Австралія – найменший материк Землі. Загальні відомості, своєрідність географічного положення Австралії. Історія відкриття і дослідження. Геологічний розвиток і рельєф. Корисні копалини. Кожушко Т. М., учитель географії Красногорівсь-кої ЗОШ І – ІІІ ст Мета


Скачати 145.42 Kb.
НазваАвстралія – найменший материк Землі. Загальні відомості, своєрідність географічного положення Австралії. Історія відкриття і дослідження. Геологічний розвиток і рельєф. Корисні копалини. Кожушко Т. М., учитель географії Красногорівсь-кої ЗОШ І – ІІІ ст Мета
Дата11.12.2013
Розмір145.42 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Географія > Документи



Австралія – найменший материк Землі. Загальні відомості, своєрідність географічного положення Австралії. Історія відкриття і дослідження. Геологічний розвиток і рельєф.

Корисні копалини.


Кожушко Т.М.,

учитель географії

Красногорівсь-кої ЗОШ І – ІІІ ст..


Мета : сформувати в учнів загальне уявлення про своєрідність географічного положення Австралії, етапи відкриття і дослідження, основні форми рельєфу та корисні копалини; вдосконалювати практичні вміння та навички; пояснювати особливості географічного положення материка; наводити приклади форм рельєфу; визначати закономірності розміщення форм рельєфу і корисних копалин; продовжувати формувати вміння порівнювати і узагальнювати теоретичний матеріал; вдосконалювати практичні вміння працювати з картами атласу, підручником та іншими джерелами географічних знань; розвивати пізнавальний інтерес до вивченої теми; прищеплювати любов до географії

Обладнання : мультимедійна дошка, картки – завдання, підручник, атласи, фізична карта Австралії, контурні карти, додатковий ілюстративний матеріал до уроку

Тип уроку : вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь

  • Які епітети ви застосували б до Африки після її вивчення?

  • Скільки існує материків на Землі ?

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом « Дивую всіх»

Чи можете ви повірити в те, що на світі є земля, де Новий рік зустрічають у розпал літа, а Санта –Клаус приходить із подарунками не в теплих валянках і шубі, а босоніж і в легкій червоній накидці? Чи знаєте ви, що дерева взимку скидають не листя, а кору, а через пустелі без сокири не пройдеш? Чи чули ви про ссавців, які відкладають яйця, про тварин, які виношують своїх дитинчат у сумці, про риб, які дихають легенями? Чи можливо навчатися в школі по Інтернету й одержувати домашні завдання по радіо або телефону?

Усе це можливо і насправді існує на дивному материку (говорять діти) – Австралія ( слайд 1-2).

Австралія – найвіддаленіший від інших материк Землі з унікальною і неповторною природою. Щонайменше 75% рослин і 90% тварин, які є в Австралії, більше ніде не зустрічаються на Землі. В Австралії мешкає найбільша кількість в світі отруйних змій. Відпочинок в Австралії – ця маса пам’яток, білосніжні пляжі, безкрайні водні простори і галасливі міста. Це країна спокою, екзотики і виблискуючих сучасних міст. Тільки на цьому материку можна побачити в природних умовах кенгуру – гігантських – вищих за людину і карликових – розміром із кролика. Тільки на цьому материку поголів’я овець і корів у кілька разів перевищує кількість населення, а фермери оглядаючи свої володіння, використовують легкий моторний літак. Найпопулярніше взуття це чоботи уги (Uggs) і в’єтнамки, по ідеї цього взуття достатньо щоб цілий рік не мерзнути і не паритись Тільки поблизу берегів цього материка розкинулося таке чудо природи, як Великий Бар’єрний риф, завдовжки близько 2 тис. км і площею понад 350 тис км2 ( більш як половина площі України). Тільки цей материк цілком займає одна країна ( поки говорить учитель ідуть слайди про материк 3-25)

Якщо у вас і дотепер виникає сумнів у правдивості вищесказаного, наступні уроки допоможуть вам з’ясувати причини такої « незвичайності» Австралії. Подорож до Австралії переверне все ваше життя. Місцеві аборигени говорять: «Спочатку розкриються ваші очі, а потім - серце»

Прийомом «Викликаю асоціацію»

У нас на дошці є квітка, але у неї дуже багато пелюсток, тих що їй не відповідають. Знайдіть лишні пелюстки ( робота по командах, коментування вчителя).

А до чого чи кого відносяться пелюстки, що у мене в руках ?

  1. Вивчення нового матеріалу.

1. Географічне положення материка

Прийом

Діти, коли я збиралась до вас на урок, мені передали моряки, які проживають у нашому населеному пункті ось цей предмет( пляшка з листом) і сказали, що знайшли його біля берегів Австралії. Давайте подивимось, що в ньому( текст англійською мовою - короткі відомості про материк, розбираємо текст)( слайд 26-27 )

Прийом « Мандрівка»

Сьогодні на уроці ми будемо вивчати ( слайд 28) географічне положення, історію відкриття і дослідження, геологічний розвиток, рельєф і корисні копалини Австралії. Як ви гадаєте за якими чинниками можна дізнатися про материк, або як визначити його адресу( відповіді дітей). Правильно. Отже, що ми спершу будемо визначати

( відповіді дітей) - крайні точки ,

протяжність з пн. на пд. за меридіаном 1420 сх.д. і з зх. на сх. за паралеллю 260 пд.ш

( робота з картою, атласом, позначення крайніх точок в к.к.)

Що ще входить до адреси материка? Показ морів, океанів, заток проток, що омивають материк (робота з картою, атласом, позначення в к.к.).

Яка берегова лінія материка? З якими материками вона межує? Чи є побіля Австралії течії? (робота з картою, атласом, позначення в к.к.) ( слайд на повторення ГП 29-31).

Через те, що Австралія розташована південніше від екватора, частина з її просторових орієнтирів є незвичними для жителів Північної півкулі. Австралійці не бачать сузір’я Великої Ведмедиці, їхнім символом є полярне сузір’я Південний Хрест. Опівдні в Австралії сонце розташоване на півночі, а не на півдні, як у Північній півкулі ( слайд 32-34).
2. Історія відкриття і дослідження Австралії

Прийом « Ти – мені, я – тобі»

Самостійна робота за підручником. Коротка характеристика прочитаного ( слайд 35) ( доповнення вчителя).

Про існування великого материка на крайньому півдні Землі говорили ще древні греки (Птоломей та ін.). Вони розміщували його на картах того часу південніше Індійського океану.

Європейці дізнались про існування Австралії у епоху Великих географічних відкриттів. Відкриття португальцями островів на південь від Азії – Суматри, Яви, Борнео (Калімантан), Целебесу (Сулавесі), а головне кінця Нової Гвінеї наводило на думку, що й ці острови можуть бути частинами невідомого Південного материка. Поступово склалась тверда думка, що на крайньому півдні земної кулі існує материк. Його назвали Австралія (точніше „Терра Аустраліус інкогніта”, тобто „ Невідома південна земля”). На карті відомого голландського картографа Ортелія (1570 р.) Південний материк зображено величезною частиною світу. На цьому легендарному материку мріяли знайти золото.

Невідомий материк особливо приваблював мореплавців Іспанії. Після завоювання території Перу іспанці нерідко вирушали звідси на захід по шляху, який проклав Магеллан до Філіппінських островів.

Упевненість в існуванні Південного материка ще більше зміцніла після того, як іспанський мореплавець Менданья в 1568 р. відкрив архіпелаг Соломонових островів. Менданья, який відкрив під час свого другого плавання острови Санта-Крус, все-таки не знайшов Південного материка.

У грудні 1605 р. з порту Кальяно (Перу) на пошуки Австралії вирушили на захід три судна, керівником яких був Педро Кірос. Пройшовши серед „ хмари островів” архіпелагу Туамоту (Низовинних), Кірос дійшов до острівної групи Санта-Крус. Звідси він повернув на південь і побачив гористу „ велику землю” з густими лісами, ущелинами, бурхливими потоками і селищами темношкірих людей.

Кірос назвав цю землю Австралією Духа Святого. Він був переконаний, що відкрив великий материк. Урочисто на новій землі було закладено християнське місто Новий Єрусалим. Звідси християнська віра повинна була поширюватися серед чорношкірих жителів “Австралії Духа Святого”. Зрадівши своєму відкриттю, Кірос кинув два кораблі і потай від них пішов на своєму судні в Перу. Він вирішив першим повідомити іспанську владу про відкриття Австралії й дістати право управляти нею. Насправді ж Кірос відкрив архіпелаг островів, які тепер називаються Новими Гебрідами.

Тим часом португалець Торрес, капітан одного з кораблів, які кинув Кірос, дослідив острови й повів кораблі на захід, вперше перетнувши Коралове море.

14 червня 1606 році він підійшов до південного берега Нової Гвінеї і виявив протоку, яка відокремлювала острів від невідомої землі, що йшла на південь. Це й була справжня Австралія. Мис, який бачив Торрес на півдні, тепер називається Йорк, а протоку між Новою Гвінеєю і мисом Йорк було названо в 18 ст. Торресовою протокою. Коли Торрес повідомив іспанську владу на Філіппінських островах про своє відкриття, тоді вирішено було тримати це в секреті, і понад 150 років ніхто не знав про відкриття Торреса. Тільки після захоплення м. Маніли англійці знайшли в архівах повідомлення Торреса. Його опублікували лише після того, як Джеймс Кук в 18 ст. вдруге пройшов протокою між Новою Гвінеєю і Австралією.

Отже, іспанські мореплавці підійшли до Австралії зі сходу. Але це не означає, що берегів Австралії ніхто не бачив з заходу. На секретних португальських картах 16 ст. було зображено берег великого невідомого острова „ Велика Ява”, який своїм географічним положенням відповідає узбережжю Австралії на захід від затоки Карпентарія. Можливо, що португальці не підходили самі до цього берега, а чули про нього від місцевих жителів і з їх слів зобразили його на картах. Крім того, в затоці Рабак в Західній Австралії знайдені карбонади – невеликі пушки з португальською короною. А першим із європейців на новий материк ступив голландець Віллем Янсзон ( Янца). Тоді материк назвали Нова Голландія

На початку 17 ст. північні береги Південного материка стали відомі. Але який цей материк? Чи тягнеться він до Південного полюса, як було показано на карті Ортелія?

Відповідь на ці запитання складалось поступово, у міру дослідження материка.

У 1616 році голландець Дірк - Хартогсзон підходив до названого пізніше його ім’ям (Дірк-Хартог) острова, розташованого біля західної окраїни Австралії під 26° пд.ш.

Але найважливіші відкриття зробив голландець Абель Тасман. У 1642 році він вирушив з Батавії з твердим наміром з’ясувати, чи тягнеться Австралія до Південного полюса. Пройшовши острів Маврікій в Індійському океані, він узяв курс на схід і, на своє здивування, вийшов у Тихий океан. По дорозі він бачив лише південне узбережжя якоїсь землі, яку він назвав Вандіменовою. Згодом з'ясувалось, що це був великий острів, який назвали Тасманією.

Тасман обійшов Австралію з півдня та із сходу і встановив, що вона – самостійний материк, який не з’єднується на півдні з землею біля Південного полюса. Відкривши по дорозі Нову Зеландію, Тасман прийняв її за край південного антарктичного материка. Отже, межа невідомого Південного материка відсунулась далеко на південь.

Але й це припущення Тасмана було помилкою, яку виправив у 18 ст. Джеймс Кук.

Після плавання Тасмана мореплавці, особливо англійські, дедалі більше уточняли контури окремих дільниць Австралії. Східна частина Австралії і острів Тасманія були приєднані до володінь Англії після першого плавання Джеймса Кука (1768-1771). Обриси південних окраїн материка були встановлені лише наприкінці 18 ст., коли в порту Джексоні (Сіднеї) оселились англійці й почали знімати береги на точні карти.

Впродовж 19 ст. ряд експедицій – М.Фліндерса (цей мореплавець запропонував назвати материк Австралією, який до цього часу називали Новою Голландією), Т.Мітчелла, Д.Стюарда, Д.Мак-Кінлі, П.Уорбертона, А.Фореста та ін. - дослідили внутрішні частини Австралії. У цей же період були засновані й головні міста на узбережжі материка.

Західна Австралія була приєднана до Англії в 1829 році. Спочатку Австралію заселяли, висилаючи на цей материк злочинців з Англії. Перші поселенці з Європи, влаштовуючи свої колонії, жорстоко розправлялися з місцевими жителями - австралійцями. Більшу частину корінного населення було винищено, а решту відтіснили в безплідні, пустинні області Австралії.

Внутрішні області Австралії, ще тривалий час залишалися важкодоступними і незвіданими. До 1813 року внутрішні області Австралії були ще суцільною «білою плямою». В 1813-1823 за невисокими горами на захід та північ від Сіднея відкрили верхні ділянки кількох річок, що текли на захід розлогими трав'янистими рівнинами які були чудовими пасовиськами. В 1828-1829 англієць Ч. Стьорт довів, що усі ці ріки належать до єдиної системи Муррея - Дарлінга. В 1831-1835 англієць Т. Мітчел продовжив дослідження цієї річкової системи, а в 1836 відкрив на південному-сході Австралії лісисту гірську країну — Австралійські Альпи. В 1840 польський мандрівник П. Стшелецький відкрив у Австралійських Альпах гірський масив Костюшко (вершина якого 2234 м — є найвищою точкою Австралії) та витоки Муррея. В 1844-1845 Л. Лейххардт пройшов сушею в північно-західному напрямку від Брісбена до затоки Ван-Дімена, при цьому відкрив майже увесь Великий вододільний хребет (окрім його північних околиць та перетнув Арнемленд. В 1846 році Мітчел дослідив північні притоки Дарлінга (річки Кондамайн та Уоррего) до їх витоків і таким чином завершив відкриття системи Муррея-Дарлінга.

Рухаючись в південній Австралії від затоки Сент-Вінсент на північ в пошуках пасовиськ, англієць Е. Ейр відкрив у 1839 хребет Фліндерс і солені озера Торренс та Ейр (найбільші в Австралії). В 1840-1841 рухаючись на захід він встановив, що уся низовинна яка прилягає до Великої Австралійської затоки є пустелею. В 1844-1845 роках Ч. Стьорт вперше, рухаючись від затоки Спенсера, досяг центральної Австралії і з'ясував, що на схід від озера Ейр простягається напівпустеля, а на півночі біля 26 градуса південної широти — пустеля Сімпсон, перед якою він зупинився. В 1855-1856 англійський мандрівник О. Грегорі перетнув Австралію в південно-західному напрямку, ніде однак не віддаляючись від моря більше як на 500 кілометрів. В 1858 році О. Грегорі перетнув Австралію в південно-західному напрямку — від Брісбена до Аделаїди, не віддаляючись від моря більш як на 900 кілометрів. В 1860-1861 ірландець Р. Бьорк вперше перетнув Австралію з півдня на північ, від затоки Сент-Вінсент до затоки Карпентарія. В 1859-1862 англієць Дж. Стюарт перетнув Австралію від затоки Спенсера до затоки Ван-Дімена, при цьому відкривши центральний гірський масив. По його маршруту була прокладена лінія трансавстралійського телеграфу, а в 20 сторіччі залізниця.

Територія на захід від телеграфної лінії була досліджена в 1872-1876. Англійський мандрівник Е. Джайлс відкрив в центрі декілька гірських кряжів які простяглися в широтному напрямку та перетнув зі сходу на захід Велику пустелю Вікторії, а в протилежному напрямку — пустелю Гібсона. Англієць П. Уорбертон перетнув зі сходу на захід Велику Піщану пустелю. Дж. Форрест пройшов з заходу на схід між пустелями Гібсона та Великою пустелею Вікторії. Тобто були з'ясовані основні риси природи західної та центральної Австралії і до кінця 70-х років 19 століття склалося правильне уявлення про фізичну карту усього континенту.

З дослідників 20-го століття можна назвати Уілкінса який досліджував райони Квінсленду та північної Австралії в 1923-1925, австралійського мандрівника М. Террі який склав карту напівпустельної смуги від річки Фіцрой до Стьорт-Крік та описав райони між лісистою північчю Австралії та пустелею в 1925, Медігена який в 1929 досліджував з літака пустелю Арунта і котловину озера Ейр, австралійця Маккая, що досліджував в 1926 році центральну Австралію і в 1928 році Арнемленд. Також слід зазначити, що протягом усього 20-го століття проводилися приватні дослідження континенту, пов'язані перш за все з пошуком корисних копалин

Дослідження Нової Гвінеї, Австралії і Океанії проводив наш вітчизняний учений, нащадок запорізьких козаків М.Миклухо – Маклай. Від 1878 до 1887 рр він жив у Сіднеї, звідки вирушав до Океанії, на Малайський архіпелаг, у внутрішні райони Австралії, щоб збирати етнографічні матеріали. У Сіднеї він заснував на власні кошти гідробіологічну станцію для вивчення морських організмів.

А так історія відкриття записана в австралійських документах ( слайд 36)

3. Геологічна будова, рельєф і корисні копалини материка

Прийом « Географічна лабораторія»

Робота в групах. Кожна група отримує завдання скласти фрагменти карти і на зворотному боці прочитати інформацію , розповісти її та показати на карті вказані об’єкти.

І група Австралія розміщена у центральній частині Індо-Австралійської літосферної плити. Тому це єдиний материк, на якому немає діючих вулканів, а землетруси трапляються дуже рідко й не мають руйнівної сили.

Австралія, як Африка та Південна Америка, є залишком давнього материка Гондвана, який близько 180 млн. років тому розколовся на частини. Острови Нова Гвінея та Тасманія також відокремилися від Австралії в результаті розколів земної кори.

В основі материка лежить давня Австралійська платформа. Її фундамент сформувався в архейську та протерозойську ери. Вік платформи вимірюється кількома мільярдами років. Тривалі рухи земної кори – підняття, опускання та розломи – призвели до формування на заході Австралійської платформи великого щита (пригадайте, що це за структура), а на сході – прогину, заповненого осадовими гірським породами. В межах щита фундамент платформи, що виходить на денну поверхню, утворює так звані гори-останці.

Скеля Айєрс-Рок – один з найбільших у світі останців кристалічного фундаменту давньої Австралійської платформи. Вона піднімається над плоскою рівниною на 348 м й тягнеться майже на 3 км. Аборигени вважають скелю священною і називають Улуру – “місце, де буває тінь”. Нині – це популярний об'єкт туризму.

Центральний прогин тривалий час був занурений під води давнього океану і являв собою протоку, на дні якої відкладалися морські глини та піски. З часом загальне підняття Австралійської платформи викликало обміління протоки й відступ моря.

На схід від платформи вздовж узбережжя простягся пояс давньої складчастості. У палеозойську еру тут відбувалося активне горотворення. З давніх часів паралельно берегу почав формуватися Великий Бар’єрний риф. Невеликі глибини та тепла вода сприяли масовому розвитку коралів.

Середня висота материка ледь сягає 300 м. Тектонічні рухи – підняття, опускання, прогини, розломи, - які тривали протягом усієї геологічної історії материка, сформували його основні форми рельєфу.

ІІ група У рельєфі Австралії переважають рівнини. Близько 95% поверхні не перевищує 600 м над рівнем моря. Головні географічні одиниці:

  • Західно-Австралійське плоскогір'я – на поверхню виходять давні кристалічні породи, середні висоти 400-500 м, з піднятими краями: на сході - хребет Масгрейв (м. Вудрофф, 1440 м) і Макдоннел (м. Зил, 1510 м), на півночі - масив Кімберлі (висота до 936 м), на заході - плосковершинний пісковий хребет Хамерслі висотою до 1226 м, на південному заході - хребет Дарлінг висотою до 582 м.

  • Центральна низовина лежить у прогині материка – найнижча частина з переважними висотами до 100 м над рівнем моря. У районі озера Ейр найнижча точка Австралії - 12 м нижче рівня моря. На південному заході - хребет Фліндерсі Маунт-Лофті.

  • Великий Вододільний хребет – простягається на 2330 км, середньовисотний ( 800 – 1000м), з плоскими вершинами, крутим, сильно розчленованим східним схилом і порожнім, східчастим західним, що переходить у горбкуваті передгір'я (даунси). На півдні, в Австралійських Альпах, найвища точка Австралії - гора Косцюшко, 2230 м., бо тут гори досягають найбільшої висоти. Продовженням хребта є о.Тасманія.

  • Великий Бар’єрний риф, який простягнувся вздовж східної частини Австралії, - найбільше та унікальне коралове утворення у світі. Ширина рифу – від 2 км на півночі до 150 км на півдні. Від берега материка риф відділений водним простором – завширшки 50 – 100 км.

ІІІ група Фундамент Австралійської платформи вміщує значні родовища золота (Західна Австралія), поліметалевих і уранових руд, бокситів (Західний Квінсленд та ін.), протерозойський осадовий чохол багатий на родовища залізних руд (хребет Хамерслі в Західній Австралії та ін.). У верхньопалеозойських, а також більш молодих утвореннях на сході Австралії є поклади вугілля. В останні роки у ряді районів Австралії (Великий Артезіанський басейн, узбережжя Вікторії, Західна Австралія, прогин Амадієс) відкрито також поклади нафти і газу осадових відкладах різного віку. З цими відкладами пов’язані родовища фосфоритів, кухонної солі. У 1978 році поблизу м.Кімберлі в штаті Західна Австралія були знайдені алмази. В Австралії зосереджено 85% світового видобутку опалів – напівкоштовних каменів, які використовуються для виготовлення ювелірних виробів.( слайди 37-46)

Прийом « Географічний практикум»

Самостійна робота. Порівняти рельєф Австралії і Африки. Результати оформити у вигляді таблиці

  1. Закріплення вивченого

Відбувалося протягом уроку

VІ. Підсумок

Прийом « Так – ні»

  • Австралія найменший материк Землі

  • На материку є діючі вулкани

  • В Австралії є високі гори

  • Вздовж північно – східної частини материка простягнувся Великий Бар’єрний риф

  • Австралію відкрили китайці

  • В Австралії багато родовищ нафти та природного газу

Оцінювання

VІІ. Домашнє завдання

Параграф 23;

І – скласти “ Лист – плутанину”;

ІІ – скласти “ Лист двієчника”;

ІІІ – порівняти, що є спільного і відмінного у географічному положенні Африки і Австралії;

ІV – скласти тести до параграфа;

У к.к. позначити основні форми рельєфу і корисні копалини.(Слайд 47

Додатки до уроку



  1. Для роботи в групах :



Визначити координати крайньої північної точки Австралії

Визначити координати крайньої південної точки Австралії


Визначити координати крайньої східної точки Австралії


Визначити координати крайньої західної точки Австралії


Розрахувати протяжність Австралії за паралеллю 260 пд.ш.


Розрахувати протяжність Австралії за меридіаном 1420 сх.д.

  1. Завдання для прийому «Викликаю асоціацію» :


КАЧКОДЗЬОБ

КОКОС ЛЕЛЕКА

ПОЛТАВСЬКА ВЕЛИКА СІЧ

РІВНИНА БАГАЧКА





СІДНЕЙ ВЕЛИКИЙ БАР’ЄРНИЙ

РИФ КАНБЕРРА КОАЛА

САЛО ЕВКАЛІПТ
ДНІПРО АЛМАЗ


Схожі:

Тема уроку
Австралія — найменший материк Землі. Загальні відомості, своєрідність ГП материка. Історія відкриття і дослідження. Геологічна будова,...
Австралія: географічне положення, історія відкриття і дослідження
Мета: сформувати в учнів уявлення про своєрідність географічного положення Австралії; продовжити формування учнів складати характеристику...
Південна Америка. Загальні відомості. Особливості географічного положення....
Обладнання: фізична карта світу, атласи, контурні карти, портрети дослідників материка, підручники, презентація до уроку
Уроку №1
Актуалізувати поняття «фізико-географічного положення» та згадати порядок його характеристики. З’ясувати вплив ФГП на природу Австралії....
Вивчення рельєфу в курсі «Фізичної географії»
З 6-го по 8 клас значне місце посідають знання про рельєф, геологічну будову та корисні копалини. Основою для формування загальних...
Урок №30 Дата: ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ. ІСТОРІЯ ВІДКРИТТЯ Й ДОСЛІДЖЕННЯ...
Південної Америки; забезпечити розуміння особливостей географічного положення Південної Америки; удосконалити практичні вміння та...
1. Тихий океан. Океанія Загальні відомості. Тихий океан найбільший...
Предмет вивчення “Географії материків і океанів”. Джерела географічних знань. Методи географічних досліджень. Класифікація карт і...
Географічна гра «Перший мільйон» Мета
Потрібно назвати географічні рекорди, наприклад: Австралія – найменший материк; Джомолунгма – найвища гора; Байкал – найглибше озеро...
Тема: Геологічна будова, рельєф, корисні копалини. Навчальна мета
Тому спочатку нам треба визначити особливості внутрішньої будови материка, а потім – на підставі цих знань – пояснити розміщення...
Урок-дослідження Тема : Геологічна будова та рельєф Північної Америки. Корисні копалини
Ваше завдання – назвати півострова і миси на узбережжі материка Північна Америка ( Принца Уельського, Мар`ято, Сант-Чарльз, Мерчісон,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка