РефератИВНА ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА НА ТЕМУ «Політичний процес в Україні останнього десятиріччя»


Скачати 416.56 Kb.
НазваРефератИВНА ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА НА ТЕМУ «Політичний процес в Україні останнього десятиріччя»
Сторінка5/11
Дата19.03.2013
Розмір416.56 Kb.
ТипРеферат
bibl.com.ua > Право > Реферат
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Бійка на Хрещатику 15 жовтня 2005 року


Ця подія заслуговує бути висвітленою окремим розділом, тому що це була наймасовіша бійка за політичними мотивами за великий проміжок часу.

Бійка на Хрещатику 15 жовтня 2005 року — сутичка між українськими націоналістами і комуністами, в ході якої, підрозділами міліції націоналістів було зарештовано. Як зазначають очевидці, ініціаторами сутичок були представники комуністів.

Наймасовіша бійка в Україні після подій березня 2001 року і до бійки 18 жовтня 2008 року.

9:00 — почався парад в честь 63-ї річниці створення УПА, все розпочалося біля станції метро Золоті Ворота. Почалися провокації від пересічних комуністів.

10:30 — націоналісти у кількості близько 20 чоловік рушили до Бесарабської площі. Далі, збільшуючи колону до 300 чоловік вони рушили до Хрещатика.

В цей час кілька сотень російських шовіністів пробують блокувати УНСО, МНК, Тризуб та групу МКУН на Бессарабській площі — в цьому їм спочатку допомагає міліція, намагаючись головним чином не допустити зіткнення. Однак, самі ліворадикали вирішили піти на конфлікт. І пішли — на кілька хвилин їм вдалося призупинити націоналістів чисельними жертвами серед своїх — були буквально затоптані надто агресивні представники шовіністичних сил, а також зірвано кілька червоних прапорів — ПСПУ, СРСР, руху «Че Гевара» тощо. Сутички періодично тривали аж до Київської мерії.

Поблизу Майдану Незалежності почалися арешти націоналістів шеренгами «Барсу» і «Беркуту».

15:00 — бійка завершується, націоналісти покидають Хрещатик.
  1. Україно-російський газовий конфлікт


Цей аспект геополітичних відносин, безумовно, вплинув на внутрішньополітичне життя України. Ми не будемо розвивати думку, що Газпром як багатомільярдна корпорація може собі дозволити купувати політиків в Україні та лобіювати через них свої інтереси, а звернемося одразу до офіційної версії цієї проблеми.

Відносини між Росією й Україною загострилися, після того як в березні 2005 російська газодобувна компанія Газпром зажадала від України платити за газ з 2006 за цінами, близькими до європейських (близько 250 $ за 1000 м³) (При цьому сама Росія купувала газ у Туркменістані за 44 $ за 1000 м³). Газпром намагався збільшити прибуток від продажу газу на сумму від 3 до 5 мільярдів доларів США щорічно. При цьому, шляхом підняття цін на газ в Україні, російський уряд бажав захопити частину російського ринку металургії, на якому українські компанії успішно конкурували з російськими. Незважаючи на те, що економічні причини існували і раніше, російський уряд не поспішав здійснювати різких дій, припасаючи їх як засіб політичного тиску, і почав підняття цін тільки після зміни зовнішньо-політичного курсу України у напрямку Заходу.

Українське керівництво до останнього моменту не було готове платити більше і Газпром, посилаючись на 4 параграф договору про постачання газу, за яким ціни на газ визначаються щорічно, у ніч на 1 січня 2006 зупинив постачання. З боку Газпрому пролунали звинувачення, що Україна "приступила до несанкціонованого відбору газу", призначеного європейським споживачам. Представники українського Нафтогазу звинувачення відкинули

4 січня обом сторонам вдалося підписати договір, за яким закінчувалася практика бартерної торгівлі (транзит за газ) і в результаті якого обидві речі стали розглядатися окремо. Щодо ціни, то вона стала тимчасово складати 95 $ за 1000 м³, що стало можливим завдяки змішанню російського газу за 230 $ і туркменського за 44 $.

Російська офіційна пропаганда висловила здивування осудом дій Газпрому в Європі, особливо на тлі колишніх вимог ЄС усунути неринкові відносини на пострадянському просторі.
  1. Коаліціада в Україні 2006


8 грудня 2004 в Україні була змінена Конституція («політреформа»): Україна стала парламентсько-президентською республікою (в повній мірі — ці зміни набули чинності з 1 січня 2006). «Правляча коаліція» наділялася значними повноваженнями, анітрохи не меншими аніж «повноваження президента». Зокрема, «Кабінет Міністрів» призначав вже не президент, а «правляча коаліція»; причому «коаліція фракцій, створених політсилами, які брали участь у виборах» (тобто входять в коаліцію — тільки фракції, а не «окремі депутати»).

Коаліціада — саркастична назва «тривалого процесу формування коаліції». У даному випадку мова йде про «коаліціаду» на Україні, яка затягнулася на чотири місяці — після парламентських виборів (голосування 26 березня 2006 року).

Досить точно визначив сутність «коаліціади» Сергій Льовочкін у статті для «Української правди» (у 2006 році Льовочкін обирався як депутат «Блоку Литвина», але блок не пройшов до парламенту; в 2010—2011 роках С. Льовочкін займає посаду Голови Адміністрації президента Януковича):

— «По суті, пройшло вже більше 2 місяців з того моменту, як кожен, хто взяв участь у парламентських виборах, реалізував своє право голосу (голосування 26 березня 2006) — але в Україні розвернувся другий тур парламентських виборів, в ході якого здійснюється спроба переглянути їхні результати».

Розуміння «коаліціади» як «перегляд результатів парламентських виборів» — визначає важливість цієї події. Саме «коаліціадою» жив український політикум (та інформаційний простір Україна) — протягом чотирьох (або навіть шести) місяців після дня голосування «26 березня 2006». Українські ЗМІ, політики, політологи — опублікували чимало матеріалів щодо: причин, передісторії, та таємних домовленностей під час «коаліціади». Термін «коаліціада» міцно закріпився в українських ЗМІ та політикумі, наприклад:

Заголовок статті на популярному інформаційному сайті: «Українська коаліціада: чотири об'єднання за два роки (2006—2008)».

26 червня 2006, «Український незалежний центр політичних досліджень», стаття „«Коаліціада» завершена. Що далі?“ : „Майже тримісячну епопею створення парламентської коаліції в помаранчевому форматі складно описувати в категоріях логіки. Адже чи не щодня відбувалися ініційовані тими чи іншими учасниками «трійки» взаємовиключаючі події, а чи не кожна заява представників майбутньої коаліції суперечила попереднім“.

„Ющенко впевнений, що «коаліціада 2006 року» не повториться. У Верховній Раді 6-го скликання — коаліція не буде формуватися на основі окремого членства депутатів, як це було в попередньому парламенті, висловив упевненість глава держави. «Ніколи не буде уже формування коаліції на базі таких відносин між фракціями, як це було вісім місяців тому», — сказав президент. За його словами, при формуванні коаліції не спрацює фактор «перекуповування» певної кількості депутатів. Президент нагадав, що до коаліції можуть входити лише фракції“.

Стаття на сайті «rus.NEWSru.ua» — «Огляд преси, 28 листопада: коаліціада-2007. Цензурних слів не залишилося» (огляд преси: «Газета по-киевски», «Комерсант-Україна», «Економічні вісті», «Сегодня»):

— „«Коаліціада дістала!», — Обурюється «Газета по-киевски». — Вже не залишилося цензурних слів!… Видання впевнене, що все котиться уторованою в 2006 році доріжкою“. З газети «Сегодня»: „„Насправді вся провина в затягуванні процесу — лежить не на якомусь міфічному «оточенні президента» типу Балоги, а на самому Ющенку“, — сказав журналістам народний депутат від БЮТ Михайло Поживанов“.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

РефератИВНА ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА НА ТЕМУ: Ідеї структуралізму в сучасному...
Перед тим як говорити про сучасне літературознавство, з’ясуймо, що таке структуралізм взагалі, на яких засадах він ґрунтується та...
Уроку з предмету «Людина і світ» на тему: «Молодіжна субкультура в сучасній Україні»
Робота гуртка в рамках проекту "Самостійна робота учнів як форма організації навчання"
1. ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ ЯК ЧИННИК СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ...
Україна наполегливо наближається до європейських стандартів. На рівні держави напрацьовано універсальні принципи взаємодії з географічними...
СПИСОК ПІДЛЕГЛОГО ОСОБОВОГО СКЛАДУ, З ЯКИМ ПРОВОДИТЬСЯ ІНДИВІДУАЛЬНА ВИХОВНА РОБОТА

Становлення державності незалежної України і конституційний процес: історико-правовий аспект
Останнє десятиріччя XX ст ввійде в історію вельми суттєвими геополітичними змінами. Серед нових політичних реалій — творення Української...
Реферативна робота
Практичне значення – мета дослідження полягає в тому, що матеріали реферату можуть бути використані літераторами, в позакласній роботі...
Індивідуальна робота (10 годин)
Методика оцінки небезпек за допомогою матриці ризику складається з наступних етапів
ДИПЛОМНА РОБОТА НА ТЕМУ: “ АНАЛІЗ КРИМІНОГЕННОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ
Фактори, що визначали стан, структуру та динаміку злочинності в 2001 р виглядають наступним чином
І. Орг момент. Підготовка класу до уроку
Технології: індивідуальна, парна, групова робота, рольова гра «Meeting with the film directors», використання ІКТ
Урок узагальнення і систематизації знань і вмінь учнів. ХІД УРОКУ:...
Форми організації навчальної діяльності: фронтальна, індивідуальна, робота в парах, робота в групах
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка