6. Окремі види кредитних операцій банку Особливості банківського кредитування фізичних осіб

Скачати 265.2 Kb.

Назва	6. Окремі види кредитних операцій банку Особливості банківського кредитування фізичних осіб
Сторінка	2/2
Дата	19.03.2013
Розмір	265.2 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Банк > Документи

1 2

Сільськогосподарський кредит.

Банківські кредити сільськогосподарським підприємствам на поточні потреби, зокрема включають кредити на покриття сезонних витрат (заготівлю кормів, добрив, робочу силу та пальне, купівлю тварин).

Кредити на сезонні витрати вирізняються тім, що зростання витрат відбувається в один період року, а надходження доходів - в інший. Це приводить до наступного:

1. короткострокове кредитування сільськогосподарських підприємств здійснюється з використанням кредитної лінії. Особливістю кредитування сільськогосподарських підприємств є те, що банки повинні кредитувати весь кругообіг коштів позичальника. Лише у цьому випадку може бути впевненість, що банківські кошти не будуть «заморожені» на якійсь стадії виробництва. Потреба в кредиті визначається як різниця між запасами матеріальних цінностей та виробничими витратами, які не перекриті виходом продукції, з однієї сторони, та власними оборотними коштами сільськогосподарського підприємства та кредиторською заборгованістю, з іншої сторони;

2. при погашенні сільськогосподарських кредитів існує «пільговий період» (3-9 місяців) від виплат відсотків і погашення часків кредиту. Строки погашення позичок встановлюються на ті квартали, в яких вихід продукції за планом перевищує планові витрати та приріст залишків матеріальних цінностей. Ці квартали визначаються на основі розрахунку сільськогосподарського підприємства, в якому відображається потреба в короткострокових кредитах.;

3. забезпеченням позичок можуть слугувати, окрім, звичайних видів майна, також, врожай або (майбутній врожай) та сільськогосподарська техніка.

4. сільськогосподарським підприємствам, які, крім виробничої діяльності, займаються ще й заготівельною, може надаватись авансовий кредит, тобто безготівковий кредит або кредит готівкою для розрахунків з громадянами за куплену у них сільськогосподарську продукцію, а також для покриття заготівельних витрат.

Кредитні операції банків з обліку векселів.

Підприємство може виконувати роботи, відвантажувати продукцію, надавати послуги в кредит зі сплатою покупцем (споживачем) процентів за користування цим кредитом за допомогою простого або переказного векселів.

Вексель – це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити векселедержателю при настанні строку платежу по векселю визначену в ньому суму.

Врахування векселів - це форма кредитування банком суб’єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним. Враховуючи вексель, банк тим самим надає векселедержателю-пред’явнику строковий кредит (обліковий кредит). Ціна купівлі векселя менше його номінальної вартості на величину дисконту (знижки, розрахованої з обліком відсоткової ставки за кредитом):

(5.1)

де:

– сума дисконту (

);

F – повна сума векселя (сума кредиту з відсотками);

S – початкова сума облікового кредиту (

);

i – річна відсоткова ставка (в частках одиниці);

t – кількість фактичних днів нарахування відсотків;

Т – максимальна кількість днів у році за умовами договору.

Одержання прибутку банком здійснюється при погашенні векселю по номінальної вартості або перепродажу векселю за ціною більшій, ніж величина облікового кредиту. У випадку сплати за векселем після строку платежу платник, окрім вексельної суми, сплачує банку за прострочені дні, а також відшкодовує витрати, пов'язані з опротестуванням, відправкою повідомлень тощо.

Передача векселя банку здійснюється шляхом індосаменту на його користь. Утримувачем коштів за індосованим векселем стає банк. Внаслідок цієї операції комерційний кредит трансформується на банківський. Обліковуючи вексель, банк отримує його у своє розпорядження і стає кредитором-векселедержателем. Векселі, які обліковуються банком, повинні мати не менше двох підписів - векселедавця та першого векселедержателя. Кількість передавальних написів свідчить про надійність векселя (чим більше, тим краще). Банк має можливість перепродажу врахованого векселя третій особі з вчиненням індосаменту.

До різновидів обліку належать безоборотний облік і облік з реверсом, які відрізняються від звичайного обліку порядком і обсягами відповідальності векселедержателя-пред'явника.

Безоборотний облік – при якому пред'явник векселя вибуває з числа зобов'язаних по векселю осіб, що здійснюється шляхом безоборотного індосамента пред'явника в тексті векселя. Ризик, пов'язаний з такою операцією компенсується за рахунок збільшення ставки дисконту або отриманням поручительства від третьої особи викупити вексель.

Облік з реверсом – різновид обліку, при якому пред'явник векселя дає банку зобов'язання викупити векселі до настання строку їх оплати.

Консорціумний кредит

Банківський консорціум - це тимчасове об'єднання банків, які створюються для координації дій при проведенні різного роду банківських операцій або для кредитування однієї, але великої угоди.

Консорціумне кредитування здійснюється з метою об'єднання кредитних ресурсів, диверсифікації кредитного ризику, підтримання ліквідності балансу банку.

Банківський консорціум утворюється банками на паритетних засадах. Кількість учасників консорціуму не обмежується. Координує дії учасників головний банк (лідер), який представляє інтереси консорціуму, але діє в межах повноважень, які отримує від інших учасників консорціуму. За організацію консорціуму банк-лідер отримує спеціальну винагороду, крім відсотків та комісійних, що покривають його витрати.

Надання консорціумного кредиту здійснюється на загальних підставах і принципах, що й інші види банківського кредиту, з дотриманням банками-учасниками економічних нормативів, що регулюють їх діяльність. Взаємовідносини між учасниками консорціуму та позичальником регулюються кредитним договором. Після укладання кредитної угоди головний банк акумулює кошти банків-учасників і розпочинає кредитування позичальника.

Формами консорціумного кредиту також можуть бути спільні гарантії або поручительства банків за зобов'язанням сплатити борг. При цьому оформляється угода зі стягненням плати залежно від виду вимоги, строку та суми кредиту.

Факторинговий кредит.

Факторинг - це операція, що поєднує в собі кредитування клієнта з метою формування обігового капіталу, а також ряд посередницько-комісійних послуг. Суть факторингу полягає в тому, що банк купує у клієнта право на вимогу боргу. Як правило, банком купуються дебіторські рахунки (рахунки-фактури), пов'язані з поставкою товарів чи наданням послуг. Банк (фактор) купує рахунки-фактури клієнта і виплачує йому грошові кошти у розмірі 80-90% від суми боргу. Решта 10-20%, що лишилися, банк утримує як компенсацію ризику за погашення боргу. Доходи фактора від здійснення факторингової операції складаються з двох частин:

1. комісійні за послуги по обслуговуванню боргу;

2. позичковий процент, нарахований на виданий клієнту аванс.

Факторингова послуга оформляється шляхом укладання угоди між банком і клієнтом, в якій має бути зазначено вид факторингу: закритий чи відкритий. При відкритому факторингу дебіторам надсилається повідомлення про укладання угоди і пропонується здійснити платежі безпосередньо фактору. При закритому факторингу дебітори направляють кошти клієнту, а той розраховується з фактором.

У договорі може передбачатися: а) право регресу - право повернення фактором клієнту несплачених покупцем розрахункових документів з вимогою повернення коштів; б) негайна оплата фактором розрахункових документів, як тільки вони будуть йому пред'явлені (фактично це означає кредитування фактором клієнта).

Інвестиційний кредит

Кредитування під інвестиційний проект (інвестиційне кредитування) - довгострокове кредитування інвестиційних проектів під майбутні доходи.

Майбутні доходи має одержати створюване або реконструйоване підприємство та за їх рахунок забезпечуватиметься повернення кредиту. Це передбачає, як оцінку банком інвестиційного проекту щодо його фінансової самоокупності, так і практичну реалізацію цього проекту (оцінку бізнес-плану реалізації проекту). Під час оцінки реалізації інвестиційного проекту банком визначається здатність позичальника ефективно реалізувати інвестиційний проект і врахування усіх ризиків, що наявні під час кредитування інвестиційного проекту.

Інвестиційне кредитування відносять до довгострокового кредитування, що призначено для впровадження прямих інвестиційних заходів, реалізації витрат на придбання елементів основного капіталу.

До об'єктів довгострокового кредитування відносяться: будівництво нових підприємств; реконструкція, технічне переозброєння і розширення підприємств; організація випуску нової продукції; придбання науково-технічної продукції, інтелектуальних цінностей та інших об'єктів власності; проектне фінансування інвестиційних проектів; здійснення екологічних заходів.

У процесі надання довгострокового кредиту потенційний позичальник, окрім стандартного переліку документів, має подати за узгодженням з банком такі матеріали:

проектно-кошторисну документацію; основні техніко-економічні показники проекту; контракт на будівництво; документи на право землекористування; позитивне рішення екологічної експертизи; план технічного переозброєння.

Особливість інвестиційного кредитування: складна оцінка кредитоспроможності позичальника (окупності інвестиційного проекту) і підвищений кредитний ризик; як правило, плаваюча відсоткова ставка за кредитною лінією; існування «пільгового періоду» (декілька місяців або років) від виплат відсотків і погашення часків кредиту; отримання позичальником коштів кредиту раніше, ніж отримання банком застави від позичальника, за рахунок поетапного введення об’єкту в роботу.

Лізинговий кредит

Лізинговий кредит – це відносини між юридичними особами з приводу передачі в оренду майна, а також фінансування, придбання рухомого і нерухомого майна на визначений термін. Лізинг є формою майнового кредиту. Лізинг також можна розглядати як довгострокову оренду, в якій наявні елементи кредитних відносин, а грошові та матеріальні потоки злиті в єдиний комплекс грошово-майнових відносин. І хоча зовні лізинг схожий на довгострокову оренду, однак повернення майна до свого юридичного власника при ньому не є обов'язковою умовою.

Об’єктом лізингу є рухоме майно (машини, обладнання, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка тощо) та нерухоме майно (будинки, споруди, система телекомунікації тощо).

Лізингова послуга виникає наступним чином:

1. на прохання клієнта банк закуповує за власні гроші певне майно і бере на себе практично всі зобов’язання власника, включаючи відповідальність за збереження майна, внесення страхових платежів, оплату майнових податків;

2. клієнт, на прохання якого було куплене майно, укладає з банком строковий договір оренди (лізингу), в якому визначаються, поряд з іншими умовами, розмір орендної плати і періодичність її внеску.

Орендна плата позичальника банку складається з двох величин: вартості майна і комісійної винагороди за лізингові послуги, що дорівнює відсотку за кредит.

Розрізняють такі види лізингу:

1. оперативний - лізинг з неповною окупністю (лізинг припускає багаторазове надання об'єкта лізингу в оренду);

2. фінансовий - лізинг з повною окупністю.

Особливостями оперативного лізингу є:

1. орендодавець не планує покрити всі свої витрати за рахунок надходжень від орендаря;

2. строки зносу є більшими за строки угоди лізингу (тобто строк угоди не перевищує строк амортизації);

3. ризик втрати, псування майна лежить в основному на лізингодавці;

4. по закінченні встановленого терміну майно звичайно повертається лізингодавцю;

5. сам об'єкт лізингу залишається у власності лізингодавця та обліковується у нього на балансі.

Фінансовий лізинг передбачає виплату протягом твердо встановленого періоду сум, які достатні для повної амортизації капітальних вкладень і здатні забезпечити лізингодавцю прибуток.

Характерні особливості цього виду лізингу:

1. вибір об'єкта лізингу здійснює лізингоодержувач;

2. лізингоодержувач має право використовувати об'єкт лізингу протягом усього строку угоди;

3. строк фінансового лізингу, як правило, не менше за строк повної амортизації об'єкта лізингу;

4. витрати на утримання об'єкта лізингу несе лізингоодержувач;

5. у лізингоодержувача існує можливість викупу об'єкта лізингу після закінчення терміну угоди у власність по пільговій або залишковій вартості.

Термін оренди залежить від предмета лізингу, періоду амортизації й початкової вартості. За користування предметом лізингу лізингодавець стягує з користувача лізингові платежі, розмір яких визначається договором. Лізинговий платіж охоплює: витрати, пов’язані з придбанням предмета лізингу; лізингову ставку; витрати зі страхування предмета й інші витрати лізингодавця. Лізингова ставка орієнтується на розмір позичкового процента банку, суму накладних витрат і розмір прибутку лізингодавця та нараховується на вартість предмета лізингу.

Банківські гарантії

Банківська гарантія – це безвідкличне зобов'язання банку виплатити певну грошову суму на випадок невиконання третьою стороною договірного зобов'язання. Банківські гарантії, особливо відомих своєю платоспроможністю банків, фактично означають доступ клієнта до кредиту. (Порука (поручительство) є аналогічною до гарантії, але при поруці кредитор може звертатися з вимогою про повернення заборгованості як до боржника, так і до поручителя, тобто до того, хто надав поруку).

За здійснення гарантійних операцій банк одержує винагороду, розмір якої встановлюється за домовленістю сторін з врахуванням ступеня ризику гарантійної операції, маржі банку по кредитних операціях (різниці між процентною ставкою по кредитах та собівартості ресурсів) та інших умов.

Найпоширеніші види гарантій:

1. Гарантія пропозиції або конкурсна (тендерна) гарантія (Bid Bond)

Таке гарантійне забезпечення найчастіше потрібно при проведенні міжнародних відкритих тендерів. Якщо фірма бере участь у такому тендері, то разом із своєю пропозицією вона повинна подати гарантію пропозиції. Гарантія пропозиції забезпечує виплату гарантованої грошової суми:

А) у випадку зняття учасником тендера своєї пропозиції до закінчення терміну дії цієї пропозиції;

Б) у випадку відмови учасника тендера прийняти запропоноване замовлення (контракт);

В) у випадку, якщо після перемоги у тендері учасник не вніс забезпечення виконання контракту після його підписання шляхом заміну гарантії пропозиції гарантією виконання.

Сума гарантії передбачається в умовах тендера. За звичай складає 1-5 % від загальної суми поданої пропозиції.

Звичайно такі гарантії є короткостроковими і термін дії визначається часом до підписання договору або відкриття гарантії виконання. Але покупцю може знадобитися для оцінки тендерів більше часу, на який він спочатку розраховував. Коли таке трапляється, оферентів (тобто осіб, що роблять пропозицію) просять продовжити строк дії своїх гарантій. При цьому не варто недооцінювати ризики, пов'язані з подібного роду продовженням гарантій (можливі зміни на ринку й у структурі цін, вплив інфляції і т.п.).

2. Гарантія виконання (Performance Bond)

На підставі гарантії виконання банк, за дорученням продавця, зобов'язується виплатити бенефіціару гарантовану суму у випадку невиконання постачальником своїх договірних зобов'язань по постачанню або виконання їх не відповідно до договору.

Сума гарантії передбачається в контракті. Найчастіше складає від 5 % до 20 % загальної суми контракту.

Гарантія в повному об'ємі діє аж до повного виконання контракту. Строк дії гарантії виконання може складати декілька років.

3. Гарантія авансового платежу (Advance Payment Guarantee)

Умови платежу при виконанні великих експортних замовлень в більшості випадків передбачають авансову оплату покупцем закупівель сировини і вартості виробництва. Однак покупець може погодитися на таку передоплату тільки після одержання авансової гарантії, що передбачає повернення суми авансового платежу у випадку невиконання продавцем своїх контрактних зобов'язань по постачанню.

Сума гарантії дорівнює сумі авансового платежу або передоплати. На відміну від гарантії виконання, сума авансової гарантії повинна автоматично зменшуватися пропорційно вартості виконаних часткових постачань. Як правило, виконання постачань можна підтвердити шляхом використання пов'язаного з ними акредитиву.

Строк дії авансової гарантії повинний бути обмежений таким чином, щоб він минав із завершенням постачання предмета договору.

Авансова гарантія, як правило, видається до одержання передплати, однак вона повинна набирати сили тільки після надходження такої передплати. Таке положення по можливості завжди необхідно вказувати в гарантії.

4. Платіжна гарантія на випадок несплати (Payment Guarantee)

Призначення даної гарантії - забезпечити виконання будь-яких платіжних претензій продавця по відношенню до покупця в частині виплати контрактної ціни в межах обумовленого для цього терміна. Гарантія може видаватися як гарантія повної оплати постачання товару або виконання послуг. Оплата вимоги по гарантії звичайно робиться на підставі письмової заяви бенефіціара, що він поставив товари, але не одержав оплату в термін платежу. Інша можливість використання платіжної гарантії полягає в частковому забезпеченні, наприклад, річного контракту на постачання споживчих товарів або виконання послуг, укладеного між покупцем та продавцем. Це гарантійне зобов'язання банку діє до повного виконання річного контракту і використовується тільки у тому випадку, якщо покупець товару або послуг не сплатив суму обумовленої щомісячної плати.

5. Резервний акредитив (Standby Letter of Credit)

Резервний акредитив можна використовувати замість гарантії пропозиції, гарантії виконання або авансової гарантії, а також натомість платіжної гарантії; він також служить забезпеченням платежу у випадку невиконання третьою стороною договірного зобов'язання. Текст акредитива відповідає прийнятим нормам укладання документарних акредитивів, але відрізняється тим, що:

А) використання даного інструмента передбачено тільки у випадку невиконання договірного зобов'язання по постачанню товару або виконання послуг;

Б) у якості доказу невиконання договірного зобов'язання досить відповідної заяви одержувача резервного акредитива разом із копіями товарно-транспортних документів.

6. Гарантія надання або повернення кредиту.

7. Авалювання векселів.

Авалювання - це взяття банком на себе зобов'язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов'язаних за векселем осіб в разі несплати платником векселя у строк чи неможливості одержати платіж за векселем у строк. Аваль призначений покрити зобов'язання клієнта, якщо останній не зможе виконати їх самостійно. Аваль може бути здійснено при видачі векселя або на будь-якому наступному етапі його обігу. У разі несплати платником пред'явленого йому векселя векселедержатель звертається з пропозицією про оплату до банку-аваліста. Після оплати авальованого векселя банк-аваліст набуває право регресної вимоги проти особи, за яку він надав аваль, а також проти всіх зобов'язаних за векселем осіб (акцептант, векселедавець, індосант).

8. Акцепт векселів.

Акцептний кредит надається векселедавцю і виступає як гарантійна послуга. Векселедавець, виставляючи вексель, вказує платника, який повинен акцептувати його. Клієнт виставляє тратту на банк, котрий її акцептує за умови, що до настання строку платежу по векселю клієнт внесе в банк необхідну для погашення векселя суму. Позичальник (векселедавець) може використати акцептований банком вексель як платіжний засіб для купівлі товарів або облікувати його в іншому банку. Облік векселя може бути здійснено в банку, який його акцептував. У цьому випадку банк стає не тільки гарантом, але й безпосереднім кредитором клієнта. За здійснення акцептної операції банк стягує комісію.

Якщо позичальник до настання строку платежу по векселю не вніс до банку суму коштів, необхідних для погашення векселя, то вексель в цьому випадку оплачується за рахунок банку. Таким чином, гарантійна послуга перетворюється на кредитну і згідно з вексельним правом банк виставляє зворотну вимогу до векселедавця з подальшим примусовим стягненням боргу з позичальника.

Кредитування експортно-імпортних угод

Комерційні банки надають своїм клієнтам ряд кредитів і послуг кредитного характеру на проведення операцій, пов'язаних з експортом та імпортом продукції.

Банківське кредитування здійснюється у таких формах:

1. видача позички в іноземній валюті під контракт у вигляді кредиту або кредитної лінії;

2. акцепт векселів;

3. видача гарантій;

4. облік векселів;

5. підтвердження акредитивів;

6. факторинг;

7. лізинг;

8. форфейтинг.

Підтвердження непокритого акредитива застосовується як форма кредитування імпортера і виражається в тому, що банк, який обслуговує імпортера, повинен перевести в банк експортера на свій коррахунок суму коштів, зазначену в акредитиві. При цьому, списання суми акредитиву здійснюється за рахунок коштів банку, тобто має місця кредитування клієнта-імпортера.

Імпортний факторинг:

1. Експортер постачає продукцію Імпортеру (поставки носять регулярний та стабільний характер) на умовах товарного кредиту.

2. Банк отримує від Експортера документи, що підтверджують поставку продукції.

3. Банк перевіряє ділову репутацію та платоспроможність Імпортера.

4. Експортер отримує авансове фінансування згідно наданих документів (60-80% вартості поставки).

5. Банк відслідковує дотримання Імпортером умов оплати продукції згідно контракту.

6. Імпортер оплачує поставку в строки, передбачені умовами товарного кредиту.

7. Банк перераховує Експортеру залишок вартості поставки.

Експортний факторинг:

1. Експортер постачає продукцію Імпортеру (поставки носять регулярний та стабільний характер) на умовах товарного кредиту.

2. Банк отримує від Експортера документи, що підтверджують поставку продукції.

3. Банк перевіряє ділову репутацію та платоспроможність Імпортера.

4. Експортер отримує авансове фінансування згідно наданих документів (60—80% вартості поставки).

5. Банк відслідковує дотримання Імпортером умов оплати продукції згідно контракту.

6. Імпортер оплачує поставку в строки, передбачені умовами товарного кредиту.

7. Банк перераховує Експортеру залишок вартості поставки.

Банківський форфейтинг – фінансування міжнародної торгівлі шляхом обліку перевідних векселів без права регресу, тобто покупець векселя (банк) бере на себе весь ризик неплатежу і не може пред’явити претензії попередньому власнику.

1 2

Схожі:

1. Закон України «Про банки і банківську діяльність» Важливе значення для ефективної організації кредитних відносин між банками і клієнтами має дотримання останніми принципів банківського...	План Податок з доходів фізичних осіб. Особливості оподаткування фізичних... Основним податком, який сплачує більшість населення України, є податок з доходів фізичних осіб. Механізм справляння цього податку...
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6 Обслуговування депозитних рахунків клієнтів.... Мета роботи – закріпити навички з відкриття та обслуговування рахунків клієнтів, формування виписок за рахунками клієнтів і документів...	ЗАПИТ Відповідно до статті 21 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" прошу видати виписку...
ЗАПИТ Відповідно до статті 21 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" прошу видати виписку...	ЗАПИТ Відповідно до статті 20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" прошу видати витяг з...
Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців	ЗАЯВА Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків
ПОВІДОМЛЕННЯ фізичної особи, яка через релігійні переконання відмовляється... Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків	21 «Види відповідальності за корупційні правопорушення» «Види відповідальності за корупційні правопорушення» та статті 22 «Особливості звільнення з роботи осіб, які вчинили корупційні правопорушення»...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання