МОРИНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС „ Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня спеціалізована сільськогосподарська школа І ІІІ ступенів” імені Героя Радянського Союзу А. П. Харківця


Скачати 345.65 Kb.
НазваМОРИНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС „ Дошкільний навчальний заклад загальноосвітня спеціалізована сільськогосподарська школа І ІІІ ступенів” імені Героя Радянського Союзу А. П. Харківця
Сторінка1/3
Дата05.04.2013
Розмір345.65 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи
  1   2   3



Пишайся школою

і зроби все,

щоб вона пишалася

тобою




МОРИНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО—ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС

Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня спеціалізована сільськогосподарська школа

І – ІІІ ступенів” імені Героя Радянського Союзу А.П. Харківця

Корсунь—Шевченківської районної ради Черкаської області






ПЕДАГОГІКА РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ

Піскова Ніна Григорівна, спеціаліст І категорії


Вивчення читацьких інтересів учнів та формування культури читання



Бібліографічний огляд як одна із ефективних технологій масової роботи та бібліографічної діяльності шкільної бібліотеки



Обсяг матеріалу

Обсяг матеріалу на 26 сторінках

Матеріали схвалено педагогічною радою НВК у листопаді 2009 року


Матеріали схвалено педагогічною радою НВК у березні 2010 року



с. Моринці

2010 рік


ЗМІСТ


  1. Анотація.

  2. Вступ „ Бібліографічний огляд як одна із ефективних технологій масової роботи та бібліографічної діяльності шкільної бібліотеки”.

  3. Добірка бібліографічних оглядів:

    1. Диво калинове – чари барвінкові”.

    2. Моя сім’я, родина, Україна”.

    3. Стежками рідного краю”.

    4. Україно, юна й посивіла, Ти всього зазнала на віку”

    5. Доба козацька”.

    6. Леся Українка – дітям”.

    7. Сильні, сміливі, спритні”.

    8. Казковий світ очима Андерсона”

    9. Малим від великого Тараса”.

    10. 4. Бібліографія.




АНОТАЦІЯ

Читання – це один з витоків мислення

й розумового розвитку”
В.О.Сухомлинський
Формування інформаційної культури людини триває впродовж всього життя, і особливу роль у цьому відіграють бібліотеки. Саме вони є посередниками між джерелами інформації та користувачами, забезпечуючи інформаційну підтримку освіти і незалежність у користуванні документами.

За допомогою книжкової виставки нових надходжень, картотеки нової літератури в школі практикується проведення бібліографічних оглядів, годин цікавих повідомлень, днів інформації. Рекомендаційні списки літератури допоможуть знайти потрібну книгу з того чи іншого питання. Бібліографічні огляди поєднуються з підбором літератури і створенням книжкових виставок.

Популяризація літератури з метою забезпечення інформаційних потреб учнів через проведення бібліографічних оглядів є ефективним засобом інформаційного забезпечення педагогічного процесу.

Дані матеріали допоможуть бібліотекарям шкіл організувати роботу шкільної бібліотеки по формуванню інформаційної культури учнів.

Бібліографічний огляд як одна із ефективних технологій масової роботи та бібліографічної діяльності шкільної бібліотеки
Масову роботу шкільної бібліотеки слід розглядати як складову систему роботи школи з формування основ бібліотечно – бібліографічної грамотності школярів, метод масового керівництва читанням.

Технології масової роботи з читачами вимагають від шкільного бібліотекаря знання і врахування їхніх вікових психолого – педагогічних особливостей.

Ефективними технологіями масової роботи шкільної бібліотеки є книжкові виставки, цикли читань, обговорення книг, читацькі конференції, різноманітні особистісно – рольові і літературні ігри (конкурси, вікторини, подорожі по сторінках книг), усні журнали, літературні вечори, бібліографічні огляди літератури, які є також однією із форм бібліографічної роботи. Бібліографічні огляди літератури відносяться і до заходів рекомендаційно – інформаційного характеру.

Це жива, дійова технологія популяризації літератури. Бібліографічні огляди допомагають якнайкраще розкрити книжковий фонд бібліотеки, ширше популяризувати художню, науково – популярну, пізнавальну, довідкову літературу, періодичну пресу.

Бібліографічний огляд – розповідь чи бесіда про книги, побудована за певним планом, що супроводжується розкриттям змісту, оцінкою і рекомендацією творів літератури, які розглядаються.

Це стисле повідомлення про твори друку, об’єднаних загальною ознакою (тема, новизна).

Важливими в проведенні огляду є пізнавально – художня цінність відібраних книг, зацікавленість і доступність викладу, прагнення активізувати слухачів, пробудити у них бажання самостійного прочитання рекомендованих книг.

Огляди літератури варто проводити біля книжкових виставок, вони можуть передувати проведенню літературних вечорів, обговорення книг, літературних ігор та інших масових заходів, або ж завершувати їх. Також можуть бути самостійною формою роботи.

До проведення бібліографічних оглядів можна залучати педагогів, батьків, учнів – старшокласників.

При виборі теми і книг шкільний бібліотекар враховує інтереси і запити читачів.

Огляд літератури може бути жанровим (новинок поезії, прози), монографічним (присвячений творчості окремого письменника) на допомогу вивчення одного із предметів шкільної програми.

Найбільшого розповсюдження в практиці роботи бібліотеки отримали такі огляди:

а) тематичні, які охоплюють ряд кращих книг на певну тему;

б) персональні (присвячені пам’ятним датам народження і смерті видатних діячів;

в) огляди книжкових новинок – влаштовуються по мірі надходження в бібліотеку нових видань;

г) огляди нових журналів – проводяться по мірі надходжень їх до бібліотеки;

д) огляди бібліографічних видань – проводяться для більш підготовлених читачів, щоб запропонувати їм використовувати бібліографію при підборі спеціальної літератури.

У залежності від теми і мети огляду, враховуючи запити читачів, проводиться підбір літератури. При підготовці бібліографічного огляду користуватись потрібно тими ж принципами, що і для рекомендаційного списку літератури.

Насамперед, обирається тема, яка детально вивчається, потрібно звернути увагу на актуальні за своєю тематикою твори літератури; наступний етап – визначити кола читачів, для яких розрахований бібліографічний огляд.

При підготовці огляду важливо мати на увазі, як він буде проводитися: як самостійний матеріал для популяризації книг; чи як доповнення до книжкової виставки; як відповідь на запит окремих читачів ( бібліографічні видання). Якщо він буде призначений для масової популяризації книг, тобто самостійний матеріал, то його об’єм буде більшим. Якщо не слугує доповненням до книжкової виставки, то він не повинен враховувати літературу, представлену на виставці; відповідно об’єм у нього менший. Коли тема огляду визначена і читацьке призначення встановлено, доцільно сформулювати тему по можливості ясно, точно, цікаво.

Бажано, щоб уже із самої теми було видно його читацьке призначення. На основі читацького призначення бібліографічного огляду визначається ступінь складності рекомендованих книг, тип і характер літератури, що підбирається. При цьому потрібно самостійно вирішувати шкільному бібліотекарю обмежитись науково – популярною і художньою літературою чи враховувати і підручники, а може, включити газетні і журнальні статті.

Після цього бібліотекар повинен переглянути і вивчити книги, які передбачається включити у бібліографічний огляд. Для цього потрібно ознайомитись із книгами шляхом безпосереднього перегляду. У процесі перегляду кількість книг може скоротитись (застаріла інформація ).

Наступний крок при підготовці огляду – це систематизація рекомендованої літератури. У першу чергу перевага надається літературі, яка має найбільше значення для забезпечення інформаційних потреб читачів.

Бібліографічний огляд не повинен бути довгим ( за 20 – 30 хв представити 5 – 6 книг).

Огляд складається із трьох частин:

  1. Вступу; 2) Основної частини; 3) Закінчення.

У першій частині дається коротка характеристика теми, розкривається її значення, важливість. Потрібно розкрити чому дана тема важлива читачам. Після цього необхідно коротко охарактеризувати літературу, що розглядається, сказати, наприклад, що бесіда присвячена науково – популярній, художній літературі. Потім іде розповідь про книги з короткою характеристикою кожної. Аналізуючи окремі книги, бібліотекар знайомить аудиторію з їх змістом, основними ідеями, художніми образами або з практичними висновками (якщо розглядається природнича чи технічна література). Не можна зводити огляд літератури до читання анотації. Для більшої наочності книги демонструються читачам, дається

можливість переглянути анотації. Книги розглядаються в логічній послідовності і взаємозв’язку.

Мистецтво побудови огляду полягає в тому, щоб він не перетворився в механічне перерахування книг, а носив характер живої бесіди, розповіді про кращі книги.

Бібліографічний огляд – це розкриття певної теми шляхом характеристики літератури на дану тему. Потрібно відзначити , що предметом огляду може слугувати і одна книга, що охоплює велике коло питань.

У бібліотеці Моринського НВК бібліографічні огляди літератури проводяться як самостійною формою роботи, так і в комплексі масових заходів, при їх завершенні.

У комплексі масових заходів проведено такі бібліографічні огляди:

- „Диво калинове – чари барвінкові” – до літературно – мовного турніру „Невмируща наша мова” і як доповнення до книжкової виставки до дня української писемності.

- „Україно, юна й посивіла,

Ти всього зазнала на віку” - до усного журналу „рідний край, де ми живем, Україною золем”.

- „Моя сім’я, родина, Україна” – до літературно – музичної композиції „Родина і Батьківщина”.

Як самостійна форма роботи проведені такі бібліографічні огляди:

  • „Стежками рідного краю” – до дня утворення Черкаської області.

  • „Сильні, сміливі, спритні” – до дня фізичної культури і спорту.

  • „Доба козацька” – до дня українського козацтва.

До ювілейних дат письменників:

  • „Казковий світ очима Андерсена”.

  • „Леся Українка дітям”.

  • „Маленьким від великого Тараса”.



Диво калинове – чари барвінкові”
Мова – це голос народу, це його душа. Для українського народу рідна мова – це історія, сучасність і майбуття. Шанувати, вивчати українську мову святий обов’язок кожного, хто народився і живе в Україні.

У нас прийнятий Закон про мови, в якому українська мова визначена, як державна, що вивчається всіма, хто проживає в Україні.

Перше ознайомлення з мовою починається в сім’ї. Культ сім’ї , родоводу, родинні традиції сприяють розвиткові народних ремесел, зокрема вишивки, малярства, ткацтва, майстрування, ліплення, а також вивчення фольклору – народних пісень, казок, приказок. І саме у книзі В.Лучука „Найрідніші слова” зібрано кращі вірші та віршовані казки, а також загадки, лічилки, які навчають дітей добра і гордості за рідний край, краси рідної мови.

Також про рідну мову, родину, Україну пише і Д.Білоус у своїй книзі „Диво калинове. Чари барвінкові”. Коли книжка „Диво калинове” побачила світ, у видавництві „Веселка” відбулася її прем’єра. Появу такого потрібного видання вітали і діти і дорослі. Звідусюди посипалися відгуки та рецензії. Успіх книги, часті зустрічі з читачами, преса і телефонні дзвінки заохотили автора до написання нової книги віршів „Чари барвінкові”. Звичайно, в ефірі прозвучали де – які твори Д.Білоуса. але скласти уявлення про справжню цінність поезії, можна лише прочитавши книжку повністю.

Д.Білоус постійно прагне поділитися зі своїми читачами чимось новим і важливим. Тонкий педагогічний такт і гумор автора роблять його бажаним співбесідником читачів різного віку. У 2004 році у видавництві „Українська енциклопедія” імені М.П.Бажана вийшла з друку книга віршів про українську мову „Безцінний скарб”, яка є останнім дарунком поета читачам.

Рідна мова в українській родині – наймогутніший і найдавніший вихователь: „Як прислів’я чудове

Йде від роду до роду,

Що народ зодчий мови,

Мова – зодчий народу…”

Зі знанням справи розповідає про українську мову доктор філологічних наук А.П.Коваль у своїй книзі „Життя і пригоди знайомих незнайомців”.

Українська мова має свою музикальність. Вона, як золотоносна ріка виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі. Цікавим виданням є збірник „Мово рідна, слово рідне”, присвячена 175-річниці з дня народження Т.Г.Шевченка, куди ввійшли вірші, поеми, статті.

Мова – специфічне і надзвичайно складне суспільне явище, могутній засіб вираження багатогранної діяльності людей. За допомогою мови людина виявляє свою людську сутність, зв’язується і спілкується з іншими людьми, виражає і передає своє сприймання і розуміння навколишнього світу, виявляє свою волю, свій розум, свої почуття і емоції. Мова організовує людей у процесі суспільного виробництва. Для кожного народу мова – це його неоціненний скарб і у книжці І.Г.Матвіяса „Українська мова і її говори” розповідається про літературну мову і народні говори.

Людина створила культуру, а культура - людину. Людина реалізується в культурі думки, культурі праці і культурі мови. Культура мови як складова частина культури. У довіднику „Культура української мови” містяться складні випадки російсько – українського перекладу, граматичні норми та правила слововживання. Вміщено дані про походження власних імен, правопис прізвищ.

Література використана в огляді:

  • „Закон про мови”.

  • В.Лучук „Найрідніші слова”.

  • Д.Білоус „Диво калинове, чари барвінкові”.

  • Д.Білоус „Безцінний скарб”.

  • А.Коваль „Життя і пригоди знайомих незнайомців”.

  • „Мово рідна, слово рідне”.

  • І.Матвіяс „Українська мова і її говори”

  • „Культура української мови”.




Моя сім’я, родина, Україна!
Сім’я – найбільша вихователька підростаючих поколінь, невтомне покликання високої духовності та гуманізму, національного духу, характеру, свідомості. Про це дуже докладно написано у книзі „Українознавство”.

Культ сім’ї, родоводу, родинні традиції сприяють розвиткові народних ремесел, зокрема вишивки, малярства, ткацтва, майстрування, ліплення, а також вивчення фольклору, народних пісень, казок, приказок. І саме у книжці В.Лучука „Найрідніші слова” зібрано кращі вірші, та віршовані казки, а також загадки, лічилки, які навчають дітей добра і гордості за рідний край, краси рідної мови.

Також про рідну мову, родину, Україну пише і Д.Білоус у своїй книжці „Диво калинове – чари барвінкові”.

Коли книжка „Диво калинове” побачила світ у видавництві „Веселка” відбулась її прем’єра. Появу такого потрібного видання вітали і діти і дорослі. Звідусюди посипалися відгуки та рецензії. Успіх книги, часті зустрічі з читачами, преса і телефонні дзвінки заохотили автора до написання нової книги віршів „Чари барвінкові”. Звичайно, в ефірі прозвучали де – які твори Д.Білоуса. але скласти уявлення про справжню цінність поезії, можна лише прочитавши книжку повністю.

Д.Білоус постійно прагне поділитися зі своїми читачами чимось новим і важливим. Тонкий педагогічний такт і гумор автора роблять його бажаним співбесідником читачів різного віку. У 2004 році у видавництві „Українська енциклопедія” імені М.П.Бажана вийшла з друку книга віршів про українську мову „Безцінний скарб”, яка є останнім дарунком поета читачам.

Рідна мова в українській родині – наймогутніший і найдавніший вихователь: „Як прислів’я чудове

Йде від роду до роду,

Що народ зодчий мови,

Мова – зодчий народу…”

Зі знанням справи розповідає про українську мову доктор філологічних наук А.П.Коваль у своїй книзі „Життя і пригоди знайомих незнайомців”.

Ми, українці, нація дуже стара і свою духовну культуру наші пращури почали творити далеко до християнського періоду на Україні. Разом із християнством Візантія принесла нам свою культуру, а не культуру взагалі. У нас на Україні вже була своя національна культура, і Володимир Великий тільки додав християнську культуру до своєї рідної батьківської культури. І український народ, як і кожен народ, кожна нація, навіть кожна соціальна група має свої звичаї. Звичаї, як і мова виробилися протягом усього довгого життя і розвитку народу. В усіх народів світу існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти собі притулку.

Олекса Воропай збирає фольклорні та етнографічні матеріали і пише книжку „Звичаї нашого народу”, які розподілені за порами року: зима, весна, літо, осінь.

Звертання до традицій зовсім не означає нехтування сьогоденням. Тільки осмисливши минуле, пізнавши витоки своєї культури та історії, можна чіткіше зрозуміти сьогодення і уявити майбутнє. „Той, хто не знає свого минулого – не

вартий майбутнього,” – говорив М.Рильський. У зв’язку з цим і було створено ілюстрований етнографічний довідник „Українська минувшина” , де описано і ілюстровано традиційну побутову культуру українців: тут і традиційне житло і народні заняття, українська кухня і національне вбрання, старовинна обрядовість і світ уявлень та вірувань.

Питання про створення світу належить до числа таких питань, якими цікавилась людина за всіх часів і на всіх рівнях культури. Відповіді на ці питання можна знайти в книзі Г.Булашева „Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях”.

І на закінчення огляду хочу ще раз назвати книги, які тут використані:

- „Українознавство”.

  • В.Лучук „Найрідніші слова”.

  • Д.Білоус „Диво калинове, чари барвінкові”.

  • Д.Білоус „Безцінний скарб”.

  • А.Коваль „Життя і пригоди знайомих незнайомців”.

  • О.Воропай „Звичаї нашого народу”.

  • „Українська минувшина” .

  • Г.Булашев „Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях”.
  1   2   3

Схожі:

Назва навчального закладу
Боярський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Лисянської районної ради...
Величко Юлія Григорівна вчитель історії та правознавства
Богодухівський навчально виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад-загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів» Чорнобаївської районної...
6 клас Декоративно-прикладне мистецтво. Символізм української вишивки. Диво рушника
Бубнівсько-Слобідський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Золотоніської...
Комунальний заклад освіти Миролюбівський навчально-виховний комплекс...
Комунальний заклад освіти Миролюбівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів – дошкільний...
СТАТУТ
...
Миролюбівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний...
КЗО Миролюбівський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІступенів – дошкільний навчальний заклад»
"Шкільна бібліотека інформаційний центр навчального закладу"
Чаплинський навчально виховний комплекс "дошкільний навчальний заклад загальноосвітня школа І -ІІ ст." Лисянської районної ради Черкаської...
Новожиттівський навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний...
Пізнай свій край…себе, свій рід, свій нарід, свою землю — і ти побачиш свій шлях у життя…
Верхняцький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ...
Схвалено методичною радою Верхняцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-ліцей», протокол №3...
Верхняцький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ...
Схвалено методичною радою Верхняцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-ліцей», протокол №3...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка