З досвіду використання методики інтерактивного навчання для формування компетенцій самоосвіти та саморозвитку учнів на уроках географії


НазваЗ досвіду використання методики інтерактивного навчання для формування компетенцій самоосвіти та саморозвитку учнів на уроках географії
Дата28.10.2013
Розмір127 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Географія > Урок
З досвіду

використання методики інтерактивного навчання

для формування компетенцій самоосвіти та саморозвитку учнів на уроках географії.

Нова парадигма освіти до однієї з основних форм організації навчального процесу відносить самостійну навчальну роботу , тому сьогодні і відбувається переорієнтація процесу навчання в бік самостійності здобуття знань та придбання умінь і навичок, бо "самостійні думки випливають лише із самостійно набутих знань"(К. Ушинський ).

Головна мета моєї роботи як учителя – залучити якомога більше учнів до процесу пізнання, розширити способи оволодіння новими знаннями й уміннями. В зв‘язку з цим ставлю в центрі уваги на уроці географії особистість учня, де визначальним є не викладання навчального матеріалу, а організація активної пізнавальної діяльності. Навчальний матеріал подається не в описовій формі, а в проблемно - пошуковій з опорою на попередні знання з основ наук, життєвий досвід моїх учнів. Головне завдання – це вчити учнів учитися. А це неможливе без використання активних і інтерактивних моделей навчання.

Середовищем для формування самоосвітніх компетентностей учнів є групове навчання та навчання в парі, де відбувається спільне розв‘язування порушених проблем. У цей момент розпочинається процес абсолютно свідомого навчання, у дітей виникає відчуття спільності й колективності в класі, а відчуття скутості й остраху зникає. Працюючи в групі або парі, учні вчаться говорити, міркувати, приймати рішення, вислуховувати думку співрозмовників, врешті-решт, коректно поводитися одне з одним.

Коротка характеристика деяких інтерактивних стратегій навчання, які я використовую на роках географії і з метою:

  • створити комфортне середовище навчання;

  • підвищити ефективність засвоєння знань завдяки мотивації та активізації сприйняття;

  • систематизувати знання;

  • розвивати творчий потенціал учня і формувати стійкий пізнавальний інтерес до географії;

  • формувати життєві компетенції учнів, в тому числі й самоосвітні.

Вільне письмо

Учень пише для себе, щоб визначити, запам‘ятати, пояснити, обміркувати інформацію або власні ідеї. Виклад думок на папері не оцінюється. Увага зосереджується на вільному перебігу думок. Для досягнення цього учням дозволено писати, не звертаючи увагу на граматику і орфографію. крім того, учні повинні знати, що їх спосіб розв‘язання проблеми та ідеї дуже важливі. після вільного письма можна запропонувати розповісти одне одному про свої погляди, доповнивши ідеями сусіда, а потім обговорити це питання в групі та винести на обговорення в класі.

Таким чином, кожен учень незалежно від рівня підготовки бере участь у розв‘язанні колективної проблеми.

Шапка запитаньУчні заздалегідь отримують завдання придумати по одному запитанню на задану тему на зразок: І варіант – складіть запитання, що починаються зі слів "хто?", "що?", "який?" тощо, тобто буквального рівня; ІІ варіант – складіть запитання, що починаються так: "Як ви уявляєте собі?", "Як ви розумієте?"; ІІІ варіант – складіть запитання, що починаються так: "Поясніть, чому" й написати його на аркуші. Учитель збирає аркуші із питаннями в шапку та проходить по рядах. Учні по черзі витягають один аркуш і відповідають на поставлене запитання. Якщо учень не може дати відповіді, відповідає той, хто склав запитання.

Порушена послідовність

Під час групової діяльності вчитель може записати п‘ять-шість окремих пунктів, що складають причинно-наслідковий зв‘язок. Аркуші перемішати й роздати групам. Учням необхідно якнайшвидше розмістити аркуші в правильному порядку, обґрунтовуючи при цьому своє рішення.

Асоціювання

Асоціювання – це стратегія навчання, що має сприяти вільному і відкритому висловлюванню учнями своїх думок та здійсненню зв‘язків між окремими поняттями. Асоціацію можна використовувати на всіх етапах уроку.

Пропоную методичні розробки своїх уроків з використанням цих та інших стратегій .

6 клас.

Тема. Історія пізнання Землі. Уявлення стародавніх людей.

Очікувані результати: знання про те, як змінювалися уявлення про форму і природу Землі в давні часи, вміння образно мислити, вести дискусію, висловлюватись, переконувати.

Мета уроку: сформувати знання учнів про те, як змінювались уявлення про форму і природу Землі в давні часи, розвивати вміння працювати в парах і малих групах, критично мислити, вести дискусію, формувати компетенції самоосвіти, комунікабельності, виховувати інтерес до пізнавальної діяльності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання і матеріали: атласи, фізична карта світу, глобус, фломастери, листи паперу.

Хід уроку

І. Організаційний момент (1 хв.)

ІІ. Актуалізація. Рефлексія

(обговорення перед вивченням нового).

  1. Мозковий штурм (зібрати якомога більше ідей від всіх учнів):

- що вивчає географія?

- на які питання відповідали географи до ХІХ ст. і на які – сьогодні?

- чи змінювались уявлення людей про Землю?

- розкажіть, що ви про це знаєте, звідки довідались?

2.Запис на дошці інформації, отриманої в результаті мозкової атаки.

3.Аналіз і класифікація інформації.

ІІІ. Визначення мети уроку. (2 хв.)

Разом з учнями визначаємо: нам необхідно уточнити, розширити, поглибити попередні знання про те, якою уявляли собі Землю люди в стародавньому світі, як і чому змінювались ці знання.

ІV. Проектування. (12 хв.)

Розподіл завдань парам і групам:

  • прочитати текст підручника "Уявлення стародавніх людей про Землю"

  • обговоріть його в парі

  • розгляньте малюнок атласу

  • - об‘єднайтеся в групи і складіть міні-проект, якою уявляли Землю 1 група – давні єгиптяни, 2 група – стародавні індійці, з група – вавилоняни, 4 група – стародавні греки.

V. Виконання плану. (12 хв.)

Учні виконують поставлені вище завдання за визначений вище час.

Презентація міні-проектів

VІ. Оцінка діяльності. (8хв.)

Учні здійснюють взаємооцінку роботи кожної групи, уточнюють, доповнюють, визначають кращій проект. Вчитель вислуховує думку керівників груп про участь кожного члена в роботі, відмічає оригінальність виконання проекту, якість презентації.

VІІ. Рефлексія. (3 хв.)

Який основний висновок можна зробити за результатами роботи? Для чого потрібні вам ці знання? Чого ви навчилися на уроці?

VІІІ. Домашнє завдання. (2хв.)

6 клас.

Тема. Атмосфера. Будова та значення.

Очікувані результати: наукові знання про склад, будову та значення атмосфери, вміння асоціативно мислити, моделювати ситуації, висловлюватись, дискутувати.

Мета уроку: повторити і поглибити знання учнів про атмосферу, розширити уявлення про її склад, будову, значення, розвивати вміння асоціативно мислити, моделювати ситуації, здійснювати екологічне виховання, сприяти формуванню самоосвітніх компетенцій учнів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання і матеріали: опорна схема до уроку, атласи.

Хід уроку

І. Орієнтація. Актуалізація. Рефлексія.

1.Розповідь для себе: в умі повторіть, що ви знаєте про літосферу і гідросферу (2 хв.)

2. Розповідь товаришу: обміняйтесь інформацією з вивчених тем (4 хв.)

3. Узагальнення в широкому колі: які оболонки Землі ви вже вивчили? Яка буде наступною? (1 хв.)

4. Асоціювання: напишіть на аркуші слово атмосфера, записуйте слова і фрази, що спадають на думку з цієї теми, встановіть зв‘язок між цими словами, слідкуйте протягом уроку за правильністю ваших попередніх знань. (3 хв.).

ІІ. Визначення мети уроку (2 хв.)

Разом з класом визначаємо мету уроку: переконатись в повноті і правильності попередніх знань з теми, поглибити і розширити уявлення про атмосферу.

ІІІ. Проектування. (3 хв.)

Обговорення кращих, цікавіших для учнів шляхів вивчення теми, для отримання вагоміших результатів.

ІV. Виконання плану.

  1. Самостійна робота з текстом підручника, схемою в атласі, опорною схемою на дошці, опорними схемами підручника.

Завдання: прочитати текст, розглянути запропоновані схеми, доповнити свої асоціації, виправити помилки. (7 хв.)

  1. Узагальнення: порівняти початкові знання з новими (2 хв.).

  2. Обговорення отриманих результатів класом (4 хв.)

  3. Складання схеми будови атмосфери на дошці (3 хв.).

  4. Розповідь учителя з цікавими фактами "Атмосфера і людина" (5 хв.)

V. Рефлексія.

Моделювання – уявіть світ майбутнього, якщо люди продовжать забруднювати повітря. Запропонуйте шляхи зменшення забруднення

(5 хв.).

VІ. Оцінка діяльності. (5 хв.).

Самооцінка: учні оцінюють рівень попередніх знань з теми з новими, роблять висновок про необхідність навчальної діяльності.

VІІ. Домашнє завдання

Прочитати відповідний текст підручника, за бажанням – оформити ваші рекомендації щодо запобігання забруднення атмосфери, використавши додаткові джерела знань (2 хв.).

6 клас.

Тема. Класифікація карт за масштабом.

Практична робота №4

Очікувані результати: знання про те, як змінюється зображення території залежно від масштабу, поділ карт на групи за масштабом, вміння порівнювати, висловлюватись, переконувати.

Мета уроку: сформувати знання учнів про поділ карт на групи за масштабом, розвивати вміння працювати в парах, критично мислити, вести дискусію, формувати компетенції самоосвіти, комунікабельності, виховувати інтерес до пізнавальної діяльності.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання і матеріали: атласи, фізична карта світу, глобус.

Хід уроку

І. Організаційний момент (1 хв.)

ІІ. Актуалізація. Рефлексія (обговорення перед вивченням нового).

1.Вільний мікрофон:

- що вивчає географія?

- яку тему ви вже вивчили, яку розпочали вивчати?

- для чого вам потрібні ці знання?

- розкажіть, що ви вже знаєте з теми?

2.Запис на дошці інформації, отриманої в результаті.

3.Аналіз і класифікація інформації.

ІІІ. Перевірка знань і вмінь учнів (8 хв.)

Двобій: «Ти – мені, я – тобі»

Учні по черзі задають один одному питання про види масштабу, переведення масштабу, умовні знаки.

ІІІ. Визначення мети уроку. (2 хв.)

Разом з учнями визначаємо, нам необхідно уточнити, розширити, поглибити знання про масштаб, поділ карт на групи, закріпити вміння користуватись масштабом тощо.

ІV. Проектування. (4 хв.)

Мозковий штурм (зібрати якомога більше ідей від всіх учнів):

  • розгляньте малюнки в атласі і порівняйте зображення, в чому причина відмінностей?

V. Виконання плану. (10 хв.)

Робота в парах:

Учні шукають відповіді в підручнику на поставлені вище питання за визначений вище час.

Обговорення відповідей. Наведення прикладів.

VІ. Оцінка діяльності. (2хв.)

VІІ. Виконання практичної роботи (10 хв.)

VІІІ. Рефлексія. (2 хв.)

Який основний висновок можна зробити за результатами роботи? Для чого потрібні вам ці знання? Чого ви навчилися на уроці?

VІІІ. Домашнє завдання. (1хв.)

Прочитати ще раз текст $6, вміти наводити приклади.

Посилена лекція

Традиційна лекція є недостатньо ефективною для передачі інформації для запам‘ятовування. Посилена лекція розв‘язує питання послаблення учнівської уваги, наприклад:

10 клас.

Тема. Країни Америки

Очікувані результати: знання про контрастність країн регіону, вміння активно слухати лекцію, аналізувати, порівнювати, робити висновки.

Мета уроку: сформувати знання про контрастність країн регіону, розвивати вміння активно слухати лекцію, аналізувати, порівнювати, робити висновки, виховувати самостійність суджень, повагу до історії та культури інших країн і народів.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: політична карта світу, атласу.

Хід уроку

І. Орієнтація. Актуалізація. Рефлексія (обговорення перед вивченням нового). 4 хв.

1. Обговорення в широкому колі:

- які регіони світу ви вже вивчили?

- який регіон буде наступним?

- що ви про нього знаєте?

2. Запис на дошці отриманої інформації у вигляді коротких фраз.

ІІ. Мотивація (2хв.) Уточнити, розширити загальні уявлення про країни регіону, їх своєрідність, навчитись активно слухати лекцію, робити узагальнення та висновки.

ІІІ. Організація навчальної діяльності (вивчення нового матеріалу)

Посилена лекція

  1. Часткова лекція (5 хв.)

  • склад регіону, ЕГП, природно-ресурсний потенціал.

  1. Робота в парах: порівняння початкових знань з новими, усні відповіді на питання (на дошці) ( 5 хв.)

  • доведіть, що природні умови і ресурси в цілому сприятливі для розвитку цих країн;

  • чому США дедалі більше імпортують сировину, запаси якої достатні в країні?

  1. Продовження лекції (5 хв.)

  • населення

  1. Робота в парах: відповіді на питання (5 хв.):

  • які відмінності формування населення Англо-Америки та Латинської Америки?

  • які відмінності в структурі населення країн регіону?

  1. Продовження лекції (8 хв.)

  • господарство.

ІV. Рефлексія (5 хв.)

  • написати есе на тему: "Контрастність країн регіону"

V. Оцінка діяльності (4хв.)

За бажанням або вибірково учні зачитують власні твори, обговорюють, чи висвітлено суть питання, доповнюють. Учитель підводить підсумок діяльності учнів на уроці. VІ. Домашнє завдання ( 2 хв.)

Метод експедицій

7 клас.

Тема. Географічне положення та дослідження Південної Америки

Очікувані результати: знання про особливості географічного положення Південної Америки, їх можливий вплив на природу материка, історію відкриття та дослідження материка, показувати на карті об‘єкти географічної номенклатури, висловлюватись, переконувати.

Мета уроку: сформувати знання учнів про знання про особливості географічного положення Південної Америки, їх можливий вплив на природу материка, історію відкриття та дослідження материка, показувати на карті об‘єкти географічної номенклатури, розвивати вміння працювати в парах і групах, критично мислити, вести дискусію, формувати компетенції самоосвіти, саморозвитку, комунікабельності, виховувати інтерес до пізнавальної діяльності.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання і матеріали: атласи, фізична карта світу.

Хід уроку

І. Організаційний момент (1 хв.)

ІІ. Актуалізація. Рефлексія (обговорення перед вивченням нового). (5 хв.)

  1. Мозковий штурм (зібрати якомога більше ідей від всіх учнів):

- які материки ви вже вивчили?

- що між ними є спільного?-з чого починають вивчення материка і чому?- за яким планом характеризують географічне положення материка?

ІІІ. Визначення мети уроку. (2 хв.)

Разом з учнями визначаємо, що нам необхідно уточнити, розширити, поглибити попередні знання про те, де знаходиться материк Південна Америка, хто її відкрив і досліджував і для чого потрібні ці знання.

ІV. Вивчення нового матеріалу ( метод експедицій )

Розподіл завдань групам:

- об‘єднайтеся в групи і дослідіть географічне положення материка, визначте координати крайніх точок материка,зверніть увагу на схожі та відмінні риси з попередніми материками, зробіть припущення, як ГП може вплинути на природу материка; (10 хв.)

- звіти груп про результати «експедиції» (10 хв.)

- взаємооцінка роботи кожної групи, уточнення, доповнення, визначення кращих. Вчитель вислуховує думку керівників груп про участь кожного члена в роботі, відмічає оригінальність, якість презентації (2 хв.)

- робота в парах: опрацювати матеріал підручника» відкриття Америки, «історія дослідження», скласти таблицю (7 хв.)

Ім‘я мандрівника

Час плавання

Дослідження










V. Рефлексія. (2 хв.) Який основний висновок можна зробити за результатами роботи? Для чого потрібні вам ці знання? Чого ви навчилися на уроці?

VІ. Підсумок уроку (5 хв.) Практична робота: «Позначення на контурній карті назв основних географічних об‘єктів Південної Америки»

VІІ. Домашнє завдання. (1хв.) Прочитати текст підручника $ 27, визначіть протяжність материка в градусах і кілометрах з півночі на південь по 80меридіану та із заходу на схід по екватору.

Висновок

Сьогоднішній день потребує від кожної людини зрозумілих знань, їх умілого практичного застосування. Такого рівня знань можна досягти, лише навчившись добувати їх самостійно, постійно пізнавати оточуючий світ, вільно орієнтуватися в безмежному океані різноманітної сучасної інформації, швидко й вірно працювати з різними джерелами знань. В зв‘язку з цим потрібно шукати нові шляхи і підходи для того, щоб реалізувати ідею формування компетентності випускника школи.

За період шкільного життя учень має навчитися: самостійно здобувати необхідні знання; уміло застосовувати їх на практиці для розв‘язування різноманітних навчальних проблем; бачити труднощі й знаходити шляхи їх раціонального подолання, чітко усвідомлювати, де і яким чином теоретичні знання можуть бути використані; грамотно працювати з інформаційними джерелами; генерувати нові ідеї, творчо мислити; самостійно працювати над розвитком власного інтелекту та підвищенням культурного рівня.

Виходячи з цього, завдання школи організувати процес навчання таким чином, щоб випускник школи вмів застосовувати набуті знання в житті, розумів, що знання можуть стати в нагоді в будь-якій життєвій ситуації – як на професійному так і на соціально-побутовому рівні, що будь-яка з наук не існує сама по собі, а тісно пов‘язана з життям. Учня необхідно навчити критично мислити, тобто контролювати інформацію, ставити її під сумнів, об‘єднувати, переробляти або відкидати, формувати компетентності самоосвіти, що передбачає осмислення потреби в саморозвитку, готовність до постійного навчання, свідоме застосування знань, умінь і навичок в умовах швидких змін, для здійснення самоаналізу та самоконтролю.

Література

  1. Підвищення професійної компетеннтності педагога / К. Вініас-Трофименко, Г. Лісовенко. – Х.: Вид. група "Основа", 2007.

  2. Компетентнісний підхід у сучасній українській освіти: світовий досвід та українські перспективи. / Під редакцією О.Овчарук. – К.: К.І.С. 2004.

  3. Тараненко, І. Розвиток життєвої компетентності та соціальної інтеграції: досвід європейських країн. // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство / За редакцією І. Єрмакова. – К. : Контекст, 2000.

  4. Корнєєв В.П. Методи навчання географії в школі // Український географічний журнал. - 1997. - №4.

  5. Педагогічна академія пані Софії, міні-журнал. – 2006. – Вересень.

  6. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К. : Видавництво А,С,К,, 2004.

  7. Журнал "Управління школою". – 2009. - №7.

  8. Журнал "Географія". – 2005. - №3.

Схожі:

Досвіду: «Навчально-дослідницька робота учнів на уроках біології...
Громова Тетяна Василівна, вчитель біології Черкаської спеціалізованої школи №33 ім. Василя Симоненка Черкаської міської ради
Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та
Проблема над якою працюю: Розширення пізнавальної компетентності учнів на уроках хімії та формування навичок навчальної діяльності...
Формування валеологічних знань учнів на уроках інформатики засобами...
ВСТУП
Узагальнити і систематизувати знання учнів із загальної географії;...
Обладнання: картки для тестування, картки із назвами ігрових категорій, сигнальні картки
Урок позакласного читання з елементами інтерактивного навчання
...
Формування мотивації д о навчальної діяльності на уроках фізики в...
Формування особистості – це цілісний, поступальний процес, який виражається у залученні її до соціального досвіду, засвоєнні нею...
1. Орфоепічні норми української  та методика формування орфоепічних...
ПЛАНИ-ВІДПОВІДІ З МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ПОЧАТКОВА ШКОЛА) – для іспиту  «Педагогіка з частковими методиками»
Формування інноваційної особистості на уроках біології: ресурсне забезпечення освітнього процесу
Реформування системи біологічної освіти – одне з найважливіших завдань сьогодення. Традиційне навчання не може бути провідним у цілісному...
Технології інтерактивного навчання
Серед сучасних педагогічних технологій найбільший інтерес для навчання у ліцеї представляють ті технології, що орієнтовані на групову...
Міністерство освіти і науки України
Мета мого досвіду: формування високоосвіченої, інтелігентної. Інтелектуальної, творчої особистості, конкурентноздатної, спроможної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка