Формування здоров’язберігаючої компетентності учнів на уроках основ здоров'я
Єдина краса, яку я знаю, – це здоров’я.
Г.Гейне
Основні завдання:
- активне використання технології навчання дітей здоровому способу життя на основі розвитку життєвих навичок;
- проведення первинної профілактики ВІЛ-інфікування серед учнівської молоді;
- здійснення оздоровчого та життєзабезпечуючого навчально-виховного процесу через якісне викладання предмету "Основи здоров'я"
Актуальність проблеми здоров’я нації на сьогодні стала не тільки предметом наукових досліджень, а й першочерговим завданням. Щорічно стан здоров’я підростаючого покоління погіршується: спостерігається зниження рухової активності , відхилення в роботі внутрішніх органів, збільшення кількості хронічно хворих дітей, зростання психічних розладів. Майже 90% випускників – хворі, мають відхилення у стані здоров’я. На сьогоднішній день в Україні, за даними досліджень, «здоров’я цієї вікової групи особливо важливе, тому що , за оцінкою фахівців, близько 75 % хвороб дорослих є наслідком умов життя в дитячі та юнацькі роки». Здоров’я школярів багато в чому залежить від їхніх теоретичних знань і практичних навичок, які сприяють його збереженню. Найбільш серйозні соціальні проблеми й проблеми охорони здоров’я, поширені в наш час, багато в чому визначаються особливостями поведінки та способом життя, який сформувався ще в шкільному віці. Школа відіграє особливу роль у формуванні як власне здоров’я дитини, так і її ставлення до свого здоров’я, реальних дій і вчинків, що створюють умови для набуття навичок здорового способу життя. Отже, навчання здорового способу життя має бути системним і сприяти гармонійному розвиткові всіх складових здоров`я. Воно не повинно зводитися до інформування учнів з питань збереження здоров`я, а має передбачати формування стійкої мотивації щодо здорового способу життя, застосування педагогічних технологій, спрямованих на забезпечення усвідомлення школярами здорового способу життя, як найвищої цінності.
Без здоров’я людина не може бути щасливою, його не можуть замінити ніякі цінності, його не можна придбати, його можна здобути лише шляхом цілеспрямованої напруженої праці над собою і набуттям знань про здоровий спосіб життя. При цьому слід пам`ятати, що здоров`я - найбільша цінність не лише окремої людини, а й усього суспільства.
Сучасна школа стоїть перед прикрим фактом: в умовах традиційних форм та методів навчання школярі, пасивно отримуючи інформацію, не вміють здобувати її самостійно і застосовувати те, що знають. Натомість соціальне замовлення не тільки України, а й світового співтовариства вимагає перш за все людей, здатних самостійно самовдосконалюватися. Це знайшло відображення і у доповіді ЮНЕСКО "Освіта: прихований скарб", де проголошено: "Людина має навчитися:
- пізнавати, тобто оволодівати інструментарієм, необхідним для розуміння того, що відбувається у світі;
- діяти таким чином, щоб робити потрібні зміни у середовищі свого мешкання;
- жити в суспільстві, беручи участь у всіх видах людської діяльності".
В сучасній школі важливо створювати передумови, без яких неможливе якісне навчання, до того ж і сьогоденні умови життя підвищують вимоги до якості освіти, до вмінь молодих людей швидко пристосовуватись до змін, які постійно відбуваються в суспільстві і житті, бути успішними та конкурентноздатними на ринку праці, а як ми знаємо, тільки здорові діти та здорова нація можуть подолати труднощі сьогодення і зробити щасливим своє майбутнє.
Важливим складником шкільної освіти є формування мотивації до збереження та зміцнення здоров'я. Саме на досягнення цієї мети й спрямований курс "Основи здоров’я".
Його завданнями є формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки, формування в учнів здоров’язберігаючої компетентності.
Навчання учнів має бути спрямованим на опанування ними навичками, що сприяють здоровому способу життя:
- санітарно-гігієнічними навичками;
- навичками раціонального харчування, рухової активності, режиму праці та відпочинку;
- навичками ефективного спілкування, співчуття, розв’язання конфліктів, поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації;
- навичками самоконтролю, аналізу проблем і прийняття рішень, визначення життєвих цілей та програм тощо.
Школа має відігравати провідну роль у формуванні у дітей життєво важливих компетенцій, необхідних для збереження власного здоров’я.
Формування життєвих навичок передбачає широке використання методів навчання, що базуються на принципі активної участі самих учнів: "мозкова атака", моделювання ситуацій, рольові ігри, дискусії, дебати, робота у малих групах; розгляд та аналіз конкретних життєвих ситуацій, складання планів дій у проблемних ситуаціях, тощо.
Добираючи додаткові матеріали до уроків, учителю слід особливу увагу звернути на відповідність їх змісту віковим особливостям, реальним потребам учнів та їх навчальним можливостям.
Лише за цих умов реалізація освітньої траєкторії учнями за схемою: "знання" – "уміння" – "ставлення" – "життєві навички" сприятиме формуванню мотивації учнів щодо здорового способу життя.
|