Часто омонімію використовують як засіб творення дотепів, каламбурів у текстах для дітей:
Песик шишку з лісу ніс
І подряпав нею ніс.
Лексикологія
Як тільки світанок настав, Гусак чимчикує на став. Проводить він там цілі дні, Поживи шукає на дні.
Байбаки на варті стали І в ту ж мить дрімати стали. Отак ледача варта,
Слова доброго не варта. Клаптик ситцю я покраю, Хусточок з нього нашию, Помережу їх по краю,
Пов'яжу лялькам на шию. Мама скаже: «Глянуть любо На твою роботу, Любо!»
Г. Плотников.
Жук пішов у сад за дачу
І розв’язує задачу.
А комар години цілі Лиш тиняється без цілі.
То з нудьги, без всяких діл, Полетів з гори у діл,
Повернув за тин до льоху, Розбудив за сажем льоху,
У смолі липкій зав’яз,
Зачепив крилом за в’яз,
З бузини упав, незграба,
І радіє, що не з граба.
В. Плахотников.
§34. Синоніми
Синоніми (від грецького вупопу- мов — однойменний) — це слова, що мають близьке чи однакове лексичне значення, але різний звуковий склад. Наприклад, слова сміливий, хороб
рий, відважний, безстрашний, відчайдушний, доблесний, героїчний різні за звучанням, проте об’єднані спільним значенням — «небоязкий, готовий здійснити визначний учинок, подвиг». Разом з тим кожен з цих прикметників уносить новий відтінок в основне значення.
ПОРІВНЯЙТЕ! Неначе птахи в чорнім гаї,
Козацтво сміливе літає.
Т. Шевченко.
Хай славлять поети своїми піснями Героїв відважних твоїх!
В. Сосюра.
Вічна слава безсмертю хоробрих.
Які кличуть на подвиг живих!
/. Нехода.
Тут, над Дніпром, поліг у битві з печенігами хоробрий і великодушний князь Святослав (М. Рильський).
Йдуть, обнявшися з віків,
Пісні мужніх мореходів / пісні степовиків.
М. Нагнибіда.
На лихо, небезпечний хлопець. Відчайдишний (К. Гордієнко).
Сотні очей пристрасно стежили за цим героїчним переходом танків по дну чужої ріки (О. Гончар).
Ще дужчі з бою вийшли ми, ми світ відстояли грудьми —
Вітчизни доблесні сини.
Л. Дмитерко.
Слова-синоніми за своїм спільним лексичним значенням об’єднуються в одну групу, яку називають синонімічним рядом, або синонімічним
УКРА ЇНСЬКА МОВА
гніздом. Ряд має стрижневе слово, яке є стилістично нейтральним (тобто емоційно не забарвленим), найбільш уживаним. У словниках синонімів воно подається першим. Таке слово називають ще домінантою (від латинського dom.in.ans — панівний).
Так, у синонімічному ряду на означення різних виявів процесу мовлення нейтральним виступає дієслово говорити. Саме навколо нього групуються всі інші синоніми: казати, мовити, розмовляти, гомоніти, балакати, бормотати, мурмотіти, бубоніти, булькотіти, шептати, шамкати, цвенькати, базікати, бовкати, теревенити, торочити, патякати, варнякати та ін.
До одного синонімічного ряду звичайно входять слова однієї частини мови. Тому виділяють синоніми:
друг, брат, друзяка, побратим, приятель, дружок, кум, товариш; майстер, віртуоз, мистець, чаклун, бог, маг, чарівник, чародій, чудотворець, універсал; боєць, воїн, вояк, войовник, звитяжець, витязь, ратник, ратоборець, рубака, зборонець;
гарний, красивий, чарівний, чудовий, хороший, гожий, вродливий, приємний на вигляд; ввічливий, чемний, ґречний, шанобливий, привітний, люб’язний,
118
вихований, коректний, делікатний, учтивий, галантний, обачний, поштивий, лицарський;
захотіти, забажати, забагнути, зволити, благоволити, зажадати, запрагнути;
лицемірити, кривити душею, фальшивити, фарисействувати, лукавити, хитрувати, двоїти; насміхатися, глузувати, кепкувати, висміювати, зубоскалити, хихикати, жартувати, глумитися, іронізувати, єхидствувати, потішатися;
обов’язково, неодмінно, конче, доконче, неминуче, напевне, безсумнівно;
зрозуміло, доступно, приступно, дохідливо, ясно, прозоро, популярно; назавжди, навіки, навічно, навіки- віків, на віки вічні, назовсім, безповоротно, без вороття;
біля, коло, побіля, близько, обабіч, край.
Багатозначне слово може входити до складу різних синонімічних рядів. Наприклад:
спів тихий — неголосний, слабкий, приглушений, ледве чутний; чоловік тихий — неголосний, слухняний, лагідний, спокійний, мовчазний, покірний;
т
Лексикологія
сон тихий — спокійний, безтурботний, мирний, солодкий, легкий; хід (хода) тихий — безшумний, повільний, неквапливий, нечутний тощо.
Синоніміка — це сукупність синонімів, наявних у мові.
Групи синонімів
Синоніми бувають лексичні, морфологічні, синтаксичні, фразеологічні.
Лексичні синоніми — це подібні чи тотожні за значенням слова. Як правило, вони відрізняються одне від одного чи семантичними (значеннєвими), чи стилістичними відтінками. У зв’язку з цим серед лексичних синонімів виділяють семантичні, стилістичні та семан- тико-стилістичні синоніми.
Семантичні синоніми, або ідеографічні (від грецького idea — поняття) відрізняються один від одного відтінками в значенні. Наприклад, слово давній має такі синоніми: старий, колишній, древній, стародавній, старовинний, старосвітський, старожитній. Ці слова дуже близькі за значенням, але не тотожні, кожне з них має свій смисловий відтінок. Тому можна сказати давній друг, але старий дід; колишні товариші, але старосвітська родина; старовинні ікони, але старожитні греки.
Ще приклади семантичних (ідеографічних) синонімів:
дорога, шлях, путь, узвіз, тракт, бетонка, шосе, траса, магістраль, автострада;
горизонт, обрій, небосхил, крайнебо, небокрай, круговид, видноколо, овид, виднокруг;
розумний, недурний, толковий, головатий, мізкуватий, кебетливий, мудрий, хитромудрий; Стилістичні синоніми
не мають відмінностей у смислових відтінках, але відрізняються емоційно-експресивним забарвленням і сферою використання.
Так, до слова сміятися можна підібрати такі синоніми: реготати, хихикати, скалити (шкірити) зуби. Сміятися — стилістично нейтральне; реготати, хихикати — розмовні; скалити (шкірити) зуби — зневажливе.
Слово очі не має якихось особливих стилістичних відтінків, а вирла — його розмовний, згрубілий синонімічний відповідник («випуклі, витріщені очі»), балухи, баньки — вульгаризми, а очеса — архаїзм, що має згрубіло-іронічний відтінок. Говорити — базікати, патякати; ходити — швендяти, човгати; їсти — глитати, жерти.
Слова обличчя, лик і пика — теж синоніми, бо означають одне й те ж поняття, але обличчя — нейтральне, лик — піднесено-урочисте, а пика — згрубіле, просторічне.
119
УКРАЇНСЬКА МОВА
Стилістичні синоніми можуть розрізнятися за різними ознаками: • стильова належність: говорити, але на зборах — виступати; розбір, але в науковому стилі — аналіз; прохання, але в офіційно-діловому стилі — заява; повідомити, але возвістити — книжний, художньо-публіцистичний стиль; • сучасне — застаріле слово (архаїзм): палець — перст,
зозуля — зигзиця, щоки — ланіти, скарга — супліка;
загальномовне — діалектне: юнак — леґінь, сковорода — пательня, півень — когут,
гарний — файний;
власне українське — запозичене: побачення — рандеву,
іспит — екзамен, оплески — аплодисменти, байдужість — апатія, відтінок — нюанс;
загальномовне — термін: запалення легень — пневмонія, нарив — абсцес,
отруйний — токсичний, окислення — оксидація, описовий — дескриптивний.
Семантик о- стилістичні синоніми відрізняються як семан-
тичними відтінками, так і стилістичним забарвленням:
поганий, гидкий, бридкий, кепський, осоружний, паскудний, мерзенний;
шибеник, пустун, бешкетник, урвиголова, забіяка, задерій, заводій, зачепа, задира, півень.
кричати, репетувати, горлати, ґвалтувати, лементувати, голосити, верещати, йойкати, ячати.
Виділяють також абсолютні синоніми. Це синоніми, які не відрізняються ні семантичними, ні стилістичними відтінками, тобто цілком однакові не тільки за значенням, але й за вживанням слова. їхня кількість у мові незначна:
гасло — лозунг, майдан — площа, алфавіт —абетка, буква — літера, лінгвістика — мовознавство, доказ — аргумент, укол — ін’єкція, вітрило — парус, водограй — фонтан, лаштунки •— куліси, всесвіт — космос.
З часом між абсолютними синонімами розвивається семантична та стилістична диференціація і один з них поступово переходить до пасивної лексики. Так, слова аероплан і літак були абсолютними синонімами, тепер же словом аероплан називають тільки літаки старої конструкції, у той час як слово літак застосовується й до найновіших літальних апаратів.
Лексикологія
У парі архітектор і зодчий друге слово має відтінок урочистості; лексема біографія характерна для ділового стилю, а життєпис частіше використовують у публіцистиці; літератори, художники віддають перевагу слову пейзаж, географи — ландшафт тощо.
Лексичні синоніми можуть бути за- гальномовними й контекстуальними.
Загальномовними називають ті, що не залежать від контексту, їхня синонімічність сприймається поза ним (наведені вище). Контекстуальні — це ті слова (словосполучення), які стають синонімами тільки в контексті. Наприклад: чешу (йду) до хати; сива (давня) історія, заливатися (сміятися) без причини.
Прикметники повний, мертвий, глибокий, абсолютний стають синонімами тільки зі словом тиша.
Серед контекстуальних синонімів виділяють перифразу, або парафразу — описовий зворот мови, а в поезії — стилістичний прийом, троп, за допомогою якого предмети, явища або власні імена називають не прямо, а через їхні характерні ознаки: чорне золото замість кам’яне вугілля; люди в білих халатах — медичні працівники; вічний сон смерть; благородні птахи — лебеді; Тарас Шевченко — великий письменник, народний поет, співець
жіночої долі, національний пророк, син українського народу. Кобзар; Київ — столиця України, стольний град, місто-красень над Дніпром. Стилістична роль перифраз різноманітна:
можуть використовуватися в піднесеному врочистому мовленні: Цар всесвітній! цар волі, цар, Штемпом увінчаний! —(Т. Шевченко про засланого на каторгу в Сибір революціонера );
можуть виступати як засіб іронічної чи сатиричної оцінки: жовтий диявол — золото, коричнева чума — фашизм.
У функції контекстуальних синонімів використовуються ще т. зв. евфемізми (від грецького еиріге- тізтов — той, що добре звучить).
Евфемістичні синоніми замінюють собою інші слова, які вважаються непристойними, нетактовними, грубими або забороненими (мають назву табу).
Примітка. У наших далеких пращурів в основі табу лежала віра в різні потойбічні сили. До заборонених слів належали, наприклад, назви духів, хвороб. Евфемізмами виступали або просто займенники (той, він), або іменники (тітка замість лихоман ка) та прикметники (лихий, нечистий замість чорт).
У сучасному суспільстві причиною табу можуть бути цензура, бажання зберегти військову чи дипломатичну таємницю або ж прагнення позбутися грубих непристойних виразів. Ось чому назви підприємств.
УКРА ЇНСЬКА МОВА
військових частин замінюються буквами, цифрами, описовими зворотами: п/с № 127, дипломатичний представник, сусідня держава. Лікарі використовують латинські назви хвороб, щоб не травмувати хворого (тіЬесе (+Ьс) — сухоти ), вихована людина замість слова брехати скаже помилятися, говорити неправду, відходити від істини.
Морфологічні синоніми — це варіанти граматичних форм слів на позначення того самого поняття: співає — співа, літає — літа, питає — пита, стрибає — стриба. Обидва компоненти цих синонімічних пар нейтральні з погляду літературної нормативності, але другий — з обмеженим діапазоном вживання (поезія, розмовна мова).
Наведемо ще кілька прикладів морфологічних синонімів:
а) повні — короткі, стягнені — нестягнені форми якісних прикметників: зелен — зелений, ясен — ясний; зелена — зеленая, ясні — яснії;
б) проста і складена форми вищого і найвищого ступенів порівняння якісних прикметників: добріший — більш добрий; найдобріший — найбільш добрий;
в) форми дієслів недоконаного виду майбутнього часу (проста й аналітична):
писатиму — буду писати; малюватиму — буду малювати;
г) відмінкові форми іменників, прикметників, займенників, числівників:
давальний і місцевий відмінки: батьку — батькові, учителю — учителеві; на батьку — на батькові, на учителі — на учителеві; на синьому — на синім, на великому — на великім;
орудний відмінок:
іменем — ім’ям, воротами — ворітьми, тією — тою, п’ятьома
Синтаксичні синоніми — це граматично різні конструкції, що виражають ту саму думку. Такими можна вважати:
а) сполучникові та безсполучникові речення:
Рада б зірка зійти, та чорна хмара заступає (Нар. те.) — Рада б зірка зійти — чорна хмара заступає.
б) складнопідрядні й прості речення з дієприкметниковим і дієприслівниковим зворотами:
На обрії устали ліси, занурені в небо по пахви, обсипані пилом роси (М. Луків). — На обрії устали ліси, що були занурені в небо по пахви й обсипані пилом роси.
в) пряма й непряма мова:
Старі люди кажуть: «Два хитрих мудрого не переважать». — Старі люди кажуть, що два хитрих мудрого не переважать.
Тарас Шевченко, перебуваючи на засланні, писав: «Караюсь, мучуся, але не каюсь». — Тарас Шевченко,
122
Лексикологія
перебуваючи на засланні, писав що він карається, мучиться, але не кається.
г) словосполучення і речення: зошит учня — учнівський зошит; високоросла людина — людина високого зросту;
Я не сплю. — Мені не спиться.
Іде дощ. — Дощить.
Окремий різновид синонімів становлять фразеологічні синоніми — варіанти фразеологічних одиниць на позначення того самого поняття: говорити — плескати язиком, ляпати язиком, молотити язиком, плести нісенітницю; мовчати — тримати язик за зубами, води в рот набрати, ні пари з уст, закрити рота, рот на замок, мовчати як риба, уста закусити.
Наявність багатої системи синонімів створює великі можливості для вибору їх у мовленні. Використання синонімів урізноманітнює нашу мо- ВУ> робить її гнучкою, яскравою, образною, допомагає оригінально оформити думку, уникнути повторень.
Багатство синоніміки в мові — одна 3 Основ розвитку її високої культури.
|