КОНКУРС „КЛАСНИЙ КЕРІВНИК 2001” Маркович Олена Анатоліївна


Скачати 329.76 Kb.
НазваКОНКУРС „КЛАСНИЙ КЕРІВНИК 2001” Маркович Олена Анатоліївна
Сторінка1/3
Дата10.02.2014
Розмір329.76 Kb.
ТипКонкурс
bibl.com.ua > Право > Конкурс
  1   2   3
Костянтинівський міський відділ освіти

методичний кабінет



КОНКУРС „КЛАСНИЙ КЕРІВНИК – 2001”




Маркович Олена Анатоліївна

класний керівник 7 класу

ЗОШ І-ІІІ ст. № 4

2000 – 2001 н.р.


Якими діти народжуються,

це ні від кого не залежить,

але щоб вони шляхом правильного виховання

стали добрими - це

в нашій владі.

Плутарх

Треба завжди пам’ятати,

що дитина-не тільки

ваша радість, але й

майбутній громадянин,

що ви відповідаєте за неї

перед країною.

А.С.Макаренко

"Книга для батьків"
Сім'я... Родина... Ці слова, мабуть, святі для кожного з нас. Святі тому, що в житті кожної людини сім'я займає особливе місце, є основою особистого щастя.

Виховання дітей у родині є першоосновою розвитку дитини як особистості, бо родина-це золотий осередок суспільства, міць якої і домашня стабільна опіка над дітьми зумовлюють силу народу, нації, держави. В. Сухомлинський вважав, що сім я - це" джерело, водами якого живиться повноводна ріка нашої держави".

У вихованні підростаючих поколінь важливим чинником має стати родинна педагогіка, яка розглядає виховання дитини як певну взаємодію головним чином батьків і конкретних умов, що впливають на виховання й соціальне становлення особистості. Вона не належить до якихось виокремлень педагогічних явищ, а відбувається в контексті житія самої родини, на основі внутриродинних стосунків, трудових й опікунських взаємообов`язків і родинно-побутової культури.

Багатовіковим людським досвідом доведено, що, по-перше, рівень родинного виховання

зумовлюється станом самої родини. По-друге, родинне виховання має національний характер. По-третє, найоптимальніше його здійснення відбувається в родині традиційній

за умов державної самостійності народу. Тому перспективною залишиться традиційна українська родина з українським родинним національним вихованням дітей та молоді

новітнього вираження, адекватного сучасним і майбутнім потребам нашого суспільства.

Таким чином, при визначенні нових перспектив національного виховання підростаючого

покоління береться до уваги :

  1. українська родина й народне родинознавство та національне дитинознавство в їх історичному розвитку,

  2. родинні виховні традиції української нації;

  3. новаційні тенденції традиційного українського родинного виховання.

Вважаю, що сьогодні кожен педагог повинен для себе осмислити теоретичну спадщину сподвижників української і зарубіжної педагогіки з проблем родинного виховання: Я А. Коменського, Я Корчака, К. Ушинського, В. Сухомлинського, А. Макаренка та багатьох інших з метою використання набутого досвіду у виховній практичній діяльності. Для мене неоціненним джерелом педагогічної майстерності стала народна педагогіка та народні традиції, бо прогресивна етнопедагогіка українців завжди орієнтувала на виховання в дітей та молоді любові до батьківщини, шани до батьків і рідних, поваги до старших, старанності, трудової майстерності, дбайливого ставлення до природи та її багатств.

На мою думку, найбільшої ефективності виховання всебічно розвиненої особистості, свідомого громадянина України, можна досягти тільки у поєднанні педагогічної науки ( зокрема педагогіки та етнопедагогіки) з суспільною практикою.

Роль сім'ї, за моїм переконанням, у вихованні дітей - велика і відповідальна. Батьки є першими вихователями, які зміцнюють, загартовують організм дитини, розвивають її мо­ву і мислення, волю і почуття, формують її інтереси, прагнення, смаки, здібності, вихо­вують любов до знань, допитливість, працьовитість. А завдання педагога - навчити батька і матір виховувати дітей. Цьому питанню приділяв особливу увагу великий педагог В. Сухомлинський: " Учіть батьків мистецтва виховання як найблагороднішої, найвищої творчості, як виконання високого громадянського обов'язку".

Як класний керівник, я вважаю своїм завданням дати батькам такі психолого-педагогічні знання, які забезпечать в сім'ї морально-психологічні умови формування світогляду дити­ни, виховання різних сторін особистості: пізнавальних інтересів потреб у трудовій діяльності, фізичному розвитку і самовдосконаленні, самостійності і колективізмі, відпо­відальності і дисциплінованості. Тобто, організовуючи роботу з батьками, ставлю за мету озброїти їх педагогічними знаннями для забезпечення можливості ефективно вести процес родинного виховання. В організації роботи з батьками надаю перевагу активним формам співпраці.

Враховуючи значимість і актуальність родинного виховання в умовах сучасної школи, як класний керівник, я ставлю перед собою проблему " Співпраця класного керівника і родини у формуванні громадянина України ."

Створюючи систему заходів виховної роботи з учнівським і батьківським колективами

( додаток 1 ), я ставила перед собою виховні завдання на кожний рік роботи, реалізуючи які в практичній діяльності, завжди прагнула уявити собі тематику виховних заходів, їх цілісність, системність, цілеспрямованість і відповідність основній ідеї виховного процесу.

Починаючи з 5-го класу, кожний рік - це окрема сходинка в процесі виховання особистості і формування громадянина України, сходинка з чітко обґрунтованою психо-дидактичною метою, різноманітними засобами впливу як на учнівський, так і на батьківський колективи. Саме такими сходинками підіймається за допомогою батьків, учителя, само­вдосконалення людина, активна життєдіяльність якої розгорнеться в XXI столітті.

Починаючи працювати з п'ятикласниками, я ставлю перед собою мету сформувати колек­тив учнів і батьків, причому залучити останніх до співробітництва з класним керівником. Як цього досягти? Перш за все прагнемо пізнати краще одне одного. Для того, щоб діяти в тісному контакті з родинами, відвідую кожну сім'ю, знайомлюсь з батьками моїх учнів, з умовами життя дитини, вивчаю особливості її стосунків з батьками, адже знання сімей­но-побутових умов необхідне для прогностичної діяльності класного керівника і організа­ції співробітництва сім'ї і школи, основаного на індивідуалізованому підході як до окремої дитини, так і до окремої родини. Як же злучити батьків до співробітництва і як використати їх допомогу? По-перше, шукати допомоги в батьків, які за власним бажанням стають помічниками вихователя. По-друге, залучати батьків до планування, підготовки, проведення та обговорення разом з учнями колективних творчих справ ( КТС ), беручи до уваги захоплення, творчі здібності, особистісний досвід самих дорослих. По-третє, орга­нізовувати для батьків дні відкритих дверей, консультпункти, педагогічні конференції та семінари, батьківські збори з проблем родинного виховання. Для досягнення поставле­ної мети визначаю для себе шляхи реалізації в 1-й рік роботи з колективом: діагностувати індивідуальні особливості учнів, батьків через анкетування, тестування. Саме ці форми роботи з батьківським і учнівським колективом набули, на мою думку, широкої популяр­ності серед класних керівників усіх загальноосвітніх закладів.
Під час виступу на шкільному методоб`єднанні класних керівників я запропонувала про вести батьківські збори на тему "Чи знаєте ви свою дитину?", де обов’язковим є тестування батьків з метою визначення рівня педагогічних знань дорослих.

Виховна робота з учнями в 5-му класі спланована мною так, щоб діти краще пізнали Світ родинної педагогіки, народних традицій, навчилися їх поважати. Для цього прово­джу цикл класних годин "Подорож у світ народних звичаїв", який завершується КТС "Свято народних обрядових ігрищ" з обов’язковим залученням до підготовки і участю батьків самих учнів.
Моя спроба відновити загублені нині вміння батьків співіснувати з дітьми як досвідчене Покоління з прийдешнім: працювати разом, відпочивати разом, влаштовувати життя разом - вважаю, увінчалась успіхом. Результат цієї роботи - родинне свято в кінці навчального року "'Берегиня дому нашого" (КТС батьків і учнів).

Важливою умовою у створенні та забезпеченні системи виховної роботи в колективі є організація педагогічного всеобучу батьків, тому з 1 -го року практикую такі форми робо­ти з батьками, як диспути, семінари, педагогічні конференції, обмін досвідом (додаток 1) Завершивши таку складну і серйозну справу, з упевненістю можу сказати, що недаремно ми дали назву "Родинний дивосвіт" 1-му етапу роботи по формуванню колективу учнів і батьків як єдиної великої родини. Саме дивосвіт любові, шани, допомоги і знань пізнали і батьки, і їх діти в процесі співробітництва.
Другий рік виховної роботи (6 клас) ми умовно назвали "Літопис моєї родини". За мету я поставила продовжити роботу над згуртованістю учнівсько-батьківського колективу, а також зацікавити учнів і мотивувати дослідження родовід у власних сімей. Шляхи реа­лізації бачу в пошуково-дослідницькій роботі учнів з проблеми вивчення історії похо­дження власних сімей через розвиток творчих здібностей учнів, а значить, результатом цієї роботи повинна стати КТС "Мій родовід": створення альбомів "Тіні забутих пред­ків", "Літопис моєї родини", "Родовід" і колективне родинне свято "День сім'ї" із тради­ційним уже залученням родин учнів( додаток 2).

Постійно спілкуючись з родинами, я даю певні знання з народної педагогіки, народо­знавства, людинознавства, навчаю їх на практиці застосовувати набуті знання у вихов­ному процесі.

Для цього в 2-й рік роботи з батьківським колективом планую такі види роботи, як зустріч з психологом, диспути з проблем родинного виховання, обмін досві­дом на педагогічному семінарі тощо. Я впевнена, що успіх в роботі класного керівника з сім’єю буде лише тоді, коли носитиме характер виховного союзу, коли буде намагання творчого поєднання зусиль в спільній педагогічній діяльності, у формуванні ціннісне орієнтованої особистості.

В третій рік співпраці учнівського з батьківським колективом (7 клас) я організовую ро­боту так, щоб сприяти формуванню родинних взаємин в сім’ях учнів на основі педагогіки співдружності, а також прагну зацікавити учнів і мотивувати дослідження ними історії міста і району, де ми живемо. Тому цей рік роботи має назву "Від родоводу сім’ї до ро­доводу рідного краю."

Протягом року організовується пошуково-дослідницька робота учнів з проблеми вивчен­ня історії рідного краю в межах Програми "Моя земля - земля моїх батьків", яка завер­шиться КТС - створенням альбому "Річки нашого дитинства" і "Сімейним святом здо­ров'я" - сумісним туристичним походом учнів з батьками по визначних місцях рідної Донеччини. Такі форми роботи зацікавили учнівський колектив, і діти із задоволенням взяли участь у краєзнавчій експедиції в О.-Дружківський заказник скам'янілих дерев -- державну геологічну пам'ятку природи України.
Також побували в етнографічному музеї с. Прелесне та історичних місцях Святогір'я. Звичайно, ця робота проводитиметься в співдружності з батьківським колекти­вом.

Щоб залучити батьків до активного співробітництва в цей рік роботи, я спланувала провести на батьківських зборах круглий стіл "Дитина - друг і захисник природи. Як навчити дітей любити довкілля", лекцію "Трудове виховання дітей у сім'ї " та ін. (дода­ток 1)

Такі форми роботи як ці, на мою думку, сприяють вихованню справжньої людини, свідо­мого громадянина України, відповідального за екологічне майбутнє Батьківщини. В майбутньому я планую продовжити роботу з формування в світогляді учнів основ українського менталітету через вивчення історії походження української народності, а також удосконалювати взаємини між батьками і дітьми. Тому 4-й рік роботи з учнівським і батьківським колективом буде мати назву "Від родоводу рідного краю - до родоводу України"( 8 клас), а значить, учні досліджуватимуть питання виникнення української, народності, виховуватимуть в собі почуття патріотизму, національної самосвідомості, гордості за досягнення кращих представників нації в галузях науки і культури.

Планується завершити співробітництво учнівського з батьківським колективів КТС - створенням Книги Дружби, як підсумку співпраці колективів за чотири роки діяльності (додаток 1.).

В 9-му класі колектив працюватиме під гаслом "Я - громадянин України". Мета цієї роботи - сформувати національну самосвідомість учнів, їх громадянську позицію засобами родинного виховання.

Шляхи реалізації поставленої задачі я бачу в формуванні громадянської культури дітей і батьків з метою усвідомлення духовної єдності поколінь та належності до рідної землі, українського народу.

Цю багаторічну роботу планується підсумувати створенням стенду "Без мене і родини не буде України" (КТС батьків з учнями), де будуть відтворені результати співпраці колективу за кожний рік роботи - з 5-го по 9-й клас (додаток1.)

Досвід своєї роботи я характеризую як модифікаційний, тобто оснований на творчому
осмисленні змісту родинного виховання, його основних форм і напрямків. Він накопичувався протягом кількох років систематичної роботи з учнівським і батьківським колективами і включає в себе:

  1. наслідки діагностики індивідуальних особливостей учнів та їх родин, що складаються
    із бесіди з вчителем-класоводом, із анкетування учнів та їх батьків, із знайомства з роди­
    нами тощо;

  2. педагогічні заходи щодо стимулювання визначення спрямованості розвитку дитини че­рез творчу пошуково-дослідницьку роботу учнів, методику КТС, а також ситуацію успіху;

  3. індивідуалізовані засоби, за допомогою яких класний керівник може досягти конкретної
    мети - навчити батьків виховувати дітей - через створення консультпунктів, зустрічі з
    психологом, проведення днів відкритих дверей тощо;

4. система групових та індивідуальних заходів, спрямованих на відстеження процесу родинного виховання в його особистісно-конкретних формах і можливість корекції системи
в той чи інший бік;

5. система "зворотного зв’язку" — визначення в сприятливій для учнівського і
батьківського колективів формі підсумків пройденого етапу в досягненні поставленої мети, тобто проведення в кінці кожного року загального колективного заходу (родинних
свят, вечорів відпочинку батьків і дітей, турпоходів тощо);

6. узагальнення досвіду і аналіз класним керівником власної участі у вирішенні проблеми
"Співпраця класного керівника і родини у формуванні громадянина України".

Взагалі, запропонована система заходів щодо вирішення поставленої проблеми гармоні­зує взаємини вчителя, учнів та батьків, чітко визначає соціально-психологічну роль кожного в конкретний рік навчання і виховання особистості в процесах:

  • пізнання самого себе;

  • взаємопізнання батьків і дітей;

- формування культури родинних стосунків, заснованих на співдружності,, взаєморозумінні, взаємоповазі, толерантності;

  • усвідомлення родини як основи держави, народності;

  • усвідомлення активної життєвої позиції в родині, колективі, суспільстві;

  • формування національної свідомості громадянина України.

Таким чином, вирішуються основні проблеми національного і громадянського виховання особистості: патріотизм, національна самосвідомість, моральність особистості, культура

її поведінки, розвиток мотивації до праці. А значить, досягається основна мета виховання-сформувати свідомого громадянина, патріота України.

І нехай епілогом до сказаного будуть слова А.С.Макаренка: "Виховання дітей - найважливіша галузь нашого життя. Наші діти - це майбутні громадяни нашої країни і громадяни

світу. Вони творитимуть історію."

ДОДАТОК 1
Система

Конкретних заходів виховної роботи ( 5-9 класи ),

націлених

на досягнення поставленої проблеми:

"Формування громадянина України засобами родинної

педагогіки як основа національного виховання”
1 рік ( 5 клас) « Родинний дивосвіт»
Завдання: сформувати колектив учнів і батьків, залучити їх до співробітниц­тва з класним керівником.
Основні поняття, особистість, колектив, творчість, спілкування, співробітництво, родинне виховання, народна педагогіка.
Шляхи реалізації: 1) діагностика індивідуальних особливостей учнів та їх батьків ( анкетування, знайомство з родинами учнів );
2) вивчення кращих надбань народної педагогіки через різноманітні форми роботи з батьківським колективом.
Заходи:
Година творчості « На кого з батьків я хочу бути схожим» ( твори, малюнки, вірші дітей про своїх батьків )
«Моя родина» ( вечір знайомств )
Цикл класних годин « Подорож у світ народних звичаїв» , який завершується

КТС «Свято народних обрядових ігрищ» ( новорічні свята ).
«Світ моїх захоплень» ( конкурс-презентація власної творчості учнів )
Класні години: «Хліб - всьому голова»

«Мій найкращий друг»

«Про доброту і повагу до людей»
Урок мужності « Нагороди Великої Вітчизняної в моїй родині»

КТС « Берегиня дому нашого» ( родинне свято )
Робота з батьківським колективом:

  1. «Давайте познайомимось» ( зустріч батьків з педколективом ).

  2. «Батьки - перші вихователі дитячих душ». Спілкування дорослих і дітей в
    родині ( обмін досвідом на батьківських зборах ).

  3. «Який Ви батько ? Яка Ви мати? Моральне обличчя батьків»
    (тестування, анкетування ).

  4. Формування українського менталітету засобами народної педагогіки
    (конференція ).



2 рік (6 клас) " Літопис моєї родини"
Завдання:
- продовжити роботу над згуртованістю колективу батьків і учнів класу;

- зацікавити учнів і мотивувати дослідження родовіду власних сімей.
Основні поняття: сім’я, родовід, генеалогія, фамілістика, культура спілкування.
Шляхи реалізації:
1) Пошуково-дослідницька робота учнів з проблеми вивчення історії походження власних сімей ;

2)Розвиток творчих здібностей учнів через створення колективної творчої справи „Мій родовід".
Заходи:
- Цикл класних годин "По імені називають , по батькові величають."
- " Сімейні династії " (презентація родин, в яких професії передаються в поколіннях.)
-" Вишиванки моєї бабусі" (зустріч з народними майстрами.")
- " Сімейні реліквії "( презентація учнями родинних традицій.)
- Рольові ігри: " Турнір знавців хороших манер", "До мене прийшли гості", "Домашні обов’язки членів родини".
- КТС: створення альбомів „ Тіні забутих предків,” „Мій родовід,” „ Літопис моєї родини” (протягом року.)
- Колективне родинне свято „День сім’ї” (із залученням членів родин учнів)
Робота з батьківським колективом:
1)Граматика спілкування з дітьми (зустріч з психологом)

2)Виховання дітей – основна задача родинної педагогіки(обмін досвідом на педагогічному семінарі)

3)Роль сім’ї у самовизначенні учня (диспут)

4)Створення психологічного комфорту в сім’ї (індивідуальні консультації протягом року).

7клас

Від родоводу сім’ї - до родоводу рідного краю.

Цикл класних годин з історії рідного міста:

  1   2   3

Схожі:

Конкурс «Класний керівник – 2010» Слайд 1
Я – Солодченко Ліана Іванівна, класний керівник 6-Б класу школи №29. Сьогодні я хочу представити вам свій досвід роботи
Класний керівник. Зміст, форма і структура плану виховної роботи...
При плануванні виховної діяльності класний керівник поряд із визначенням цілей, форм і способів виховання учнів намагається знайти...
СПИСО К учнів 1-А класу ЗОШ І-ІІІ ст. №6 м. Славути на 2012-2013...

7- Б клас, Класний керівник КривопустЛ. Ю
Виховувати любов до рідного краю, національних традицій, дбайливе ставлення до навколишнього світу
«Класний керівник – 2012» Н. А. Гайченко
Особисті якості: комунікабельна, доброзичлива людина з високим рівнем загальної і педагогічної культури
Нашої години спілкування
АВТОР: ДАНЬКО НАТАЛІЯ ІЛЛІВНА, учитель англійської мови, класний керівник Сєвєродонецького багатопрофільного ліцею
Характеристика групи №46
У 46 групі навчається 25 учень, всі хлопці. Вік дітей 15-17 років. Класний керівник Моргун Роман Володимирович
Вознесенський професійний аграрний ліцей Класний керівник Ларіонова О. М. Мета
України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу
Класний керівник: Волченко Майя Миколаївна Мета
Обладнання: плакат «Я обираю здоров’я»; ілюстрації, що пропагують здоровий спосіб життя; пакети завдань для команд
Класний керівник ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОБОТИ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА
У забезпечення узгодженості роботи учнівського, вчительського, батьківського колективів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка