ФОРМУВАННЯ СЕНСОРНОГО СПРИЙНЯТТЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ВАДАМИ ЗОРУ


Скачати 87.71 Kb.
НазваФОРМУВАННЯ СЕНСОРНОГО СПРИЙНЯТТЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ВАДАМИ ЗОРУ
Дата27.03.2013
Розмір87.71 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Філософія > Документи
УДК 376 : 159.9

Степанюк С.В. – ст.викл.

СЄНУ імені Лесі Українки

Базенко О.О. – Волинський обласний центр

соціальної реабілітації дітей-інвалідів
ФОРМУВАННЯ СЕНСОРНОГО СПРИЙНЯТТЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ВАДАМИ ЗОРУ
У статті подається матеріал щодо формування сенсорного сприйняття дошкільників, що мають вади зору.

Ключові слова: сенсорне сприйняття; діти з вадами зору; навчання; формування; розвиток.

Сприйняття – це відображення людиною предмета або явища в цілому, коли вони безпосередньо впливають на органи чуттів 5, 131. Сприйняття, як і відчуття, пов’язане насамперед з тим аналізаторним апаратом, через який світ впливає на нервову систему людини. Сприйняття є сукупністю відчуттів. Проте сприйняття більше від власне предмета, що їх викликають ніж сума відчуттів, які виникають. Людина завжди називає предмет, який сприймає, певним словом, позначаючи ним не певний колір, смак, форму або запах, а весь предмет як ціле.

Розпочинаючись у ранньому віці дитини, сприйняття розвивається далі. Завдяки удосконаленню спостереження сприйняття перетворюється в дедалі більш цілеспрямований і керований процес.

Сприйняття є психічним процесом відображення предметів або явищ дійсності, які безпосередньо впливають на органи відчуттів, у сукупності їх властивостей та якостей, у результаті чого в свідомості виникає цілісний образ об’єкта 5, 132. Оскільки об’єкти, які впливають на людину володіють комплексом властивостей, у процесі сприйняття беруть участь відчуття різних модальностей. Всі ці процеси можуть бути зміненими в результаті різних зорових порушень.

Дослідження вчених встановили, що порушення функцій зору призводять до скорочення і ослаблення зорових відчуттів у слабозорих дітей 1, 54. Зміни у сфері відчуттів, тобто на першому ступені чуттєвого відображення, неодмінно повинні відобразитися на наступному його етапі – сприйнятті.

У процесі сприйняття зазвичай беруть участь кілька аналізаторів. Під час виконання різних видів діяльності той чи інший аналізатор стає провідним. У залежності від умов життя і характеру діяльності один з аналізаторів зазвичай стає домінуючим, відповідно до цього визначається належний тій чи іншій людині тип сприйняття. До того ж домінування зору (виникаючи як у філо -, так і в онтогоенезі) настільки міцне, що навіть такі серйозні розлади його функцій, які спостерігаються у слабозорих дітей, не викликає за собою змін у сприйнятті. Як і в нормі, у них спостерігається зорово – моторно – слуховий тип сприйняття.

Незалежно від того, який тип сприйняття складається у слабозорої дитини, вона володіє всіма властивостями, які відомі загальній психології: вибірковістю, систематичністю, узагальненістю, апперцепцією і константністю. Прояв і розвиток цих властивостей залежить від того, в якому виді сприйняття вони проявляються, а також від рівня психічного розвитку індивіда в цілому.

При вадах зору спостерігається ослаблення проявів деяких властивостей сприйняття. Так, вибірковість сприйняття обмежується вузьким колом інтересів, зниженням активності зображувальної діяльності, меншим, у порівнянні з нормою, емоційним впливом об’єктів зовнішнього світу; апперцепція проявляється слабше, ніж у нормі, у зв’язку з нестачею чуттєвого досвіду; систематичність і узагальненість образів ускладнюється браком чуттєвого досвіду та зниженням повноти і точності відображувального; скорочується зона константного зорового сприйняття.

Участь у процесі сприйняття кількох аналізаторних систем передбачає їх спільну діяльність. Сукупна, інтегративна діяльність аналізаторів, у результаті якої під впливом комплексних подразників утворюються тимчасові нервові зв’язки, і є фізіологічним механізмом сприйняття.

Порушення різного ступеня або повне випадіння функцій зорового аналізатора можуть тільки порушити відношення видів та змінити тип сприйняття, але вони ні в якому разі не відображаються на фізіологічному механізмі. Як показали дослідження Ю. А. Кулагіна, нервовий кірковий механізм сприйняття сліпих принципово ідентичний механізму сприйняття тих, які добре бачать 4, 134.

При патології органів зору ускладнюються або стає неможливим утворення тимчасових нервових зв’язків між мозковими центрами зорового та інших аналізаторів. Ці ускладнення позначаються на ступені повноти, цілісності образів, ширині кола предметів і явищ, що відображаються, але не можуть змінити сутність процесу виникнення образу. Звичайно, зорові образи частковобачучих і слабозорих дітей не можуть бути повністю тотожні образам сприйняття тих, які добре бачать, але, як і останні, вони в цілому адекватно, правильно відображають навколишній світ у всій складності його прояву.

Адекватність образів сліпих і слабозорих дітей відображуючими об’єктами підтверджується як практикою осіб з дефектами зору, у процесі якої вони не тільки пізнають навколишній світ, але і перетворюють його, так і експериментально. У цьому відношенні дуже показним є той факт, що не тільки правильне відображення сукупності та відношень властивостей і якостей об’єктів, але й їх ілюзійне сприйняття має місце при певних умовах як у дітей, що нормально бачать, так у осіб з аномаліями функцій зору.

Доведено, що у дітей із зоровою патологією є необхідність спільної діяльності дотику і зору, що продиктована особливостями зорового сприйняття дітей, що мають вади зору.

Багато вчених та дослідників помітили, що зорове сприйняття при зниженні гостроти зору, порушенні кольоровідчуттів, звуження поля зору різко відрізняється від сприйняття нормально зрячих дітей за ступенем повноти, точності і швидкості відображення 1; 2; 6.

Швидкість зорового сприйняття не є величиною постійною, вона змінюється під впливом багатообразних чинників: величини та складності об’єктів, рівня освітлення, втоми тощо. Дослідження впливу зміни кута зору на швидкість сприйняття слабозорих дітей показало, що його збільшення веде до збільшення швидкості сприйняття, але при найбільш тяжких захворюваннях очей (дегенерації жовтої плями, пігментна дегенерація сітківки тощо), а також при ускладненнях слабозорості нервово–психічними захворюваннями швидкість сприйняття може не збільшуватись або незначно збільшуватись, не досягаючи середнього рівня. Тобто у динаміці змін швидкості сприйняття проявляються як аномальні, так і типологічні чинники.

Зниження тонкості зорових диференціацій ясно проявляється у дітей з вадами зору у процесі зорового впізнавання об’єктів, при чому повнота і точність сприйняття, так само як і швидкість, залежать від гостроти зору. Такі діти погано впізнають знайомі їм предмети при зоровому сприйнятті. Неможливість тонкого зорового диференціювання створює характерну для даного контингенту особливість – неспецифічність впізнавання 3, 141.

Дефекти зору призводять до того, що в зоровому сприйнятті правильно відображаються лише деякі, часто другорядні ознаки об’єктів, у зв’язку з чим виникають образи, спотворюються і часто бувають неадекватні дійсності.

При цьому страждають усі три сторони спілкування дитини: перцептивна, інтерактивна та комунікативна. Тому важливою умовою у розвитку сприйняття дитини, що має вади зору є її навчання та виховання, що проводиться за програмами і методичними вказівками, які рекомендовані для загальноосвітніх дошкільних закладів. Але при цьому враховується специфіка порушення зору і викликаних ними відхилень.

Педагогічний процес складається так, щоб збільшити гостроту зору дітей і закріпити результати, які досягнули з усунення певного виду дефекту. При цьому вихователь на заняттях намагається врахувати стан зору кожної дитини.

Так наприклад, на заняттях з математики дітям з низькою гостротою зору (0, 01–0,5) подається навчальний матеріал великих розмірів, ніж дітям з більш високим зором (0,5–1). Демонстраційний матеріал також підбирається великих розмірів. Завдяки чому діти отримують можливість краще роздивитися зображені предмети, правильно їх визначати, порахувати та інше.

Методика навчання дошкільників, що добре бачать передбачає широке застосування наочних матеріалів, особливо в процесі повідомлення нового матеріалу. Але не всі наочні матеріали, які використовуються у дошкільних закладах, придатні для дітей з порушенням зору. Адже геометричні фігурки, картинки, іграшки, які переважно використовуються в умовах фронтального показу, дуже малі за розміром. Предмети з блискучою поверхнею також не підходять для демонстрації слабозорим дітям. Стилізовані зображення з недостатньо чітким контуром дуже ускладнюють процес зорового сприйняття.

Ефективним є використання на заняттях з математики малювання, тому дітям доцільно давати завдання типу “диктанта”. Це завдання полягає у наступному: кожна дитина отримує листок з двома розлінійними доріжками і пропонується намалювати певну кількість кружечків (квадратів, прямокутників) на кожній доріжці, а потім – порахувати, де більше фігур, де менше, на скільки менше тощо

Подібні вправи сприяють закріпленню понять “вверх”, “вниз”, “верхня сторона”, “правий куток”, “лівий”, “верхній”, “нижній” тощо. Вправи проводяться не тільки за допомогою малювання, але і з використанням іграшок, коли під час гри розміщуються зайчик в лівому кутку кімнати, мишка – по середині та інше. Корисними є вправи типу “Знайди місце в кімнаті”, в ході яких діти виконували завдання: “Стань по середині лівої стіни”, другого: “Стань в правому передньому кутку”, третьому: ”Стань посередині кімнати” тощо. Після того як кожен зайняв своє місце,їм даваються інше завдання: “Ті, хто стоїть в правому передньому кутку і по середині кімнати, міняються місцями” та інше. У процесі цієї гри діти вчаться орієнтуватися у приміщенні й співвідносити назви сторін і кутків кімнати зі своїм місцезнаходженням.

Для формування і закріплення навичок кількісної і порядкової лічби доцільно використовувати рахунок з опорою то на зір, то на слух, то на дотик. Наприклад, ставити на рівні очей дітей настільну лампу, порахувати, скільки разів вона засвітиться; або пропонували полічити, скільки звуків було зіграно на дудці, на дотик визначити кількість предметів, які знаходилися в мішечку.

Результат включення усієї сенсорної сфери дитини у процесі формування понять про кількість впливає в першу чергу на те, що діти починають рахувати різні об’єкти середовища. При такому підході полегшується і навчання дітей умінню знаходити спільні і одиничні, якісні і кількісні категорії ряду предметів.

У роботі з дітьми з дефектами зору важливо використовувати індивідуальний підхід, особливо в тих випадках, коли у них різко знижена гострота зору, послаблене здоров’я і відмічаються затримки у психічному розвитку.

Щоб підтримувати працездатність дітей протягом всього заняття, через дванадцять хвилин проводиться фізкультхвилинку: діти виконують вправи для м’язів рук, ніг, спини і зору.

Таким чином сприйняття дітей, що мають вади зору є своєрідним процесом, що залежить від багатьох чинників, а правильний підбір комплексу вправ забезпечує успіх у корекційно–відновлювальній роботі з цією категорією дітей.

Отже, сенсорне сприйняття у дітей з вадами зору можна сформувати і розвинути за допомогою добре підібраної і розробленої методики навчання й виховання.

Список літератури

  1. Ананьев Б. П., Веккер Л. М., Ломов Б. Ф., Ярмоленко А. В. Осязание в процессах познания и труда. М.: Просвещение, 1956. – 256с.

  2. Выготський Л. С. Развитие висших психических функций. – М.: Просвещение, 1960. – 540с.

  3. Земцова М. И. Роль зрительного опыта в познавательной деятельности ослепших. – В сб.: Востановление трудоспособности и приспособление к труду инвалидов. – М.: Просвещение, 1949. – 259с.

  4. Зотов А. И. Итоги и задачи комплексного изучения познавательной деятельности аномальних школьников. – Ленинград: Медгиз, 1970. – 250с.

  5. Литвак А. Г. Тифлопсихология. – М.: Просвещение, 1985. – 208 с.

  6. Люблінська Г. О. Дитяча психологія. – К.: Вища шк., 1974. – 356 с.

  7. Сварник М., Миколаєв М. Діти з особливими проблемами в українському суспільстві: крок до реабілітації та інтеграції// Вісник психічного здоров’я, 1999. - №2. – С. 21 – 27.

  8. Солнцева Л. И. О некоторых особеностях развития слепого ребёнка дошкольного возроста. – В сб.: Воспитание и обучение слепого дошкольника. – М.: Просвещение, 1962. – 335с.

Степанюк С.В. Базенко А.А. Формирование сенсорного восприятия дошкольников с нарушениями зрения

В статье подается материал по формированию сенсорного восприятия дошкольников, которые имеют недостатки зрения.

Ключевые слова: сенсорное восприятие, дети с недостатками зрения, обучение формирование, развитие.

Stepaniuc SV Bazenko OO Formation of sensory perception preschoolers with visual impairments.

This article is material to form sensory perception preschoolers with disabilities view.

Keywords: sensory perception, children with visual impairments, training, formation, development

Схожі:

РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ЗОРУ
У статті розкриваються проблеми спілкування слабозорих дітей, особливості формування комунікативних умінь
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОСТУПНОСТІ ІНВАЛІДІВ ПО ЗОРУ ДО ФІЗИЧНОГО ДОВКІЛЛЯ,...
Анотація. У статті висвітлено діяльність Українського товариства сліпих щодо усунення бар’єрів у доступності інвалідів по зору до...
Асистент кафедри комп’ютерних технологій професійного навчання Луцького...
В статті розглядається питання соціальної інтеграції інвалідів зору в сучасному інформаційному суспільстві, проаналізовані особливості...
Вплив взаємодії студентів ВНЗ з незрячими у процесі формування позитивного...
Я взаємодії зрячих студентів з успішними незрячими. Аналізується важливість соціального досвіду й спілкування в різних сферах нашого...
Н.І. Ройко, вчитель географії Луцький навчально-реабілітаційний центр
ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ДІТЕЙ З ВАДАМИ ЗОРУ ЯК СКЛАДОВА СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ
ЗАВДАННЯ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ПРИРОДОЮ
Сучасна методика ознайомлення дошкільників з природою вва­жає природу важливим фактором всебічного розвитку, а тому про­цес ознайомлення...
ІнНовації у сфері реабілітації осіб з вадами зору: освітні перспективи, ринок праці
Поняття «людина з інвалідністю» трансформувалось з медичної у соціальну площину, що відобразилось на активності життєвої позиції...
ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ
...
Використання степ – платформ для фізичного розвитку дітей з вадами зору
Тому поряд із загальними задачами фізичного виховання, передбаченими програмою для масових дитячих садків, в спеціальних дошкільних...
РОЗДІЛ 1 КОРЕКЦІЙНА РОБОТА ЯК УМОВА ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ІНТЕЛЕКТУ
Корекція порушень пізнавальної діяльності у молодших школярів з вадами інтелекту
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка