|
Скачати 1.43 Mb.
|
1.2.5. Рослинність. За лісорослинним районуванням територія Чорткова знаходиться в підрайоні свіжих і вологих грабових і букових дібров, рідше грабових і букових судібров Тернопільсько-Придністровського лісорослинного району. Грабові і букові діброви належать до Західної підпровінції, що характеризується найменшою континентальністю клімату, лісорослинної області вологого помірного клімату (вологі груди) західної підзони лісостепової зони України. Неподалік міста можна зустріти природні ареали ранньоквітучих рослин-ефемероїдів, у тому числі рідкісних, зникаючих та лікарських видів: горицвіту весняного, морозника червоніючого, аруму Бессера, лілії лісової, анемони лісової. Ліси на території Чортківського району займають 9586 га (8,3% території району). Тут формуються світло-сірі опідзолені грунти. Ліси тінисті двохярусні. У лісах ростуть переважно граб, ясен, дуб, клен, липа, береза, осика, глід. Також поширені модрина, ялина, клен, черешня, груша, сосна, акація. Крім деревної рослинності в районі зустрічається велика кількість кущів. Поширені калина, ліщина, терен, шипшина, бузина. В трав`яному покриві рясно виростають папороть, зірочник лісовий, барвінок, фіалка запашна, підсніжник, суниці, і ячмінник, подорожник, зірочки жовті, осика хвиляста, вероніка дібровна, ряст, звіробій, цмин пісковий. На підвищених ділянках ростуть пирій, тонконіг, костриця. А в долинах рік, на луках проростають, осока, тимофіївка, стоколос, ковила, типчак. 1.3. Аналіз санітарно-гігієнічного стану міських та прилеглих територій. Стан довкілля – одна із найважливіших проблем міста. Неефективне використання природних ресурсів у виробництві призводять до надмірного антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Стан довкілля є показником раціонального або не раціонального природокористування. Оцінка санітарно-гігієнічного стану міських територій проводилася за наступними показниками: -ступінь радіологічного забруднення; -ступінь забруднення побутовими та органічними відходами; -ступінь забруднення повітря; -ступінь забруднення води; -ступінь акустичного забруднення; -частка девастованих ландшафтів; -частка зелених насаджень та природних ландшафтів; -частка агроландшафтів. Місто Чортків віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю з забрудненням грутну 1-5 кг/км та гамма-фоном 15-20 мрн/год. У 1992 році спеціалісти в/о «Спецатом» проводили заміри та виконували роботи по виявленню реальних радіаційних обставин у м. Чорткові. Виявлено території із забрудненням ґрунту, де радіонукліди цезія – 134, 137 складають по 90% кванту 1,10 Кі/км2. Потужність експозиційної дози на той час складала в середньому 15 мрн/год. Останні радіологічні дослідження, які проводились у 2002 році лабораторією Чортківької СЕС, показали тенденцію зменшення експозиційної дози. Зокрема, на території міста експозиційна доза змінювалась від 8 мрн/ год біля річки Серет до 10 мрн/год на підвищених місцях. Найбільша доза зафіксована у центральній щільно забудованій частині і складала до 11 мрн/год. На жаль немає даних радіологічного контролю за останні роки, незважаючи на те, що Закон України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» вимагає оприлюднювати дані досліджень радіоекологічного контролю один раз на три роки починаючи із 2009 року. Проблема вивезення побутових відходів та їх утилізація – одна із найважливіших у міському господарстві. Якість міських просторів найбільше залежить від чистоти ґрунту, повітря, води. До негативних санітарно-гігієнічних факторів Чорткова слід віднести міське сміттєзвалище, яке розташоване на південь від центральної частини міста на підвищеному плоскогір’ї. Плоскогір’я та «Гнила балка» відділяє міську забудову від сміттєзвалища. Але незважаючи на те, побутові та органічні відходи все ж мають значний негативний вплив на територію міста. Проблема сміттєзвалища у Чорткові існує здавна. Ще у грудні 1999 року відбулись громадські слухання, які проводились з ініціативи ЕГО «Зелений Світ» щодо проблем екологічних наслідків накопичення побутових відходів у м.Чорткові. В резолюції відмічено, що міське сміттєзвалище Чорткова не відповідає елементарним екологічним та санітарним нормам поводження з відходами, потребує закриття з подальшою рекультивацією території.».2 На полігоні були вжиті лише локальні запобіжні заходи. Джерелом небезпечного хімічного та біологічного забруднення міських територій Чорткова є т. зв. «звалищний фільтрат» - атмосферна волога, насичена токсичними сполуками, патогенними бактеріями та продуктами їхньої життєдіяльності. «Звалищний фільтрат», потрапляючи у ґрунтові води (часто на велику глибину), може заражати ґрунт на багатокілометрові відстані від місця забруднення. Всебічний аналіз грунту в районі схилів Гнилої балки, Холодної балки та Рудькової балки не проводився, тому важко сказати наскільки впливає міське сміттєзвалище на якість грунту та води у районах, які прилягають до нього. Проте, візуальні спостереження показали, що сміття вивозиться не тільки на територію міського сміттєзвалища, але й навколо нього в радіусі бл.800 м. Це здебільшого узбіччя дороги, що веде на звалище та схили перед узліссям Гнилої балки та Холодної балки на північ і північний схід від епіцентру звалища. Крім того побутове сміття розноситься вітром та тваринами. Таким чином навколо сміттєзвалища у західному, північному та східному напрямках можна окреслити зону поширення впливу хімічного та біологічного забруднення від побутових та органічних відходів. Ситуація ускладнюється наприкінці літа, восени та на початку зими. Авторами даної розробки проводились спостереження за напрямом вітру та перепаду температури у Чорткові. Виявилось, що літні місяці сильно відрізняються від осінніх за напрямом пануючих вітрів. У липні та серпні переважають північно-західні вітри, що є сприятливим для міста, бо повітряні маси, забруднені від розкладу органіки та спалювання відходів, не потрапляють до центральної частини міста. Вже у серпні значно переважають південні та західні вітри, а денна температура сягає до 32˚С, що посилює негативний вплив забрудненого повітря на центральну частину міста. У вересні посилюється панування південно-східних вітрів та північно-західних. Південно-східні вітри, доносячи забруднене повітря із сміттєзвалища, створюють дискомфорт переважно на квартал індивідуальної житлової забудови та багатоповерхової забудови у західній частині міста, а також мешканцям новобудов, які придбали земельні ділянки поблизу сміттєзвалища. Слід зазначити, що саме у вересні збільшується концентрат відпрацьованих автомобільних газів, через появу значної кількості автомобілів на вулицях Чорткова. На початку зими близько 48% становлять вітри південного та південно-східного напрямків і стільки ж – північного та північно-західного напрямків. В майбутньому територію міського сміттєзвалища ефективно використати буде практично неможливо. Навіть після рекультивації ці площі будуть придатні лише для заліснення, а дерева, які будуть там зростати, довший час утримуватимуть в собі ряд хімічних сполук не властивих для деревини у природних умовах зростання. Подібні сміттєзвалища (в меншому об’ємі) виникли у Горішній Вигнанці. Зокрема у яру, який виходить до струмка Вільховець, накопичено велику кількість побутового та органічного сміття. Поверхневі води, які стікають яром, несуть в собі «звалищний фільтрат» спершу до струмка, а далі попадають до річки Серет. Береги річки Серет також засмічені локальними ділянками побутового та органічного сміття. В пункті 9 глави 3 проекту «Встановлення водоохоронних зон р.Серет на території м.Чортків Тернопільської області» відмічено, що вздовж берегів р.Серет виявлено стихійні смітники, навіть у центрі міста3. Локальні скупчення побутового сміття спостерігаються на високих прибережних схилах у тих місцях, де вище від рівня схилів розміщена забудова. В окремих дільницях спостерігається накопичення будівельного сміття у перемішку із ґрунтом. Трапляються випадки коли забудовники висипають ґрунт із будівельним сміттям на схили та у долини. Наприклад, ділянки прибережних захисних смуг Серету в районі вулиць Шопена, Шевченка, Надрічної, Гончара, Лісової, у передмісті Бердо та ін., схили природної долини річки в районі вулиць Гранична, Січинського, Лепкого, Лесі Українки, Франка, Січових стрільців, ділянка біля джерела із каплицею в районі вулиці Бандери, схили «Гнилої балки», прибережні ділянки поблизу озера у передмісті Синяково та ін. Негативним явищем є засмічення невеликих струмків органічними рештками (бур’янами), які залишаються після збирання врожаю, а також перегноєм, напіврідким курячим послідом. Зокрема, прибережна захисна смуга Серету у передмісті Бердо засмічена органічними рештками, побутовими та будівельними відходами, струмок «Холодного яру» регулярно засмічується бур`янами у верхній частині, а струмок, який витікає із ставка в с.Синяково, - у тих місцях, де прилягає забудова. Навколо інкубаторної станції спостерігаються ділянки із виливанням напіврідких органічних відходів. Основним джерелом забруднення атмосферного повітря у місті є викиди відпрацьованих газів автотранспорту. З кожним роком кількість автомобілів зростає, тому проблема охорони повітря у місті залишатиметься актуальною. Помічено, що найбільше скупчення автомобілів та найбільш інтенсивний рух транспорту спостерігається у центральній частині Чорткова, а також на кільцевій розв’язці при в’їзді до міста і на основних вулицях: Копичинецькій, Незалежності, С.Бандери. Протягом року найбільше забруднення спостерігається в осінні місяці, що пов’язано із пожвавленням автомобільного руху, а найменше – в зимові, що пов’язано із зменшенням руху та особливими метеорологічними умовами. Здебільшого в повітря попадають наступні речовини: формальдегід, двооксид азоту, оксид азоту, двооксид сірки. Крім того спостерігається забруднення повітря пилом. У Звіті по відділу житлово-комунальної гігієни Чортківської районної санепідемстанції за 2009 рік відмічено чотири проблемні місця, де пил та загазованість перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК). До них віднесено перехрестя вулиць Незалежності, Ягільницької та Володимира Великого, вулиць С. Бандери та Гончара, вулиць Незалежності та Шевченка, район автостанції. Забруднювачами повітря є і стаціонарні джерела – промислові підприємства. За останні роки спостерігається зменшення викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин від промислових підприємств внаслідок зменшення обсягів виробництва. Але Чортківський район надалі виділяється значними обсягами споживання паливно-енергетичних ресурсів (11,4%). Найбільші викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами мають ВАТ «Чортківгаз» (1900 тон/рік), ВАТ «Чортківський цукровий завод» (513,15 тон/рік). Найбільшим джерелом викидів на території міста є Чортківський ливарно-механічний завод, філія фірми «Конист» (394,948 тон/рік)4. Одним з негативних чинників забруднення атмосферного повітря є спалення органічних рештків та побутових відходів у процесі прибирання та благоустрою території міста. Чортків є одним з основних забруднювачів водних об’єктів області. На якість води річки Серет впливає скидання неочищених стічних вод (БСК5, амоній-іон, фосфати), але концентрації забруднюючих речовин знаходяться в межах ГДК. Діючі очисні споруди міста забезпечують лише механічну очистку стічних вод. У ріку Серет щорічно скидається 0,6 – 0,8 млн. м3 недостатньо очищених стічних вод, що суттєво погіршує екологічний стан р. Серет, створює небезпеку для розташованих нижче по течії населених пунктів, водозабору м. Чернівці та р. Дністер.5 Найбільшим забруднювачем водних об`єктів є Чортківське виробниче управління водопровідно–каналізаційного господарства, що розташоване на вул. Сонячній, 7. Його занесено до списку 10-ти підприємств області, що становлять найбільшу екологічну небезпеку6. Очисні споруди Чортківського водоканалу розташовані у заплаві, на відстані 40-50 м від річки і приймають побутові стоки міста. Очисні споруди не працюють і стоки без належної очистки скидаються у р. Серет. Встановлено, що у 2008 році скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами у водні об`єкти міста цим підприємством становило 0,562 млн. м3. Крім того, за межами міста є ряд інших джерел забруднення поверхневих вод, зокрема підприємства промислової зони (Чортківський сирзавод, СТО, Чортківський м`ясокомбінат та ін.) Очисні споруди Чортківського м'ясокомбінату розташовані на вулиці Копичинецькій і на сьогодні не працюють. Неочищені стоки, які потрапляють з Чортківського сирзаводу поступають на очисні споруди і без очистки скидаються у струмок, а далі стікають по дну балки і потрапляють до р.Серет. Значна частина заплави р. Серет зайнята садибами та городами. Городи переважно розорані до бровок річки, через що талі і дощові води несуть в русло бруд , отрутохімікати, мінеральні і органічні добрива. Заплава річки у південній частині м. Чортків зайнята колективними садово-городніми ділянками. На довжині 400 м межі ділянок знаходяться на віддалі 2-4 м до бровок річки. Слід зазначити, що Чортківський район загалом відноситься до найменш водозабезпечених підземними водами районів області. Чортків є єдиним у області містом, у якому для централізованого водопостачання використовуються переважно поверхневі води (інфільтраційний водозабір) та підземні води четвертинних алювіальних відкладів річкових заплав. З огляду на це особливо актуальним є здійснення водоохоронних заходів, у тому числі шляхом створення водоохоронних насаджень та належного утримання санітарних зон охорони джерел питного водопостачання, а також зменшення скидів забруднюючих речовин у водні об`єкти. В межах м.Чортків виявлено ерозійні процеси по схилах заплави р.Серет (охоронна зона ландшафту, заповідні ділянки) і в балках. Ряд територій зазнали сильних антропогенних змін. На вершинах схилів здійснювали видобування піску, що призвело до значної зміни ландшафту. В колишніх кар’єрах ще дотепер спостерігається несанкціоноване видобування піску. Близько 30 га земель є порушеними. Саме такі девастовані ландшафти портебують рекультвації, а в майбутньому можуть стати об’єктами зелених зон. Зелені насадження у місті розподіляються нерівномірно. Центральна історична частина є найменш озеленена. Тут частка зелених насаджень коливається від 12% до 15%. Території житлових кварталів, прилеглих до істоичної частини мають більшу частку зелених зон, яка становить 18-20%. Одночасно є квартали із промислово-виробничими об’єктами та гаражними кооперативами, де озеленення близьке до 1%. Найбільшу часту зелені мають крутосхили «стінки», які виходять до Серету. Агроландшафти також присутні на території міста. У південній та східній частині міста знаходяться дачні ділянки. Крім того рівнинні прирічковій території міста зайняті городами. Розділ ІІ. Характеристика ландшафтно-рекреаційних територій та об’єктів історико-культурної спадщини. 2.1.Ландшафтно-рекреаційні території. До ландшафтно-рекреаційних територій відносять зелені насадження загального користування, зелені насадження обмеженого користування та зелені насадження спеціального призначення. Довговікова господарська діяльність значно змінила природне середовище Чорткова, тому для означення природно-анторпогенних територій міста вживається термін урболандшафт. Сьогодні ряд територій міста потребують охорони природних угрупувань особливо на крутосхилах річкових долин. Крім грунтозахисної та водорегулюючої функції, вони виконують важливе рекреаційне та естетичне навантаження. Проведений аналіз розвитку зелених зон та стану зелених насаджень виявив, що центральна частина міста найбільше трансформувалась у порівняні із XVIII-XІX cт. Всі озеленені ділянки, які в минулому оточували культові споруди, палаци, вілли, громадські споруди на сьогодні забудовані новими багатоповерховими будинками, що призвело до порушення цілісності ландшафтно-архітектурного образу міста. Колишні парки уже втратили свою історичну шату. Про них нагадують лише окремі групи дерев, залишки алей. Наприклад алея робінії псевдоакації вздовж вул. Бандери нагадує про колишні межі монастирського парку. Від самого монастирського парку залишилась невелика частина, територія якої віддані у користування різним власникам. У місті між вулицями Бандери та Ягільницькою збереглася стара алея ясенів звичайних та декілька поодиноких дерев у центральній частині міста. Вік дерев становить 80-120 років. Повністю втрачений парк маєтку Садовських-Борковських. Територія парку забудована новітніми спорудами. Від колишнього маєтку залишилась невелика ділянка, в центрі якої тепер побудовано церкву апостолів Петра і Павла. Оригинально був вирішений в минулому благоустрій схилів, які спускались терасами до р.Серет від віллової забудови. Від них збереглись залишки підпірних стін і системи збіжно-розбіжних сходів на терасованому схилі. В центральній частині важливим є сад центральної районної лікарні, в якому зростають ряд екзотів та декоративних дерев. Зелені ділянки дитячих садків, шкіл та інших громадських закладів є незначним доповненням до урболандшафту Чорткова. Декілька скверів у центральній частині приведені у належний вигляд і задовільняють естетичні вимоги. Поруч з тим ряд зелених ділянок, внутрішніх двориків, площ потребують докорінної реконструкції. Окремі дитячі дошкільні та шкільні заклади мають добре розвинену систему зелених насаджень, однак є і такі, що потребують вдосконалення ландшафту, садово-паркових композицій та збільшення своїх територій. На сьогодні офіційно місто має два парки, які не мають належного вигляду і потребують покращення свого стану. Парк культури ім. І.Франка. Парк закладено в середині ХХ ст. на надзаплавній терасі правого берега Серету. Планувальна композиція вирішена у регулярному стилі, а садово-паркові композиції – у пейзажному. Головною планувальною віссю є паркова алея, яка прокладена з півночі на південь. Бічна алея, що перетинає головну, пов’язує паркову частину із стадіоном «Харчовик» та річкою Серет. У парку розташовані атракціони. Серед деревних порід поширені гостролистий клен, чорна тополя, біла верба, бородавчата береза, каштан кінський, липа серцелиста. В алейних посадках зростає туя західна, ялина колюча. Серед цінних декоративних дерев тут зростають бархат амурський, кипарисовик горохоплідний. В північно-східній частині є кілька екзотів айланту високого. У південній частині парку в прибережній смузі зростає невеликим угрупуванням береза бородавчата у поєднанні із білою тополею. На сьогодні парк знаходиться дещо в занедбаному стані. Паркова скульптура знищена, а покриття алей потребує оновлення. Оновлення потребує вхідна частина. Садово-паркові композиції зруйновані самосівом. Окремі дерева потребують лікування і належного догляду. Парк Залізничників. Парк Залізничників формувався у 60-70 роках ХХ ст. на основі уже сформованої деревно-чагарникової рослинності. На території, яка визначена для парку немає алей та пішохідних доріжок і продуманих садово-паркових композицій. Натомість є протоптані стежки, які пов’язують місто із селом Біла. Тут переважають такі дерева, як біла тополя, бородавчата береза, різні види верби та клену. В окремих частинах парку мешканці розорюють окремі ділянки для вирощування городини. Для формування паркової території необхідно долучити ряд невпорядкованих ділянок, провести докорінну реконструкцію зелених насаджень та виконати планування. Важливим є наявність річки, що зумовлює особливий тип водно-прибережної рослинності. Ландшафт у цій місцевості здебільшого рівнинний, тому вимагає особливого підходу до формування парку. |
План перевірок дотримання санітарного законодавства на об’єктах поточного нагляду відділення ГДП Річний план перевірок підконтрольних об’єктів на території міста Тернополя на 2009 рік |
Правила благоустрою території міста Нікополя Відповідальна особа... Порядок внесення змін та доповнень до правил благоустрою території міста Нікополя |
З В І Т про базове відстеження дії регуляторного акта – рішення міської... Стислий опис документа: установлюється порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою міста Кременчука, регулюються... |
План роботи дорадчих органів на 2013 рік № Координаційна рада з питань запобігання, протидії корупції та усунення її наслідків на території міста |
Додаток 1 Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, а також на громадян України, іноземних... |
Додаток до рішення Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, а також на громадян України, іноземних... |
«Про порядок погодження розміщення об’єктів літньої торгівлі на території міста Тернополя» Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою організації роботи об’єктів літньої торгівлі на території... |
План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2011 рік по м. Синельниковому Про затвердження правил утримання собак, котів та інших тварин на території міста Синельникового |
Обслуговування всіх форм власності, розташованих на території міста Нікополь Цей Порядок визначає основні вимоги до впровадження режиму роботи при здійсненні торговельної діяльності об’єктів торгівлі, ресторанного... |
Обслуговування всіх форм власності, розташованих на території міста Нікополь Цей Порядок визначає основні вимоги до впровадження режиму роботи при здійсненні торговельної діяльності об’єктів торгівлі, ресторанного... |