|
|
Скачати 3.3 Mb.
|
|
Методичним службам рекомендуємо:
Під час планування роботи методичних об’єднань шкільних бібліотекарів необхідно враховувати конкретні умови шкільних бібліотек, досвід роботи бібліотекарів, підсумки роботи, матеріальну базу бібліотек, доцільно виділити окремо питання роботи з бібліотекарями-початківцями. На засіданнях методоб’єднань шкільних бібліотекарів обговорюються актуальні питання бібліотечної справи, форми організації бібліотечної роботи, аналізуються виховні заходи, рекомендації, ефективність використання бібліотечних фондів. У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф МОНУ. Перелік рекомендованої літератури затверджується наказом МОНУ та оприлюднюється через Інформаційний збірник МОНУ. Із зазначеним переліком можна буде ознайомитись на сайті МОНУ www.mon.gov.ua. Для учнів 9 класу 12-річної школи підготовлені нові підручники та навчально-методичні комплекти (Наказ МОНУ № 56 від 02.02.2009 р.; «Освіта України» № 10, 6 лютого 2009 р.). При формуванні замовлень на навчальну літературу на 2010/2011 навчальний рік враховувати результати інвентаризації підручників 2009 року. При виконанні перерозподілу навчальної літератури суворо дотримуватись правил бухгалтерського обліку. Підручники та посібники, що не придатні для використання, потрібно списати згідно з Інструкцією Міністерства освіти і науки України від 15.06.1995 р. № 1/9-217 «Про порядок доставки, комплектування та облік навчальної літератури». Звертаємо Вашу увагу, що списання підручників для учнів 2, 3 та 9-го класів, термін використання яких понад 5 років або, які не відповідають вимогам навчальних програм, проводити в міру надходження нових підручників до навчального закладу. Підручники і навчальні посібники, випущені у 1998-2003 роках, що мають задовільний стан та зовнішній вигляд і відповідають вимогам програм 10-11 класів одинадцятирічної школи, можуть використовуватись у навчально-виховному процесі. Важливим елементом у системі управління бібліотекою є річний звіт бібліотеки. Звіт використовують при складанні планів, контролі за їх виконанням, аналізі діяльності бібліотеки. Річний звіт готують у кінці навчального року. Підготовлений звіт обговорюється на нарадах та затверджується керівником навчального закладу. Річний звіт має за мету дати всебічну характеристику діяльності бібліотеки за навчальний рік. По підготовці річного звіту рекомендуємо проаналізувати якість виконання планових завдань з таких напрямків:
Н.П. Домашенко, методист бібліотечних фондів Формування мотивів соціального престижу учнів Сучасна епоха ввійде в історію людства як період великих соціальних перемін. Соціально-педагогічна ситуація в Україні потребує негайного розв’язання важливих завдань щодо соціалізації особистості, створення належних умов для її розвитку, становлення і життєдіяльності. Від часу існування нашої незалежної держави змінились і мотиви навчальної діяльності. Сьогодні учні на першу сходинку ставлять мотиви соціального престижу, комунікативні, пізнавальні тощо. Значну групу становлять мотиви соціального престижу:
Варіантів вияву цих мотивів дуже багато. Зміст одних з них визначається суспільною спрямованістю особистості:
В інших мотивах на перше місце висуваються вузько особисті, індивідуалістичні та егоїстичні прагнення. Це такі, як:
Психолого-педагогічні пошуки, що безпосередньо пов’язані з вивченням мотивів учіння, їх видів та ролі у процесі навчання, шляхів та засобів трансформації мотивів учіння під впливом різних факторів висвітлені у роботах М.І. Алексєєвої, Л.І. Божович, Л.С. Виготського, П.Я. Гальперіна, В.В. Давидова, І.С. Костюка, С.Л. Рубінштейна, Н.Ф. Тализіної, І.С. Якіманської та багатьох інших. Процес навчально-пізнавальної діяльності учнів буде ефективним і сприятиме формуванню мотивів соціального престижу, якщо в ньому будуть реалізовані наступні психолого-педагогічні умови:
Ми вважаємо за можливе виділити ціннісний аспект, а також аспект спрямованості мотивації соціального престижу та такі види мотивації навчання:
Аналіз співвідношення навчально-пізнавальної діяльності учнів та їх вікових особливостей дозволяє зробити висновки про те, що виявлення педагогічних умов мотивації соціального престижу неможливе без урахування таких особливостей вікового розвитку як:
Підвищений інтерес до власної особистості, який виникає у старшого підлітка, спонукає потребу порівнювати себе з іншими людьми, оцінювати свої реальні досягнення в різних видах діяльності і, як наслідок, потребу в саморозвитку. Потреба в саморозвитку передбачає оволодіння учнями вмінням інтенсифікувати власне життя в напрямку максимального виявлення найкращого у собі з утвердженням в суспільстві гуманістичних ідеалів, що забезпечують стабільність особистісного руху кожного школяра та саморуху педагога. Відповідно до поставлених завдань вчитель переконаний в необхідності постійного аналізу результативності використаних інноваційних освітніх технологій, відбору найбільш ефективних та відмови від нерезультативних, знає, що успіхи учнів – це рівень його педагогічної майстерності. Наприклад, у якості «тематичного орієнтира» цих завдань, ми пропонуємо такі:
Щодо використання коментарів-порад, то ми пропонуємо таку орієнтовну тематику, яка віддзеркалює видатні ідеї, що могли б бути в основі розробки вчителями певного дидактичного заходу з формування компетентності саморозвитку: «Невдахи вірять в успіх, успішні люди вірять у себе» (Альфред Даніель-Брюне); «Допитливість породжує науковців й поетів» (А. Франс); «Розум полягає не тільки в знаннях, але і в умінні використовувати знання у справі» (Аристотель). Коментарі-поради передбачають не лише аналіз висловлювання мислителів, але також, виходячи з провідної ідеї, вироблення системи рекомендацій щодо саморозвитку особистості учня (наприклад, засобів накопичення та актуалізації знань, що закладають основу саморозвитку; системи формування творчого мислення як вихідного для оптимального саморозвитку; заходів з виховання працелюбності, цілеспрямованості, наполегливості в розумовій праці як першочергових чинників ефективної самореалізації особистості). Тому навчальна діяльність повинна бути організована таким чином, щоб забезпечити для цього можливість оволодіння навчальними компетентностями й уміння спілкуватись, тоді процес засвоєння знань набуває особистісного сенсу для учня. У системі виховання, де на перший план виступає співпраця і взаємодопомога, вирішальну роль відіграє мотивація, що задовольняє соціальні потреби учня (і вчителя) і, насамперед, потреба гармонійної атмосфери без соціальних, етичних бар’єрів, партнерський лад, довіра, дружба, любов. Початковою мотивацією допомоги в процесі навчання може бути її вигідність для того, хто подає допомогу. Здібний учень знає, що, навчаючи свого однокласника, він водночас навчає і сам себе, проникає глибше в навчальний матеріал, учиться застосовувати його, вести діалог, управляти ним і так далі. Крім того, учень, який допомагає в процесі навчання, наприклад, української мови, може потребувати допомоги, наприклад, з математики. А учень, якому на заняттях завжди треба тільки допомагати, може бути здатний допомогти в позашкільній діяльності, наприклад, в спортивному залі, в музичному ансамблі тощо. Від такого «взаємообміну» допомогою, яка може бути початковим етапом спільної навчальної діяльності, учні переходять до рівня взаємодопомоги з високою моральною мотивацією. Форми навчання постійно створюють для цього умови: робота парами, робота в невеликих групах. Варто зауважити про недоречність використання слова «розподілитися» на пари, трійки, групи. Учням пропонується об’єднатися, що забезпечує формування командної спільності мотивації співпрацювати разом, приймати відповідальні рішення. Досвід організації роботи за інтерактивними технологіями показує, що деякі учні одразу готові активно працювати у будь-якій за розміром групі, але дійсно ефективною є групова робота, коли у групі не менше 5-7 осіб. Усе, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене. Не варто казати учням, що «це правильна чи неправильна відповідь», треба лише допомагати опрацювати інформацію, і дати можливість прийняти власне рішення. Важливо спостерігати, щоб ніхто з учнів не залишався поза обговоренням. Те, як учитель реагує на запитання та коментарі, є вирішальним у створенні навчальної атмосфери. З метою налагодження процесу взаємодії й розвитку навичок критичного мислення рішення учнів повинні сприйматися серйозно. Треба демонструвати увагу до всіх, дякуючи кожному за запитання та висловлення, тому що це стимулює до активного обміну інформацією, навіть тією, яку в інших випадках учні відкинули б, як нетипову, недоцільну та зайву. Важливо не дозволяти будь-кому домінувати над групою під час дискусії, при цьому можна зауважити: «А тепер послухаємо, що думає…», або «Мені хотілось би, щоб усі мали можливість сказати своє слово». Найвищий рівень – це ситуація, коли обдарований, здібний учень з радістю шукає можливості допомагати, причому для нього така допомога – прояв симпатії, а не зарозумілості, гордовитості, вищості, водночас менш здібний учень шукає допомоги без приниженості, не підлещуючись, розуміючи, що він прагне вивчити якомога більше і краще, а обидва разом усвідомлюють, що люди є людьми, коли допомагають один одному. Управління процесом навчання, при якому широко застосовується співдія і взаємодопомога, потребує спеціальної підготовки учителів, спрямованої на формування таких професійних якостей:
Отже, формування мотивів соціального престижу, що справляють вплив на соціально-етичний розвиток сучасних учнів, дає нам змогу зробити такі висновки. Навчання, побудоване на співпраці, співтворчості, співпереживанні і взаємодопомозі, повинно стати одним із засобів упровадження в освіту ХХІ віку гуманістичних принципів виховання. Сучасна школа стає місцем і часом взаємного збагачення учнів і вчителів, творчої роботи й гри, що приносять задоволення та радість, місцем і часом розумового, духовного, фізичного розвитку. Негативні явища, що знецінюють гуманне виховання такі, як страх, стрес, агресивність учнів (і вчителів), зникають у процесі навчання шляхом співробітництва і взаємодопомоги. Таке навчання зорієнтоване на демократичний стиль управління в школі як панівний. Демократичним має стати управління і навчальною діяльністю учнів, і роботою вчителів. Навчання у формі співпраці і взаємодопомоги являє собою пошук, знаходження і розвиток етичних талантів серед учнів. Суспільство потребує того, щоб разом з технічними, математичними та іншими талантами – носіями технологічного і економічного прогресу, розвивалися також етичні таланти. Кожне покоління людей має такі таланти – носіїв морального прогресу суспільства. З огляду на вищезазначене, формування мотивів соціального престижу підтверджує необхідність знань для всіх учасників навчально-виховного процесу, створення комфортних умов для прояву і розвитку особистості учня, творчого потенціалу, самостійності, громадянських якостей підростаючої людини. Хочеться порадити педагогам: ваша місія – захищати дитячу душу. Адже: «Душа – це те, що робить траву – травою, дерево – деревом, людину – людиною. Без душі трава – сіно, дерево – дрова, людина – прах» (Г. Сковорода). |