Уроків з хімії, є забезпечення систематичного, цілеспрямованого та ефективного компетентнісного підходу до навчання і виховання учнів


Скачати 357.81 Kb.
НазваУроків з хімії, є забезпечення систематичного, цілеспрямованого та ефективного компетентнісного підходу до навчання і виховання учнів
Сторінка2/3
Дата20.03.2013
Розмір357.81 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Інформатика > Урок
1   2   3

План лекції:

  1. Аміак, склад і електронна будова молекули аміаку.

  2. Фізичні властивості аміаку.

  3. Хімічні властивості аміаку.

  4. Застосування аміаку.

В ході лекції учні складають схему-конспект.

І- склад і будова молекули аміаку


H

..

H :N: H

..

H
,

Форми молекул і електрона.

ІІ- фізичні властивості аміаку.

- газ, , добре розчиняється у воді:

до 700V() при кімнатній , має різкий специфічний запах.

ІІІ – Хімічні властивості аміаку.

А) Реакція окиснення Б) реакція сполучення

- відновник: з участю

  1. 4+3= 3) + НОН

… електронний баланс амонію гідроксид , слабка основа

2) - іон амонію, ступінь

… електронний баланс окиснення азоту -3 ковалентність 4

4)

Висновок: аміак – відновник. Чому? Має основні властивості. Чому?

ІV Добування аміаку.

а) в лабораторії



Б) в промисловості



V. Застосування.

Звертаємо увагу на те, що застосування аміаку як і будь-якої іншої речовини ґрунтується на його властивостях.

Лекція дозволяє за один урок донести до учнів значну сукупність нових знань і вивільняє час на проведення семінарських занять. Другий урок з вище згаданої теми проводимо як семінар.

Семінарські заняття характеризуються значним ступенем самостійності учнів у набутті і застосуванні знань.

Семінарське заняття «Добування, властивості і застосування кисню».

Основна дидактична мета – закріплення знань про добування, властивості і застосування кисню.

Коректуюча частина.

  1. Як можна одержати кисень в лабораторії?

  2. Як зібрати кисень та довести його наявність?

  3. Що відомо про хімічні властивості кисню?

  4. Які галузі застосування кисню вам відомі? Які властивості кисню зумовлюють його застосування?

Навчаюча частина.

  1. Написати рівняння реакцій одержання оксидів ВаО, у простих речовин.

  2. Урівняйте рівняння реакцій, прочитайте їх вголос.

А)

Б)

В)

Г)

Вкажіть рівняння реакцій сполучення.

В. І У наведеному переліку формул підкресліть формули оксидів:



Складіть рівняння реакцій сполучення, в результаті яких із простих речовин добувають вказані вами оксиди.

(Ще є 3 варіант з подібними запитаннями).

Завдання для консультантів:

  1. Зробити перетворення:

А) Б)



2. Як маючи (оксид меркурію HgO) меркурій (ІІ) оксид HgO, а також сульфуркарбон СS2 добути ще два оксиди.

Навчальним заняттям, що дозволяє добре перевірити і оцінити результати роботи учнів є залікове заняття. «Шкільний залік – це форма перевірки якості знань і вмінь, набутих учнями в результаті вивчення логічно завершеної частини навчального матеріалу. Теоретичні запитання заліку даємо учням ще на початку вивчення теми – вони входять у перелік базових запитань.

Практичні заняття – це « такі заняття, на яких учні самостійно, в умовах спрямовуючого керівництва і періодичного контролю вчителя виконують певні види роботи, що передбачає формування вмінь і навичок навчально-пізнавальної діяльності, а також розширення, поглиблення й узагальнення знань».

Програма з хімії передбачає обов’язкове проведення (навчальних) практичних занять в кожному класі. Навчальні конференції проводять з метою вивчення доступного, але великого за обсягом матеріалу, який добре висвітлений в основній та допоміжній літературі. Самостійне опрацювання цього матеріалу сприяє узагальненню, систематизації конкретних предметних знань учнів, розширює можливості прояву індивідуальних можливостей учнів. Підготовка конференцій потребує значної попередньої роботи вчителя і учнів.

На уроках з хімії програмою передбачені демонстрації, лабораторні і практичні заняття. Їх необхідно виконувати, бо те, що побачили учні довго залишається в їх пам’яті. Непогані результати дає використання опорних конспектів. Так при вивченні у 7 класі теми «Прості речовини. Повітря» використовуємо опорний конспект «Кисень» і «Водень». Навіть учні з низьким рівнем розвитку знань дають правильні відповіді на поставлені питання.

Отже, ефективність уроку з хімії залежить від багатьох взаємозв’язаних факторів, і насамперед від правильного визначення його основної мети. Правильно поставлена мета, враховуючи конкретні умови того чи іншого класу, визначає структуру уроку, методи і прийоми роботи над навчальним, характер дидактичного матеріалу, надає уроку цілеспрямованості, робить його цілісним і закінченим. Формування мети повинно передбачати результат, якого мають досягти учні на уроці.

Для формування та розвитку навчальних умінь, пізнавального інтересу та навичок колективної праці на уроках хімії застосовується метод самостійної роботи учнів.

Засобами реалізації при проведенні самостійних робіт стали елементи парно-групової та індивідуальної діяльності учня.
Ключовими ознаками самостійних робіт є:
-    діагностування пізнавальної потреби учнів (розширення, поглиблення знань);
-    з’ясування обсягу інтелектуальних, особистісних (мотиваційних, регулятивних) і фізичних можливостей школярів;
-    визначення найближчої і віддаленої мети самостійної роботи (задоволення пізнавальної потреби, продовження навчання тощо);
-    самостійний вибір учнів предмета вивчення й обґрунтування цього вибору для себе (при вивченні іноземної мови ним, наприклад, історія, поезія, музика і т.д.);
-    розроблення конкретного плану довгострокової і найближчої програми самостійної роботи;
-    визначення форми і часу самоконтролю (бажано, щоб учень обрав виконання конкретної особистісно і суспільно значущої роботи (проект, переклад, реферат та ін.).


    Відповідно до основних напрямів реформи загальноосвітньої школи свою увагу спрямовую на всебічний розвиток пізнавальної активності учнів, прищеплення їм інтересу до навчання, формування навичок самоосвіти. У розпорядженні для цього є багато методів, і серед них особливу роль відіграє самостійна робота учнів.
    Аналіз психолого-педагогічної літератури  показує, що нині відсутній єдиний погляд на те, що треба розуміти під самостійною роботою. Так, П.Підкасистий розглядає самостійну роботу як “засіб організації та виконання учнями визначеної пізнавальної діяльності”, а В. Козаков  розглядає самостійну роботу учнів як один з видів навчальних занять, специфічною особливістю якого є відсутність вчителя в момент навчальної діяльності учня.
    Відсутнє і єдине визначення самостійної роботи. У діяльнісній концепції самостійна робота  - це сукупність дій учня з предметами у певних умовах, що передбачають відсутність безпосереднього керівництва та допомоги з боку вчителя, з використанням наявних індивідуальних рис особистості для того, щоб отримати продукт, відповідний заданій меті, в результаті чого має бути сформована самостійність як риса особистості учня та засвоєна певна сукупність знань, умінь та навичок. А самостійність у трактуванні українського педагогічного словника – це одна з властивостей особистості, що характеризується двома факторами: по-перше, сукупністю засобів знань, умінь і навичок, якими володіє особистість; по-друге, ставленням особистості до процесу діяльності, її результатів і умов здійснення, а також зв’язки з іншими  людьми, які складаються в процесі діяльності.
    Самостійну роботу учнів на уроках хімії  проводжу за спеціальними завданнями. Від мети, змісту, форми завдання залежить характер діяльності школярів. Організовуючи самостійну роботу, ставлю різну мету навчання, розвитку й виховання учнів . Мета і відповідні до неї завдання взаємозв’язані. Це можна показати на прикладі, зокрема : “Вивчіть відношення розчинів солей – нітрату свинцю, нітрату міді, нітрату цинку до металів – цинку, міді, свинцю. Зазначте, по-перше, подібність і відмінність солей за відношенням до кожного металу, і по-друге, подібність і відмінність  металів за відношенням до кожної солі. Поясніть причину відмінностей”.
    Під час виконання цієї роботи учні в результаті спостереження і аналізу явищ здобувають нові знання про реакції між металами і солями, про електрохімічний ряд напруг металів, глибше вникають у суть окислювально-відновних процесів, повторюють склад і дисоціацію солей, поняття “елемент і проста речовина”, будову атомів та іонів металів, їх окислювально-відновні властивості, збагачують уявлення про реакції заміщення.
    Проводячи досліди, спрямовую роботу таким чином, щоб учні вдосконалювали уміння поводитись з реактивами і хімічним посудом, фіксувати ознаки реакцій. Одночасно розвивається їхнє логічне мислення. Адже щоб виконати це завдання, школярі активно порівнюють, аналізують, узагальнюють і абстрагують – встановлюють закономірності поведінки металів у присутності іонів інших металів. Виконання цього завдання певною мірою сприяє формуванню діалектичного мислення, оскільки дає можливість учням звернути увагу на явище і його суть, виявити фактичну суперечливість природи елемента, який поєднує в собі функції окисника й відновника, знайти причину і наслідок і т.д.
    Крім того, поглиблюється пізнавальний інтерес, зміцнюються загальнотрудові вміння, наприклад, уміння планувати роботу, розподіляти час і увагу при проведенні порівняльних спостережень за реакціями, оцінювати результати своєї роботи.
    Самостійна робота, за моїм переконанням, завжди має повну дидактичну спрямованість. Основною її дидактичною метою на уроці є вивчення нового матеріалу, вдосконалення набутих знань і вмінь, перевірка результатів навчання. Здебільшого одна і та сама робота дає змогу одночасно розв’язати кілька завдань. Наприклад, коли учні самостійно опрацьовують новий матеріал, читаючи підручник чи виконуючи лабораторний дослід, то разом із сприйманням нових знань вони удосконалюють наявні знання, перевіряють результати своєї роботи, а в ряді випадків цю перевірку здійснюю сама.

У методиці навчання хімії в основу класифікації самостійних робіт покладаються такі ознаки:
1)    дидактична мета;
2)    тип пізнавальної діяльності;
3)    форма організації навчальної роботи учнів на уроці;
4)    джерела знань (засоби роботи).


    Стосовно уроків хімії у схемі 1 показані різноманітність і взаємозв’язок усіх видів самостійних робіт, що відрізняються за цими ознаками.
    Широке застосування самостійної роботи учнів у моїй практиці роботи  дає змогу успішно розв’язувати багато навчально-виховних завдань: підвищити свідомість і міцність засвоєння знань учнями; виробити в них уміння й навички, яких вимагає навчальна програма; навчити користуватися набутими знаннями і вміннями в житті, в суспільно-корисній праці, розвивати в учнів пізнавальні здібності, спостережливість, допитливість; формувати логічне мислення, творчу активність під час засвоєння знань; прищеплювати їм культуру розумової і фізичної праці, вчити їх самостійно продуктивно і з інтересом працювати; готувати учнів до того, щоб вони могли ефективно займатися у майбутньому.


Методи самостійної роботи учнів з хімії

 

    Методи навчання природничо-наукових дисциплін диференціюється на дві взаємозв’язані групи. Перша проявляється в засвоєнні змісту навчальних предметів за допомогою слова (бесіда, розповідь, пояснення). Друга група методів – це самостійна робота учнів при сприйнятті, засвоєнні, удосконаленні і використанні знань.
    Необхідно відмітити, що саме взаємодія словесних методів навчання з самостійною роботою учнів веде до підвищення результативності навчального процесу в цілому. Специфіка змісту природничо-наукових дисциплін обумовлює необхідність використання різних методів самостійної роботи учнів при будь-якій організаційній формі навчальних занять і при здійсненні будь-якої ланки педагогічного процесу, в якій би послідовності ці ланки не здійснювалися. Причому раціональна організація самостійної роботи учнів значно посилює всі пізнавальні процеси школярів – відчуття, сприйняття, пам’ять, увагу, уявлення, мислення, мову. Кожний з методів в більшій або меншій мірі посилює осмислення запам’ятовування, розвиває увагу.
    До методів самостійної роботи природничо-наукових дисциплін можна віднести спостереження одиничних об’єктів, порівняльно-аналітичних спостережень, навчальний експеримент, конструювання і моделювання, розв’язування задач, робота з навчальними книгами. Ознайомимося з кожним методом окремо.

1.Спостереження

    Для правильної організації спостереження в самостійній діяльності учнів необхідно знати психологічні і фізіологічні основи цього виду діяльності.
    Психологія розглядає спостереження як планомірне і більш або менш тривале сприйняття, здійснюване з метою з’ясувати відмінні ознаки об’єктів, які сприймаються, або прослідкувати протікання будь-якого явища, виявити ті зміни, які відбуваються в об’єктах спостереження.
    Навчальне спостереження – не просте розглядання об’єктів, що вивчаються, процесів, явищ. Спостереження потребує від школярів дослідницького підходу і самостійного знаходження правильних відповідей на поставлені питання.
При відсутності елементу дослідження творча роль спостереження неефективна. Успіх кожного спостереження залежить від чіткого визначення його пізнавальної цілі і від послідовності дій учнів .
    Плануючи спостереження як самостійну роботу учнів на уроці, вчитель повинен продумати розчленування спостереження на взаємозв’язані частини, а також передбачити ефективні способи самоконтролю для вияснення результатів виконання учнями цих частин і отримання зворотної інформації .
    Немале значення для ефективності навчальних спостережень має синтез отриманих результатів, який відображає ознаки предмету чи явищ, які вивчаються, для пізнання яких і виконується спостереження.
    Здійснювати спостереження в рівній ступені можна на уроках, практичних і лабораторних заняттях, екскурсіях.
При всій різноманітності навчальних спостережень успіх їх виконання обумовлений визначеними дидактичними умовами. Перша умова – наявність в учнів запасу знань, які дозволяють зрозуміти ціль спостереження, його зміст і послідовність виконання. Друга умова – присутність в змісті спостереження нового для школярів навчального матеріалу, який надає спостереженню дослідницького напрямку, який викликає пізнавальний інтерес учнів  і потребує самостійного вирішення. Третя умова – необхідність фіксації проміжних і підсумкових результатів спостереження в малюнках, записах, кресленнях, схемах. Дотримуючись цих умов можна організувати спостереження як самостійну роботу учнів при засвоєнні навчального матеріалу. Наприклад: вивчення реакції нейтралізації в VII класі . Вчитель повідомив, що протікання реакції між кислотою і лугом легко виявити за зміною кольору індикатору. А як бути, якщо основа не розчиняється у воді і тому на індикатор не діє?     Питання зацікавило учнів. Потім вчитель запропонував одержати гідроксид міді і попередив, що спостереження ознак цієї реакції допоможе знайти відповідь на поставлене запитання. Учні згадали, що нерозчинні основи отримують реакцією обміну між лугом і сіллю, і описали властивості чистих речовин і розчинів (гідроксид натрію, хлорид міді). При проведенні досліду учні відмітили ознаки цієї реакції.
    Щоб забезпечити хорошу видимість школярам експериментальної установки, чіткість спостережуючих явищ і ясність результатів досліду, необхідно заздалегідь так планувати кожний дослід, щоб він безумовно гарантував досягнення мети кожного спостереження як джерела чутливого пізнання, але веде до понятійного мислення, узагальнення і абстракцій.


    Досвід і експерименти показують, що цей метод дозволяє учням вияснити зовнішні особливості будови приладів, механізмів, точніше, з’ясувати специфіку різноманітних процесів і явищ.
1   2   3

Схожі:

Головне завдання сучасної системи освіти ─ створення умов для якісної...
Ться у різних формах та методах роботи. Особливістю компетентнісного підходу є нова мета навчання, відповідно до неї мають бути адаптованими...
О. О. Максимова НОРМАТИВНО-ПЛАНУЮЧА ДОКУМЕНТАЦІЯ
Структурний підрозділ ліцею – навчально-тренувальна фірма (НФТ) «Дебют» створюється з метою ефективного навчання учнів у комерційній...
Тематика творчих робіт з хімії
Врахування психологічних особливостей учнів, як умова організації навчання з хімії
Немирівський Будинок дитячої та юнацької творчості
Практика реалізації компетентнісного підходу в процесі роботи творчого об’єднання «Цікава астрономія»
Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та
Проблема над якою працюю: Розширення пізнавальної компетентності учнів на уроках хімії та формування навичок навчальної діяльності...
Методичні рекомендації щодо викладання хімії у 2012-2013н р. Навчання хімії в 2012-2013
Навчання хімії в 2012-2013 навчальному році у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до типових навчальних...
ВИКОРИСТАННЯ ЦІЛЕСПРЯМОВАНОГО ДОЗВІЛЛЯ В КОМПЛЕКСНІЙ РЕАБІЛІТАЦІЇ ІНВАЛІДІВ ПО ЗОРУ
У статті розглядається можливість подовження навчального процесу інвалідів по зору протягом доби за рахунок організації цілеспрямованого...
Л. П. Унгурян Компетентнісний підхід до вивчення
Навчальний посібник містить методичний коментар щодо реалізації компетентнісного підходу до вивчення української літератури на основі...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ
З метою належної організації роботи загальноосвітніх навчальних закладів, забезпечення нешкідливих умов навчання й виховання учнів...
Розробки сучасних уроків з хімії (за інтегральною технологією). 10...
Овчаренко Ірина Юріївна (вчитель хімії Черкаської загальноосвітньої школи I-III ступенів №32 Черкаської міської ради)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка