УТВЕРЖДЕНО Генеральным директором Бондарьковым М. Д


НазваУТВЕРЖДЕНО Генеральным директором Бондарьковым М. Д
Сторінка7/20
Дата18.03.2013
Розмір1.26 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Журналістика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20

3.3. ЕКОЛОГІЯ



3.3.1. Робота за проектами
3.3.1.1. Характеристика методів радіоекологічного моніторингу, які використовуються на стадії виведення ЧАЕС з експлуатації та при стабілізації об’єкту “Укриття”
Замовник: Саванна-Ріверська лабораторія, США
Метою робіт була характеристика методів моніторингу довкілля при виведенні ЧАЕС з експлуатації та стабілізації об’єкту “Укриття”. Роботи провадили відповідно до програми спільної діяльності Чорнобильського центру і Вашингтонського Саванна-Риверського Полігону (ВСРП) та Національної Саванна-Риверської Лабораторії (США) на 2006–2009 роки (завдання 1e), погодженої з Міністерством з надзвичайних ситуацій України. Фінальний звіт було підготовлено і надано замовнику (ВСРП) у першому кварталі 2009 р. Звіт побудовано за результатами аналізу інформації, що розміщена у відкритих джерелах.
3.3.1.2. Моделювання процесів забруднення підземних вод у ЗВіЗБ(О)В
Замовник: Саванна-Ріверська лабораторія, США
Метою робіт була характеристика концептуальних та математичних моделей, що використовуються в Україні для опису і прогнозу забруднення підземних вод у ЗВіЗБ(О)В у багаторічному інтервалі часу. Роботи провадили відповідно до програми спільної діяльності Чорнобильського центру і Вашингтонського Саванна-Риверського Полігону (ВСРП) та Національної Саванна-Риверської Лабораторії (США) на 2006–2009 роки (завдання 2b), погодженої з Міністерством з надзвичайних ситуацій України. Фінальний звіт було підготовлено і надано замовнику (ВСРП) у першому кварталі 2009 р. Звіт побудовано за результатами аналізу інформації, що розміщена у відкритих джерелах.

У даному звіті розглянуто результати досліджень геологічних, літологічних та гідрологічних характеристик зони відчуження, необхідних для розробки адекватних гідрогеологічних моделей. Також розглянуто фільтраційну модель ближньої зони ЧАЕС і результати багаторічного радіогідрогеологічного моніторингу як зони відчуження загалом, так і ділянки ЧАЕС зокрема. Представлена оцінка радіоактивного забруднення ґрунтових вод ближньої зони (в радіусі 5–10 км навколо ЧАЕС) та надані пропозиції щодо вдосконалення радіогідрогеологічного моніторингу. У звіті показано, що особливістю неоген-четвертинних відкладень, що вміщують безнапірний водоносний горизонт регіону, є наявність різних за генезісем шарів відкладень з відмінними фільтраційними та сорбційними властивостями, що суттєво впливає на рух підземних вод і міграцію розчинених у них речовин. На основі отриманих даних була розроблена гідрогеологічная модель зони впливу ЧАЕС. За цією моделлю, тривалість міграції неадсорбованих частинок з підземними водами до області розвантаження складає десятки і сотні років в залежності від відстані. Так з вододілу до річки Прип’ять тривалість міграції складає кілька сотень років, а від четвертого блоку ЧАЕС – близько 90 років. Результати моделювання показують існування реальних умов для надходження забруднення з поверхневого водоносного горизонту четвертинних відкладень у напірний горизонт, який використовують для питного водопостачання ЧАЕС. Проте швидкість такого надходження дуже повільна: за час, що минув після аварії, 90Sr міг просунутися на відстань від 4,5 до 45 метрів. Фактична відстань з урахуванням вертикального і латерального руху ще менша. Як наслідок забруднення питного водоносного горизонту поки що не виявлено. Між тим в районі “ближньої зони” ЧАЕС відмічено стале забруднення ґрунтових вод 90Sr: в окремих свердловинах до 330–6804 Бк/л, що набагато перевищує контрольний рівень (50 Бк/л). У меншій мірі підземні води забруднені 137Cs: до 40–58 Бк/л. Разом з тим існують і ділянки, де ґрунтові води мають відносно низькі рівні забруднення. У теперішній час тенденції до збільшення радіоактивного забруднення підземних вод відсутні, проте враховуючи процеси деструкції паливних частинок, найбільш суттєвий компонент радіоактивного забруднення території, можна очікувати підвищення питомої активності 90Sr і трансуранових радіонуклідів у безнапірних підземних водах.
3.3.1.3. Аналіз результатів багаторічних досліджень міграції радіонуклідів у трофічному ланцюгу “ґрунт–тварина”
Замовник: Саванна-Ріверська лабораторія, США
Метою цього напрямку був огляд і узагальнення результатів багаторічних досліджень забруднення диких тварин, що виникло внаслідок Чорнобильської аварії. Роботи провадили відповідно до програми спільної діяльності Чорнобильського центру і Вашингтонського Саванна-Риверського Полігону (ВСРП) та Національної Саванна-Риверської Лабораторії (США) на 2006–2009 роки (завдання 2h), погодженої з Міністерством з надзвичайних ситуацій України. Фінальний звіт було підготовлено і надано замовнику (ВСРП) у першому кварталі 2009 р. Звіт побудовано за результатами аналізу інформації, що розміщена у відкритих джерелах.

У даному звіті розглядуються питання, що стосуються радіоактивного забруднення диких тварин, що мешкають на найбільш забруднених територіях України, Білорусі і Росії, зокрема у Чорнобильській зоні відчуження. Інформація на таку тему переважно представлена у слов’янсько-мовних виданнях і є важкодоступною для фахівців інших країн. Крім того, узагальнення цієї інформації пов’язане з великими труднощами, обумовленими відмінностями у методології збору та аналізу первинних даних, так само як і у формі надання кінцевих результатів. Переважна кількість досліджень присвячена рибам і мишоподібним. Першим – як важливому об’єкту в харчуванні людини і у зв’язку з радіоактивним забрудненням водойм на не відселених територіях, а гризунам – як зручному і традиційному об’єкту в екотоксикологічних дослідженнях. Набагато менше є даних щодо забруднення птахів і мисливських ссавців, ще менше робіт було присвячено амфібіям і рептиліям.

В основному автори досліджень свідчать про значну (1–3 порядки величини і більше) варіацію показників радіоактивного забруднення тварин, навіть для одного виду на одній ділянці і одного періоду часу. Це пов’язують з гетерогенністю радіоактивного забруднення території, часовій та просторовій мінливості біодоступності радіонуклідів, міграцією тварин, мінливістю і специфічністю видового і індивідуального раціону, впливом чинників, пов’язаних зі статтю та віком тварин. Разом з тим результати окремих досліджень часто суперечать одне одному. Зокрема це проявляється у ранжуванні видів за показниками забруднення, за описом сезонної та багаторічної динаміки забруднення, за наявністю статево вікових відмінностей.

Інтегральний комплексний підхід до аналізу всієї доступної інформації показав, що в наслідок аварії середні показники забруднення тварин (90Sr, 137Cs) зросли у тисячі разів, але в подальшому зменшилися в десятки разів і, перш за все, за рахунок зниження біологічної доступності радіонуклідів. Проте характер тренду залежав від багатьох факторів. Найбільш швидке досягнення максимальних рівнів забруднення мало місце у риб фіто- і бентофагів, тобто тих, які харчувалися об’єктами з максимальною площею адгезії у відношенні до радіоактивних випадінь. Щодо інших груп хребетних, то таких даних немає, але можна припустити, що це торкнулося всіх тварин-фітофагів і тварин, що розшукують корм на поверхні ґрунту. Найбільше падіння середніх показників забруднення відбулося в перші 3–5 років після аварії, і найбільш виразно у тих, чий раціон включав об’єкти “віддалені” від основного депо радіонуклідів – поверхневих шарів ґрунту і донних відкладень, куди поступово перейшли радіонукліди, що випали на поверхню рослин, води і ґрунту. Наприклад, лосі і риби фіто- і планктонофаги. Подальше заглублення основного запасу радіонуклідів і їх зв’язування мінеральними компонентами ґрунту призвело до ще більшого “очищення” фауни.

Забруднення хижих риб та ссавців (вовк) не зразу досягло максимальних значень і в подальшому змінилося таким самим поступовим зниженням. Зараз вони є одними з найбільш “забруднених” хребетних. Відносно високі рівні накопичення радіонуклідів мають і види, які екологічно пов’язані з ґрунтом або донними відкладеннями (сухопутні амфібії, гризуни, землерийки, птахи, що шукають корми в ґрунті і підстилці, та дикі кабани). В цілому, до середини 90-х років динаміка радіоактивного забруднення тварин 137Cs переважно визначалася сезонними змінами в складі їх раціону, у фізіології та міграцією, а у риб – ще й сезонними змінами температури води і повенями. Натомість на динаміку середнього накопичення 90Sr впливало тимчасове збільшення його біодоступності у ґрунті. У теперішній час у зв’язку зі стабілізацією екологічних комплексів і процесів в регіоні багаторічна динаміка радіоактивного забруднення хребетних у середньому відбиває поступовий розпад радіонуклідів, а подальша зміна їх біодоступності стає практично малопомітною на фоні значних сезонних та територіальних флуктуацій забруднення.
3.3.1.4. Оцінка програми дренування водойми-охолоджувача ЧАЕС після його виведення з експлуатації
Замовник: Саванна-Ріверська лабораторія, США
Метою проекту був збір і аналіз інформації щодо підходів та програми дренування водойми-охолоджувача ЧАЕС після його виведення з експлуатації. Роботи провадили відповідно до програми спільної діяльності Чорнобильського центру і Вашингтонського Саванна-Риверського Полігону (ВСРП) та Національної Саванна-Риверської Лабораторії (США) на 2006–2009 роки (завдання 2d), погодженої з Міністерством з надзвичайних ситуацій України. Фінальний звіт було підготовлено і надано замовнику (ВСРП) у першому кварталі 2009 р. Звіт побудовано за результатами аналізу інформації, що розміщена у відкритих джерелах.

У зв’язку з запланованим виведенням з експлуатації ЧАЕС розглядається і питання щодо виведення з експлуатації і технологічної водойми-охолоджувача ЧАЕС (ВО), який по причині високого рівня радіоактивного забруднення має особливий статус і не може бути використаний для будь яких інших господарчих потреб. У даному звіті розглянуто результати всебічного аналізу проблеми щодо програми виведення ВО з експлуатації, зокрема: результати аналізу, виконаного у 1996–1997 роках Славутицькою лабораторією міжнародних досліджень та технологій спільно з ВО “Чорнобильська АЕС” та Тихоокеанською Північно-Західною Національною Лабораторією США (Improving the Safety of Soviet-Designed Nuclear Power Plants, контракт 321210-А-R7); cпільного проекту Європейського Співтовариства та України у 1999 р. (Збір та аналіз інформації про забруднення водойми-охолоджувача Чорнобильської АЕС, контракт B7-5350/99/6241/MAR/C2); проекту Європейського Співтовариства, виконаного у 2001–2002 роках (Drawing Up and Evaluating Remediation Strategies for the Chernobyl Cooling Pond, контракт B7-5230/2000/306958/MAR/C2). За результатами робіт рекомендовано підтримувати експлуатаційний режим ВО поки не буде створено незалежну систему для технічного водозабезпечення зупинених енергоблоків станції, обладнання, яке будуть продовжувати використовувати (наприклад, сховище СВЯП), і для системи пожежогасіння.

Для вибору варіанта запобігання радіологічних наслідків рекомендовано проведення додаткових досліджень щодо оцінки наслідків можливої ресуспензії осушених донних відкладень внаслідок кліматичних явищ у період до їх закріплення рослинністю. У випадку незначних ризиків найліпшим варіантом виводу з експлуатації буде природне осушення ВО без додаткового втручання. При цьому необхідно буде прийняття відповідних рішень українських регулюючих органів відносно класифікації радіоактивного забруднення донних відкладень. Також рекомендовано до початку реалізації заходів розробити Програму радіологічного моніторингу ВО і прилеглих територій на весь період осушення і до завершення строку регулюючого контролю.

Відповідно до матеріалів вищезгаданих проектів у звіті наведено радіологічні характеристики ВО. Також, використовуючи ці дані та міжнародні методики розрахунку дозових навантажень на біоту (RESRAD-BIOTA v. 1.2.1), було показано, що оголення донних відкладень може призвести до 30–40-кратного перевищення накопичення 90Sr і 137Cs в організмі наземних тварин відносно міжнародних контрольних рівнів, і, як наслідок, до 8–70 кратного перевищення рекомендованих меж дозових навантажень.

У звіті надана інформація і про поточну діяльність, що здійснюється відповідно до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС і перетворення об’єкта “Укриття” в екологічно безпечну систему (Закон України № 886-VІ, 15.01.2009). Зокрема, повідомляється про розробку техніко-економічного обґрунтування, про проектування альтернативної системи технічного водопостачання для станції.
3.3.1.5. Радіаційно-детерміновані ефекти на різних рівнях біологічної організації
Замовник: Саванна-Ріверська лабораторія, США
Метою ціеї роботи є огляд і узагальнення результатів досліджень радіаційних ефектів, що виникають у різних організмів і їх співтовариствах внаслідок радіаційного забруднення середовища. Роботи провадили відповідно до програми спільної діяльності Чорнобильського центру і Вашингтонського Саванна-Риверського Полігону та Національної Саванна-Риверської Лабораторії (США) на 2006–2009 роки (підзавдання 3b), погодженої з Міністерством з надзвичайних ситуацій України. Розглянуті лише питання, пов’язані з наслідками Чорнобильської аварії і результатами досліджень у Чорнобильській зоні в перше десятиліття після аварії.

У розділах звіту, присвячених рослинам, було показано, що наслідки аварії характеризувалися широким спектром ефектів: від підвищення частоти мутагенезу до уражень на фітоценозному рівні. Тяжкість наслідків залежала від отриманої дози та видових особливостей рослин. Шпилькові рослини були найбільш чутливими до радіації, внаслідок опромінення сосновий деревостан загинув на великій площі навколо ЧАЕС. Листяні породи зазнали летальних уражень на значно меншій площі, лише при отримані доз понад 200 Гр. На центральних ділянках зони спостерігалося дозо-залежні зміни структури і видового різноманіття рослинних угруповань. У окремих видів спостерігали численні тератологічні порушення, патології розвитку, розмноження та зростання частоти мутагенезу. У більшості випадків доза-ефект залежність мала нелінійний характер. У наступні роки, не дивлячись на значне пом’якшення радіаційної обстановки, частота мутагенезу зменшувалася набагато повільніше. В цілому, рослинні комплекси виявилися відносно стійкими до радіаційного впливу.

Ґрунтові безхребетні найбільш постраждали на ділянках до 7 км від ЧАЕС. Дози понад 30 Гр викликали масову гибель тварин, а понад 8 Гр – значні зміни у мезофауні. У тварин спостерігали порушення на клітинному і тканевому рівнях, порушення розвитку і відтворення. За рік після аварії почалося поступове відновлення ґрунтової мезофауни. За 2–2,5 роки вона практично відновилася на відстані понад 3 км від ЧАЕС.

У ссавців, що мешкали у ближній 10 км зоні навколо ЧАЕС, були зафіксовані патологічні зміни, характерні для променевої хвороби різного ступеню важкості. Відбулися порушення в репродукції, розвитку, в патології органів та тканин, у статевій і віковій структурі популяцій. Між тим у більш віддалені періоди після аварії навіть на самих забруднених ділянках зони радіаційні ефекти виявлялися лише на молекулярному і клітинному рівнях. Спостерігалося: підвищений рівень напруженості імунної системи, зміни в енергетичному, вуглеводному та ліпідному обмінах, дисбаланс ендокринної системи, підвищений рівень цитогенетичних ефектів, дестабілізація розвитку, передчасне старіння, та інше. Проте, всі ці відхилення спостерігалися на фоні відсутності будь яких відхилень на популяційному, зооценозному і екосистемному рівнях, на фоні загально високого біологічного різноманіття.

Таким чином, оцінка стану популяцій рослин та тварин на забруднених територіях з використанням численних тестів, з одного боку, показала комплекс негативних ознак гострого і довготривалого опромінення, причому з наявністю позитивної доза-ефект залежністю. Проте інтерпретація результатів є дуже складним завданням, оскільки більшість ефектів характеризувалися широким діапазоном варіації, нелінійністю доза-ефект залежності, у багатьох випадках визначалися особливостями об’єкту досліджень, і крім того відбувалося у відкритих природних системах з неперервними процесами обміну генетичної інформації. Тому оцінка радіобіологічних наслідків Чорнобильської аварії є виключно складним завданням, що потребує довготривалого періоду досліджень з використанням широкого набору критеріїв.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20

Схожі:

Чорна Ніна Адамівна
Членом громадської експертної групи Управління державної служби головдержслужби України в Дніпропетровській області, гене-ральним...
ЗАТВЕРДЖЕНО
Тривалість проведення заходів з масовим перебуванням дітей визначена кількістю запланованого часу сценарієм, планом, затвердженим...
Звіт про виконання умов контракту директором Лозівського професійного...
Харківською обласною державною адміністрацією в особі голови обласної державної адміністрації Добкіна Михайла Марковича
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З предмету „ Телекомунікаційні системи...
Робоча навчальна програма складена відповідно до програми, затвердженої директором коледжу
ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ СТОРОЖ А
Сторож приймається на роботу і звільняється з неї директором школи за поданням заступника директора з адміністративно-господарської...
Британська Рада в Україні Міжнародний театральний фестиваль “Драбина”...
Відкриття. Зустріч із представниками лондонського театру Royal Court: драматургом Ейпріл де Енджеліс, режисером Раміном Греєм, директором...
Колекція музею нараховує майже 3 000 музейних предметів. Щорічна...
Впродовж 1989-1991 рр музей був відділом Вінницького обласного краєзнавчого музею. Справу батька продовжив його син Валерій Леонідович,...
Віктор Євгенович Виноградов народився 1963 року в місті Пустомити...
Пустомити Львівської області. У Ялті закінчив середню школу. Згодом закінчив Львівський інститут декоративно-ужиткового мистецтва....
Груп бренд менеджер, в компанії працювала з листопада 2012 р., звільнено...
Посада: груп бренд менеджер, в компанії працювала з листопада 2012 р., звільнено за неформальною причиною презентацію для відділу...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка