СУЧАСНА ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ
Людину оточує дивний і чарівний світ, ім’я якому Природа. Вона така різноманітна і багатогранна, що навіть дорослому важко збагнути всі її особливості та закономірності. Так і живе більшість із нас у відриві від цього дива, без якого немислимі ні творчість, ні просто духовний світ людини. Використовуємо її багатства , але чи всі задумуємося над тим , як зробити так , щоб і майбутні покоління користувалися дарами природи. Багато збайдужілих душ нищать природні багатства задля власної наживи. Та чи в силі ми змінити жорстоке серце варварів? Напевно, вже не достукатися до закам’янілих сердець. Вони здатні зіпсувати усе життя.
Що можемо зробити ми? Виховувати у дітей любов до природи, відчувати значимість всього живого, бути милосердними. Дати зрозуміти дітям, що причина негативних наслідків криється в нехтуванні законами природи, людській байдужості.
Людина – частина природи. Інтерес до всього живого закладений у неї від народження, й особливо яскраво це проявляється в дитячому віці. Учитель початкових класів має можливість працювати із вдячною і дуже сприйнятливою аудиторією. Саме молодший шкільний вік – найкращий період для формування активної життєвої позиції дитини, її небайдужого ставлення до навколишнього світу, прагнення бути партнером у розв’язанні екологічних і природоохоронних проблем.
Трапляється, що екологію розуміють лише як охорону природи, а екологічне виховання – лише як формування природоохоронних навичок. Таке звужене поняття безумовно хибне. Екологія – це наука про умови існування живих організмів та їх взаємозв’язок з довкіллям. Екологічна освіта озброює людину необхідними знаннями про особливості взаємодії суспільства і природи, перебігу природних процесів, впливу на них людської діяльності та її наслідків. Уже в початковій школі учні повинні засвоїти, що життя людини , її матеріальне й моральне благополуччя залежить від стану навколишнього середовища.
Щоб діти вміли пильно придивлятися до навколишнього, щоб вони не лише знали, а й відчували красу та розмаїття життя, варто частіше проводити уроки на природі. Однак відчуття краси, розуміння природи не приходять самі. Їх треба розвивати і виховувати з раннього дитинства. При найменшій можливості я це практикую з своїми дітьми шляхом використання міжпредметних зв’язків та через практичну діяльність учнів, пов’язану з реальним життям.
«Однак сама по собі природа не розвиває й не виховує. Залишивши дитину сам на сам із нею, не варто сподіватися, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумнішою, глибоко моральною, непримиренною до зла. Тільки активна взаємодія із природою дасть можливість виховати найкращі людські цінності. Яскраві образи рідної землі повинні пожвавлювати пам’ять дитини протягом усіх років навчання, щоб закони мислення вперше розкрилися не перед класною дошкою, а в полі, на лузі, лісовій галявині, біля річки», – говорив В. Сухомлинський.
Починаючи цю роботу з першого класу, необхідно розвивати спостережливість, а згодом і стійкий інтерес до природи, відповідальне ставлення до всього живого. Та чи вистачає того часу, який відведений на вивчення курсу «Навколишній світ», а потім «Я і Україна». Звичайно, що ні. У класі працює гурток «Паросток», неоплачуваний, який відвідують всі учні класу добровільно. Допомагає мені у роботі стенд «Віконечко у природу». Головними героїнями, які розповідають нам про щось нове і цікаве є Флора і Фауна. На цьому стенді змінні ілюстрації рослин і тварин, які занесені в Червону книгу України. Окремим розділом виділила «Цілющі скарби рідного краю». Тут розміщую ілюстрації лікарських рослин, вивчаємо їх цілющі властивості і потім організовуємо збір цих рослин. А ще ми тут можемо помістити фотографії чи розповіді «Наші корисні справи». Предметом спостережень у першому класі є птахи, свійські тварини, кімнатні рослини і рослини, які нас оточують. За бажанням дітей допомогти птахам, батьки разом з дітьми виготовляють годівнички, які розвішуємо біля школи, і щодня підгодовуємо пернатих друзів, спостерігаючи за ними. Цього року діти вже виготовили вдруге годівнички і ми підготували виступ – звернення, з яким виступали перед учнями школи на лінійці і відвідали дві дошкільні установи, де теж виступили перед дітками, подарували їм по кілька годівничок і ще подарували їм демонстраційний матеріал про птахів, який містить розповіді про них. Діти доглядають за вазонами. Вони їх поливають, пересаджують, вивчають умови росту. Кожного року в школі проводиться акція «Подаруй вазон для школи». Ми з радістю даруємо їх для озеленення шкільних приміщень. Часто ми ходимо на екскурсії з метою ведення спостережень за сезонними змінами, збираємо природний матеріал для уроків трудового навчання, збираємо лікарські рослини, розчищаємо джерельце і потічок, за яким доглядаємо. Біля нашого корпусу початкових класів ми створили квітник, на якому висаджуємо поки що тільки однорічні квіти, бо грунт потребує ще обробітку. Доглядаємо за ними, прополюємо, просапуємо і збираємо насіння. Побачили каштан, який проріс у траві у зовсім незручному місці і пересадили його поки що у квітник, а коли підросте, пересадимо у потрібне і сприятливе місце. Навчаючи дітей спостерігати, слід поступово ускладнювати завдання, щоб розвивати дитячий розум, уяву, пам’ять, інтерес, увагу й волю, логічне мислення школярів. Для того, щоб вони не забували спостерігати, щоб інтерес не зникав і діти усвідомлювали важливість цієї справи, вони мають розповісти про свої спостереження.
Розробила програму «Логіка природи», яка спрямована на формування екологічної свідомості й екологічної культури людини,які допоможуть жити в гармонії з природою, адже це процес довготривалий. Тому необхідно виявити наполегливість у вихованні покоління, якому властиве дбайливе ставлення до нашої планети. І тоді екологічні знання, набуті дітьми в початковій школі, надалі перетворяться на їхні міцні переконання.
Здійснюючи екологічне виховання, я поставила перед собою такі навчальні завдання: формування екологічних знань, які допоможуть відповідально ставитись до навколишнього середовища, розуміти взаємозалежність людини і природи, навчити використовувати дари природи для збереження здоров’я.
Розвивальні завдання спрямовані на розвиток пізнавальних інтересів, допитливості, спостережливості і вміння досліджувати, вміння аналізувати і знаходити шляхи вирішення екологічних ситуацій, вміння раціонально використовувати природні багатства і створювати куточки відпочинку, реалізувати творчі задуми.
Виховні цілі пов’язані з вихованням любові до природи рідного краю і почуття відповідальності за неї, власної значимості для навколишнього середовища, дбайливого ставлення до власного здоров’я; сприяти вихованню доброчинності і безкорисливості, працелюбності, норм правильної поведінки в природі, не бути бездумним споживачем, а доцільно використовувати те, що дано природою й вироблено людськими руками, бережливо ставитися до ресурсів планети та замислюватися над вторинною переробкою.
Велику роль відіграє робота з науково-популярною літературою, енциклопедіями, словниками, які допомагають самостійно працювати, збагачувати свої знання, розширюють коло інтересів, стимулюють смак до роботи.
«Логіка природи є найдоступніша і найкорисніша для дітей», – зазначав К.Ушинський.
Література
1.Бишова Т. Екологічна культура людини / Т. Бишова. – Київ: Початкова освіта, 2008. – №14. – С.5-8.
2.Грущинська І. Як спостерігати за природою. Читанка з природознавства / І. Грущинська. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан,2009. – 174с.
3. Кузьміна Г. Формування компетенцій природознавчого циклу / Г. Кузьміна. – Київ: Початкова освіта, 2009. – №14. – С.8.
Божена Буркут, викладач І категорії коледжу дизайну та економіки м. Чернівців
|