|
|
Скачати 1.43 Mb.
|
|
Перелік точок спостережень: 1.Автозаправка біля нового кладовища. 11.Гнила балка. 2.Схил між Рудьковою балкою та Бердо. 12.Центр міста біля костелу. 3.Автостанція на вулиці Копичинецькій. 13.Копичинецький міст. 4.Схил біля єврейського цвинтаря . 14.Схил гори Бердо. 5.Площа перед міською радою. 15.Угринська стінка. 6.Територія автодрому. 16.Схили біля телевежі. 7.Каплиця біля джерела в районі Золотарка. 17.Автодорога біля газової заправки. 8.Колишній кар`єр біля озера в Синяково. 18.Житловий район Кадуби. 9.Сільськогосподарські поля с.Вигнанка. 19.Вулиця Незалежності. 10.Гора Каліч. 20.Заплава Серету біля залізничного вокзалу. Висновки. 1. Чортків має особливі та неповторні ландшафти, які у поєднанні із міською забудовою формують оригінальні види та панорами. В майбутньому їх необхідно використати для розвитку рекреації, туризму та науково-освітньої діяльності. 2. Найпривабливіші ландшафти та панорами розкриваються у долині річки Серет та на схилах так званих «стінок», які оточують ядро міста. Ці ділянки ландшафтів пропонується віднести до заповідних територій та територій з особливим охоронним режимом. 3. Природні ландшафти та урбанізовані території самі по собі не набирають великої кількості балів. Натомість урболандшафти, в яких архітектурні споруди та планування гармонійно вписані у середовище, є найпривабливішими і мають високу естетичну оцінку. Їх прийнято називати культурно-ландшафтні комплекси. 4. Природні ландшафтні комплекси (стінки) та центральна частина міста знаходяться у візуальному взаємозв`язку: природні схили виступають активним фоном для забудови і збагачують міські простори, натомість із вершин та схилів «стінок» розкриваються неповторні панорами урбанізованого середовища. Поява дисгармонійних елементів чи в природному, чи в урбанізованому середовищі призведе до порушення гармонії і зниження якості середовища проживання. 5. Архітектура та планування центральної частини Чорткова є масштабним до людини та ландшафту. Пропонується зберегти масштабність архітектури та планування центральної частини, не вносити у забудову активних дисгармонійних домінант та більшу увагу приділити якості зеленим насадженням у середмісті. Розділ ІІІ. Проектні пропозиції щодо формування комплексної зеленої зони міста 3.1.Засади формування комплексної зеленої зони міста. Ландшаф є важливою складовою якості життя людини і сприяє формуванню місцевих культур. Комплексна зелена зона міста повинна стати своєрідним «зеленим» каркасом урбанізованого середовища Чорткова. У проекті враховано основні положення ряду документів. Важливе нормативно-методичне значення має Концепція сталого розвитку населених пунктів, схвалена постановою Верховної Ради України від 24.12.1999 р. № 1359-XIV. Згідно з нею поняття сталого розвитку населених пунктів включає «збереження та збагачення біологічного різноманіття та культурної спадщини». Цим же документом (у розділі 3) до основних напрямів державної політики щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів віднесено охорону і раціональне використання пам’ток культурної спадщини. Отже важливим у комплексній зеленій зоні є врахування гармонійного поєднання антропогенних та природних елементів. Не менш важливим документом є Регіональна схема формування екомережі Тернопільської області, яка розроблена у 2005-2008 роках. Одним із важливих завдань Регіональної схеми екомережі області є об’єднання усіх розрізнених ділянок природно-заповідного фонду у єдиний екологічний каркас.7 Для економічного розвитку урбанізованих територій важливим є місцевий Стратегічний план економічного розвитку міста Чорткова, який розроблений у 2005 році. У ньому передбачено два основні напрями: розвиток малого та середнього бізнесу та розвиток туризму. Розвиток туризму стане більш успішним, якщо ряду об’єктам буде надано статус природно-заповідних територій, а також будуть впорядковані об`єкти історико-культурної спадщини та зелені насадженя. Не менш важливим є Програма з благоустрою та розвитку і збереження зелених зон міста Чорткова на 2010-2015 роки. В Програмі одним із ряду пунктів пердбачено інвентаризацію земельних ділянок, міських парків, скверів, комунального майна, меморіальних комплексів, заповідних територій, тощо. Важливим є також проведення заходів щодо реконструкції парків, міських зелених насаджень, капітального ремонту квітників та газонів, утримання зелених зон міста у належному санітарному стані. Проектні пропозиції комплексної зеленої зони Чорткова націлені на вирішення поставлених завдань у вище згаданих документах. У міських поселеннях відповідно до державних будівельних норм передбачають безперервну систему озеленених територій та інших відкритих просторів, які у поєднанні із заміськими формуватимуть комплексну зелену зону8. Формування комплексної зеленої зони міста Чорткова пропонується здійснювати на основі положень Європейської ландшафтної конвенції, яка передбачає включати ландшафт до власної регіональної і міської планової політики відповідним органам державної влади9. Запровадження ландшафтної політики повинно базуватись на трьох основних напрямках діяльності: охороні ландшафту, регулювання ландшафту, планування ландшафту. Охорона ландшафту передбачає діяльність щодо збереження та підтримання характерних рис даного ландшафту. Регулювання ландшафту означає діяльність, спрямовану на забезпечення постійного утримання ландшафту, його реконструкцію відповідно до змін, що викликані соціальними, економічними, екологічними процесами. Планування ландшафту означає активну діяльність спрямовану у майбутнє, щодо поліпшення, відновлення або створення ландшафтів. 3.2. Збереження цінних ландшафтів та окремих дерев. За даними дослідження Л.П.Царика Чортківський район віднесено до четвертої групи з малосприятливими природно-екологічними умовами життєдіяльності населення. Звідси випливає необхідність збереження інуючих природно-ландшафтних комплексів та планування і розвиток нових. Довготривалі спостереження за розвитком урбанізованих систем показали, що найбільші зміни природних умов зростання фітоценозів відбулися в містах, де в процесі формування урбанізованих, індустріальних, комунально-стрічкових та девастованих ландшафтів практично повністю витіснено природні рослинні угрупування та змінено умови місцезростання. Науковці стверджують, що ці процеси матимуть віддалені, часто непердбачувані наслідки10. На території Чорткова ще збереглися ділянки, де розвиваються природні рослинні фітоценози, а це надає високої якості природним ландшафтам міста. З висоти крутосхилів відкривається мальовничий краєвид долини Серету та м.Чорткова. Дані ландшафти потребують охорони не лише як геологічні пам'ятки, але й з точки зору охорони біологічного різноманіття. Відповідно до Регіональної схеми формування екомережі Тернопільської області вздовж річки Серет та її прилеглих територій передбачено екологічний коридор міжрегіонального значення, який проходитиме через землі міста Чорткова. Саме прирічкові ландшафти в перспективі можуть стати каркасом екологічної стабільності регіону. Тому діяльність, щодо охорони ландшафту набуватиме в майбутньому важливого значення не тільки для міста, але й для області. Така діяльність буде ефективною при умові формування на території Чорткова та прилеглих сіл системи охоронних територій. Долина річки повинна сприйматись не як вузький коридор, а як поліфункціональний природний ландшафт. «Програмою формування регіональної екологічної мережі на 2002-2015 роки», затвердженою рішенням Тернопільської обласної ради від 26 липня 2002 р. № 32 в межах долини р.Серет передбачено створення регіонального ландшафтного парку (РЛП). У Концепції створення РЛП, яку запропонувала ЕГО «Зелений Світ» відмічається, що у його функції буде входити охорона цінних ландшафтів річкових долин: заплавних лук, боліт, прируслових крутосхилів, лісів, водних об`єктів, природних територій та об`єктів, що мають історико-культурне значення. До складу РЛП пропонується включити природні ділянки долин Серету та його приток (малі річки Перейма, Потік, Білий Потік, Накрасів, Млинка, Білавіна, Черкаска та ін.), об’єкти природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини, які розташовані на території міста та прилеглих сіл, а також цінні ландшафти, які формують виднокрай міста, забезпечують екологічний баланс і мають високу естетичну оцінку. Два об’єкти пропонується віднести до природно-заповідного фонду та історико-культурної спадщини одночастно, а саме: водозабір «Рудькова балка» та гору Каліч із прилегилими крутосхилами і залишками кар’єру. Крім того, до складу РЛП пропонується в майбутньому долучати ново виявлені пам’ятки природи, історії, архітектури, археології. Територія проектованого РЛП стане ключовим структурним елементом регіональної екологічної мережі, де ділянки із добре збереженим видовим, екосистемним та ландшафтним різноманіттям, середовищем існування організмів, інтегрованим в ландшафт, служитимуть функціональними ядрами парку. Орієнтовна пропонована площа РЛП в межах міста Чорткова– 176,83 га Таблиця 3.1. Перелік та характеристика об’єктів, які знаходяться на території міста Чорткова і пропонуються до складу РЛП «Середньосеретський» («Моклеків»)
Таблиця 3.2. Перелік та характеристика об’єктів, що знаходяться на території міста Чорткова і які пропонується вкючити до списку природно-заповідного фонду
3.3. Зелені насадження загального користування. 3.3.1. Загальноміські території зелених насаджень. Чортків знаходиться у ІІ В-3 зоні Північно-Західного лісостепу. Державні будівельні норми для цієї зони передбачають нормативний показник 9 м2/особу. Враховуючи те, що місто має залізничний вузол та знаходиться у зоні підвищеного радіоекологічного контролю, до території міста ставляться підвищені вимоги. Виходячи з вищесказаного норму загальноміських озеленених територій доцільно збільшити до 11 м2/особу. Перспективна чисельність міста згідно з генпланом розвитку на 2015 рік становитиме 32 тис. осіб. Отже потреба територій із зеленими насадженнями загального користування становитиме не менше 35,2 га і вони нестимуть основне рекреаційне навантаження міста. Нижче подається коротка характеристика ландшафтно-рекреаційних територій загальноміського користування. 3.3.1.1. Існуючі парки. Парк культури ім. І.Франка. Для покращення загального стану та естетики парку необхідно провести реконструкцію зелених насаджень, оновити малі архітектурні форми та відремонтувати покриття алей і доріжок. Планувальний каркас основних алей доцільно зберегти, натомість решту території слід перепланувати у пейзажному стилі. Доцільно також долучити до паркової території березовий гай, прибережні смуги у південній частині та меморіальну ділянку, на якій були розстріляні отці та монахи ордену Домініканів. Долучені території матимуть статус відповідно відпочинкової та меморіальної зони. Загальна площа парку ім. І.Франка становитиме приблизно 15,44 га. Для проведення реконструктивних робіт по парковій частині необхідно розробити проектно-кошторисну документацію. Міський парк Залізничників («Моклеків»). Парк закладено в долині річки Серет біля залізничного вузла. Проектом пропонується перейменувати цей парк на «Моклеків» і збільшити його площу до 16,67 га. Парк «Моклеків» поділятиметься на п’ять частини. Одна частина площею 2,46 га розташована на лівому березі річки і межує із залізничним вузлом. Чотири інших розташовані на правому березі Серету і поділяються між собою дорогами, які ведуть до села Біла. Друга (найбільша) частина площею 7,8 га на північному заході межує із забудовою села і доходить до сільської вулиці. Третя (менша) частина площею 3,82 га розміщена правому березі Серету у вигляді дуги із невеликим клином на північ. Тут зростають біля тополя, бородавчата береза, різні види верби та клену. Четверта розміщена біля дороги, межує із ділянкою водозабору і становить 1,73 га. П’ята (найменша) розташована на півночі, відділяється дорогою і межує із водозабором. Парк пропонується сформувати у пейзажному характері з максимальним використанням традиційних садово-паркових прийомів, притаманних для рівнинної території. Важливим є на цих ділянках зберегти і примножити водно-прибережну рослинність, яка характерна для цієї місцевості. Для формування парку необхідно розробити проектно-кошторисну документацію із врахуванням уже існуючих насаджень. Парк «Моклеків» буде виконувати функції не тільки міського парку, а скоріше міжпоселенського, оскільки межує із селом Біла буде нести рекреаційне навантаження для мешканців цього села. 3.3.1.2. Пропоновані парки. Даним проектом пропонується надати статус парків територіям, які мають площу від 1-го і більше гектарів. Ділянкам із зеленими насадженнями менше 1-го гектара доцільно надати статус скверів або майданчиків (в залежності від їх функціонального використання). Парк «На схилах Кадуба» Пропонується колишній пляжний парк, який починається від вулиці Набережної, поєднати із насадженнями на схилах у мікрорайонах Кадуб та Золотарка і створити єдиний парк площею 28,29 га із різними функціональними зонами. Одна зона (на схилах) виконуватиме захисну функцію, друга (на рівнині біля річки) – відпочинкову, а третя (в улоговині де розміщена каплиця) – сакрально-пізнавальну. Парк Садовських-Борковських. Парк пропонується створити в центральній частині міста на території колишнього панського маєтку Садовських-Борковських. Орієнтовна площа парку – 1,58 га разом із існуючими сакральними спорудами. В центрі ділянки розміщена церква Петра і Павла, а неподалік - дзвінниця. Навколо церкви пропонується створити парк у пейзажному стилі, використовуючи композиції із різновисоких дерев та чагарників. Довкола храму будуть облаштовані невеликі ділянки із квітами та різнотрав’ям. Дендрологічний парк «Калічівка» Формування дендрологічного парку пропонується на території колишніх кар’єрів та на прибережних схилах річки Серет та струмка «Вільховчик». Загальна площа пропонованого дедропарку становитиме 29,70 га. Ландшафт колишніх кар’єрів дозволяє сформувати тут цікаві садово-паркові композиції, які можуть посилити якість ландшафту. На цій території можна сформувати екологічну стежку для освітньо-виховних цілей. Після формування насаджень, територію дендрологічного парку доцільно включити до складу РЛП як комплексну пам’ятку: дендрологічну (природно-заповідного фонду) і визначне місце (історико-культурної спадщини). Гідропарк «Вільховчик» Гідропарк формується в заплаві річки Серет між вулицями Шопена та Гончара на площі 6,32 га. Тертиорія обмежується з півдня руслом Серету, а з півночі – його старицею та прилеглими територіями. На прибережних схилах стариці утворені стихійні смітники, тому тут необхідно провести механічну та біологічну рекультивацію. Після рекультивації та формування водно-прибережної рослинності гідропарк разом із греблею доцільно включити до складу РЛП. Парк «Кадуби» Єдиним місцем для створення районного парку у житловому масиві Кадуби є ділянка метеостанції площею 1,89 га на вул. Володимира Великого. Саме тут пропонується створити відпочинковий парк, використавши як аборигенні породи, так і екзоти. Парк «Етнокультура Поділля» Цей парк пропонується створити в районі територій, прилеглих до сміттєзвалища та лісових масивів Рудькова балка, Холодна балка, Червоний берег. В генплані більша частина парку передбачалася на орних полях Росохацької сільської ради. Менша частина розташовувалась на землях міста Чорткова. Даним проектом пропонується зберегти назву парку, сформувавши його тільки на території міста. Парк виконуватиме подвійну функцію: охоронну та рекреаційну. Охоронна функція зумовлена близьким розташуванням сміттєзвалища і потребою рекультивації територій та захисту від негативного пливу звалищного фільтрату та газів, які утворюються від гниття решток. Рекреаційна функція зумовлена необхідністю відпочинкових зон для мешканців, які проживатимуть в новоутворених житлових кварталах. Відпочинкова функція може бути надана цій території при умові ліквідації негативного впливу сміттєзвалища. Для цього необхідний якийсь час (15-20 років). Оскільки на вибраній території немає насаджень, то садово-паркові композиції доцільно формувати як із аборигенних, так і використовуючи рідкісні рослини Поділля. Орієнтовна площа парку – 22,15 га. Парк «Озерний» в Синяково Територія парку формується навколо штучно створеного озера у передмісті Синяково. Улоговина, по якій стікають дощові води від с.Заводське і до Синяково є важливою ділянкою з екологічної точки зору. Тому навколо озера біля кільцевої дороги доцільно зберегти уже існуючі насадження, водно-прибережну рослинність і впорядкувати територію навколо водойми та струмка. Парк виконуватим двояку функцію: рекреаційну та екологічну. До складу парку доцільно залучити девастовані землі, де колись видобували пісок. Ландшафти кар’єру та водне плесо у поєднанні із пейзажною рослинністю дасть змогу створити неповторний парк. Генпланом передбачено біля кільцевої дороги освоїти території під готельно-рекреаційні функції. Формування парку «Озерний» сприятиме розвиту територій для цих цілей. Орієнтовна площа парку – 17,35 га в тому числі площа водойми 3,69 га Парк «Березовий гай» Терторія парку здебільшого охоплює крутосхили, які тягнуться від кар’єру у с.Синяково до «Стінки Угринської». На західних схилах переважає береза бродавчата, тому назва парку походить від домінуючої породи. Парк виконуватиме три функції: рекреаційну, захисну та екологічну. Тут достатньо облаштувати стежки та привести до поряду дорогу. Орієнтовна площа парку – 11,32 га. Парк «На схилах Золотарки» Територія парку охоплює долинний простір та північно-західні крутосхили. Частина парку знаходиться на території міста, а частина – на землях с.Біла. Для парку відводиться трояка функція: рекреаційна, санітарно-захисна та екологічна. Орієнтовна площа парку – 13,69 га. Парк Ягільницький Територія парку знаходиться у південно-західній частині міста, неподалік транспортної розв’язки, тому пропонується надати їй санітарно-захисні функції. Зелені насадження будуть захищати житловий квартал від шуму та забрудення від пилу і відпрацьованих автомобільних газів. Орієнтовна площа парку – 4,36 га. Парк Карла Еміля Францоза Парк пропонується сформувати в межах заповідної території історичного центру на ділянці комунального господарства. Генпланом передбачено винести будівлі та споруди комунального господарства на інші території, а в прирічковій зоні створити парк. Парк доцільно сформувати у регулярному стилі, зважаючи на планування історичного центру. Доцільно використати ряд декоративних та екзотичних рослин, та широко застосувати партери і стрижені форми. Орієнтовна площа парку – 1,53 га. Парк Замковий Для формування Замкового парку доцільно використати прилеглі території до замкових мурів та площу в середині мурів. Для формування зелених насаджень доцільно здебільшого використати трав’яні рослини та ківти. Деревно-чагарникові композиції повинні формуватись локально з урахуванням візуального сприйняття пам’ятки архітектури. Враховуючи те, що замок Гольських переданий до Національного заповідника «Замки Тернопілля», на парк буде покладена двояка функція: заповдна і рекреаційна. Орієнтовна площа парку разом із залишками мурів – 1,15 га. Парк Спортивний Формування парку пропонується на базі стадіону, який розташований між вулицями Володимира Великого та Ягільницькою. Крім реконструкції стадіону доцільно доповнити парк іншими спормайданчиками та необхідними спорудами. Парк Спортивний буде поліфункціональним. Крім спортивних ігор тут можна проводити масові заходи, свята, фестивалі. Зелені насадження будуть сформовані на невеличких ділянках і виконуватимуть функцію розмежування окремих спортивних площадок. Підбір асортименту рослин слід виконати відповідно до вимог, які висуваються для споркомплексів. Орієнтовна площа парку – 1,2 га. До числа зелених зон загального користування відносяться невеликі декоративні сади при сакральних спорудах (незалежно від форми володіння землею), а також міські сквери. Розташування парків, садів та скверів подано на генплані. Перелік садів, які віднесені до зелених зон загального користування: га 1.Монастирський сад 3,39 2.Сад церкви Св.Володимира 1,2 3.Сад Вознесенської церкви 0,33 4.Сад Успенської церкви 0,24 5.Сад Святопокровської церкви 0,57 6.Сад церкви Св.Мучеників 0,7 7.Сад церкви «Христос для всіх» 0,4 8.Сад церкви на вулиці Копичинецькій 0,3 9.Сад церкви в передмісті Синяково 0,16 Всього 7,29 Перелік скверів: га 1.Сквер на перетині вулиць Білецька та Чортківська 0,03 2.Сквер на вулиці надрічній 0,87 3.Сквер Божої Матері на розі вулиць Бандери та Носса 0,2 4.Сквер депортованим українцям на вулиці Бандери 0,07 5.Сквер на вулиці Шевченка (в глибині дворика) 0,07 6.Сквер Станіслава Гольського (на розі вулиць Церківної та Мельника) 0,03 7.Сквер «Тарко» 0,15 8.Сквер Т.Шевченка (на голвній міській площі) 0,85 9.Сквер Осипа Маковея на вулиці Подільській 0,06 10.Сквер на вулиці Копичинецькій 0,24 11.Сквер на вулиці Лемківській 0,32 12.Сквер біля зупинки на вулиці Копичинецькій 0,10 13.Сквер Віри, Надії і Любові 0,62 14.Сквер на вулиці Весяній 0,08 15. Сквер Леопольда Левицького 0,46 16.Спортивний майданчик на вулиці Залізничній 0,12 17.Сквер Катерини Рубчакової-Коссак 0,10 18.Сквер Антона Горбачевського 0,23 19.Сквер скорботи та надії 0,37 20.Сквер на вулиці Д.Пігути 0,3 21.Сквер Александера Блондера 0,2 22.Сквер на вулиці Проектованій 0,39 23.Сквер на розі вулиць В.Великого та Ягільницька 0,18 24.Сквер на розі вулиць Незалежності та Ягільницька 0,65 25.Сквер на вулиці Осипа Маковея 0,04 26.Спортивний майданчик на вулиці Граничній 0,07 27.Сквер на перетині вулиць Грушевського та Водної 0,09 28.Сквер на вулиці Богдана Хмельницького 0,03 Всього 6,92 Отже, площа загальноміських територій зелених насаджень відповідно до проекту становитиме 142,96 га в тому числі: парків - 128,75 га; садів при сакральних спорудах - 7,29 га; скверів – 6,92 га. 3.3.2. Озеленені території житлових районів. Озеленені території житлових районів розраховуються, виходячи із показника 6 м2/особу. Перспективна чисельність житлового масиву Кадуби становитиме близько 9000 осіб. Отже для цього району необхідно мати не менше 5,4 га зелених насаджень загального користування. На сьогодні озеленені території житлового району становлять 7,64 га, включаючи спортивні майданчики та дитячі площадки. Крім того на території району розміщений сад церкви Св.Мучеників площею 0,7 га. Така частка зелених зон повністю задовільняє нормативні вимоги. Озеленені території навколо багатоповерхових житлових будинків на вулиці Незалежності становлять 4,08 га, а зелені території житлового кварталу між вулицями Бандери і Б.Лепкого становлять 2,46 га. Відповідно до кількості населення що проживає у багатоповерхівках та в прилеглих житлових кварталах цей показник знаходиться в межах нормативного. Отже, агальна площа озеленених територій житлових районів орієнтовно становить 14,18 га. Загальна площа зелених зон загального користування відповідно до проекту становить 157,14 га в тому числі: загальноміські території зелених насаджень – 142,96 га; озеленені території житлових кварталів – 14,18 га. 3.4. Зелені насадження обмеженого користування. До зелених насаджень обмеженого користування відносять озеленені ділянки дитячих дошкільних закладів, загальноосвітніх та спеціалізованих шкіл, середніх та вищих учбових закладів, закладів охорони здоров’я, фізкультурних та спортивних споруд, будівель громадського харчування та побутового обслуговування, організацій та установ управління, фінансування та зв’язку, установ комунального господарства, НДІ. Частка зелених зон по відношенню до забудови та замощення у кожного об’єкту різна. Обстеження територій із громадськими спорудами показали, що у Чорткові найменша частка зелених територій становить 30% (Чортківська музична школа), а найбільша – 80% (Вище дяківсько-катехитичне училище ім. Єпископа Г.Хомишина). В окрему категорію відноситься стадіон «Харчовик», де частка зелених територій (газони) становить близько 90%. В середньому частка зелених насаджень і територій обмеженого користування у громадських спорудах становить 55%. На загал це непоганий показник. Правда, ряд ділянок не відповідають нормам. Зокрема занижений показник зелених територій у дошкільному виховному закладі № 5 «Теремок» та музичній школі. Ці ділянки розташовані у щільно забудованій центральній частині міста. Резерву розвитку території для насаджень практично немає. На території дитячого садка зростають два ясени звичайні у віці близько 90 років. Один із них запропоновано віднести до заповідання. Ці дерева необхідно зберігати і доглядати, оскільки зелені насадженя на території садка незначні і площа дитячих майданчиків мала. Загальна площа зелених насаджень обмеженого користування орієнтовно становить 24,07 га, в тому числі: га Дошкільний навчальний заклад № 1 «Золота рибка» 0,63 Чортківський дошкільний виховний заклад № 5 «Теремок» 0,06 Міжшкільний навчально-виробничий комбінат трудового навчання і професійної підготовки 0,21 Музична школа 0,05 Вище дяківсько-катехитичне училище ім.Єпископа Г.Хомишина1,78 Медчастина А-4079 0,7 Дошкільний виховний заклад № 3 «Веселка» 0,65 Дошкільний виховний заклад № 9 «Золотий ключик» 0,67 Загальноосвітня школа № 5 2,51 Дошкільний виховний заклад № 7 0,66 Чортківська школа-інтернат 2,79 Пологове відділення Чортківської ЦРЛ 0,3 Інфекційне відділення Чортківської ЦРЛ 0,26 Прикарпатський Національний університет ім.В.Стефаника Чортківське обласне педагогічне училище ім. О.Барвінського 0,38 Чортківська гімназія «Рідна школа» ім. М.Шашакевича 0,23 Чортківська центральна районна лікарня 2,5 Дошкільний виховний заклад № 6 «Чебурашка» 0,29 Дошкільний виховний заклад № 8 0,38 Шкірний диспансер 0,11 Гуртожитки Чортківського державного медичного коледжу 0,68 Гуртожитки Чортківського обласного педагогічного училища ім. О.Барвінського 0,36 Загальноосвітня школа № 7 2,0 Загальноосвітня школа № 6 1,1 Стадіон «Харчовик» 4,0 Ветлікарня 0,3 Військомат 0,12 Державне підприємство Чортківський лісгосп 0,16 Ресторан Авіаносець 0,06 Магазин на вулиці Копичинецькій 0,13 3.5. Зелені насадження спеціального призначення. Враховуючи техногенний вплив промислових підпиємств і транспорту на міські території, важливу роль відводять створенню санітарно-захисних зон. Насадження, які виконують санітарно-захисну функцію на територіях промислових підприємств та малих виробництв, автотранспортних організацій, кладовищ, комунально-складських територіях, відносять до категорії спеціального призначення. Сюди ж відносять зелені насадження вздовж автошляхів, залізничних колій, навколо кладовищ. Зелені насадження спеціального призначення виконують ряд функцій: грунтозахисну, меліоративну, водорегулюючу, захист від шуму, пилу, газів, вітру, негативного впливу електромагнітного випромінювання. На території міста розміщено ряд промислових підприємств, виробництв, організацій, які мають на своїй території санітарно-захисні насадження. Мінімальна частка зелених насаджень санітарно-захисної функції на території підприємств становить 1-2% (ДП Комбінат хлібопродуктів, Залізнична станція), а максимальна частка – 51% (Чотрківський хлібозавод, ). Два відсотки зелених зон не можуть виконувати у повноті своїх санітарно-захисних функцій, тому для формування комплексної зеленої зони враховувались території тільки тих підприємств та організацій, в яких частка озеленених територій спеціального призначення становить більше 10%. Загальна площа таких територій становить орієнтовно 93 га. Середню частку озеленення на промислово-виробничих та комунально-складських територіях приймаємо 30%, що становить приблизно 27,9 га. Площа зелених насаджень в межах міста, які виконують захисні функції становить 182,0 га в тому числі: га грунтозахисні 11,25 водорегулюючі та водоохоронні 56,5 шумогазопилозахисні 114,25 Території садово-городніх кооперативів також відносять до зелених зон спеціального призначення. Дачні ділянки розташовані на півдні та сході міста. Їхня площа в межах Чорткова становить 31,68 га. Таким чином загальна площа зелених насаджень спеціального призначення в межах міста відповідно до проекту становитиме 241,58 га. ВИСНОВКИ 1.Проектні пропозиції націлені на виялення особливостей природних та урбанізованих ландшафтів Чорткова, їх охорону та подальший розвиток. Реалізація проекту комплексної зеленої зони дасть змогу забезпечити екологічний баланс міста і навколишнього середовища. 2.Баланс між урбанізованим середовищем та природно-рекреаційним можна забезпечити шляхом рівномірного (по можливості) розподілу природних, озеленених та антропогенних територій. 3.Реалізація проекту комплексної зеленої зони забезпечить наступний баланс територій міста:
При забудові нових територій в структурі передбачається приблизно 20% зелених насаджень обмеженого користування та спеціального призначення, а також озеленених ділянок житлових кварталів, що становитиме орієнтовно 221,2 га або 12,7% Таким чином на перспективу природні і озеленені території становитимуть 49,2%, а урбанізовані території – 50,8%, що є близьким до бажаного результату. Нормативні документи та використана література 1.Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів. Міністерство охорони здоров’я – 1996. 2.ДБН 360-92* Планування та забудова міських і сільських поселень. Держбуд України. – К., 2002. 3.СниП ІІ -12-77 Защита от шума. 4. Робочий проект «Встановлення водоохоронних зон р.Серет на території м.Чортків Тернопільської області». – Тернопіль, 2005. 5.Робочий проект «Полігон для складування твердих побутових відходів в м.Чорткові Тернопільської області» - Тернопіль, 2006 р. 6. Екобюлетень. Людина Суспільство Природа. / Інформаційний бюлетень чортківського «Екологічно-гуманітарного об’єднання Зелений Світ». – Чортків, № 8 березень 2002. – С. 14. 7. Звіт по відділу житлово-комунальної гігієни Чортківської районної санепідемстанції. – Чортків, 2009. 8. Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Тернопільській області у 2008 році. – Тернопіль, 2009. – 170 с. 9. Європейська ландшафтна конвенція. / Праці Науково-дослідного інституту пам`яткоохоронних досліджень / Випуск 2. –К.: АртЕк, 2006. – С. 47-55. 10. Віденський меморандум: «Всесвітня спадщина та сьогоденна архітектура – управління історичним міським ландшафтом». / Праці Науково-дослідного інституту пам`яткоохоронних досліджень / Випуск 3. –К.: Фенікс, 2007. – С. 54-61. 11. Кучерявий В.П. Урбоекологія. – Львів: Світ, 1999. 1 Робочий проект «Встановлення водоохоронних зон р. Серет на території м. Чортків Тернопільської області». – Тернопіль, 2005. – С. 7.2 Екобюлетень. Людина Суспільство Природа. / Інформаційний бюлетень чортківського «Екологічно-гуманітарного об’єднання Зелений Світ». – Чортків, № 8 березень 2002. – С. 14. 3 Робочий проект «Встановлення водоохоронних зон р.Серет на території м.Чортків Тернопільської області». – Тернопіль, 2005. – Гл.3. п.9. 4 Дані за 2008 рік на основі Регіональної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Тернопільській області у 2008 році. – Тернопіль, 2009. – С. 131, 160. 5 Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Тернопільській області у 2008 році. – Тернопіль, 2009. – С. 138. 6 Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Тернопільській області у 2008 році. – Тернопіль, 2009. – С. 119. 7 Регіональна схема формування екологічної мережі Тернопільської області. – Львів-Тернопіль, 2005-2008. – С. 5. 8 Державні будівельні норми України. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92**. – Київ, 2002. – С. 23. 9 Європейська ландшафтна конвенція ратифікована Законом України від 07.09.2005 р. «Про ратифікацію Європейської ландшафтної конвенції» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, № 51, ст.547). 10 Кучерявий В.П. Урбоекологія. – Львів: Світ, 1999. – С. 194. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| План перевірок дотримання санітарного законодавства на об’єктах поточного нагляду відділення ГДП Річний план перевірок підконтрольних об’єктів на території міста Тернополя на 2009 рік |
Правила благоустрою території міста Нікополя Відповідальна особа... Порядок внесення змін та доповнень до правил благоустрою території міста Нікополя |
| З В І Т про базове відстеження дії регуляторного акта – рішення міської... Стислий опис документа: установлюється порядок благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою міста Кременчука, регулюються... |
План роботи дорадчих органів на 2013 рік № Координаційна рада з питань запобігання, протидії корупції та усунення її наслідків на території міста |
| Додаток 1 Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, а також на громадян України, іноземних... |
Додаток до рішення Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, а також на громадян України, іноземних... |
| «Про порядок погодження розміщення об’єктів літньої торгівлі на території міста Тернополя» Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою організації роботи об’єктів літньої торгівлі на території... |
План діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на 2011 рік по м. Синельниковому Про затвердження правил утримання собак, котів та інших тварин на території міста Синельникового |
| Обслуговування всіх форм власності, розташованих на території міста Нікополь Цей Порядок визначає основні вимоги до впровадження режиму роботи при здійсненні торговельної діяльності об’єктів торгівлі, ресторанного... |
Обслуговування всіх форм власності, розташованих на території міста Нікополь Цей Порядок визначає основні вимоги до впровадження режиму роботи при здійсненні торговельної діяльності об’єктів торгівлі, ресторанного... |