Урок це Країна Знань, будьте ж допитливими, цікавими, але тільки не байдужими. Кожен з нас несе відповідальність за той світ, в якому він живе. ІІ. Актуалізація опорних знань. Інсценізація вірша П. Воронька «Журавель»


Скачати 269.43 Kb.
НазваУрок це Країна Знань, будьте ж допитливими, цікавими, але тільки не байдужими. Кожен з нас несе відповідальність за той світ, в якому він живе. ІІ. Актуалізація опорних знань. Інсценізація вірша П. Воронька «Журавель»
Дата19.03.2013
Розмір269.43 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Туризм > Урок
Вчитель початкових класів Першої міської гімназії

Черкаської міської ради, вчитель –методист

Цегельник Алла Панасівна
Тема. Черкащино, моя ти вишиванко, земля козацька вічна і свята.
Мета. Формувати уявлення дітей про рідний край – Черкащину, про рідне місто – Черкаси. З’ясувати історико-етнографічну назву свого краю. Розвивати емоційно-чутливу сферу дитини, словотворення, поетичне сприймання і естетичний смак.

Виховувати почуття любові та поваги до рідного краю, прищеплювати бережливе ставлення до природи, до памяток минулого.

Обладнання. Фотомонтаж «Рідний край – неначе рай» (малюнки, ілюстрації, фото пам’ятних місць Черкащини); карта, герб і прапор Черкаської області, вишиті рушники.
Хід уроку

І. Організація класу.

Допитливим, цікавим будь,

Та тільки не байдужим.

В Країну Знань велику путь

Долай уперто, друже.

Урок – це Країна Знань, будьте ж допитливими, цікавими, але тільки не байдужими. Кожен з нас несе відповідальність за той світ, в якому він живе.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Інсценізація вірша П. Воронька «Журавель».

Виходить журавель:

Облітав журавель

Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив,

Крила, ноги натрудив.

Ми спитали журавля:

- Де найкращая земля? – (всі діти промовляють разом.)

Журавель відповідає:

- Краще рідної немає.

  1. Гра «Мікрофон».

Вчитель: Діти, подумайте, чому так відповів журавель і продовжіть міркування:

«Батьківщина – це...»

  • Батьківщина походить від слова батько.

  • Батьківщина – це земля, на якій я народився, де народилися мої батьки, усі ми.

  • Батьківщина – це рідна мова, якої навчили мене тато і мама.

  • Батьківщина у нас єдина, як мати.

  • Батьківщина – це казки, які розповідала мені бабуся, це зелена травичка і блакитна річка Дніпро.

  • Батьківщина – це моє рідне місто, вулиця і будинок, в якому я живу.

Батьківщина – це труд і свято,

Батьківщина – це мама й тато,

Це твої найщиріші друзі,

Це бджола у веснянім лузі.

Батьківщина – це рідна мова,

Це дотримане чесне слово.

А. Костецький

ІІІ. Ознайомлення з темою і метою уроку.

Слово вчителя.

Буває часом сліпну від краси.

Спиняюсь, не тямлю, що воно за диво,–

Оці степи, це небо, ці ліси –

Усе так гарно, чисто, незрадливо.

Усе, як є, - дорога, явори,

Усе моє – все, все що зветься Батьківщина.
У кожної людини є свій рідний куточок на землі – це край, де вона народилася, живе. І називається він Батьківщина.

Наша мала Батьківщина – це місто Черкаси. Наш рідний край – Черкащина.

Кожна людина повинна знати минуле своєї країни. Дізнавшись про історичне минуле Черкас ви зрозумієте, що це місто не тільки стародавнє, а й прекрасне. І всі прекрасні пам’ятки, споруди створили українці – люди, які тут жили і проживають у наш час. Нам є чим пишатися, є що берегти, є де вчитися.

IV. Усвідомлення навчального матеріалу.

1. Слухання пісні «Лебеді материнства» на слова поета Василя Симоненка.

  1. Надання необхідної інформації. Рольова гра: «Назви міст – це не просто слова. Це історія краю жива».

Журавель: - Звідки ви діти?

Хлопчик: Ми із Шевченкового краю,

Учениця (в українському національному костюмі)

– Знаєш ти, що таке Батьківщина?

Батьківщина – це ліс осінній,

Це домівка твоя і школа,

Це гаряче сонячне коло.

Де лани широкополі,

Де шумлять стрункі тополі.

Дівчинка: Де врожаї немалі.

Ми з Черкаської землі.

Журавель: Не вгадаю я відразу

Чому місто звуть Черкаси?

Хлопчик. Спершу в ньому жили черкеси,

Вихідці із гір Кавказу.

Дівчинка Над Дніпром широкополім, вільнім,

Де луги й степи цвіли,

Наші прадіди-поляни

Оселились і жили.

Хлібороб робив у полі,

Пас пастух корів, овець,

З луком, з стрілами

По лісах ходив ловець.

І віки нога ворожа

Не ступала на наш лан

Всі сусіди шанували

І боялися полян. (О. Олесь)

Хлопчик Київські князі бувало,

З половцями воювали.

Військо половців не раз

Нападало на Кавказ.

Тож словяни і черкеси

Ворогів долали разом.

У походах, зрозуміло,

Дружба їх росла й міцніла.

Хлопчик Розгромивши ворогів,

До дніпровських берегів

Наші предки повертали.

Разом з ними мандрували

І черкеси. Зупинились,

Біля річки оселились,

Стали жити.

З того часу місто звуть Черкаси. (О. А . Свашенко)


  1. Вчитель. Сім віків на березі Дніпра–Славути, наче могутнє дерево росло і міцніло наше місто.

А тепер заплющіть очі і уявіть наше місто Черкаси могутнім деревом. Вулиці-віти нашого стародавнього міста більше схожі на сади, ніжна крона – міські магістралі.

І в цьому чудо-саду живемо ми. Тож давайте наше місто-дерево прикрасимо яблуками, які ви зараз виготовите з паперу і прикріпите на ту вулицю, де ви проживаєте.

Робота над створенням композиції

Вчитель. Ми з вами по праву можемо пишатися нашою малою Батьківщиною.

Саме ви майбутнє нашого міста нашого краю. То ж ростіть, міцнішайте, примножуйте славу нашого рідного дому.

А для того, щоб жити в благоденстві і гармонії, необхідно створювати простір Любові. А хто ж його буде створювати, як не ми з вами? Тільки через любов до себе і світу, який ми створимо, можна змінити себе і оточуючий світ.

4. Фізкультхвилинка «Козацька розминка».

Швидко стали по порядку,

Розпочнем мерщій зарядку.

Покрутим головою (руки до лоба)

Стали всі немов до бою,

Весла в боки розвели,

Мов на «Чайках», попливли.

Ліва, права, ліва, права,

Роблять руки наші вправи.

Ми веселі козачата,

Любим дружно танцювати,

Не лінуйтесь, присідайте

І здоров’ячко зміцняйте,

Руки всі вперед поклали,

Ковирячку станцювали,

Ніжками затупотіли,

На стільці тихенько сіли.
5. Розповідь старого козака «Черкащина – серце України».

Черкащина – серце України. Численні яскраві історичні події та видатні особистості прикрашають історію нашого краю. Черкащина була і форпостом будування козацької держави на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким (показує книгу «Гетьмани України. Богдан Хмельницький» - Харків: Промінь, 2004).

А знаєте, як тоді називалась наша держава? Ось я вам розповім.

Називалась держава – Гетьманщина. Українська гетьманська держава зі столицею в Чигирині.

Чигирин – прадавнє місто

Мужності і слави.

Там колись була столиця

Нашої держави. (Олесь Лупій)
Черкащина – Шевченків край...

Земля безсмертного Тараса.

Так в Україні називають сучасну Черкащину.

України рідної окраса

Край пісень і золота – зерна,

Ти колиска нашого Тараса –

Чарівна черкаська сторона. (Д. Луценко)
Споконвіків надихала наша земля співців і літописців своєю красою, своїм багатством, мужністю і мудрістю людей. Скільки пісень складено! Скільки захоплених слів сказано про неповторну красу мальовничого куточка України. Саме місто Черкаси надихало Василя Симоненка схвильовано сказати:

Люди – прекрасні,

Земля – мов казка,

Кращого сонця ніде нема.

Загруз я по серце

У землю вязко,

Вона мене цупко трима. (В. Симоненко).
6. Прослуховування аудіозапису гімну міста Черкаси.

7. Черкащина- вишиванка.

З давніх-давен Черкащина славилася своїми вишивками. Нею оздоблювали рушники, фіранки, скатертини, постіль, жіночий та чоловічий одяг. Особливої уваги надавали рушникам - старовинним оберегам дому, родини. У давнину рушник, вишитий відповідними візерунками-символами, був неодмінним атрибутом багатьох обрядів: з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини, зустрічали і проводжали дорогих гостей, справляли шлюбні обряди, проводжали в останню путь, прикрашали образи та накривали хліб на столі. На Черкащині у вишивках переважали червоний та чорний кольори.

8. Черкащина оспівана у віршах.

Вчитель. Шевченків край надзвичайно багатий на літературні імена.

Діти, вслухайтесь в рядки сучасних поетів.

Дума про Черкащину

Звідки я , питаєте,

Хто в моїй рідні...

Ожили у памяті

Роки бунтівні!

З висоти сучасної

Оглядають путь –

Ген пісні Тарасові

В майбуття ідуть...

Героїчна вдачею

Славиться вона –

Гомінка Черкащина,

Рідна сторона.

Явори задумані

Як літа мої...

Від Черкас до Умані

Линуть солов’ї

Героїчна вдачею

Славиться вона –

Гомінка Черкащина,

Рідна сторона. ( В. Задорожний)
Черкащині

Вкраїни рідної окраса,

Земля безсмертного Тараса!

Хоч відшуміли, відгули,

Але у серці проросли

І думи й плач, тяжка неволя,

Далеких прадідів зла доля.

Не зна історія зупину.

Твої тополі і калини,

Твої Дніпро і Тясмин, Рось

Знесли усе, що довелось.

На кручах цих від рясту синіх,

Лунає слава Чигирина.

Де розцвітають в полі маки,

Навік заснули гайдамаки...

Чи можем ми про те забути,

Що тут козацькії загони

Пройшли під прапором свободи

На всю країну з гін у гони

Летить омита смутком теплим,

Полеглим память - «Степом, степом...»

Тобі мій краю, в щирім слові

І я освідчуюсь в любові... (Л. Тараненко)

  1. Узагальнення вивченого.

Вчитель. Багатовікова історія міста сповнена яскравих сторінок, які ми будемо гортати протягом навчального року.

Тест – «Черкащина – серце України» (робота в парах)

  1. Напиши, як називаеться отча земля, рідний край, де ти народився.

___________________________________________________________.

  1. Визнач головне місто твоєї малої Батьківщини.

а) Харків в) Москва

б)Львів г)Черкаси

3. Визнач, на березі якої річки розташоване твоє рідне місто.

а) Дністер

б) Дніпро

в) Десна

г) Припять

4. Назви головну вулицю твого рідного міста.______________________________.

Закінчити речення.

Я впевнений, що мій рідний край у майбутньому буде… .

Для того, щоб мій край став багатим, потрібно… .
VI. Підсумок уроку.

– Які види роботи більше сподобались?

  • Що вас найбільше зацікавило?

  • Про що ви б хотіли дізнатися більше?


Список використаної літератури

  1. Є. Ільїна. «Черкащина наша мала батьківщина» інструктивно методичний лист до 50-річчя з часу утворення Черкаської області// Черкаси -2003.// Черкаська обласна бібліотека для дітей.

  2. Л. О. Ткач. Краєзнавчі оповідки»Мандрівка Черкащиною»(для учнів 3-4 класів)// Черкаси – 2007// Черкаська обласна бібліотека для дітей.

  3. Г.Г. Провозюк Земля де народились і ростем.// Тернопіль – 2007// Мальва – ОСО.

  4. А. О Свашенко. Мови рідної скарби//Харків//»Світ дитинства»// 2006р.

  5. Л І. Нечволод Нетрадиційні уроки в початковій школі. 2 клас// Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007.

  6. А.Г. Ткачук. Де ти живеш. Урок подорож 2 клас. Розкажіть онуку 7 -8 -2009р.

  7. О. Лобанчук. Святині рідної землі. Людина без роду – як одірваний од дерева листочок. Інтегроване заняття. Початкова освіта № 25 (265) липень 2004р.

  8. П. П. Соса, А І. Новицький Черкаський краєзнавчий музей. Путівник. Дніпропетровськ «Промінь» 1988р.

  9. Т . Мартинова. Із чималого села він створив велике місто Черкаси. Вечірні Черкаси, № 7,14 лютого 2007р.



Піотровська Світлана Віталіївна,

вчитель початкових класів

Уманської міської гімназії Уманської міської ради
«Черкащино - моя ти вишиванко,

земля козацька вічна і свята!»
Мета. Розширити кругозір учнів про рідний край – Черкащину.

Формувати усвідомлення своєї приналежності до держави, краю; уявлення про територіальний устрій України, про народну символіку та державні символи.

Розвивати інтерес до пізнання своєї Батьківщини її просторів, культурної спадщини, історії рідного краю.

Виховувати у дітей почуття патріотизму, любові до національних традицій, народної мудрості, до краси і гармонії навколишнього світу.

Обладнання: портрети Т.Г.Шевченка, Б.Хмельницького, мапи України (територіальний устрій), Черкаської області, репродукції картин І.С. Їжакевича, К.Білокур «Квіти за тином», «Польові квіти», українські вишиті сорочки, рушники, український віночок, вишиванки; символічні силуети за змістом уроку (до завдань); фотоілюстрації міст Черкащини; малюнок козака з шаблею, тематичний малюнок «Краплинка», звукозапис пісні «Вишиванка», пісні «На добро і надію».
Хід уроку
І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду учнів.

1. Поетичні рядки про Черкащину.

Чужих країв ніколи я не бачив,

Принад не знаю їхніх і окрас,

Та вірю серцем щирим і гарячим:

Нема землі такої, як у нас…

Василь Симоненко

2. Технологія «Мікрофон»

  • Що ж таке Батьківщина?

… (відповіді дітей).

Висновок.

Твоя Батьківщина там, де ти народився. Де сонце сяє щодня, де шумлять землі гаї, де течуть блакитні ріки, де людина живе повіки.
Батьківщина
Твій рідний край, дитино, Твій рідний край, дитино,

То красная земля. То ті сільські хати,

Куди не кинеш оком – Що в них живе народ наш,

Ліси, луги й поля. Усі твої брати.
І потічок той срібний І птахи ті співучі,

І той зелений гай – І той квіток розмай.

Це все, моя дитино, - Це все, моя дитино,

Твій рідний край! Твій рідний край.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.

ІV. Усвідомлення навчального матеріалу

  1. Розповідь вчителя.

а) Довідкове бюро

Словник: місто держава

район країна

область територія.
Про територіальний устрій України (Мапа України)

б) Черкащина - …

Рано, рано сонце встало,

Україну привітало,

Побажало їй добра,

Усміхнулось до Дніпра,

до Дністра і до Дунаю,

до Шевченківського краю,

де живуть усі віки

Українці – козаки.

(Олесь Лупій «Дорожчої нема»)
Черкащина – це прозорі простори ланів, квітучих садів і грабових лісів у долинах річок.

Для поверхні Черкащини характерні різні типи рівнинного рельєфу, чергування широких степових просторів з великими ділянками лісів, які ростуть по долинах річок, боліт, балок.

Наш лісостеп – це край барвистий.

Куди не глянь – краса кругом…
«Ніде так не відчуваєш неба як на рівнинах. Глянеш вгору і насолоджуєшся його глибиною. Здається, величезна синя чаша схилилась над землею і зімкнула свої краї на горизонті. Коли їдиш по рівнині, то відчуваєш в ній щось надзвичайно широке, вільне. Безмірний простір вражає своєю долиною.

Яка в нас земля широка!

Далечінь на всі сторони. Куди не глянеш, ніяк не розумієш, де вона починається і де закінчується».

В.П.Горощенко, 1971р.
На рівнинах зручно жити і працювати, вирощувати сади, сіяти пшеницю, кукурудзу, буряки, займатися городництвом, будувати споруди, прокладати транспортні магістралі.

(Використання ілюстративного матеріалу)
Сплетемо вінок український сьогодні

Із мальв, чорнобривців, калини,

З барвінку і жита, із м’яти, нагідок,

З жоржин, чебрецю та вербини.

(показ українських квітів, вінка)


  1. Робота з мапою.

Милі серцю краєвиди відкриваються навкруг з високих берегів Дніпра, де північніше від Канева і починається наша область, простягнувшись на південь до Кіровоградщини. Черкащина відома далеко за межами України своїми природними багатствами (зокрема, родючими ґрунтами - чорноземами), історичними подіями, талановитими людьми природними та архітектурними пам’ятниками.

У центрі незалежної, суверенної держави України серед лісостепу, по обидва береги величного Славутича (Дніпра) та його притоків розкинула свої простори Черкащина. (Площа - 20,9 тис. кВ. км.). Межує наша область з Київською, Кіровоградською, Полтавською та Вінницькою областями.

Наша Черкащина – наймолодша з усіх областей України. Утворена вона 7 січня 1954 року з земель сусідніх областей, з якими тепер межує.

Багато важливих історичних подій відбувалось у нашому краї. Це і оборона південних кордонів древньоруської держави, і зародження українського козацтва, і захист земель від навали кримських орд, набігів турків…


  1. Довідкове бюро.

Словник : козак турки

орда татари

хан монголо-татари

половці
В ті давні часи вже існували такі стародавні міста, як Канів, Корсунь, Городище, Звенигородка та інші. Цілий ряд цих міст, в тому числі Корсунь і Канів, монголо-татари зруйнували. А про зруйнування Черкас ордою у літописах згадки немає. Можливо, завдяки своєму розташуванню на Дніпрі , сильним оборонним укріпленням Черкаси уникли зруйнування. Свою назву місто отримало ще з 30-х років ХІ ст.., коли поселення зайняли козаки – черкеси. Козаки - вільні люди. Черкаси – місто вільних людей.


  1. Довідкове бюро. (Малюнок козака).

Козак – це була вільна, відважна, озброєна людина, готова завжди обороняти свій рідний край від ворогів. А тому, що Україна – дуже багатий край, то ворогів, які хотіли б її загарбати, було і є багато. Крім польських панів, які займали наші землі, робили з людей кріпаків і просто відбирали від них усе, що ті мали, нападали на наш народ ще й татари і турки. Це останні грабували все майно, а людей продавали як рабів. Тільки козаки – вільнолюбні люди – рятували край від усіх цих нещасть.

Козак завжди мав при собі таку зброю: шаблю та мушкет, спис; лопату, щоб копати укріплення, та харчі. Одежа козаків була: сорочка, черкеска, широкий пояс, широкі шаровари. На ногах чоботи. Голова була оголена, тільки посередині залишали довгий чуб, який називався оселедцем. Це була прадавня зачіска (деякі наші князі в Княжій Русі – першій українській державі – також носили оселедці.)

Кожний козак мав довгі вуса. Такий зовнішній вигляд козака відповідав традиціям українського народу.

Не кожний чоловік міг стати козаком, бо це вимагало неабиякої відваги та високого військового вишколу. Зате колись, як і тепер, сказати на когось «він правдивий козак» було найвищою похвалою.

Козацькому роду – нема переводу.

Вірмо, що так воно буде і сьогодні!
Визвольну війну (1648-1654р.р.) очолив Богдан Хмельницький, який став гетьманом України – народним героєм. Чимало цих подій описав у своїх творах Тарас Григорович Шевченко, зокрема, у поемі «Гайдамаки». (Портрети Б.Хмельницького, Т.Шевченка).

Вічна історія України відбилась в історії нашої області. В незабутній пам’яті поколінь залишається роки першої світової і громадянської війни, голодомор 1932-1933 років, Велика Вітчизняна війна проти фашизму.


  1. Уривок з легенди «Вишивані квіти» Лесі Храпливої -Щур.

… Було це давним-давно в нашій Україні. Жили в городі Чернігові брат з сестрою. Брат звався Яромур, а сестра – Доброслава.

… Ішов великий князь київський на лютих половців… узяв лицаря Яромира хан половецький живцем у неволю.

… Заплакала Доброслава. А ранком… пішла в світ шукати свого брата.

… Назривала квіток, сіла та й взялася плести з них сорочку для брата. Що білі квітки – то полотно, а що сині, червоні, жовті – то дивні взори на плечиках, пазусі та на дудах по вимежувала. Закінчила сорочку…

Підійшла до табору (половецького) темною нічкою і стала сторожів благати:

  • Занесіть ,- каже,- цю сорочку лицареві Яромирові, що у вас перебуває!

… Приніс (половець) сорочку, квітами українськими мережану, до шатра Яромира.

Одягнув Яромир на себе цю сорочку і – сталося диво дивне: бо ось і ворушитись не мав сили, а нараз нова сила давня, лицарська, вернулася йому, здавалося, що вже ось-ось на землі половецькій марно загинути прийдеться, а тепер туга за рідною землею на місці всидіти не давала.

Нічкою невидною викрався Яромир із намету ворожого і буйним вихром погнався в степ. Даремно половці на конях його здоганяли – він добре поміж травами високими ховався та їх все з сліду зводив.

Аж знайшов він у степу свою Доброславу. Розказав їй, як то квіти українські, в сорочку вплетені, сили та відваги йому додали, щоб із половецької неволі рятуватися. Пішли вони обоє в Україну, де небо синє, де ясні зорі, де тихі води, де квіти найкращі…

З того часу всі українки залюбки вишивають - мережать квіти барвисті. І хто лиш гляне на ці квіти, хто їх рукою торкнеться, тому стає радісно на серці – то така вже дивна сила тих квіток…
***

Тому й український одяг, рушники, серветки, наволочки, скатерки вражають своєю красою.

Рушник на стіні – давній звичай. Не було жодної хати в Україні, котру б не прикрашали рушниками. (Показ українського національного одягу, рушників тощо).


  1. Інтерактивна гра «Вишиваємо рушник» (Технологія «Художня майстерня»)

(діти в групах – розмальовують чудові квіти та візерунки «рушничка» олівцями – на заготовленій основі–рушничку з силуетами. Використовується звукозапис пісні «Вишиванка». Виставка робіт.)


  1. Розповідь «Пам’ятні місця Черкащини»

Кажуть хто не пам’ятав минулого, той не має майбутнього. Адже історія – це скарбниця людського суспільства, створена протягом століть людьми і природою.

Чимало цікавих природних пам’яток є в нашому краї.

У Каневі – це Чернеча гора, на якій знаходиться могила і музей Великого Кобзаря.

У селі Прохорівці (Канівський район), у садибі М.О.Максимовича, жив і писав твори Т.Г.Шевченко, бував у цьому селі і М.В.Гоголь. Ще й досі можна побачити тут «дуб Т.Г.Шевченка», «сосну М.В.Гоголя», побувати на Михайловій горі.

У Чигирині на Кам’яній горі збереглися сліди давніх козацьких укріплень.

У місті Корсунь – Шевченківському і на його околицях є багато пам’ятних об’єктів. Це і «змієві вали» (VII-X ст.. ст..), і острів Зелений у Росі, ландшафтний парк за містом (18 століття).

Поблизу с. Виграєва військо Богдана Хмельницького розбило велику шляхетську армію. На згадку про ті часи у Виграївському лісі росте великий «дуб Б. Хмельницького»

(П.А. Гудзенко, «Черкаська область»)

Біля Звенигородки збереглися рештки оборонних укріплень ХІІІ століття. Там, де тепер село Гудзівка, було узгір’я, на якому люди збудували вежу. На ній підвісили мідний дзвін. Звідси , за переказами, і пішла назва: Звенигора, Звенигород. Дзвін бив на сполох закликаючи до оборони, коли в околицях з’являлись печеніги, а згодом – половці.

Як легенда століть, як мовчазний свідок стійкості і хоробрості наших предків, стоїть сива Звенигора.

У селі Будище розкинувся парк із стародавньою липовою алеєю. Збереглися і «Тарасові дуби». В одному з дупластих дубів малий Тарас ховав перші свої малюнки.

(показ ілюстрацій - репродукцій картини Івана Сидоровича Їжакевича «Мені тринадцятий минуло», «Тарас Шевченко – пастух»)

Поблизу Мошен залишились руїни башти Святослава. Вона, кажуть, була така висока, що з її вершини було видно дзвіницю Києво-Печерської Лаври. З Мошен сосновим реліктовим бором шлях веде до обласного центру.

В Умані зачаровує своє неповторною красою пам’ятка садово-паркового мистецтва дендрологічний заповідник НАН України «Софіївка» (1976р.) з комплексом паркових споруд.

На околиці Городища – геологічна пам’ятка природи – Хлистунівське відслонення, ботанічна – Закревський бір.

Про інші пам’ятки природи можна прочитати в багатьох книжках, присвячених нашій області.

«В чаклунних скелях і гірських вершинах,

У водоспадах і цілющим джерелі,

В перах, гротах, голубих долинах,-

Життя твоєї рідної землі.

Не забувай цих таємниць її!»


  1. Інтерактивна гра «Мій рідний край» (в групах)

(Створення композиції довкілля – аплікації за допомогою предметних фігур) – на дошці чи ватманах (виставити).
І група – «Ліс» (дерева: дуб, липа, сосна; кущі; пташки; тварини: заєць, лисиця; стежка, трава, мурашка, мурашник; квіти)

ІІ група - «Ріка, озеро» (смужка ріки, овал – озеро; калина; береги; трава; кущі; верби; качка; чапля; риба; латаття; жабка)

ІІІ група – «Поле» (смуга поля з пшеницею; дорога, маки, волошки, небо, хмарки, сонце, метелики).
(Діти прикріпляють елементи аплікацій за даним завданням групі.

Бажано, щоб композиції створювались на дошці, чи так, щоб діти побачили результати своєї творчості і красу рідного краю).
Вчитель. БАТЬКІВЩИНА

Ось повзе мурашка, Глянь, яка чудова

Ось хлюпоче річка. Наша Україна.

Не зривай ромашку, Журавлі над лугом

Не топчи травичку. Крилять рівним клином.

В зелені діброва, Будь природі другом,

В китицях ліщина. Будь природі сином.

Анатолій Камінчук


  1. Гра «Прес» (Кожна дитина доводить, що правильно виконала завдання).


Я вважаю…

Тому, що…

Наприклад…

Отже,…


  1. Гра «Дерево загадок»

  1. Я вухатий ваш дружок,

В мене сірий кожушок .

Куций хвостик, довгі вуха –

Я усіх – усіх боюся (Заєць).


  1. У воді сидить охоче, то не риба і не рак.

Вистромля булькаті очі і співає:

«Кум-ква-ква». (Жабка).
Висновок. Треба природу старанно вивчати,

Всім вона радість несе.

І полюбити всім серцем, і знати

Про батьківщину усе! (З вірша Н.Красоткіної)


  1. Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.
Розповідь вчителя.

Черкащину, наш рідний край, називають ще й Шевченковим краєм.

У селі Моринці на Черкащині в сім’ї кріпака 9 березня 1814 році народився Т.Г.Шевченко – Великий Кобзар. Крім письменництва, Тарас володів ще й хистом до малювання. Великий скарб – поетичні та художні твори залишив нам Т.Г.Шевченко. Поховано його у м. Каневі на Чернечій горі, яку називають Тарасовою.

Т.Г.Шевченко з особливою шаною поетизував одвічні українські символи – калину, вербу, які символізували любов до рідної землі, до свого народу.

(Зачитати на вибір уривки творів Т.Г.Шевченка).
*** ***

Ставок, гребелька і вітряк Сонце гріє, вітер віє

З-за крилами махає. З поля на долину,

І дуб зелений, мов козак, Над водою гне з вербою

Із гаю вийшов і гуляє. Червону клину.
*** ***

Тече вода з-під явора За сонцем хмаронька пливе

Яром на долину; Червоні поли розстилає,

Пишається над водою І сонце спатоньки зове

Червона калина. Рожевою пеленою,

Мов мати дитину…
Фізкультхвилинка.

Добре те, що сонце світить,

Добре те, що віє вітер!

Добре що зелений ліс

Разом з нами ріс і ріс!

Добре те, що в нашій річці

Синя, не брудна вода! На носок, на каблучок,

І мене матуся рідна Руку вліво, руку вправо,

Після школи зустріча. Ми танцюємо гопачок.

Добре гратися на дворі, Покрутились, повертілись,

Добре вчитися у школі, І тихесенько всі сіли.

Книжку відкривать нову.

Добре те, що я живу!

  1. Розповідь вчителя.

Де б не був ти, де б не мандрував,

На яку б красу не задивився,

Завжди буде наймилішою

Річка та, де ти родився…
Багато природних і штучних водойм у нашій місцевості.

Серед них великі й малі ріки з їхніми притоками, озера, болота, підземні води, джерела, водосховища, ставки…

Черкаська область розташована по обидва боки могутнього Дніпра. Греки називали його Борисфеном, римляни і скіфи – Данаприс, турки – узу, а слов’яни – Дънепль. Сивий Дніпро – найголовніша і найбільша водна артерія України.

Ти течеш віки, Дніпре, серцю, милий,

Води широкі, ясна далина!

Любимо тебе, як батьки любили…

Одна з найбільших приток Дніпра в нашій області, як крапля кришталевої роси, - прозора Рось.

Блакитними стрічками прикрашають наш край Тясмин, Вільшанка, Супій, Шполка, Синюха, Ятрань. На заході області течуть Гнилий Тікич, Гірський Тікич. (Показ на фізичній карті Черкащини).
Відомий кінорежисер Олександр Довженко згадував свою річку дитинства:
«Ріка моя, життя моє, люблю я воду твою ласкаву, животворну, і береги твої чисті,…

Ріка моя – душа мого народу. »
У неповторній «Софіївці» в м. Умань збереглися створені талановитими майстрами дивовижні озера, численні фонтани й джерела, з яких витікає свіжа, прозора, чудодійна вода.

Охороняти водойми від забруднення повинна кожна людина.
Доглядайте наші землі, наші води,

І тонесеньку билиночку любіть,

Не вбивайте звірів у природі,

Звіра убивайте лиш в собі.

Є. Євтушенко (з рос. Й.Спектор)

Загадка

Тільки дощик прошумів

Над лужком, над лісом –

Хтось у небі рушничок

Вишитий повісив. (Веселка)
(Вчитель над композицією «Річка» вивішує веселку).


  1. Розповідь вчителя «Міста Черкащини» (Уявна подорож)

(за ілюстраціями міст Черкащини, віршами – матеріал на вибір.)
Черкаси

Спадають до Дніпра, мов сходинки, тераси,

На рівному плато – будинки і сади.

Це місто - вільних козаків - Черкаси,

То князь Мстислав полки привів сюди.

Столиця гетьмана – тепер велике місто

Студентів, хіміків, учених і майстрів, -

Перлина українського намиста,

Оброблена руками трударів.

Й. Спектор
Черкаси – центр нашої області. Місто розташоване на правому березі Дніпра поблизу Кременчуцького водосховища. Це один з найбільших портів на Дніпрі, великий транспортний вузол (залізниці, автошляхи).

В наш час Черкаси – великий промисловий, сучасний науковий та культурний центр області.

Далеко за межами України прославився Черкаський Народний хор, відома баскетбольна команда «Черкаські мавпи».

КАНІВ

На канівських схилах - Чернеча гора,

Під тою горою - сиві хвилі Дніпра…

І думає думу Великий Тарас

Про милу Вітчизну, про майбутнє, про нас.
КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ

З гранітних брил не змиє сива Рось

Живої пам’яті прадавньої звитяги:

Знаменно русичів над Хорсунем зайнялось

І похилило грецьких воїв стяги.

Під Корсунем шляхецькі хоругви

Здолав Богдан. А через три віки

Штандарти – символи фашистської наруги –

Були поламані на берегах Росі-ріки.
ЗВЕНИГОРОДКА

Коли з степів південних ворог

Ордою дико насував,

До опору весь люд на сполох

Дзвін на Звенигору скликав.

Стоїть, живе прадавнє місто

І розквітає день у день,

І подвигами славнозвісне,

І працею своїх людей.
ВАТУТІНЕ

… В тихих скверах горобинове намисто,

Вулиці каштанами цвітуть…

Ватутіне – моє рідне місто,

Де шахтарі працюють і живуть.
ЧИГИРИН

На кам’яній горі над Чигирином

Бандура про Богданів час співа,

І пісня до села Субботів лине:

В Іллінській церкві гетьман спочива.
ЗОЛОТОНОША

Безкраї золоті поля пшениці,

І соняшники повні і густі.

Які в Золотоноші паляниці!

І руки хліборобів – золоті.
(Пісня «На добро і надію». Слова В.Гутник та О.Кононенка. Музика О.Жилинського)
Наче сонячна мрія Понад світом - дивоцвітом

Заспіває веселка веселка іскриться.

На добро і надію! Будем дбати, шанувати

Прадавні криниці,

Ярославові поради, Кобзареве слово,

Честь козацької громади,

Солов’їну мову.

Фізкультхвилинка
Встаньте, діти, усміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній!

Ви до сонця потягніться,

Веретеном покрутіться,

На носок, на каблучок,

Руку вліво, руку вправо,

Ми танцюєм гопачок.

Покрутились, повертілись.

Раз - присядьте, два - присядьте

І за парту тихо сядьте.


ІІІ. Закріплення вивченого.


  1. Інтерактивна гра «Знайди пару » (Робота в групах)

(Робота з мапою Черкащини під керівництвом вчителя.

Встановити зв’язки між предметами та силуетами – позначками, позначити на мапі визначні місця Черкащини).
*Портрет Т.Шевченка – силует пам’ятника Чернеча гора - м. Канів;

*портрет Б.Хмельницького – силует козака, дуба – м. Чигирин;

*фотоілюстрація м. Звенигородка (стела при в’їзді в місто) –

- силуети гори дзвону – м. Звенигородка;

*фотоілюстрація м. Золотоноші – силует пшеничного колоска – м. Золотоноша;.

*малюнки хмаринки і краплинки – силует фонтана «Змія» - «Софіївка» м. Умань – силует козака;

*малюнки веселка – рушник – квіти (схожі між собою барвисті).
Висновок. Шевченків край.

Сади вишневі

Гаї над Тікичем шумлять

Ранкові зорі яблуневі

В блакитній далині горять.

  1. Гра «Піклуємося про Батьківщину»


Діти стають у коло. Педагог по черзі кидає м’яча кожній дитині та запитує, в яких ситуаціях людина любить свою Батьківщину, а в яких – ні.


  • Людина повернулися з лісу із букетом конвалій;

  • людина саджає біля свого дому дерева;

  • людина під’їхала до самого озера на своїй машині;

  • людина відвезла свою стару машину на спеціальне звалище для машин;

  • людина викинула сміття у канаву біля хати;

  • після відпочинку в лісі людина закопала все сміття;

  • людина поступилася місцем у транспорті літній жінці;

  • лікар запізнився на роботу та ін..


Якщо дитина вважає, що людина любить Батьківщину, вона ловить м’яча, а якщо ні – не ловить і пояснює, чому.


  1. Гра «Дива навколо нас»

Вчитель вивішує на дошці «сонце Батьківщини» (основа з паперу, а промінчики - стрічки) Усі діти – «сонечка - комашки».

Під музику вони танцюють та вистрибують. Несподівано музика припиняється, і всі завмирають на місці. Педагог торкається когось із дітей. Той кого торкнулися, розповідає, яке диво він побачив у рідному краї (на уроці) що йому подарувала Батьківщина і чого це його навчило.

Наприклад: «Я побачив різнокольорову веселку, і вона навчила мене малювати», тощо.

«За допомогою соняшника, можна нагодувати насінням голодних птахів».

«Козацька слава навчить нас бути сміливими».

«Т.Шевченко навчить любити рідний край».


  1. ПАМ’ЯТАЙ Й. Спектор

Черкащина! Твій край казковий,

В садах буя Звенигора,

Густі зеленії діброви,

Дніпро і Рось – брат і сестра.

Тарасів край, Богдана слава

І пам’ять Корсуні жива…

Пісенний край твій величавий,

Навіки рідна сторона.
ІV Підсумок уроку

Висновок (вчитель). Ви – маленькі промінчики рідної землі. Батьківщина дарує Вам тепло і ласку, свою турботу, сім’ю, школу, друзів, улюблені заняття, улюблені куточки природи.

Вчіться любити рідний край – Черкащину, вчіться дарувати їй промінці свого серця, долоньок, душі.
Використана література


  1. Спектор Ф.Н. Географія рідного краю. Черкащина.-Київ, «Магістр-S», 1996

  2. Ходій С.С. Легенди та перекази рідного краю. – «Розкажіть онуку», №6, 2008 (червень), с. 34-37.

  3. Зінкевичі Надія, Осип. Українське довкілля.-Київ, «Смолоскип», 2006 – с. 279-281.

  4. Лопатіна О.О., Скребцова М.В. 50 уроків про чесноти. – Харків, «Основа», 2008. – с. 119, 163, 178.

  5. Чернуха В.Г.0, Белкіна Є.В., «Дорога милосердя. Робочий зошит» - Київ, «Начальна книга» , 2007 – с. 8-9.

  6. Хайруліна В.М. Дивоцвіт дитинства. – Київ, «Плеяди», 2005 – с. 117.

  7. Красоткіна Надія «Ми діти твої, Україно» - Київ, «Початкова школа», 2001, с. 3-15.






Схожі:

Урок узагальнення і систематизації знань. Хід уроку. Актуалізація...
Мета: узагальнити та систематизувати основні теоретичні положення з теми «Чотирикутники», глибше і повніше розкрити найважливіші...
Актуалізація опорних знань з теми „Системи лінійних рівнянь з двома змінними” До 1 уроку
Дані усні вправи можна використовувати для актуалізації опорних знань учнів при вивченні теми „Системи лінійних рівнянь з двома змінними”....
Урок засвоєння нових знань. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент >ІІ....
Франсіско Гойя; розвивати зацікавленість мистецтвом, спостережливість, інтерес до світової культурної спадщини, естетичні смаки,...
Урок засвоєння нових знань Хід уроку І. Організаційний момент. Привітання,...
Навчальна: ознайомити учнів із неклітинними формами життя; розглянути особливості будови і життєві цикл вірусів; обговорити можливі...
Організація праці і виробництва на заводі
Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів (методом бесіди з'ясовують питання)
Тема: «Історія і фольклор». Цілі
Актуалізація опорних знань, повідомлення теми, мети й завдань уроку; мотивація навчальної діяльності
Урок тренінг Хід уроку Організаційний момент Актуалізація опорних...
Основні поняття та терміни: психічне насилля, фізичне насилля, злість, агресія, жертва насилля, свідок насилля
І. Організація класу ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація опорних знань
Звернути увагу на головні закономірності періодичної системи; продовжити формування уявлень учнів про періодичну зміну властивостей...
Уроку I. Актуалізація опорних знань
Мета. Проаналізувати виконання контрольної роботи, закріпити раніше вивчений матеріал, розвивати творчі й інтелектуальні здібності...
Уроку І. Актуалізація опорних знань
Мета. Проаналізувати виконання контрольної роботи, закріпити раніше вивчений матеріал, розвивати творчі й інтелектуальні здібності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка