Тема. Хата моя, біла хата


Скачати 63.75 Kb.
НазваТема. Хата моя, біла хата
Дата04.01.2014
Розмір63.75 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Туризм > Документи
Тема. Хата моя, біла хата.

Мета. Ознайомити з традиційною українською

оселею, якою вона була у давнину, її

оздобленням, обов’язковими компонентами;

прищеплювати любов до рідного краю, села,

батьківської хати.

На основі віршів видатних українських поетів

вчити дітей любити рідну хату її обереги.

Розвивати образну уяву, уміння виділяти

головне, оцінювати моральні якості;

розширювати світогляд дітей.

Виховувати бережливе і шанобливе

ставлення до традицій українського

народу, зібраних попередніми поколіннями.
Обладнання. Клас святково прибраний

вишиванками, рушниками, предметами

домашнього вжитку.

На дошці – тема уроку, малюнки дітей,

ілюстрації української хати та її інтер»єру.

Хід уроку

І. Організація класу

Привітання

- Добрий ранок, мамо,

Добрий ранок, тату,

Добрий ранок, вишня

і біленька хата.

Добрий ранок, гаю,

пісне солов’їна

Добрий ранок, земле,

рідна Україна

Ранкова зустріч

Ми всі хороші друзі

Нам весело в гурті

Ми всі маленькі діти

Прекрасні, «золоті»

ІІ. Повідомлення теми уроку. Очікування.

  • Діти, хто скаже як називається наш урок?

  • Чому він має таку назву?

  • Про що ми дізналися на попередніх уроках народознавства?

  • Чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку?

  • Діти в якій країні ми живемо?

  • Хто ж ми?




-Так, ми живемо в Україні – тут коріння українського народу. А знати свій народ – це означає знати мамину пісню, що вчить добра і ласки;гарно ставитись до українських звичаїв, пам»ятати батьківську хату. Щоб більше дізнатись про традиції і символи українського народу ми відвідали шкільний музей «Берегиня».



  • Хто запам»ятав що означає слово «берегиня»?

  • Так, це наша оселя,в якій ми народились і живемо. Усе, що надбали від дідусів та батьків, чим збагатилися й освятилися – хатнім пожитком, дітьми, згодою чи суперечкою, добрим словом, спогадом у цій хаті – все це і є Берегиня. Дім, будинок, хата, домівка – так ще називають нашу Берегиню.

  • Отже, сьогодні на уроці ми будемо говорити про хату.Тема уроку: «Хата моя, біла хата» (звучить запис пісні у виконанні Р.Кириченко «Хата моя, біла хата»)



ІІІ.Робота над темою уроку.

1.Розповідь вчителя.

Рідна хата – наша берегиня. Вона зігріта теплом материнської любові, осяяна мудрим усміхом батька.

Біла хата…Біла барва в Україні – це символ чистоти, морального здоров»я та душевної краси.Тому стіни рідної оселі білили білим кольором. Гарна біленька хата у вишневому садку, мов дівчина у вінку.

На зеленому горбочку

У вишневому садочку,

Притулилася хатинка,

Мов малесенька дитинка.

І до білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

І хатинку звеселило.

(Л.Українка)

У давнину всі люди самі будували собі хату. Вона чепурненькою, такою як ви бачите на ілюстраціях. Біля хати завжди був квітник і садочок. У ньму вишні, черешні, яблуні і груші, кущі порічок, чорної смородини, агрусу малини. Під вікнами росли і пишний бузок, і духмяний жасмин, височіли малтьви, поверталися за сонечком соняхи.

На город розкошували гарбузи, дині, кавуни, картопля, квасоля, зелена цибуля і огірочки, червоніли помідори.

Я люблю свою хату ,

І подвір»я, й садок,

Де і сонця багато ,

І в жару холодок.

Тихо й затишно.Квіти

Коло хати цвітуть,

І невтомно все літо

Бджоли в цвіті гудуть.

Все для мене тут рідне:

Стіни – білі,як сніг,

І віконце привітне,

І дубовий поріг.

І ряденця строкаті,

Й рушники на стіні,-

Навіть дим в нашій хаті

Рідно пахне мені. (І.Гнатюк)



- Які квіти ростуть біля вашої хати?

  • Які дерева і кущі садили ви з мамою на своєму подвір»ї?

2. Огляд малюнків.

- Свою любов до рідної хати ви передали в малюнках, з яких ми створили виставку « Намалюю маму, намалюю тата,

намалюю вишню і біленьку хату». Ми бачимо на цих роботах сучасні хати, в яких живете ви з мамою і татом, які також подібні до традиційних українських хат.

Намалюю маму, намалюю тата.

Далі наш садочок, а в садочку хата.

Біля хати квіти: мальви та жоржини

Й, ніби сонце сходить, соняшник за тином

(І.Складний)

3.Розповідь учителя.

Частіше українська хата складалась із трьох частин. Бо мала іще сіни.Сіни – це вхідна кімната.У коморі зберігалися продукти та господарські речі.Основна частина хати – світла, велика і чиста – світлиця.

Попід стінами - лавки.Була в хаті і скриня – різьблена і розписана квітами. В ній зберігався святковий одяг, рушники та різні коштовні речі: коралі, намисто, різнокольорові стрічки, віночки,хустки,монети й гроші.

Напрти печі - парадний кут. Це місце для образів.Прикрашали образи і вікна вишиті рушники. Стіл стояв біля покутя. На столі - хліб і сіль.

Ознакою охайності і працьовитості кожної господині є прибрана хата, а в ній – вишиті рушники.

Рушник

Рушникове обличчя веселе

Обпліта коровай на столі,

Закликає гостей до оселі,

Випромінює щедрість землі

Рушничок на стіні – давній звичай,

Ним шлюбують дітей матері.

Він додому із далечі кличе,

Де в калині живуть солов»ї.

Він простелений тим, в кого серце

Не черствіє, й дарує тепло.

Хай цей символ сусідиться вічно,

В нашій хаті на мир і добро.

4.Мамина колискова пісня звучить в кожній хаті де є маленькі діти. Лагідний материн наспів засіває дитячу душу любов»ю до людей, до природи, до усього живого. Під звуки неньчиної пісні виростали поети і композитори, філософи та мудреці, хлібороби і захисники рідної землі, просто люди. Якби немамина пісня, яким убогим було б наше життя.

Ай – ну, люлі-люлі, люлі,

налетіли з пля гулі,

Та й посідали на воротях

У червоних та чоботях…

(У виконанні матері звучить колискова пісня)



5.Фізкультхвилинка.

- Щось ми всі засиділись в хаті. Ану давайте вийдемо на подвір»я, щоб відпочити і погратись.

(Пісня-гра «Лисичка»)


6.-Тепер, коли ми погрались, час зайти до хати і послухати біля печі дідусеву казочку.

(Дідусь розповідає казочку «Зайчикова хатка»)
7.Гордість кожної оселі – піч. Піч – друга мати. Вона нагодує, обсушить, обігріє. А як смачно пахне від печі стравами, сушеними яблуками, запашними пирогами.

ПІЧ

Люблять піч усі горнята,

сковорідки та горшки.

І гордиться нею хата,

де по стінах рушники.

Піч усіх зігріти хоче,

дим у небо посилає.

Котик Мурчик їй муркоче,

і пекти в ній хлібчик хоче

Христя, дівчинка мала.

Піч з горнятками малими

розмовляє про тепло.

Ох, холодні були б зими,

Якби печі не було.

(А.М»ястківський)




  • В кожній оселі піч обожнювалась, її любили, вона вважалась захисником життєдайного вогню. Сподіваючись на диво, яке надіялись отримати від печі, люди прикрашали її різними орнаментами, відносились до неї дуже шанобливо.

  • Давайте і ми прикрасимо нашу піч орнаментом, який приготували

на уроці трудового навчання, може вона стане чарівною і подарує нам диво. (Діти прикрашають аплікацією піч.)
8. Виконання пісні «Наша піч»

Наша піч розцвітає,

Наче квітка в зелен-гаю \3р.
Гарна, як та вишиванка,

Наша піч, наша квітчанка \3р.
Вона в хаті, як матуся,

Біля неї всі горнуться \3.

ІV.Підсумок уроку.

Ми вам пісеньки співали

І вірші також читали,

А тепер усім до чаю

Стіл святковий накриваєм.

Ось бабуся на поріг –

Нам несе смачний пиріг.


Схожі:

Конкурс «Хата моя, рідна хата»
Ми зібралися з вами на свято родини. Родина, сім'я – найдорожче для кожного. Людина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить...
Марійка Підгірянка «Розмова про сонце»
Тема уроку. «Рідна домівка, рідна сім’я – тут виростає доля моя». Іван Гнатюк «Наша хата»
Український рушник – символ праці і краси
«Хата без рушників – родина без дітей», «Рушник на кілочку – хата у віночку», «Не лінуйся, дівчинко, вишивати – буде чим гостей шанувати»....
Ш ОВКОВИМ ПРОМІННЯМ МЕЛОДІЙ ДО ПОЛЯ ПРИВ’ЯЗАНИЙ Я…
Поет, прозаїк, публіцист. Автор поетичних збірок "Добридень, люди", "Білий світ","Троїсті музики","Блакитне дерево Дніпра","Груша...
Викликати в учнів інтерес до історичного минулого; пробуджувати пізнавальні...
Обладнання: різні стародавні і сучасні рушники; на стіні плакат: «Хата без рушників – родина без дітей»; запис на диску «Пісні про...
Бесіда «Архітектура як будівельне мистецтво». Українська хата Мета:...
«Архітектура», за його командою учні виходять до дошки і складають відповідне слово
Тема: Костянтина Малицька «Чом, чом земле моя ». Розповідь про письменницю
Обладнання: портрет письменниці, малюнки із зображенням природи, фонозапис пісні «Чом, чом, земле моя»
Матусю,ти жiночка єдина, Чому немає сльоз в моїх очах?
Коли в душi лише ганьба. Батьківщина моя, Життя i серце, це таємно, Ти родина моя
Урок №49 Тема. Костянтина Малицька. Розповідь про письменницю. «Чом, чом, земле моя…»
«Чом, чом, земле моя…». Вірш-пісня, що стала народною. Відтворення художнім словом почуття любові до рідної землі. Причини популярності...
Зміни приголосних при творенні слів
Це моя історія, це моя країна”, лінгвоестафета, самостійна робота «Я – сам, я – сама», «Правильно-неправильно», «Кодування», складання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка