Методичні рекомендації щодо організації та здійснення професійної діяльності соціальних педагогів закладів освіти Черкаської області у 2013-2014 навчальному році


Скачати 217.17 Kb.
Назва Методичні рекомендації щодо організації та здійснення професійної діяльності соціальних педагогів закладів освіти Черкаської області у 2013-2014 навчальному році
Дата 05.09.2013
Розмір 217.17 Kb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Психологія > Методичні рекомендації


Т.В.Войцях,

методист ОЦППСР Черкаського ОІПОПП,

соціальний педагог-правник
Методичні рекомендації щодо організації та здійснення професійної діяльності соціальних педагогів закладів освіти Черкаської області

у 2013-2014 навчальному році

Забезпечуючи соціально-педагогічну складову організації освітнього середовища, соціальні педагоги як спеціалісти психологічної служби системи освіти України повинні спрямовувати фахову діяльність на створення умов, які б сприяли розвиткові індивідуальності кожної дитини, збереженню її фізичного, соціального та психологічного здоров’я, формуванню у неї готовності до самостійного життя в суспільстві після завершення навчання. При цьому варто врахувати, що залежно від типу навчального закладу висуваються специфічні пріоритети та вимоги щодо організації та здійснення соціально-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу в межах компетенції закладів освіти.

З метою підвищення рівня ефективності організації та здійснення соціально-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу, створення позитивного іміджу психологічної служби закладів освіти, обласний центр практичної психології і соціальної роботи Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників здійснював методичний супровід та надавав консультативно-практичну допомогу по впровадженню в практичну діяльність спеціалістів психологічної служби інтерактивних форм роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Зокрема, протягом 2012-2013 н.р. в закладах освіти Черкаської області:

1) продовжено реалізацію обласних проектів «Волонтерський рух як інноваційна форма розвивальної, превентивної та профілактичної соціально-педагогічної роботи з молоддю» та «Правовий десант», які довели високу результативність застосування проектної діяльності в роботі спеціалістів психологічної служби та дозволили заповнити освітній простір позитивним змістом, створивши альтернативи негативним явищам в освітньому середовищі. Впровадження вище зазначених проектів в закладах освіти Черкаської області сприяють розвитку громадянської активності учнівської молоді, формуванню відповідальної поведінки шляхом залучення дітей та підлітків до партнерської взаємодії; активізації життя місцевих громад та створенню команди однодумців з числа педагогічних працівників, батьків учнів та представників громадськості; підвищенню ефективності і результативності превентивної та профілактичної роботи соціальних педагогів з учасниками навчально-виховного процесу завдяки застосуванню інтерактивних форм та методів роботи та включенню елементів неформальної освіти в навчально-виховний процес;

2) за підтримки Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» налагоджено діяльність регіональної тренерської мережі (РТМ), методичний супровід якої здійснює обласний тренер-координатор Національної тренерської мережі Центру «Ла Страда – Україна» Тетяна Войцях, методист ОЦППСР Черкаського ОІПОПП, соціальний педагог-правник. Станом на 31.12.2012 року кількість членів РТМ становила 22 особи з числа соціальних педагогів та практичних психологів закладів освіти Черкаської області різного типу (ЗНЗ, НВК, інтернатного типу, ПТНЗ). Всього спеціалістами психологічної служби, членами РТМ у 2012 році в закладах освіти та у місцевих громадах було проведено 851 інформаційно-просвітницьких та профілактичних заходи з питань запобігання торгівлі людьми, комерційній сексуальній експлуатації дітей та насильству над дітьми, а також з питань безпеки дітей в Інтернеті, гендерної рівності, дотримання прав дитини. Заходами було охоплено 7455 осіб з числа педагогічних працівників, батьків, представників державних установ, місцевих громад міст, сіл, селищ, та 26 141 особа з числа вихованців дошкільних навчальних закладів (старша та підготовча група), учнів ЗНЗ, НВК, навчальних закладів інтернатного типу, ПТНЗ, студенів ВНЗ.

У І семестрі 2013 року кількість членів РТМ Черкаської області зросла до 27 осіб з числа соціальних педагогів та практичних психологів закладів освіти Черкаської області різного типу (ЗНЗ, НВК, інтернатного типу, ПТНЗ), педагогічних працівників Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Станом на 01.05.2013 року закладах освіти та у місцевих громадах було проведено 227 інформаційно-просвітницьких та профілактичних заходів з питань запобігання торгівлі людьми, насильству над дітьми, попередження та профілактики порушення прав дитини. Заходами було охоплено 1548 осіб з числа педагогічних працівників, батьків та 7 406 осіб з числа учнів ЗНЗ, НВК, навчальних закладів інтернатного типу, ПТНЗ, студенів ВНЗ;

3) продовжено впровадження в освітній простір нових психолого-педагогічних комунікацій з метою створення у навчальних закладах позитивного мікроклімату та демократичного правового простору. Зокрема: здійснювалась експериментально-дослідна робота за участю спеціалістів психологічної служби системи освіти; застосовувалась клубно-дистанційна форма роботи зі спеціалістами психологічної служби та педагогічними працівниками закладів освіти області через Інтернет-сайти ОЦППСР (http://psycenter.at.ua, http://prava-cheloveka.at.ua); проводились Інтернет-конференції на базі сайту Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (http://oipopp.ed-sp.net/). Широкої популярності в професійній діяльності соціальних педагогів та практичних психологів набули такі інтерактивні форми комунікації між усіма учасниками навчально-виховного процесу як соціально-психологічні театри та бригади «Правового десанту» Волонтерських центрів психологічної служби закладів освіти Черкаської області;

4) з метою попередження та профілактики негативних явищ в освітньому середовищі, формування в учнів/вихованців навичок життєвої компетентності здійснювалась навчальна діяльність через проведення особистісно орієнтованих тренінгів, факультативів, спецкурсів, гуртків, профілактично-просвітницьких програм.

Беручи до уваги, що професійна діяльність спеціалістів психологічної служби системи освіти – соціальних педагогів і практичних психологів – безпосередньо спрямована на психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників, на надання соціально-педагогічної допомоги соціально незахищеним категоріям вихованців, учнів і студентів з метою подолання ними життєвих труднощів та підвищення їхнього соціального статусу, попередження негативних явищ в шкільному середовищі, обласний центр практичної психології і соціальної роботи Черкаського ОІПОПП систематично (як в рамках курсів підвищення кваліфікації спеціалістів психологічної служби, так і в міжкурсовий період шляхом проведення семінарів-практикумів, Школи професійної майстерності, майстер-класів тощо) здійснює методично-навчальний супровід професійної діяльності керівників психологічних служб міст/районів, соціальних педагогів та практичних психологів закладів освіти області з питань організації роботи в навчальних закладах з попередження насильства над дітьми та інших негативних явищ в освітньому середовищі шляхом навчання педагогічних працівників, учнів та їхніх батьків моделям безпечної поведінки, толерантного ставлення до співрозмовника, виховання поваги до прав та основних свобод людини.

Аналіз результатів діяльності спеціалістів психологічної служби, зокрема соціальних педагогів та їх запитів щодо надання методично-консультативного супроводу доводить, що питання організації та здійснення соціально-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу в закладах освіти Черкаської області не втратило своєї актуальності та потребує подальшого вирішення.

Згідно чинного законодавства України, при плануванні професійної діяльності соціальних педагогів у 2013-2014 н.р. приоритетними питаннями для здійснення превентивної та профілактичної соціально-педагогічної роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу залишаються такі, як:

  • Забезпечення дотримання законодавства щодо захисту прав дітей, в т.ч. в освітньому середовищі

  • Забезпечення дотримання принципів гендерної рівності в освітньому середовищі

  • Попередження та профілактика дитячої злочинності та бездоглядності

  • Попередження та профілактика жорстокого поводження та насильства над дітьми

  • Попередження експлуатації та торгівлі людьми і дітьми, залучення дітей до найгірших форм дитячої праці, в т.ч. комерційної сексуальної експлуатації дітей

  • Попередження та профілактика негативного впливу Інтернет на формування поведінкових моделей дітей

  • Профілактика адиктивної поведінки

  • Профілактика захворювання на ВІЛ/СНІД

  • Попередження дискримінації, у т.ч. в освітньому середовищі

Важливим завданням діяльності психологічної служби є забезпечення супроводу дітей з обмеженими можливостями здоров’я, захист прав дитини, створення умов для збереження та відновлення їх психічного і соціального здоров’я на всіх рівнях навчання. Спеціалістам психологічної служби закладів освіти усіх типів необхідно приділити особливу увагу вивченню індивідуальних особливостей дітей з обмеженими можливостями здоров’я, розробці алгоритму взаємодії педагогічних працівників як у межах навчального закладу, так і поза його межами щодо забезпечення потреб вихованців та учнів. Інтеграція таких дітей у навчально-виховний процес можлива виключно за умови здійснення належного психолого-педагогічного супроводу як дітей, так і їх батьків. Актуальним залишається і питання психологічної підготовки педагогів до роботи з вказаною категорією дітей.

Ще одна категорія дітей, що часто залишається поза увагою через недосконалість законодавчого визначення соціального статусу дитини і сім’ї, але насправді потребує посиленого соціально-педагогічного та психолого-педагогічного супроводу – це діти трудових мігрантів. Трудовий мігрант – громадянин України, який на тимчасовий термін виїжджає до іноземної країни займатися, займається або займався оплачуваною діяльністю в іноземній країні тривалий (не менше 6 місяців1) час. Як свідчать результати дослідження «Проблеми дітей трудових мігрантів: аналіз ситуації», проведеного Міжнародним жіночим правозахисним центром «Ла Страда-Україна» у співпраці з Українським інститутом соціальних досліджень ім. О.Яременка, серед основних проблем, які мають дві третини дітей заробітчан (незалежно від виду міграції батьків – зовнішньої чи внутрішньої) такі як: зміна соціального оточення дитини, звичок, цінностей; погіршення успішності навчання, пропуски уроків без поважних причин; жорстоке поводження з боку оточуючих і як наслідок – зниження у дітей рівня довіри до оточуючих, схильність до жорстокості; надмірні намагання самоствердитися, які нерідко проявляються у девіантній поведінці, конфліктах; переживання за батьків, неспокій, страх; нестача батьківської ласки, відсутність підтримки; несумісність поглядів із родичами; складності при прийняті рішень та ін.

Окрему групу проблем становлять юридичні, пов’язані з тим, що при вчиненні певних правочинів дитиною необхідна обов’язкова згода батьків, а також з тим, що єдиними офіційними представниками дитини є батьки.

З метою попередження ситуації виникнення юридичних та інших проблем у дитини після від’їзду батьків, соціальним педагогам слід проводити систематичну інформаційно-просвітницьку (а у разі уже наявних фактів – профілактичну) роботу з батьками, роз’яснюючи, що батьки, які довгий час планують знаходитися за кордоном, повинні заздалегідь вирішувати питання офіційного догляду за дитиною та її представництва.

Знання типових проблем дітей трудових мігрантів дозволить соціальним педагогам у співпраці з іншими суб’єктами соціально-педагогічної діяльності своєчасно їх діагностувати та намітити конкретні шляхи роботи по їх подоланню.
Реалізація захисної функції соціального педагога

в межах компетенції закладу освіти

Серед кола функціональних обов’язків соціального педагога однією із головних функцій в його діяльності визначена захисна, що передбачає забезпечення дотримання норм охорони та захисту прав дітей, представлення їхніх інтересів у різноманітних інстанціях (службі у справах дітей, міліції, суді тощо).

Захисна функція спрямована на відстоювання прав та інтересів дітей і молоді на основі міжнародних і державних нормативно-правових документів, з метою забезпечення гарантованих їм прав та умов життєдіяльності. Державною правовою базою соціального захисту дитинства виступає Конвенція ООН про права дитини, Конституція України, Закон «Про охорону дитинства», Закон «Про освіту», Закон «Про попередження насильства в сім’ї», інші нормативно-правові акти державного та місцевого рівня, які регулюють діяльність соціального педагога в напрямі соціального та правового захисту дитини.

Реалізація соціальним педагогом захисної функції вимагає наявності у спеціаліста таких професійних знань, вмінь та навичок:

  1. знати та впроваджувати державну політику, спрямовану на захист дітей в усіх сферах їх життєдіяльності;

  2. вміти використовувати усі реальні можливості законодавчої бази щодо захисту прав дитини в освітньому середовищі; використовувати правові норми в інтересах дитини;

  3. сприяти реалізації прав дітей, передбачених Конвенцією ООН про права дитини, Конституцією та іншими законами, нормативно-правовими актами України, володіти механізмами та технологіями надання допомоги дитині при порушенні її прав;

  4. забезпечувати дотримання в сімейному та освітньому середовищі гарантованих державою правових норм щодо захисту дитинства;

  5. здійснювати просвітницько-інформаційну та правовиховну роботу серед дітей, батьків, педагогів, громадськості;

  6. підвищувати рівень правових знань як особистий, так і учасників навчально-виховного процесу;

  7. вміти застосовувати у практичній діяльності нормативно-правову базу з питань захисту прав дитини, технології захисту прав дитини, застосування заходів із забезпечення законності в сфері охорони дитинства, в т.ч. у галузі міжнародного співробітництва (проектна діяльність) з питань, що стосуються захисту прав дитини;

  8. здійснювати профілактичну, координаційну та посередницьку роботу з питань, що стосуються попередження порушень прав дитини та/або спрямовану на їх відновлення;

  9. орієнтуватися у функціональному призначенні установ, організацій та закладів, діяльність яких спрямована на захист прав дитини та забезпечення її законних інтересів;

  10. сприяти соціалізації дитини шляхом налагодження співпраці з суспільними і державними інститутами.

Створення ефективної системи захисної, превентивної та профілактичної роботи соціального педагога з учнями/вихованціями та їх батьками передбачає:

  • тісну співпрацю спеціалістів психологічної служби з усіма суб’єктами навчально-виховного процесу у закладі освіти та в його мікрорайоні на рівні суб’єкт-суб’єктних стосунків;

  • використання інтерактивних форм роботи та інноваційних технологій;

  • послідовність рівнів соціально-педагогічної діяльності та системність роботи.

Реалізуючи захисну функцію, соціальний педагог як спеціаліст психологічної служби закладу освіти, забезпечує соціально-педагогічний супровід дітей та молоді в системі освіти, сприяє взаємодії навчальних закладів, сім’ї, служб у справах дітей, соціального захисту, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, кримінальної міліції та інших підрозділів державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, неурядових та громадських організацій з метою адаптації дитини до вимог соціального середовища і створення умов для її сприятливого розвитку.


Особливості організації соціально-педагогічного супроводу сім’ї

в системі освіти

Останнім часом все більшої актуальності набуває питання організації системи раннього соціально-педагогічного супроводу сім’ї в системі освіти та налагодження ефективної взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства з метою попередження негативних явищ в сім’ї, створення умов для позитивної соціалізації особистості в сімейному середовищі, забезпечення дотримання прав та законних інтересів дитини. Саме тому питання організації соціально-педагогічної роботи з сім’єю, а саме визначення особливостей, умов та можливостей здійснення соціально-педагогічного супроводу сім’ї як виду роботи з сім’єю в діяльності соціального педагога та розроблення механізму здійснення соціально-педагогічного супроводу сім’ї в межах компетенції сучасних закладів освіти, в яких навчаються/виховуються діти з цієї сім’ї повинно стати одним з основних напрямів професійної діяльності соціального педагога.

В зв’язку з тим, що з 2010-2011 н.р. обов’язковим стало охоплення дітей 5-річного віку дошкільною освітою, ще більшої актуальності набуває питання організації і здійснення соціально-педагогічного патронату сім’ї як однієї із форм здобуття дошкільної освіти дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 17.12.2008 р. №1/9-811, під терміном «соціально-педагогічний патронат сім’ї» передбачається система гуманітарних послуг і заходів, спрямованих на полегшення пристосування сім’ї та її членів до вимог суспільства, допомогу у вихованні дітей, подолання та профілактику міжособистісних конфліктів у родині, захист прав дітей. Основними функціями соціально-педагогічного патронату є розвивальна, організаторська, виховна, консультативна, прогностична, діагностична, запобіжно-профілактична, корекційно-реабілітаційна.

Соціально-педагогічним патронатом охоплюються сім’ї з дітьми, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, або не відвідують дошкільні навчальні заклади з інших причин (відсутність чи віддаленість дошкільних закладів, фізична неспроможність батьків водити дитину до закладу тощо). З метою виявлення таких дітей необхідно проводити їх облік (лист Міністерства освіти і науки України від 07.05.2007р. № 1/9-263 «Про організацію обліку дітей дошкільного віку»). Соціально-педагогічний патронат сімей здійснюється за місцем їхнього проживання. Для організації відповідної роботи бажано мати соціальний паспорт кожного міста, селища, району, мікрорайону, будинку, окремих сімей; розробити конкретні програми (загальну, місцеву тощо) відповідно до мети і завдань соціально-педагогічного патронату; визначити конкретних виконавців та узгодити їхні дії; забезпечити контроль за здійсненням патронату.

Соціально-педагогічний патронат таких сімей, як правило, здійснює соціальний педагог, педагогічне навантаження якого становить 40 годин на тиждень. У робочий час соціального педагога враховується і час, затрачений на дорогу до місця проживання дитини. Відвідання сім’ї відбувається 2 рази на тиждень, і соціально-педагогічним патронатом охоплюється не більше 15 дітей. У разі відсутності у дошкільному навчальному закладі посади соціального педагога його функції можуть виконувати інші працівники.

Отже, питання організації та здійснення соціально-педагогічного патронату сім’ї потребує термінового вирішення кадрового забезпечення дошкільних навчальних закладів (і не тільки комбінованого та компенсуючого типу) фахівцями психологічної служби, і соціальними педагогами зокрема, що дозволить здійснювати роботу з батьками та дітьми на високому кваліфіковано-компетентному професійному рівні.

Головна мета роботи соціального педагога з сім’єю, незалежно від типу закладу освіти, – захищаючи інтереси і права дитини, забезпечити батьків необхідними педагогічними знаннями і вміннями щодо виховання дітей, а також правовими знаннями щодо обов’язку і відповідальності батьків за створення належних умов для виховання, навчання, утримання та особистісного розвитку дитини, що дозволить попереджувати негативні явища в сімейному середовищі, і, спираючись на ресурси самої сім’ї, навчити розв’язувати власні проблеми, створювати умови для набуття позитивного соціального досвіду, сприяючи успішній соціалізації сім’ї і дитини зокрема.

Соціальному педагогу необхідні знання про особливості кожного типу сімей, вміння вчасно розпізнати щонайменші ознаки відхилень в поведінці дитини, які можуть бути проявом неблагополуччя в сім’ї та її негативного впливу на дитину, що в свою чергу дасть змогу вчасно розпочати соціально-педагогічну та психолого-педагогічну роботу з сім’єю, надати їй своєчасну кваліфіковану допомогу у вирішенні сімейних проблем та активізації внутрішніх ресурсів сім’ї для подолання причин неблагополуччя, сприяти формуванню сімейного середовища, сприятливого для виховання дитини.

Варто враховувати, що соціально-педагогічний супровід сім’ї як вид професійної діяльності соціального педагога передбачає здійснення комплексу заходів за усіма функціональними напрямами діяльності соціального педагога та спрямований на створення умов для забезпечення і реалізації потреб дитини в сім’ї шляхом формування у батьків психолого-педагогічних компетенцій та усвідомленого батьківства, відповідальної поведінки, здатності активізувати внутрішні ресурси сім’ї та найближчого її оточення для подолання складних життєвих обставин, в яких опинилася сім’я або проблем виховного плану, підвищення рівня педагогічної та правової культури батьків.

Необхідно пам’ятати, що сім’я – особливий соціальний інститут, який не завжди охоче дозволяє втручатися стороннім у коло своїх проблем. Крім того, сім’я є колективним клієнтом соціально-педагогічної роботи, тому досягнення позитивного результату і ефективність соціально-педагогічної роботи з сім’єю, зокрема здійснення соціально-педагогічного супроводу сім’ї (як загального, так і цільового) з метою попередження та профілактики негативних явищ в сімейному середовищі, залежить від співпраці та злагодженої взаємодії всіх суб’єктів соціально-педагогічної діяльності – фахівців навчального закладу, сім’ї та інших інститутів соціального виховання, держави в цілому. Тому, для створення умов, необхідних для організації та підвищення ефективності соціально-педагогічного супроводу сімей в межах компетенції закладів освіти різного типу, рекомендовано розробити та впровадити у практичну діяльність план спільних дій працівників закладу освіти у межах здійснення соціально-педагогічного супроводу сімей (або шкільну програму соціально-педагогічного супроводу сімей), який би передбачав:

  • систематичне проведення просвітницької, превентивної та профілактичної роботи з усіма учасниками навчально-виховного процесу;

  • своєчасне ознайомлення педагогічних працівників із змінами у законодавстві щодо роботи з сім’ями, а також із методиками та технологіями роботи з сім’єю;

  • проведення з класними керівниками просвітницьких занять з використанням інтерактивних форм роботи (тренінг, рольові ігри, розігрування педагогічних ситуацій, практикум з оформлення документації тощо) з питань організації і проведення роботи з сім’ями та щодо ролі класного керівника в соціально-педагогічному супроводі сім’ї;

  • співпрацю усіх учасників навчально-виховного процесу у здійсненні завдань соціально-педагогічного супроводу сімей, в т.ч. із залученням до превентивної та профілактичної роботи з сім’ями батьківського комітету закладу освіти;

  • доведення результатів роботи до педагогічного та батьківського колективів (педагогічні ради, загальні батьківські збори, Рада навчального закладу тощо);

  • залучення до здійснення соціально-педагогічного супроводу сімей (як загального, так і цільового) спеціалістів державних установ та спеціалізованих закладів, а також громадських організацій, діяльність яких спрямована на захист прав дитини і роботу з сім’ями, в т.ч. на попередження негативних явищ у сімейному середовищі;

  • підтримку заходів управлінь (відділів) освіти, служб у справах дітей по виявленню сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах, а також дітей та підлітків із цих сімей, які не приступили до навчання; вчасне повідомлення відповідних установ у разі виявлення таких сімей чи дітей;

Впровадження такої Програми як складової навчально-виховного процесу в закладі освіти сприятиме:

  • формуванню правової та соціальної культури учнів, педагогів, батьків;

  • ранньому виявлення ознак і можливих причин сімейного неблагополуччя (з огляду негативного впливу сімейного середовища на особистісний розвиток дитини або загрози життю та здоров’ю дитини);

  • вчасному інформуванню психологічної служби та адміністрації закладу освіти у разі виявлення сімей, які потрапили у складні життєві обставини або потребують посиленої психолого-педагогічної уваги, або у яких батьки грубо порушують законодавство щодо виконання батьківських обов’язків по створенню сприятливих умов для виховання, проживання, навчання та розвитку неповнолітніх дітей;

  • усвідомленню педагогічними працівниками важливості їх участі у соціально-педагогічному супроводі сім’ї як суб’єктів навчально-виховного процесу, а також того, що соціально-педагогічного супроводу потребують усі сім’ї, діти з яких навчаються/виховуються у даному закладі освіти, з метою попередження негативних явищ у сімейному та освітньому середовищі;

  • формуванню позитивного ставлення батьків до соціально-педагогічного супроводу сім’ї як окремого специфічного виду роботи соціального педагога закладу освіти.

Рекомендовані організаційні моделі діяльності

соціального педагога закладу освіти

Одним з вагомих показників ефективності роботи психологічної служби закладів освіти Черкаської області є зростання довіри учнів, батьків, педагогічних працівників та представників громади до спеціалістів (соціального педагога та практичного психолога), налагодження співпраці у вирішенні актуальних питань попередження і профілактики негативних явищ в освітньому та сімейному середовищі на «суб’єкт-суб’єктному» рівні.

З метою закріплення та підвищення ефективності і результативності соціально-педагогічної діяльності в закладах освіти зусилля соціальних педагогів як спеціалістів психологічної служби системи освіти України рекомендовано спрямовувати на:

  • підвищення власної психологічної і професійної компетентності, безперервну освіту і самовдосконалення, опанування інноваційними методами і технологіями надання соціально-педагогічних послуг;

  • попередження, своєчасне виявлення і ранню профілактику факторів негативного впливу освітнього та сімейного середовища на розвиток особистості учнів;

  • забезпечення якості і доступності соціально-педагогічних послуг.

Професійну діяльність соціального педагога закладу освіти рекомендовано здійснювати за такими організаційними моделями:

1. Робота з дітьми (соціально-педагогічний супровід дитини під час адаптації до умов навчального закладу та особливостей навчально-виховного процесу; організація та здійснення соціально-педагогічного супроводу дітей соціально-незахищених категорій; вивчення особливостей соціального розвитку дитини/сім’ї/колективу; консультування та допомога дітям, які опинилися у складних життєвих обставинах; соціально-педагогічні технології у сфері профілактики та подолання асоціальних проявів у поведінці дітей, негативних явищ в освітньому середовищі; формування життєвої компетентності, здорового способу життя; просвіта та консультування).

2. Робота з педагогічними працівниками (просвіта, консультування з актуальних питань навчально-виховного процесу, особливостей сімейного виховання, соціального розвитку дитини; соціально-педагогічний супровід функціонування педагогічного колективу на різних етапах його існування; вивчення особливостей педагогічної діяльності; інноваційні форми і методи роботи соціального педагога з вчителями).

3. Робота з батьками (соціально-педагогічна просвіта, консультування з питань сімейного виховання, забезпечення прав дитини відповідно до міжнародного та національного законодавства; формування відповідальності та усвідомленого батьківства, вивчення особливостей умов сімейного виховання, мікроклімату; інноваційні форми і методи роботи соціального педагога з батьками).

4. Соціально-педагогічний супровід навчально-виховного процесу в межах компетенції закладів освіти різного типу (за суб’єктами: діти, батьки, педагогічні працівники).

5. Соціально-педагогічна та правова просвіта з метою забезпечення дотримання в освітньому середовищі основ міжнародного та національного законодавства у сфері захисту прав дитини, в т.ч. шляхом впровадження в освітній простір проектної діяльності, нових психолого-педагогічних комунікацій, залучення до проведення тренінгових, профілактичних та інформаційно-просвітницьких заходів тренерів-консультантів регіональної та Національної тренерської мережі Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда – Україна»; налагодження співпраці з іншими міжнародними, національними та всеукраїнськими неурядовими організаціями, діяльність яких спрямована на захист прав дитини, підтримку сім’ї та протидію негативних явищ в освітньому середовищі (за умови наявності документу, що підтверджує їх легальність та право здійснювати навчальну та просвітницько-захисну діяльність, в т.ч. серед учнівської молоді та педагогічних працівників).

Для подальшого удосконалення фахового рівня соціальних педагогів у здійсненні соціально-педагогічного супроводу навчально-виховного процесу, підвищення рівня ефективності функціонування психологічної служби закладів освіти Черкащини керівникам психологічної служби міст/районів рекомендовано:

  • проводити просвітницьку роботу серед соціальних педагогів щодо мети, завдань, сутності і специфічності соціально-педагогічної діяльності в закладах освіти, зокрема соціально-педагогічного супроводу сім’ї (загального і цільового) як окремого виду соціально-педагогічної роботи з метою запобігання виникненню та профілактики негативних явищ в сімейному середовищі;

  • організовувати навчання спеціалістів психологічної служби для ознайомлення із новітніми методиками та формування навичок використання інтерактивних форм, інноваційних технологій діагностичної, інформаційно-просвітницької та профілактичної роботи з усіма суб’єктами навчально-виховного процесу в закладі освіти;

  • своєчасно ознайомлювати спеціалістів психологічної служби із змінами в нормативно-правових актів, які регулюють діяльність психологічної служби системи освіти України;законодавстві щодо роботи з сім’ями;

  • сприяти забезпеченню діяльності спеціалістів психологічної служби закладів освіти навчально-методичним та діагностичним інструментарієм згідно з державними вимогами з метою підвищення ефективності роботи;

  • сприяти розвитку мережі психологічної служби з метою підвищення якості і доступності психологічних і соціально-педагогічних послуг усім учасникам навчально-виховного процесу;

  • сприяти створенню належних організаційних, матеріальних та інших умов діяльності практичних психологів, соціальних педагогів в закладах освіти Черкаської області.

На виконання наказів Міністерства освіти і науки України «Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми» від 25.12.2006 № 844, «Про вжиття заходів щодо запобігання насильству над дітьми» від 01.02.2010 № 59 та відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Щодо організації та проведення «години психолога» у загальноосвітніх навчальних закладах» від 04.07.2012 № 1/9-488 рекомендовано продовжити проведення у навчальних закладах усіх типів «години психолога» (або «години спеціаліста психологічної служби» у разі наявності у навчальному закладі посади соціального педагога при відсутності посади практичного психолога) та забезпечити обов’язкове проведення соціальними педагогами та психологами особистісно орієнтованих факультативних курсів.

При цьому, відповідно до листа Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Національної академії педагогічних наук України від 13 липня 2012 р. № 66/1, необхідно врахувати, що для «години психолога» плануються: групові форми діагностики та опитування учнів, вихованців, студентів; просвітницька і корекційна робота, тренінги (заняття з елементами тренінгу), дискусії та профілактичні бесіди. Ця робота має здійснюватися за рахунок оплати робочого часу працівника психологічної служби.

Проведення соціальними педагогами і практичними психологами особистісно орієнтованих факультативних курсів має плануватися та оплачуватися окремо і розглядатися як додаткове навантаження. Рекомендованими для викладання в рамках факультативних курсів при наявності в закладі освіти сертифікованих тренерів є такі профілактично-просвітницькі програми, як: «Рівний-рівному», „Я-моє здоров‘я-моє життя” („Якалка”), «Молодь на роздоріжжі», «Діалог», «Дорослішай на здоров’я» та інші профілактичні програми (в т.ч. авторські), що рекомендовані Міністерством освіти і науки України, в т.ч. закладами післядипломної педагогічної освіти.

Отже, спільні зусилля спеціалістів психологічної служби закладів освіти Черкаської області необхідно спрямовувати на досягнення основної мети – підвищення якості і забезпечення доступності соціально-педагогічних та психолого-педагогічних послуг, спрямованих на збереження і зміцнення фізичного, соціального та психологічного здоров’я учнів/вихованців, підвищення їх адаптивних можливостей, захист прав і свобод дітей, створення умов для повноцінного і гармонійного розвитку усіх учасників навчально-виховного процесу.

1 Проект Закону України «Про правовий статус українських трудових мігрантів»


Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ДНЯ ЗНАНЬ У 2013-2014 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ Черкаси
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової...
Методичні рекомендації щодо використання годин варіативної складової навчальних планів для історичної та суспільствознавчої освіти...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо організації
Матеріали до серпневих конференцій педагогів області (методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в закладах...
Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу...

Методичні рекомендації щодо вивчення інформатики у 2013-2014 навчальному році
Для учнів 6 – 11-х класів чинними залишаються рекомендації, що містяться у листі Міністерства від 01. 06. 2012 року №1/9-426 «Щодо...
Методичні рекомендації щодо удосконалення підготовки соціальних педагогів...
...
Деякі питання організації виховної роботи у 2012/2013 навчальному році
Міністерство надсилає для практичного використання методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах...
Управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської міської державної адміністрації
Міністерство освіти і науки надсилає для практичного використання методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу...
Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних...
Київ, проспект Перемоги, 10, тел. (044) 486-24-42, факс (044) 236-10-49
Методичні рекомендації «Про організацію роботи в дошкільних навчальних...
Ванько Ксенія Іванівна, методисти лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інститут післядипломної освіти...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка