Інформаційне забезпечення сучасної освіти в діяльності міжнародних європейських організацій


Скачати 164.37 Kb.
НазваІнформаційне забезпечення сучасної освіти в діяльності міжнародних європейських організацій
Дата07.04.2013
Розмір164.37 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Інформатика > Документи

Академія педагогічних наук України

Інститут засобів навчання













Інформаційно-аналітичний центр педагогічних інновацій здійснює порвіняльно-педагогічні дослідження у галузі інноваційних форм інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах зарубіжжя за такими напрямами: розвиток дистанційного навчання в школах країни Європи та США як заоібу інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу; розвиток інформаційних педагогічних мереж в освітніх системах зарубіжних країн; освітянська проектна діяльність як інноваційна форма інформаційного забезпечення навчального процесу; використання засобів масової інформації як форми інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу в загальносвітній школі; розробка інструментів вимірювання навчальних досягнень учасників навчально-виховного процесу.




Інформаційне забезпечення сучасної освіти в діяльності міжнародних європейських організацій

Малицька І.Д.

старший науковий співробітник
На початку нового тисячоліття визначення сучасного суспільства як інформаційного вже не піддається жодним сумнівам. Розвиток суспільства підійшов до того моменту, коли багатством країни вважається не тільки нафта та газ, а й інформація. Вона стала, подібно матеріалам та енергії, предметом виготовлення та розповсюдження та набула характер товару. Хто володіє інформацією, той володіє світом. Інформаційні структури наприкінці двадцятого століття охопили всі сфери діяльності. Комп"ютерна революція, яка спричинила могутній поштовх для розвитку інформаційної індустрії, призвела до того, що людство вступило в епоху інформаційної революції.

Ми перетнули межу інформаційного вибуху, осмислили важливість отримання та володіння інформацією та зараз живемо в еру створення та втілення у практично всі сфери нашого життя новітніх інформаційних технологій, які є, як визначив академік В.Н.Глушков, “процесами пов"язаними з переробкою інформації”. Саме інформація, якf є змістом освіти та інформаційні технології, які сприяють впровадженню цього змісту, використовувалися та використовуються в навчально-виховному процесі спрямованому на розвиток особистості.

Формування світогляду, моралі, естетичної культури починається з раннього дитинства, коли малюк навчається спілкуватися та вивчає оточуюче середовище через різні інформаційні джерела: телевізор, радіо, книжки тощо. Нова інформація впливатиме на його розвиток впродовж всього життя, значну та важливу частину якого він проведе у школі, де велику роль відіграє навчальне середовище, яке визначається інформаційним наповненням. Важливість відповідності отриманої інформації середовищу безсумнівна. Саме вона впливатиме на формування особистості учнів, розвиток їх інтелекту, вмінь та здібностей.

Об"єм наукової інформації, в тому числі і педагогічної, кожні п"ять років зростає вдвічі. Склалася ситуація, коли майже 95% всієї наукової інформації залишається не використаною. Причина перш за все полягає в обмеженій швидкості переробки інформації людським мозком (десь приблизно 50 бітов в секунду). Окрім того існує ряд так званих інформаційних бар"єрів (язикових, географічних, політичних, історичних, вікових, культурних, соціально-психологічних, професійних, організаційних тощо). Виникає ситуація, яка в умовах "інформаційного вибуху" вчений відчуває "інформаційний голод".

Вже вище назване є ознаками "інформаційної кризи" подолання якої - це комплексна соціальна проблема сучасної науково-технічної революції. Вона включає в себе і розвиток здібностей людини сприймати та перероблювати інформацію, і створення відповідних технічних засобів використання інформації, і подальше удосконалення соціальних відносин.

Таким чином сучасність ставить перед наукою завдання вивчення та використання інформаційних процесів в різних сферах життя, що безпосередньо стосується освіти, вважаючи, що подальший прогрес неможливий без оптимальної організації процесів руху інформації особливо в цій сфері.

Ставлячи на меті виховання майбутнього громадянина демократичної європейської держави України, саме освіта повинна отримувати та використовувати всі необхідні для її подальшого розвитку сучасні наробки не тільки українських освітян, але й колег інших європейських держав.

Ретельний відбір та аналіз науково-педагогічної інформації допоможе запобігти механічному та сліпому запозиченню досвіду зарубіжної школи та впровадженню інноваційних навчальних технологій без урахування особливостей та потреб Української освіти.

Проте, немає сумніву, що вивчення світового педагогічного досвіду потрібне для успішного досягнення найкращих здобутків педагогічної науки, виходу на світовий рівень її розвитку, наближення до ідей гуманізації та демократизації навчально-виховного процесу, пошуку нових форм та методів навчання та виховання.

Незважаючи на значні зусилля із створення бібліографічної, реферативної, інформаційної служби взагалі, існуюча організація наукової діяльності не має ще ефективного наукового фільтра, який би забезпечив дослідника всією необхідною для нього інформацією та звільнив від непотрібної псевдоінформації.

Цьому сприятиме налагодження чіткої системи науково-аналітичної педагогічної інформації, створення інформаційно-реферативних та аналітичних служб, освітянських мереж, які власне і є інноваційними інформаційними технологіями, що і будуть спрацьовувати як фільтри.

Спрямованість розвитку української держави до інтеграції в спільну Європу, вимагає від українських педагогів більш уваги приділяти досягненням, інноваціям та процесам, які відбуваються в системах освіти європейських країн, знати та володіти новітніми інформаційними технологіями, які використовуються в європейських школах. Виховання учнів в дусі інтеркультурності, демократії, толерантості допоможе їм стати насправді громадянами Європи та вільно почувати себе на її теренах.

ХХ1 століття ставить перед європейською освітою певні цілі, які повинні сприяти створенню єдиного європейського простору, формуванню "європейської ментальності" та європейської громадянськості поряд із громадянськістю національною. Відбувається універсиалізація та стандартизація європейських знань, які б надавали молоді різних націй та народів усвідомлення її належності до єдиної європейської культури.

Таку політику спільної, об"єднаної Європи вже багато років проводять більшість європейських країн. Вагомий вклад в розвиток систем освіти європейських країн вносять такі поважні міжнародні організації як Рада Європи та Європейський Союз, яких об"єднує спільне бажання зближення, допомоги та співпраці між всіма європейськими народами, створенню єдиного європейського простору.

Без сумніву вони мають вплив на розвиток систем освіти в європейських країнах. Їх робота у цьому напрямку спрямована на розповсюдження необхідної інформації, формування напрямків та пріоритетів у розвитку систем освіти, проведенню та орієнтації інформаційних освітянських потоків серед країн Європи через діяльність міжнародних інформаційних мереж з проблем освіти. Постійна діяльність таких мереж не тільки допомагає освітянам європейських країн отримати та впровадити на місцях необхідну інформацію , але й залучити учнів до інтерактивної діяльності через комп”ютерні шкільні мережі, які давно стали звичайним явищем в школах Європи.

Освітянські європейські мережі не обмежуються у своїй діяльності тільки накопиченням та розповсюдженням педагогічної інформації, вони мають досить різноманітні форми своєї діяльності, як то проведення проектів та програм у сфері освіти, видання загальних аналітичних звітів та бюлетенів, проведення конференцій, семінарів та конкурсів тощо.

Функцію з систематизації, збору, аналізу та розповсюдження освітянської інформації в країнах Європейського Союзу та Ради Європи виконують такі відомі міжнародні інформаційні центри та мережі як EURYDICE (Інформаційна мережа з питань освіти Європейського Союзу), EUDISED (Європейські документаційні та інформаційні системи для освіти), CEDEFOP (Європейський центр з розвитку професійної підготовки) та інші.

Як правило, майже всі ці мережі розпочинали свою діяльність на базі вже сформованих та працюючих інформаційних освітянських центрів, які в свою чергу були створені згідно законодавчих актів та міжнародних конвенцій, що приймалися на засіданнях відповідних комітетів та департаментів Європейського Союзу та Ради Європи.

Наприклад, EUDISED – European Documentation and Information System for Education (Council of Europe) – Європейська система з документації та інформації для освіти), яка створена Радою Європи майже тридцять років тому з метою підтримки та розвитку напрямків освіти шляхом збору та розповсюдження інформації з наукових досліджень та розробок у системах освіти країн Європи. Вона об"єднує тридцять дві країни Європи. Робота всієї мережі регулюється єдиними для всіх її учасників законами. За всі ці роки вже сформована база даних з таких напрямків: викладання та перепідготовка вчителів; навчання; принципи створення систем освіти; системи освіти; адміністрування в освіті; оцінювання; зміст освіти; соціальні науки тощо.

Форми та напрямки роботи мережі не обмежуються тільки накопиченням інформації та передачі її через комп”ютерну мережу. ЄУДІЗД, наприклад, проводить роботу з видавничої діяльності:

- інформаційного бюлетеню чотири примірники на рік, в якому освітлюється близько 250 звітів з завершених або вже впроваджених наукових проектів в освіті. Інформація надається у вигляді друкованої продукції та заноситься до бази даних мережі;

- Європейського щорічного збірника з наукових досліджень в освіті, який видається кожного грудня приблизно у 2000 примірників дев"ятьма різними мовами.

Підрозділи Ради Європи, відповідальні за освіту, вважають, що наукові дослідження в освіті – це вагомий елемент у формулюванні освітянської політики, впровадженні інноваційних напрямків, підтримки розвитку та оновлення систем освіти країн Європи. Для тих, хто приймає рішення в галузі освіти, вони допомагають обрати саме ті шляхи та напрямки розвитку систем освіти , які притаманні саме їх країнам, виключаючи можливість дублювання вже раніше впроваджених та опробованих іншими країнами.

З цією метою в кожній з тридцяти двох європейських країн, що входять до мережі, створені Національні Агенції які повинні збирати інформацію з наукових досліджень в освіті, що проводяться в цих країнах. Вони повністю несуть відповідальність за збір та створення бази даних з науково-дослідницьких проектів з питань освіти в своїх країнах, заповнюють відповідні форми ( інформація може надаватися як в друкованому вигляді так і на дискетах або CD дисках), де освітлюються науково-дослідницькі проекти та роботи, та направляють їх до Інституту з досліджень в освіті в Нідерландах , який перевіряє та видає цю інформацію. Після видання інформації вона заноситься до комп"ютерів у базу даних Італійської агенції Бібліотеки з педагогічної документації у Флоренції. Європейська Агенція, Фраскатті, Італія, де ці данні оброблюються та стають доступними для кожного бажаючого. Цей щорічний збірник друкується у Мюнхені, Німеччина.

Ще однією з найвідоміших міжнародних інформаційних освітянських мереж є EURYDICE (The Educational Information Network in the European Community) – Освітянська інформаційна мережа створена Європейським Союзом, який приділяє особливу увагу освіті, її розвитку та напрямкам, віддаючи їй пріоритети.

Враховуючи різноманітність систем освіти європейських країн Європейський Союз вважає, що саме ця різноманітність і є культурним багатством кожної окремої країни, краще розуміння особливостей та самобутності кожної країни веде до плідної взаємоспівпраці та створенню взаємного європейського простору, що можливо лише завдяки володінню та поширенню необхідної інформації стосовно будь-яких аспектів систем освіти.

Саме для цього була створена і працює по цей час Освітянська інформаційна мережа ЄУРИДАЙС .

Першочерговим завданням створення її був обмін досвідом з питань освіти та освітянської політики на національному рівні та рівні Європейського співтовариства, що повинно, як вважають освітяни Європи, сприяти зміцненню співпраці між членами-країнами Європейського Союзу.

Після узгодження та ухвалення міністрами європейських держав у 1976 році програми діяльності та співпраці в сфері освіти виникла необхідність у створенні освітянської мережі, яка б допомогла та прискорила обмін такою інформацією, а також сприяла б подальшому розвитку та співпраці в освітянських наукових дослідженнях. Це спричинило затвердження у 1990 році Резолюції з приводу створення мережі ЄУРИДАЙС як принципового інструменту для забезпечення освітянською інформацією країн як на національному так і на рівні Європейського Союзу.

Спочатку у кожній країні, яка бажала співпрацювати з мережею були створені Національні відділення для участі в її роботі, а потім - Європейське відділення ЄУРИДАЙС, яке і по цей час координує та підтримує роботу мережі, забезпечуючи адміністративну та технічну підтримку.

Більшість Національних відділень відносяться безпосередньо до Міністерств освіти своїх країн або мають тісні зв"язки з ними. Кожне Національне відділення очолює Голова, який координує роботу на місцях та двічі на рік зустрічається з Головою Європейського відділення ЄУРИДАЙС Європейської Комісії.

Така дворівнева організація діяльності забезпечує взаємну співпрацю на основі діалогу та обміну досвідом між освітянами європейських країн. Форми діяльності мережі досить різноманітні:

  • створена база даних з систем освіти країн-членів Європейського Союзу - ЄУРИДОС, яка постійно оновлюється Національними відділеннями та фінансово підтримується Європейською Комісією;

  • постійно проводиться робота з освітянських проектів та програм, ініційованих Європейським Союзом;

  • на основі порівняльного аналізу ЄУРИДАЙС надає повну та різноманітну інформацію з розвитку систем освіти європейських країн та видає збірки з цих проблем.

Такі форми діяльності мережі є необхідними та дуже важливими для тих, хто розробляє та створює законодавчу освітянську базу. Постійно та вчасно отримана інформація має значення для подальшого визначення та формування напрямків розвитку систем освіти їх країн.

Можна констатувати, що рівень інформаційних зв"язків відображає рівень розвитку самого суспільства. Рівень соціально-економічного розвитку країни визначає здібність суспільства та його підсистем сприймати, зберігати та накопичувати нові ідеї та використовувати їх з метою прогресу.

Ще до сьогодні в Україні значно обмежений доступ до бази даних цих міжнародних освітянських мереж. Без всякого сумніву наші науковці, якщо вони мають таку можливість, спілкуються та обмінюються досвідом із своїми зарубіжними колегами, але в основному це стосується тих, хто живе та працює у великих містах України. Нажаль не всі вчителі та працівники освіти мають можливість отримати інформацію з Інтернету в необхідному для них обсязі, з причини відсутності зв"язку з цією мережею, та швидко отримати інформацію від своїх українських колег з причини відсутності інформаційної педагогічної мережі в Україні. Це досить важливе питання особливо в період реформування української освіти, коли сам процес реформування повинен проходити досить швидко. Однією з причин гальмування або нерозуміння освітніх реформ є відсутність швидкого розповсюдження необхідної інформації у повному її обсязі.

Дуже важливим є проведення освітянських реформ у загально-європейському напрямку розвитку освіти, а саме він формується завдяки роботі інформаційних освітянських мереж, які дають можливість постійно отримувати та аналізувати пріоритети, напрямки та шляхи розвитку освітянських систем європейських країн.

Є очевидним необхідність створення інформаційної освітянської мережі в Україні, яка б охоплювала не тільки міністерства, відомства та престижні навчальні заклади, але й більш широке коло освітян України.

Освітяни, які зацікавлені в спілкуванні з мережами ЄУРИДАЙС та ЄУДІЗД, мають можливість отримувати інформацію через комп”ютерну систему мережі Інтернет. (Інтернет адреси: EURYDICE- http://www.eurydice.org/;

EUDISED – http://linux.bdp.fi.it/)
Досвід використання факсів у навчальному процесі в європейських школах
Молодший науковий співробітник

Чернявська Ю.Ю.
Сьогодні інформація відіграє важливу роль у всіх сферах суспільного життя - економічній, політичній, освітянський. Сучасні знання та інформація, що постійно оновлюється, є важливим чинником та рушієм економіки, політики, культури, освіти, громадянської сфери суспільства.

У динамічному світі цінність інформації підвищується зі збільшенням швидкості та ефективності її передачі.

Розбудова інформаційного простору розширює можливості спілкування людей, володіння мовами міжнародної комунікації, зв’язків між країнами та континентами для обміну інформацією, сприяє поширенню знань та досягнень сучасної цивілізації. Новітні інформаційні технології значно впливають на сучасну молодь, створюється широкий інформаційний простір, де формуються цінності, свідомість особистості.

Сьогодні актуальним для освітян є питання впровадження новітніх інформаційних технологій в навчально-виховному процесі. Засоби масової інформації відіграють важливу роль у житті школярів, їх вплив на навчально-виховний процес, зокрема, забезпечення науково-методичною інформацією та матеріалами з вітчизняних та міжнародних інформаційних джерел, є значним. Більшість освітянських джерел інформації мають сприяти розвитку навчально-виховного процесу та допомагати системі освіти на шляху до виховання соціального, духовного, морального потенціалу особистості. Засоби інформації сьогодні повинні стати однією з форм забезпечення навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі, та впливати на виховний процес, процес отримання знань. Інформаційний простір впливає на психологію людини та дитини. Неможливо розглядати надання інформації як простий процес передачі фактів, певних знань та відомостей про події. Функції інформації, особливо в системі освіти, носять виховний, навчально-пізнавальний характер.

Рівень інформаційної підтримки залежить від професійної компетенції вчителів, незалежного та критичного відношення студентів. На нашу думку, інформаційна підтримка включає: по-перше, наявність інформації, по-друге, володіння інструментами доступу до інформації в процесі навчання.

Сучасна школа потребує повного забезпечення доступу до інформації та комунікаційних потреб на навчальному рівні. Важливою є та інформація, яку дитина отримує безпосередньо в школі.

Досвід зарубіжних країн свідчить, що сучасні технічні засоби навчання та їх ресурси спрямовані на розширення обміну інформацією та налагодженню міжнародних зв’язків. Прикладом цього є проект, що був започаткований на початку 90-х років Радою Європи та Центром освіти і засобами зв’язку під назвою „Факс-програма”. Проект надав можливість розширити міжнародні зв’язки та обмін інформацією з сучасними школами різних європейських країн та України. Метою проекту є надання молоді знань, майстерності та допомоги у формуванні відношення до важливих проблем європейської спільноти у майбутньому, підготувати молодь до навчання у вищих навчальних закладів, мобільно та ефективно працювати в багатомовному та багатокультурному суспільстві.

Даний проект є європейською освітньою програмою, яка підтримує школярів Європи у використанні ресурсів Мас-медіа на міжнародному рівні, та надає можливість видавати багатомовні “Факс-газети”, що сприяють джерелом розповсюдження інформації.

Як координоване підприємство, програма має часові рамки та технічну підтримку, широко реалізуючи поставлену мету - підтримку молоді у наданні новин для міжнародної газети у школі, Факс-програма допомагає набувати досвід та розвиток.

Проект “Факс-програма” існує завдяки зусиллям багатьох міжнародних організацій, а саме департаменту Міністерства освіти , Центру вивчення мас-медіа Посольства Франції, департаментам культури, шкіл та місцевої влади. Програма включає одержання інформації в школі, з метою публікації та розповсюдження міжнародні газети, обміну інформацією.

„Факс-програма”, виникла наприкінці 20 століття, коли почали розповсюджуватися нові технічні засоби навчання, наприклад, використання факсів у навчальних цілях. Раніше, це були навчальні фільми, відео та аудіо касети, використання проектору як технічного засобу навчання. Французька школа має свої давні традиції щодо видання шкільної газети своїми силами використовуючи технічні засоби навчання. У минулому столітті відомий французький педагог Селестен Френе з метою надання школярам професійних навичок, а також гармонійного розвитку особистості її творчих здібностей започаткував видання шкільної газети у шкільній типографії. Діти самостійно писали матеріали до газети та друкували її на типографських верстатах. І це надало можливість видавати та розповсюджувати інформацію між школами в середині країни та за її межами.

Оригінальність ідеї використання Факс апаратів полягає у видавництві шкільної газети, що сприяє мобільності, ефективності, надійності та, головне, ідентичності документу та його корисності. Школи обмінюються конкретною, оригінальною продукцією, досвідом та корисною інформацією з використанням технічних засобів навчання у школі. Перша молодіжна факс-газета була видана у школі № 89 у місті Реннес, Франція спільно з дирекцією Центру освіти і засобів зв’язку, Міністерством освіти Франції. Вона була заснована за допомогою новітніх технологій, як засобів виробництва та обміну інформації з використанням факсу, як засобу нових технологій у сфері освіти. 30 команд школярів середніх школ країн Європи підтримували зв’язок зі школою № 89 у Реннес, Франція і співпрацювали у видавництві „Першої молодіжної Факс-газети”. Вчителями шкіл у 12 різних країнах Європи було засновано Центр освіти та засобів зв’язку. До даного педагогічного експерименту було залучено видавництва європейських шкільних газет, асоціації молодих журналістів та європейські молодіжні асоціації. Перша європейська молодіжна Факс- газета стала яскравим результатом, спільної праці. Проект розвивався швидко: факс-програма почала діяти у Франції, потім розповсюдилась в інші європейські країни.

Теми перших видань мали назви „Факс-день” та „День у житті школяра середньої школи”. Шкільні команди міста Реннес та різні європейські команди, які працювали від самого початку за допомогою спеціалістів, досягнули спільної мети. Перша факс-газета була надрукована та доставлена до школи №89, а потім розповсюджена факсом по всій Європі. Теми, які вибиралися учнями, зосереджувалися переважно на повсякденному житті молоді, шкільному житті, дискусіях на різноманітні теми, використанні нових інформаційних технологій. Розглядалися такі питання як : Чому ми у школі? Молодь і спадщина: відношення до європейської культури; друга річниця Факс!: школа та світ бізнесу. Наша Європа; мас-медіа та комунікація у школі; зустріч у Європі, мовні проблеми та багато інших тем, що цікавили учнів. В цій молодіжній газеті, яку молодь самостійно видала та розповсюджувала по всієї Європі у навчальних цілях, освітлювалися новини, збиралась різноманітна інформація та вносилась до баз даних. Школярі намагалися вдосконалити процеси інформаційної обробки, реклами та друку.

Факс-газета –видавалася на 28 мовах. Кожна із сторінок газети була двомовною, надрукована на двох мовах: державній та іноземній. Учасники проекту отримували зразок, демонструючи, як має бути оформлена кожна сторінка, зокрема, включаючи дві різних мови. Керуючись стандартами розташування матеріалу на двох мовах ( назва, вступ, підзаголовок, заголовок, резюме), учні зберігали певні традиції, що існували в світі видавців.

До роботи у Факс-програмі були залучені більш ніж 400 редакційних команд 5.000 молодих людей із 40 різних країнах, 30 видань співпрацювали в ній.

Структурно Факс-програма включає такі компоненти:

Організаційні: проект, команду, навчальну роботу та роботу з засобами масової інформації, професіоналами та журналістами.

Видання газети: Мережа кореспондентів; учбові заклади; керівники: вчителі та журналісти.

Дослідна робота: пошук інформації; концептуалізація; європейські зв’язки; навчальний зміст теми кожного видання.

Головними цілями медіа-навчання, є надання можливості учасникам зрозуміти дійсність, усвідомити що таке „мас-медіа”, яке сприятиме формування нашого бачення світу. Це допомагає розвивати критичне ставлення до змісту інформації, що розповсюджується мас-медіа. Виробництво газет це кульмінація логічної послідовності дій, які включають в себе поняття, навчання та активну практику.

У ті роки, коли зароджувалися такі програми, вони були досить актуальним серед обміну інформацією. Сьогодні застосування факсів у навчально-вмховному процесі зменшилось, але ідея видання Факс-газет не втратила в обміні між школами оригінальність та ефективність. З зростанням технічного прогресу впроваджуються нові вдосконалені засоби між обміном шкільної інформації, такі як, Інтернет, Електрона пошта, Чати.

Факс надав можливість молоді виробляти та обмінюватися новинами, набувати навички у користуванні технічних засобів. Це сприяє дослідженню та удосконаленню знань у сфері виробництва преси.

Зарубіжна школа володіє великим досвідом впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес. Ці нові можливості, можуть бути корисними та використовуватися в школах України.

Контактна адреса:

03060 м Київ

Берлінського 9,

тел/факс:38(044) 440-96-27




Схожі:

І. М. Кушнір ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ...
Постановка проблеми. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчальному процесі дозволяє реалізувати інформатизацію...
Особливості вивозу капіталу в сучасних умовах розвитку світової економіки
Міжнародне та національне фінансове право щодо діяльності міжнародних фінансових організацій
Тема Предмет і завдання
Класифікація міжнародних (міждержавних) фінансових організацій за залежно від кола держав що є їх засновниками (учасниками) та від...
«Теоретичні та прикладні аспекти забезпечення науково-методичної...
України дозволяє освіті зайняти належне місце в системі соціальних пріоритетів, відкриває реальні перспективи досягнення європейських...
ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, УСТАНОВ І НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ...
Основні тенденції розвитку освіти, в тому числі професійної, у європейських країнах свідчать, що, незважаючи на суттєві відмінності,...
Всеукраїнська акція «Fair Play -2» проти вбивства тварин.(м. Київ) Прес-анонс
Також при підтримці зоозахисних організацій Німеччини, Польщі, Чехії, Італії та інших європейських країн
Тема: Інформаційне забезпечення аналізу господарської діяльності
Фінансова (бухгалтерська) і статистична облікова інформація (звітна та оперативна). Позаоблікова інформація
2. Валютні рахунки в системі міжнародних розрахунків Формування кореспондентських...
Зв’язок міжнародних розрахунків з валютними операціями в банківській діяльності. (СРС №1)
1. Сфера діяльності МПрП його роль в організації міжнародних економічних,...
МПрП – це система юридичних норм, спрямованих на регулювання міжнародних невладнаних відносин з “іноземним елементом”
Реферат на тему: „ Вступ України до СОТ: позитивні та негативні наслідки“
Україні визнають неможливість ефективної діяльності в системі міжнародної торгівлі, якщо країна не є при цьому членом СОТ. Україна...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка