|
|
Скачати 456.4 Kb.
|
|
Тема 38. Основні прояви стертої дизартрії Характеристика дефекту при стертій дизартрії. Особливості фонетико-фонематичних порушень у дошкільників із стертою дизартрією. Особливості лексико-граматичного рівня мовлення у дошкільників із стертою дизартрією. Диференційна діагностика стертої дизартрії. Тема 39. Особливості діагностики стертої дизартрії Особливості фонетико-фонематичних порушень у дошкільників із стертою дизартрією. Особливості лексико-граматичного рівня мовлення у дошкільників із стертою дизартрією. Диференційна діагностика стертої дизартрії. Тема 40. Корекція стертої дизартрії Особливості логопедичної роботи при стертій дизартрії. Методика подолання фонетичних порушень при стертій дизартрії. Методика подолання фонематичних порушень при стертій дизартрії. Методика розвитку лексико-граматичного рівня мовлення у дошкільників зі стертою дизартрією. Тема 41. Загальна характеристика ДЦП Визначення “церебральний параліч”. Причини виникнення захворювання. Клінічні прояви ДЦП: рухові порушення різного характеру та ступеня вираженості, порушення аналізаторних систем, мовленнєві розлади, патологія психічного розвитку у дітей. Рухові і чуттєві розлади, зміни психіки, зору, слуху, мови при ДЦП. ДЦП як резидуальні стани з непрогресуючим перебігом. Особливості видозміни клінічної симптоматики ДЦП. Тема 42. Характеристика рухових порушень при ДЦП Характеристика порушень, що входять у симптомокомплекс дитячого церебрального паралічу. Парези й особливості їхньої клініки при дитячому церебральному паралічі. Розлади м'язового тонусу. Патологічні сінкінезії. Гіперкінези, види насильницьких рухів. Атактичні розлади. Наявність патологічних рефлексів. Патологічний мовленнєворухових стереотип. Порушення актів прийому їжі (особливості жування, ковтання). Тема 43. Особливості психологічного та мовленнєвого розвитку дітей з ДЦП Особливості психічного та мовленнєвого розвитку дітей з церебральним паралічем. Становлення і розвиток моторної сфери, пізнавальних (у тому числі інтелектуальних), емоційно-вольових процесів і мовлення. Особливості інтелектуальних особливостей при ДЦП. Затримка психічного розвитку дітей з церебральним паралічем. Особливості прояву ЗПР при дитячому церебральному паралічі. Інші порушення психічного розвитку при ДЦП (олігофренія, аутизм). Тема 44. Особливості корекційної роботи при ДЦП Порушення мовленнєвого розвитку при дитячому церебральному паралічі. Статистичні дані про мовні порушення при дитячому церебральному паралічі. Особливості дизартрій у дітей з явищами ДЦП: дизартрія, алалія, затримка мовного розвитку, загальне недорозвинення мовлення, заїкуватість, мутизм, дислексія, дисграфія. Комбінаторний характер мовленнєвих порушень при ДЦП. Лікувально-компенсаторна робота при ДЦП. Система психолого-логопедичних вправ при реабілітації дітей з ДЦП. Особливості логопедичної роботи при ДЦП. Тема 45. Загальне недорозвинення мовлення як мовленнєве порушення. Причини виникнення ЗНМ Загальне недорозвинення мовлення як мовленнєве порушення. Медичний, психологічний, психолінгвістичний аспекти проблеми ЗНМ. Недорозвинення мовлення як порушення оволодіння системою мови. Патогенетичні і психолого-педагогічні критерії аналізу мовленнєвого розвитку. Лінгвістичні критерії складання рівневої характеристики недорозвинення мовлення. Стан фонетичних і фонематичних операцій. Лексико-семантичні уявлення. Словотворчі уміння. Морфолого-синтаксична характеристика мовлення. Стан зв'язного мовлення. Тема 46. Клінічні види ЗНМ Причини виникнення загального недорозвинення мовлення: перинатальна енцефалопатія (гіпоксична, травматична, білірубінова); резидуально-органічне ураження мозку. Клінічні види загального недорозвинення мовлення (за О.М.Мастюковою). Тема 47. Перший та другий рівні недорозвинення мовлення Перший рівень недорозвинення мовлення. Стан імпресивного і експресивного мовлення. Характеристика вимови дітей з першим рівнем недорозвинення мовлення. Стан семантичних представлень. Полісемантика. Передумови виникнення однослівного речення. Другий рівень недорозвинення мовлення. Кількісні і якісні зміни в системі семантичних уявлень. Специфіка становлення фразового мовлення. Розвиток значення слова. Особливості граматичного оформлення мовленнєвого висловлення. Стан фонематичних представлень і розвиток вимови. Тема 48. Третій і четвертий рівні ЗНМ Третій і четвертий рівні ЗНМ. Стан фонематичних операцій, фонетичні, фонетико-фонематичні порушення, недостатність семантичних уявлень. Стан операцій граматичного оформлення мовленнєвого висловлювання. Закономірності функціонування морфологічної системи мови у мовленнєвій діяльності. Характеристика зв’язного мовлення. Психолого-педагогічна характеристика дошкільників з ЗНМ Тема 49. Характеристика фонетико-фонематичної сторони мовлення в дошкільників із ЗНМ Становлення функції мовлення в онтогенезі. Розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення в онтогенезі. Характеристика фонетико-фонематичної сторони мовлення в дошкільників із ЗНМ. Розвиток лексики в онтогенезі. Порушення лексики в дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Особливості антонімії й синонімії в дошкільників із ЗНМ. Розвиток граматичного ладу мовлення в онтогенезі. Тема 50. Особливості лексико-граматичного рівня мовлення дошкільників із ЗНМ. Порушення формування граматичного ладу мовлення в дітей із ЗНМ. Порушення морфологічної системи мови при ЗНМ. Порушення синтаксичної структури речення в дітей з ЗНМ. Розвиток зв'язного мовлення в дітей в онтогенезі. Характеристика зв'язного мовлення в дітей з ЗНМ. Тема 51. Сучасний підхід до проблеми логопедичного обстеження дітей із недорозвиненням мовлення Сучасний підхід до проблеми логопедичного обстеження дітей з недорозвиненням мовлення. Завдання, напрями, принципи, методи, організація психолого-педагогічного обстеження дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Етапи логопедичного обстеження дитини. Психолінгвістична и психологічна дифереціація дітей із ЗНМ. Обстеження лексико-граматичного рівня мовлення, зв’язного мовлення, звуковимови та фонематичних процесів, вивчення медичної документації. Тема 52. Основні принципи та напрямки корекційної роботи при ЗНМ. Основні принципи корекційної роботи при ЗНМ (С.Н.Шаховська). Основні напрямки корекційної роботи при ЗНМ (Т.Б.Філічева, Г.В.Чіркіна). Логопедична робота з дітьми першого-другого рівнів мовленнєвого розвитку: розвиток розуміння мовлення; розвиток фонематичного слуху; однослівні речення; формування словникового запасу; формування граматичного рівня мовлення… Організація логопедичних занять. Логопедична робота з дітьми третього рівня мовленнєвого розвитку: формування звукового рівня мовлення, формування словникового запасу; формування граматичного рівня мовлення, формування зв’язного мовлення. Організація логопедичних занять. Логопедична робота з дітьми четвертого рівня мовленнєвого розвитку: формування фонетичного рівня мовлення; уточнення та розширення словникового запасу; формування граматичного рівня мовлення, навчання зв’язного мовлення. Організація логопедичних занять. Тема 53. Сучасні класифікації алалії і характеристика основних форм Визначення алалії. Причини, локалізація, механізм порушення. Порівняльний аналіз клініко-психолого-педагогічної класифікації і педагогічної систематизації порушень мовлення. Алалія як системне порушення мовленнєвої діяльності. Короткі відомості з історії вивчення алалії. Аналіз основних аспектів вивчення алалії. Дискусійні питання в проблемі алалії. Психологічна класифікація алалії (за Р.Є. Левіною). Лінгвістична класифікація алалії (за В.К. Орфінською). Варіанти моторної алалії: аферентна і еферентна моторна алалія, їхній порівняльний аналіз. Диференціальна діагностика алалії й інших форм порушень мовлення: порівняльний аналіз алалії і недорозвинення мови при олігофренії; алалії й афазії; алалії і дислалії, ринолалії, дизартрії; алалії і тимчасової затримки мовленнєвого розвитку функціонального характеру. Тема 54. Обстеження дітей з моторною алалією Зміст та методи психолого-педагогічного обстеження дітей з порушенням мовленнєвого розвитку. Система обстеження дитини з недорозвиненням мовлення дошкільного віку і школяра. Основні методичні принципи обстеження. Прийоми обстеження. Поетапний хід обстеження. Аналіз анамнестичних і катамнестичних відомостей про дітей з недорозвиненням мовлення. Форми і матеріал обстеження. Динамічне вивчення дитини при діагностичному навчанні й експрес-діагностика. Зміст та методика логопедичного обстеження дітей з порушенням мовленнєвого розвитку. Тема 55. Моторна алалія. Причини, механізми, симптоматика Визначення та загальна характеристика алалії. Характеристика мовленнєвих порушень при моторній алалії: особливості формування фонетико-фонематичної системи мови; особливості формування словника; характер і структура порушень засвоєння синтаксичної системи мови; характер і структура порушень засвоєння морфологічної системи мови. Структура дефекту при моторній алалії. Мовленнєві і немовленнєві прояви в структурі дефекту. Порушення всіх ланок породження мовного висловлення при алалії. Алалія як загальне недорозвинення мовлення. Порушення мовленнєвих операцій при алалії. Специфіка комунікативної функції мовлення при моторній алалії. Динаміка розвитку функцій і засобів мовлення при алалії. Вплив недорозвинення мовлення на загальний розвиток і діяльність дитини. Особливості психічного розвитку дітей з моторною алалією. Тема 56. Система корекційно-логопедичного впливу при моторній алалії Основні методичні принципи логопедичного впливу. Реалізація комплексного підходу при роботі. Види мовленнєвої роботи при моторній алалії. Напрямки корекційного впливу. Поетапний хід логопедичної роботи. Значення й особливості початкового етапу корекційної роботи. Логопедична робота з безмовними дітьми; задачі, зміст та методика логопедичної роботи з подолання первинних порушень мовленнєвого розвитку. Методи і прийоми фронтальної й індивідуальної роботи. Формування різних аспектів комунікації на основі предметно-практичної діяльності. Використання знаково-символічної діяльності при формуванні мовлення. Формування лексичної системності, граматичних узагальнень і протиставлень. Активізація мовленнєвої діяльності в різних ситуаціях спілкування. Дані про ефективність корекційного впливу при моторній алалії. Тема 57. Сенсорна алалія. Причини, механізми, симптоматика Характеристика сенсорної алалії. Визначення й основна симптоматика порушення. Сенсорна алалія і сенсорно-акустичний синдром вторинного характеру при різних мовленнєвих порушеннях. Причини і механізм сенсорної алалії. Особливості акустичної уваги, сприйняття і вищого акустичного аналізу і синтезу при сенсорній алалії. Специфіка імпресивного і експресивного мовлення при сенсорній алалії. Психолого-педагогічні і мовленнєві особливості дітей з сенсорною алалією. Диференціальна діагностика дитини із сенсорною алалією і слабочуючої. Дані про стан слуху при сенсорній алалії. Об'єктивна і суб'єктивна перевірка слуху. Порівняльний аналіз дитини із сенсорною алалією й олігофренією, дітей з моторною і сенсорною алалією. Специфіка акустико-гностичних і акустико-мнестичних процесів при сенсорній алалії. Тема 58. Система корекційно-логопедичної роботи при сенсорній алалії Формування довільної уваги, фонематичного сприймання при сенсорній алалії. Розвиток акустичних диференціацій звуків немовленнєвого і мовленнєвого характеру. Використання різних засобів для формування системи значень. Розвиток уваги до мовлення навколишніх і контролю за своїм мовленням. Розвиток імпресивного і експресивного рівнів мовлення. Планування й організація занять при алалії. Вимоги до перспективного і поурочного планування. Фронтальна й індивідуальна робота. Специфіка роботи з дітьми з недорозвиненням мовлення різних вікових груп. Розвиток операційних навичок діяльності у дітей з недорозвиненням мовлення. Комплексний підхід при усуненні алалії. Лікувально-оздоровча і психолого-педагогічна робота при моторній і сенсорній алалії. Координація роботи логопеда, психолога, вихователя і батьків при корекції мовлення. Робота над особистістю дитини з алалією. Роль гри і наочності при логопедичній роботі з дітьми, що страждають алалією. Розвиток психічних процесів і функцій дітей з алалією. Особливості роботи з дітьми з алалією в дошкільних спеціальних установах і в школах для дітей з порушеннями мовленнєвого розвитку. Тема 59. Класифікації, форми афазій Визначення афазії. Причини, локалізація, механізм порушення. Афазія як системне порушення мовленнєвої діяльності. Комплекс взаємопов’язаних мовленнєвих (порушення в лексичній, граматичній, фонетичній системі мовлення) і немовленнєвих (апраксії, агнозії) порушень. Короткі відомості з історії афазіології. Диференціальна діагностика афазії й інших форм порушень мовлення: порівняльний аналіз афазії і недорозвинення мови при олігофренії, ЗПР; афазії й алалії; афазії і дислалії, дизартрії; афазій й туговухості. Класифікація афазій за різними принципами (етіологічним, патогенетичним, клінічним, психолінгвістичним). Основні форми афазій, їх характеристика (акустико-гностична, акустико-мнестична, семантична, динамічна, аферентна моторна, еферентна моторна форми). Симптоматика при різних формах афазій. Тема 60. Нейропсихологічне обстеження хворих на афазію. Корекційно-педагогічна робота з подолання афазії Зміст і значення комплексного медико-психолого-педагогічного обстеження хворих. Зміст, структура, принципи, методи та прийоми обстеження хворих із афазією. Дослідження немовленнєвих функцій: предметний гнозис, просторовий гнозис, праксис, сукцесивні і симультанні синтези. Обстеження мовлення: вивчення імпресивного мовлення (розуміння діалогічного, монологічного мовлення, окремих фраз, слів), перевірка власного мовлення (діалогічне, монологічне мовлення, відтворення автоматизованих словесних рядів, називання предметів), повторення – відображене мовлення – зв’язного тексту, фраз, слів, звуків, читання (тексту, фраз, слів), письмо. Принципи і напрямки комплексної медико-відновлювальної роботи при афазії. Теоретичні основи завдання відновлювальної навчання. Загальна організація і методи корекційно-відновлювальної роботи: відновлення мовленнєвих процесів, що були порушені в результаті гальмування мозку; відновлення мовленнєвих процесів, що були порушені в результаті органічного ураження мозку; використання при навчанні збережених аналізаторів; спирання на збережені форми мовленнєвої діяльності; поступове формування у хворого складових частин форм мовленнєвої діяльності; корекція провідного порушення. Корекційно-педагогічна робота при акустико-гностичній, акустико-мнестичній, семантичній, динамічній, аферентній моторній, еферентній моторній формах афазії. Психотерапія та трудотерапія в комплексі відновлювальних заходів. Прогноз при афазії різних форм. Тема 61. Характеристика порушень темпу і ритму мовлення у дітей та їх корекція Короткі історичні відомості про виникнення порушень темпу і ритму мовлення у дітей. Характеристика темпу і ритму мовлення у дітей та їх порушення. Браділалія, тахілалія, фізіологічні затинання, ітерації, їх причини та прояви. Обстеження дітей з порушеннями темпу мовлення. Методика корекційної роботи з усунення порушень темпу і ритму мовлення у дітей. Профілактика недоліків темпу мовлення у дітей. Вчення Гіппократа й Аристотеля про заїкуватість. Теоретичні відомості і методи корекції заїкуватості до середини XIX століття. Значення праць учених І.О. Сикорского і І.Г. Неткачева у вивченні проблеми заїкуватості наприкінці XIX – початку XX століття. Погляди Куссмауля, Гепферта й інших західноєвропейських учених кінця XIX – початку XX століття на проблему заїкуватості. Науковий розвиток проблеми заїкуватості в 30-40-х роках XX століття. Внесок В.О. Гіляровського, Н.О. Власової, Ю.О. Флоренської і інших вчених у розвиток теоретичних основ про заїкуватість і в організацію спеціалізованої медико-педагогічної допомоги заїкуватим дітям. Комплексний підхід у корекційній роботі з заїкуватими (В.І. Селіверстов). Тема 62. Симптокомплекс заїкування. Клінічні і психологічні особливості прояву заїкуватості Визначення, загальна характеристика, причини виникнення заїкання, його симптоматика. Форми судорожної активності м'язів мовленнєвого апарату: клонічна, тонічна, змішана, виділення м'язових судом за місцем їхньої переважної локалізації, артикуляційні, голосові, дихальні. Ступінь прояву судорожної активності м'язів мовленнєвого апарату: легка, середня, важка. Характеристика мовленнєвого дихання при заїкуватості. Вегетативні реакції заїкуватих у процесі мовлення: почервоніння обличчя і шиї, посилена пітливість, прискорене серцебиття й інші особливості загальної моторики при мовленні заїкуватих. Супутні рухи при мовленні: насильницькі і маскувальні, їхні розбіжності. Мовленнєві виверти, емболофразії. Характер особистісного реагування на заїкуватість, логофобії. Теоретичні погляди психологів і педагогів на патогенетичні механізми заїкуватості. Пріоритетні напрямки російської та української клінічної школи у вивченні заїкуватості. Поняття про невротичні і неврозоподібні стани. Біологічні і соціальні фактори ризику в розвитку заїкуватості. Роль спадковості, середовища, виховання. Визначення невротичної і неврозоподобної форм заїкуватості, їх характеристики: роль біологічних і психологічних факторів в етіопатогенезі невротичної форми заїкання; значення біологічного фактора в розвитку неврозоподібної форми заїкання; особливості анамнезу, що стосується моторного й мовленнєвого розвитку дитини з різними формами заїкання; особливості динаміки двох форм заїкання; психолого-педагогічна характеристика дітей з невротичною та неврозоподібною формами заїкання. Тема 63. Принципи диференційованого психолого-педагогічного корекційного впливу на заїкуватих Обстеження дітей із заїкуванням. Психолого-педагогічне обґрунтування принципів корекційної педагогічної роботи при різних клінічних формах заїкуватості. Первинні охоронні заходи педагогічного впливу при виникненні у дитини невротичної форми заїкуватості (охоронний режим дня, обмеження мовленнєвої активності дитини, консультація в психоневролога з метою проведення седативної медикаментозної терапії й ін.). Корекційні виховно-педагогічні заходи при невротичній формі заїкуватості в дітей дошкільного віку. Роль логопедичних занять, логоритміки, психотерапії. Корекційно-педагогічні заходи при невротичній формі заїкуватості у підлітків і дорослих. Роль психотерапії (її форми), логоритмічних і логопедичних занять. Роль комплексного медико-педагогічного методу в реабілітації заїкуватих з невротичною формою мовленнєвої патології. Психолого-педагогічне обґрунтування принципів корекційної педагогічної роботи при неврозоподібному заїкуванні. Корекційні виховно-педагогічні заходи при неврозоподібній формі заїкуватості в дітей дошкільного віку, підлітків і дорослих, їхня відмінність від принципів реабілітації при невротичній формі заїкуватості. Роль комплексного медико-педагогічного впливу в реабілітації хворих з неврозоподібною формою заїкуватості. Тема 64. Сучасний комплексний лікувально-педагогічний підхід до подолання заїкування Терапевтичні засоби. Хірургічний метод. Психотерапевтичний вплив. Завдання та форми лікувально-оздоровчої роботи: лікувальні обставини; режим дня і раціонального харчування; загартувальні процедури; лікувальна фізкультура й ритміка; медикаментозне лікування; психотерапія. Завдання та форми корекційно-виховної (логопедичної) роботи: завдання виховання навичок вільного, правильного мовлення; повільний темп загальних рухів дитини; мовленнєве дихання; завдання виховання гармонійно розвинутої особистості; форми логопедичної роботи; логопедичні заняття; організація самостійної роботи дитини; використання в логопедичній роботі допомоги різних спеціалістів; консультативно-методична робота з батьками і педагогами дитини. Дидактичні основи логопедичних занять з заїкуватими дітьми: індивідуальний підхід; систематичність і послідовність; свідомість і активність; наочність і технічні засоби навчання. Організація логопедичної допомоги в Україні. Схема логопедичної роботи з дітьми в амбулаторних умовах: особливості роботи; підготовчий період; тренувальний період; закріплювальний період. Схема логопедичної роботи з дітьми в умовах стаціонару: перший цикл; другий цикл; третій цикл. Різні методики логопедичний занять з дітьми, що заїкаються: методики логопедичних занять з дошкільниками (Н.О.Власова, О.Ф.Рау, Н.О.Чевелева, С.А.Міронова, В.І.Селіверстов, Г.А.Волкова); методики логопедичних занять зі школярами (Н.О.Чевелева, В.І.Селіверстов, А.В.Ястребова). Логопедична робота з підлітками та дорослими, що заїкаються. Тема 65. Історичні відомості з проблеми вивчення писемного мовлення Короткі відомості про етапи становлення писемності: картинно-синтетичне, логографічне, складове, буквено-звукове письмо. Алфавіти. Старослов'янський алфавіт (кирилиця). Форма письмових знаків. Особливості букв російського та українського алфавітів. Основні сучасні системи писемності: на латинській основі, на слов'яно-кирилівській основі, на арабській консонантно-звуковій основі, на індійській складовій основі. Історія вивчення писемного мовлення: вчення А. Куссмауля про порушення читання і письма; погляди західноєвропейських учених кінця XIX – початку XX століття на проблему порушень писемного мовлення (Ф. Варбург, О. Ортон); науковий розвиток проблеми порушень письма і читання в 30-60 роках XX століття (Ф.А. Рау, М.Ю. Хватцев, Р.М. Боскіс, Р.Є. Левіна). Тема 66. Сучасні погляди на механізми письма та читання Визначення поняття «письмо». Функціональні системи письма, операції письма, види письма і його основні навички. Читання, психологія акта читання, процес оволодіння читанням в нормі, компоненти функціональної системи читання. Відмінності процесів читання і письма. Основні психічні операції читання, види читання, ступені становлення навички читання у дітей; техніка читання і її вікові норми. Умови формування навичок читання і письма в нормі. Навчання читанню в ранньому віці. Швидкісне читання. Тема 67. Сучасний стан питання про порушення письма і читання Порушення писемного мовлення: термінологія, етіологія, патогенез, розповсюдженість порушень письма і читання. Симптоматика дислексій та дисграфій (типологія і механізми специфічних помилок). Динаміка порушень писемного мовлення. Особливості прояву порушень письма і читання при різній мовленнєвій патології. Сучасні класифікації порушень письма і читання. Дисграфія і дисорфографія. Тема 68. Зв'язок порушень письма і читання з порушеннями вербальних і невербальних психічних функцій Порушення письма і читання і спадкоємна схильність. Дефекти усного мовлення і порушення письма і читання. Дисграфія і дислексія при білінгвізмі. Порушення пам'яті і порушення письма і читання. Порушення письма і читання і латералізація сенсомоторних функцій (лівшество, перевчене лівшество, змушене лівшество). Порушення зорово-просторового орієнтування і порушення письма і читання. Порушення просторово-тимчасової послідовності і порушення письма і читання. Моторні розлади і порушення письма і читання. Тема 69. Обстеження учнів з порушеннями письма і читання Збір анамнестичних даних і аналіз медичної документації. Характеристика стану усного мовлення дітей з дисграфією і дислексією. Обстеження невербальних вищих психічних функцій, що є базисними для формування навичок письма і читання. Обстеження стану латераліти та просторового орієнтування, стану орієнтування у часі, стану рухової функції руки, стану слухо-моторних координацій, стану мовленнєвої уваги і фонематичного сприймання, стану звукового аналізу і синтезу слів, особливостей словникового запасу та граматичного рівня мовлення, особливості навчальної діяльності. „Шкільна зрілість” і готовність до засвоєння грамоти, перевірка навичок письма. Раннє виявлення схильності до дисграфії і дислексії у дітей. Тема 70. Методика логопедичної роботи з усунення дисграфії і дислексії Основні принципи логопедичної роботи при корекції порушень письма і читання. Комплексне подолання порушень письма і читання. Корекція порушень усного мовлення і фонематичного сприймання. Формування язикового аналізу і синтезу. Корекція порушень зорового сприймання, зорового гнозису, зорово-моторної координації, просторових уявлень. Розвиток загальної і дрібної моторики рук. Усунення дислексій. Попередження дисграфії і дислексії. Аналіз існуючих методик корекції дисграфії і дислексії у дітей. Тема 71. Біологічні і соціальні фактори, що забезпечують нормальний мовленнєвий розвиток дітей Закономірності психофізіологічного і мовленнєвого онтогенезу в нормі. Історичний аналіз концепції розвитку дитини, зв'язок із загальним прогресом природничо-наукової думки: 3. Фрейд, Ж. Піаже, Л.С. Виготський. Значення відкриттів І.М. Сєченова і І.П. Павлова для становлення сучасних уявлень про закономірності формування психіки дитини. Етапи формування психіки. Періодизація віків і вікові кризи: поняття про кризові періоди розвитку людини, як про складне сполучення біологічних особливостей організації з виникненням нових форм життя і нових вимог, що пропонуються людині в ці періоди. Перебудова особливостей психічного розвитку дитини, як основний зміст поняття кризового періоду. Характеристика кризових періодів. Форми патологічних психічних і соматичних реакцій, властивих різним періодам розвитку людини. Тема 72. Асинхронія розвитку Поняття про асинхронії психофізичного розвитку дітей. Характеристика ретардації однієї або декількох функціональних систем. Характеристика акселерації однієї або декількох функціональних систем. Вікові кризи й асинхронія розвитку. Значення соціальних умов для характеру протікання вікових періодів. Біологічні і соціальні фактори ризику мовленнєвої патології. Поняття «фактор ризику». Характер патогенних впливів, що є біологічними факторами ризику мовленнєвих порушень. Значення таких первинних дефектів у немовлят, як порушення слуху, зору, рухової сфери для формування мовних підсистем. Значення конституціональних особливостей психомоторики для розвитку мовлення в нормі і патології. Сімейна обтяженість мовленнєвими порушеннями. Показання до генетичної консультації. Роль батьків у первинній профілактиці мовленнєвих порушень. Соціальні фактори ризику мовної патології. Поняття «депривація». Психічна депривація дітей. Види психічної депривації: емоційна, сенсорна, пізнавальна, соціальна. Їхній зміст і вплив на мовленнєвий розвиток дітей. Залежність розвитку патологічних форм психічного реагування і мовленнєвих порушень від віку дитини і специфіки патогенної ситуації, Основні типи неправильного виховання, їхній вплив на мовленнєву поведінку дитини і розвиток спілкування. Діти-білінгви . Тема 73. Первинна, вторинна і третинна профілактика мовленнєвих порушень Профілактика — використання запобіжних заходів по запобіганню аномального розвитку мовлення. Значення ранньої діагностики відхилень у психофізичному розвитку дитини для попередження мовленнєвої патології. Вторинна профілактика. Значення порушень мовлення для психічного розвитку дитини, формування її особистості і поведінки. Поведінка батьків, спрямована на розвиток спілкування і психічних функцій дитини. Всебічне обстеження дитини з мовленнєвою патологією й організація наступного корекційно-психологічного і корекційно-педагогічного впливу як методи вторинної профілактики . Тема 74. Третинна профілактика мовленнєвих порушень Третинна профілактика. Зміст педагогічних заходів, спрямованих на трудове виховання і професійну орієнтацію дітей і підлітків з мовленнєвою патологією. Пропаганда педагогічних і корекційно-педагогічних знань серед населення. Єдність виховних і педагогічних вимог дитячих установ, школи і родини. Критерії оцінювання тестів Тест – це завдання стандартної форми, виконання якого дає можливість виявити рівень сформованості знань, умінь, навичок. Час виконання тестових завдань – 180 хвилин. Екзаменаційний тест складається із 100 завдань, з яких – 95 тестів закритого типу (з альтернативними вибірковими відповідями в 4-х варіантах) та 5 тестів відкритого типу (самостійна відповідь на питання, на утворення логічних пар, на визначення термінологічних понять, написання міні-творів, есе та інших форм творчої роботи). Від 1-го до 95-го завдання за кожну правильну відповідь нараховується 0,8 бала.
Від 96-го до 100-го завдання за кожну відповідь нараховується від 0 до 4,8 бала в залежності від повноти відповіді. Отже, за 5 тестів відкритого типу вступник може набрати від 0 до 24 балів. Остаточна конкурсна оцінка (КО) за 200-бальною шкалою (від 100 до 200) формується за формулою: КО = ЗТ + ВТ, де ЗТ – бали за виконання тестів закритого типу (див. таблицю); ВТ – бали за виконання тестів відкритого типу (від 96-го до 100-го).Література
|
| Гриби – це одна з найбільших у природі груп організмів. Їх вивченням... Гриби – це одна з найбільших у природі груп організмів. Їх вивченням займається спеціальна наука – мікологія ( від грец. «мікос»... |
Тема Гриби Загальна характеристика грибів. Різноманітність грибів Гриби – це одна з найбільших у природі груп організмів. Їх вивченням займається спеціальна наука – мікологія ( від грец. «мікос»... |
| В історії світової педагогічної практики відомі найрізноманітніші... В результаті педагогічна наука накопичила значний емпіричний матеріал у цій галузі. Постало питання про необхідність систематизації... |
Тема: «Наша мова калинова» Обладнання: арка з написом «Королівство Логопедія», кульки, казкові герої, вислови видатних людей про мову, малюнки учнів та звуків,... |
| Інформація, для проведення бесіди з особовим складом караулу щодо... «Спеціальна перевірка»закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» |
Інформація, для проведення бесіди з особовим складом караулу щодо... «Спеціальна перевірка» закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» |
| Стаття 11. Спеціальна перевірка щодо осіб, які претендують на зайняття... Рупції (крім кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної... |
Вислови Д.І. Менделєєва Наука починається з тих пір, як починають вимірювати. Точна наука немислима без міри |
| Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн... Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн науки: передумови та характеристики. Етапи розвитку науки.... |
закономірне чергування довгих і коротких складів Це водночас давня наука, яка зародилася в Індії, і новітня наука, що виникла на європейському терені з початку ХХ ст |