ЗАТВЕРДЖЕНО
Загальними зборами акціонерів
АБ «Укргазбанк»
Протокол №1 від 28.04.2011
Голова Загальних зборів акціонерів
АБ «Укргазбанк»
__________________ Брезвін А.І.
КОДЕКС
КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ
«УКРГАЗБАНК»
Київ – 2011
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Кодекс корпоративного управління Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (далі – Кодекс) розроблено відповідно до Цивільного кодексу України, Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про акціонерні товариства», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про управління об’єктами державної власності», Принципів корпоративного управління України, затверджених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.12.2003 № 571, Методичних рекомендацій щодо вдосконалення корпоративного управління в банках України, схвалених постановою Правління Національного банку України від 28.03.2007 р. № 98, Статуту Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» та актів внутрішнього регулювання.
Метою цього Кодексу є впровадження у щоденну практику діяльності Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (далі – Банк) відповідних норм та традицій корпоративної поведінки, заснованих на стандартах корпоративного управління, що застосовуються у міжнародній практиці, вимогах чинного законодавства України, етичних нормах поведінки та звичаїв ділового обігу.
Впровадження цього Кодексу спрямоване на:
захист інтересів акціонерів, незалежно від розміру пакету акцій, якими вони володіють,
досягнення порозуміння між усіма особами, зацікавленими в ефективній роботі Банку: акціонерами, клієнтами, партнерами, співробітниками,
забезпечення прозорості Банку та підвищення ефективності діяльності Наглядової ради Банку), Правління Банку,
збільшення вартості активів Банку, підтримку його фінансової стабільності та прибутковості.
Під «корпоративним управлінням» мається на увазі загальне керівництво діяльністю Банку, що виконується загальними зборами акціонерів Банку (далі – Загальні збори), Наглядовою радою Банку (далі – Наглядова рада), Правлінням Банку (далі – Правління) та іншими зацікавленими особами у частині:
встановлення стратегічних цілей діяльності Банку, шляхів досягнення вказаних цілей (включаючи порядок створення органів управління, надання їм повноважень на здійснення управлінням поточною діяльністю Банку) та контролю за їх досягненням;
створення стимулів трудової діяльності, що забезпечують виконання органами управління та службовцями Банку усіх дій, що необхідні для досягнення стратегічних цілей діяльності Банку;
досягнення балансу інтересів акціонерів, членів Наглядової ради та Правління, його кредиторів, вкладників та інших зацікавлених осіб;
забезпечення дотримання законодавства України, установчих та внутрішніх положень Банку, а також принципів професійної етики.
Основними напрямами корпоративного управління у Банку є:
розподіл повноважень, питань компетенції та підпорядкованості між органами управління, організація ефективної діяльності Правління та Наглядової ради;
встановлення та затвердження стратегії розвитку Банку та контроль за її реалізацією (включаючи формування ефективних систем планування, управління банківськими ризиками та внутрішнього контролю);
попередження конфліктів інтересів, які можуть виникнути між акціонерами, членами Наглядової ради, членами Правління, службовцями, кредиторами, вкладниками, іншими клієнтами та контрагентами;
визначення правил та процедур, що забезпечують дотримання принципів професійної етики;
визначення порядку та контролю за розкриттям інформації про Банк.
-
На сучасному етапі розвитку Банку йому притаманні ряд особливостей (наведених нижче у цьому пункті), що визначають підходи до побудови системи корпоративного управління Банку, накладають додаткові вимоги та обмеження до діяльності Банку.
Держава в особі Міністерства фінансів України володіє значною (понад 75%) часткою у статутному капіталі Банку.
Така структура власності Банку зумовлює необхідність забезпечення реалізації прав держави як основного власника Банку у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Реалізація прав держави може обумовлювати обмежене застосування окремих елементів загальноприйнятних стандартів корпоративного управління.
Забезпечення додержання державних інтересів реалізується, зокрема, через переважну більшість представників Міністерства фінансів України у складі Наглядової ради та Ревізійної комісії Банку.
Внаслідок серйозної фінансово-економічної кризи, що охопила світову економіку, важко вплинула на економіку України і суттєво відбилась на банківській системі України, Банку протягом вже значного часу доводиться проходити процедури фінансового оздоровлення під контролем державних регулюючих органів, в першу чергу, Національного банку України та Міністерства фінансів України.
Процедури фінансового оздоровлення Банку, так само як і загальні вимоги державних регулюючих органів до банківської системи в цілому, переважно спрямовані на комерційну діяльність Банку, проте також впливають на діяльність органів управління та обсяги прав акціонерів Банку.
ПРИНЦИПИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
-
Корпоративне управління у Банку базується на наступних принципах:
Забезпечення акціонерам реальної можливості здійснювати свої права, пов’язані з участю у Банку, та забезпечення реалізації прав держави як основного власника Банку у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
Однакове ставлення до акціонерів, незалежно від кількості належних їм акцій.
Здійснення Наглядовою радою стратегічного управління діяльністю Банку, забезпечення ефективності контролю з її боку за діяльністю Правління, а також підзвітність членів Наглядової ради акціонерам Банку.
Здійснення Правлінням виваженого, сумлінного та ефективного керівництва поточною діяльністю, підпорядкованість Правління Наглядовій раді та акціонерам.
Своєчасне розкриття повної та достовірної інформації про Банк, в тому числі про його фінансовий стан, економічні показники, значні події, структуру власності та управління з метою забезпечення можливості прийняття зважених рішень акціонерами та клієнтами Банку.
Ефективний контроль за фінансово-господарською діяльністю Банку з метою захисту прав та законних інтересів акціонерів та клієнтів Банку.
Ці принципи формують політику корпоративного управління, дотримання якої обов’язкове для всіх підрозділів та структур Банку.
Банк бере на себе зобов’язання розвивати корпоративні відносини відповідно до вищезазначених принципів.
СТРУКТУРА КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
Корпоративне управління Банком – це система відносин між акціонерами Банку, Наглядовою радою, Правлінням, а також іншими зацікавленими особами. Ці відносини засновані на управлінні та підпорядкованості, контролі та відповідальності. Розподіл повноважень між органами управління забезпечує розмежування загального керівництва та керівництва поточною діяльністю Банку.
Вищим органом управління Банку є Загальні збори.
Наглядова рада і Правління здійснюють, з різним ступенем деталізації, управління поточною діяльністю Банку.
АКЦІОНЕРИ БАНКУ
Акціонери мають сукупність прав у відношенні Банка, дотримання та захист яких зобов’язані забезпечити Наглядова рада та Правління. Основними внутрішніми документами Банку, що закріплюють права акціонерів є Статут Банку та Положення про Загальні збори Банку, які затверджуються Загальними зборами.
Акціонери мають право на свій розсуд вільно розпоряджатися акціями, що їм належать, здійснювати будь-які дії, що не суперечать законодавству та не порушують права та інтереси інших осіб, що охороняються законом, у тому числі відчужувати свої акції у володіння інших осіб.
Акціонери мають право на регулярне та своєчасне отримання інформації про діяльність Банку в обсягу, достатньому для прийняття ними виважених та обґрунтованих рішень щодо розпорядження акціями.
Банк з метою належного дотримання та захисту вказаного права гарантує виконання встановлених законодавством України вимог щодо розкриття інформації.
Акціонери мають право на своєчасне отримання повної та об’єктивної інформації:
про угоди, які значною мірою можуть вплинути на фінансові результати Банку;
про виникнення зобов’язань Банку перед третіми особами, невиконання яких може привести до зниження вартості акцій Банку;
про збільшення статутного капіталу Банку.
Правління Банку розроблює загальну дивідендну політику Банку та надає її акціонерам для затвердження на Загальних зборах.
В свою чергу, акціонери Банку несуть відповідальність один перед одним, іншими зацікавленими особами та Банком в цілому, за довгострокову стабільність та прибутковість Банку. У зв’язку з цим, акціонери не повинні приймати ніяких заходів, які здатні підірвати довгострокову прибутковість Банку, не повинні впливати на Правління з тим, щоб змусити реалізувати цілі таких акціонерів за рахунок інших акціонерів.
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ
Загальні збори є вищим органом управління Банку. Компетенція Загальних зборів визначається чинним законодавством, Статутом Банку, Положення про Загальні збори Банку.
Порядок підготовки та проведення Загальних зборів регламентується Статутом та актами внутрішнього регулювання Банку (зокрема, Положенням про Загальні збори).
Порядок підготовки та проведення Загальних зборів забезпечує однакове ставлення до всіх акціонерів.
-
Етапи скликання та підготовки Загальних зборів мають забезпечувати акціонерам можливість належним чином підготуватися до участі у них, отримати повне уявлення про діяльність Банку та прийняти виважені рішення з питань порядку денного.
Банк зобов’язується організовувати проведення Загальних зборів таким чином, щоб участь акціонерів не була пов’язана з великими матеріальними та часовими витратами, забезпечуючи однакове ставлення до усіх акціонерів, незалежно від кількості належних їм акцій.
Інформація, що стосується Загальних зборів, має бути розкрита як у порядку, визначеному чинним законодавством (зокрема, Законом України «Про акціонерні товариства») та Статутом Банку, так і на офіційному сайті Банку у інформаційній мережі Інтернет.
Порядок реєстрації акціонерів, проведення та підведення підсумків Загальних зборів не створює перешкод для участі в Загальних зборах акціонерів та їх представників, гарантує однакову можливість акціонерам, присутнім на Загальних зборах, прийняти участь в обговоренні питань порядку денного, висловити свою думку та поставити питання з порядку денного, що їх цікавлять.
НАГЛЯДОВА РАДА БАНКУ
Роль і відповідальність Наглядової ради
Наглядова рада несе основну відповідальність за діяльність і фінансовий стан Банку. Відповідальна Наглядова рада може надати конкурентну перевагу банку і підвищити його вартість. Одним із головних і найважливіших завдань Наглядової ради Банку є забезпечення призначення в Банку ефективного керівництва.
Всі суттєві питання діяльності Наглядової ради визначаються чинним законодавством, Статутом Банку та актами внутрішнього регулювання Банку (зокрема, Положенням про Наглядову раду).
Компетенція Наглядової ради визначається Статутом та Положенням про Наглядову раду.
Члени Наглядової ради мають чітко розуміти власну роль у корпоративному управлінні та бути здатними неупереджено судити про справи в банку. Для того, щоб діяльність членів Наглядової ради була ефективною вони повинні:
розуміти та виконувати свою наглядову роль, усвідомлюючи основні профілі ризику в банку;
брати самовідвід під час прийняття рішень, стосовно яких вони мають конфлікт інтересів або зацікавленість;
визначити структуру Наглядової ради з урахуванням її кількості таким чином, щоб забезпечити ефективність її роботи;
приділяти достатньо уваги та зусиль виконанню своїх обов’язків;
не брати участі в повсякденному керівництві роботою Банку;
періодично оцінювати ефективність власної практики управління з урахуванням висування кандидатів і обрання нових членів Наглядової ради та Правління, управління конфліктами інтересів, виявлення недоліків і вжиття необхідних заходів з їх виправлення;
працювати над підвищенням безпечності та надійності Банку, розуміти нормативне середовище, забезпечувати підтримання Банком дієвих відносин з органами нагляду та з належною професійною ретельністю підходити до залучення і нагляду за роботою зовнішніх аудиторів.
Виконуючи функції нагляду та контролю за діяльністю Правління, Наглядова рада призначає, контролює, а за потреби замінює членів Правління дбаючи про те, щоб у банку був відповідний план наступництва у вищому керівництві, перевіряє можливих наступників щодо наявності в них необхідної кваліфікації та їх професійної придатності й спроможності управляти справами банку.
З цією метою Наглядова рада запроваджує та використовує конкурсні засади при обранні вищих керівників Банку (Голови та членів Правління).
Наглядова рада здійснює нагляд за роботою Правління, виконуючи свій обов’язок і користуючись своїм правом запитувати й вимагати від членів Правління чітких пояснень, а також своєчасно отримувати достатньо інформації для оцінки якості його роботи.
Наглядова рада встановлює винагороду членам Правління беручи до уваги їх функції, політику оплати праці в Банку та ринкові умови з метою залучення та збереження кваліфікованих працівників.
Наглядова рада контролює ефективність механізмів фінансового операційного контролю. Вона має регулярно зустрічатися з Правлінням та Службою внутрішнього аудиту для перегляду політик внутрішнього контролю, створити канали зв’язку та відстежувати, як проводиться робота над досягненням поставлених корпоративних цілей.
Наглядова рада банку затверджує та переглядає кредитну політику, політики з управління ліквідністю, роботи з проблемною заборгованістю, операцій з пов’язаними особами, управління конфліктами інтересів та здійснення правочинів, щодо яких є заінтересованість.
Як представник акціонерів Наглядова рада розглядає, погоджує та виносить на затвердження Загальних зборів політику розкриття інформації (інформаційну політику).
Зокрема, Наглядова рада має визначити цілі такої політики та типи інформації, що розкривається. Вона також визначає, яка інформація є конфіденційною та засоби захисту такої інформації. Усі працівники банку мають бути ознайомлені та повинні дотримуватися інформаційної політики.
Критерії професійної належності та відповідності
Члени Наглядової ради мають відповідати критеріям професійної належності та відповідності власним посадам. У зв’язку з цим, найважливішими критеріями для членів Наглядової ради є:
а) чесність, неупередженість та бездоганна ділова репутація;
б) наявність адекватної компетентності та здібностей;
в) достатня фінансова платоспроможність.
Конкретні вимоги до членів Наглядової ради встановлюються Статутом та Положенням про Наглядову раду.
Незалежність членів Наглядової ради
Вкрай важливою є наявність членів Наглядової ради, які здатні висловлювати судження, незалежні від поглядів Правління, великих акціонерів, політичних та інших інтересів.
Рекомендується, аби у складі Наглядової ради був, принаймні, один незалежний член.
Незалежність є станом свідомості та рисою характеру. Фінансові і моральні зобов’язання можуть позбавити члена Наглядової ради незалежності поглядів.
Незалежним вважається член Наглядової ради, який не має будь-яких ділових, родинних або інших зв’язків з Банком, його пов’язаними особами, членами Правління або значними акціонерами. Член Наглядової ради банку не є незалежним, якщо він:
а) є працівником банку або працівником пов’язаної особи Банку, або обіймав ці посади протягом останніх трьох років;
б) має матеріальний інтерес у діяльності Банку або отримує будь-який дохід від діяльності Банку, від його контролюючих акціонерів або Правління, крім винагороди члена Наглядової ради;
в) є контролюючим акціонером або істотним учасником Банку, або його пов’язаних осіб;
г) є позичальником Банку або членом ради, працівником або істотним учасником компанії, або групи компаній, що є позичальниками Банку;
ґ) є постачальником товарів або послуг Банку або членом ради, працівником чи істотним учасником компанії, або групи компаній, що є постачальниками товарів або послуг для Банку;
е) є членом сім’ї осіб, визначених підпунктами «а» – «ґ» цього пункту;
є) володіє прямо або опосередковано більше ніж 0,5% акцій Банку або призначений на посаду в Банку державним органом.
Наявність незалежних членів є особливо важливою в тих випадках, коли існує ризик конфлікту інтересів, наприклад, ризик того, що над Наглядовою радою домінуватиме основний акціонер, або коли Наглядову раду намагатимуться змусити вчинити дії, що не відповідають інтересам Банку (такі дії можуть відповідати особистим інтересам його пов’язаних осіб чи великих акціонерів).
Наглядова рада відповідає за захист Банку від незаконних і неналежних дій або впливу з боку великих акціонерів, коли ці дії завдають шкоди Банку або не відповідають інтересам усіх його акціонерів і вкладників.
Підтримання стану незалежності не передбачає відокремленості від інших членів Наглядової ради. Незалежний член Наглядової ради повинен обмінюватися своїми думками та обговорювати проблеми з іншими членами Наглядової ради.
Структура, формування та процедура діяльності Наглядової ради
Наглядова рада має включати членів, які повинні мати відповідну кваліфікацію та досвід. Кількість членів Наглядової ради визначається Загальними зборами.
Строк, на який призначається член Наглядової ради, не повинен перевищувати трьох років. Члени Наглядової ради можуть повторно призначатися на підставі результатів оцінки їх діяльності.
Голова Наглядової ради відіграє важливу роль в її роботі та має більш широкі обов’язки порівняно з іншими членами Наглядової ради. У зв’язку з цим акціонери мають приділяти значну увагу вибору голови Наглядової ради.
Голова Наглядової ради:
Організовує роботу Наглядової ради та здійснює контроль за реалізацією плану роботи, затвердженого Наглядовою радою;
Скликає засідання Наглядової ради та головує на них, затверджує порядок денний засідань, забезпечує дотримання порядку денного засідань, організовує ведення протоколів засідань Наглядової ради та забезпечує зберігання протоколів Наглядової ради;
Організовує роботу зі створення комітетів Наглядової ради, висування членів Наглядової ради до складу комітетів, а також координує діяльність, зв’язки комітетів між собою та з іншими органами та посадовими особами Банку;
Готує доповідь та звітує перед Загальними зборами про діяльність Наглядової ради, загальний стан Банку та вжиті нею заходи, спрямовані на досягнення мети діяльності Банку;
Надає рекомендації Загальним зборам щодо подовження строку повноважень членів Наглядової ради;
Забезпечує проведення оцінки роботи Наглядової ради;
Підтримує постійні контакти із іншими органами та посадовими особами Банку.
З метою виконання своїх обов’язків Наглядова рада має проводити регулярні планові засідання та за потреби позачергові засідання. Наглядова рада має проводити засідання не менше одного разу на квартал або частіше, якщо цього вимагають обставини. Процедура скликання та проведення засідань Наглядової ради визначаються Положенням про Наглядову раду.
Є бажаним, щоб засідання Наглядової ради на наступний рік завчасно планувались. План засідань має містити порядок денний із зазначенням відповідальних осіб за питання, які розглядаються на засіданнях, дати, місця та форми (типу) проведення кожного засідання.
Позачергові засідання скликаються Головою Наглядової ради у разі необхідності за власною ініціативою або на вимогу:
члена Наглядової ради;
Ревізійної комісії;
Правління, Голови або члена Правління;
Зовнішнього та/або внутрішнього аудитору Банку;
керівника структурного підрозділу, що здійснює функції внутрішнього контролю (служби внутрішнього аудиту, служби фінансового моніторингу тощо);
на вимогу акціонерів, які в сукупності володіють не менш як 5 відсотків голосуючих акцій Банку;
інших осіб, визначених Статутом Банку, які беруть участь у засіданні Наглядової ради.
Засідання Наглядової ради можуть проводитися у формі:
спільної присутності членів Наглядової ради у визначеному місці для обговорення питань порядку денного та голосування (далі – у формі спільної присутності);
заочного голосування (методом опитування) (далі – у формі заочного голосування). Така форма проведення засідання допускається, якщо жоден з членів Наглядової ради не заперечує проти неї.
Члени Наглядової повідомляються: про скликання чергових засідань – не пізніше як за 14 робочих днів, а про скликання позачергових засідань – не пізніше як за 3 робочі дні до дати проведення засідання шляхом вручення повідомлення особисто під розпис.
Повідомлення має містити інформацію про дату, час, місце, форму проведення засідання та його порядок денний, а також відповідний інформаційний пакет документів, пов’язаних з тематикою засідання Наглядової ради.
. Засідання Наглядової ради вважається правомочним, якщо в ньому беруть участь більше половини членів від кількісного складу Наглядової ради, встановленого Загальними зборами. Члени Наглядової ради беруть участь у засіданні тільки особисто, передача прав на участь у засіданнях Наглядової ради іншим особам шляхом видачі довіреностей чи іншим способом не допускається.
Кожен член Наглядової ради має один голос. Рішення Наглядової ради приймається простою більшістю голосів членів, присутніх на засіданні, крім випадків, передбачених чинним законодавством, Статутом та актами внутрішнього регулювання Банку. При рівній кількості голосів «за» і «проти» приймається рішення, за яке проголосував Голова Наглядової ради.
На засіданні ведеться протокол, що фіксує не лише підсумки, але й сам процес обговорення. Кожен член Наглядової ради може вимагати, щоб його заява, у якій пояснюються мотиви його голосування, була внесена до протоколу. Протокол підписують головуючий на засіданні, секретар та усіма членами Наглядової ради, які брали участь у засіданні. За потреби Наглядова рада може запрошувати на свої засідання членів Правління, внутрішніх і зовнішніх аудиторів та інших осіб, перелік яких визначається Статутом та актами внутрішнього регулювання Банку
З метою забезпечення ефективної організаційної та інформаційної підтримки органів управління Банку, його акціонерів та інших заінтересованих осіб у Банку створюється посада корпоративного секретаря.
Корпоративний секретар повинен бути незалежним. Він не може бути членом будь-яких органів управління Банку або бути пов’язаним з Банком, крім як через виконання функцій корпоративного секретаря.
Корпоративний секретар повинен мати належну кваліфікацію, бездоганну репутацію та довіру акціонерів. Рекомендується, щоб корпоративний секретар мав вищу освіту у сфері економіки, фінансів або права і не менше п’яти років досвіду роботи в банківській або фінансовій сфері.
Питання щодо призначення, кваліфікації, прав та обов’язків, звітування корпоративного секретаря мають затверджуватися Наглядовою радою. Один раз на квартал корпоративний секретар звітує перед Наглядовою радою про свою роботу. На прохання Наглядової ради такі звіти можуть передаватися акціонерам.
До обов’язків корпоративного секретаря належить:
надавати допомогу Наглядовій раді (включно з комітетами Наглядової ради) та Правлінню Банку у виконанні ними своїх обов’язків через здійснення функцій секретаря, надання допомоги та консультацій їх представникам;
тісно співпрацювати з головами Наглядової ради та Правління, забезпечувати підготовку засідань Наглядової ради та Правління, брати участь у розробленні порядку денного засідань, забезпечувати у разі необхідності організацію навчання для новопризначених членів Наглядової ради та Правління, ведення внутрішньої документації, а також організовувати зв’язок з акціонерами;
забезпечувати підготовку та проведення Загальних зборів, виконувати функцію секретаря Загальних зборів (у разі обрання) і надавати акціонерам банку необхідну інформацію та матеріали.
Оцінка діяльності Наглядової ради здійснюється за такою процедурою:
Наглядова рада самостійно або через відповідний комітет Наглядової ради оцінює власну ефективність. Процедура оцінки може включати такі аспекти діяльності Наглядової ради: структуру та склад, процедуру роботи, функції та повноваження, питання, що розглядаються, тощо;
Наглядова рада проводить оцінку роботи індивідуальних членів, що має містити оцінку кваліфікованості, знання бізнесу та спеціальних знань, ініціативності, підготовки, відвідування засідань і роботи на засіданнях. Крім того, елементом оцінки діяльності Наглядової ради є оцінка діяльності її комітетів, що може бути розроблена за тією самою схемою, що і оцінка діяльності Наглядової ради в цілому;
процес оцінки має бути побудований таким чином, щоб зберегти анонімність і свободу висловлення думки. Результати анонімних відповідей мають бути скомбіновані у звіті з оцінки діяльності, який має бути схвалений на засіданні Наглядової ради;
на підставі звіту з оцінки діяльності Наглядова рада розробляє заходи з поліпшення власної ефективності та контролює їх виконання.
Наглядова рада може передавати частину своїх повноважень комітетам, але разом з тим вона несе відповідальність за роботу своїх комітетів.
У разі необхідності Наглядова рада може створювати тимчасові комітети для вивчення та підготовки матеріалів з окремих питань діяльності Банку, зокрема, стратегічний комітет, комітет з реорганізації, з питань емісії цінних паперів, з питань оцінки діяльності виконавчого органу Банку, з питань розслідування порушень посадових осіб та інші.
До складу комітету Наглядової ради має входити, за можливості, не менше трьох членів. Очолювати комітети мають незалежні члени Наглядової ради або члени Наглядової ради, обрані за пропозицією акціонера, який не контролює діяльність Банку. Голова Наглядової ради Банку не може бути головою її комітету.
Комітети Наглядової ради проводять свої засідання не менше одного разу на квартал або частіше, якщо вважають це за потрібне.
У Банку може бути утворено, зокрема, такі комітети (назви комітетів за рішенням Наглядової ради можуть змінюватись у відповідності з метою створення та діяльності цих комітетів):
Аудиторський комітет, який займається наглядом за системою внутрішнього контролю, достовірністю фінансової звітності, внутрішнім і зовнішнім аудитом Банку, питаннями дотримання чинного законодавства України та внутрішніх процедур Банку (комплаєнс) та іншими проблемами, виявленими внутрішніми та зовнішніми аудиторами;
Комітет з корпоративного управління та призначень, який має на меті впровадження і удосконалення принципів корпоративного управління Банку, управління конфліктами інтересів, приділяє пильну увагу питанням кадрової політики, розроблення та впровадження систем стимулювання тощо.
Усі члени аудиторського комітету повинні мати певний ступінь фінансової освіти та досвід у сфері корпоративних фінансів. Принаймні один з членів аудиторського комітету повинен мати глибокі знання з фінансів або бухгалтерського обліку.
Аудиторський комітет Наглядової ради (у разі його створення) має такі функції:
а) здійснює нагляд за достовірністю і повнотою фінансової та іншої публічної звітності банку:
переглядає щорічну фінансову та іншу публічну звітність банку, а також інші фінансові звіти перед погодженням їх Наглядовою радою;
забезпечує повноту і достовірність фінансової та іншої публічної звітності;
б) забезпечує ефективність процедур внутрішнього контролю:
здійснює нагляд за запровадженням систем внутрішнього контролю в Банку Правлінням Банку та Службою внутрішнього аудиту;
проводить щорічну оцінку ефективності систем внутрішнього контролю та доповідає Наглядовій раді про її результати, а також рекомендує їй внести зміни до цих систем;
переглядає банківські інвестиції і трансакції, що можуть негативно вплинути на діяльність Банку;
в) забезпечує незалежність, об’єктивність і кваліфікованість зовнішніх аудиторів:
надає рекомендації Наглядовій раді щодо обрання чи зміни зовнішнього аудитора Банку;
періодично переглядає розмір винагороди та ефективність роботи зовнішніх аудиторів, забезпечує періодичну ротацію старшого партнера аудиторської фірми, відповідального за аудит Банку;
зустрічається із зовнішніми аудиторами Банку для обговорення щорічного аудиту та операцій Банку;
г) забезпечує дотримання вимог законодавства та внутрішніх процедур Банку:
переглядає рекомендації зовнішнього аудитора, надані керівництву Банку, щодо поліпшення систем внутрішнього контролю в Банку та оцінює адекватність відповіді Правління на ці рекомендації;
отримує й аналізує звіти внутрішніх аудиторів і доводить інформацію з питань внутрішнього контролю до відома Правління та Наглядової ради.
Враховуючи те, що остаточна відповідальність за нагляд за процесом управління ризиками в банку покладається на Наглядову раду, вона може сформувати комітет з управління ризиками.
Комітет з корпоративного управління та призначень (у разі його створення) має такі функції:
а) з питань корпоративного управління:
розроблення та надання рекомендацій Наглядовій раді щодо прийняття кодексу корпоративного управління в Банку та щорічний аналіз цього кодексу, проведення моніторингу та оцінка стану його виконання;
оцінювання відносин Наглядової ради з Правлінням Банку і за потреби надання рекомендацій щодо накладення обмежень на права Правління діяти без попереднього погодження із Наглядовою радою;
проведення моніторингу діяльності Банку з метою збереження і підтримання репутації Банку;
здійснення щорічної перевірки відповідності незалежних членів Наглядової ради критеріям незалежності;
б) з питань кадрової політики:
розроблення критеріїв професійної належності та відповідності членів Наглядової ради і забезпечення їх відповідності цим критеріям;
забезпечення належного, ретельного та об’єктивного відбору та наступництва кандидатів до Наглядової ради та Правління;
забезпечення проведення навчання для новопризначених членів Наглядової ради та правління, розроблення програм підвищення їх кваліфікації;
в) з питань призначення винагород та проведення оцінки діяльності:
перегляд винагород для членів Наглядової ради, Правління та іншого керівного складу Банку і забезпечення того, щоб винагорода відповідала культурі, цілям, стратегії Банку та загальній ситуації на ринку;
узгодження з аудиторським комітетом ради розкриття у фінансовій звітності та публічному звіті Банку питання щодо винагороди;
забезпечення проведення щорічної оцінки Наглядової ради, її комітетів щодо їх структури та виконання функцій.
Для забезпечення постійної взаємодії Наглядової ради та інших органів управління Банку з громадськістю у Банку може призначатися почесний президент Банку.
Почесний президент Банку – особа, яка виконує представницькі функції у відносинах з державними, громадськими, міжнародними та іншими організаціями та особами, і яка призначається Наглядовою радою з числа акціонерів, які раніше обіймали посаду голови Правління протягом не менш як трьох років.
Почесний президент Банку призначається на невизначений строк. Для призначення певної особи почесним президентом Банку необхідна її згода. Повноваження президента Банку припиняються з моменту реєстрації Банком заяви президента Банку про складення повноважень.
Службами Банку створюються належні умови для забезпечення виконання почесним президентом Банку покладених на нього функцій і повноважень.
Почесний президент Банку, як правило, виконує покладені на нього функції і повноваження на громадських засадах.
Почесний президент Банку, за запрошенням Голови Наглядової ради, може бути присутнім на засіданнях Наглядової ради, а також вносити Голові Наглядової ради пропозиції щодо включення певних питань до порядку денного засідань Наглядової ради.
|