Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та


Скачати 277.9 Kb.
НазваВикористання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та
Сторінка1/3
Дата07.02.2014
Розмір277.9 Kb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Інформатика > Урок
  1   2   3
Опис педагогічного досвіду.

« В кожній дитині живе талант,

кожна дитина – особистість.

Зумій це своєчасно побачити, зрозуміти та

розвити.»
«Учитель повинен пам'ятати,

що він працює на майбутнє.»
Тема: Використання інтерактивних методів навчання на уроках хімії та

формування навичок навчальної діяльності через практикуми - як діагностична – корегувальну технологію..
Проблема над якою працюю: Розширення пізнавальної компетентності учнів на уроках хімії та формування навичок навчальної діяльності через практикуми .
Актуальність проблеми : Головне завдання навчання полягає в тому, щоб не просто повідомити учням певний обсяг готових знань. А навчити їх приходити до потрібних висновків самим у процесі активного творчого пошуку.

Інтерактивне навчання – це така форма пізнавальної діяльності, яка створює комфортні умови для навчання учня. Учень відчуває свою необхідність, розвиває свої здібності і таланти, набуває впевненості, може розкрити свої здібності й продемонструвати знання з предмету, виробляє навички спільної роботи в групі, колективі, формує комунікативні компетентності.

Суть інтерактивного навчання: полягає в тому, що навчальний процес відбувається за постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це спів навчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці).

Використання інтерактивних технологій не є самоціллю у моїй роботі. Не на всіх уроках я використовую такі форми діяльності. Для мене найголовніше, щоб за допомогою інтерактивного в поєднанні з традиційним навчанням була створена така атмосфера у класі, яка б сприяла співробітництву, розумінню і доброзичливості й підвищувала інтерес учнів до предмета, посилювала у них прагнення здобувати знання самостійно, використовуючи вчителя як консультанта і організатора всього процесу.

Головною метою у сучасній школi є розвиток i саморозвиток особистостi школярiв шляхом оволодiння знаннями i видами дiяльностi, формування вiдповiдних вмінь та навичок, якi сприяють якості навчання. Проблема пiдвищення якостi знанъ учнiв турбує кожного педагога. Адже школярi можуть успiшно оволодіти навчальним матерiалом у тому впадку, якщо органiзацiя навчального процесу буде зіставлена з розвитком у них практичних навичок. Щоб показати можливостi вдосконалення знань, навчити дiтей бачити можливостi взаємодiї мiж теорiєю та практикою, навчанням та самонавчанням.

Я поставила перед собою мету — формувати навички навчальної діяльності через практикуми - як діагностична – корегувальна технологія навчання хімії.
Всім відомо, що кожен учень по рiзному оволодiває знаннями та вмiннями. Розумiння цього приводить учителя до процесу переосмислення його дiяльностi.

Особливiстю вивчення хiмiїє те, що протягом першого року навчання вчитель повинен навчити дiтей основним хiмiчним поняттям, законам, термiнам, тобто вивчити хiмiчну “азбуку”. Без цього подальше вивчення хiмii стає неможливим. Ось чому треба зосередити максимум зусиль, уваги та наполегливості, щоб увесь матерiал цього перiоду був найкраще засвоєний учнями.

На мою думку, підвищення вiдповідальностi учнiв за результати своєї працi, для розвитку самостiностi в оволодiннi знаннями, необхiдно запобiгати стереотипiв у навчаннi, вдосконалювати систему облiку знань учнiв. Тому все бiльше треба використовувати рiзнi формя органiзацiї контролю знань учів.

Розробляючи методику проведення знань по практикуму, я прийшла до висновку, що сам практикум, як пiдсумок вивчення певної кiлькостi матерiалу, повинен бути упереджений найбiльшою кiлькiстю рiзноманiтнях перевiрочних робiт. Учні працюють в парах, групах іноді самостійно Це дає можливiсть учням поступово готуватися до тематичного оцiнювання, або до контрольної роботи. При виконанні практикуму ми повторюємо матеріал не один раз, а учитель знаходе тi мiсця в знаннях учнiв, якi потребують додаткового роз’ яснення, повторення, уточнения.

Спочатку я використовувала невеликi перевiрочнi роботя, хвилин 5-7, у вяглядi диктантiв на найважливiшi поняття, термiни або правила та фронтальне опитування. Як правило, результати цiєї перевірки є незадовiльнi, але навiть при негативному результатi, я звертала увагу учнiв на тi питання, якi будуть обов’язково на контрольній роботі, або на тематичиому оцiнюваннi.

Потiм я написала на кожну тему практикуми з урахуванням нового матерiалу. Кожний учитель починає пiдготовку до нової теми с того, що на першому уроцi розповідає о вимогах тата основних питань, які треба знати. Видiляю основнi поняття, термiни, головнi думки уроку. Учнi записують їх у зошит у виглядi конспека-схеми, таблицi, плану, опорних сигналiв. Або основні поняття учні опрацьовують з підручником. Далі питаю,що незрозуміло і при потребі пояснюю. Намагаюсь привчати дітей до того, що зошит - їх— головний помiчник у пiдготовцi до виставлення тематичної оцiнки. Використання схем, сигналiв дозволяє залучити не тiльки слухову, але й зорову та моторну пам’ять, образку, емоційну та логiчну.
Пiсля поясння нового матерiалу задаю питання по новiй темi, прошу пояснити схему або малюнок. Вiдповiдь дозволяю шукати в робочому зошитi, таким чином вiдпрацьовую термiни. Учень тричi проходить одну тему: спочатку при поясненнi нового матерiалу, при записуванні в зошитi, при закрiплннi матерiалу. Потiм прошу закрити пiдручник i зошити i перевiряю засвоння нового матерiалу одночасно з перевiркою домашнього завдання.

Перенесення домашнього завдання на кiнець уроку має свої переваги:
1. Засвоєння нового матерiалу вiдбувається в першiй половинi уроку, коли дiти ще не втомилися.
2. Економiя часу на уроцi (урок не дрiбниться на 10 хв.), при цьому новий матерiал декiлька раз проходить через мозок дитини(у новiй формi), а матерiал попереднього уроку - — п’ятий , шостий раз.
3. Об’єднавши перевiрку домашнього завдання з перевiркою засвоєння про об”ект, який вивчається, поєдную попереднiй урок з теперiшнiм, що дозволяє пiдбирати завдання на порiвняння , знаходження взаємозв”язкiв i закономiрностей.

Пiдбираючи завдання, намагаюсь провести учня по спiралi: вiд простого до складкого. Таким чином, на кожному уроці учень не тiльки повторює весь матерiал з даної теми, але й автоматично готується до кожного уроку и пробле з оцінюванням ніколи немає.
Інодi. пропокую сильним учням iндивiдуальнi завдання пiдвищеної складностi, або додатковi завдання, якi оцiнються додатково. Якщо клас роздiлений на пiдгрупи, то можливо достатньо придiлити уваги всiм дiтям. Прошу сильнях учнпроконтролювати або пояснити своїми словами матеріал слабким учням, таким чином останнi не пiдводять свою групу. Якщо учень одержав малу кiлькiсть балiв, то він має право перездати її в уснiй формi пiсля урокiв. Вiн отримує оцiнку, закрiплює новий матерiал, але й поступово готуєсться до тематичної контрольної, або тестів чи заліків.
Знання факткичного матерiалу - — необхiдка умова в навчаннi, тому на практикумах учнi працюють, закрiплює надбаннi знання. Після написання практикуму я роблю висновок, як учні засвоїли матеріал,або не розібралися з деякими питаннями і планую подальшу роботу у даному класі.

Як наслідок зміняється структура уроку i складається з таких етапiв:

1. Органiзацiйний етап.
II. Пiдготовчий етап.
- диктант на знанняя символiв хiмiчних елементiв або класiв сполук.

III. Вивчення нового матерiалу:

  • лекцiя з використанням опорних схем та сигналів;

  • приклади розв’язування задач з детальним поясненям.

ІV. Закрiплення знань.

V. Практикум (у вигляді перевірочних робіт) та перевірка домашнього завдання.

ІV. Закрiплення знань.

VI. Домашнє завдання.

VII. Підбиття підсумків уроку. ( урок додається додаток№1)

Використання практикумних технологій не є обов’язковим в моїй роботі. Але постійне написання практикумів формує в учнів само оцінювання своєї роботи і дає хороші результати.

Але умовах, коли  обсяг знань і швидкість їх оновлення невпинно зростають і частина інформації стає застарілою, зрозуміло, що опанування новими знаннями потребує втілення прогресивних методологій навчання.

Існує багато нових форм і методів навчання. На своїх уроках я намагаюся поєднати традиційні та інноваційні методи навчання. При цьому враховую основні дидактичні принципи Я.А.Коменського: науковість, цілісність, послідовність, наочність, особистісно-доступність, принцип  повноцінної освіти та основні ознаки особистісно-орієнтованого навчання, зокрема:              Зосередження уваги на потребах учня;

             Діагностична основа навчання;

             Перевага навчального діалогу;

             Співпраця, співтворчість між учнями та вчителем;

             Турбота про фізичне та емоційне благополуччя учнів;

             Пристосування методики до навчальних можливостей учня;

             Стимуляція розвитку і саморозвитку дитини.

     Без урахування цих ознак ефективність уроку хімії значно знижується. З метою підвищення ефективності навчання використовую технологію проектів, метод проблемного навчання, форми колективної, індивідуальної та самостійної роботи учнів, надаю перевагу розв'язуванню задач пошукового характеру.

Розвитку пізнавальної активності учнів на уроках хімії сприяють лабораторні досліди, практичні роботи, семінарські заняття.

Отже, чіткість і глибина розгляду навчального матеріалу, що урочна практикуми, самостійна робота , над розглядом блоків інформації стає звичкою для учнів, допомагає їм здобути міцні знання. А радість успіху формує у наших учнів пізнавальні можливості і бажання розширювати й поглиблювати рівень своїх навчальних досягнень.

Всі знають найефективнішим навчання стане тоді, коли учень виявить максимальну активність, а учитель – активніше користуватиметься функцією консультанта та організатора навчального процесу.

Кожен вчитель щоразу ставить перед собою питання: як організувати роботу учнів учнів з різними задатками, де панують репродуктивні методи навчання, що зводиться до оволодіння інформацією шляхом механічного запам’ятовування?

Дослідження американських вчених (В.Льюїса та Ф.Тильдемана), показують, люди запам'ятовують близько 10% того, що вони чують, 30% того, що читають, 50% того, що бачать і 90% того, що роблять.

     Інші дослідження свідчать, що:

             Лекція дає 5% засвоєння інформації;

             Читання – 10%;

             Аудіо-візуальні методи – 20%

             Демонстрування -60%

             Групові дискусії -50%

             Активне навчання -70% (навчання через гру, з використанням різних видів мистецтв тощо);

             Навчання інших - 90% (негайне застосування засвоєного, навчання «з перших рук»), яке називають комунікативно-діалоговим, або інтерактивним.

     Як вчитель - практик я постійно досліджую, шукаю відповіді на питання:

             Яким має бути урок?

             Як його провести, щоб отримати максимальну віддачу?

             Як домогтись якісних знань та вмінь використовувати їх у повсякденному житті?

    Сьогодні учні вміють працювати в групах, парах, обстоювати свою позицію, робити висновки, узагальнення, працювати з додатковою літературою, самостійно оволодівати розвитком власного інтелекту.

Розвитку пізнавальної активності учнів на уроках хімії сприяють лабораторні досліди, практичні роботи, семінарські заняття.

На уроках хімії я також використовую такі інтерактивні методи:

1.  Метод «Мікрофон» застосовую на етапі актуалізації опорних знань учнів або на етапі закріплення вивченого матеріалу:

2. Метод «Мозковий штурм» застосовую на етапі уроку – актуалізація опорних знань учнів. Цей метод базується на  використанні знань учнів, здобутих на попередньому уроці; він потребує від них короткої, швидкої точної відповіді, передбачає вислуховування ідей без їх обговорення.

Учням подобається такий метод, як «один проти одного», коли кожна пара готує завдання для іншої пари. Таку технологію використовую в усіх класах.

3.          «Метод - прес» використовую на етапі вивчення нового матеріалу. Учні дають відповіді на поставлені питання, аргументуючи їх.

4.          «Робота в малих динамічних групах». Цей метод використовую на етапі вивчення нового матеріалу і закріплення його. Найкраще – на цілому уроці узагальнення і систематизації знань. Клас ділиться на 5-6 груп, у кожній з них є учень-«консультант», решту готуються бути «спікерами» (доповідачами). За допомогою « консультанта» група почергово виконує декілька завдань з вивченого матеріалу, потім «спікери» проектують на дошці схеми, діаграми, рівняння, пояснюючи їх. За вірні відповіді «спікерів» своєї групи «консультант» добавляє собі до залікового ще 2 бали, «спікери» - 1 бал. Якщо допускаються помилки – відповідно 1 бал, 0,5 бала. Заліковий урок проводиться наступним у формі тестування.

Окрім використання різних інтерактивних методів  для активізації пізнавальної діяльності учнів я використовую на уроках метод проектів. Наприклад у 11 класі вивчали тему: Е – добавки. Ми обстежили чіпси, морозиво,Кока-Колу, шоколад, шоколадні сирки,жувальну гуму.

Сюжетно-рольові ігри поєднують у собі знання не лише з хімії, але й з інших предметів. Проведення такого роду уроків вимагає ретельної підготовки як учителя, так і учнів.

Під час проведення узагальнюючих уроків можна використовувати такі ігри, як КВК або «Найрозумніший»(додаток№2) розумової діяльності учнів сприяють тренувальні ігри, такі як: «Хімічна лабіринт», «Естафета», «Хто швидше», «Що зайвий».

Узагальнюючі уроки я проводжу у формі мандрівки, як от « Подорож в країну Хімії», «уроки – прес-конференції», «уроки-дослідження».

Використання інтерактивних технологій не є самоціллю у моїй роботі. Не на всіх уроках я використовую такі форми діяльності. Для мене найголовніше, щоб за допомогою інтерактивного в поєднанні з традиційним навчанням була створена така атмосфера у класі, яка б сприяла співробітництву, розумінню і доброзичливості й підвищувала інтерес учнів до предмета, посилювала у них прагнення здобувати знання самостійно, використовуючи вчителя як консультанта і організатора всього процесу навчання.

У своїй багаторічній діяльності я ставила й ставлю перед собою завдання вчити учнів мислити, аналізувати, пояснювати, порівнювати. Кожного разу прихожу до висновку, що глибокі знання з такого предмета, як хімія , потрібні не кожному учню, адже з цією наукою поєднають своє життя не всі. Тому намагаюсь формувати в учнів на уроках хімії життєві компетентності.

Додаток №1

Тема: Оксиди, їх склад і назви. Класифікація оксидів.

Мета: сформувати уявлення про загальну класифікацію неорганічних речовин, на підставі отриманих раніше знань про прости та складні речовини дати учням основні поняття про оксиди, ознайомити із сучасною науковою номенклатурою оксидів; розвивати навички учнів у складанні формул бінарних сполук на прикладі складання формул оксидів. Формувати пізнавальну компетентність учнів, виховувати культуру навчальної праці.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва, зразки оксидів.

Очікуваний результат: Учні мають уявлення, які сполуки називають оксидами, вміють відрізняти оксиди від інших сполук, вміють називати оксиди та складати їх формули.
Хід уроку.


  1. Організація класу(1хв. )

  2. Актуалізація опорних знань. (2 хв. )




  • На які два класи поділяються всі хімічні речовини? Наведіть приклади.

( Учні відповідають: на прості та складні).

  • На які групи поділяють прості речовини?

( Учні відповідають: метали та неметали, наводять приклади).

  • Складних чи простих речовин більше в природі?

( Учні відповідають: складних, тому що вони складаються з атомів кількох хімічних елементів).

  • А за якою ознакою можна класифікувати складні речовини?

( Учні відповідають: за складом, будовою, застосуванням, властивостями)


  1. Мотивація навчальної діяльності( 3 хв.)

Ми починаємо вивчати нову тему, що познайомить вас не лише зі способами класифікації складних речовин, але й дозволить дізнатися, як склад та будова речовин впливають на їхні властивості, застосування та способи одержання.

За складом всі класи неорганічних сполук поділяються на чотири групи: оксиди, основи, кислоти та солі.

На сьогоднішньому уроці ми будемо вивчати клас неорганічних сполук, яки називається Оксиди.

Згадайте, де ми зустрічалися з оксидами в процесі вивчення хімії?

( Учні відповідають: у сьомому класі під час вивчення простої речовини кисню)

Унаслідок згорання різних речовин у кисні утворюються оксиди, а невід’ємна частина оксиду – Оксиген.( Користуючись періодичною таблицею учні пригадують відносну атомну масу , порядковий номер та розташування Оксигену).

  1. Вивчення нового матеріалу ( 15 хв. ).

Оксиди – це складні речовини, утворені двома елементами, одним із яких є Оксиген з валентністю ІІ.

Далі, по ходу, уроку учень з високим рівнем знань розповідає про поширення оксидів у природі, записує на дошці формули та назви найважливіших та найпоширеніших. Повідомлення учень готує завчасно.
H2O- гідроген оксид

Al2O3- алюміній оксид

SiO2- силіцій оксид

CO2- карбон (IV) оксид

Fe2O3; FeO- ферум (ІІІ) та ферум (ІІ) оксид
Слово учителя: Зараз ми з вами розглянули лише декілька оксидів, але цих речовин дуже багато і вони використовуються у різних галузях нашого життя.

Після доповіді учитель задає запитання:

  • Що спільного та відмінного у цих оксидів? (Спільне - вміст атому Оксигену, відмінне – елементи, які утворили ці оксиди.)


Оксиди

Оксиди металів Оксиди неметалів Амфотерні Несолетворні

(основні) (кислотні) Al2O3 CO

CaO SO2 TiO2 N2O

CuO CO2 ZnO NO

K2O Mn2O7
Учні записують у зошит схему та конспектують визначення.
Основні оксиди – утворені металами з валентностями І ,ІІ, рідко ІІІ. Їм відповідають основи.

Кислотні – утворені неметалами, а також металами з валентностями, вищіми за IV. Їм відповідають кислоти.

Амфотерні – утворені металами з валентностями III, IV, рідко ІІ.

Несолетворні – утворені деякими неметалами з валентностями І і ІІ.


  1. Застосування отриманих знань (10 хв.)

Якщо ви уважно подивитеся на форму запису оксидів, то побачите у дужках одних, що валентність позначена, а у других – ні. Чому так відбувається? ( Вчитель заслуховує відповіді.)
♦ Назви оксидів за сучасною українською номенклатурою складаються за схемою:
  1   2   3

Схожі:

Інтерактивні технології на уроках української мови та літератури
Анотація. У статті описано досвід використання інтерактивних методів навчання на уроках української мови та літератури з метою активізації...
Уроках математики в Украйнській гімназії з використанням технології...
Ами змістом навчальної дисципліни, зокрема математики, а й сформованість компетентності учня як загальної здатності особистості....
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках...
Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
Використання інтерактивних та мультимедійних технологій на уроках...
Хочу звернути увагу на використання інноваційних технологій на уроках світової літератури
З досвіду використання методики інтерактивного навчання для формування...
Навчальний матеріал подається не в описовій формі, а в проблемно пошуковій з опорою на попередні знання з основ наук, життєвий досвід...
Формування валеологічних знань учнів на уроках інформатики засобами...
ВСТУП
Використання опорних схем на уроках біології
В наш час є багато форм і методів викладання курсу біологія в школі. Одним з ефективних методів є використання методики опорних схем...
Реферат Активізація розумової діяльності учнів на уроках хімії методом...
...
Впровадження інтерактивних методів навчання щодо розвитку комунікативних...
Викладач предметів людина і світ та художня культура, спеціаліст вищої категорії, старший викладач Державного навчального закладу...
Використання інтерактивних технологій у методичній роботі
Слід зазначити, що інтеграція традиційних та інтерактивних методів значно підвищує ефективність методичної роботи. Інтерактивні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка