Коробківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів


Скачати 161.86 Kb.
НазваКоробківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Дата14.12.2013
Розмір161.86 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Література > Документи
Коробківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Каховської районної ради Херсонської області


Шевчик Ніна Григорівна,

учитель української мови і літератури,

спеціаліст вищої категорії, відмінник освіти України


Розвиток творчих здібностей учнів засобами художнього слова на уроках української мови і літератури

«Навчання може стати для дітей цікавою, захоплюючою справою, якщо воно осіяне яскравим світлом думки, почуттів, творчості, краси, гри»

В. Сухомлинський
«Саме корисне в житті – це власний досвід»

В. Скотт
Гадаю, що не тільки мене хвилює проблема: як у наш складний, проблематичний час відшукати ті оптимальні методи й засоби навчання, які не лише забезпечували б високий рівень знань, а й сприяли формуванню інтелектуально розвиненої особистості, національно свідомого громадянина, адже найважливіша роль у цьому процесі належить школі, саме в ній навчання повинно підпорядковуватись ідеї розвитку творчих (креативних) здібностей учнів.

Постійно ставлю перед собою завдання: зробити ефективним кожен урок рідної мови. Співпраця, співдружність, творчість учителя й учнів - без цього важко уявити сучасний урок. Але потрібно ще чимало й інших складових, скажімо, бажання школярів засвоювати теоретичні закономірності мовознавства, естетику живого мовлення, усвідомлювати морально-етичні, естетичні проблеми, поставлені вчителем; досліджувати мовні явища, виразно читати тексти, виконувати творчі роботи. Якщо до творчої діяльності залучаються всі учні класу, то це обов’язково дасть хороший результат. Адже, як зазначив психолог Б. Теплов, залучення до творчої діяльності не лише обдарованих дітей, а й усіх учнів корисне як для художнього, так і для загального їх розвитку.

Тож, опрацьовуючи з учнями програмовий матеріал, намагаюся, наскільки це можливо, підвищувати рівень грамотності учнів. Для здійснення цього задуму організовую:

  • вивчення мовної теорії укрупненими, логічно завершеними частинами з метою економії часу;

  • системніше і цілеспрямованіше вивчати правописні теми;

  • впроваджую нові форми і методи викладання, які вивільняють час для проведення індивідуальної роботи з учнями на уроці.

Опрацьовуючи наукову літературу в процесі підготовки до уроку, прийшла до висновку: поліпшення орфографічної грамотності учнів є однією з найважливіших і досі до кінця ще не розв'язаних проблем методики викладання мови.

Сучасна методика викладання орфографії пропонує активні прийоми, які сприяють кращому засвоєнню програмового матеріалу, однак процес вироблення вмінь і навичок грамотного письма все ще залишається дуже складним.

На своїх уроках намагаюсь не пропускати жодної нагоди, щоб використати її для подальшого підвищення орфографії, стилістичної грамотності учня.

За власною системою вже багато років навчаю школярів грамотному письму, вважаю:

  • у поліпшенні грамотності учнів велике значення має осмислене опрацювання теоретичного матеріалу;

  • місце засвоєння орфографічних і пунктуаційних правил;

  • різні види тренувальних вправ;

  • творчість школярів як на уроках зв'язного мовлення, так і на заняттях мови і літератури;

  • систематичний і послідовний контроль за навчальною діяльністю.

Велику увагу приділяю роботі над помилками. Такий вид роботи має місце майже на кожному уроці. Починаючи з п'ятого класу привчаю учнів класифікувати помилки. Ведуться спеціальні зошити, в яких записуються всі вивченні орфограми, складаються схеми. Коли ведеться робота над помилками, то діти відшукують у своїх зошитах правила і самостійно пояснюють орфограми. Проаналізовані в класі орфограми включаються у мовні розминки – коментовані, пояснювальні чи словникові диктанти.

Школярі навчаються логічно мислити, формувати правила, наводити приклади. Постійна робота з орфограмами підвищує грамотність учнів.

На уроках мови використовую різноманітні види робіт, які спрямовані на вироблення в учнів орфографічної та пунктуаційної грамотності. Часто помічаю, що значна частина школярів розставляє розділові знаки за інтонацією, тому вирішила ускладнити завдання. Це картки з різноманітними вправами, але обов'язковою умовою кожної картки є розстановка пропущених орфограм і розділових знаків.

Щоб уроки були цікавішими використовую різні типи:

  • урок наукових повідомлень (міні-лекція);

  • урок тренувально-практичних вправ;

  • урок перевірки знань;

  • урок повторення та систематизації знань;

  • урок-гра;

  • урок-інсценізація;

  • урок-пошук

  • урок-проект та інші.

Кожен урок виношується протягом тривалого часу. У ньому відбивається світогляд і натхнення, інтелект і почуття, досвід і прагнення.

Головна мета уроків української мови та літератури – це формування вмінь і навичок вільного, комунікативно виправданого користування мовними засобами. Розумію, що сьогодні навчання повинно сприяти вільному, самостійному розвитку людини, яка сама спроможна розібратися в змісті матеріалу. Знаю, що особливе навантаження покладається на вчителів-словесників, адже вони формують ідеали прекрасного, возвеличують найсвітліші почуття, наповнюють спраглі душу молодих людей. Вони вказують ще й на шляхи вирішення проблем, які постають на сторінках творів. Думаю, що такий підхід зумовлює справжній процес навчання, який не закінчується тільки одержанням певної суми знань, а й розвиває справжнє бажання пізнати істину, навіть ціле життя.

Тому на своїх уроках використовую різні методи й прийоми, щоб урок був цікавим, змістовним, а саме:

  • словесні (розповідь);

  • лекція;

  • бесіда;

  • наочні (ілюстративні);

  • пояснювально-ілюстративний;

  • репродуктивний метод (повторення попереднього матеріалу);

  • дослідницький метод (проблемні завдання);

  • частково науковий (при використанні складних пошукових завдань);

  • логічний (аналіз, узагальнення).

Форми роботи – групова, індивідуальна.

Ставлю перед собою завдання:

  • розвивати інтелектуальний, соціальний і духовний розвиток особистості дитини з урахуванням її індивідуальних особливостей;

  • формувати інтенсивний саморозвиток особистості, самореалізацію, творчість.

На кожному уроці намагаюсь створити умови для реалізації цих завдань. Веду моніторинг навчальних досягнень учнів з української мови і літератури. При цьому помітний ріст якості знань за останні три роки. Також намагаюсь виявити причини учнівської неуспішності. Веду систематично роботу над ліквідацією прогалин у навчанні через інтерактивні методи, активно залучаючи до мовленнєвої діяльності.

Працюючи з учнями, які хочуть стати філологами, мовознавцями, журналістами, сама постійно підвищую рівень своєї професійної майстерності.

«Навчаючи інших, ми вчимося самі», - говорив Сенека.

Кожна зустріч з такими дітьми потребує від учителя глибоких знань, ерудиції, творчості.

Намагаюсь забезпечити високу організацію праці дітей. Виховую в учнів почуття любові й поваги до рідного слова. Велику увагу приділяю засвоєнню матеріалу учнями на уроці. Учні – співучасники навчального процесу. То вони працюють самостійно, то вони асистенти, то вони виступають у ролі вчителя, тобто використовую метод «рівний-рівному». Він супроводжує історичний розвиток людства з моменту його виникнення.

Переваги даного методу: молоді люди навчаються один у одного, й обмінюються інформацією. Навчання ровесників ровесниками – процес, що надбудовується на основі цього вже існуючого обміну інформацією.

На мою думку, навчання ровесників ровесниками є складовою частиною навчання рівних рівними як ефективної технології поширення знань, надання інформації.

Це розвиває ораторські та комунікативні здібності учнів, мотивує учнів до учительської діяльності.

На уроках забезпечується зв'язок за схемою «учитель-учень-учитель», «учень-учитель». Взаємодія співробітництва вчителя та учнів, розуміння вчителем особливостей розумової діяльності дітей, його вміння керувати нею, активізувати, стимулювати її – є передумовою максимального засвоєння знань.

Декілька років (2002-2004 рр.) щедро ділилася досвідом з учителями району, вела школу педагогічної майстерності. Учителі мали можливість спостерігати на моїх уроках як самі учні здійснюють взаємоконтроль і самоконтроль, оволодівають новими формами планування самостійної роботи, на кожному уроці учень може не лише працювати результативно, а й об'єктивно оцінювати товаришів. Спостерігали, як у ході уроку організовуються групи із декількох учнів, один з який «учитель», останні – «учні». Гру веде «вчитель», він одночасно і «експерт». У помічники обираються консультанти, асистенти, які забезпечують не лише технічну сторону уроку-гри. Консультант-учень контролює якість виконаних завдань, допомагає товаришам із середнім та початковим рівнем знань, а учень-журналіст слідкує за ходом уроку, у кінці якого робить підсумок.

На своїх уроках використовую інтерактивні методи навчання. Значну увагу приділяю: урокам-диспутам; урокам-концертам; урокам-інсценізації; урокам-дослідження.

Так, під час вивчення п'єси «Наталка Полтавка» І. П. Кот­ляревського з учнями 9 класу провела диспут «Щастя не слава, не гроші – все це минає, щастя – це друзі хороші, шана людськая». Уроки рольової гри особливо полюбляють школярі. Вивчаючи п'єсу «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого, на уроці був присутній сам «Карпенко Карий», відповідав на запитання учнів; і Марія Заньковецька, Герасим із Савкою ділили гроші в присутності учнів. Великий інтерес викликають уроки-інсценізації. Інсценували «Лісову пісню» Лесі Українки, підготували літературно-музичну композицію, присвячену Т.Г. Шевченку «В сім'ї вольній, новій», вечір пам'яті Лесі Українки «Вічно жива», урок-конкурс «Улюблені види фольклору» та урок-конкурс знавців української мови та літератури. Надовго запам'ятають учні уроки-подорожі, бінарний урок «Любіть її, думу правди, козацькую славу». Такі нетрадиційні форми навчання дають можливість проявити творчість, самостійність, ерудицію учнів.

Пізнавальні ігри дозволяють мені включити всіх учнів у творчий пошук, надають можливість ширше використовувати міжпредметні зв'язки, опираючись не лише на літературу, а й на інші види мистецтва, створювати атмосферу натхнення, довірливості, сприяють згуртуванню колективу, зацікавленості учнів навчанням.

«Література очищає душу дитини від страждань і полегшує
біль». Аристотель.

Урок української літератури – урок мистецтва, покликаний виховувати юну душу, прищеплювати їй кращі риси людини. Саме ці прагнення визначають і стиль спілкування з учнями та самою книгою, яка містить у собі щось суттєве, іноді містичне і навіть священне. Тому потрібно виховувати культ книги, однак не підносячи літературного героя над учнем. Отак і вирушаємо в подорож сторінками художніх творів, спілкуючись одне з одним, ознайомлюючись із героями, глибше пізнаючи світ і себе в ньому.

Художній світ – бездонне джерело для пошуку і дослідження: разом з учнями відшукується художня деталь, лейтмотиви, символи, аналізується світ речей і явищ; учні порівнюють, зіставляють, проводять аналогії, інтегрують знайдене в іншій площині – історію, міфологію, філософію, психологію, географію.

«Безсмертна лише чистота серця»;

«Енеїда» Вергілія – «Енеїда» І. Котляревського у співставленні».

«Усвідомлення високої людської місії на землі» (Євген Маланюк. Життєвий і творчий шлях. Семінарське заняття з використанням різних методів роботи: бесіди, лекції, диспути).

Великий виховний заряд несуть уроки, на яких іде мова про життя і діяльність видатних людей-письменників. Прикладом можуть бути проведені позакласні заходи: літературно-художнє свято «У вінок Кобзареві», присвячене річниці від дня народження Т.Г. Шевченка, літературне свято «Співець життя народного», присвячене річниці з дня народження І.С. Нечуя-Левицького. Українські вечорниці, мета яких є відродження традицій українського народу.

Багато творчої ініціативи проявили учні при підготовці нестандартних форм роботи, присвячених річниці Незалежності України. Наприклад, свято «О мово моя, душа голосна України», урок «Ні, не згине Україна» та ін.

Вагомий виховний і розвиваючий потенціал мають уроки розвитку зв'язного мовлення. На цих уроках розвиваю разом з учнями секрети художньої майстерності. Пропоную для усного та писемного висловлювання такі види робіт: перекази, розповіді, оповідання.

Доброзичливість і тактовність у спілкуванні з дітьми та їх батьками дає можливість домогтися високих результатів у навчально-виховному процесі. Батьки відвідують уроки, виховні заходи, беруть у них участь, знімають на плівку, фотографують.

Самою найвдячнішою професією є професія вчителя: я бачу вдячність в очах своїх учнів, учнів-випускників, їх батьків.

Успіх діяльності – це любов до дітей і професії вчителя, висока відповідальність за доручену справу і творчий підхід до її виконання.

Хочеться, щоб кожен урок був самобутній, логічно завершений, насичений емоційно і змістовно. Моя доброзичливість передається учням, а в такій атмосфері вчитися легко і приємно.

Плине час, змінюються учні, змінююся і я – і з'являється нові ідеї, які після кропіткої праці, реалізуються.

Школу треба любити. Випадкові люди в ролі вчителів або не втримуються, або невимовно страждають, потрапляючи у цей гомінливий вулик-школу. Вона живе за своїми специфічними законами, і щасливими в ній почуваються ті, хто усвідомив свою майже месіанську роль і виробив свій, неповторний кодекс співжиття.

Маю свій кодекс і я. Не важливо, що ці афоризми не нові, бо «немає нічого нового під місяцем», але вони випробувані досвідом, часом, постійно демонструють істинність у повсякденному шкільному житті:

  1. Заохочення – кисень душі.

  2. Люди, які в усьому знаходять тільки недоліки, рідко знаходять
    щось інше.

  3. Той, хто очікує багато, і той, хто очікує зовсім мало, отримують,
    як правило, те, чого хотіли.

  4. Я, учитель, повинна показати ціле, перш, ніж продемонструвати
    частину цілого, і допомогти учням опанувати максимум непохитного
    мінімуму.

  1. Найважливіших у світі слів – «Що ти думаєш про це?»

  2. Найважливіших у світі слів – «Я задоволена своєю роботою».

  3. Найважливіших у світі слів – «Якщо ти згоден».

  4. Найважливіших у світі слів – «Дякую тобі».

  5. Найважливіше у світі слово – «Ти».

Кому, як не вчителю, хто причетний до становлення дитячої душі, потрібно потурбуватися про те, аби наші учні отримали імунітет проти життєвої скверни, зла і несправедливості. А здійснити це можливо шляхом залучення підростаючого покоління до скарбниці народної мудрості, вселюдської духовності, світової культури та красного письменства.

Учитель стоїть біля підніжжя Краси, Істини, Любові та Добра.

Коли робота стає творчістю

Робота з обдарованими дітьми, розвиток талантів та обдарувань учнівської молоді

Діти-інтелектуали, дослідники, творці-винахідники
«У серце ввійде лише те, що йде від серця»

В. Сухомлинський

«Найважливіші цінності освіти – не тільки дитина, а й педагог, здатний до розвитку задатків таланту, соціального захисту, збереження індивідуальності дитини»

В. Г. Кремень.
Учитель... Педагог... Наставник... – це не професія і аж ніяк не ремесло, а, скоріше, стан душі, покликання, і, якщо хочете, місія. Адже потрібно мати справу з незвичайними, обдарованими людьми – дітьми, зріючими геніями, талантами. Це люд особливий: як правило, дуже активний і завжди чимось зайнятий, ставить високі вимоги до себе і до оточуючих, боляче сприймає суспільну несправедливість, має гостро розвинуте почуття правди, схильний до творчого пошуку, уміє фантазувати і критично оцінювати навколишню діяльність, прагне проникати в суть речей і явищ, і тому ставить багато питань і прагне почути відповідь на них... Цей народ не терпить фальші і легко розпізнає її...

Саме з такою місією ось уже декілька років працюю, намагаюсь не забувати своє покликання – навчити цих «геніальних» людей любові до слова і книги.

Головним своїм завданням вважаю формування в учнів бажання до пошуку допитливості, образного мислення, навиків грамотного письма, плекати в них здатність сприймати і розуміти вивчене, виробляти вміння співпереживати і відгукуватись на почуте не лише емоційно, а й вчинками та активною життєвою позицією.

Виходячи із суспільних, зокрема освітніх функцій української мови ставлю основну мету, яка полягає у формуванні духовно багатої мовної особистості, проте оволодіти мовною системою - це не просто її знати, передусім свідомо використовувати як знаряддя для вдосконалення власного писемного та усного мовлення.

«Слово – зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати».

М. Рильський

Працюючи з обдарованими дітьми, зрозуміла, що найголовнішим засобом розвитку творчих здібностей є робота над словом, яке в творі повинно звучати образно.

Розвивати творчі здібності учнів потрібно, систематично. Інакше результатів не доб'єшся.

Саме література як мистецтво слова дає змогу максимально реалізувати одну з обов'язкових вимог педагогічної системи майбутнього – залучення учня у процес особистісного пошуку істини, тобто суб'єктивізацію знань. Це забезпечить альтернативність, плюралізм думок при осмисленні літературних явищ. Література, більш, ніж будь-який інший шкільний предмет, допомагає учневі спілкуватися на пізнавальному й етичному рівні як з героями книги, так і з учителем та своїми однолітками.

Аналізуючи літературний твір, учні входять у складний, суперечливий світ людських стосунків, який не дає готових знань, а спонукає до особистісного пошуку істини, сприйняття певної моделі поведінки.

Кожне заняття гуртка носить незвичайні форми роботи: дискусія, диспут, інтерв'ю, усне малювання, елементи імпровізованої психодрами, «театр одного автора» тощо.

Література є важливим фактором забезпечення емоційного, почуттєвого сприйняття світу, що так притаманне юному поколінню. Кожне заняття базується на принципах діалогу, насиченому імпровізацією, інтегрованим сприйняттям тексту, музики, живопису.

«Велике мистецтво – розуміти мистецтво»—писав Сократ. Учні усвідомлюють, що вони – творці думки і прекрасного чуття. Діти працюють групами, між членами яких існує співпраця, розподіл праці, обмін задумами, результатами праці, взаємодопомога, взаємоконтроль і взаємооцінка.

Педагог – «диригент», який керує узгодженим колективом чи мікрогрупами, творчо розробляючи тему.

«Творчість – найперша і найістотніша потреба розвинутої душі».

Е. Ільїн

Саме слово, текст художнього твору, озвучений майстерно і щиро здатні полонити душу учня, освітити її, і загострити чи навіть оживити емоції, розвинути почуття, тому заняття намагаюсь побудувати таким чином, щоб забезпечити розвиток творчих здібностей дитини.

Формування творчих здібностей можливе тільки в творчості, через вирішення проблемних завдань. От і створюється на уроці ситуація конфлікту, несподіваності, спростування, невідповідності, невизначеності, які вирішуються разом з учнями в усній і письмовій формі.

Спостерігається, що у складних ситуаціях учні виявляють неабияку активність, однак не завжди здатні самостійно вирішити поставлену проблему. І тут потрібно вести за руку: на першому етапі самій формувати творче завдання, самій вирішувати творче завдання, пропонуючи учням роль виконавців вказівок; на другому етапі пропоную способи вирішення знайти самостійно; на третьому – учні проходять шлях пошуку без учителя.

Заняття будую як пошук істини, і саме процес пошуку й має вирішальне значення для формування учня як інтелектуальної самостійної особистості.

Залучаю своїх учнів до поетичної творчості в літературній студії «Ліра», яку очолює шкільний бібліотекар. Діти мають змогу зустрічатися з письменниками рідного краю. Це заохочує їх до самовираження і самопізнання.

Дійсно мав рацію Григір Тютюнник, коли писав: «Немає таємниці творчості – є загадка любові».

На початку майже кожного заняття звучить епіграф, що є своєрідним заспівом до теми. А потім час від часу повертаюся до з'ясування його змістової спрямованості, завдяки чому ці висловлювання запам'ятовуються міцно і надовго, а головне – стають ніби дороговказами в житті. «Не за обличчя судіть, а за серце». (Г. Сковорода); «Ти знаєш, що ти людина? Ти знаєш про це чи ні?» (В. Симоненко); - ці та інші крилаті вислови входять у свідомість учнів разом з програмовим матеріалом.

Великі можливості для розвитку здібностей учнів мають творчі роботи різного характеру. Старшокласники з інтересом пишуть твори за афоризмами.

Плідна робота дає плідні результати. Поетичні й прозові твори юних літераторів звучать не лише на засіданнях студій, на уроках та позакласних заходах, а й друкуються в районних та обласних газетах.

Мова наша йде до нас із земних глибин і небесних голубих висот. Вона з хмари і грому, із води і роси, виткана з ніжно-зелених, оповитих сивим туманом ранків. Ніжна і тендітна, як лебедина пісня, і в той же час міцніша броньованої сталі, входить зеленим барвінком у нашу душу, живить терпким калиновим соком серця наші...

Шануймо рідне слово. І запломеніє воно рожевою зорею в нашому подальшому житті, зігріваючи нас своїм незгасимим вогнем, збагачуючи неоціненним скарбом.

Система пошуку обдарованих дітей

Рівень творчості, пізнавального інтересу, нестандартності мислення





Схема виявлення обдарованих дітей


Учитель-предметник








Бібліотекар

Психолог

Організатор роботи з дітьми

Поради учню, батькам


Модель «Обдарованість»


Обдарованість


Інтелектуа-льні здібності

Творчий потенціал

Психофізі-ологічні властивості

Світогляд-ні цінності

Пізнавальний інтерес, ерудиція;

нестандартність мислення;

діалектичне бачення;

багата лексика

Ініціативність;

оригінальність;

цілеспрямованість;

допитливість;

самоаналіз;

неординарність підходів

Високий рівень національної свідомості, духовної культури; почуття відповідальності; активність; загальнолюдські якості

Інтуїтивність; чуттєве сприйняття; природні потреби в розумовій праці; природні задатки

Схожі:

Турнір юних ерудитів у 6 – 7класах Мета
Коробківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Каховського району Херсонської області
Верхняцький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ...
Схвалено методичною радою Верхняцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-ліцей», протокол №3...
Верхняцький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ...
Схвалено методичною радою Верхняцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-ліцей», протокол №3...
ЗАТВЕРДЖЕНО
«дошкільний навчальний заклад, середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, школа мистецтв»
СТАТУТ
...
Головне управління Дніпропетровської обласної адміністрації Дніпропетровський...
Братської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, педагог-тренер за програмою «Профілактика ризикової поведінки за проектом «Школа...
Коробківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Каховської районної...
Багато хто з дорослих не вірить у майбутнє нашої країни, вважають, що Україна відстала від цивілізованих європейських країн на цілі...
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 з поглибленим вивченням основ економіки

Підготувала
Комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №19»
МОРИНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС „ Дошкільний навчальний заклад...
Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня спеціалізована сільськогосподарська школа
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка