ЗАВДАННЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ


Скачати 0.72 Mb.
Назва ЗАВДАННЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ
Сторінка 3/5
Дата 04.04.2013
Розмір 0.72 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Туризм > Документи
1   2   3   4   5

Спостереження у природі — складна пізнавальна діяльність дітей дошкільного віку

Сучасними дослідженнями (Г. К. Матвєєвої, П. Г. Саморукової, Г. І. Васильєвої, Н. І. Вєтрової) доведено, що спостереження за-роджуються у молодших дошкільників під час продуктивної діяль­ності. Дитина, граючись у пісочнику, ліпить пасочки. Одна з них розсипається, бо пісок взято з незволоженого місця, інша — три­мається. Це зосереджує увагу дитини, примушує її думати над тим, як досягти успіху.

Спостереження тісно пов'язані із словом. За допомогою слова повідомляється мета спостереження, вихователь керує розглядан­ням об'єктів природи, і досить часто у слові фіксується результат спостереження (бесіди, розповіді про те, що діти бачили).

Спостереження не розвивається спонтанно. Воно потребує ке­рівництва з боку вихователя: навчання прийомам раціонального об­стеження, порівняння, виділення істотних залежностей, підведення до узагальнень, формування ставлення до об'єктів природи.

Протягом дошкільного віку відбувається ряд змін у цій діяль­ності. На перших етапах діти не здатні самостійно поставити мету спостереження. Це роблять дорослі, і мета найлегше сприймається дітьми під час діяльного ознайомлення із спостережуваними об'єк­тами. Поступово розвивається уміння сприймати і ставити мету спостереження поза зв'язком з продуктивною діяльністю як само­стійне пізнавальне завдання. Основними мотивами спостереження стає інтерес до нових знань, а не просто потреба вирішення будь-якого практичного завдання.

Відбуваються зміни у характері обстеження предметів. Діти по­ступово оволодівають різноманітними раціональними способами сприймання. Змінюється характер обстеження предметів: від кон­тактних способів обстеження дошкільники переходять до дистант-них, від практичних дій по зіставленню предметів і визначенню їх властивостей — до розумових дій. Розвивається і планомірність використання різних способів сприймання. Якщо спочатку план вно­ситься дорослими, то у подальшому у дітей формується здатність не тільки прийняти готовий план, але й самостійно сплановувати своє спостереження.

Змінюється співвідношення включених у спостереження сенсор­них та інтелектуальних процесів. Це виявляється в оволодінні діть­ми новими видами спостережень, в яких посилюється значення ми­слення, інтерпретації того, що дитина сприймає.

Види спостережень у природі

Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку, класифікуються залежно від: а) тривалості (епізодичні, або короткочасні, і тривалі спостереження за розвитком, змінами об'­єктів); б) дидактичної мети (первинні, повторні, заключні, порів­няльні; в) способу організації (колективні та індивідуальні, пла­нові і позапланові).

Епізодичні, або короткочасні, спостереження — це, як прави­ло, спостереження за тими об'єктами, явищами природи, які три­вають недовго (веселка, злива тощо), або ж ті, до яких діти не можуть повертатися часто, (розглядання їжачка, черепахи, яких на короткий час приносять у дитячий садок). Частіше в дитячому садку мають місце тривалі спостереження, в яких простежуються, наприклад, основні фази розвитку рослини в період цвітіння: утво­рення пуп'янків, їх розкриття, утворення плодів тощо.

Первинні спостереження мають на меті створити перше уявлен­ня про найбільш характерні властивості об'єкта, дати дітям цілісне враження, яке повинно доповнюватися, закріплюватися, уточнюва­тися. Наприклад, після першого спостереження за рослиною ма­ти-й-мачухи, яке проводиться у сонячну погоду, коли її квітки від­криті, слід провести повторне спостереження у похмуру погоду, ко­ли квітки закриті, пониклі, наче сумують за сонцем, пояснити ді­тям, що ця рослина — живий барометр, по ній можна визначати погоду. Після відцвітання варто показати дітям насіння мати-й-мачухи, порівняти його з насінням кульбаби, відмітити подібність у розповсюдженні, треба привернути увагу до листків, яких не було під час цвітіння рослини, дати змогу доторкнутися до верх­ньої і нижньої сторони листка, пригадати, чим корисна рослина, як до неї треба ставитися. Отже, повторні спостереження зв'язані з одержанням нової інформації про якості, зміни в об'єктах, які з'являються в процесі їх розвитку, з закріпленням раніше здобутих знань.

Заключні спостереження мають на меті дати повне уявлення про зміни, які відбулися у природі за відповідний проміжок часу (пори року). Такі спостереження найчастіше проводяться під час екскур­сій. На них констатуються зміни, що вже настали і характерні для певної пори року. Наприклад восени — похолодання, різний колір листя, зменшення кількості комах, птахів. Отже, мета заключних спостережень — дати відносно завершені знання про явища, які відбуваються в природі за певний період.

У порівняльних спостереженнях прийом порівняння провідний і допомагає активізувати розумову діяльність дітей, спрямувати її на виділення суттєвих ознак, підведення до узагальнень, класифі­кації об'єктів природи. Такі спостереження найчастіше проводяться із старшими дошкільниками.

Спостереження можуть бути колективними (об'єднувати всю групу, проводитися підгрупами) та індивідуальними. Останні важ­ливі не лише з точки зору вирівнювання знань дітей, які відстають у засвоєнні програми через різні причини, але й для задово­лення зростаючих потреб у оволодінні новими знаннями інтелекту­ально обдарованих дітей. Ці діти, за спостереженнями автора, впли­вають на інших дітей своїм зацікавленим ставленням до явищ при­роди, поясненнями цих явищ під час самостійних спостережень.

Спостереження можуть бути плановими і за ініціативою дітей, тобто позапланові. Найчастіше вони характерні для тих дитячих колективів, де систематично і грунтовно проводяться планові спо­стереження і у дітей сформований високий рівень пізнавальних ін­тересів. Часом позапланові спостереження зумовлюються природ­ними об'єктами та явищами, наприклад метеорологічними явища­ми, які не можна передбачити заздалегідь.

Методика керівництва спостереженнями

Структура спостереження. Процес спостереження умовно поді­ляють на чотири етапи, кожний з яких служить досягненню загаль­ної мети спостереження.

/ етаппідготовчий. Мета його — викликати у дітей інтерес до об'єкта спостереження. Для цього використовується коротка бесі­да, в якій з'ясовується, що діти вже знають про об'єкт спостере­ження, що дізнаються нового. Інколи для підготовки до сприйман­ня об'єкта доцільно показати ілюстрацію або подивитися діафільм. Така робота з дітьми проводиться за день-два до початку спосте­реження.

// етаппочаток спостереження. На ньому етапі важливо під­тримати у дітей інтерес до об'єкта спостереження, зосередити їх увагу. З цією метою в групах молодшого дошкільного віку викори­стовують сюрпризність появи об'єкта, несподіваність. Наприклад, в гості до дітей завітав Буратіно, він приніс велике яйце. Раптом з нього почувся писк. Вихователь знімає верхню частину шкаралу­пи, і діти бачать маленьке курчатко.

На цьому етапі вихователь ставить перед дітьми мету спостере­ження: «Зараз ми розглянемо його, і ви дізнаєтеся багато ціка­вого».

У групах старшого дошкільного віку найчастіше використо­вують загадку, яка вимагає певного розумового напруження і сприяє утриманню уваги дітей.

III етапосновний, найтриваліший за часом. На початку спо­стереження 1—2 хв слід надати дітям для мовчазного сприймання, щоб сформувався цілісний образ. Слово вихователя може бути націлене на сприймання естетичного вигляду об'єкта: «Подивіться, який він гарненький». Подальший розгляд об'єкта включає аналіз його особливостей та пристосування до навколишнього середовища, спільні ознаки з іншими об'єктами, взаємозв'язки з ними, з люди­ною тощо. В результаті проведення цього етапу у дітей повинні сформуватися точні уявлення про об'єкти природи.

IV етапзаключний. Мета його — підведення підсумків, за­кріплення тих нових знань, яких набули діти в процесі спостере­ження. В ході цього етапу важливо оцінити пізнавальну активність

дітей.

Схема спостереження за об'єктами. Спостереження за будь-якими об'єктами природи не повинно бути стихійним, невпорядко-ваним. Після прийняття дітьми завдання, вихователь має керува­тися певним планом, щоб домогтися більшої ефективності спостере­ження, комплексного виконання завдань ознайомлення дошкільни­ків з природою.

Під час спостереження за явищами неживої природи доцільно

скористатися такою схемою:

1. Оцінка краси, своєрідності явища природи.

2. Визначення доступних розумінню дітей причин явища.

3. Значення цього явища в житті природи, діяльності людини.

Наприклад, спостереження за перистими хмарами. «Подивіть­ся, які сьогодні ніжні хмарки на голубому небі. Ви вже бачили ко­ли-небудь такі? Хто знає, як вони називаються? До чого вони по­дібні? Чому їх назвали перистими? Чому люди милуються їх кра­сою. Чи випадає з таких хмар дощ або сніг. Ці хмарки, пояснює вихователь, знаходяться дуже високо на небі. Хто з вас літав на літаку, той, напевно, знає, що на висоті дуже холодно і хмарки ці складаються з дрібнесеньких крижинок. Ви правильно помітили, що з таких хмарок не випадає сніг чи дощ. Люди милуються про­зорим голубим небом з легкими, ніби пір'їни, хмарками, і художни­ки малюють їх на шпалерах і тканинах».

Під час спостереження за явищами живої природи (рослин) до­цільно дотримуватися такої схеми:

1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови рослини.

2. Вимоги рослини до умов життя.

3. Значення рослини для природи і життя людини.

4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей. Розглянемо використання цієї схеми на прикладі спостереження за рослиною мати-й-мачухи у старшій групі.

Зупинивши дітей біля рослини, що цвіте, вихователь пропонує їм уважно роздивитися рослину і пригадати, як вона називається. Далі вихователь розповідає, що називають її мати-й-мачуха, і за­питує, чим вона подобається дітям. Вислухавши відповіді дітей, вихователь розповідає, що квітка схожа на маленьке сонечко, яке наче тягнеться до великого Сонця. А на яку добре знайому вам рослину вона схожа? (На кульбабу). А як можна відрізнити рос­лини одну від одної? Обстежуючи рослину за допомогою дотико­вого, зорового, нюхового аналізаторів діти разом з вихователем відзначають, що стебло у мати-й-мачухи покрите маленькими лу­сочками, листків немає. У кульбаби стебло гладеньке, є листки. Чому ж мати-й-мачуха так рано розцвітає, може, хтось із вас знає? Це тому, що вона має таємниці. Хочете про них дізнатися? Таєм­ничим голосом вихователь розповідає, що ще з минулого літа ма­ти-й-мачуха запасає поживні речовини в своїх товстих кореневи­щах, неначе у комірках, а тому рано навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою розцвітає.

Є у мати-й-мачухи й інша таємниця,— продовжує вихователь. Чому вона називається мати-й-мачухою? Ось послухайте. Мине весна, і квітки відцвітуть. На початку літа виростуть листки. Зни­зу вони вкриті ніжним білим пухом. Доторкнешся — листочок теп­лий, лагідний, як мамині руки. А зверху листки гладенькі, холод­ні — це мачуха. Листками і квітками мати-й-мачухи лікуються від кашлю.

А зараз давайте подивимося, хто прилітає до квітів. Що бджіл­ки шукають на квітках? Вони збирають з квітів мати-й-мачухи ео-лодкий нектар і пилок. Ось яка корисна ця рослина — і природу прикрашає, і перших комашок годує, і людей лікує. Тому люди люблять мати-й-мачуху і ніжно називають її квітки золотистими вогниками. А може, ви десь бачили цю рослину? Як ви до неї ставилися?

Спостереження за тваринами можна проводити за такою схе­мою:

1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови тварини залежно від способу життя.

2. Спосіб життя тварини (де живе, чим живиться, як захищає­ться, які сезонні зміни).

3. Значення тварини в природі і житті людини.

4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей. Ось приклад спостереження за бабкою на водоймі. «Придивіться, діти, хто це так стрімко літає над ставком? Так,

це бабка. Яка вона струнка! Як гарно переливаються на сонці її блискучі крила! Це справжня окраса нашої природи.

А як ви думаєте, чому вона так стрімко літає? Звичайно, тому, що у неї довгі І сильні крила, покриті сіточкою жилок. їх можна добре роздивитися на цій картинці. А може, хтось із вас знає, що бабка розшукує у повітрі? Чим бабка живиться?

Живиться бабка мухами, комарами, мошками, яких наздоганяє у повітрі. Подивіться, які у бабки великі очі (показує картинку). Вони допомагають їй добре бачити у польоті здобич. Якщо трап­ляється велика муха, бабка хапає її своїми чіпкими лапками.

Як ви думаєте, чому багато бабок з'являється біля ставка вліт­ку. Тому, що влітку тут багато комарів, мошок. Чи приносять баб­ки користь, виловлюючи багато комарів, мошок, мух. Так, мошки, комарі докучають людям, свійським тваринам. Поїдаючи їх, бабки приносять користь. Ось чому ми повинні берегти цих корисних ко­мах, які прикрашають нашу природу.

Послухайте вірш про бабку:

Мов химерний літачок, Сіла бабка на сучок. Цілий день вона літала Край ріки, біля дворів. Скільки мошок поковтала! Скільки з'їла комарів!

А де ви, діти, бачили бабок, коли ходили на прогулянку з ма­мою чи татом? Як ви до них ставилися? Добре, що всі-ви знаєте, що ці гарні і корисні комахи потребують дбайливого ставлення до

них».

Отже, дотримання схем спостереження дає змогу більш інфор­мативно і повніше виконувати завдання ознайомлення дітей з при­родою: формування елементів наукових знань про закономірності в природі, розвиток мови і мислення, удосконалення діяльності аналізаторів, розвиток пізнавальних інтересів, формування цінніс­них орієнтацій, пізнання правил природокористування, розвиток естетичного сприймання природи.

Підготовка вихователя до спостереження

Під час підготовки до спостереження вихователь повинен чітко уявляти програму: які навчальні, розвиваючі і виховні завдання будуть реалізовуватися в процесі спостереження. Навчальні зав­дання передбачають формування конкретних уявлень про об'єкти природи, зв'язки між ними. Розвиваючі завдання спрямовані на розвиток психічних процесів, на яких акцентується увага під час проведення спостережень. Виховні завдання спрямовані на фор­мування у дітей ставлення до певних природних об'єктів.

Успіх у проведенні спостереження залежить від того, які умови будуть створені для цього. Під час вибору місця для спостережен­ня в природних умовах важливо вибрати такий об'єкт, в якому най­повніше виявлені ті якості, на які хоче звернути увагу вихователь, наприклад, групу дерев, в яких найбільш яскраво виявлені ознаки золотої осені. Також слід продумати, як розмістити дітей. Влітку треба розміщувати дітей у тіні, щоб запобігти стомленню і виник­ненню негативних емоцій.

Для проведення спостережень за дрібними тваринами в кімна­ті важливо відповідно підготувати об'єкт. Наприклад, не рекомен­дується годувати тварин перед проведенням спостереження, щоб вони краще виявили свої звички у незвичних умовах. Щоб приму­сити тварин виявити характерні риси поведінки, слід підготувати не тільки їжу, а й додаткове обладнання. Наприклад, гострі кігті кішки, тонкий нюх, спритність можна легко продемонструвати ді­тям, даючи кішці м'ясо, загорнуте в папір і прив'язане до нитки. Кішка стрибає, почувши запах м'яса, розкриває пазури і розри­ває папір.

Для того щоб показати їжачка, його мордочку, лапки, здат­ність їжачка плавати, треба внести таз з водою і пустити їжачка У воду.

Слова, якими вихователь називає дії тварин, повинні бути правильно підібрані — кріль стрибає, а не бігає, кішка хлебче, а не п'є молоко. Особливо ретельно потрібно підбирати слова для визначення естетичних властивостей об'єктів, щоб вони викликали у дітей емоційну чутливість.

Під час проведення спостережень треба розмістити дітей так, щоб усім було добре видно об'єкт.

Вихователь повинен обміркувати весь хід спостереження, при­йому, які доцільніше використовувати для активізації пізнаваль­ної діяльності дітей.
1   2   3   4   5

Схожі:

Тема: Незабаром літо. Спостереження за природою влітку. Мета
Мета: Вчити учнів робити висновки спостережень за живою та неживою природою, ознайомити з прикметами приходу літа та захопленням...
ФОРМУВАННЯ СЕНСОРНОГО СПРИЙНЯТТЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ВАДАМИ ЗОРУ
У статті подається матеріал щодо формування сенсорного сприйняття дошкільників, що мають вади зору
Лабораторна робота №2
Мета: Ознайомлення та вивчення основних навичок робо­ти з плапшетним сканером. Ознайомлення з основними прий­омами корекції відсканованого...
Тема: Ознайомлення з вікном текстового редактора
...
Урок №13 Тема. Ознайомлення з групою «теплих» і «холодних» кольорів. Тематичне завдання
«теплих» і «холодних» кольорів; закріпити навички створення необхідного кольору змішуванням кольорів; навчати правильно розташовувати...
Математика 4 клас
Ознайомлення з лічильною одиницею – тисячею. Утворення і назви чисел у межах мільйона. Лічба тисячами, десятками тисяч, сотнями тисяч....
РОЗВИТОК ЕМОЦІЙНОГО СТАВЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ ДО ОДНОЛІТКІВ
Демократизація суспільства передбачає високий рівень соціальної орієнтації особистості, гуманізацію взаємин
ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СОЦІАЛІЗАЦІЇ СЛАБОЗОРИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
Анотація. В статті висвітлюється особистісно-зорієнтовані інноваційні освітні технології у роботі зі слабозорими дошкільниками
Урок в темі №2 ТЕМА УРОКУ. Коцюбинський. „Тіні забутих предків. Уславлення...
ТЕМА УРОКУ. Коцюбинський. „Тіні забутих предків. Уславлення світлого, здорового життя, яке перебуває в гармонії з природою
Чуб Н. В. Довідник для батьків дошкільників. Психологія дитини від А до Я
Корекційні програми на допомогу практичному психологу ДНЗ/ укл. О.Є. Марінушкіна, Ю. О. Замазій. Х.: Вид група «Основа»,2008
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка