Лекції


Скачати 2.78 Mb.
Назва Лекції
Сторінка 2/23
Дата 19.03.2013
Розмір 2.78 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Психологія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Тема 1. Професійно-психологічна підготовка працівників ОВС.


Тема 2. Основи юридичної психології.

Тема 3. Кримінальна психологія.

Тема 4. Судово-психологічна експертиза.

Тема 5. Судова психологія.

Тема 6 .Удосконалення вмінь та навичок професійного спілкування.

Тема 7. Аутотренінг і саморегуляція
Лекція 1.1 Зміст і сутність професійно-психологічної підготовки
Мета лекції:

  • освітня: формування у слухачів уявлення про зміст і сутність професійно-психологічної підготовки;

  • розвиваюча: закріплення знань про систему категорій професійно-психологічної підготовки; усвідомлення місця і ролі професійно-психологічної підготовки в системі юридичних наук.

  • виховна: всебічний розвиток та формування у слухачів дійсно наукових поглядів та переконань.

План:

  1. Профорієнтація та поняття профпридатності.

  2. Психологічний потенціал працівника органів правопорядку та його основні структурні компоненти.
  3. Психологічні особливості діяльності співробітників органів внутрішніх справ

  4. Професійно-психологічна підготовленість співробітника ОВС|

1. Профорієнтація та поняття профпридатності.

Психологія праці - необхідний компонент професійної культури не лише фахівця психолога, але й іншого персоналу, що займається підготовкою робітників і фахівців. Готувати людину до трудової діяльності одна з областей трудової психологи. Життя нашого суспільства – це, перш за все, світ праці людей зайнятих у матеріальному та духовному виробництві, у виробництві корисних дій з обслуговування людини, з упорядкування складних соціальних процесів.

Різні види праці нелегко побачити й уявити собі не тільки|не лише| тому, що вони приховані за закритими|зачиненими| дверима, але й тому що|бо| в праці кожного сучасного професіонала дуже велика частка|доля| так званих інтелектуальних компонентів, незримих складових. Для того, щоб зрозуміти в чому полягає|перебуває,складається| справжня робота людини потрібно підійти до цього питання з погляду психолога. Тобто|цебто|, завдання|задача| психолога розглянути|розгледіти| які якості індивіда навички|навички| вміння й інтелектуальні здібності потрібні в тій або іншій професії. І відповідно допомогти зорієнтуватися в світі професій підростаючому поколінню, виходячи з їх індивідуальних якостей. Власне це і є|з'являється,являється| завданнями|задачами| профорієнтації.

Саме виникнення професійної орієнтації звичайно пов'язують з появою першого кабінету профорієнтації у Страсбурзі в 1903 році й бюро з вибору професій у Бостоні (США) в 1908 р. Робота цих перших профорієнтаційних служб ґрунтувалася на «трьохфакторній моделі» Ф. Парсонса, коли в|в,біля| претендента на ті чи інші професії виявляли здібності та психологічні якості, співвідносили їх з|із| вимогами професій і, вже на підставі цього, видавали рекомендацію про придатність або не придатність людини до даної професії. Така робота вперше|уперше| будувалася на науковій основі: використання самої ідеї співвідношення характеристик людини з|із| професією в якості основного критерію появи професійної орієнтації. Критерій появи профорієнтації пов'язаний зі зростанням|зростом| і розвитком крупної промисловості. Коли з|із| цією проблемою зіткнулися не тільки|не лише| люди, що шукають роботу, але й самі працедавці|роботодавці|.

Особливістю нинішніх завдань|задач| профорієнтації стала проблема свободи вибору, що реально виникла перед значними масами людей. У зв'язку зі свободою вибору, виникають деякі етичні проблеми професійного консультування. У профорієнтації етичні проблеми можна розглядати|розглядувати| в двох взаємопов’язаних х площинах|плоскості|: з погляду готовності індивіда до вибору та реалізації певної етичної позиції і з погляду готовності профконсультанта| надати індивіду реальну допомогу в такому самовизначенні, без якогось порушення основних етичних норм взаємодії психолога з|із| клієнтами. Хотілося б коротко перерахувати основні етичні суперечливості|протиріччя| професійного самовизначення:

  • Суперечливості|протиріччя| між правом людини на самовизначення й, як правило, неготовність до цього, що створює основу для ухвалення|прийняття,приймання| консультантом рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| за клієнта або маніпулювання клієнтом.

  • Суперечливість|протиріччя| між інтересами особи|особистості| й інтересами суспільства|товариства|, які не завжди співпадають|збігаються|.

  • Суперечливість|протиріччя| між світоглядом психолога та клієнта

  • Суперечливість|протиріччя| між різними етичними системами та рівня оволодіння ними різними людьми, тобто|цебто| суперечливості|протиріччя| між різними этиками|, серед яких складно вибрати єдину правильну.

Як вже було сказано, профорієнтація побудована|споруджена| на співставленні психологічних якостей індивіда з|із| якостями, необхідними для якої-небудь професії. Сукупність якостей необхідних для професії складає основу профпридатності. Виникає питання: яким повинен бути ступінь|міра| кореляції між потрібними для професії якостями й якостями, що маються|наявний| в|в,біля| індивіда. Повинні вони співпадати|збігатися| повністю чи ні|або ні|?

Професії – це явища суспільні, які|громадські| виникають і змінюють один одного незрівнянно швидко, на відміну від особливостей людини, які зумовлені природою. У тих випадках, коли організм людини, його природні особливості мають ті чи інші обмеження, люди створюють зовнішні та внутрішні засоби|кошти| діяльності для їх подолання|здолання|. Тобто|цебто|, крім природних даних люди користуються знаряддями праці, які допомагають їм виконувати ту роботу, яку сама людина не змогла б зробити. Наприклад, для роботи з|із| невидимими оком об'єктами люди використовують збільшувальне скло, лупи, мікроскопи, телескопи, телевізійні установки й т.д. Усі знаряддя, засоби|кошти| праці одночасно є|з'являються,являються| й засобами|коштами| посилення здібностей і можливостей|спроможностей| людини, подолання|здолання| природних обмежень її діяльності. Проте|однак| згадані знаряддя й засоби|кошти| створюються роками, а професію потрібно обрати зараз. Тому обмеження у виборі професій існують і їх потрібно знати.

Засоби|кошти| діяльності можуть бути не лише|не лише| зовнішніми, але й внутрішніми. Так, наприклад, якщо людина не може виконати яку-небудь роботу, це не означає|значить|, що вона не придатна до цієї роботи. Якщо озброїти його порадою|порадою| як це робити|чинити|, то людина зможе виконувати цю роботу. Тобто|цебто|, думка про особисті|особові| якості людини як про щось закореніле невірна.

Розглянемо|розгледимо| ще одну важливу особливість властивості «придатність», яке може, відноситься не тільки|не лише| до людини, але й до інструменту, матеріалу. Наприклад, круглий напилок не придатний для заточування звичайної|звичної| пили. Для цього потрібен тригранний. Проте,|однак| з|із| цього не виходить, що круглому напилку властива якість непридатності. Тут він не придатний, а в іншому незамінний. Властивість «придатність» відрізняється тим, що може бути приписано лише конкретній ситуації, що включає обов'язково два компоненти: конкретна людина й конкретна спеціальність. І позначає|значить| ця властивість не що інше, як взаємну відповідність. Немає одного з компонентів системи – втрачає|розгублює| сенс|зміст,рацію| питання про придатність. З|із| цього виходить, здавалося б, дивний висновок|виведення|: властивість «профпридатність», як би ми не розуміли її по суті, не властива людині як такій. Вона не є|з'являється,являється| сама по собі носієм цієї властивості. Щоправда, в нашій мові|промові| часто зустрічаються вирази типу «профпридатність людини», «визначити профпридатність» і т.п., але|та| це не більш як умовність.

Отже, зі|із| сказаного цілком зрозуміло, що, хоча в нашій мові|промові| зустрічається вираз|вираження| «профпридатність людини», насправді його треба розуміти так: «взаємна відповідність конкретної людини в конкретній області застосування|застосування| його сил у даний час».

У принципі,|в принципі| професія, як область застосування|застосування| сил людини, може бути «не пристосованою» й у цьому сенсі|змісті,рації| непридатною для неї. Причому, взаємна непридатність професії і людини може бути не тільки|не лише| за рахунок технічної, предметної|предметної|, але й за рахунок соціально-організаційної сторони праці, оскільки|тому що| людина не може працювати «взагалі», вона завжди опиняється в якійсь обстановці як предметної|предметної|, так і мікросоціальної.

Зі|із| сказаного ясно, що питання профпридатності необхідно розглядати|розглядувати| індивідуально та конкретно.

Насправді більша чи менша професійна непридатність деколи створюється |почасти| самими людьми, хоча, звичайно ж, не можна не враховувати роль природних передумов. Таких як здоров'я, властивості нервової системи й т.д.

Всі люди відрізняються один від одного за своїми особистими|особових| якостями. І серед цих якостей є такі, які називають професійно|професіонально| цінними|коштовними|. Так, наприклад, хірургу, електрогазозварнику, скрипалю|скрипачу| важлива|поважна| висока культура рухів, тваринник повинен бути дбайливим і далекоглядним, кресляр – скрупульозно акуратним і т.д. Якщо існує поняття «професійно|професіонально| цінні|коштовні| якості людини», то можна скласти список, де будуть окремо вказані цінні|коштовні| та нецінні|коштовні| якості. Будь-яка якість в одному випадку є|з'являється,являється| професійно|професіонально| цінною|коштовною|, а в іншому – протидіятиме успішній роботі. Так, товариська людина відчуває|відчуває| незадоволеність|незадоволення| роботою, що потребує зосередженості «наодинці» та навпаки, якщо його робота пов'язана зі спілкуванням.

У питаннях профпридатності потрібно розбиратися конкретно, індивідуально ще й тому, що на одній і тій самій роботі різні люди досягають успіху за рахунок різних поєднань своїх особистих|особових| якостей. Кожен хороший|добрий| працівник максимально використовує свої сильні сторони та долає|переборює|, компенсує різними засобами|коштами| слабкі|слабі|. Народна мудрість каже: - «усяк майстер на свій лад».

При аналізі професійної придатності окремо взятої людини до конкретної професії треба пам'ятати, що професійно|професіонально| цінні|коштовні| якості не рядопокладені|, а утворюють щось цінне|коштовне|, систему.

Е.А. Клімов виділяє п'ять основних складових даної системи.

  1. Цивільні|громадянські| якості – моральність|подоба| людини як члена суспільства|товариства|

  2. Відношення|ставлення| до праці, професії, інтереси та схильності

  3. Дієздатність|дієспроможність| загальна|спільна| не тільки|не лише| фізична, але й розумова. Включаючи інтелектуальні здібності, гнучкість психіки, самоконтроль, ініціативність. А також фізичні - стан здоров'я, сила, витривалість і т.д.

  4. Одиничні|поодинокі|, окремі, спеціальні здібності. Це такі особисті|особові| якості, які важливі|поважні| для даної роботи, професії.

  5. Навички|навички|, звички, знання, досвід|дослід|

Зі|із| сказаного ясно, що в|в,біля| людини не може бути повністю готової профпридатності до того як вона включиться в професійну підготовку й відповідну трудову діяльність

На думку того ж Е.А.Клімова існують різні ступені|міри| профпридатності. Він виділяє чотири такі ступені|міри|:

  1. Непридатність (до даної професії) Вона може бути тимчасовою або практично непереборною|нездоланної,непоборної|. Про непридатність варто говорити тоді, коли відхилення в здоров'ї несумісні з даною професією. А також протипоказання можуть бути й педагогічними.

  2. Придатність (до тієї ч іншої професії або групи таких) Цей ступінь|міра| характеризується тим, що не має протипоказань. Тобто|цебто|, є реальний шанс, що людина буде хорошим|добрим| фахівцем|спеціалістом| в цій області.

  3. Відповідність (даної людини даній області діяльності). Характеризується не тільки|не лише| відсутністю протипоказань, але й наявністю особистих|особових| якостей, які придатні для вибору даної професії або групи професій.

  4. Покликання (даної людини даної області діяльності). Цей ступінь|міра| профпридатності характеризується тим, що у всіх основних елементах її структури є явні ознаки відповідності людини вимогам діяльності. Йдеться про ознаки, якими людина виділяється серед рівних собі по навчанню|вченню| та розвитку.

Підводячи підсумки, хотілося б сказати, що абсолютної профпридатності бути не може тому, що всі люди різні, й начебто|неначебто,неначе| одні й ті самі якості мають різні відтінки, будучи властиві різним людям, і професій теж|також| велика кількість|безліч|. Тобто|цебто| у принципі|в принципі|, все в руках людини, оскільки|тому що| при бажанні|волінні| й старанності вона може добитися всього. Завдання|задача| ж профорієнтації допомогти їй хоч би тим, що назвати|накликати| якості, які людині будуть потрібні для даної професії, які якості в|в,біля| неї вже є, а які їй доведеться|припаде| розвинути.

  1. Психологічний потенціал працівника органів правопорядку та його основні структурні компоненти.

Правоохоронна діяльність залежить не тільки|не лише| від знань, умінь і навичок|навичок| працівників, але й від особистих якостей. Тому в число професійних вимог завжди включалися й включаються відповідні психологічні властивості. В 1782 році Катерина II підписала "Статут|устав| благочиння або поліцейський", значну частину|частку| якого складав "Наказ управі благочинності". У "Наказі управі благочиння" були сформульовані якості, визначеної до благочинності начальства й правила його посади (тобто|цебто| вимоги до особи|особистості| поліцейського працівника):

1) здоровий глузд;

2) добра воля у відправленні дорученого;

3) людинолюбство;

4) вірність до служби імператорської величності;

5) старанність до загального|спільного| добра;

6) турбота| про посаду;

7) чесність і безкорисливість.

Можна говорити про психологічний потенціал працівника органу правопорядку, що забезпечує ефективність його діяльності та реалізації професійних функцій. Структурно такий психологічний потенціал утворюється з|із|:

1) індивідуальної професійної концепції;

2) морально-психологічних якостей;

3) пізнавальних і інтелектуальних якостей;

4) емоційно-вольових якостей;

5) комунікативних якостей.

  • Індивідуальна професійна концепція. Індивідуальна професійна концепція працівника органу правопорядку є суб'єктивним, особовим баченням системи основних професійних проблем, змісту|вмісту,утримання|, способів і прийомів праці, труднощів у організації взаємодії і особистої|особової| праці. Індивідуальна професійна концепція в її сформованому вигляді|виді| розкриває особовий сенс|зміст,рацію| діяльності працівника, чинить вплив на мотивацію праці, постановку конкретних службових і життєвих цілей.

  • Морально-психологічні якості. Ці якості відображають|відбивають| етичні зобов'язання й етичні норми поведінки працівника органів правопорядку. Йдеться про належну та необхідну поведінку з погляду моральності, професійної етики, конкретних норм моралі, гуманного відношення|ставлення| до іншої людини. Етичну основу поведінки працівника складають наступні|слідуючі| морально-психологічні якості: почуття професійного обов'язку; професійна честь; справедливість; принциповість; чесність; порядність; співчуття та співпереживання; мужність; установка на дотримання законності та службової дисципліни; відчуття|почуття| товариства; гуманність і співчуття по відношенню до потерпілих від злочинів і т.д.

  • Пізнавальні і інтелектуальні якості. Відомо, що добре розвинені якості сприйняття й уваги дозволяють працівнику одержати|отримати| достатню інформацію про криміногенну обстановку, що складається, особливості особи|особистості| правопорушника й т.д. Професійна пам'ять працівника на обличчя, зовнішність людини, числа (дати народження, наприклад), ім'я, по-батькові, прізвище й т.д. дозволяє ефективно вирішити|розв'язати| професійні завдання|задачі|. Продуктивне мислення працівника характеризується такими якостями, як гнучкість, широта, критичність, швидкість|прудкість|, кмітливість, прагнастичнисть|, евристичність| і ін.

  • Емоційно-вольові якості. Діяльність працівника органів правопорядку пов'язана із стресами й негативними|заперечними| переживаннями|вболіваннями|. Серед чинників|факторів| стресу, пов'язаних із професійною діяльністю, часто називають: велику завантаженість роботою та відсутність вільного часу; складнощі, пов'язані з входженням у нову посаду; підвищену відповідальність за рішення, що ухвалюються; відчуття невідповідності між тим, що повинен, що хотів би і що реально робить|чинить|; необхідність часто йти на компроміси в ім'я збереження|зберігання| службової кар'єри; недостатність|нестача| зворотної інформації про свою діяльність; незадовільні відносини з|із| начальством; невизначеність посадового зростання|зросту|; несприятливий соціально-психологічний клімат у професійному колективі й ін. Працівнику слід звертати увагу на розвиток у|в,біля| себе таких емоційно-вольових якостей, як рішучість, наполегливість, самовладання, емоційна|емоціональна| врівноваженість|урівноваженість|, витримка|витяг|, витривалість, обачність, холоднокровність, упевненість у своїх силах і ін.

  • Комунікативні якості. Дослідження показали, що існують комунікативні якості, які сприяють ефективності ділової взаємодії:

  • організованість;

  • упевненість;

  • незалежність;

  • скромність;

  • установка на співробітництво;

  • готовність до допомоги;

  • співчуття;

  • обов'язковість;

  • володіння технікою спілкування;

  • чуйність;

  • дбайливість;

  • справедливість;

  • щирість у спілкуванні;

  • активність у спільній діяльності;

  • товариськість;

  • послідовність;

  • тактовність.

Ускладнюють ділову взаємодію наступні|слідуючі| якості:

  • скептицизм;

  • соромливість;

  • покірність|покірливість|;

  • зверхерхконформність|;

  • переоцінка своїх можливостей|спроможностей|;

  • агресивність;

  • прагнення до домінування;

  • самовдоволення;

  • відособленість;

  • запальність;

  • образливість;

  • недовірливість;

  • підозрілість;

  • боязкість;

  • грубість;

  • поблажливість;

  • замкнутість;

  • скритність.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Схожі:

Конспект Лекції КАТЕГОРІЙНО-ПОНЯТІЙНИЙ АПАРАТ З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ,...
Тема лекції: Категорійно-поняттєвий апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек
Лекції
Під час засвоєння курсу передбачається систематична самостійна робота студентів за комп’ютерами
ТЕМА ЛЕКЦІЇ №7
Машина Н.І. Страхування для туристичних підприємств. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. –368 с
3. ТИПОЛОГІЗАЦІЯ СУЧАСНИХ КОНФЛІКТІВ Частина І
Мета лекції: познайомити студентів з внутрішньо особистісними, міжособистісними груповими та міжгруповими конфліктами
План-конспект лекції
Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС
План-конспект лекції
Професійний обов'язок, честь і совість основа моральних відносин у діяльності працівників ОВС
Лекція з навчальної дисципліни «КОНФЛІКТОЛОГІЯ»
Мета лекції: познайомити студентів з особливостями переговорного процесу та пояснити основні принципи проведення переговорів
План лекції
«Добро пожаловать в Windows 7 (Руководство по продукту Windows 7)». Microsoft, 2010. – 140 с
ЛЕКЦІЇ 1
Предмет і завдання курсу «Основи діяльності волонтерів», його місце у системі підготовки майбутніх соціальних педагогів до виконання...
Конспект лекції 1
Перша світова війна. Облаштування післявоєнного світу. Навчально-методичні матеріали з дисципліни «Всесвітня історія» / Шевченко...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка