ЗАТВЕРДЖУЮ

Скачати 1.28 Mb.

Назва	ЗАТВЕРДЖУЮ
Сторінка	5/11
Дата	18.03.2013
Розмір	1.28 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Право > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

ТЕМАТИКА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ТА ПРОВЕДЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

з курсу „Державне (конституційне) право зарубіжних країн”

ОРІЄНТОВНІ ПИТАННЯ

з курсу для проведення індивідуально-консультаційної роботи під час усного опитувавання, співбесіди, дискусії

Поняття і предмет державного (конституційного) права зарубіжних країн.
Система державного (конституційного) права зарубіжних країн.
Характеристика державно-правових відносин.
Державне право зарубіжних країн як наука.
Джерела державного (конституційного) права зарубіжних країн.
Поняття конституції та її сутність .
Зміст конституції зарубіжних країн.
Класифікація конституцій зарубіжних країн.
Порядок прийняття та внесення змін до конституцій.
Конституційний нагляд.
Форми здійснення конституційного нагляду в зарубіжних країнах.
Порядок розгляду та вирішення справ в органах конституційного контролю.
Громадянство (підданство ) в конституційному праві зарубіжних країн.
Порядок набуття та втрати громадянства ( підданства).
Проблема подвійного громадянства, апатриди, правовий статус іноземних громадян.
Права і обов’язки в теорії конституціоналізму.
Особисті права і свободи громадян.
Соціально-економічні та політичні права і свободи громадян.
Захист прав і свобод громадян в зарубіжних країнах.
Форми правління в зарубіжних країнах (коротка характеристика).
Монархія як форма правління в зарубіжних країнах та її види.
Республіка як форма правління в зарубіжних країнах та її види.
Змішані та особливі форми правління в зарубіжних країнах.
Форми державного устрою в зарубіжних країнах (коротка характеристика).
Унітарна форма державного устрою в зарубіжних країнах.
Федеративна форма державного устрою в зарубіжних країнах.
Інші форми політико-територіального устрою в зарубіжних країнах.
Автономія в зарубіжних країнах.
Поняття політичного режиму та його види.
Демократичний вид політичного режиму: поняття, ознаки, сутність.
Антидемократичний політичний режим та його види.
Функції політичних партій та їх місце в політичних системах зарубіжних країн.
Партійні системи зарубіжних країн (коротка характеристика).
Багатопартійні системи зарубіжних країн та їх види.
Двопартійні системи зарубіжних країн та їх види.
Основні види організаційних структур партій в зарубіжних країнах.
Виборче право та його джерела.
Організація і порядок проведення виборів.
Мажоритарна виборча система та її види.
Пропорційна виборча система. Практика застосування пропорційної виборчої системи.
Інші види безпосередньої демократії: референдуми, відкликання, народна законодавча ініціатива, опитування населення.
Поняття парламенту та його структура в зарубіжних країнах.
Правове становище члена парламенту в зарубіжних країнах.
Внутрішня організація парламенту та його структура в зарубіжних країнах.
Повноваження парламенту в зарубіжних країнах.
Порядок роботи парламенту.
Законодавчий процес як одна з найважливіших форм діяльності парламенту.
Поняття виконавчої влади в зарубіжних країнах.
Глава держави: поняття, основні ознаки і види.
Місце глави держави в системі вищих органів державної влади.
Правове положення монарха.
Роль монарха в парламентських, дуалістичних, абсолютних монархіях.
Правове положення президента.
Основні системи виборів президента.
Компетенція глави держави в законодавчій сфері та з військово-політичних питань.
Компетенція глави держави в сфері державного управління.
Місце уряду в системі вищих органів влади.
Види урядів і порядок їх формування.
Глава уряду, порядок його призначення, правове становище і роль.
Повноваження уряду в галузі державного управління.
Повноваження уряду в сфері законодавства.
Зовнішньополітичні та надзвичайні повноваження уряду.
Основні риси адміністративно-територіального поділу зарубіжних країн.
Структура і повноваження виборних муніципальних органів.
Муніципальні системи зарубіжних країн.
Структура і повноваження виборних муніципальних органів.
Виконавчі органи муніципалітетів та їх види.
Взаємовідносини муніципальних органів з центральною владою та її агентами в адміністративно-територіальних одиницях.
Поняття судової влади в зарубіжних країнах.
Особливості судової влади в зарубіжних країнах.
Судові органи та судові системи зарубіжних країн.
Конституційний принцип здійснення судової влади в зарубіжних країнах.
Конституція СЩА 1787 р. та її специфічні риси.
Політичні партії в США. Особливості двопартійної системи.
Конгрес США. Правове становище та повноваження палат.
Правове становище Президента США.
Верховний суд США.
Американський федералізм. Правове становище штатів.
Правове становище особи в США. Білль про права.
Конституція Великобританія – загальна характеристика.
Роль монарха в управлінні країною у Великобританії.
Парламент Великобританії - структура і повноваження палат.
Уряд і Кабінет у Великобританії.
Особливості двопартійної системи Великобританії.
Муніципальна система Великобританії. Проблема правового положення Шотландії, Уельсу, Північної Ірландії.
Конституція Франції,1988.
Інститут президентства у Франції.
Уряд Франції. Взаємовідносини Президента і уряду.
Система місцевих органів Франції.
Судова влада у Франції.
Конституційний контроль у Франції.
Особливості Конституції ФРН 1949 р.
Партії та вибори у зарубіжних країнах.
Конституції та конституційний розвиток в ФРН.
Федералізм і самоврядування в ФРН.
Конституція Італії. Конституційні основи суспільного ладу і політичної системи в Італії.
Обласна автономія та і місцеве самоврядування в Італії.
Основи конституційного ладу Канади.
Основні риси Конституції Російської Федерації.
Конституція Китайської Народної Республіки.
Конституція Японії 1947 р.
Конституційний розвиток і конституція Іспанії.
Політичні партії Індії.
Конституція і правовий статус громадян Індії.
Загальні положення конституцій країн СНД.
Особливості латиноамериканських конституцій.
Фактори, що впливають на конституційний лад арабських країн.
Конституційний лад в Ізраїлі.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ – ЕСЕ

для проведення індивідуально-консультаційної роботи.

Конституція СЩА 1787 р. та її специфічні риси.
Політичні партії в США. Особливості двопартійної системи.
Конгрес США. Правове становище та повноваження палат.
Правове становище Президента США.
Верховний суд США.
Американський федералізм. Правове становище штатів.
Правове становище особи в США. Білль про права.
Конституція Великобританія – загальна характеристика.
Роль монарха в управлінні країною у Великобританії.
Парламент Великобританії - структура і повноваження палат.
Уряд і Кабінет у Великобританії.
Особливості двопартійної системи Великобританії.
Муніципальна система Великобританії. Проблема правового положення Шотландії, Уельсу, Північної Ірландії.
Конституція Франції,1988.
Інститут президентства у Франції.
Уряд Франції. Взаємовідносини Президента і уряду.
Система місцевих органів Франції.
Судова влада у Франції.
Конституційний контроль у Франції.
Особливості Конституції ФРН 1949 р.
Партії та вибори у зарубіжних країнах.
Конституції та конституційний розвиток в ФРН.
Федералізм і самоврядування в ФРН.
Конституція Італії. Конституційні основи суспільного ладу і політичної системи в Італії.
Обласна автономія та і місцеве самоврядування в Італії.
Основи конституційного ладу Канади.
Основні риси Конституції Російської Федерації.
Конституція Китайської Народної Республіки.
Конституція Японії 1947 р.
Конституційний розвиток і конституція Іспанії.
Політичні партії Індії.
Конституція і правовий статус громадян Індії.
Загальні положення конституцій країн СНД.
Особливості латиноамериканських конституцій.
Фактори, що впливають на конституційний лад арабських країн.
Конституційний лад в Ізраїлі.

ТИПОВІ ЗАВДАННЯ

ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-КОНСУЛЬТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Завдання до теми № 1: Поняття, предмет, система та джерела державного (конституційного) права зарубіжних країн.

1. Визначте етапи становлення науки конституційного (державного) права зарубіжних країн?

2. Дайте визначення понять:

а) Конституційне (державне) право зарубіжних країн – це…;

б) Конституційно-правові відносини – це…;

в) Конституційно-правова норма – це….

3. Перелічіть джерела ДПЗК.

Завдання до теми № 2: Загальна характеристика конституцій та інших джерел державного (конституційного) права зарубіжних країн.

Як співвідноситься значення юридичної та фактичної конституції?
Дайте визначення понять:

а) Конституція – це…;

б) Правова доктрина – це…;

в) Звичай (правовий) – це….

Визначте та охарактеризуйте структуру кодифікованої та некодифікованої конституції.

Завдання до теми № 3: Основи правового статусу особи в зарубіжних країнах.

Розкрийте значення громадянства та підданства для людини.
Дайте визначення понять:

а) Громадянство – це…;

б) Натуралізація – це…;

в) Філіація – це….

Перелічіть способи примусового позбавлення громадянства особи.

Завдання до теми № 4: Форми держави в зарубіжних країнах.

Визначте, що є державним органом, а що – державною установою: армія, міністерство, президент, суд, державний університет. Обгрунтуйте.
Дайте визначення понять:

а) Форма держави – це…;

б) Парламентська монархія – це…;

в) Президентська республіка – це….

Назвіть характерні ознаки конфедерації; союзу; імперії.

Завдання до теми № 5: Політичний режим в зарубіжних країнах.

Яким чином співвідносяться поняття «політичний режим» та «державний режим»?
Дайте визначення понять:

а) Політичний режим – це…;

б) Тоталітарний політичний режим – це…;

в) Авторитарний політичний режим – це….

Перелічіть усі види політичного режиму в зарубіжних країнах. Наведіть приклади країн з відповідним політичним режимом.

Завдання до теми № 6: Політичний режим та політичні партії в зарубіжних країнах.

Розкрийте сутність організаційно оформлених та організаційно неоформлених партій.
Дайте визначення понять:

а) Політична партія – це…;

б) Політична система – це…;

в) Громадська організація– це….

Визначте різницю між різними політичними партіями (у вигляді порівняльної таблиці за класифікаційними ознаками видового поділу).

Завдання до теми № 7: Виборче право та виборчий процес в зарубіжних країнах.

Визначіть доцільність введення виборчих цензів, назвіть їх. Які з них є в Україні.
Дайте визначення понять:

а) Виборчі органи –це…;

б) Виборча квота – це…;

в) Плебісцит – це….

Перелічіть види референдумів. Які з них використовуються (наведіть приклади країн)?

Завдання до теми № 8: Парламент в зарубіжних країнах

1. Визначіть особливості формування однопалатних та двопалатних парламентів у зарубіжних країнах.

Дайте визначення понять:

а) Парламент –це…;

б) Кворум – це…;

в) Мандат – це….

3. Назвіть структурні органи внутрішньої організації парламенту та його палат? Дайте їх характеристику.
Завдання до теми № 9: Глава держави та уряд в зарубіжних країнах

1. Визначіть співвідношення статусу глави держави і глави уряду за різних форм правління в зарубіжних країнах.

Дайте визначення понять:

а) Виконавча влада –це…;

б) Глава держави – це…;

в) Уряд – це….

3. Назвіть способи формування таких посад, як: президент; монарх; прем’єр - міністр? Перелічіть способи припинення їх повноважень.
Завдання до теми № 10: Судова влада в зарубіжних країнах.

1. Визначіть позитивні та негативні ознаки моделей судової влади в зарубіжних країнах.

2. Дайте визначення понять:

а) Апеляція – це…;

б) Правосуддя – це…;

в) Юрисдикція – це….

3. Які способи формування судових органів Вам відомі? Перелічіть способи припинення їх повноважень. Охарактеризуйте правовий статус судді.
Завдання до теми № 11. Організація публічної влади на місцях в зарубіжних країнах.

1. Визначіть та порівняйте системи організації влади на місцях в зарубіжних країнах?

2. Дайте визначення понять:

а) Місцеве самоврядування – це…;

б) Місцеве управління – це…;

в) Адміністративна опіка – це…;

г) Адміністративний нагляд – це….

3. Які організаційні форми місцевого самоврядування Вам відомі? Назвіть вимоги, що висуваються до кандидатів в органи місцевого самоврядування. Які принципи характеризують діяльність депутатів місцевого самоврядування?

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Змістовий модуль № 1 (ЗМ 1).

Основні категорії науки державного (конституційного) права зарубіжних країн
Тема № 1: Поняття, предмет, система та джерела державного (конституційного) права зарубіжних країн

Перелік питань до самостійної роботи:

Історія та сучасний стан розвитку науки державного (конституційного) права зарубіжних країн.

Поняття і предмет державного (конституційного) права зарубіжних країн.

Державне (конституційне) право зарубіжних країн як галузь права, як навчальна дисципліна та як наука.

Система державного (конституційного) права зарубіжних країн:

конституційно-правові принципи;
конституційно-правові інститути;
конституційно-правова норма, її склад та особливості.

Загальна характеристика державно-правових відносин:

суб’єкти конституційно-правових відносин;
об’єкти конституційно-правових відносин;
зміст конституційно-правових відносин;

Джерела державного (конституційного) права зарубіжних країн.

Зародження і розвиток вітчизняної науки державного (конституційного) права зарубіжних країн; особливості конституційно-правових шкіл США, Великобританії, Франції, ФРН, Італії, Росії.

Методичні вказівки

Виконуючи самостійну роботу студенти повинні мати на увазі, що поняття „конституційне право” та „державне право” в сучасній юридичній літературі розглядають як синоніми. Тому ми будемо вживати термін „державне (конституційне) право”.

Поняття „державне (конституційне) право” зарубіжних країн не означає особливу галузь права – такої галузі немає. Існує конституційне право або державне право тієї чи іншої країни, і в кожній із них – своє (англійське, французьке, німецьке, бразильське тощо). При застосуванні терміну „державне (конституційне) право” мова може йти про узагальнене явище, про комплексне та порівняльне вивчення державне (конституційне) право багатьох країн світу, про відгалуження від єдиної науки державне (конституційне) право, а також про навчальну дисципліну.

В різних країнах державне (конституційне) право може мати свій об’єкт регулювання, а наука та навчальний курс – свій об’єкт вивчення, але основний зміст цієї галузі права, предмету науки та навчального курсу є в принципі однаковим, аналогічним.

Державне (конституційне) право організовано в певну систему. Воно складається із інститутів. Інститут державного (конституційного) права – це група норм, що регулюють внутрішньоєдиний комплекс відносин. Вивчення даного інституту дає уявлення про окремі сторони державності. На семінарі студентам слід охарактеризувати такі інститути, які притаманні конституційному праву всіх без винятку країн: інститут політичного режиму; інститут політично-територіального устрою; інститут, який визначає структуру вищих державних органів, порядок їх формування та діяльності; основи правового становища особи; основи судової системи; основи місцевого управління. Крім того, при розгляді цього питання доцільним буде зупинитися на особливостях, які притаманні нормам державного (конституційного) права, на їх характері та структурі.

Але державне (конституційне) право - це не лише інститути та норми, а й практика їх застосування, яка знаходить своє відображення в конституційних правовідносинах.

По теоретичній традиції, що склалася, структура правовідносин утворює три складові – об’єкт, суб’єкт та зміст. Розкриваючи сутність конституційних правовідносин на семінарському занятті студентам слід детальніше зупинитися на характеристиці суб’єктів конституційних правовідносин, а також звернути увагу на те, що ці правовідносини, на відміну від інших, завжди мають політичний характер, оскільки всебічно пов’язані з різноманітною діяльністю держави. Саме така властивість конституційних правовідносин визначає їх фундаментальну природу й особливе місце в системі правовідносин.

Характеризуючи джерела державного (конституційного) права зарубіжних країн слід виділити такі основні джерела: конституції; закони (конституційні, звичайні, органічні); внутрішньодержавні публічно-правові договори; регламенти парламентів та їх палат; акти глави держави та виконавчої влади; акти конституційного контролю; судові прецеденти; конституційні звичаї; релігійні джерела, правова доктрина; міжнародно-правові акти.

Наука конституційного (державного) права – це частина правознавства, яка є системою знань про конституційно-правові принципи, норми та інститути, а також про ті відносини, які породжують їх та регулюються ними, про практику реалізації конституційно-правових норм та інститутів, про історію та закономірності їх розвитку, про різні конституційно-правові погляди та теорії.

Слід звернути увагу на те, що окремої науки конституційного права зарубіжних країн не існує. В кожній країні наука конституційного права розвивається як єдине ціле. Конституційне право зарубіжних країн – відгалуження від цієї єдиної науки. Це дослідження певних сторін історичного конституційного досвіду, яке дає змогу відібрати, вдосконалити та застосувати на практиці ті методи конституційного (державного) регулювання, які виявилися ефективними та відмовитися від інститутів, які засвідчили свою непродуктивність та невідповідність загальнолюдським цінностям. Основними функціям даного напрямку науки конституційного права, виходячи з суті та призначення є пізнавальна, прогностична, прикладна та комунікативна. Методологія науки включає формально-юридичний, історичний, компаративний (порівняльно-правовий), соціологічний, статистичний та системний методи пізнання.

Вивчення проблеми становлення та сучасного стану науки про конституційне право зарубіжних країн, а також дослідження даної проблематики здійснюється як визначними іноземними юристами, так і вітчизняними, починаючи з кінця XVIII ст. (Ш. Л. Монтеск’є, Дж. Локк, Ж. Ж. Руссо).

Слід відзначити, що в наш час в цій науці існує два основних напрями. Умовно їх можна визначити як радикалістський та ліберальний.

Радикалістський напрямок представлено перш за все роботами вчених-марксистів, які дослідженнями, так званих, революційних демократів та лівих радикалів. Вони розглядають конституційне право з позицій класової боротьби та з позицій диктатури певного класу чи блоку класів.

Представники ліберального напрямку вважають, що конституція, як і конституційне право в цілому є не засобом диктатури, а вираженням соціального контрасту між різними групами населення, правомочними та тими, якими управляють, документом, який повинен містити в своїх нормах загальнолюдські цінності. Вони виступають за правову, демократичну, соціальну державу, розподіл влад, визнання місцевого самоврядування, за відповідальність всіх посадових осіб та органів держави перед народом та його представниками, за мирні засоби вирішення конфліктів, пошуки компромісів та консенсусу, проти закріплення в конституції „керуючої та спрямовуючої ролі” однієї партії в суспільстві та державі, за народний характер державної влади.

Два напрямки, які були визначені, відображають лише загальні погляди. Між ними існують проміжні течії. Крім того, не всі вчені одного напрямку дотримуються абсолютно однакових поглядів по всім, навіть принциповим питанням. Існують різні підходи до пояснення конституційно-правових явищ, в зв’язку з чим, в межах одного і того ж напрямку виникають різні наукові школи – колективи вчених, які використовують спільні методи досліджень та дають аналогічні тлумачення їх результатів. На сьогодні можна виділити чотири основних школи, які існують в зарубіжній науці конституційного права: юридичну, політологічну, теологічну та марксистську. Проміжне становище між першою та другою займає інституціоналізм, який більше тяжіє до політологічної школи.

Юридична школа орієнтована головним чином на вивчення держави, її органів, прав людини виключно з юридичних позицій. Держава та її діяльність вивчається як система правовідносин.

Прихильники політичної школи досліджують не стільки норми конституційного права, скільки реальну роль тих чи інших інститутів державності та політичних інститутів.

Особливе місце посідає теологічна школа. Її крило нічого спільного не має з лібералізмом. Воно більш близьке до радикального напрямку в особливій релігійній інтерпретації. Однак деякі представники цієї школи, під впливом західних ідей, мають досить ліберальні погляди, які прикривають релігійною ідеологією. Ця школа представлена головним чином дослідженнями мусульманських юристів, які просякнуті ідеями халіфату – справедливого правління, яке існувало за пророка Мухаммеда та чотирьох „праведних” владик, які змінили його. Про марксистську школу згадувалась вище, коли характеризувався радикальний напрямок.

Література: основна [ 2, 6, 9, 12 ]; додаткова [ 9, 22, 24, 48 ]

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі:

ЗАТВЕРДЖУЮ	ЗАТВЕРДЖУЮ
ЗАТВЕРДЖУЮ	ЗАТВЕРДЖУЮ
ЗАТВЕРДЖУЮ	ЗАТВЕРДЖУЮ
ЗАТВЕРДЖУЮ	ЗАТВЕРДЖУЮ
ЗАТВЕРДЖУЮ	ЗАТВЕРДЖУЮ

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання