|
|
Скачати 456.4 Kb.
|
| Тема16. Профілактика порушень голосу і профілактична робота з запобігання рецидивів голосової патології Прийоми корекції дихання, оволодіння оптимальними умовами голосоподачі. Організація логопедичної допомоги дітям і дорослим, що страждають на різні патології голосу. Тема 17. Ринолалія. Первинні та вторинні порушення в структурі дефекту при ринолалії Визначення, причини і механізм порушення. Форми ринолалії: відкрита, закрита, змішана. Будова і функції піднебіння в нормі та при уроджених розщелинах: особливості будови, функція дихання, функція м'якого піднебіння при фонації. Порушення механізму піднебінно-глоткового змикання. Характеристика механізму піднебінно-глоткового змикання при уроджених розщелинах. Терміни хірургічного лікування. Причини порушення звуковимови: порушення артикуляційної моторики; патологічна поза язика; порушення мовленнєвого дихання; деформації зубощелепної системи. Акустико-артикуляційні особливості фонем: голосні фонеми, губні приголосні фонеми, язичні приголосні фонеми. Причини порушення тембру голосу: гіперназальність (визначення, характеристика); характеристика голосу в доопераційний і післяопераційний періоди. Зниження фізичного слуху: особливості слухової функції при розщелині. Астенічний синдром: причини і характеристика. Вторинні порушення: характеристика вторинних порушень фонематичного слуху і фонематичного сприйняття; затримка мовленнєвого розвитку; зниження рівня пізнавальної діяльності; затримка психічного розвитку; особливості особистості; порушення комунікації; дисграфія і дислексія: особливості читання і письма у дітей з ринолалією; причини дисграфічних помилок; заміни і змішання букв на письмі, обумовлені фонематичним недорозвиненням; пропуски і додавання зайвих букв. Тема 18. Відкрита ринолалія Відкрита форма ринолалії. Причини та види уроджених розщелин губи, твердого і м'якого піднебіння. Оперативне втручання при уроджених розщелинах. Вплив розщелин на загальний та мовленнєвий розвиток дітей. Особливості розвитку дітей з розщелинами: фізичний розвиток; соматичний стан; сенсомоторний розвиток. Розвиток мовлення: терміни появи й особливості розвитку гуління, белькоту; формування номінативної функції мовлення; формування комунікативної функції мовлення. Розвиток предметно-ігрової діяльності: мотив; емоційне спілкування з дорослими; розвиток предметної діяльності; початкові етапи розвитку ігрової діяльності. Симптокомплекс відкритої ринолалії. Тема 19. Комплексне дослідження осіб з ринолалією Принципи, методи та система обстеження осіб з розщелинами. Принцип комплексності, багатоплановості, направленості, індивідуального підходу, дозування навантаження, наочності та емоційності при обстеженні. Збір анамнестичних даних: пренатальний, натальний, постнатальний періоди. Роль біофакторів: тип і вид розщелини; терміни оперативного втручання; піднебінно-глоткове змикання; аномалії в будові і порушення функції органів артикуляції; голосова і дихальна функції; загальний соматичний стан. Стан моторної функції: загальна моторика, дрібна моторика пальців рук, артикуляційна моторика. Стан тонального слуху й інтелекту. Роль соціальних факторів: мікросоціальне оточення; тривалість перебування в стаціонарі; дефекти виховання. Тема 20. Логопедичне обстеження осіб з ринолалією Логопедичне обстеження: психологічна база мовлення; обстеження звуковимови; стан фонематичного слуху; звуко-складовий і звуко-буквений аналіз; обстеження лексико-граматичного ладу; складова структура слова; словотвір; монологічне мовлення. Обстеження провідної діяльності віку: особливості ігрової діяльності дітей. Вивчення медичної і психолого-педагогічної документації. Тема 21. Доопераційна робота при уроджених незрощеннях твердого і м'якого піднебіння Основні принципи логопедичної роботи при відкритій ринолалії. Завдання та зміст логопедичної роботи в доопераційний період: підготовчий та основний періоди доопераційного логопедичного впливу (за А.Г.Іпполітовою). Завдання підготовчого етапу доопераційної логопедичної роботи – формування правильного мовленнєвого дихання, диференціація ротового та носового видиху; розвиток орального праксису: формування подовженого ротового видиху при відтворенні артикулем голосних та приголосних звуків. Завдання основного етапу доопераційної логопедичної роботи – включення логосу при подовженому ротовому видиху; формування короткого видиху при вимові губних приголосних; формування ротового видиху при опрацюванні вимови груп сонорних звуків та африкат; формування м’яких приголосних. Тема 22. Післяопераційна робота при уроджених незрощеннях твердого і м'якого піднебіння Виправлення мовлення у дітей та підлітків з уродженими розщелинами піднебіння за методикою І.І.Єрмакової: створення бази для розвитку мовлення (підготовка піднебінної завіси до зімкнення; попередження дистрофії м’язів глотки, створення передумов для правильної звуковимови; розвиток правильного дихання; постановка голосних звуків; розвиток фонематичного слуху; виправлення вад звуковимови); розвиток рухливості піднебінної завіси (співи, ковтання, масаж, жувальна гімнастика, вимова голосних звуків); введення нових звуків у мовлення; автоматизація утворених навичок. Тема 23. Теоретичні основи проблеми фонетико-фонематичного недорозвинення Аналіз базових теоретичних положень, що лежать в основі змісту поняття фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення (ФФН). Лінгвістичний аспект вивчення проблеми: прикладне значення даних фонетики і фонології, особливості мовленнєвого звукоутворення, класифікація голосних і приголосних звуків. Фізіологічний аспект вивчення: дані фізіології органів слуху і мовлення, роль слуху в розвитку мовлення дитини. Психологічний аспект вивчення проблеми: онтогенетичні особливості розвитку фонетико-фонематичної сторони мовлення; взаємозв'язок у розвитку фонематичного слуху і звуковимови; значення фонематичного слуху для повноцінного розвитку фонематичного аналізу і синтезу, і оволодіння процесами читання і письма. Визначення поняття фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення (ФФН). Значення праць Р.Є. Левиної у розвитку уявлень про ФФН. Аналіз основних досліджень з проблеми ФФН. Структура дефекту при ФФН. Несформованість звукової сторони мовлення, види й особливості звукових порушень при ФФН (заміни, змішування, порушення протиставлення). Несформованість фонематичного сприйняття, характеристика фонематичних порушень. Тема 24. Обстеження фонетико-фонематичної сторони у дітей дошкільного віку Ознайомлення з медико-педагогічною документацією: карти розвитку дітей, дані медичних оглядів, протоколи психолого-медико-педагогічного обстеження, психолого-педагогічних характеристик. Логопедичне обстеження, обговорення результатів обстеження. План обстеження фонетико-фонематичної сторони мовлення дітей, система завдань, добір наочно-ілюстративного і мовленнєвого матеріалу. Формулювання висновків діагностичного і корекційно-методичного характеру. Тема 25. Методичні основи проведення індивідуальних корекційних занять з дітьми з фонетико-фонематичним недорозвинення мовлення (ФФН) Мета, задачі, зміст і організація індивідуальних занять. Залежність конкретного змісту заняття від структури мовленнєвого дефекту. Розділи індивідуальної роботи (корекція вимовного і інтонаційного рівня мовлення, порушень диференціації окремих груп звуків і ін.). Напрямки індивідуальної роботи в кожнім з розділів. Етапи індивідуальної роботи (по розділах), пріоритетні напрямки в кожнім з етапів. Планування індивідуальної роботи (перспективне і поточне). Вимоги до складання планів-конспектів індивідуальних занять. Структура заняття (відповідно до розділів роботи). Планування і розробка індивідуальних занять. Складання перспективних планів і поточних планів індивідуальної роботи з дитиною. Добір і структурування мовного, дидактичного, наочно-ілюстративного й ін. матеріалу. Розробка моделей індивідуальних занять за різними розділами з урахуванням етапів навчання. Обговорення пропонованих моделей. Проведення студентами занять за розробленими моделями. Аналіз занять. Тема 26. Методичні основи проведення фронтальних корекційних занять з дітьми з фонетико-фонематичним недорозвинення мовлення (ФФН) Організація фронтальних занять у групі для дітей із ФФН. Зразковий зміст фронтальної роботи в рамках конкретних дисциплін (заняття з вимови, підготовці до навчання грамоті). Заняття з вимови: тематика, задачі, зміст і структура. Заняття з підготовки до навчання грамоті: тематика, задачі, зміст і структура. Спостереження фронтальних занять логопеда і підготовка студентами матеріалів для окремих фрагментів заняття. Тема 27. Основні відомості про етіопатогенетичні механізми дизартрії Короткі історичні відомості з проблем дизартрій. Аналіз сучасних теорій про це мовленнєве порушення. Статистичні відомості про поширеність дизартричних порушень. Зв'язок дизартрії з органічною поразкою моторних структур центральної нервової системи. Основні причини органічної поразки моторних структур мозку, наслідком чого є дизартрія. Патогенез та клініко-фізіологічні аспекти дизартрії. Поняття про структуру мовленнєвого дефекту при дизартрії. Клінічні симптоми дизартрії. Тема 28. Анатомо-фізіологічні механізми усного мовлення в нормі Організація центральної регуляції рухів. Характеристика довільних і мимовільних рухів. Поняття про тонус м'язів. Формування рухової стереотипії. Будова периферичного мовленнєвого апарату. Роль м'язової системи в роботі органів периферичної мовної апарат. Мовленнєва артикуляція як зразок вищого рівня розвитку довільних рухів. Формування мовленнєворухової стереотипії. Мовленнєве дихання як енергетична основа усного мовлення. Формування в онтогенезі артикуляторно-дихальної координації в процесі усного мовлення. Тема 29. Форми дизартрії за клінічною класифікацією (в залежності від осередку ураження) Форми дизартрії за клінічною класифікацією (в залежності від осередку ураження). Псевдобульбарна дизартрія: спастичний параліч як основний патогенетичний механізм дизартрії; рівень органічної поразки мозку; клінічні ознаки спастичного паралічу, вибірковість поразки довільних рухів; структура мовленнєвого дефекту при псевдобульбарній дизартрії; особливості порушення вимовного і інтонаційного рівнів мовлення, голосу і мовленнєвого дихання; збереженість внутрішнього мовлення, лексико-граматичного рівня мовлення, письма і читання. Бульбарна дизартрія: млявий параліч як основний патогенетичний механізм бульбарної дизартрії; рівень органічної поразки мозку; клінічні ознаки млявого паралічу; тотальна поразка рухів (довільних і мимовільних); характеристика порушень вимовного і інтонаційного рівнів мовлення в залежності від рівня поразки м'язів периферичного мовленнєвого апарату. Екстрапірамідна (підкоркова) дизартрія: функції базальних ядер в організації рухів; особливості вимовного рівня мовлення, їхній зв'язок з дистонією м'язів мовленнєвого апарату; значення тонічних спазмів і гіперкінезів у механізмі артикуляторних, голосових і дихальних порушень; механізми порушення плавності мовлення при підкорковій дизартрії; зв'язок мовленнєвих порушень при цій формі дизартрії з емоційним станом. Коркова дизартрія: дискусійні питання виділення її ознак; характер порушення усного мовлення при еферентній та аферентній формі коркової дизартрії. Мозочкова дизартрія: функції мозочка в регуляції м'язового тонусу і рівноваги; зв'язок мозочка з іншими структурами мозку; особливості порушення м'язового тонусу, рухових рефлексів; характер порушень вимовного рівня мовлення. Тема 30. Форми дизартрії на основі клініко-фонетичного аналізу вимовних порушень Форми дизартрії на основі клініко-фонетичного аналізу вимовних порушень: спастико-паретична; спастико-ригідна; гіперкінетична; атактична; спастико-атактична; спстико-гіперкінетична; спастико-атактико-гіперкінетична; атактико-гіперкінетична. Тема 31. Клініко-психологічна та психолого-педагогічна характеристика дітей з дизартрією Характеристика загального і мовленнєвого розвитку дітей з дизартрією. Особливості формування мовленнєвих систем, форм і функцій мовленнєвої діяльності на різних етапах онтогенезу; функціональні перебудови в артикуляційному механізмі на фоні дизартрії. Психолого-педагогічна характеристика дітей з дизартрією і анатрією. Роль соціальних факторів у розвитку синдрому дизартрії і виникненні вторинних мовленнєвих і немовленнєвих розладів. Попередження виникнення дизартрій, профілактика рецидивів. Тема32. Схема та методика проведення обстеження дітей із дизартрією. Схема і методика збору анамнезу. Аналіз даних медичного висновку про неврологічний статус дитини. Характеристика структурно-змістовних моделей обстеження мовлення і немовленнєвих процесів у дітей з дизартрією. Аналіз схем і методик обстеження: кінестетичного і кінетичного праксису; загальної моторики, дрібної моторики рук, мімічної моторики, будови і рухів артикуляційного апарату; вимовного рівня мовлення (звуковимови, голосоутворювальної і дихальної функцій як бази для реалізації інтонаційних компонентів і утворення звуків у мовленнєвому акті, ритмоінтонаційної сфери, звукоскладового структурування слів); фонематичного слуху; навичок фонемного аналізу і синтезу слів; лексико-семантичної і граматичної сторін мовлення; зв'язного (усного і писемного) мовлення: навичок письма і читання; оптико-просторової орієнтації; сприйняття, уваги, пам'яті, розумово-логічних процесів; емоційно-вольової сфери. Тема 33. Аналіз та інтерпретація матеріалів обстеження. Аналіз і інтерпретація матеріалів обстеження з залученням даних нейрофізіології, нейропсихології, психології, лінгвістики, психолінгвістики. Орієнтація обстеження на з'ясування механізмів порушення мовлення, диференціальну діагностику, формулювання висновків корекційно-методичного характеру. Тема 34. Принципи корекційно-педагогічного впливу. Система корекційної логопедичної роботи Принципи корекційно-педагогічного впливу. Система корекційної логопедичної роботи. Організація і зміст роботи, що забезпечує умови формування правильної звуковимови у дітей з дизартрією (медикаментозне і фізіотерапевтичне лікування; лікувальна фізкультура; логоритміка; загальний, спеціальний та логопедичний масаж, пасивна і активна гімнастика артикуляційного апарату; аромо-і фітотерарапія). Виховання бажання і потреби правильного мовлення і впевненості в необхідності і ефективності логокорекційної роботи. Тема 35. Система корекційної педагогічної роботи при дизартрії Подолання порушень мовленнєвого і моторного розвитку у дітей з дизартрією. Розвиток рухової сфери (розвиток загальної моторики, дрібної моторики рук, мімічної моторики; артикуляційна робота). Корекція, формування і розвиток дихальної, голосоутворювальної і артикуляційної функцій: розвиток загального і мовленнєвого дихання; подолання порушень голосоутворення; формування ритмоінтонаційного і звуковимовного рівнів мовлення. Система логопедичної роботи з виховання фонематичних процесів. Формування просодичної сторони мовлення, в залежності від віку дитини. Корекція звуковимови при дизартрії з використанням постановочних зондів. Методика логопедичної роботи при дизартрії (за О.В.Правдіною). Тема 36. Мовленнєва терапія при різних формах дизартрії Мовленнєва терапія при різних формах дизартрії: логопедична робота при бульбарній дизартрії; мовленнєва терапія при псевдобульбарній формі дизартрії; особливості корекції при екстрапірамідній формі дизартрії; становлення мовлення при мозочковій дизартрії; логопедичні заходи при коркових дизартріях: при кінестетичній постцентральній корковій дизартрії; при кінетичній премоторній корковій дизартрії. Попередження і подолання труднощів формування навичок письма у дітей з дизартрією. Тема 37. Корекція псевдобульбарної дизартрії Подолання порушень мовленнєвого і моторного розвитку у дітей з дизартрією. Розвиток рухової сфери (розвиток загальної моторики, дрібної моторики рук, мімічної моторики; артикуляційна робота). Корекція, формування і розвиток дихальної, голосоутворювальної і артикуляційної функцій: розвиток загального і мовленнєвого дихання; подолання порушень голосоутворення; формування ритмоінтонаційного і звуковимовного рівнів мовлення. Система логопедичної роботи з виховання фонематичних процесів. Формування просодичної сторони мовлення, в залежності від віку дитини. Корекція звуковимови при дизартрії з використанням постановочних зондів. Методика логопедичної роботи при дизартрії (за О.В.Правдіною). |
| Гриби – це одна з найбільших у природі груп організмів. Їх вивченням... Гриби – це одна з найбільших у природі груп організмів. Їх вивченням займається спеціальна наука – мікологія ( від грец. «мікос»... |
Тема Гриби Загальна характеристика грибів. Різноманітність грибів Гриби – це одна з найбільших у природі груп організмів. Їх вивченням займається спеціальна наука – мікологія ( від грец. «мікос»... |
| В історії світової педагогічної практики відомі найрізноманітніші... В результаті педагогічна наука накопичила значний емпіричний матеріал у цій галузі. Постало питання про необхідність систематизації... |
Тема: «Наша мова калинова» Обладнання: арка з написом «Королівство Логопедія», кульки, казкові герої, вислови видатних людей про мову, малюнки учнів та звуків,... |
| Інформація, для проведення бесіди з особовим складом караулу щодо... «Спеціальна перевірка»закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» |
Інформація, для проведення бесіди з особовим складом караулу щодо... «Спеціальна перевірка» закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» |
| Стаття 11. Спеціальна перевірка щодо осіб, які претендують на зайняття... Рупції (крім кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної... |
Вислови Д.І. Менделєєва Наука починається з тих пір, як починають вимірювати. Точна наука немислима без міри |
| Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн... Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн науки: передумови та характеристики. Етапи розвитку науки.... |
закономірне чергування довгих і коротких складів Це водночас давня наука, яка зародилася в Індії, і новітня наука, що виникла на європейському терені з початку ХХ ст |