|
|
Скачати 0.98 Mb.
|
|
Основні причини, які призводять до поширення шкідливих звичок це: - Інтерес до допінгу (потрібно все в житті спробувати); - Пропозиція друзів (за компанію); - Бажання розслабитися, зняти напругу шляхом допінгу, піти від проблем. Дослідження останніх років показали, що середній вік, в якому відбувається перший сексуальний контакт у юнаків – 16,5 років, а у дівчат – 17 років. Саме ранній початок статевого життя підвищує ризик зараження інфекційними хворобами. Може призвести до незапланованої вагітності, безпліддя. Невтішна тенденція зростання вживання наркотичних речовин. На сьогоднішній день в Україні зареєстровано 90 тисяч наркозалежних людей. З них 6 тис. – неповнолітніх. Поширення наркоманії посилює загрозу зараження ВІЛ – інфекцією та захворювання на СНІД. Велика частина ВІЛ – інфікованих – молодь. Зростає кількість ВІЛ – інфікованих підлітків. На наш погляд змінити стан проблеми може лише відповідальний вибір молоді на користь здорового способу життя. 1.3. Вплив «способу життя» на здоров’я людини Спосіб життя – це одна з найважливіших соціальних категорій, інтегруючих уявлення про певний тип життєдіяльності людини. Вона характеризується особливостями повсякденного життя людини, що охоплюють її трудову діяльність, побут, форми використання вільного часу, задоволення матеріальних і духовних потреб, участь у суспільному житті, норми і правила поведінки. Спосіб життя – один з критеріїв суспільного прогресу, це «обличчя людини». Він є головним фактором, що детермінує здоров’я людини. У свою чергу, до основних факторів, які визначають спосіб життя людини, належать: • Рівень загальної культури, освіченість; • Статеві, вікові, конституційні особливості; • Стан фізичного здоров’я; • Характер екологічного середовища проживання; • Особливості трудової діяльності (професії); • Особливості сімейних відносин і сімейного виховання; • Звички людини; • Матеріальні умови життя; • Можливості задоволення біологічних і соціальних потреб. Спосіб життя людини включає три категорії:
- стиль життя. Рівень життя – це міра задоволення матеріальних, культурних, духовних потреб, (економічна категорія). Якість життя характеризує комфорт у задоволенні людських потреб (соціологічна категорія). Стиль життя – поведінкова особливість життя людини, тобто певний стандарт, під який підлаштовується психологія і психофізіологія особистості (соціально – психологічна категорія). Оцінюючи роль кожної з цих категорії у формуванні здоров’я молоді, потрібно відмітити, що при рівних можливостях перших двох (рівень і якість), які мають суспільний характер та залежить від економічного і соціального стану сім’ї учнів, здоров’я людини значною мірою залежить від стилю життя, який у великій мірі визначається відповідальним вибором молодої людини, на який може впливати цілеспрямована освітня та виховна робота навчального закладу. Сучасна школа прагне не лише дати дитині знання, а й сформувати життєві навички, такі як здатність особистості до адаптивної та позитивної поведінки, гнучкість, здатність відповідати вимогам і вирішувати проблеми повсякденного життя. Особистість формується у процесі соціалізації, тобто в результаті засвоєння соціального досвіду, що передбачає організацію цілеспрямованої та організованої взаємодії в системах «дорослі – діти» і «діти – діти», яка реалізується в межах школи.
Як вже говорилося, здоров’я – поняття багатогранне, що включає в себе всі аспекти життя людини. Наш професійний інтерес привертає, перш за все, психологічне здоров’я людини. Психічні захворювання та затримка розумового розвитку серед учнів масових шкіл зустрічаються в окремих випадках та потребують допомоги спеціалістів-медиків (психіатрів, психоневрологів, дефектологів тощо). Тоді як коливання функціонального стану, що негативно впливає на учбову діяльність учнів та їх емоційний стан, зустрічаються доволі часто. Тому все гостріше стає питання забезпечення психологічної безпеки школярів. «Психологічна безпека» - це стан, вільний від проявів психологічного насилля, який сприяє задоволенню потреб в особистісно-довірливому спілкуванні і забезпечує психологічне здоров’я людини. Психічно здорова людина – це людина, яка не має психологічних вад і не потребує медичної допомоги. Ознаки психологічного здоров’я: • відсутність виражених психологічних вад; • наявність внутрішніх резервів людини, завдяки яким вона може долати несподівані стреси, утруднення, які можуть виникати в її житті в надзвичайних обставинах; • стан рівноваги між людиною і оточуючим світом, гармонія між нею і суспільством. Учні проводять багато часу у закладах освіти, і тому у психолога є можливість забезпечити оптимальні психолого-педагогічні умови, які задовольняють вимогам психологічної безпеки. Психологічна профілактика – це: • Психологічна підтримка створення в дитячому навчальному закладі оптимальних умов для повноцінного психічного розвитку і формування особистості дитини на кожному етапі її розвитку; • Своєчасне виявлення таких особливостей дитини, які можуть привести до певних труднощів, відхилень у його інтелектуальному та емоційному розвитку, в його поведінці та стосунках з однолітками і дорослими; • Попередження можливих ускладнень у зв’язку з переходом дитини на наступний віковий ступінь. Психологічні знання щодо своєрідності розвитку дитини, характеру стосунків, в які вступає дитина, діяльності, у яку включається дитина, дають можливість вести роботу по запобіганню ризикованої поведінки учнів. Фактично мова іде про те, що психолог у закладі освіти: По-перше - проводить аналіз і психологічну експертизу всього, що може зашкодити психічному здоров’ю дітей; По-друге - приймає на підставі отриманих висновків необхідні оперативні заходи попереджувального характеру з метою забезпечення збереження психологічного здоров’я дітей, які розвиваються у даному соціокультурному середовищі. У процесі роботи ми визначили функціональні обов’язки соціально – психологічної служби навчального закладу в рамках роботи з вирішення обраних проблемних питань. Чому ми говоримо про психологічну службу? Тому що зусиллями однієї людини неможливо досягти бажаного результату. Звичайно, у своїй роботі психолог спираємося на допомогу педагогів, логопедів, медиків і батьків учнів. РОЗДІЛ ІІ Організація профілактичної роботи соціально-психологічних служб навчальних закладів з питань формування здорового способу життя. 2.1. Загальна організація роботи закладу з проблеми формуванню здорового способу життя. З досвіду роботи можна відзначити, що членами соціально – психологічної служби є: директор, практичний психолог, соціальний педагог, логопед. Одним із пріоритетних напрямків реформування виховного процесу Державна національна програма «Освіта» («Україна XXIст.») визначила необхідність забезпечення в кожному навчально-виховному закладі відповідних умов розвитку фізично та психічно здорової особистості, запобігання пияцтву, наркоманії, насильству, іншим соціальним явищам, що негативно впливають на здоров’я людей. У своїй роботі педагогічний колектив закладу спирається на наступні державні програми: - Загальнодержавна програма забезпечення профілактики ВІЛ-інфекцій, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки (затверджено Законом України від 19 лютого 2009 року№1026-VI) - Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації на 2002-2011 роки» - Державна цільова програма «Молодь України» на 2009-2015 роки - Державна цільова соціальна програма зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2009 р. №940) - Державна програма «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 1849) Функції та завдання соціально-психологічної служби закладу в рамках виконання державних програм з формування позитивного ставлення до здорового способу життя. Мета – формування особистісної та соціальної компетентності дітей, установок на здоровий спосіб життя та особистісне самозбереження. Завдання: 1. Формування мотивації на здоровий спосіб життя вихованців; 2. Виявлення рівня психічного, фізичного та морального здоров’я дітей; 3. Формування відповідального відношення до свого здоров`я та здоров’я оточуючих . 4. Сприяння гармонійному розвитку особистості, через роботу розвиваючих та корекційних груп. Обов’язки членів соціально-психологічної служби. Практичний психолог – проводить психологічну діагностику готовності до навчання в період переходу з однієї вікової групи в іншу, планує і розробляє розвиваючі та корекційні програми з проблеми здорового способу життя. Завідувач навчально-виховного процесу – проводить обробку системи самоосвітню вальної діяльності вихованців та педагогів на саморозвиток та саморегуляцію особистості. Завідувач культурно-масової роботи – формує у вихованців уміння та навики відповідальної поведінки, оцінювальні дії та мотивацію неприймання негативних звичок. Соціальний педагог – піклується про благополуччя в мікросоціумі. Формування культури здоров’я педагогів, як необхідна умова розвитку позитивної мотивації вихованців на здоровий спосіб життя. Логопед – допомагає дітям виправляти вроджені і набуті вади мовлення, розширюючи психофізіологічні можливості дітей, бореться з заїканням, проводить логопедичні обстеження дітей, допомагає ліворуким дітям в адаптації до шкільного життя.
Види діяльності практичного психолога в рамках виконання поставлених завдань щодо формування позитивного ставлення до здорового способу життя - Вивчення рівня сформованості здорового способу життя дітей; - Вивчення ціннісних орієнтацій учнів; - Визначення ступеню адекватності – неадекватності відношення дітей до свого здоров`я; - Визначення стану фізичного, психічного й морального здоров`я учнів; - Корекційно – розвивальна робота з учнями - Психологічна просвіта, стосовно здорового способу життя з батьками, педагогами, учнями Методи роботи практичного психолога: - Лекція - Читання - Аудіо-відео перегляд - Демонстраційне обладнання - Обговорення в групах - Навчання практикою Всі ці методи безумовно мають свої переваги і недоліки: Так, лекція – найшвидший спосіб подачі необхідної інформації необмеженій кількості учасників. Недоліком цього методу є те, що лекція ставить учасників у позицію пасивних слухачів. Недоліком методу самостійного читання є те, що він не дає можливості глибоко засвоїти інформацію. Використання аудіо , відео записів – не дуже ефективний метод навчання, хоча люди люблять дивитися кіно, слухати радіо, однак перегляд або прослуховування талановитого твору – чудовий спосіб емоційного переживання інформації. Наочне приладдя допомагає учасникам запам’ятовувати й засвоювати інформацію всіма каналами сприйняття (зором, слухом, дотиком). Обговорення в групах дає можливість учасникам поділитися своїми думками, враженнями та почуттями в рамках визначеної теми. Дискусія, мозковий штурм цінні тим, що стимулюють учасників висловлювати свою думку, дізнаватися думку і аргументи інших, розширювати свої знання з проблеми. Навчання практикою – рольові ігри, програвання ситуацій, практичні заняття, самостійні дослідження. Всі ці методи допомагають краще засвоїти отриману інформацію. Виступ у ролі того, хто навчає – найефективніший спосіб навчання (навчаючи – вчуся). Навчання педагогів, батьків та учнів позитивному ставленню до здорового способу життя і турботі про власне здоров’я – на наш погляд, одне з головних завдань усіх членів психологічної служби школи. Воно дає високий профілактичний ефект, тому що не тільки дорослі (педагоги, батьки) своїм позитивним прикладом здійснюють вплив на вибір дітей і підлітків, а й самі учні обираючи здоровий спосіб життя, демонструють активну модель поведінки своїм одноліткам.
З метою психологічного супроводу всіх учасників навчально-виховного процесу, практичним психологом закладу у рамках вирішення визначеної проблеми виконується наступна робота: 1.Діагностична робота з вихованцями для вирішення рівня загальної сформованості до ЗОЖ Успіх практичного психолога залежить від грамотно організованої методики роботи. Діагностична робота з вихованцями для вирішення рівня загальної сформованості до ЗОЖ була створена по слідуючим методикам:
|
|
Програма формування навичок культури поведінки вихованців ліцею та... Формування здорового способу життя – одна з найголовніших тем виховання юної особистості. Адже здорове молоде покоління є запорукою... |
Інтегрований курс “Основи здоров’я” передбачає формування мотивації... Мета інтегрованого курсу: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу... |
|
Інтегрований курс “Основи здоров’я” передбачає формування мотивації... Мета інтегрованого курсу: формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу... |
Формування здоров’язберігаючої компетентності учнів на уроках основ здоров'я Воно не повинно зводитися до інформування учнів з питань збереження здоров`я, а має передбачати формування стійкої мотивації щодо... |
|
1. Розділ І. Диктанти по формуванню здорового способу життя учнів До посібника ввійшли дидактичні завдання, диктанти по формуванню здорового способу життя для учнів 8-9 класів. Всі завдання апробовані... |
ІІ. Теоретичне обґрунтування проблеми Засвоєння мовних норм як важливий чинник формування комунікативної компетентності учнів |
|
КОНЦЕПЦІЯ ПРОЕКТУ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ... ПРОЕКТУ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ «ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ МОЛОДІ УКРАЇНИ» |
Анкета№1 «Здоровий спосіб життя» М. Рокича. Анкетованому пропонується список з 15 термінальних цінностей, які необхідно проранжувати відповідно до їх значимості для... |
|
МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СЕРЕД УЧНІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУППИ Зубкова О. М МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СЕРЕД УЧНІВ СПЕЦІАЛЬНОЇ МЕДИЧНОЇ ГРУППИ |
«Концепція виховання в учнів навичок здорового способу життя та робота... Для прогресивного розвитку суспільства в усіх його напрямках. Тому найголовнішим завданням сучасного життя, яке постійно зазнає впливу... |