Реферативна робота


Скачати 163.36 Kb.
НазваРеферативна робота
Дата15.12.2013
Розмір163.36 Kb.
ТипРеферат
bibl.com.ua > Література > Реферат


Міністерство освіти і науки України

Управління освіти і науки

Тернопільської облдержадміністрації

Тернопільське обласне комунальне територіальне відділення

МАН України

Відділення: філологія та мистецтвознавство

Мистецький та творчий шлях Соломії Крушельницької


Реферативна робота

учениці 7 класу

Бучацького ліцею

Бучацького району

Ходань Марії Ярославівни

Керівник роботи:

Михайлів Ганна Степанівна,

вчитель української мови

та літератури


Тернопіль - 2010

Практичне значення – мета дослідження полягає в тому, що матеріали реферату можуть бути використані літераторами, в позакласній роботі з учнями, істориками, музикознавцями, для виготовлення буклетів про Соломію Крушельницьку.

Завдання реферату полягає у дослідженні мистецького та творчого шляху Соломії Крушельницької, уродженки села Білявинці Бучацького району.

Предметом дослідження є родовід Соломії Крушельницької, її мистецький та творчий шлях, образ співачки у творчості письменників, образотворчому мистецтві.

Структура і обсяг реферату.

Реферат складається зі вступу, основної частини, висновків, додатків, списку використаних джерел, обсяг роботи – 19 сторінок друкованого тексту, список літератури охоплює 7 джерел, додатків 5.

А зараз про Бучаччину – край, який дав Україні лауреата Нобелівської премії Ш.Й.Агнона, Соломію Крушельницьку – співачку, яка своїм голосом уславила Україну. Багато відомих композиторів вважали за честь, якщо Соломія співала в їхніх операх.

Відомий італійський музикознавець Рінальдо Кортопассі писав: «В перших десятиріччях століття на оперних сценах світу царювали чотири особи чоловічої статі – Баттістіні, Карузі, Тітта Руфо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їх висот і стати врівень з ними. Нею була Соломія Крушельницька».

Найчарівніша Баттерфляй народилася 23 вересня 1872 року в селі Білявинцях Бучацького повіту.

Батько Амвросій Васильович Крушельницький народився в селі Озеряни Бучацького повіту у родині священика.

Мати Теодора Григорівна Савчинська – народилася в селі Виспа коло Рогатину, донька священика і письменника Савчинського.

Дідусь Соломії, Григорій Савчинський, народився в селянській родині Дуплинських коло Заліщиків, був письменником, друкувався у Львівських газетах і журналах: «Зоря Галицька», «Неділя», «Вечерниці», «Слово і школа». З ним дружили історики В.Антонович, С.Шараневич, В.Ільницький.

Другий дідусь Соломії (по батьківській лінії) Василь Крушельницький народився у селі Сороках коло Бучача.

«Родове дерево» Соломії Крушельницької багатогалузеве і світолисте. Серед дітей Амвросія Крушельницького оперні та камерні співачки – Соломія і Ганна, диригент Львівського «Бояна» - Антон, диригентка та фольклористка – Емілія, учасниці тернопільських концертів 80-90 років – Олена і Осипа, директорка музичної школи Марія, співак-аматор Володимир…

Початкову освіту Соломія здобула вдома. Потім навчання у Львівській консерваторії, Італії. Тріумфальні виступи на сценах театрів світу: Італії, Іспанії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини…

Де б не виступала співачка вона завжди відчувала себе українкою і славила свій народ.

Ще за життя співачки ряд художників (представники різних народів) малювали її портрети: Флорентійський живописець М.Манфредіні, поліські художники Л.Нелечинський, Н.Карнацька, М.Давидович…

Збірник «Віночок Соломії Крушельницької» починається поезіями тих, які мали щастя слухати спів геніальної співачки або співпрацювати з нею. Поет і художник Кирило Устиянович особисто знав Соломію. Він перший опублікував вірш «Щастя цвіт», з присвятою Соломії. Василь Пачовський написав триптих «Прощання», Микола Тарчинський «Солов’їна пісня», «Цариця ночі», «Рідний соловейко»… - таке поетично-романтичне баченння образу Соломії у віршах-присвятах її сучасників.

В опері вона здобула японське ім’я Баттерфляй, єгипетське – Джоконда, єврейське – Рахіль, російське – Тетяна… Усього понад шістдесят імен – за кількістю головних партій.

Гастрольні маршрути Крушельницької проходили по багатьох містах світу, але завжди завершувалися на Галичині. 23 вересня 2007 року виповнилось 135 років від дня народження видатної української співачки, уродженки Бучаччини, Соломії Крушельницької.

Пам'ять про велику співачку не вмирає. Можна заново побачити її життя, уважно придивившись до старих фотографій, прочитавши твір Валерії Врублевської «Соломія Крушельницька», поезії Б.Лепкого та Марка Мурави про роль «українського Соловейка» в національному відродженні.

Подальша робота над дослідженням полягатиме у детальнішому вивченні родоводу С.Крушельницької, роботою в архівах, музеях С.Крушельницької с. Білявинці Бучацького р-ну, с. Білої Тернопільського р-ну, м. Львова, знайомстві з творами, у яких змальовано образ С.Крушельницької та полотнами художників про співачку.

ЗМІСТ

І. ВСТУП

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

  1. «Родове дерево» Соломії Крушельницької.

  2. Життєвий шлях оперної співачки.

  3. Образ Соломії Крушельницької, у живописі та скульптурі.

  4. Бачення образу оперної співачки у віршах-присвятах її сучасників.

  5. Соломія Крушельницька і опера.

  6. Співачка і сучасність.

ІІІ. ВИСНОВОК

Бучаччина – край майстрів та ремесел. Край, у якому розвивалося мистецтво, література, живопис.

Цей край дав Україні лауреата Нобелівської премії Ш. Й. Агнона, добре знаного у новітньому письменстві класика європейської літератури. Поніс у світ образ мудрої Роксолани та хоробрих січових стрільців зі сторінок творів Осипа Назарука, його прославили Володимир Гнатюк та М. Осика від яких до нас дійшли казки, пісні, перекази, народні звичаї, колядки, щедрівки наших пращурів.

Ми маємо змогу відкривати нові сторінки історії, повертати імена людей, уродженців нашої землі, які примножували авторитет України у світі. Однією із таких була Соломія Крушельницька – оперна співачка світової слави.

Відомий італійський музикознавець Рінальдо Кортопассі писав:

«В перших десятиріччях століття на оперних сценах світу царювали чотири особи чоловічої статі – Баттістіні, Карузо, Тітта Руффо, Шаляпін. І лише одна жінка спромоглася сягнути їх висот і стати врівень з ними». Нею була Соломія Крушельницька».

Народилася Соломія Крушельницька 23 вересня 1872 року в селі Білявинцях Бучацького повіту на Тернопільщині, над мальовничою річкою Стрипою, серед свіжості навколишніх гаїв і лісів.

Батько Соломії, український священик і хоровий диригент Амвросій Васильович Крушельницький ( 1841 – 1902 ), народився у селі Озеряни Бучацького повіту у родині священика. Навчався у Бучацькій гімназії, у 1866 році закінчив Львівську духовну семінарію, де дружив із згодом відомими діячами музичної культури на Тернопільщині – диригентами Йосипом Вітошинським і Євгеном Купчинським. У семінарії здобув основи музичних знань і засвоїв практичні навики делегування.

Мати співачки ,Теодора Григорівна Савчинська ( 1844 – 1907) народилася у селі Виспа коло Рогатина, була донькою священика і письменника Савчинського і Ганни Готоровської . Мала гарний голос і співала народні пісні, зокрема колискові і гаївки.

Дідусь Соломії, Григорій Савчинський , народився в селянській родині в Дуплиськах коло Заліщиків. Його давній родовід походив з шляхетської родини гербу «Козак з шаблею», у ногах якого ящірка. Навчався Савчинський у Бучацькій гімназії. Був на парафії у Княгиничах ( тепер передмістя Івано – Франківська), селах Виспі коло Рогатина і в прадавньому літописному Звенигородці коло Вірки. Брав участь у з’їзді українських вчених та на раді фахівців огородництва і садівництва у Львові. Одержав срібну медаль за статті з питань сільськогосподарських культур, зокрема був першим популяризатором вирощування кукурудзи в Галичині. Любив музику, мав фортепіано, власну бібліотеку. Г.Савчинський був письменником. Друкував свої твори в 1848 – 1871 роки у Львівських газетах і журналах «Зоря Галицька», «Неділя», «Вечерниці», «Ластівка», «Слово і школа», зокрема віршовані байки та бувальщини за народними мотивами: «Курочка», «Будяк», «Дід і старий собака», «Яструб і Голуб»; ліричні поезії «Сльоза», «Сирота», «Добра неня і доня маленька»; оповідання «Веретена», «Геть, геть !», «Мушка». Окремі його поезії були в читанках О.Партицького. З Савчинським особисто дружили і зверталися за порадою відомі історики В.Антонович, С.Шараневич, В.Ільницький. Савчинський приділяв значну увагу морально – етичному і музичному вихованню своїх дочок – Теклі Лопачинській, Іванні Нудь, Теодорі Крушельницькій і Софії Загурській. Влаштовував для них курси фахівців огородництва, квітникарства, лікувальних трав і куховарства. Віддав своїм дітям щедрість душі, здоровий гумор і любов д народної пісні.

Другий дідусь Соломії ( по батьківській лінії ) Василь Крушельницький

( 1806 – 1889 ) народився у Сороках коло Бучача. Походив також з давньої зубожілої шляхетської родини, навчався у Бучацькій гімназії, яка славилася добрим учнівським хором, а в 1837році закінчив духовну семінарію. Був на парафії у селах Озеряни і Сороки Бучацького повіту.

Василь Крушельницький пильнував свій рід. Він був щасливий, коли його син Амвросій одружився з дочкою знаного галицького поета Григорія Савчинського.

Амвросій Крушельницький був красивим чоловіком, з виразними блакитними очима і тихою ласкавою посмішкою. З часом виявилося, що він не надавався до хазяйнування, через що між ним та дружиною іноді виникали суперечки. Амвросій Крушельницький не довго затримувався на одному місці, переїздив із села до села: з Білявинець в Осівці , потім у Петликівці ( Бучацький район) і Тисів ( Івано – Франківщина ).

Теодора Крушельницька була розумною жінкою, володіла твердим і рішучим характером. Люди на селі шанували Теодору. Вона була для них порадником, вчителькою і дуже часто лікарем. Пізніше Соломія сама робитиме візити до хворих, за що люди віддадуть їй належну шану.

Як бачимо, «Родове дерево» С. Крушельницької багатогалузеве і свіжолисте, щедре, міцне і здорове своїм корінням, бо ж багатодітними і талановитими були подружжя Савчинської і Крушельницького та їх нащадки за два останні століття. ( Див. додаток ) Це «родинне біополе» формувало і випещувало голос славетної Соломії, створювало і розвивало природні задатки та сприятливу атмосферу для її щедрих і високих діянь на славу України. Тільки серед дітей Амвросія Крушельницького маємо оперні та камерні співачки – Соломію і Ганну, диригента львівського «Бояна» і одного з організаторів видавництва «Бібліотека музикальна» у Львові – Антона, співачку, диригентку та фольклористку – Емілію, учасниць тернопільських концертів 80 - 90-их років – Олену і Осипу, директорку музичної школи Марію, співака-аматора – Володимира. А з племінників С. Крушельницької маємо співачку і педагога вокалу Одарку Бандрівську, художницю Ярославу Музику, піаністку і педагога Ольгу Шухевич, внучатого племінника – композитора Мирослава Скорика…

3-ого березня 1875 року Амвросій Крушельницький одержав парафію в селі Осівцях Бучацького повіту. Як тільки потепліло в травневі дні, він перевіз сюди сім’ю, а вже 16 серпня вітав дружину із народженням п’ятої дитини – Емілії.

Про цей час згадує сестра Соломії Олена Охрімович: «Осівці – бідне село, але люди там були добрі, щирі. Сільські дівчата часто приходили до нас, гралися з нами, співали чудових народних пісень. Люня радо слухала їх, а часто й сама співала разом з ними. Батько присвячував нам багато часу: розказував цікаві казки, співав різних пісень і нас заохочував до співу. Ми батька дуже любили, шанували, слухали…»

Саме батько навчав дітей грамоти. Початкову освіту діти здобували вдома. Навчав музики, основ співу. Основи музичної підготовки Соломія отримала в Тернопільській гімназії, де здавала іспити екстерном.

У 1883 році на Шевченківському концерті у Тернополі відбувся перший прилюдний виступ Соломії, яка співала в хорі товариства «Руська бесіда». На одному з концертів цього хору 2 серпня 1885 року був присутній Іван Франко

( пізніше Соломія подарує йому «Ріг достатку»)

1891 року Соломія вступає до Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Під час навчання відбувся її перший сольний виступ, співачка виконала головну партію в ораторії Венделя «Месія».

Восени 1893 року Соломія їде вчитися в Італію. Саме з цього часу починаються її тріумфальні виступи на сценах театрів світу: Іспанії, Італії, Франції, Португалії, Росії, Польщі, Австрії, Єгипту, Аргентини.

Саме так прийшов успіх, визнання і захоплення. Де б не виступала знаменита співачка, вона завжди відчувала себе українкою і славила свій народ, його пісні.

Ще за життя співачки, ряд художників (представників різних народів) малювали її портрети. На жаль, чимало з них пропало в її будинку «Віа Реджіо» під час його часткового зруйнування в роки Другої світової війни. Відомо, що її портрети малювали флорентійський живописець М. Манфредіні, поліські художники Л. Немчинський, Н. Карницька і М. Давидович, її родичка Я. Музика. Французький графік Е. Леві намалював її в ролі Аїди, в однойменній опері Дж. Верді. Дружній шарж «Соломія Крушельницька» (1924) залишив карикатурист О. Сорохтей…

За останні десятиріччя, зокрема в дні святкувань 90-річчя і 100-річчя співачки, її скульптурні портрети створили львів’яни В. Власов, Є. Дзира, Я. Мотика, В. Одрехівський, Є. Мисько, різьб’яр з Києва О. Пасіка. Серію скульптур, медальйонів, у тому числі зовнішній барельєф на приміщенні Меморіального музею в Білій здійснив Л. Біганич. Надмогильський пам’ятник співачці «Співучий Орфей» на Личаківському цвинтарі Львова виготовили скульптор Т. Бриж і архітектор

Л. Скорик. Нові живописні полотна зберігаються у музеях С. Крушельницької: у селі Біла – портрет молодої співачки «Український соловейко» М. Лисака (1986), графічний малюнок «Соломія біля римського Колізею» А. Кровавнича (1986), портрет «Соломія Крушельницька» Я. Омеляна (1988); у львівському - є портрети артистки у молодості та в старші роки, створені живописцями Я. Музикою (1950), Л. Медведем (1982), Б. Сойкою та Е. Нечаєвою (1990).

На цвинтарі с. Біла, на надмогильному пам’ятнику батькові Соломії невідомий флорентійський скульптор відтворив у білому мармурі театральну німфу, схилену у горі і тузі над прахом родичів. Це не образ С. Крушельницької, але в ньому десь-не-десь простежуються високі внутрішньо-благородні риси співачки. Серед дерев-пам’ятників в садибі-музеї «Надія» І. Карпенка-Карого росте «Дуб-пісня Соломії».

Життя Соломії – це коштовне мереживо дружніх взаємин з багатьма найвидатнішими діячами української і світової культур.

Збірник «Віночок Соломії Крушельницької» починається поезіями тих, які мали щастя слухати спів геніальної співачки або співпрацювати з нею.

Перший розділ збірника – це дві барвисті китиці: 52 вірші, які поети на протязі майже цілого століття, починаючи з 1895 року, присвятили великій Соломії.

Поет і художник Корнило Устиянович особисто знав Соломію. Як читець художнього слова виступав з нею у 1885 – 1900 рр. на багатьох концертах у Тернополі і Львові. Він перший у журналі «Зоря» (1895) опублікував вірш «Щастя цвіт», з присвятою Соломії; алегоричний твір-казку про місце митця у житті свого народу. Під впливом зустрічей з співачкою , під час її гастролей в Одесі, написав вірш «Твій голос, як ліра поета», навесні з 1898 р., була приводом до написання поезій Марком Муравою і Богданом Лепким - творів про роль «Українського соловейка» в національному відродженні у тяжкі дні поневолення нашого народу.

Своє захоплення тріумфальними виступами Соломії в оперних виставах передають у емоційних віршах варшав’янки Ядвіга Лубенська і Нуся Василевська, італійський поет Джузеппе Кардуччі.

Поет Василь Пачовський, у квітні 1903 р., побачив у львівському театрі оперні вистави «Трубадур Верді» і «Грабіну», «Монюшка» з участю Крушельницької в головних партіях.( Див. додаток) По свіжих слідах виїзду співачки на чужину написав вірш. У першій частині його триптиху «Прощання» на канві народної щедрівки, побутуючій на Львівщині, він змальовує образ Соломії, як цариці пісні і слави, перед якою люди шапки знімають, а солов'ї замовкають. Друга частина вірша «Раз була собі царівна» також побудовано за формою і образами гаївки-веснянки і баладної кінцівки перетворення царівни у соловейка, який несе в чужину вирієм рідну пісню. Вічна туга співака-солов’я за рідним краєм пронизує останню частину триптиха, використаний поетом діалог надав твору живої дії, драматизував сюжет.

У травні 1908 року на урочистому концерті з нагоди 100-річчя незалежності Аргентини на сцені театру з'явилася С. Крушельницька з національним прапором цієї країни. Разом з солістами хору вона виконала національний гімн Аргентини. Цей емоційний акт гастролюючої там української співачки сколихнув всю країну, знайшов відгук у пресі. На цю подію та сценічний успіх співачки у 1909 р. відгукнулася сонетом-присвятою аргентинська поетеса Вікторія Окампо. Настрої поета Миколи Тарнавського від українського концерту Соломії в США 1928 року знайшли своє відображення у вірші «Солов'їна пісня», «Цариця пісні», «Богиня сцени», «Дніпровська русалка», «Рідний соловейко», «Рожева зоря» - таке поетично-романтичне бачення образу Соломії у віршах-присвятах її сучасників.

Вона здобула японське ім'я Баттерфляй. А ще мала єгипетське – Аїда, іспанське – Кармен, давньогрецьке – Електра, французьке – Манон Леско, італійське – Джоконда, єврейське – Рахіль, російське – Тетяна.( Див додатки)

Усього понад шістдесят імен – за кількістю головних партій. І їх Соломія Крушельницька не просто співала, а перевтілювалася у своїх героїнь. Так, коли працювала над «Аїдою», то часто зупинялася, як сама писала в листі – «перетинало дихання від хвилювання». А в опері Ріхарда Штрауса «Саломея» співачка не захотіла, щоб балерина виконувала танець головної героїні. І танцювала його сама.

Дехто з сучасників Крушельницької помітив, що обличчя її під час виступу робилося пристрасним і чистим. Але уся пристрасть виливалася лише у спів. Поза ним артистка керувалася власною формулою: «Я лікую серце головою».

Напевно можна почути чимало напівлегендарних романтичних історій палкого кохання, яким проігнорувала Соломія, приносячи його в офіру кар’єрі. Проте, як би там не було, ця щедро обдарована талантом, красою і розумом жінка не розмінювала тих скарбів на примхи «особистого життя», а повністю вкладала їх у наполегливу творчу працю. Натомість отримала світове визнання, і досягла «верхівки майстерності».

Можливо, Соломія Крушельницька не переїхала б з Італії, де у 30-ті роки мешкала на віллі «Віа Реджіо» на узбережжі Адріатики, - в скромний будинок у Львові. Щоправда, час від часу співачка приїжджала в Галичину.

Але сталося так, що в один з її приїздів (у 1939 році) кордони перекрили, і Соломію, яка відпочивала у Карпатах, більшовики не випустили звідси. До того ж на неї чекав ще один «сюрприз». Її будинок у Львові націоналізували. Отже, приїхавши на кілька місяців, вона залишилася тут аж до самої смерті – майже без речей, без власного дому, абсолютно без права на виїзд.

27 жовтня 1949 року у Великому залі Львівської консерваторії був аншлаг. Послухати легендарну Соломію Крушельницьку прийшли не лише численні її студенти і колеги – люди приїжджали навіть з найближчих міст і сіл. І слухаючи її чистий голос, який чверть століття тримав у полоні весь світ, важко було повірити, що цій жінці вже 77 років.

Гастрольні маршрути Крушельницької проходили по багатьох містах світу, але завжди завершувалися на рідній землі, в Галичині. Тут найкраще почувала себе артистка, діставала найбільшу радість від спілкування з рідними людьми. Її єднали міцні узи дружби з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Денисом Січинським, Ольгою Кобилянською, Миколою Лисенком, з якими вона листувалася, але так ніколи і не зустрілася, та багатьма іншими літераторами і митцями Галичини і Наддніпрянщини.

Скромний будинок на тихій вулиці, яких у Львові багато. Щоправда, років сто тому були дні, коли гірлянди яскравих квітів, вінки й святкові стрічки буяли на його фасаді, звисаючи з балкона на другому поверсі.

Жінка, яка там жила, теж була скромною. Хоча саме для неї щодня прибували нові й нові букети, кошики із щойно зрізаними трояндами. Саме на її честь в Національному театрі Сантьяго випурхнули у височінь білі голуби. Саме її запрошували співати перед царською сім'єю. І саме їй дали одностайно високу оцінку прискіпливі музичні критики, які, підкоряючись таланту жінки, поставили її поруч із справжніми геніями співу – Тітта Руффо, Маттео Баттістіні, Федором Шаляпіним.

В останні роки свого життя Соломія Амфросіївна Крушельницька була професором Львівської державної консерваторії, їй було присвоєно почесне звання заслуженого діяча мистецтв УРСР.

16 листопада 1952 року перестало битися серце великої співачки, педагога, громадянина. Велич Соломії Крушельницької в таланті, окриленому благородними ідеями добра і служіння народові.
Стіни її квартири, мабуть, могли б багато розповісти про останні роки життя славетної співачки. Як готувалася вона до завершального свого концерту у 1949 році. Як хвора, не в змозі піднятися з ліжка, вітала гостей напівсидячи та співала їм бадьорі народні пісні. Як назавжди закрила тут очі.

Залишилося дуже мало речей, які належали особисто Соломії Крушельницькій. Зовсім небагато і якісних платівок із записом її голосу.

23 вересня 2007 року виповнилося 135 років від дня народження видатної української співачки, уродженки Бучаччини та Тернопілля, Соломії Крушельницької.

Одним з найважливіших заходів є спорудження у Тернополі пам’ятника видатній мисткині. Проведено відкритий конкурс на кращий ескізний проект пам’ятника, визначено переможців. Ними стали: скульптори Роман Вільгушинський (м. Тернопіль) і Володимир та Ізабелла Ткачуки (м. Рівне).

Пам'ять про велику співачку не вмирає. Можна заново побачити її життя, уважно придивившись до старих фотографій, прочитавши твір Валерії Врублевської «Соломія Крушельницька», поезії Б.Лепкого та Марка Мурави про роль «українського Соловейка» в національному відродженні.

Подальша робота над дослідженням полягатиме у детальнішому вивченні родоводу С. Крушельницької, роботою в архівах, музеях С.Крушельницької с.Білявинці Бучацького р-ну, с.Білої Тернопільського р-ну, м.Львова, знайомстві з творами, у яких змальовано образ С.Крушельницької та полотнами художників про співачку.

Список використаних джерел

  1. Вони прославили наш край: Бібліографічний посібник. - Тернопіль, 2002р.

  2. Тернопільський енциклопедичний словник. – Тернопіль, «Збруч», т. ІІ, 2005, (П. Медведик, Л. Щербак)

  3. Славетна співачка: Спогади і статті. – Лівів, 1956р.

  4. С. Крушельницька: Спогади. Матеріали. Листи. – Ч.1 – 2, - К., 1988р.

  5. Бандрівська О.К. Спогади про С. Крушельницьку. – К., 1973р.

  6. Абліцов Віталій. «Галактика» «Україна». Українська діаспора: «Видатні постаті». – К.: КИТ, 2007. – 436с.

  7. Оксана Марченко «Імена», УТ – 1, 27.03.2004р.

Додаток 1









Додаток 2








Додаток 3








Схожі:

РефератИВНА ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА НА ТЕМУ: Ідеї структуралізму в сучасному...
Перед тим як говорити про сучасне літературознавство, з’ясуймо, що таке структуралізм взагалі, на яких засадах він ґрунтується та...
РефератИВНА ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА НА ТЕМУ «Політичний процес в Україні останнього десятиріччя»
Протягом останнього десятиріччя Україна змінилася. Змінилася настільки швидко і болісно, що народ України на теперішній час не уявляє...
Реферативна інформація
...
Тема по програмі
Тема уроку:  Adobe Photoshop головне меню програми. Adobe Photoshop його інструменти та їх використання. Прошарки та робота з ними....
Уроку української мови 6 клас "Теперішній час дієслів" Тема: Теперішній час дієслів
Методи і прийоми навчання: інтерактивна гра «Продовжіть речення», робота з текстом, робота в групах, творча робота «Асоціації», робота...
Уроку: узагальнити та систематизувати знання про типи мовлення опис
Методи і прийоми: бесіда, метод передбачення, гронування, робота в парах, творча робота, самостійна робота
Тема. Робота з об'єктами на робочому столі: виділення, переміщення,...
Багатозадачна операційна система з графічним інтерфейсом, в якій основна робота проводиться з різноманітними об’єктами (ярлики, папки,...
Робота в протигазах АСП-2 у
Тема: Робота в протигазах АСП-2 у теплодимокамері. Вправа №3 „Оснащення ланки ГДЗС. Сигнали управління. Робота із засобами зв’язку...
«Вибори»
Принципи виборчого права (практикум – робота з текстом Конституції України та робота в малих групах)
ТЕМА. Практична робота №20. Розробка проекту Мета
Базові поняття й терміни: спільна робота, онлайновий документ, колективний проект
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка