Ша-ша-ша, за конем біжить лоша.

Аш-аш-аш, то каштан не наш.

На шафі шапка, у шафі шуба.

Тиша, тиша, а он миша.

Кішка тишком ловить мишку.

Навчити читати голосно і тихо.

Бесіда про те, як ми говоримо тихо, пошепки, голосно, дуже голосно.
Учень читає уривок з тексту з різною силою голосу.
Читання одного і того ж речення з різною силою голосу.

Підбір найбільш вдалого варіанту.

Це – матрьошка. Зимно їй!

Десять кофточок на ній. (голосно)

У травиці-муравиці

Прилягла спочити киця.

Буду тихо я ходити,

Щоб іі не розбудити. (тихо)

Вчити читати в різному темпі.

Проговорювання скоромовок в різному темпі. Повторити за вчителем спочатку повільно, по складах, потім швидше, ще швидше і дуже швидко.
Прочитати початок казки про лисичку і журавля в уповільненому темпі.
Прочитай речення в прискореному темпі:

Поспішай, синичко! Так чого ж ти тут сидиш? Лети швидко до школи, Там у садку аж шість годівничок.

Вчити читати розділові знаки.

1.Читання речень, зупинка на крапці, пониження голосу на останньому слові речення, відокремлення речення від речення паузами.

2. Придумування дітьми запитань до тексту самостійно.

3. Розділові знаки в кінці питальних речень і окличних вимірюється рахунком 1-3 або трьома «пеньками» чи «пташками».

4. Правильне інтонування розповідних, питальних і окличних речень. (Марічка іде в гори. Марічка іде в гори? Марічка іде в гори!).

5. Вправа «Пеньок». Один малюнок пенька ( вчитель ставить на місці коми, а два пеньки на місці крапки.) На місці пенька учень має зупинитись на різний час.

Вправи на дотримання логічного наголосу.

До текстів «Букваря» діти готують запитання. Один учень запи тує, а інший-відповідає на питання. Слова з логічним наголосом інтонаційно виділяються.
Робота з роздатковими картками. Картки роздаються в конвертах. Ось зміст одного з конвертів.

Дівчинка йде до школи.

Що робить дівчинка?

Хто йде до школи?

Куди йде дівчинка?

Картки з відповідями дитина підставляє до того слова, яке є в даному разі головним в реченні, т.б. слова, на які падає логічний наголос.

Вправи на правильне інтонування прочитаного.

Інсценування віршиків, казок, байок.
Вибіркове читання.
Читання одного й того ж речення з різною інтонацією.

Дощ іде! ( радісно)
Дощ іде! ( розчарування)
Дощ іде! (здивування)

Читання з інтонацією, що відображає різні настрої, переживання, почуття, доступні дітям молодшого шкільного віку: радість, здивування, переляк, співчування, гордість і т.п.

Виринай-но, рибко, близько!

Розсипай-но срібні бризки!

Щоб піймав я карася з порося! ( радість)

Я, маленька липка,

Виросту велика,

Не ламай мене…

(прохання, переляк)

Індивідуалізація на уроці не тільки активізує навчальну діяльність кожного учня, а дає йому можливість працювати на оптимальному для себе рівні. Це підвищує мотивацію навчальної діяльності дітей, можливість вчасно коректувати допущені помилки, тощо. В результаті навчальні здібності кожного учня реалізуються повністю. Запровадження індивідуалізації сприяє збереженню психічного здоров’я дітей,вчить їх уважному ставленню до навчання як власного, так і свого товариша.
Література:

Акимова М.К., Козлова В.Т., «Индивидуальность учащихся и индивидуальный подход». – М. 1992 г. – 80 с.
Антонова Г.П. «Индивидуальные особенности умственной деятельности младших школьников».// Вопросы психологии. – М. 1965. – №6.
Барабаш В.П. «Індивідуальний підхід до учнів в умовах проблемного навчання». – К. 1978. – с.108-121.
Баршай Л.С. «Індивідуалізація пізнавальної самостійності школярів».// Початкова школа. – Київ. 1991. – № 12. – с. 15-17.
Вашуленко М.С. «Уроки добукварного періоду в першому класі»// Початкова школа. – 1985. – №8. – с.79-80.
Іванова Л.І. «Збагачення змісту чи татських умінь»// Початкова школа. – 1992. – №3-4. – с.27.
Капська А.І. «Як навчати учнів виразно читати». – К. – Радянська школа. – 1978. – с.107.
Колупаєва А.Н. «Подолання у першокласників вимовних вад фонематичного рівня»// Початкова школа. – 1995. – №7. – с.11-13.

Схожі:

5. Методична система навчання інформатики в середній загальноосвітній школі Методична система навчання будь-якого предмета являє собою сукупність п'яти компонентів: цілі, зміст, методи, засоби й організаційні...	2. Методичні рекомендації до виконання практичних завдань Практичне заняття – форма навчального процесу, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень...
Сулима Юлія Вікторівна вчитель початкових класів У цій статті розкривається проблема швидкісного читання. Адже уміння учнів читати свідомо,виразно,швидко є одним із першочергових...	Система індивідуального супроводу педагога Можливе деяке зниження професіоналізму або розквіт професіоналізму, захопленість своєю справою
Теми індивідуальних завдань Необхідно провести детальне дослідження інформаційно-пошукового характеру та підготувати звіт об’ємом 2-3 сторінки згідно варіанту...	Теми індивідуальних завдань Необхідно провести детальне дослідження інформаційно-пошукового характеру та підготувати звіт об’ємом 2-3 сторінки згідно варіанту...
РОЗДІЛ МЕТОДИЧНА СИСТЕМА НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ Методична система навчання інформатики в загальноосвітній школі і педагогічному університеті	Глущик С. В. та ін. Сучасні ділові папери : Навчальний посібник Мета: ознайомити з основними прийомами мислення, вимогами до мовлення і мислення, формувати вміння правильно читати й осмислювати...
План-конспект заняття з трудового навчання студента Теоретичні відомості: Визначення завдань проекту. Міні маркетингові дослідження. Пошук інформації, її аналіз відповідно до поставлених...	Методичні рекомендації для організації самостійної роботи з теми... Ознайомтесь із змістом лекції та порівняйте чи Ваше розуміння понять «учіння» і «навчання збігається з поданим так, за М. Фіцулою...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання