Л. П. Унгурян Компетентнісний підхід до вивчення


НазваЛ. П. Унгурян Компетентнісний підхід до вивчення
Сторінка1/5
Дата25.10.2013
Розмір0.82 Mb.
ТипУрок
bibl.com.ua > Література > Урок
  1   2   3   4   5


Відділ освіти Ізмаїльської райдержадміністрації

Методичний кабінет

Першотравневська СЗШ

Л.П. Унгурян
Компетентнісний підхід до вивчення

української літератури на основі впровадження

технології розвитку критичного мислення

Ізмаїл

2012

Навчальний посібник містить методичний коментар щодо реалізації компетентнісного підходу до вивчення української літератури на основі впровадження технології розвитку критичного мислення.

Подаються детально розроблені уроки української літератури в 11 класі за творчістю нововведених до шкільної програми письменників Григорія Косинки та Валер’яна Підмогильного з використанням технології розвитку критичного мислення, які спрямовані на формування літературних компетентностей учнів та ефективне засвоєння навчального матеріалу.

Для вчителів української мови й літератури, керівників методичних об’єднань.


Автор:

Лариса Пантеліївна Унгурян – спеціаліст вищої категорії, старший учитель української мови та літератури Першотравневської СЗШ Ізмаїльського району


Рецензенти:

Свінтковська С.А. – завідувачка науково-методичного центру української мови та літератури, українознавства ООІУВ
Журавель М. І. – методист РМК відділу освіти Ізмаїльської райдержадміністрації


Схвалено та рекомендовано до друку науково – методичною радою науково-методичного центру української мови та літератури, українознавства ООІУВ

Протокол №____ від _______2012р.

Відповідальний за випуск:

Журавель М.І., методист РМК відділу освіти Ізмаїльської райдержадміністрації.

ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………………………4
РОЗДІЛ І. Компетентнісний підхід до вивчення української літератури на основі впровадження технології розвитку критичного мислення…………………………….…………………………………..4

  1. Компетентність та компетентнісний підхід в освітньому процесі……...………4

  2. Особливості методики розвитку критичного мислення…………………………6

  3. Практичне використання технології розвитку критичного мислення на

уроках української літератури…………………………………………………….9
РОЗДІЛ ІІ. Розробки уроків української літератури в 11 класі за творчістю нововведених до шкільної програми письменників Григорія Косинки та Валер’яна Підмогильного з використанням технології розвитку критичного мислення..………………………16

  1. Урок №1. Григорій Косинка. Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі. ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм.………………16

  2. Урок №2. Григорій Косинка. Новела «В житах» - зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість.….. 24

  3. Урок №1. Валер’ян Підмогильний – автор інтелектуально-історичної прози, перекладач. ТЛ: екзистенціалізм.………………………………………………. 32

  4. Урок №2. В. Підмогильний. Роман «Місто». Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. ТЛ: маргінальність, іронія.……………………………………………………….39

  5. Урок №3. В. Підмогильний. Роман «Місто». Зображення «цільної» людини в єдності біологічного, духовного, соціального. ТЛ: психологізм.……………..49

  6. Урок №4. Розвиток мовлення. Диспут на тему «Степан Радченко – цинічний егоїст чи взірець сильної цілеспрямованої особистості?». Добір і систематизація матеріалу до твору. Інструктаж до написання домашнього контрольного твору за романом В. Підмогильного «Місто».………………….56


ВИСНОВКИ ……………………………………………………..…………………..64
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………… 64
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ …………………………………………………………65
ВСТУП

Інтеграційні процеси, що відбуваються в українському суспільстві, вимагають нової школи, метою якої є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного навчатися упродовж життя. Такий підхід є вимогою часу. Головними проблемами, на які сьогодні орієнтує дидактика, мають бути не просто питання «що вчити?», а «для чого вчити?» і «як учити?». Тому пріорітетами державної політики розвитку освіти є особистісна орієнтація, формування національних загальнолюдських цінностей, створення умов для формування життєвих компетентностей школярів.

В «Концепції літературної освіти в 11-річній загальноосвітній школі» визначена головна мета літературної освіти – виховання творчого читача із самостійним критичним мисленням, формування гуманістичного світогляду, загальної культури, естетичних смаків особистості.

Одним із визначальних чинників досягнення зазначеного є організація активного навчання та розвиток критичного мислення, реалізація у навчанні особистісно орієнтованого, компетентнісного, проблемного та діяльнісного підходів, що забезпечує оптимальний гармонійний розвиток компетенцій і компетентності учнів.

На початку ХХІ ст.. людство ввійшло в нову стадію розвитку: суспільний запит на формування особистості, здатної критично мислити, бо саме особистість, яка здатна сприймати інформацію, ретельно й критично її досліджувати, вміти її аналізувати, співставляти, удосконалювати може бути конкуретноспроможною в сучасному світі.

У роботі висвітлюються принципи та особливості навчання на основі впровадження технології розвитку критичного мислення як способу розвитку літературних компетенцій учнів; представлено технологію уроків української літератури із застосуванням методів і прийомів навчання, спрямованих на розвиток критичного мислення школярів; визначено можливості і переваги такого навчання у процесі вивчення шкільного курсу української літератури.
РОЗДІЛ І

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ОСНОВІ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ


  1. Компетентність та компетентнісний підхід в освітньому процесі

Орієнтація на компетентнісний підхід у визначенні цілей освіти є головною у роботах вітчизняних дослідників Л.І.Ломако, В.Раєвського, Г.Токмань, російських – І.Дахіна, М.Скаткіна, А.Хуторського. Питання підготовки вчителя до роботи в умовах компетентнісного підходу вивчають науковці А. Ситченко, В.Шуляр.

Слово „компетентність” походить від латинського слова competens, що в перекладі означає „належний”, „здібний”.

Компетентність – це певна сума знань особи, яка дозволяє їй судити про що-небудь, висловлювати переконливу, авторитетну думку.

Компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на набуття та розвиток базових компетентностей особистості. Такий підхід передбачає сукупність знань з навчальної дисципліни, власного досвіду діяльності, досвіду творчої діяльності, досвіду емоційно-ціннісної діяльності.

Запорука успішної соціалізації учнів — це формування ключових компетентностей. Вони визначаються як здатність людини здійснювати складні поліфункціональні види життєдіяльності, ефективно розв'язувати різні навчальні завдання та життєві проблеми.

Учень, який навчається в сучасному навчальному закладі, — це особистість, у якої мають бути сформовані всі ключові компетентності. Саме така особистість зможе успішно самореалізуватися в соціумі як свідомий та відповідальний громадянин, високий професіонал, особистість.

Модель цієї особистості можна представити так:

Успішність та ефективність формування компетентностей учнів залежать від форм та методів організації навчально-виховного процесу. Пріоритетними в цьому відношенні стають сучасні педагогічні технології, інтерактивні методи навчання, інформаційні комп'ютерні технології, презентації, які забезпечують активні форми діяльності учнів, залучають їх до творчого процесу пізнання, дослідження проблем, формування власної думки та самореалізації.

Саме такою технологією є методика розвитку критичного мислення.


  1. Особливості методики розвитку критичного мислення

Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв'язати, самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію, логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно, обирати єдино правильне розв'язання проблеми; бути відкритим до сприйняття думок інших і водночас принциповим у відстоюванні своєї позиції.

Етапи критичного мислення:


Відповідно до думки відомого фахівця з цієї проблеми М.Ліпмана, критичне мислення є «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно а) засновується на критеріях, б) є таким, що самокоректується, в) пливе до контексту». Тут виділено п’ять ключових елементів критичного мислення:

  1. Уміння мислити передбачає володіння певними прийомами, які в сутності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації.

  2. Відповідальність передбачає, що людина, звертаючись до інших усвідомлює обов’язок надати слухачам чи читачам доводи та приклади відповідно до прийнятих стандартів.

  3. Формування самостійних суджень як продукт критичного мислення означає, що воно спрямоване на мисленнєву діяльність.

  4. Критерії – це положення, які бере до уваги критично мисляча людина.

  5. Самокорекція потребує, щоб людина використовувала критичне мислення з метою покращення власних суджень.

Особливостями навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення, є такі:

  • У навчання включаються завдання, розв’язання яких потребує мислення вищого рівня;

  • Навчальний процес обов’язково організовується як дослідження учнями певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії;

  • Результатом навчання є вироблення власних суджень через застосування певних прийомів мислення;

  • Викладання є оцінюванням результатів із використанням зворотного зв’язку «учні – вчитель»;

  • Критичне мислення потребує навичок оперування доводами та формування умовиводами;

  • Відповідальність вимагає достатньої мотивації учнів до розв’язання певних проблем.

Слід зважати на те, що учні вчаться лише осмислювати, тобто досліджувати, ставити запитання, тому їх слід заохочувати ставити запитання – брати під сумнів інформацію, яку почули.

Модель уроку згідно з методичною структурою розвитку критичного мислення складається з трьох фаз:

І. Евокація (фаза актуалізації, виклику).

На цьому етапі здійснюється декілька важливих пізнавальних операцій:

• учні активно згадують все, що вже відомо з теми.

Це первинне занурення дає можливість учням установити рівень власних знань, що є визначальним, адже міцні знання можуть бути сформовані тільки на основі того, що вже відомо. Навчальний процес — це процес поєднання нового з відомим;

• відбувається активізація діяльності учнів, їх мислення, говоріння, що є дуже важливим, бо, промовляючи свої думки, учні переходять на рівень самоусвідомлення;

• зацікавленість і самонаправленість учнів на дослідження теми, при цьому визначається мета навчання, що є вирішальним моментом.

Основні форми роботи на фазі евокації: «мозкова атака»; робота в парах; робота в групах.

II. Осмислення (фаза вивчення нового матеріалу).

Тут учні вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, інформацією, історичними документами, відеоматеріалами. В процесі роботи використовуються такі прийоми, як читання із системою позначок «Поміч». При цьому, прочитавши речення, треба поряд поставити відповідну позначку:

+ — відома інформація;

! — нова інформація;

? — здивувала, зацікавила;

— — заперечує тому, що знаю.

Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, співставити своє розуміння того, що читає дитина, порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

III. Рефлексія (фаза розмірковування).

Діяльність учнів на цьому етапі полягає в тому, що:

• учні індивідуально чи разом з іншим складають список нової інформації, яку отримали;

• розповідають один одному, записують вивчене;

• складають схеми, таблиці, малюнки за темою і пояснюють новий матеріал класу.

На стадії рефлексії реалізуються важливі задачі:

• учні розуміють краще те, що можуть уявити і виразити власними словами: «Те що я чую — я забуваю; те, що я бачу і чую — я трохи запам'ятовую; те, що я бачу, чую і промовляю, я починаю розуміти»;

• відбувається активний обмін думками, висловлюваннями.

Це забезпечує збільшення словарного запасу, дає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. А значить, здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей та компетентностей саморозвитку самоосвіти учнів.

Таким чином, наведена методична система дає можливість учителю:

• активізувати мислення учнів;

• мотивувати та стимулювати їх діяльність;

• залучити всіх учнів до творчої, продуктивної, навчальної діяльності;

• активізувати пізнавальний процес;

• розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал;

• розвивати навички колективного спілкування, почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки;

• формувати ключові компетентності учнів.


  1. Практичне використання технології розвитку критичного мислення на уроках української літератури

Сучасні зарубіжні науковці А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метьюз та Д.Макінстер пропонують авторські стратегії впровадження методів навчання технології розвитку критичного мислення учнів у процес вивчення різних навчальних предметів, зокрема і літератури. Дослідники вважають, що "оскільки метою літератури є покращити розуміння учнями людського життя, активні методи навчання мають бути обов'язковими. Учні рідко роблять відкриття, слухаючи пояснення вчителя, – вони мають працювати над власними відкриттями через обмірковування та дискусію". На їхню думку, оптимальними для вивчення зазначеного предмета, насамперед – як аналітичний літературознавчий інструментарій, – є методи ТРКМ "Метод спільного опитування" (для з'ясування думок, бачень, розуміння), "Драматичні ролі" (для аналізу ролей персонажів твору), "Мінливі перспективи" (з метою розгляду та аналізу ситуації, події тощо з точки зору різних персонажів твору), "Інсценізація для інтерпретування літературного твору" (для аналізу ситуацій, усвідомлення стану, почуттів, характеру персонажів твору), "Навчання на протилежностях" (для розвитку вмінь визначати у творі протилежності та використовувати їх для дослідження інтертекстуальностості різних творів).

Варто наголосити, що, як вважають дослідники практичного застосування методів і прийомів ТРКМ, оптимальним є їх поєднання з інтерактивними методами і прийомами групового і кооперативного навчання. Навчання такого виду доцільно поєднувати й з іншими методами і прийомами навчання – проблемним навчанням, дослідницьким тощо, хоча цілком продуктивним та активним буде урок української літератури, побудований переважно на застосуванні ТРКМ.

Як приклад такого навчального заняття з української літератури, у ході якого переважають методи і прийоми ТРКМ, пропоную розробку уроку з теми "І.Франко. Письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності в українській культурі, її вплив на культурний і політичний розвиток України. Основні книжки й праці. Франко-перекладач. Значення творчості для розвитку української літератури, у пробудженні національної самосвідомості. Творчість І.Франка в музиці. Франко і світова література".

На початку уроку під час фази актуалізації застосовуємо один із різновидів аналітично-узагальнювальних таблиць ТРКМ – метод "Таблиця "Знаємо – Хочемо дізнатися – Дізналися", запропонувавши десятикласникам заповнити першу колонку таблиці, попередньо обговоривши в парах, що вони вже знають про життя і творчість І.Я.Франка.


Знаємо

Хочемо дізнатися

Дізналися












Після запису пропозицій учнів у першу колонку вчителю варто оцінити те, що знають школярі з тим, щоб у ході заняття обов'язково розкрити учням невідомі питання, як і їхні хибні уявлення, якщо такі є. Обміркувавши та обговоривши в парах, учні виголошують, а вчитель записує їхні пропозиції в колонку таблиці "Хочемо дізнатися"; безперечно, у ході заняття всі питання чи більшість із тих, що цікавлять старшокласників, повинні бути розкритими.

Для зацікавлення школярів темою, що пропонується для вивчення, зосередження їхньої уваги на навчальному матеріалі, застосовуємо ще один прийом ТРКМ – "Структурований огляд", повідомляючи їм таке: "В особистості І.Я.Франка гармонійно поєдналися великий письменник, глибокий учений-гуманітарій, активний громадський діяч.

З батьківської кузні "на далеку мандрівку життя" І.Франко взяв вогонь повсякденної невсипущої праці, честі і правди, що допомагав йому здолати життєві випробовування; а від матері – любов до народної пісні, душевність, високість і теплоту людських почувань Про це пізніше сам письменник скаже так: "Пісня і праця – великі дві сили! Їм я до скону бажаю служить…".

Симон Петлюра зазначав, що "Франкова любов до рідного народу загальнолюдська своїм змістом, пов'язана з безнастанною працею". Так, дійсно, сказати, що І.Франко працював багато – це не сказати нічого: у доробку митця – 100 оповідань, 10 повістей і романів, 15 драматичних творів, книги для дітей, а ще – значна кількість літературознавчих праць і розвідок, переклади.

М.Неврлий відзначав: "Любити й ненавидіти батьківщину дано геніям". Чого більше було у І.Франка – любові чи ненависті до свого народу, і чи маємо право говорити про його нелюбов, зневагу до українців? Бо ж хіба не назвав І.Франко свій народ паралітиком "… на роздорожжу, людським презирством, ніби струпом вкритий!"? А як же тоді зрозуміти пророчу віру поета "Та прийде час, і ти огнистим видом засяєш у народів вольних колі… і глянеш, як хазяїн домовитий, по своїй хаті і по своїм полі"? Можливо, має вияв феномена, визначеного М.Неврлим стосовно іншого українського письменника, – "Любити й ненавидіти Батьківщину дано геніям"? Спробуємо з'ясувати, яким був І.Я.Франко як особистість, митець, учений, громадянин; що значать життя і творчість Великого Каменяра для нашої нації в минулому і натепер, для розвитку світової культури?".

– Пропоную вам ознайомитися з життєписом і творчістю І.Я.Франка за текстом про життєвий і творчий шлях письменника (або за підручником, проструктурувавши відповідний матеріал за короткими уривками) (фаза побудови знань, метод навчання "Читаємо в парах – узагальнюємо в парах"), працюючи в парах таким чином: ви почергово в парах читаєте короткі абзаци тексту (для прикладу, першим починає читати той, хто в парі зліва). Той, хто читав текс, робить коротке узагальнення матеріалу, слідкуючи, щоб були розкриті всі його основні положення. Після цього учень, який слухав, ставить запитання за змістом почутого, а десятикласник, який читав, дає відповідь на нього.

Окрім цього, після відповіді на запитання вам потрібно коротко записувати на полях (або на звороті чи в зошиті) висновки-узагальнення до кожної виокремленої частини тексту.

Виголошення тверджень-узагальнень представником різних пар сприятиме корекції знань (за потреби), перевірці рівня розуміння та усвідомлення учнями нової інформації, а також розвитку низки компетенцій школярів – здатностей аналізувати, узагальнювати, робити умовиводи, пояснювати, обґрунтовувати, приставати до іншої думки тощо.

Подальше засвоєння теми відбувається на основі застосування завдань випереджувального характеру – повідомлень літературознавців з таких тем: "Творчий і науковий доробок І.Франка", "І.Я. Франко – перекладач", "Творчість І.Франка в музиці", "І.Я.Франко і світова література".

Перед тим, як підбивати підсумки уроку, варто обговорити з учнями засвоєне самостійно та почуте з повідомлень, використавши вже озвучені на початку уроку запитання ("Метод спільного опитування"), що забезпечить більш ґрунтовне усвідомлення засвоєного, можливо – переоцінку нової інформації тощо: яким був І.Я.Франко як особистість, митець, учений, перекладач, громадянин; що значать життя і творчість Великого Каменяра для нашої нації в минулому, в сучасності, яким є внесок І.Франка у розвиток світової культури?

Підбиттю підсумків уроку (етап консолідації) послугує заповнення учнями після обговорення в парах останньої колонки "Дізнався" у таблиці "З – ХД – Д"; при цьому оптимальним буде узагальнювальний запис пропозицій на дошці з тим, щоб всі учні класу визначилися, які нові знання вони здобули і не залишили поза увагою важливої інформації.

Узагальненню і систематизації знань старшокласників, розвитку критичного мислення, логічності, аналітичності та інших компетенцій послугує укладання кластера (метод навчання "Кластер"). Отже, ключовим поняттям для його побудови обираємо слова "Іван Франко" і встановлюємо логічні смислові зв'язки за засвоєним матеріалом; водночас спрямовуємо увагу учнів на те, щоб таких зв'язків було якомога більше з тим, щоб детально і ґрунтовно схематично відтворити життєпис, творчий і науковий доробок І.Я.Франка (рис.1).

Рис. 1. Узагальнення життєпису і творчого доробку І.Я.Франка за допомогою методу навчання ТРКМ "Кластер"

Для узагальнення засвоєного може послугувати також і невеликий твір-міркування "І.Франко – митець і громадянин" (метод навчання ТРКМ "Твір-п'ятихвилинка"); при цьому окремі твори можуть бути зачитані відразу та обговорені за потреби; аналіз та оцінювання інших учитель може зробити після закінчення уроку.

Коротко розглянемо й інші методи і прийоми ТРКМ, пропоновані для інтерпретаційного аналізу художнього твору. Важливим у навчанні літератури є метод "Навчання на протилежностях", оскільки у значній кількості художніх творів наявні персонажі та ситуації, які є протилежними. Для прикладу, вивчаючи літературну казку В.Симоненка "Цар Плаксій і Лоскотон" з метою формування в учнів умінь складати характеристику персонажа варто застосувати цей метод навчання. За допомогою запитання "Які двоє героїв цієї казки є найбільш протилежними?", визначаємо, що ними є дядько Лоскотон і цар Плаксій. Дітям пояснюємо, що для складання характеристики образів-персонажів потрібно визначити, ким є певний персонаж, описати його зовнішній вигляд (можливо – й з використанням цитат), спосіб життя, вчинки, характер, уподобання, поведінку, ставлення до нього інших, долю персонажа, алегоричний зміст образу. Це можна зробити у вигляді таблиці з двох колонок.


Дядько Лоскотон

Цар Плаксій

Мав привабливий вигляд, "вдачу теплу і щиру, ще й лукавинку в очах.

Мав непривабливий вигляд: "голова його, мов бочка, очі – ніби кавуни".

Жив у мандрах і митарстві.


Цілі дні зі своєю сім'єю "сиділи, голосили, та сопіли, та стогнали, та ревли, сльози відрами лили".

Добрий.

Недобрий;

Мета – зробити кожну людину щасливою: усім приносив сміх: "тільки де він появлявся, зразу плач там припинявся".

Мета – "ми тепер встановим скрізь віковічне царство сліз!";


Його любив увесь простий люд країни

Наказав, щоб у країні плакали всі діти:

За ним полювали охоронці злих законів.

"Цар любив, як плачуть діти, бо любив їх сльози пити".

Він не боявся заслонів і ходив країною; був посаджений царськими посіпаками за грати.

Його не любили і боялися жителі країни.


Батраки і робітники визволили Лоскотона.

Наказав арештувати Лоскотона.


Живе і приносить щирий сміх усім.


Він не має майбутнього: від сміху лопнув і помер.

Уособлення добра і життєрадісної людини.

Уособлення зла, відразливої людини.


Далі варто дослідити твір в такому аспекті: хто ще у ньому є так само протилежними, як ці двоє персонажів?

Як зазначають дослідники теорії ТРКМ, "бесіда про протилежності може початися з героїв у літературі, потім продовжитись героями в історії та сучасному житті" . Застосовуючи цей метод навчання, учням варто запропонувати обміркувати такі запитання – "Чому в історіях повторюються те, що відбулося з цими персонажами?", "Чи буває в реальному житті так, що ми перебільшуємо наші відмінності з людьми, яких знаємо, приміряючи на себе одну з протилежних ролей і віддаючи їм іншу?", "Що відбувається, коли ми чинимо саме так?".

Для аналізу літературного твору варто застосовувати також методи навчання "Драматичні ролі" та "Мінливі перспективи". Сутність першого із зазначених полягає в дослідженні твору щодо ролей персонажів твору та їх прагнень:

– протагоніст (головний герой) – особа, яка бажає діяти в певному напрямі та спрямовує хід подій;

– мета – об'єкт або умова, якої прагне чи потребує головний герой;

– суперник – умова чи особа, яка протистоїть герою у його прагненні досягти мети;

– помічник – особа або якість, яка допомагає герою досягти мети.

Хоча на перший погляд визначити персонажів за певними ролями просто, однак їх ідентифікація може сприяти роздумам і спричинити дискусію. Наприклад, за казкою І.Липи "Близнята" діти визначаться, що протагоніст – це допитливий брат; але їм потрібно буде поміркувати, щоб установити, що є його метою: бажання пізнати і зрозуміти все на світі чи все зробити для того, щоб повернути волю своєму народові? Якщо метою є остання пропозиція, то п'ятикласники можуть визначити, що фактично протистоїть досягненню мети мудрого брата чужинецький цар (суперник); його помічниками (брата) школярі визначають кількох персонажів – двох ворон, двох сірих щурів, двох собак, маленьку землю, подаровану Долею, чарівні шаблю, млинок, барабан, і, що важливо, помічником цього персонажу школярі визначають і його набуту мудрість.

Коли ж учні в якості протагоніста розглядають веселого брата, їм доводиться важко із визначенням його мети: зробити всіх щасливими і веселими? Бачити навколо себе лише щасливих і безжурних людей? Тоді виникають наступні запитання: "Навіщо йому потрібно було, щоб усі були веселі і щасливі? Бо він не любив самотності і хотів, щоб поряд з ним увесь час був безжурний натовп? Можливо, веселий брат просто бажав усім щастя і радості та намагався цього досягти таким чином?". Різними будуть погляди підлітків і у визначенні суперника брата: чужинецький цар просто скористався ситуацією в країні чи, відповідно до мети веселого брата, все ж є суперником? А хто був помічником протагоніста?

Мудрий брат зрештою зробив країну вільною і щасливою, але він не вбачав щастя у безжурному житті. Тобто така інтерпретація твору допоможе учням його ґрунтовно обміркувати, краще усвідомити.

Застосування методу навчання "Мінливі перспективи" дозволяє учням розглянути певну історію, подію, описану у творі, з точки зору різних її персонажів. Припустимо, що в казці В.Короліва-Старого "Хуха-Моховинка" протагоністом є старий дід, хоч у творі він уособлює зло. Однак, запропонувавши дітям розглянути цю історію з його точки зору, обміркуймо, чому старий рубав ліс? Чи міг він прожити, не зрубавши дерева? Чи знав він, що в тому дереві – житло Хухи? А як би він учинив, знаючи про це? Які висновки з цього можемо зробити? Чому дідусь так зреагував, побачивши Хуху-Моховинку? Це результат його злостивого характеру, упередженість чи переконання, що склалося в народі здавна, що Хухи – злі сили? Хто є помічником діда? Невже, за твором, ніхто не поділяє його думок? А хто його підтримує? Виходить, що його ворог – Моховинка – рятує його життя? А якою була мета у діда?

Аналіз твору за такою стратегією – розгляду ситуацій, подій, вчинків з різних точок зору – сприятиме усвідомленню учнями, що відбувається з нашими симпатіями, увагою і ставленням, якщо ми визначаємо певний персонаж (реальну людину) як протагоніста, суперника чи помічника або не надаємо йому ніякої ролі.

На основі аналізу сутності, принципів та особливостей навчання української літератури на основі впровадження технології розвитку критичного мислення та власної практики визначаємо, що застосування методів і прийомів зазначеної технології є прийнятним і оптимальним у викладанні предмета, значною мірою підвищує ефективність і якість його засвоєння.




РОЗДІЛ ІІ

РОЗРОБКИ УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

В 11 КЛАСІ ЗА ТВОРЧІСТЮ ГРИГОРІЯ КОСИНКИ ТА

ВАЛЕР’ЯНА ПІДМОГИЛЬНОГО З ВИКОРИСТАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ

Урок №1

  1   2   3   4   5

Схожі:

О. В. Варецька КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД – КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Ключові слова: компетентнісний підхід, компетентнісна освіта, освітня компетентність, компетентність, компетенція, діяльнісний підхід,...
КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ВИКЛАДАННІ
Головний критерій якісної освіти на сьогодні це рівень освіченості випускника, який є
Урок навчання гра моти. 1 клас Л. А. Козиренко. Альбер Камю. «Чума»
Заняття №1. Підготовка проекту «Компетентнісний підхід в системі особистісно орієнтованого навчання»
«Компетентнісний підхід в освітній діяльності вищої школи»
Гуревич Роман Семенович – доктор педагогічних наук, професор, директор інституту математики, фізики і технологічної освіти Вінницького...
4. Особливості тексту наукового стилю
Використовується також форма викладу від третьої особи (Автор вважає ). Аналогічну функцію виконує речення з пасивними дієприкметниками...
РОЗУМІННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ – ЗАПОРУКА УДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ...
Практичних професійних та життєвих проблем, до активної участі в житті суспільства, до подальшого всебічного розвитку. Компетентнісний...
РОЗВИТОК КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ТА УЧНЯ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ ЯКІСНОЇ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ В ОБЛАСТІ
Однією із основних освітніх реформ сьогодення являється компетентнісний підхід до навчання з перенесенням акцентів зі знань і вмінь...
Пахомова Т. Г., Савицька Г.І, методисти ОІПОПП Шляхи удосконалення...
Цією стратегією є комунікативний підхід, який зумовлює практичну мету навчання й вивчення іноземних мов, а саме: оволодіння оволодіння...
Урок навчання грамоти 1 клас Тема
Тема: закріплення звуків [з],[з'], вивчення букви З. Формуванння аудіатив них умінь за текстом М. Павленко. Звуко-буквені зіставлення....
Відділ освіти Канівського міськвиконкому
Попко Ольга Юхимівна, вчитель математики Канівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №6 з поглибленим вивченням іноземних мов,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка