Канівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1


Скачати 126.22 Kb.
НазваКанівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1
Дата05.05.2013
Розмір126.22 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Історія > Документи
Канівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1

Канівської міської ради Черкаської області





Корчака Т.А., завідуюча бібліотекою,

Писарева О.В., вчитель історії,

Обладнання: 1. Державні символи України.

2. Книжкова виставка „Я для тебе горів, український народе...”.
Музичне оформлення: „Пісня про Україну”, муз. В.В.Третьякова,

сл. Л.Л.Дорошенко
І. Ведуча (учитель): Дорогі діти! Шановні гості! Сьогодні ми проводимо презентацію книги „Спалився за Україну”, автором якої є наш земляк, краєзнавець, патріот Михайла Єфремович Іщенко.
ІІ. Ведучий (учень): Це художньо-біографічна повість про українського Прометея, мужнього борця за волю України Олексу Гірника.
І. Ми радо вітаємо гостей:

- автора книги „Спалився за Україну” Іщенка Михайла Єфремовича;

ІІ. - Базилевич Тамару Федорівну, наукового співробітника Шевченківського національного заповідника 70-80 років;

І. - Філіпович Тетяна Іванівна, завідуюча відділом Шевченківського національного заповідника;

ІІ. - Фастовця Георгія Йосиповича, ветерана Дніпробуду, активного громадського діяча Канева;


  1. учень: Ми йшли до тебе, незалежність,

Через віки, через роки!

Цей шлях пролили й застелили

Дочок й синів кров і кістки.

Не вправі ми забуть події

Тих бурних літ -

Жовтії Води, Корсунь, Крути,

Їх окропив нації цвіт.


  1. учень: Кращі із кращих за свободу

Сміливо стали без вагань,

За долю усього народу

В години визвольних змагань.


  1. учень: В наших серцях і в нашій крові

Дух, що його зродив Тарас.

Вічно живе і закликає

До боротьби і праці нас.
4 учень: Хто каже, що ми незалежність

Без краплі крові здобули,

Той гнівить Бога, зневажає

Тих, хто за неї полягли.
5 учень: Україно моя! Ти не символ, а доля

Доля надто гірка, доля дуже солодка.

Смерть Івана Сірка, каземат Полуботка,

Соловки і поразки Мазепи,

І козацькі хрести на могилах в степу,

І стрілецькі тіла біля Бродів у полі.

І вояки УПА, що померли за волю.
6 учень: Берестечко, Базар, Бережани і Крути -

Все це доля твоя - усього не забути.

Через тюрми ГУЛАГу, на кривавій Голгофі

Пролягав хресний шлях молодих патріотів.

Україно моя, ти не символ, а доля!

І ведуча (учитель) Не символом, а долею є Україна для нашого шановного автора книги. Не символом, а долею була Україна для героя книги „Спалився за Україну”.
ІІ ведучий (учень) Подвиг Олекси Гірника із Калуша довго замовчувався владою, - будь-яка згадка імені цієї мужньої людини оцінювалась як націоналізм. Вперше про Олексу Гірника світові розповів у 90-х роках вже минулого століття канівський краєзнавець, лікар Михайло Іщенко.
І. Так розпорядилась доля, що саме йому, черговому лікарю, 21 січня 1978 року довелось побачити останки чоловіка, який спалився за Україну на Чернечій горі, поблизу могили Тараса Шевченка, прочитати рукописну листівку, в якій Олекса Гірник звинувачував радянську владу у приниженні національної гідності українців, нищенні рідної мови і культури.
ІІ. Впродовж років, крихта по крихті, слово до слова збирав Михайло Єфремович життєпис славного калушанина, а коли це стало можливим, зустрівся з десятками людей, які особисто знали Олексу Гірника. Так склалася книга, яку можна назвати і біографічною повістю, і хронікою життя героя, що привів себе на вогняну Голгофу...
І. Кожне слово цієї книги підсвічене співпереживанням та істинним патріотизмом. Рідкісні фотоілюстрації, увага до найменших деталей, свідчення друзів, побратимів, родичів, працівників правоохоронних органів і працівників музею Т.Шевченка того часу зробили книгу унікальною, незамінною для тих, хто небайдуже вивчає історію, шлях України до незалежності і соборності.
ІІ. Книга „Спалився за Україну” побачила світ у 2004 році у видавничому центрі „Просвіта”. І зайняла достойне місце серед української патріотичної літератури. Десять екземплярів книги, люб’язно переданих шкільній бібліотеці обласною організацією „Просвіта”, не стоять на полиці. В останні місяці книга стала справжнім раритетом серед учнів і вчителів школи.
І. Слово про автора книги „Спалився за Україну” підготувала Календюк Ірина.
Іщенка Михайла Єфремовича знають і шанують у нашому місті. Як хорошого лікаря-терапевта, добру і чуйну людину, краєзнавця, письменника. Народився Михайло Єфремович в першій половині голодного 1933 року з лона пухлої від голоду матері (через те точної дати народження ніхто не знає - ждали, що вмре...) з десятьма вродженими недугами в місті Переяславі Київської області.

Закінчив 10 класів Переяслав-Хмельницької середньої школи № 2 у 1952 році. Вступив до Київського медичного інституту імені академіка О.О.Богомольця, лікувальний факультет якого закінчив у 1959 році з відзнакою. Вступив до аспірантури, але був видворений органами безпеки, як „український буржуазний націоналіст”. Ще в інституті писав скарги в ЦК КП України, збирав підписи студентів на захист української мови. Після чергового листа до секретаря ЦК КП України тов. Кириченка в 1958 році був проведений обшук у його кімнаті гуртожитку і вилучено книги Михайла Грушевського (І-ІV томи „Історії України - Руси”), ноти і текст „Боже, великий, єдиний, нам Україну храни” та інші так звані „націоналістичні твори”. Тоді від арешту захистило втручання інститутських професорів: С.С.Дяченка, Ф.Я.Приймака, М.І. Дудка та ін.

З 1969 по 1989 рік незмінно працював лікарем-терапевтом Канівської районної лікарні. Канівці пам’ятають Михайла Єфремовича як прекрасного фахівця, добру і чуйну людину, а колеги як вимогливого до себе лікаря, дбайливого наставника. а ще Михайло Єфремович щиро закохався в Канів і Канівщину, відтак проводив і проводить велику краєзнавчу і природоохоронну роботу. Переслідувався органами безпеки, проходив як свідок у справі дисидентів у 1964 та 1970-1979 р.р..

Написав сотні статей до газет і журналів України на захист історії та культури, видрукував книги „Природа і здоров’я”, „Канівщина”, „Канів”, „Визволителі Тарасових висот” та ін..

За значну краєзнавчу і природоохоронну роботу удостоєний звання заслуженого працівника культури України в 1996 р. А у 2004 році відзначений премією імені Олекси Гірника - за постійну роботу в утвердженні української мови, історії та культури.
І. З душевним щемом і хвилюванням запрошуємо до слова автора книги „Спалився за Україну” Михайла Єфремовича Іщенка.
(Виступ Іщенка М.Є. про історію та джерела написання книги).
ІІ. Хроніку подій 21 січня 1978 року продовжить наша гостя Тамара Федорівна Базилевич, науковий співпрацівник Шевченківського національного заповідника тих років.

(Виступ Базелевич Т.Ф.).
І. Готуючись до презентації ви, шановні, одинадцятикласники, вивчили програмову тему з історії України „Опозиційний рух”, прочитали книгу „Спалився за Україну”, відвідали місце самоспалення Олекси Гірника, написали публіцистичний твір про Українського Прометея.

Своїми роздумами про прочитане діляться учні:
Заєць Альона, учениця 11-В класу
Книга „Спалився за Україну” допомогла мені повніш і глибше зрозуміти причини опозиційного руху в Україні в 60-80-х роках.

Цвіт нації, еліта нації - ними були дисиденти - не могли і не мирились з тоталітарним режимом, порушеннями прав людини, з приниженням національної гідності, з наругою над рідною мовою і культурою.

Арешти, заслання, ізоляція в психіатричних лікарнях, звільнення з роботи, організація громадського осуду - це форми і методи боротьби системи з дисидентами.

Кандиба, Горинь, Лук’яненко, Григоренко, Стус, Чорновіл, Симоненко, Ліна Костенко, Драч і багато інших продовжили багатовікові традиції національно-визвольної боротьби, наближали здобуття Україною незалежності.

До їх кагорти я відношу і автора книги Михайла Єфремовича і, безперечно, героя книги, героя України Олексу Гірника.

Для мене прикладом є те, як Олекса Гірник самовіддано любив Україну, рідну мову і культуру, як прагнув бачити свій народ господарем на своїй землі.
Павлюк Ольга, учениця 11-Б класу
Я - учасниця Помаранчевої революції.

Разом із своїми батьками і братом я відстоювала на Майдані право на вибір, право на свободу і демократію.

Я горда з того, що долучилась до боротьби мільйонів українців за право бути господарем на своїй землі, покінчити з пережитками посттоталітарного минулого.

Майдан дав мені і громадянам України надію, що наша держава постане рівноправною з-поміж європейських народів, що збудуться пророчі Шевченкові слова:

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люде на землі.
У час революції я ще мало знала про Олексу Гірника. Прочитавши книгу, я переконалась, що за ці ідеали, за це оновлення і очищення віддав життя Український Прометей.

Його справа боротьби за Україну відтепер у наших руках.
Дяченко Володимир, учень 11-Б класу
Прочитавши книгу „Спалився за Україну”, я довго міркував над прочитаним і самим вчинком Олекси Гірника. Він пережив у житті немало: арешти і тюрми з боку польських властей, а після визволення Західної України Червоною Армією в 1939 році - репресії з боку нової радянської влади. І за що? За те, що мав власну гідність - гідність українця, за те, що любив рідний край, прагнув людям кращої долі.

Я ставлюся до вчинку Гірника з повагою, тому що це вчинок справжнього чоловіка, патріота, який по-справжньому любив Україну і за яку віддав життя.

Я поважаю вчинок Олекси Гірника як патріот, я теж проти русифікації України, яка продовжується і зараз.

Любити Україну, рідну мову, історію і культуру треба не в творах, які ми пишемо з української літератури, а повсякденно. Пам’ятаймо, що за це віддав життя Олекса Гірник.
Яцишин Ірина учениця 11-А класу
Я канівчанка. Народилася і зросла в найкращому місті України. А мої батьки з Іванофранківщини. Тож книгу про земляка Олексу Гірника прочитала вся моя родина. І обговорювали всією родиною. Батьки розповідають, що в 70-ті брежнєвські роки бути українцем, розмовляти українською мовою було принизливо. А якщо ти із Західної України - це вже націоналіст, бандерівець.

Засмучує те, що і сьогодні багато хто, вживаючи ці слова, вкладає в них лише своє незнання історії, історичне та політичне невігластво.

Повільно, але все ж Україна піднімається з колін, розправляє плечі. Відроджує свою славну історію, культуру, мову. Зростаємо з Україною і ми.

Допомагає нам у цьому школа, уроки рідної мови і літератури, уроки історії України. Допомагає у цьому і книга „Спалився за Україну”.

Дякую Вам, Махайле Єфремовичу, за книгу від всієї родини Яцишин.
Степаненко Ігор, учень 11-а класу
Вчинок Олекси Гірника я оцінюю неоднозначно. Самоспалення - це протест, це його власне рішення, але це самогубство. Своїм вчинком він причинив багато горя і страждання родині і не розбудив українців до боротьби за власну гідність.

А з іншого боку - своїм безпрецедентним вчинком він будить нас до активного життя, стукає в наші серця: будьте гідними славної історії і культури українського народу.

Я думаю, що йому пробачила родина і простив Бог, зарахувавши до мучеників за власний народ.

Мені прикро, що у Олекси Гірника не було іншого шляху боротьби за Україну.
Сухобрус Анна, учениця 11-В класу
На все життя я запам’ятала свій 18 день народження. Бо саме в цей день у нас був незвичайний урок з історії України - екскурсія на Тарасову гору з метою вшанування пам’яті Олекси Гірника.

Пам'ятаєте, це був похмурий, холодний день, дув пронизливий вітер. Я думаю, що саме такий пронизливий вітер дув і тієї ночі, коли Олекса Гірник підіймався на Тарасову гору - на свою Голгофу.

Екскурсія, хвилина мовчання на місці самоспалення підсилили і загострили мої враження про вчинок Олекси Гірника. Страшно подумати, які муки душевні та фізичні він пережив в останні години і хвилини свого життя.

Я переконалась, що серце Олекси Гірника продовжує битись в наших серцях, закликає бути не байдужим до того, що відбувається в школі, в місті, в державі.

Стоячи на Тарасовій горі, в свої 18 років я була переповнена гордістю за український народ, який має таких героїв, як Олекса Гірник. Такий народ не перемогти.
ІІ. „Я для тебе горів, український народе...” Огляд книжкової виставки проводить Тетяна Анатоліївна Корчака, бібліотекар школи.
Огляд книжкової виставки

Я для тебе горів, український народе...”

В.Симоненко

Дорогі діти і шановні дорослі, до вашої уваги виставка документів, присвячена Олексі Гірнику, який жар свого серця поклав на підмурівок української незалежності.

Перед вами хроніка життя Олекси Миколайовича, написана М.Є.Іщенком, яка була вперше надрукована в газеті „Літературна Україна” від 20 лютого 1992 року (Іщенко М.Є. ...”Спалився Гірник Олекса з Калуша” // „Літературна Україна”. -1992. -20 лютого. - с.1,4)

А роком пізніше, 4 березня 1993 року, через 15 років з дня трагічної акції на Тарасовій горі, „Літературна Україна” на своїх шпальтах вмістила статтю „Спалах серед ночі” (Літературна Україна”. - 1993. - 4 березня. - с.8), в якій громадськість України, друзі і близькі Гірника з гіркотою і болем відгукнулися на публікацію в „ЛУ”.

Тарасова гора є святинею для всіх, кому близьке і дороге слово Кобзаря. Я звертаю вашу увагу на однойменну книгу Зінаїди Панасівни Тарахан-Берези. Автор - науковий співробітник Шевченківського національного заповідника, кандидат філологічних наук, талановитий українознавець.

Є в книзі матеріал про Олексу Гірника („Самоспалення в ім’я відродження України” - в кн.. Тарахан-Береза З.Святиня. -К.:1998, с.484-495), який народився внаслідок глибокого осмислення Зінаїдою Панасівною величезної кількості документальних, історичних, літературних і мемуарних джерел. Автор сподівається, що він пробудить у наших душах бодай крихітку тієї великої любові до рідного краю, до материнської української мови, яка непогасним вогнем палала в серці Олекси Гірника, аж поки воно не зупинилося на святій канівській горі.

Дорогі наші читачі! Перед вами книга „Духовна велич України”: Наук.-публіц. зб. - К.: ВЦ „Просвіта”, 2004. - 248 с.

Вона створена переважно студентами - підростаючим поколінням новітньої еліти українського народу. Ця книга цілком справедливо й вельми актуально підносить над землею прапор українського відродження. Кожна її стаття - як відбірне зерно.

Я хочу звернути вашу увагу на статтю Юрія Васильовича Гнаткевича, голови правління Фонду ім. О.Гірника „Українським дітям - українське слово”. „Хто такий Олекса Гірник та задля чого він віддав своє життя” та поетичний твір Бориса Списаренка „Син Прометея”, присвячений пам’яті Олекси Гірника.

І, наостанок, ще одна поетична сторінка виставки. Ми маємо щасливу нагоду почути вірш Георгія Йосиповича Фастовця „На смерть Олекси Гірника”, датований 22 січня 1998 року у виконанні автора.
(Фастовець Г.Й. читає власну поезію „На смерть Олекси Гірника”)
В січневу ніч - холодну, довгу,

При ясній зимовій зорі

Зійшов вогнем Олекса Гірник

Аж на Тарасовій горі.
За волю, за Вкраїну

Життя - найбільший скарб - віддав,

Зробив, що міг для Батьківщини -

Боротись більше сил не мав.
Рукою тисячу листівок

І вдень, і ніччю він писав,

Узяв з собою на могилу

І перед смертю розкидав.
Царила ніч, а кругом - тихо,

Олекса сумно так ходив,

Немов прощався з білим світом:

Чи все, що треба, він зробив?
Пливли секунди... серце стука...

Навкруг могили обійшов.

Він пригадав батьків, дитинство,

Дітей, дружину, і ... пішов.
Прийшла останняя хвилина...

Став... подивився на Дніпро,

„Прощай, прощай, моя Вкраїно...”

З каністри вилив, що було ...
Зайнялось полум’я велике,

Олекса свічкою горів,

Тріщало тіло, серце мліло,

Але не плакав він, терпів.
Непроходимому Сибіру,

Мордовії і Соловкам -

Всьому проклятому ГУЛАГу -

Він посилав протест катам.
Хай дух його вита над нами,

Ми знаєм добре, що робить,

Таких борців на світі може

Велика нація родить
І. Для останнього відчайдушного кроку - протесту проти наруги над Україною Олекса Гірник обрав Канів, Тарасову гору - святиню українського народу.
ІІ. Як Шевченківський національний заповідник вшановує пам’ять Олекси Гірника повідає Філіпович Тетяна Іванівна, завідувач відділом Шевченківського національного заповідника
(Виступ Філіпович Т.І.)
І. 26 років відділяє нас від вогнедишною події, коли за волю народу, за рідне Шевченкове слово відпалахкотів ватрою Олекса Гірник.
ІІ. Серед борців за українську державність постать Гірника пломеніє в сонячному ореолі.
І. Тим, що пам’ять про одного з героїв України живе і буде жити в серцях і душах українців, ми завдячуємо Михайлу Єфремовичу Іщенку, який увіковічив у слові подвиг Олекси Гірника.
ІІ. Майже 15 років Україна - незалежна держава. Під синьо-жовтим прапором, під золотим Тризубом, з Гімном „Ще не вмерла України і слава, і воля” держава, за яку згорів наш Смолоскип, ще не стала українською. Українська мова, культура, традиції потребують відродження, розвитку і захисту.
І. Вашого, шановні старшокласники, захисту і любові чекає рідна мова. Ваших роботящих рук чекає рідна земля. Ваших розуму і сили чекає Україна.
ІІ. Музика Володимира Третьякова, слова Людмили Дорошенко „Пісня про Україну”

(Шкільний ансамбль виконує „Пісню про Україну”)
І. Шановні гості! Ми щиро вдячні вам за участь у презентації книги „Спалився за Україну” і першочергово вам, шановний наш авторе, Михайло Єфремович.

(Гостям вручаються гвоздики)
Шановні старшокласники! За одинадцять років у школі ви фізично зросли і, що особливо радує, зросли духовно. Залишаючи стіни рідної школи несіть в життя доброту, щедрість, вірність. Вірність рідній землі, рідній мові.

Шануймося, друзі - українці, бо ми того варті!





Схожі:

Використання презентацій при вивченні фізики у середній школі
Канівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 Канівської міської ради Черкаської області
Верхняцький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ...
Схвалено методичною радою Верхняцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-ліцей», протокол №3...
Верхняцький навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ...
Схвалено методичною радою Верхняцького навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1-ліцей», протокол №3...
ЗАТВЕРДЖЕНО
«дошкільний навчальний заклад, середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, школа мистецтв»
СТАТУТ
...
Головне управління Дніпропетровської обласної адміністрації Дніпропетровський...
Братської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, педагог-тренер за програмою «Профілактика ризикової поведінки за проектом «Школа...
Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 з поглибленим вивченням основ економіки

Підготувала
Комунальний заклад «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №19»
МОРИНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС „ Дошкільний навчальний заклад...
Дошкільний навчальний заклад – загальноосвітня спеціалізована сільськогосподарська школа
Комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №3 гімназія»
Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) підкреслює, що освіта ХХІ століття це освіта для людини, її стрижень розвиваюча...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка