Відомий український історик-краєзнавець Нат. Теплоухова зазначала: “ Краєзнавство допомагає учням формувати національний характер, розуміти особливості нації


Скачати 105.88 Kb.
Назва Відомий український історик-краєзнавець Нат. Теплоухова зазначала: “ Краєзнавство допомагає учням формувати національний характер, розуміти особливості нації
Дата 21.12.2013
Розмір 105.88 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Історія > Документи




Відомий український історик-краєзнавець Нат. Теплоухова зазначала: “...Краєзнавство допомагає учням формувати національний характер, розуміти особливості нації, її душу, яка протягом тисячоліть успадковується від покоління до покоління... підвищує духовний потенціал, творче мислення учнів, формує науковий світогляд, уміння спілкуватися з однолітками і дорослими. Широке залучення учнів до вивчення рідної землі розвиває в них кращі якості дослідників та патріотів отчого краю, України,... прагнення вчитися і працювати, щоб Батьківщина стала ще кращою, багатшою, могутнішою, авторитетнішою у світовому співтоваристві ”.

Відповідно, таку точку зору поділяють педагогічний та учнівський колектив Лохвицької гімназії №1:

Традицій у гімназії багато.

І серед них одна –

Усе про рідний край свій знати.

Іти стежками доблесті героїв,

Іти стежками мудрості Сковороди,

Знайти джерельце з чистою водою,

Зробити спадщину людську святою.

Знайти, де корінь твій

І де твоя криниця,

З якої б міг любові ти напиться,

Добра набрать, наповниться життям,

З сумлінням чистим стати перед майбуттям.

Цим шляхом “Пам’ять нації ” іде

І пошук свій вже котрий рік веде.

Веде нас пам’ять у нові світи,

Єднає нас девіз Сковороди:

Пізнай свій край,

Себе, свій народ,

Свою землю,

І ти побачиш свій

Шлях у життя... (слайд 5)

Географ-краєзнавець О. Барков вказує, що “краєзнавство є комплексом наукових дисциплін, різних за змістом і методами дослідження, але які ведуть до однієї мети – наукового і всебічного пізнання краю ” (слайд 6).

Краєзнавство є важливою ланкою навчально-виховного процесу і Лохвицької гімназії №1. А тому за багато років у школі склалася власна система краєзнавчої та нерозривно з нею пов’язаної пошукової роботи:


(слайд 7).

Відповідно до даної схеми, Банком ідей краєзнавчої роботи гімназії є Парламент учнівської парламентсько-президентської республіки, методичне керівництво яким здійснює завуч з виховної роботи та педагог-організатор.

У Парламенті цю роботу планують дві комісії: Комісія “ Знання ” та Центр національно-культурного відродження (слайд 8). Комісія “ Знання ” організовує участь учнів в МАН та їх навчальну діяльність (слайд 9).

Учителі гімназії використовують краєзнавчі матеріали на уроках. Навчання з використанням краєзнавчого матеріалу полегшує засвоєння учнями наукових понять і закономірностей, є важливим засобом виховання і могутнім джерелом знань (слайд 10).

Науково-дослідницькі роботи в МАН учні гімназії пишуть переважно на краєзнавчих матеріалах.

Протягом останніх 10 років таких робіт під керівництвом вчителів гімназії написано: Корчак Т.В. – 10; Хоменко Л.Г. – 3; Журавель Т.М. – 4; Савченко О.Г. – 2; Божко С.М. – 2; Харченко В.М. – 2; Гладун О.Я. – 2 (слайд 11).

Центр національно-культурного відродження організовує участь учнів гімназії у Всеукраїнських експедиціях та акціях, які проходять в рамках руху учнівської молоді України за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів народу

“ Моя земля – земля моїх батьків ” (слайд 12): “Пізнай свою країну ”, “Історія міст і сіл України”, “ Моя Батьківщина – Україна ”, “Краса і біль України ”, “Сто чудес України”, “ Україна Вишивана ”,“ Полтавський дивосвіт ”.

Центр національно-культурного відродження спрямовує краєзнавчу роботу гімназії в позаурочний та позашкільний час через гуртки за інтересами: туристичний гурток “ Компас ” і туристичну команду гімназії “Меридіан ”, гурток “ Юний еколог ” з його підрозділами – “ Голубий патруль ”, “ Зелений патруль ”, “ Паросток ”, Клуб декоративно-вжиткового мистецтва “ Дивосвіт ” та через пошукові загони (слайд 13).

У школі напрацьовані різні форми краєзнавчої роботи:

  • Екскурсії;

  • Подорожі;

  • Походи;

  • Конференції;

  • Зустрічі з очевидцями подій;

  • Інтерв'ю;

  • Пошукові роботи;

  • Науково-дослідницькі роботи;

  • Робота в краєзнавчих музеях;

  • Робота в архівах;

  • Дидактичні ігри з краєзнавства;

  • Аукціони, ярмарки;

  • Виховні години;

  • Загальношкільні лінійки;

  • Естафети;

  • Зльоти;

  • Експедиції;

  • Волонтерська робота;

  • Екологічні десанти;

  • Виставки літератури;

  • Виставки краєзнавчих матеріалів;

  • Зльоти пошукових загонів;

  • Фестивалі;

  • Брейн-ринги;

  • Заочні подорожі;

  • Краєзнавчі куточки;

  • Конкурси краєзнавчих газет та багато інших (слайд 14).

Діяльність гуртків.

Туристичний гурток “ Компас ” (керівник Милашенко Л.В.). Метою гуртка є навчити дітей:

- визначати місцезнаходження за допомогою карти;

- встановлювати намети, розпалювати вогнище, укладати рюкзак;

- брати участь у змаганнях з техніки пішохідного туризму;

- долати найпростіші перешкоди;

- в’язати туристичні вузли;

- вивчати туристські можливості рідного краю;

- розробляти туристичні маршрути;

- організовувати походи та експедиції;

- готувати туристичну команду гімназії (слайд 15).

Туристична команда “Меридіан ” (керівники – Милашенко Л.В., Харченко В.М. ) – постійний переможець районних туристичних зльотів (слайд 16).

Учитель географії Милашенко Л.В. у січні 2012 року стала дипломантом конкурсу “ Мандрівка Україною ” в номінації “ Стежками рідного краю ”(слайд 17).

Гурток “ Юний еколог ” (керівник – учитель біології Харченко О.В.) (слайд 18) розробив Екологічну стежину Лохвицької гімназії №1, щороку проводить акцію “ Посади дерево ” (слайд 19).

“ Зелений патруль ” бере активну участь в екологічній експедиції “ Дерева України”, Всеукраїнському конкурсі “ Парки – легені міст України”(слайд 20), за що неодноразово нагороджувався, організовує екологічні десанти – виявляє сміттєзвалища, і “має намір донести кожному жителю міста, що чистота міста, тривалість нашого життя, економічне благополуччя залежить від кожного з нас ”(слайд 21). Роботи екологів в різних акціях, рухах, експедиціях неодноразово відзначалися обласними та всеукраїнськими нагородами ”(слайд 22).

Клуб юних майстрів декоративно-вжиткового мистецтва “ Дивосвіт ”, започаткований нині покійною, вчителем-методистом Хоменко Л.Г., добре відомою своєю народознавчою діяльністю в Полтавській області, проводить широку краєзнавчу роботу в рамках Всеукраїнської історико-етнографічної експедиції “ Україна вишивана ” та перемагає у багатьох її конкурсах ”(слайд 23).

Складовою системи краєзнавчої роботи є краєзнавчі куточки розміщені в рекреаціях школи, в бібліотеці, майже в кожному класі (слайд 24). Цій же меті підпорядковані багато виховних заходів, як, наприклад, нещодавні “ Тесленківські читання ”, приурочені 130-ій річниці з дня народження письменника-земляка А.Ю. Тесленка”(слайд 25).

У гімназії на базі класів створено 22 пошукових загони, які ведуть пошуки за різними напрямками Всеукраїнських акцій та експедицій , ветераном серед яких є пошуковий загін 11-А класу “ Зорецвіт ”(слайд 26)

Упродовж багатьох років постійний учасник і переможець експедиції “ Історія міст і сіл України” загін “ Обрій ” керований вчителями української мови та літератури Божко В.О. та Божко С.М. Краєзнавцями підготовлені роботи:

“ Лохвиця: погляд у минуле (з історії старих топонімічних назв і архітектурних споруд) ”, “ Весільні обряди Лохвицького краю ”, “ Образ Долі в усній народній творчості Лохвиччини ” (слайд 27) .

Не одне покоління змінилося в складі загону “ Граніт ”, але незмінно ним керує ентузіаст краєзнавчої справи – вчитель хімії Корчак Т.В., під чиїм керівництвом загін неодноразово ставав переможцем конкурсів пошукових робіт, збагачуючи історію рідного краю біографіями видатних земляків: О.Марінеско,

Г. Пивоварова, Д. Каневського, О. Пащенка (слайд 28).

Видатний український педагог В.О. Сухомлинський високо цінив роль краєзнавства у вихованні дитини: “ Нехай безіменний горбок серед полів, що заріс чагарником, камінь на березі річки, дуб і тополя при дорозі розкажуть юному серцю про героїчне минуле наших дідів і прадідів, про полум’яні дні молодості нашого покоління…” (слайд 29).

Особливе місце у краєзнавчій роботі займають участь учнів у пошуку та вшануванні пам'ятних місць і ветеранів війни, традиційна участь у вшануванні пам'яті героїв війни в урочищі Шумейкове (слайд 30).

Найбільше учням гімназії подобаються походи та екскурсії рідним краєм і всією Україною (слайд 31).

Важливе місце в системі краєзнавчої роботи Лохвицької гімназії №1 займає Музей історії школи, що є Банком інформації усіх краєзнавчих напрацювань учнів школи(слайд 32).

Мета роботи Музею: “ Від історії рідної школи – до історії рідного краю (слайд 33), від історії рідного краю – до історії України, українського народу ” (слайд 34).

Роботу музею організовує Рада музею. Вона ж є координатором краєзнавчої та пошукової роботи гімназії (слайд 35): узагальнює, систематизує краєзнавчу інформацію, використовує в роботі Музею, надає методичну та інформаційну допомогу пошуковим загонам.

Девіз Ради музею:

Пізнай свій край…

Себе, свій рід,

Свій народ, свою землю,

І ти побачиш

Свій шлях у життя…

Г. С. Сковорода (слайд 36)

Рада музею складає основу пошукової групи “ Пам'ять нації ” та лекторської групи учнів 10 – 11-х класів під такою ж назвою (слайд 37). У Раді музею виділені сектори: пошукової, фондової, екскурсійної роботи (слайд 38). Рада музею організовує використання краєзнавчих матеріалів в роботі Музею історії школи. Основні напрями використання краєзнавчих матеріалів в роботі Музею історії школи наступні:

  • поповнення експозиції музею;

  • проведення екскурсій, виставок;

  • загальношкільні тематичні лінійки, вісники ;

  • проведення уроків, виховних годин;

  • зв’язок з краєзнавчим музеєм;

  • волонтерська допомога респондентам;

  • розгортання пошукових та науково-дослідницьких робіт;

  • зустрічі з очевидцями, інтерв'ю, переписка, польові експедиції;

  • Всеукраїнські конкурси, експедиції, МАН;

  • пропаганда матеріалів музею серед населення, в періодичній пресі;

  • участь у краєзнавчих конференціях, зльотах, друкування у краєзнавчих вісниках (слайд 39).

Уся ця діяльність в комплексі приносить музею, як правило, перемоги у конкурсах, експедиціях, акціях, що і є, на думку автора роботи, найкращим підтвердженням результативності системи краєзнавчої роботи гімназії (слайди 40, 41).

Підтвердженням наполегливої і систематичної роботи Ради музею і пошукової групи на протязі багатьох років є відмінні оцінки пошукових, творчих та науково дослідницьких робіт:

2003 р. – перемога в обласному конкурсі звітів операції «Історія туристсько-краєзнавчого руху на Полтавщині»;

2004 р. – перемога в обласному конкурсі краєзнавчої експедиції учнівської молоді «Історія міст і сіл Полтавщини»;

2005 р. – музей став лауреатом обласного огляду музеїв історичного профілю, проведеного в рамках Всеукраїнської історико-краєзнавчої акції учнівської молоді «Збережемо пам'ять про подвиг»;

2006 р. – науково-дослідницька робота Ради Музею «Остарбайтери – жертви української бездержавності. Остарбайтери – випускники нашої школи та жителі її мікрорайону» була відзначена МОН України та Українським Національним Фондом «Взаєморозуміння та примирення» Дипломом І ступеня ІІ Всеукраїнського науково-творчого конкурсу «Доля громадян, постраждалих від нацистських переслідувань»;

2007 р. – Музей історії школи визнаний кращим серед музеїв в районному огляді – конкурсі;

2007 р. – член Ради музею та пошукової групи Божко Л. перемогла в обласному конкурсі учнівської творчості « Історія державотворення»;

2007р. – науково-дослідницька робота члена Ради музею та пошукової групи Панченко Олени, написана за результатами пошукової роботи, посіла ІІІ місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу – захисту науково - дослідницьких робіт МАН.

2007 р. – член Ради музею та пошукової групи Юрченко Анна зайняла І місце в обласному етапі Всеукраїнського конкурсу науково-пошукових робіт «Голодомор 1932 – 1933 рр. Україна пам’ятає» та разом з учителем Журавель Т.М. була запрошена на церемонію нагородження переможців Президентом України В.А. Ющенком.

Після церемонії нагородження учениця разом з учителем брали участь у зустрічі з Президентом України, свідченням чого є особистий підпис Президента на Дипломі учениці (слайд 42).

2008 р. – пошукова група Ради Музею історії школи прийняла участь у V Міжнародному конкурсі “Уроки Голодомору та Голокосту – уроки толерантності”, науково-дослідницька робота “ Голокост – геноцид проти єврейської нації. Голокост в Україні та у рідному краї”, представлена членами Ради ученицею 10-А кл. Панченко Мариною та випускницею Калашник Іриною, була відзначена Дипломом ІІІ ступеню Всеукраїнського Центру вивчення історії Голокосту «Ткума» в номінації «Кращі науково-пошукові шкільні роботи» (слайд 43).

2008 р. – пошуково-дослідницька робота «Трагедія Голодомору в рідному краї» здобула І місце в обласному конкурсі-огляді пошукових робіт «Україна пам’ятає» в рамках Всеукраїнської краєзнавчої акції учнівської та студентської молоді «Колосок пам’яті». Тоді ж учні – члени пошукової групи, були запрошені до участі в обласній історико-краєзнавчій конференції, присвяченій 75-річчю трагедії Голодомору в Україні «Голодомор 1932 – 1933 років на Полтавщині», два виступи їх надруковані у збірнику матеріалів цієї конференції, учасники та вчитель відповідно відзначені дипломами Полтавського обласного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді.

2008 р. – пошукова група «Пам'ять нації» Музею історії школи взяла участь у Всеукраїнському просвітницько-патріотичному конкурсі вчинених дій щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 рр. «Голодомор 1932 – 1933 рр. Пам'ять народу». Її робота «Трагедія Голодомору в рідному краї» посіла І місце в обласному етапі конкурсу та ІІ місце у Всеукраїнському в номінації «За встановлення імен жертв Голодомору 1932 – 1933 років, віднайдення і впорядкування місць поховань та надання волонтерської допомоги». Пошукова група разом з учителем була присутня на церемонії нагородження переможців в Українському домі в місті Києві, де учням та вчителю були вручені Дипломи Міністром освіти і науки України І.О.Вакарчуком, головою Українського інституту національної пам’яті І.Р.Юхновським (слайд 44).

2010 р. – перемога в обласному огляді музеїв історичного профілю при навчальних закладах в рамках ІІ етапу Всеукраїнської історико-краєзнавчої акції учнівської та студентської молоді “ Шляхами подвигу і слави ”.

2010 р. – музей став переможцем ХХУІІ обласного зльоту юних краєзнавців та активістів музеїв при навчальних закладах, присвяченого 65-ій річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

2010 р. – пошуковий загін “ Пам'ять нації ” – лауреат ХХУІІ обласного зльоту юних краєзнавців та активістів музеїв при навчальних закладах, присвяченого 65-ій річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні (слайд 45).

2010 р. – перемога у Всеукраїнському огляді музеїв історичного профілю, що висвітлюють події ІІ Світової та Великої Вітчизняної війни.

2011 р. – Музею присвоєно звання “ Зразковий музей ” (слайд 46).

А, оскільки, в Музеї історії школи акумулюється вся краєзнавча інформація, то перемоги Музею – це і є результат дієвості системи краєзнавчої роботи Лохвицької гімназії №1, яка має визначальний вплив у вихованні учня-громадянина. Адже , як вказував Никифор Григоріїв-Наш: “Людина лише тоді стає активним, не мертвим членом нації, коли досконально знає, хто вона, з якого вона роду, коли дійсно знає свій народ, знає його історичну долю, його колію в історичному житті ”(слайд 47).

Схожі:

Урок позакласного читання
Г. Г. Маркеса, допомогти учням збагнути ідею оповідання «Стариган з крилами», мотиви поведінки персонажів, їхні характери; з’ясувати...
1. Вступ. (Методичні вказівки) Тематичний план
Розуміти необхідність розв’язування ситуативних задач. Розуміти роль дисципліни в інформаційних технологіях та системі зв’язку. Засвоїти...
Мета заходу: дати учням розуміння важливості здоров'я для людини...
Обладнання: намальований потяг «Здоров'я»; «Дерево мудрості»; пазли для гри «Розсипані перли»; «сонечко», «хмарки», «промінці» дитячі...
Урок узагальнювального повторення. Вид уроку Гра «Найрозумніший історик»
Методом проведення історичної гри «Найрозумніший історик» узагальнити, систематизувати та закріпити знання учнів про періоди появи...
Уроку
...
Тема: Лист. Адреса. Мета
Мета: пояснити учням особливості складання тексту листа, формувати вміння складати такий текст відповідно до усталених традицій;...
Урок Інтелект-шоу «Розумники і розумниці»
У 7 класі воно допомагає засвоїти і закріпити насамперед основні географічні терміни, усвідомити комплексний характер природи материків...
Урок Інтелект-шоу «Розумники і розумниці»
У 7 класі воно допомагає засвоїти і закріпити насамперед основні географічні терміни, усвідомити комплексний характер природи материків...
Тема. Український національний костюм. Виконання композицій «Одяг казкових персонажів»
Аїни; формувати навички створення одягу для казкових героїв в українському національному стилі, враховуючи узгодженість форми деталей...
Плужник Євген Павлович
Плужник Євген Павлович (літер, псевд. Кантемірянин; 14(26). 12. 1898 1936)- відомий український поет
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка