|
|
Скачати 3.3 Mb.
|
|
Л.С. Грицюк, методист дошкільного виховання Організація навчально-виховного процесу у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009/2010 навчальному році Нові завдання шкільної освіти в Україні, що спрямовані на гуманізацію та демократизацію всього навчально-виховного процесу в школі, визначають нові пріоритети навчання і виховання, потребують формування ініціативної особистості, здатної до раціональної творчої праці. Ми живемо в третьому тисячолітті, у час комп'ютеризації та інтенсивного розвитку всіх галузей науки та виробництва, і глибоко усвідомлюємо незворотність демократичних змін, що відбуваються у суспільстві та освіті зокрема. Тому ми не повинні забувати про те, що сучасні діти не такі, якими були ми, отже, вони потребують від сучасного навчання чогось нового. Те, що було гарним учора, не є актуальним сьогодні. Початкова школа – фундамент шкільного навчання, адже саме тут закладається основа для формування особистості майбутнього громадянина, умови для розвитку інтелекту і творчих якостей особистості, підготовки до життя у відкритому суспільстві, самостійної взаємодії зі світом. Це істина, яку ніхто не заперечує. Школа – це життєвий простір дитини, тут вона не готується до життя, а живе. І тому вся діяльність навчального закладу має бути організована таким чином, аби сприяти становленню особистості дитини, ґрунтуючись на ідеї самовартісності дитинства. Дванадцять шкільних років – це величезний шлях, що долає дитина. Вона зростає, її організм досягає зрілості, формуються інтелект, стосунки з навколишнім світом. Усе це відбувається з покоління в покоління за одними й тими самими законами розвитку. Якщо прийняти розвиток дитини від народження до повноліття за 100 %, то ці відсотки вчені розподіляють так: на вік до трьох років припадає 45 %, до шести – 90 %, на період навчання у загальноосвітньому закладі – 10 %, із них на період навчання у початковій ланці – 7 %. Як бачимо, з того моменту коли дитина потрапляє до школи, винятково важлива роль в її психічному розвитку відводиться початковому ступеню освіти. Він повинен не тільки сформувати в учнів уміння та навички, а й розвинути пізнавальні процеси: пам'ять, увагу, мислення, мовлення, уяву. Тим більше, що між цими комплексами психічних властивостей існує глибокий та органічний взаємозв'язок. В останні роки вчителі початкових класів зазначають зниження інтересу до навчання у дітей 6-10-річного віку. Чому знижується інтерес дітей до навчання? Причинами втрати інтересу до знань є:
2009/2010 навчальний рік розпочинається 1 вересня Днем знань. Тему першого уроку в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів учитель обирає самостійно. Форми і методи проведення першого уроку обираються з урахуванням можливостей навчального закладу та індивідуальних особливостей учнів класу. Структура 2009/2010 навчального року встановлюється загальноосвітнім навчальним закладом відповідно до рекомендацій Міністерства освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 20.02.09 № 1/9-120). Навчальні заняття в початкових класах організовуються за семестровою системою. Перший семестр розпочинається 1 вересня, а закінчується 25 грудня. Другий семестр триває з 11 січня по 29 травня включно. Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно, осінні – з 26 по 31 жовтня, зимові – з 26 грудня по 9 січня, весняні – з 22 по 31 березня. Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації в 4-х класах, навчальних екскурсій, річного оцінювання навчальних досягнень учнів усіх класів. З урахуванням кліматичних умов, місцевих особливостей, специфіки роботи загальноосвітнього навчального закладу за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул, зокрема, впровадження для учнів 1 класу додаткових весняних тижневих канікул, організації та проведення навчальних екскурсій. У 2009/2010 навчальному році залишаються чинними інструктивно-методичні рекомендації від 07.07.2008 р. №1/9–433 щодо розроблення робочих навчальних планів для 1–4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів та особливостей вивчення навчальних предметів інваріантної складової навчальних планів. Організація навчання в початкових класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ від 20.06.2006 р. № 469 згідно з рішенням колегії від 24 травня 2006 року): «Програми для середньої загальноосвітньої школи», 1–4 класи. (К.: Початкова школа, 2006 р.); «Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів», 1–4 класи, авт. Зубалій М.Д. та ін. (Х.: Ранок, 2006 р.); «Фізична культура. Програма для учнів спеціальних медичних груп», 1–4 класи, авт. Майєр В.І. (Х.: Ранок, 2006 р.); Оцінювання навчальних досягнень учнів 1–4-х класів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи (наказ МОН від 20.08.2008 р. № 755). Оцінювання навчальних досягнень учнів 1–2-х класів здійснюється вербально, у 3–4-х класах – за 12-бальною шкалою. За рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу оцінювання навчальних досягнень учнів 2 класу може здійснюватися, розпочинаючи з ІІ семестру, за 12-бальною шкалою. Учитель початкових класів повинен враховувати, що оцінка впливає на емоційний стан дитини, викликаючи як позитивні, так і негативні емоції, створюючи емоційний комфорт чи дискомфорт. Негативні емоції, як правило, зумовлені неаргументованою оцінкою. З метою визначення відповідності освітнього рівня випускників початкової школи вимогам Державного стандарту початкової загальної освіти в 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів та визначення рівня сформованості в молодших школярів умінь застосовувати набуті знання і вміння на практиці здійснюється державна підсумкова атестація з української мови (мови і читання) та математики (відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 18.02.2008 р. № 94, зареєстрований у Міністерстві юстиції України від 27 лютого 2008 р. за № 151/14842)). У 4-х класах загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин також можуть підлягати атестації результати навчальної діяльності з мови навчання (мови і читання). Бали за атестацію із цих предметів виставляються за результатами річних підсумкових контрольних робіт. Підсумкові контрольні роботи виконують усі учні, окрім тих, які з поважних причин (хвороба, довготривалі перебування на лікуванні, спортивних змаганнях, переїздах в інші місця проживання, природні катаклізми) не можуть бути присутніми у визначений час для написання підсумкових контрольних робіт. У такому разі оцінки за державну підсумкову атестацію виставляються учням за результатами семестрового оцінювання. Додаткові види перевірних робіт у 4-х класах не проводяться. Річне оцінювання, що є підсумковим, здійснюється на основі семестрових балів. З навчальних предметів, які підлягають державній підсумковій атестації, при виставленні річної оцінки враховуються також результати підсумкових контрольних робіт. Обирати для вивчення слід курси, які реалізуються навчальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України. З цією метою можна скористатися чинними навчальними програмами (методичні рекомендації щодо використання варіативної складової, лист ЧОІППО від 22.05.09 № 2/4-321). Впроваджуючи в початкових класах курси за вибором, слід дотримуватися вимог «Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» (ДСанПіН 5.2.008-01) щодо гранично допустимого тижневого навантаження учнів початкових класів. Навчальні досягнення учнів з обраних предметів варіативної складової навчальних планів не оцінюються. Жоден з курсів не може бути нав’язаний учням та вчителям. Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу. Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану. У початковій школі з першого року навчання може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні української чи іншої мови навчання (мови і читання), української мови (мови і читання) у школах із навчанням мовами національних меншин, іноземної мови відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128). Місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про поділ класів на групи і при меншій від нормативної наповнюваності за наявності бюджетних асигнувань та залученні додаткових коштів. Організація навчальних екскурсій у 1–4-х класах, їх зміст та форми проведення визначені листом Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 р. № 1/9-61. Проведення екскурсій може здійснюватися як професійним екскурсоводом, так і безпосередньо вчителем. Обов’язковою умовою проведення екскурсії є цільовий інструктаж учнів із техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсії та її проведення. Відповідно до «Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» обов’язки класного керівника в початкових класах покладаються, як правило, на класовода. Учитель класу організовує навчально-виховну роботу на уроках та активний відпочинок на перервах. Відповідальність за безпеку життєдіяльності кожного учня на уроках, під час перерв, на групах продовженого дня, дотримання вимог санітарних правил і норм несуть вчителі-класні керівники, вчителі-предметники, вихователі груп продовженого дня, адміністрація загальноосвітніх навчальних закладів. М.М. Одинак, методист початкового навчання Основні завдання і напрямки роботи шкільної бібліотеки у 2009/2010 навчальному році Виходячи із основних завдань державної програми «Освіта», Закону України «Про загальну середню освіту», «Положення про загальноосвітній навчальний заклад», “Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу», Державної програми «Вчитель», Концепції 12-річної загальноосвітньої школи, Закону України «Про бібліотеку і бібліотечну справу», державних документів про бібліотечну справу у 2009-2010 навчальному році перед бібліотекою школи постають такі завдання:
2001-2010 рр. оголошені (2001) Генеральною Асамблеєю ООН Міжнародним десятиліттям світової культури та не насилля в інтересах дітей планети. 2003-2011 рр. оголошені Генеральною Асамблеєю ООН Міжнародним десятиріччям грамотності: освіта для всіх. 2009 рік оголошено Роком молоді в Україні. 2009 рік оголошено ЮНЕСКО Роком Миколи Гоголя. 2009 рік на Буковині – рік Володимира Івасюка. При планування роботи бібліотеки врахувати ювілейні дати, які припадають на 2009-2010 рік:
У 2010 році відзначаються ювілейні дати від дня народження: 19.03 – 115 років М.Т. Рильського, 02.04 – 205 років Г.К. Андерсена, 02.04 – 170 років Емілля Золя, 20.09 – 160 років драматурга І. Карпенка-Карого. 08.04.2010 – 100 років від дня смерті М. Кропивницького, 04.09.2010 року – 25 років від дня смерті поета В. Стуса. Успіх реалізації завдань, мети залежить від грамотного планування, яке є організуючим началом всієї діяльності бібліотек. Система роботи передбачає організацію книжкових фондів і каталогів. Пріоритетність надається громадянському та патріотичному вихованню, формуванню екологічної культури, забезпеченості підручниками, надання допомоги творчим об’єднанням учнів, інформаційно-бібліографічній роботі. Бібліотекар повинен добре усвідомлювати, що формування читача неможливе без поглибленої систематичної роботи з літературою. Участь шкільного бібліотекаря у житті школи, підготовці свят і спільних уроків з учителями дає великі можливості для залучення дітей до читання та прищеплення культури роботи з книгою. Використанню бібліотекарем рекомендаційно-бібліографічних методів сприяє прилученню учнів до читання літератури, допомагає упорядкувати і поглибити читання, накреслити його перспективу. Бібліографічне інформування читачів здійснюється за допомогою бюлетнів: «Нові надходження в бібліотеку», «Радимо прочитати», «Завітайте до бібліотеки», «Правові знання – учням», виставок літератури «Вчитель і сучасний урок», «Права дитини», «Громадянська освіта учнів», «Реформування освіти», «Шлях до професії», «Освіта ХХІ століття», «Профільне навчання» тощо. Важливим напрямком роботи бібліотеки є інформаційна підтримка, проведення у школі предметних тижнів. Оформляються як традиційні виставки так і виставки-вікторини, виставки-запитання, які вимагають фактографічної інформації. Інформаційна підтримка навчальної діяльності учнів включає також такі форми роботи як інформаційні бюлетні, години інформації за темами: «А ви читали?», «Чи знаєте ви?», «Сторінками преси». В роботі використовувати такі методи, як аналіз читацьких формулярів, що дозволяє простежити вплив тих чи інших форм інформаційно-бібліографічної роботи на книговидачу, використовувати метод анкетування. Для проведення бібліотечних уроків доцільно використовувати уроки позакласного читання та години, відведені для позакласної виховної роботи. Деякі заняття можуть проводити працівники районних, міських дитячих бібліотеках у приміщенні своїх бібліотек. Звернути особливу увагу на бібліотечні уроки по прищеплюванню учням навиків користування довідковою літературою, вільно працювати з будь-яким видом каталогів. Основа будь-яких заходів, запорука успіху – це різнобічне опрацювання літератури, періодичної преси, творча співпраця бібліотекарів, учителів та учнів. Шкільній практиці відомі найрізноманітніші форми і методи виховання учнів. Радимо надавати перевагу інтелектуальним нетрадиційним формам, як то: ситуаційно-рольові ігри, прес-конференції, голосні читання, турніри тощо. Під час проведення тижня шкільного підручника радимо зосередити увагу бібліотекаря, педагогів на заходах, спрямованих на формування навичок раціонального читання, вміння працювати з джерелами навчальної інформації. У рамках проведення Всеукраїнської акції «Живи, книго!» проводяться благодійні акції «Подаруй книгу бібліотеці», «Підтримай бібліотеку». Слід звернути увагу, що подаровані книги, повинні відповідати специфіці фондів шкільної бібліотеки та запитам читачів, мати відповідний товарний вигляд. Книги, які дарують бібліотеці учні приймаються до бібліотеки лише з листом-згодою батьків. Виконуючі завдання акції «Живи, книго!» у навчальних закладах оформляються відповідні стенди. Переможцями акції у навчальному закладі можуть бути як колективи класу, гуртка, так і окремі учні. Під час реформування системи освіти в Україні підвищується роль методичної служби, бо на неї покладається відповідальність за навчально-методичне забезпечення навчально-виховного процесу й випереджувальне зростання кваліфікаційного рівня бібліотечних кадрів. Тому головним завданням методичної роботи є надання індивідуальних та групових консультацій шкільним бібліотекарям в опрацюванні сучасних інноваційних підходів в розвитку та впровадженні бібліотечних технологій, реформуванні діяльності бібліотек відповідно до сучасних вимог. У підвищенні професійної компетенції бібліотекарів важливу роль відіграють всі ланки: семінари, курси, конференції, самоосвіта. |